| dbo:abstract
|
- Die Discovery (auch: pre-trial discovery; englische Rechtssprache: Voruntersuchung, gerichtlich angeordnete Vorlage von Beweismitteln, insbesondere von Urkunden), ist im Prozessrecht der Länder des Common Law ein förmliches Beweisverfahren. (de)
- Discovery, in the law of common law jurisdictions, is a pre-trial procedure in a lawsuit in which each party, through the law of civil procedure, can obtain evidence from the other party or parties by means of discovery devices such as interrogatories, requests for production of documents, requests for admissions and depositions. Discovery can be obtained from non-parties using subpoenas. When a discovery request is objected to, the requesting party may seek the assistance of the court by filing a motion to compel discovery. (en)
- Une mesure d'instruction in futurum est en droit français une mesure qui peut être ordonnée par un juge à la demande de tout intéressé, sur requête ou en référé, dès lors que cet intéressé justifie d'un motif légitime de conserver ou d'établir avant tout procès la preuve des faits dont pourrait dépendre le litige. Elle permettra donc utilement à l'intéressé de faire établir une preuve avant même d'engager un procès, ou de la conserver lorsqu'il existe un risque que cette preuve dépérisse. Elle peut ainsi permettre à l'intéressé d'estimer ses chances de succès dans le cadre d'un tel procès éventuel. Faire établir la preuve à ce stade est d'autant plus utile qu'il existe des obstacles procéduraux à l'établissement de la preuve au cours du procès : en effet, l'article 146 du Code de procédure civile prévoit alors "qu'en aucun cas, une mesure d'instruction ne peut être ordonnée en vue de suppléer la carence de la partie dans l'administration de la preuve". Cet article est considéré comme non applicable à la mesure d'instruction in futurum par la jurisprudence. Les mesures qu'il est possible d'obtenir sur ce fondement sont par exemple : l'expertise, la production de pièces, le constat par un huissier. (fr)
- Penemuan hukum sebagai sebuah reaksi terhadap situasi-situasi problematikal yang dipaparkan orang dalam peristilahan hukum berkenaan dengan dengan pertanyaan-pertanyaan hukum (rechtsvragen), konflik-konflik hukum atau sengketa-sengketa hukum. (in)
- 開示手続（かいじてつづき、英: Discovery）とは、訴訟における証拠等の開示に関する手続の総称である。 (ja)
- 디스커버리(discovery)는 영미법 소송법상의 제도로 재판이 개시되기 전에 당사자 서로가 가진 증거와 서류를 상호 공개를 통해 쟁점을 정리 명확히 하는 제도이다. 사실조사절차는 당사자가 사실적 정보를 충분히 보유 · 검토함으로써 쟁점을 명료화하고, 소송절차를 간소화시킬 수 있으며, 소송비용을 절감할 수 있다는 장점이 있다. (ko)
- Discovery is een rechtsfiguur in het Angelsaksische common law-stelsel, waarbij een partij in een civiele procedure mag opeisen bij de wederpartij en eventuele derden. Bij derden kan dit door middel van een dagvaarding. De eis moet opgevolgd worden, zelfs indien dit de eigen schaadt. Bij onvoldoende inwilliging van de eis kan bij de rechter een ingediend worden om naleving af te dwingen of sancties op te leggen. (nl)
- Muntlig förberedelse, sammanträde vid tingsrätt mellan parterna, företrädesvis i tvistemål. Syftet med förberedelsen är att klargöra tvistefrågor, för att på så vis utreda vilka frågor som kan avgöras juridiskt. Domstolen kan hjälpa de tvistande och fatta beslut, som kan underlätta den fortsatt handläggningen av ärendets olika problem. Tvisterna kan röra till exempel vårdnadsfrågor om barn, boende i skilsmässoärenden eller arvs- och testamentesfrågor. (sv)
- Дока́зування — розумова і практична діяльність компетентних учасників процесуальних відносин, що полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Метою доказування є встановлення істини у конкретній справі і вирішення спору між сторонами. Доказування включає в себе дві невід'ємних складових. З однієї сторони, це діяльність суду та інших уповноважених осіб, врегульована процесуальним законодавством (процесуальна форма), з іншої — пізнавальна (розумова), що відповідає законам логіки. У структурі доказування незмінно присутні і поєднуються пізнавальні (пошукові та інформаційні процеси), комунікативні (фіксація та забезпечення передачі фактичних даних у часі та просторі), засвідчувальні (закріплення, підтвердження достовірності фактичних даних) та обґрунтовуючі (використання доказів у встановленні істини) елементи. Пізнавальний елемент доказування полягає у виявленні джерел доказової інформації та отриманні фактичних даних щодо обставин, які належать до предмета доказування. Тобто здійснюється пошук, знайдення та отримання інформації, яка стосується справи. Комунікативний елемент доказування полягає в тому, що, сприймаючи доказову інформацію, слідчий в силу своєї функції так або інакше мислить себе частиною «пізнавальної системи», частками якої є всі посадові особи, які здійснюють пізнавальну діяльність у кримінальному процесі. Його завдання полягає в перетворенні «істини в собі» в «істину для всіх», у тому числі і для себе. Це досягається надійністю засобів вилучення та фіксації фактичних даних. Процесуальна форма збирання та дослідження доказів виступає, по суті, універсальним комунікативним та засвідчувальним засобом, засобом передачі доказової інформації адресату та створення необхідних гарантій її надійності – достовірності та допустимості у справі. Засвідчувальний елемент доказування (збирання та дослідження доказів) проявляється в документуванні та засвідченні в установленому порядку виявлених даних, а водночас і самої процедури одержання доказів з тим, щоб обґрунтувати їх достовірність та правильність зроблених на їх основі висновків. Доказування-обґрунтування являє собою логічно комунікативну діяльність з переконування суду та інших учасників судочинства (адресатів доказування) в достовірності доказів, достатності їх системи та істинності суджень, умовиводів, висновків. Доказове право (або теорія доказів) є інститутом процесуального права, що вивчає поняття і зміст доказів і процесу доказування, джерела доказів, застосування науково-технічних засобів у процесі доказування. Доказове право виступає методологічною основою правозастосовної діяльності органів досудового розслідування, прокуратури, суду, адвокатів. Теорія доказів має значні відмінності у кримінальному процесі — з однієї сторони, та інших (необвинувальних) видах процесу — з іншої. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Die Discovery (auch: pre-trial discovery; englische Rechtssprache: Voruntersuchung, gerichtlich angeordnete Vorlage von Beweismitteln, insbesondere von Urkunden), ist im Prozessrecht der Länder des Common Law ein förmliches Beweisverfahren. (de)
- Discovery, in the law of common law jurisdictions, is a pre-trial procedure in a lawsuit in which each party, through the law of civil procedure, can obtain evidence from the other party or parties by means of discovery devices such as interrogatories, requests for production of documents, requests for admissions and depositions. Discovery can be obtained from non-parties using subpoenas. When a discovery request is objected to, the requesting party may seek the assistance of the court by filing a motion to compel discovery. (en)
- Penemuan hukum sebagai sebuah reaksi terhadap situasi-situasi problematikal yang dipaparkan orang dalam peristilahan hukum berkenaan dengan dengan pertanyaan-pertanyaan hukum (rechtsvragen), konflik-konflik hukum atau sengketa-sengketa hukum. (in)
- 開示手続（かいじてつづき、英: Discovery）とは、訴訟における証拠等の開示に関する手続の総称である。 (ja)
- 디스커버리(discovery)는 영미법 소송법상의 제도로 재판이 개시되기 전에 당사자 서로가 가진 증거와 서류를 상호 공개를 통해 쟁점을 정리 명확히 하는 제도이다. 사실조사절차는 당사자가 사실적 정보를 충분히 보유 · 검토함으로써 쟁점을 명료화하고, 소송절차를 간소화시킬 수 있으며, 소송비용을 절감할 수 있다는 장점이 있다. (ko)
- Discovery is een rechtsfiguur in het Angelsaksische common law-stelsel, waarbij een partij in een civiele procedure mag opeisen bij de wederpartij en eventuele derden. Bij derden kan dit door middel van een dagvaarding. De eis moet opgevolgd worden, zelfs indien dit de eigen schaadt. Bij onvoldoende inwilliging van de eis kan bij de rechter een ingediend worden om naleving af te dwingen of sancties op te leggen. (nl)
- Muntlig förberedelse, sammanträde vid tingsrätt mellan parterna, företrädesvis i tvistemål. Syftet med förberedelsen är att klargöra tvistefrågor, för att på så vis utreda vilka frågor som kan avgöras juridiskt. Domstolen kan hjälpa de tvistande och fatta beslut, som kan underlätta den fortsatt handläggningen av ärendets olika problem. Tvisterna kan röra till exempel vårdnadsfrågor om barn, boende i skilsmässoärenden eller arvs- och testamentesfrågor. (sv)
- Une mesure d'instruction in futurum est en droit français une mesure qui peut être ordonnée par un juge à la demande de tout intéressé, sur requête ou en référé, dès lors que cet intéressé justifie d'un motif légitime de conserver ou d'établir avant tout procès la preuve des faits dont pourrait dépendre le litige. Les mesures qu'il est possible d'obtenir sur ce fondement sont par exemple : l'expertise, la production de pièces, le constat par un huissier. (fr)
- Дока́зування — розумова і практична діяльність компетентних учасників процесуальних відносин, що полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Метою доказування є встановлення істини у конкретній справі і вирішення спору між сторонами. Доказування включає в себе дві невід'ємних складових. З однієї сторони, це діяльність суду та інших уповноважених осіб, врегульована процесуальним законодавством (процесуальна форма), з іншої — пізнавальна (розумова), що відповідає законам логіки. (uk)
|
