| dbo:abstract
|
- البكلربك (بالتركية: Beylerbeyi) وتُلفظ بايليرباي، هو منصب ولقب عثماني، ويعني «بك البكوات» أو «سيد السادة»، وكانت من أعلى المناصب في الدولة العثمانية. ويعتبر صاحب المنصب مرشحاً دائماً لدخول مجلس الدولة كوزير. (ar)
- Beglerbegi o beylerbeyi fou un títol turc equivalent a bei de beis, i assimilat a comandant de comandants. El territori sobre el qual exercien la seva jurisdicció s'anomenava Beylerbeylik. Inicialment sota els seljúcides designava al cap de l'exèrcit (també malik al-umara); sota els il-kànides designava al cap dels quatre umara al-ulus. A l'Horda d'Or l'utilitzaven tots els umara al-ulus. Els mamelucs el donaven segurament al atabak al-asakir. Els otomans el van donar inicialment a un comandant en cap; el primer fou Lala Xahin en temps de Murat I, després de la conquesta d'Adrianòpolis. El va succeir en el càrrec Timurtash que fou nomenat beylerbeyi d'Anatòlia quan Baiazet I va fer la campanya de Valàquia contra Mircea el Gran. Musa I va nomenar un beylerbeyi. Sota Mehmet I els beylerbeys eren dos, amb un govern territorial: una a Rumèlia i un a Anatòlia. El càrrec va continuar existint com a govern general de les dues parts de l'imperi amb autoritat sobre els sandjakbegis (governadors de subprovíncies) i els sipahis o senyors feudals. En augmentar les províncies el nombre de beylerbeyis va augmentar i al final del segle xvi eren uns 40; el de Rumèlia era preferent en el protocol. Sota Mehmet II el títol va acabar sent merament honorífic i donat sovint als governadors provincials o als funcionaris amb grau de wazirs que eren nomenats per una província amb autoritat sobre les veïnes. Les funcions dels primers beylerbeyis eren importants, dirigint un diwan provincial propi i fent nomenaments que tot i que havien de ser ratificats ho eren sempre, però progressivament es va limitar la seva autoritat als nomenaments menys importants. Al segle xviii el títol de beylerbeyi va caure en desús substituït pel de wali, excepte els governadors d'Anadolu i Rumèlia. Com a títol es va començar a utilitzar la denominació de mir-i miran o mirmiran (equivalent persa) o amir al-umara (equivalent àrab) que fou donat de vegades als governadors dels sandjaks. Al segle xix va esdevenir un grau de l'administració civil per funcionaris que tenien rang militar. Els mir-i miran tenien sempre el títol de paixà. La reorganització provincial del 1864 va comportar l'establiment oficial del títol de wali pels governadors de província. Va subsistir el títol honorífic de Rumeli beglerbegisi. Sota els safàvides el càrrec de beglerbegi fou donat a una de les quatre classes de governadors provincials. (ca)
- Ο μπεηλέρμπεης (οθωμανικά τουρκικά: بكلربكی, παλαιά τουρκικά: beglerbegi, τουρκικά: beylerbeyi) ήταν αρχικά ανώτερος στρατιωτικός βαθμός και διοικητικός τίτλος στην Οθωμανική Αυτοκρατορία. Η λέξη είναι σύνθετη από τον πληθυντικό του «μπέη» στη τουρκική Μπεηλέρ + Μπέης, που σημαίνει μπέης των μπέηδων, περίπου αρχίμπεης ή αρχιμπέης. Ο βαθμός αυτός στη συνέχεια αποτέλεσε τιμητική προσωνυμία που δίνονταν σε ανώτερους διοικητές επαρχιών ή άλλους αξιωματούχους, (και χωρίς διοικητική περιφέρεια) όταν πλέον η τιμητική επίσης προσωνυμία του μπέη είχε επεκταθεί σε πολύ μεγάλο αριθμό. Ο βαθμός του μπεηλέρμπεη δινόταν μέχρι του Σουλτάνου Αμπντούλ Χαμίτ Β΄ όπου και άρχισε να καταργείται σιωπηρά από τους επαναστάτες Νεότουρκους μέχρι που καταργήθηκε επίσημα από το κεμαλικό καθεστώς το 1923. Κάθε μπεηλέρμπεης φρόντιζε κυρίως για την είσπραξη των φόρων αλλά και τη συγκρότηση ένοπλων ιππικών τμημάτων, τους λεγόμενους σπαχήδες, υπό τη σημαία λεγόμενη σαντζάκ, εξ ου και η ονομασία της διοικητικής περιφέρειας σαντζάκι. Αυτός που διοικούσε σαντζάκι λέγονταν σαντζάκμπεης. Κατά την οθωμανική εθιμοτυπία οι μπεηλερμπέηδες ακολουθούσαν αμέσως μετά τους βεζίρηδες που έφεραν όμως τον τίτλο του πασά, η δε προσαγόρευσή τους ήταν εκείνη του «εξοχότατου» εκτός του μπεηλέρμπεη της Τυνησίας που κατ' εξαίρεση έφερε το τίτλο του μπέη με τη προσαγόρευση όμως εκείνη του υψηλότατου, ως υποτελής του σουλτάνου ηγεμόνας. Παρεμφερής τίτλος ήταν ο ατάμπεης ή αταμπέης. (el)
- Beylerbey (Ottoman Turkish: بكلربكی, romanized: beylerbeyi, lit. 'bey of beys', meaning the 'commander of commanders' or 'lord of lords') was a high rank in the western Islamic world in the late Middle Ages and early modern period, from the Anatolian Seljuks and the Ilkhanids to Safavid Empire and the Ottoman Empire. Initially designating a commander-in-chief, it eventually came to be held by senior provincial governors. In Ottoman usage, where the rank survived the longest, it designated the governors-general of some of the largest and most important provinces, although in later centuries it became devalued into a mere honorific title. Its equivalents in Arabic were amir al-umara, and in Persian, mir-i miran. (en)
- Der Beylerbey, auch Bejlerbej (osmanisch بكلربكی Beylerbeyi, früher Beglerbeg), bezeichnete den wichtigsten der Provinz-Gouverneure im Osmanischen Reich. Das Wort „Beylerbey“ kommt von dem türkischen Wort Bey und bedeutet „Herr der Herren“. Es wird auch Bejlerbej, Beglerbeg oder Beilerbei geschrieben. Der Verwaltungsbereich eines Beylerbeys entsprach dem später gebräuchlichen Eyâlet. (de)
- Beylerbey (del turco otomano Beylerbeyi o "Bey de Beys", que significa "comandante de comandantes" o "señor de señores"; originalmente Beglerbeg(i) en las antiguas lenguas túrquicas) es un título otomano y safávida usado por el rango más alto de la jerarquía de los administradores provinciales. En términos occidentales equivaldría a un gobernador general, con autoridad sobre otros gobernadores o pachás, y solo superado por el gran visir. El rango fue usado, con varias variaciones de escritura diferente, para los gobernadores de grandes porciones del imperio —Anatolia o Rumelia— pero, siglos más tarde, el cargo fue devaluado para emplearlo con gobernadores de varios eyalatos. (es)
- Beylerbey (anciennement beglerberg, littéralement « émir des émirs ») est une haute distinction des pays musulmans du Proche-Orient (et leurs dépendances) utilisée durant le Moyen-Âge et l'époque moderne. Désignant initialement un commandant en chef, le terme qualifia de plus en plus au fil du temps le gouverneur d'une ou plusieurs provinces. C'est aussi le nom d'un quartier d'artistes et d'intellectuels sur la rive orientale d'Istanbul. (fr)
- ベイレルベイ (オスマン語：بكلربكی、トルコ語： beylerbey ) とは、ルーム・セルジューク朝、イルハン朝、サファヴィー朝、オスマン帝国など、中世後期から近世にかけての西イスラーム世界における高官である。「ベイの中のベイ」、すなわち「司令官の司令官」「支配者の支配者」を意味し、当初のテュルク諸語では「ベグレルベグ(Beglerbeg[i])」であった。 最初は最高指揮官を示す言葉だったが、最終的には上級地方知事を表すようになった。この官位が最も長く残っていたオスマン帝国では、最も大きくて重要な地方の総督を意味していたが、のちには単なる名誉職へと変わっていった。アラビア語ではアミール・アル・ウマラー、ペルシア語ではミーリ・ミーラーンがこれに相当する。この称号はまた、インド（のちにはパキスタン）藩王国のカラートのハーン家にも使われていた。 (ja)
- Beilerbei (dalla parola turca ottomana beylerbeyi, ossia "bey dei bey", che significa "comandante dei comandanti" o "signore dei signori"; originariamente beglerbeg(i) in turco antico) è il titolo ottomano e safavide usato per indicare il rango più elevato nella gerarchia degli amministratori locali: tutti ufficiali dell'esercito ottomano che, al più alto livello delle province, erano chiamati pascià. Nella nomenclatura occidentale, beilerbei equivale all'incirca a "governatore generale", con autorità superiore a quella dei governatori di rango inferiore (semplicemente chiamati vali), che guidavano le circoscrizioni chiamate vilayet. Eccezion fatta per il pascià (in genere un comandante militare, tenuto in grande considerazione nella corte ottomana per i suoi servizi), il beilerbei era secondo al solo gran visir. Inizialmente il titolo di beilerbei era attribuito agli amministratori di grandi entità territoriali (seconde solo alle grandi province) - tutte quelle dell'Anatolia e della Rumelia – ma nei secoli successivi il titolo fu attribuito anche per gestire entità territoriali di minor conto, come gli eyalet. (it)
- Bejlerbej, (beglerbeg, beglerbej) – tytuł szlachecki w Imperium osmańskim odpowiadający tytułowi wielkoksiążęcemu. W dosłownym tłumaczeniu słowo to oznacza "bej bejów". Bejlerbej był także urzędnikiem - gubernatorem prowincji dawnej Turcji, następnym w godności po wezyrach. Był przełożonym sandżakbejów, którzy z kolei dowodzili spahisami (timarioci). (pl)
- Beilerbei (em turco otomano: بكلربكی; romaniz.: Beylerbey(i) , "Bei dos Beis", que significa "comandante dos comandantes" ou "senhor dos senhores"), antes Beguelarbegue (Beglerbeg - "lit. "Begue dos begues") em turcomano, era um alto posto no mundo islâmico ocidental no final da Idade Média e início da Idade Moderna, usado do Sultanato de Rum e Ilcanato à Pérsia Safávida e o Império Otomano. Inicialmente designando um comandante-em-chefe, ele também chegou a ser usado por altos governadores provinciais. No uso otomano, onde o posto sobreviveu por mais tempo, o termo designava os reguladores-gerais de algumas das maiores e mais importantes províncias, embora em séculos mais atrasados desvalorizou-se em um título meramente honorífico. Seus equivalentes em árabe eram emir de emires (amir al-umara), e em persa, (mir-i miran). (pt)
- Bejlerbej (även begler-beg, beylerbey, tr. beylerbeyi med flera stavningar; "bejernas bej") var den osmanska titel som gavs åt de efter vesirerna mest betydelsefulla personerna i riket, däribland guvernörerna över vilajeten och överbefälhavare inom armén. (sv)
- Бейлербей — в Османській імперії — «бей над беями», правитель бейлербеїліка, найвищий ранг провінційного уряду. У середині XIV ст. найбільшою адміністративно-військовою одиницею Османської імперії був бейлербейлік. Османську владу представляв бейлербей. Згодом ці адміністративні перейменували на еялети, термін бейлербейлік став використовуватися для позначення канцелярії бейлербея. У ранній османській історії бейлербеї очолювали провінційні війська (сіпахі-тімаріотами). Бейлербей очолював провінційний уряд, який формувався за зразком центрального Диван-і Хюмаюна. Бейлербеї мали значний вплив на економіку провінцій та оперували значними грошовими сумами. (uk)
- Бейлербей (беглярбек, беглербег или беклербек) (от тур. Beylerbeyi, букв. «бек всех беков») — чиновник высокого ранга, наместник в мусульманских государствах в Средние века и Новом времени: в Сельджукской империи, Конийском султанате, государствах Хулагуидов и Сефевидов, при династиях Афшаров, Зендов и Каджаров, в Османской империи. В Золотой Орде, управляющий государственной администрацией, начиная с Мамая обычно из нечингизидов из племени мангутов. Одна из двух главных административных должностей улуса, схожая с функциями современного премьер-министра. За период своего существования, лица занимавшие должность беклярибека, нередко пытались или полностью управляли государством, сажая на престол марионеточных ханов. По причине того, что большая часть ханов не обладала должными знаниями и они чаще предпочитали не вникать в подробности, к ведению беклярибека относились внутренняя и внешняя политика, экономика и войско. Бейлербей подчинялся напрямую монарху (шаху или султану) и соединял в своих руках гражданскую и военную власть. Возглавлял административно-территориальную единицу (эялет, бейлербейство или беглярбегство по титулу). В Сефевидском государстве назначался из числа ханов, в Османской империи — из приближенных султана. В Сефевидском государстве должность беглярбека совмещалась с должностью хакима, руководителя эялета (области), исполнявшего роль главы гражданской администрации. (ru)
- 贝勒贝伊（鄂圖曼土耳其語：بكلربكی，贝伊的贝伊，意为“长官的长官”或“领主的领主”），是西部伊斯兰世界中世纪晚期和近代早期的一个高级官职，包括罗姆苏丹国、伊尔汗国、萨法维波斯和奥斯曼帝国等国都曾有使用该名称的职位。“贝勒贝伊”最早是指总司令，最终被用来指代省长之类的高级地方官。奥斯曼帝国是使用该职位名称时间最长的国家，最初仅可以指代一些重要省份的总督，但后来演变为一个荣誉头衔。在阿拉伯语中与之对应的词是“埃米尔·乌马拉”（أمير الأمراء，amir al-umara），在波斯语中是“米尔米兰”。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- البكلربك (بالتركية: Beylerbeyi) وتُلفظ بايليرباي، هو منصب ولقب عثماني، ويعني «بك البكوات» أو «سيد السادة»، وكانت من أعلى المناصب في الدولة العثمانية. ويعتبر صاحب المنصب مرشحاً دائماً لدخول مجلس الدولة كوزير. (ar)
- Beylerbey (Ottoman Turkish: بكلربكی, romanized: beylerbeyi, lit. 'bey of beys', meaning the 'commander of commanders' or 'lord of lords') was a high rank in the western Islamic world in the late Middle Ages and early modern period, from the Anatolian Seljuks and the Ilkhanids to Safavid Empire and the Ottoman Empire. Initially designating a commander-in-chief, it eventually came to be held by senior provincial governors. In Ottoman usage, where the rank survived the longest, it designated the governors-general of some of the largest and most important provinces, although in later centuries it became devalued into a mere honorific title. Its equivalents in Arabic were amir al-umara, and in Persian, mir-i miran. (en)
- Der Beylerbey, auch Bejlerbej (osmanisch بكلربكی Beylerbeyi, früher Beglerbeg), bezeichnete den wichtigsten der Provinz-Gouverneure im Osmanischen Reich. Das Wort „Beylerbey“ kommt von dem türkischen Wort Bey und bedeutet „Herr der Herren“. Es wird auch Bejlerbej, Beglerbeg oder Beilerbei geschrieben. Der Verwaltungsbereich eines Beylerbeys entsprach dem später gebräuchlichen Eyâlet. (de)
- Beylerbey (anciennement beglerberg, littéralement « émir des émirs ») est une haute distinction des pays musulmans du Proche-Orient (et leurs dépendances) utilisée durant le Moyen-Âge et l'époque moderne. Désignant initialement un commandant en chef, le terme qualifia de plus en plus au fil du temps le gouverneur d'une ou plusieurs provinces. C'est aussi le nom d'un quartier d'artistes et d'intellectuels sur la rive orientale d'Istanbul. (fr)
- ベイレルベイ (オスマン語：بكلربكی、トルコ語： beylerbey ) とは、ルーム・セルジューク朝、イルハン朝、サファヴィー朝、オスマン帝国など、中世後期から近世にかけての西イスラーム世界における高官である。「ベイの中のベイ」、すなわち「司令官の司令官」「支配者の支配者」を意味し、当初のテュルク諸語では「ベグレルベグ(Beglerbeg[i])」であった。 最初は最高指揮官を示す言葉だったが、最終的には上級地方知事を表すようになった。この官位が最も長く残っていたオスマン帝国では、最も大きくて重要な地方の総督を意味していたが、のちには単なる名誉職へと変わっていった。アラビア語ではアミール・アル・ウマラー、ペルシア語ではミーリ・ミーラーンがこれに相当する。この称号はまた、インド（のちにはパキスタン）藩王国のカラートのハーン家にも使われていた。 (ja)
- Bejlerbej, (beglerbeg, beglerbej) – tytuł szlachecki w Imperium osmańskim odpowiadający tytułowi wielkoksiążęcemu. W dosłownym tłumaczeniu słowo to oznacza "bej bejów". Bejlerbej był także urzędnikiem - gubernatorem prowincji dawnej Turcji, następnym w godności po wezyrach. Był przełożonym sandżakbejów, którzy z kolei dowodzili spahisami (timarioci). (pl)
- Bejlerbej (även begler-beg, beylerbey, tr. beylerbeyi med flera stavningar; "bejernas bej") var den osmanska titel som gavs åt de efter vesirerna mest betydelsefulla personerna i riket, däribland guvernörerna över vilajeten och överbefälhavare inom armén. (sv)
- 贝勒贝伊（鄂圖曼土耳其語：بكلربكی，贝伊的贝伊，意为“长官的长官”或“领主的领主”），是西部伊斯兰世界中世纪晚期和近代早期的一个高级官职，包括罗姆苏丹国、伊尔汗国、萨法维波斯和奥斯曼帝国等国都曾有使用该名称的职位。“贝勒贝伊”最早是指总司令，最终被用来指代省长之类的高级地方官。奥斯曼帝国是使用该职位名称时间最长的国家，最初仅可以指代一些重要省份的总督，但后来演变为一个荣誉头衔。在阿拉伯语中与之对应的词是“埃米尔·乌马拉”（أمير الأمراء，amir al-umara），在波斯语中是“米尔米兰”。 (zh)
- Beglerbegi o beylerbeyi fou un títol turc equivalent a bei de beis, i assimilat a comandant de comandants. El territori sobre el qual exercien la seva jurisdicció s'anomenava Beylerbeylik. Inicialment sota els seljúcides designava al cap de l'exèrcit (també malik al-umara); sota els il-kànides designava al cap dels quatre umara al-ulus. A l'Horda d'Or l'utilitzaven tots els umara al-ulus. Els mamelucs el donaven segurament al atabak al-asakir. Sota els safàvides el càrrec de beglerbegi fou donat a una de les quatre classes de governadors provincials. (ca)
- Ο μπεηλέρμπεης (οθωμανικά τουρκικά: بكلربكی, παλαιά τουρκικά: beglerbegi, τουρκικά: beylerbeyi) ήταν αρχικά ανώτερος στρατιωτικός βαθμός και διοικητικός τίτλος στην Οθωμανική Αυτοκρατορία. Η λέξη είναι σύνθετη από τον πληθυντικό του «μπέη» στη τουρκική Μπεηλέρ + Μπέης, που σημαίνει μπέης των μπέηδων, περίπου αρχίμπεης ή αρχιμπέης. Ο βαθμός αυτός στη συνέχεια αποτέλεσε τιμητική προσωνυμία που δίνονταν σε ανώτερους διοικητές επαρχιών ή άλλους αξιωματούχους, (και χωρίς διοικητική περιφέρεια) όταν πλέον η τιμητική επίσης προσωνυμία του μπέη είχε επεκταθεί σε πολύ μεγάλο αριθμό. Ο βαθμός του μπεηλέρμπεη δινόταν μέχρι του Σουλτάνου Αμπντούλ Χαμίτ Β΄ όπου και άρχισε να καταργείται σιωπηρά από τους επαναστάτες Νεότουρκους μέχρι που καταργήθηκε επίσημα από το κεμαλικό καθεστώς το 1923. (el)
- Beylerbey (del turco otomano Beylerbeyi o "Bey de Beys", que significa "comandante de comandantes" o "señor de señores"; originalmente Beglerbeg(i) en las antiguas lenguas túrquicas) es un título otomano y safávida usado por el rango más alto de la jerarquía de los administradores provinciales. En términos occidentales equivaldría a un gobernador general, con autoridad sobre otros gobernadores o pachás, y solo superado por el gran visir. (es)
- Beilerbei (dalla parola turca ottomana beylerbeyi, ossia "bey dei bey", che significa "comandante dei comandanti" o "signore dei signori"; originariamente beglerbeg(i) in turco antico) è il titolo ottomano e safavide usato per indicare il rango più elevato nella gerarchia degli amministratori locali: tutti ufficiali dell'esercito ottomano che, al più alto livello delle province, erano chiamati pascià. (it)
- Бейлербей (беглярбек, беглербег или беклербек) (от тур. Beylerbeyi, букв. «бек всех беков») — чиновник высокого ранга, наместник в мусульманских государствах в Средние века и Новом времени: в Сельджукской империи, Конийском султанате, государствах Хулагуидов и Сефевидов, при династиях Афшаров, Зендов и Каджаров, в Османской империи. (ru)
- Beilerbei (em turco otomano: بكلربكی; romaniz.: Beylerbey(i) , "Bei dos Beis", que significa "comandante dos comandantes" ou "senhor dos senhores"), antes Beguelarbegue (Beglerbeg - "lit. "Begue dos begues") em turcomano, era um alto posto no mundo islâmico ocidental no final da Idade Média e início da Idade Moderna, usado do Sultanato de Rum e Ilcanato à Pérsia Safávida e o Império Otomano. Inicialmente designando um comandante-em-chefe, ele também chegou a ser usado por altos governadores provinciais. No uso otomano, onde o posto sobreviveu por mais tempo, o termo designava os reguladores-gerais de algumas das maiores e mais importantes províncias, embora em séculos mais atrasados desvalorizou-se em um título meramente honorífico. Seus equivalentes em árabe eram emir de emires (amir al-u (pt)
- Бейлербей — в Османській імперії — «бей над беями», правитель бейлербеїліка, найвищий ранг провінційного уряду. У середині XIV ст. найбільшою адміністративно-військовою одиницею Османської імперії був бейлербейлік. Османську владу представляв бейлербей. Згодом ці адміністративні перейменували на еялети, термін бейлербейлік став використовуватися для позначення канцелярії бейлербея. У ранній османській історії бейлербеї очолювали провінційні війська (сіпахі-тімаріотами). Бейлербей очолював провінційний уряд, який формувався за зразком центрального Диван-і Хюмаюна. (uk)
|
.png?width=300)
.png){kind=link}
.png){kind=link}
