| dbo:abstract
|
- اهتم الإغريق منذ القرن السادس قبل الميلاد بالفلك واعتبروه علماً نظرياً بعيد عن التجربة بل يعتمد على النظم وحساب المثلثات السطحية والكروية، وقد أفاد الإغريق من علوم البابليين وعلوم المصريين في الفلك والرياضيات كثيراً، بل يمكن القول إنهم ورثوا هذا العلوم برمتها، فوضعوا نظرية مركزية الأرض وفسروا بذلك الحركة اليومية للأجرام السماوية كـ الشمس والقمر والكواكب السيارة، كما قاموا بقياس محيط الأرض. (ar)
- L'astronomia a l'antiga Grècia comprèn totes les descobertes i innovacions en astronomia fetes pel món hel·lènic. Estava considerada una branca de les matemàtiques i com a tal, subjecta a explicacions racionals. Els grecs van posar nom als cinc planetes del sistema solar més propers, de fet els noms actuals mantenen aquest origen, basat en la mitologia grega (que s'expandiria als nous descobriments). La mateixa paraula "planeta" prové del grec i significa errant, ja que la posició d'aquests astres no era fixa, sinó que semblava moure's pel firmament. Van descriure aquests moviment situant els planetes i les estrelles en unes esferes que giraven envoltant la Terra (Plató afirmava que en fregar-se entre elles produïen la música de les esferes, la més sublim). No va ser fins Aristarc de Samos que va sorgir un model heliocèntric. Claudi Ptolemeu assentà les bases del sistema cosmològic vigent durant segles, essent l'astrònom grec de més rellevància (malgrat la tornada a un sistema geocèntric). Aquestes bases van passar a l'astronomia de l'Índia i de Roma i des d'allà a Occident. (ca)
- Die im antiken Griechenland entwickelte Astronomie ist einerseits die Basis der heutigen Himmelskunde, andererseits stellt sie den Beginn der Naturwissenschaft überhaupt dar. Sie fußte zwar auf den Vorstellungen und Daten der mesopotamischen Astronomie, ging aber durch eine echte wissenschaftliche Deutung der Himmelsphänomene und die Entwicklung spezieller Messinstrumente weit über sie hinaus. Es gibt nur wenige direkte Quellen antiker Astronomen, doch werden viele Arbeiten in den Schriften griechischer Naturphilosophen zitiert oder blieben als arabische Übersetzungen erhalten, wo sie einen Ausgangspunkt der arabischen Astronomie bildeten. (de)
- Η ελληνική αστρονομία είναι η αστρονομία γραμμένη στην ελληνική γλώσσα στην κλασική αρχαιότητα. Η ελληνική αστρονομία περιλαμβάνει τις εποχές της αρχαίας ελληνικής, ελληνιστικής, ελληνορωμαϊκής και ύστερης αρχαιότητας. Γεωγραφικά δεν περιορίζεται στην Ελλάδα ή στους Έλληνες, καθώς η ελληνική γλώσσα έγινε η γλώσσα της γνώσης σε όλο τον ελληνιστικό κόσμο μετά τις κατακτήσεις του Μέγα Αλεξάνδρου. Αυτή η φάση της ελληνικής αστρονομίας είναι επίσης γνωστή ως ελληνιστική αστρονομία, ενώ η προελληνιστική φάση είναι γνωστή ως αστρονομία κλασικής ελληνικής. Κατά τη διάρκεια των ελληνιστικών και ρωμαϊκών περιόδων, πολλοί από τους Έλληνες και τους μη Ελληνες αστρονόμους που ασχολούνταν με την ελληνική παράδοση, μελετούσαν στο Μουσείο και στη Βιβλιοθήκη της Αλεξάνδρειας στην . Η ανάπτυξη της αστρονομίας από τους Έλληνες και Ελληνιστικούς αστρονόμους, θεωρείται από τους ιστορικούς ως μια σημαντική φάση στην ιστορία της αστρονομίας. Η ελληνική αστρονομία χαρακτηρίζεται από την αρχή από την αναζήτηση της ορθολογικής, φυσικής εξήγησης για τα ουράνια φαινόμενα. Οι περισσότεροι από τους αστερισμούς του βόρειου ημισφαιρίου προέρχονται από την ελληνική αστρονομία, όπως και τα ονόματα πολλών αστεριών, αστεροειδών και πλανητών. Ήταν επηρεασμένη από την , και ειδικότερα από τη . Με τη σειρά της, επηρέασε την ινδική, την αραβο-ισλαμική και τη δυτικοευρωπαϊκή αστρονομία. (el)
- Greek astronomy is astronomy written in the Greek language in classical antiquity. Greek astronomy is understood to include the Ancient Greek, Hellenistic, Greco-Roman, and Late Antiquity eras. It is not limited geographically to Greece or to ethnic Greeks, as the Greek language had become the language of scholarship throughout the Hellenistic world following the conquests of Alexander. This phase of Greek astronomy is also known as Hellenistic astronomy, while the pre-Hellenistic phase is known as Classical Greek astronomy. During the Hellenistic and Roman periods, much of the Greek and non-Greek astronomers working in the Greek tradition studied at the Museum and the Library of Alexandria in Ptolemaic Egypt. The development of astronomy by the Greek and notably Hellenistic astronomers is considered to be a major phase in the history of astronomy. Greek astronomy is characterized by seeking a geometrical model for celestial phenomena. Most of the names of the stars, planets, and constellations of the northern hemisphere are inherited from the terminology of Greek astronomy, which are however indeed transliterated from the empirical knowledge in Babylonian astronomy, characterized by its theoretical model formulation in terms of algebraic and numerical relations, and to a lesser extent from Egyptian astronomy. Later, the scientific work by astronomers and mathematicians of the arbo-moslem empire, of diverse backgrounds and religions (such as the Syriac Christians), to translate, comment and then correct Ptolemy's Almagest, influenced in their turn Indian and Western European astronomy. (en)
- Grezian antzinatik aztertu izan da astronomia. Antzinako beste zibilizazioetatik influentzia garrantzitsuak jaso izan ditu: influentzia handiena sustatu zutenak India eta Babiloniatik eratorritakoak ziren. Garai helenistikoan zehar eta erromatar inperioan, astronomo askok egin zuten lan astronomia klasikoaren esparruan Museionen eta Alexandriako liburutegian. (eu)
- La astronomía griega recibió importantes influencias de otras civilizaciones de la antigüedad, principalmente la India y Babilonia. Durante la época helenística y el imperio romano, muchos astrónomos trabajaron en el estudio de las tradiciones astronómicas clásicas, en la Biblioteca de Alejandría y en el Museion. Uno de los primeros en realizar un trabajo astronómico fue el científico Aristarco de Samos (310-230 a. C.) quien calculó las distancias que separan a la Tierra de la Luna y del Sol, y además propuso un modelo heliocéntrico del sistema solar en el que, como su nombre lo indica, el Sol es el centro del universo, y alrededor del cual giran todos los otros astros, incluyendo la Tierra. Este modelo, imperfecto en su momento, pero que hoy sabemos se acerca mucho a lo que hoy consideramos como correcto, no fue acogido debido a que chocaba con las observaciones cotidianas y la percepción de la Tierra como centro de la creación. Este modelo heliocéntrico está descrito en la obra El arenario de Arquímedes (287-212 a. C.). El modelo geocéntrico fue una idea original de Eudoxo de Cnido (390-337 a. C.) y años después recibió el apoyo decidido de Aristóteles y su escuela. Este modelo, sin embargo, no explicaba algunos fenómenos observados, el más importante de ellos era el comportamiento diferente del movimiento de algunos astros cuando se comparaba este con el observado para la mayoría de las estrellas. Estas parecen siempre moverse todas en conjunto, con la misma rapidez angular, lo que hace que, al moverse, mantengan «fijas» sus posiciones unas respecto de las otras. Por esta razón se les conoció siempre como «estrellas fijas». Sin embargo, ciertos astros visibles en el firmamento nocturno, si bien se movían en conjunto con las estrellas, parecían hacerlo con menor velocidad (movimiento directo). De hecho, se observa cierto retraso diario respecto de ellas; pero, además, y solo en ciertas ocasiones, parecen detener el retraso e invertir su movimiento respecto de las estrellas «fijas» (movimiento retrógrado), para luego detenerse nuevamente, y volver a retomar el sentido del movimiento de ellas, pero siempre con un pequeño retraso diario (movimiento directo). Debido a estos cambios aparentemente irregulares en su movimiento a través de las estrellas «fijas», a estos astros se les denominó estrellas planetas (estrellas errantes) para diferenciarlas de las otras. Ptolomeo fue el autor de un tratado sobre astronomía conocido como el Almagesto (en árabe «Al», seguido de un superlativo griego que significa 'grande'). Aquí puede encontrarse el catálogo de estrellas de Hiparco, en los libros VII y VIII. Aunque Ptolomeo afirmaba ser su observador, muchas evidencias apuntan a Hiparco como su verdadero autor. El catálogo contiene las posiciones de 850 estrellas en 48 constelaciones. Las posiciones de las estrellas se dan en coordenadas eclípticas universales. En este trabajo propuso un modelo geocéntrico del sistema solar, que fue aceptado como modelo en el mundo occidental y los países árabes durante más de 1300 años. El Almagesto también contiene un catálogo de 1025 estrellas y una lista fija de 48 constelaciones. Fue Ptolomeo quien se dio a la tarea de buscar una solución para que el sistema geocéntrico pudiera ser compatible con todas estas observaciones. En el sistema ptolemaico la Tierra es el centro del universo y la Luna, el Sol, los planetas y las estrellas se encuentran fijas en esferas de cristal girando alrededor de ella; para explicar el movimiento diferente de los planetas ideó un particular sistema en el cual la Tierra no estaba en el centro exacto y los planetas giraban en un epiciclo alrededor de un punto ubicado en la circunferencia de su órbita o esfera principal (conocida como 'Deferente'). Los epiciclos habían sido una idea original de Apolonio de Perge (262-190 a. C.) y mejorada por Hiparco de Nicea (190-120 a. C.). Como el planeta gira alrededor de su epiciclo mientras el centro de este se mueve simultáneamente sobre la esfera de su deferente, se logra, por la combinación de ambos movimientos, que el planeta se mueva en el sentido de las estrellas 'fijas' (aunque con cierto pequeño retraso diario) y que, en ocasiones, revierta este movimiento (de retraso) y parezca (por cierto período de tiempo) adelantarse a las estrellas fijas, y con esto se logra explicar el movimiento retrógrado de los planetas respecto de las estrellas (ver figura a la derecha). El esquema ptolemaico, con todo y sus complicados epiciclos y deferentes, fue aceptado por muchos siglos por variadas razones pero, principalmente, por darle a la raza humana una supremacía y un lugar privilegiado o 'central' en el universo. Otros estudios importantes durante esta época fueron la composición de la tierra, la compilación del primer catálogo de estrellas, el desarrollo de un sistema de clasificación de las magnitudes de los brillos estelares basado en la luminosidad aparente de las diferentes estrellas, la determinación del ciclo de Saros para la predicción de los eclipses solares y lunares, entre muchos otros. (es)
- L'astronomie grecque est l'astronomie écrite dans la langue grecque durant l'Antiquité. Elle n'est pas limitée géographiquement à la Grèce ou à l'ethnie grecque car la langue grecque est une langue véhiculaire à l'époque hellénistique, à la suite des conquêtes d'Alexandre le Grand. L'astronomie grecque est en partie caractérisée par la recherche d'explications rationnelles et physiques aux phénomènes célestes. Elle a été influencée par les Babyloniens et, dans une moindre mesure, par l'astronomie égyptienne. En retour, elle a influencé les astronomies indienne, arabe et occidentale. Le développement de l'astronomie par les astronomes grecs et hellénistes est considéré par les historiens comme une phase majeure dans l'histoire de l'astronomie occidentale. La plupart des constellations de l'hémisphère nord, le nom de plusieurs étoiles et le concept même de « planète », la mesure de l’inclinaison du plan de l’écliptique, et les premiers systèmes héliocentriques dérivent de l'astronomie grecque. (fr)
- Astronomi Yunani adalah astronomi yang ditulis dalam bahasa Yunani pada zaman klasik. Astronomi Yunani dipelajari pada zaman Yunani Kuno, Helenistik, , dan Zaman Kuno Akhir. Ilmu tersebut tak hanya terbatas secara geografi untuk Yunani atau orang yang beretnis Yunani, karena bahasa Yunani menjadi sekolah perguruan di seluruh setelah penaklukan-penaklukan yang dilakukan oleh Alexander. Fase dari astronomi Yunani ini juga dikenal sebagai astronomi Helenistik, sementara fase pra-Helenistik dikenal sebagai astronomi Yunani Klasik. Pada zaman Helenistik dan Romawi, kebanyakan astronom Yunani dan non-Yunani yang bekerja dalam tradisi Yunani belajar di Musaeum dan Perpustakaan Aleksandria di Mesir Ptolemaik. Pengembangan astronomi oleh para astronom Yunani dan Helenistik dianggap oleh para sejarawan sebagai fase utama dalam sejarah astronomi. Ilmu tersebut dipengaruhi oleh astronomi Mesir dan secara khusus astronomi Babilonia; dan mempengaruhi astronomi astronomi India, dan Eropa Barat. (in)
- La storia dell'astronomia greca concerne gli scritti e le nozioni di argomento astronomico espressi nella lingua greca antica. Trattandosi di una lingua franca diffusa su una vasta area geografica a seguito delle conquiste di Alessandro Magno, non si limita solamente all'antica Grecia o all'etnia greca, ma si estende dall'età arcaica fino a quella ellenistica. Essa si caratterizza, fin dagli esordi, dalla ricerca di una spiegazione razionale dei fenomeni celesti. La maggior parte delle costellazioni dell'emisfero settentrionale deriva dalla concezione astronomica greca, così come la denominazione di diverse stelle, pianeti, asteroidi. (it)
- 고대 그리스 천문학은 고대 그리스 시대에 그리스어로 쓰여진 천문학을 일컫는다. 그리스 천문학은 고대 그리스, 헬레니즘, 그리스-로마와 고대 후기 시대의 천문학을 포함한다. 알렉산더의 정복에 따라 그리스어가 헬레니즘 세계 전체에 걸쳐 학문의 언어로 자리 잡으면서 고대 그리스 천문학은 지리적으로 그리스 혹은 그리스 민족에 국한되지 않는다. 그리스와 로마 시대에 그리스 천문학자들과 비그리스 천문학자들의 연구는 대부분 무사이움(Musaeum)과 이집트의 알렉산드리아 도서관에서 이루어졌다. 그리스와 고대 그리스 시대의 천문학자들에 의한 천문학의 발전은 천문학의 역사에서 역사학자들에게 중요한 단계로 간주된다. 그리스 천문학은 처음부터 천체 현상에 대한 합리적이고 물리적인 설명을 추구하는 특징이 있었다. 많은 별과 소행성, 행성의 이름이 그리스 천문학에서 파생되었던 것처럼, 북반구의 별자리의 대부분은 그리스 천문학에서 파생되었다. 그리스 천문학은 이집트, 그리고 특히 바빌로니아의 천문학에서 특히 영향을 받았다. 마침내, 그리스 천문학은 인도, 아랍 이슬람권과 서유럽의 천문학에 영향을 미쳤다. (ko)
- De oud-Griekse astronomie was de astronomie in het oude Griekenland en de hellenistische wereld. Zij was met name in de archaïsche en klassieke periodes (800 - 300 v.Chr.) van speculatieve, natuurfilosofische aard, maar in de hellenistische periode (300 - 30 v.Chr.) ging men meer observeren, meten en berekenen, waarbij nieuwe hulpmiddelen zoals het armillarium ontwikkeld werden. Astronomie werd gebruikt voor praktische doeleinden zoals het bepalen van kalenderdata, maar bleef vooral een abstracte bezigheid. Grieken verbonden astronomie met filosofie, astrologie, geografie en geometrie, en ontwikkelden theorieën over de aarde, planeten en sterren die uniek waren. Men bepaalde bijvoorbeeld de bolvorm van de aarde, berekende haar omtrek en ontwikkelde heliocentrische modellen. In de Romeinse tijd (30 v.Chr. - 300 n.Chr.) kwam er een eind aan de nieuwe ontwikkelingen. De werken van onderzoekers zoals Aristoteles en Claudius Ptolemaeus waren tot en met de vroegmoderne tijd van invloed op de westerse astronomie. (nl)
- Астро́номия Дре́вней Гре́ции — астрономические познания и взгляды тех людей, которые писали на древнегреческом языке, независимо от географического региона: сама Эллада, эллинизированные монархии Востока, Рим или ранняя Византия. Охватывает период с VI века до н. э. по V век н. э. Древнегреческая астрономия является одним из важнейших этапов развития не только астрономии как таковой, но и науки вообще. В трудах древнегреческих учёных находятся истоки многих идей, лежащих в основании науки Нового времени. Между современной и древнегреческой астрономией существует отношение прямой преемственности, в то время как наука других древних цивилизаций оказала влияние на современную только при посредничестве греков. (ru)
- Астрономія Стародавньої Греції — астрономічні знання і погляди тих людей, які писали давньогрецькою мовою, незалежно від географічного регіону: сама Еллада, еллінізовані монархії Сходу, Рим або рання Візантія. Охоплює період з VI століття до н. е. по V століття н. е. Давньогрецька астрономія є одним з найважливіших етапів розвитку не тільки астрономії як такої, а й науки взагалі. У працях давньогрецьких вчених знаходяться витоки багатьох ідей, що лежать в основі науки Нового часу. Між сучасною і давньогрецькою астрономією існує відношення прямої спадкоємності, в той час як наука інших стародавніх цивілізацій справила вплив на сучасну тільки за посередництва греків. (uk)
- Por Astronomia na Grécia Antiga, entende-se a astronomia grega na Grécia Antiga, no Período Helenístico, no Período Greco-Romano e na Antiguidade Tardia. Não é limitado geograficamente à Grécia ou aos gregos étnicos, visto que língua grega tinha se tornado a língua acadêmica em todo o mundo helênico após as conquistas de Alexandre, o Grande. Esta fase da astronomia grega é também conhecida como astronomia helenística, enquanto a fase pré-helenística é conhecida como astronomia clássica grega. Durante os períodos helenístico e romano, grande parte dos astrônomos gregos e não gregos que trabalharam na tradição grega estudaram no Museu e na Biblioteca de Alexandria no Egito ptolemaico. O desenvolvimento da astronomia pelos astrônomos gregos e helenísticos é considerado pelos historiadores como uma fase importante na história da astronomia. A astronomia grega caracteriza-se desde o início pela busca de uma explicação racional e física para os fenômenos celestes. A maioria das constelações do hemisfério norte derivam da astronomia grega, assim como os nomes de muitas estrelas, asteroides e planetas. Foi influenciada pela astronomia egípcia e especialmente a babilônica; por sua vez, influenciou a astronomia indiana, árabe-islâmica e da Europa Ocidental. (pt)
- 古希腊天文学是指古典时期用希腊语记录的天文学，涵盖古典希腊时期、希腊化时期、希腊罗马时期、古典时代晚期等时期的天文学。它不局限于地理上的希腊或种族上的希腊人，因为在亚历山大大帝的南征北战之后，希腊语已经成为希腊化世界学术界的通用语言。这一时期的希腊天文学又被称为希腊化天文学，而希腊化时期之前的希腊天文学则被称为古典希腊天文学。在希腊化和罗马时期，许多追随希腊传统的希腊和非希腊天文学家都曾在托勒密埃及的缪塞昂和亚历山大图书馆进行过研究。 古典希腊和希腊化时期天文学家发展的天文学被历史学家认为是天文学史上的一个重要时期。古希腊天文学从一开始就以寻求天象的理性、物理的解释为特征。北天的多数星座以及很多恒星、行星和小行星的名称都来源于古希腊天文学。古希腊天文学主要受到巴比伦天文学的影响，也部分受到的影响；其本身则影响了印度天文学、阿拉伯伊斯兰天文学和西欧天文学。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- اهتم الإغريق منذ القرن السادس قبل الميلاد بالفلك واعتبروه علماً نظرياً بعيد عن التجربة بل يعتمد على النظم وحساب المثلثات السطحية والكروية، وقد أفاد الإغريق من علوم البابليين وعلوم المصريين في الفلك والرياضيات كثيراً، بل يمكن القول إنهم ورثوا هذا العلوم برمتها، فوضعوا نظرية مركزية الأرض وفسروا بذلك الحركة اليومية للأجرام السماوية كـ الشمس والقمر والكواكب السيارة، كما قاموا بقياس محيط الأرض. (ar)
- Grezian antzinatik aztertu izan da astronomia. Antzinako beste zibilizazioetatik influentzia garrantzitsuak jaso izan ditu: influentzia handiena sustatu zutenak India eta Babiloniatik eratorritakoak ziren. Garai helenistikoan zehar eta erromatar inperioan, astronomo askok egin zuten lan astronomia klasikoaren esparruan Museionen eta Alexandriako liburutegian. (eu)
- 고대 그리스 천문학은 고대 그리스 시대에 그리스어로 쓰여진 천문학을 일컫는다. 그리스 천문학은 고대 그리스, 헬레니즘, 그리스-로마와 고대 후기 시대의 천문학을 포함한다. 알렉산더의 정복에 따라 그리스어가 헬레니즘 세계 전체에 걸쳐 학문의 언어로 자리 잡으면서 고대 그리스 천문학은 지리적으로 그리스 혹은 그리스 민족에 국한되지 않는다. 그리스와 로마 시대에 그리스 천문학자들과 비그리스 천문학자들의 연구는 대부분 무사이움(Musaeum)과 이집트의 알렉산드리아 도서관에서 이루어졌다. 그리스와 고대 그리스 시대의 천문학자들에 의한 천문학의 발전은 천문학의 역사에서 역사학자들에게 중요한 단계로 간주된다. 그리스 천문학은 처음부터 천체 현상에 대한 합리적이고 물리적인 설명을 추구하는 특징이 있었다. 많은 별과 소행성, 행성의 이름이 그리스 천문학에서 파생되었던 것처럼, 북반구의 별자리의 대부분은 그리스 천문학에서 파생되었다. 그리스 천문학은 이집트, 그리고 특히 바빌로니아의 천문학에서 특히 영향을 받았다. 마침내, 그리스 천문학은 인도, 아랍 이슬람권과 서유럽의 천문학에 영향을 미쳤다. (ko)
- Астро́номия Дре́вней Гре́ции — астрономические познания и взгляды тех людей, которые писали на древнегреческом языке, независимо от географического региона: сама Эллада, эллинизированные монархии Востока, Рим или ранняя Византия. Охватывает период с VI века до н. э. по V век н. э. Древнегреческая астрономия является одним из важнейших этапов развития не только астрономии как таковой, но и науки вообще. В трудах древнегреческих учёных находятся истоки многих идей, лежащих в основании науки Нового времени. Между современной и древнегреческой астрономией существует отношение прямой преемственности, в то время как наука других древних цивилизаций оказала влияние на современную только при посредничестве греков. (ru)
- Астрономія Стародавньої Греції — астрономічні знання і погляди тих людей, які писали давньогрецькою мовою, незалежно від географічного регіону: сама Еллада, еллінізовані монархії Сходу, Рим або рання Візантія. Охоплює період з VI століття до н. е. по V століття н. е. Давньогрецька астрономія є одним з найважливіших етапів розвитку не тільки астрономії як такої, а й науки взагалі. У працях давньогрецьких вчених знаходяться витоки багатьох ідей, що лежать в основі науки Нового часу. Між сучасною і давньогрецькою астрономією існує відношення прямої спадкоємності, в той час як наука інших стародавніх цивілізацій справила вплив на сучасну тільки за посередництва греків. (uk)
- 古希腊天文学是指古典时期用希腊语记录的天文学，涵盖古典希腊时期、希腊化时期、希腊罗马时期、古典时代晚期等时期的天文学。它不局限于地理上的希腊或种族上的希腊人，因为在亚历山大大帝的南征北战之后，希腊语已经成为希腊化世界学术界的通用语言。这一时期的希腊天文学又被称为希腊化天文学，而希腊化时期之前的希腊天文学则被称为古典希腊天文学。在希腊化和罗马时期，许多追随希腊传统的希腊和非希腊天文学家都曾在托勒密埃及的缪塞昂和亚历山大图书馆进行过研究。 古典希腊和希腊化时期天文学家发展的天文学被历史学家认为是天文学史上的一个重要时期。古希腊天文学从一开始就以寻求天象的理性、物理的解释为特征。北天的多数星座以及很多恒星、行星和小行星的名称都来源于古希腊天文学。古希腊天文学主要受到巴比伦天文学的影响，也部分受到的影响；其本身则影响了印度天文学、阿拉伯伊斯兰天文学和西欧天文学。 (zh)
- L'astronomia a l'antiga Grècia comprèn totes les descobertes i innovacions en astronomia fetes pel món hel·lènic. Estava considerada una branca de les matemàtiques i com a tal, subjecta a explicacions racionals. Claudi Ptolemeu assentà les bases del sistema cosmològic vigent durant segles, essent l'astrònom grec de més rellevància (malgrat la tornada a un sistema geocèntric). Aquestes bases van passar a l'astronomia de l'Índia i de Roma i des d'allà a Occident. (ca)
- Η ελληνική αστρονομία είναι η αστρονομία γραμμένη στην ελληνική γλώσσα στην κλασική αρχαιότητα. Η ελληνική αστρονομία περιλαμβάνει τις εποχές της αρχαίας ελληνικής, ελληνιστικής, ελληνορωμαϊκής και ύστερης αρχαιότητας. Γεωγραφικά δεν περιορίζεται στην Ελλάδα ή στους Έλληνες, καθώς η ελληνική γλώσσα έγινε η γλώσσα της γνώσης σε όλο τον ελληνιστικό κόσμο μετά τις κατακτήσεις του Μέγα Αλεξάνδρου. Αυτή η φάση της ελληνικής αστρονομίας είναι επίσης γνωστή ως ελληνιστική αστρονομία, ενώ η προελληνιστική φάση είναι γνωστή ως αστρονομία κλασικής ελληνικής. Κατά τη διάρκεια των ελληνιστικών και ρωμαϊκών περιόδων, πολλοί από τους Έλληνες και τους μη Ελληνες αστρονόμους που ασχολούνταν με την ελληνική παράδοση, μελετούσαν στο Μουσείο και στη Βιβλιοθήκη της Αλεξάνδρειας στην . (el)
- Greek astronomy is astronomy written in the Greek language in classical antiquity. Greek astronomy is understood to include the Ancient Greek, Hellenistic, Greco-Roman, and Late Antiquity eras. It is not limited geographically to Greece or to ethnic Greeks, as the Greek language had become the language of scholarship throughout the Hellenistic world following the conquests of Alexander. This phase of Greek astronomy is also known as Hellenistic astronomy, while the pre-Hellenistic phase is known as Classical Greek astronomy. During the Hellenistic and Roman periods, much of the Greek and non-Greek astronomers working in the Greek tradition studied at the Museum and the Library of Alexandria in Ptolemaic Egypt. (en)
- La astronomía griega recibió importantes influencias de otras civilizaciones de la antigüedad, principalmente la India y Babilonia. Durante la época helenística y el imperio romano, muchos astrónomos trabajaron en el estudio de las tradiciones astronómicas clásicas, en la Biblioteca de Alejandría y en el Museion. (es)
- Die im antiken Griechenland entwickelte Astronomie ist einerseits die Basis der heutigen Himmelskunde, andererseits stellt sie den Beginn der Naturwissenschaft überhaupt dar. Sie fußte zwar auf den Vorstellungen und Daten der mesopotamischen Astronomie, ging aber durch eine echte wissenschaftliche Deutung der Himmelsphänomene und die Entwicklung spezieller Messinstrumente weit über sie hinaus. (de)
- Astronomi Yunani adalah astronomi yang ditulis dalam bahasa Yunani pada zaman klasik. Astronomi Yunani dipelajari pada zaman Yunani Kuno, Helenistik, , dan Zaman Kuno Akhir. Ilmu tersebut tak hanya terbatas secara geografi untuk Yunani atau orang yang beretnis Yunani, karena bahasa Yunani menjadi sekolah perguruan di seluruh setelah penaklukan-penaklukan yang dilakukan oleh Alexander. Fase dari astronomi Yunani ini juga dikenal sebagai astronomi Helenistik, sementara fase pra-Helenistik dikenal sebagai astronomi Yunani Klasik. Pada zaman Helenistik dan Romawi, kebanyakan astronom Yunani dan non-Yunani yang bekerja dalam tradisi Yunani belajar di Musaeum dan Perpustakaan Aleksandria di Mesir Ptolemaik. (in)
- L'astronomie grecque est l'astronomie écrite dans la langue grecque durant l'Antiquité. Elle n'est pas limitée géographiquement à la Grèce ou à l'ethnie grecque car la langue grecque est une langue véhiculaire à l'époque hellénistique, à la suite des conquêtes d'Alexandre le Grand. (fr)
- La storia dell'astronomia greca concerne gli scritti e le nozioni di argomento astronomico espressi nella lingua greca antica. Trattandosi di una lingua franca diffusa su una vasta area geografica a seguito delle conquiste di Alessandro Magno, non si limita solamente all'antica Grecia o all'etnia greca, ma si estende dall'età arcaica fino a quella ellenistica. (it)
- De oud-Griekse astronomie was de astronomie in het oude Griekenland en de hellenistische wereld. Zij was met name in de archaïsche en klassieke periodes (800 - 300 v.Chr.) van speculatieve, natuurfilosofische aard, maar in de hellenistische periode (300 - 30 v.Chr.) ging men meer observeren, meten en berekenen, waarbij nieuwe hulpmiddelen zoals het armillarium ontwikkeld werden. Astronomie werd gebruikt voor praktische doeleinden zoals het bepalen van kalenderdata, maar bleef vooral een abstracte bezigheid. Grieken verbonden astronomie met filosofie, astrologie, geografie en geometrie, en ontwikkelden theorieën over de aarde, planeten en sterren die uniek waren. Men bepaalde bijvoorbeeld de bolvorm van de aarde, berekende haar omtrek en ontwikkelde heliocentrische modellen. In de Romeinse (nl)
- Por Astronomia na Grécia Antiga, entende-se a astronomia grega na Grécia Antiga, no Período Helenístico, no Período Greco-Romano e na Antiguidade Tardia. Não é limitado geograficamente à Grécia ou aos gregos étnicos, visto que língua grega tinha se tornado a língua acadêmica em todo o mundo helênico após as conquistas de Alexandre, o Grande. Esta fase da astronomia grega é também conhecida como astronomia helenística, enquanto a fase pré-helenística é conhecida como astronomia clássica grega. Durante os períodos helenístico e romano, grande parte dos astrônomos gregos e não gregos que trabalharam na tradição grega estudaram no Museu e na Biblioteca de Alexandria no Egito ptolemaico. (pt)
|
