| dbo:abstract
|
- Francesco Paolo LoVecchio, známý jako Frankie Laine (30. března 1913, Chicago, Illinois – 6. července 2007, San Diego, Kalifornie), byl populární americký zpěvák a filmový herec. Zpíval jazz, swing, rhythm and blues, ale i country či rock'n'roll. Jeho prvním hitem byla píseň That's my desire v roce 1947. Následovaly další, mj. I believe, Jezebel či Rawhide, známá ze stejnojmenné televizní série. Nazpíval také řadu písní k westernům - například Přestřelka u O. K. Corralu (Gunfight at the OK Corral). Jeho písně převzalo mnoho umělců - od Raye Charlese přes The Beatles až po Waldemara Matušku. Jeho písně zazněly v počítačové hře Mafia II. (cs)
- Frankie Laine (* 30. März 1913 in Chicago, Illinois; † 6. Februar 2007 in San Diego); eigentlich Francesco Paolo LoVecchio war ein US-amerikanischer Sänger, Entertainer und Schauspieler. (de)
- Ο Φράνκι Λέιν (Frankie Laine), γεννήθηκε ως Francesco Paolo LoVecchio (30 Μαρτίου 1913 - 6 Φεβρουαρίου 2007), ήταν ένας από τους σημαντικότερους Αμερικανούς τραγουδιστές του εικοστού αιώνα. Έχει στο ενεργητικό του 21 χρυσούς δίσκους και πούλησε διεθνώς πάνω από 260.000.000 δίσκους.Ξεκίνησε από την τζαζ και ριθμ και μπλουζ αλλά τελικά τον κέρδισε η ποπ μουσική. Το 1993 δημοσίευσε την αυτοβιογραφία του. (el)
- فرانكي لين (بالإنجليزية: Frankie Laine) هو مغني ومغن ومؤلف وعازف الجاز وملحن وممثل أمريكي، ولد في 30 مارس 1913 بشيكاغو في الولايات المتحدة، وتوفي في 6 فبراير 2007 بسان دييغو في الولايات المتحدة. (ar)
- Frankie Laine (born Francesco Paolo LoVecchio; March 30, 1913 – February 6, 2007) was an American singer, songwriter, and actor whose career spanned nearly 75 years, from his first concerts in 1930 with a marathon dance company to his final performance of "That's My Desire" in 2005. Often billed as "America's Number One Song Stylist", his other nicknames include "Mr. Rhythm", "Old Leather Lungs", and "Mr. Steel Tonsils". His hits included "That's My Desire", "That Lucky Old Sun", "Mule Train", "Jezebel", "High Noon", "I Believe", "Hey Joe!", "The Kid's Last Fight", "Cool Water", "Rawhide", and "You Gave Me a Mountain". He sang well-known theme songs for many Western film soundtracks, including 3:10 To Yuma, Gunfight at the O.K. Corral, and Blazing Saddles, although his recordings were not charted as a country & western. Laine sang an eclectic variety of song styles and genres, stretching from big band crooning to pop, western-themed songs, gospel, rock, folk, jazz, and blues. He did not sing the soundtrack song for High Noon, which was sung by Tex Ritter, but his own version (with somewhat altered lyrics, omitting the name of the antagonist, Frank Miller) was the one that became a bigger hit. He also did not sing the theme to another show he is commonly associated with—Champion the Wonder Horse (sung by Mike Stewart)—but released his own, subsequently more popular, version. Laine's enduring popularity was illustrated in June 2011 when a TV-advertised compilation called Hits reached No. 16 on the UK Albums Chart. The accomplishment was achieved nearly 60 years after his debut on the UK chart, 64 years after his first major U.S. hit and four years after his death. (en)
- Francesco Paolo Lo Vecchio (Chicago, 30 de marzo de 1913 - San Diego, 6 de febrero de 2007), más conocido como Frankie Laine, fue un cantante, compositor y actor estadounidense con voz de barítono. Le pusieron el apodo de Sr. Ritmo. Tuvo un gran éxito en los años cuarenta y cincuenta. Entró en el mundo del espectáculo participando en los maratones de baile que en su país se popularizaron durante la Gran Depresión. Más tarde, en 1937, fue contratado como vocalista de la orquesta de , sustituyendo a Perry Como, en un momento en que se cantaba sin amplificación y se debía hacer escuchar por encima de la orquesta. Durante la II Guerra Mundial, trabajó para la industria militar, al tiempo que seguía actuando en clubes modestos. En 1945 grabó con el sello Exclusive, lo que le valió para fichar con Mercury y, luego, con Columbia Records. Su primer gran éxito fue en 1947, That's My Desire. Al que siguieron otros éxitos como That Lucky Old Sun, Swamp Girl, Cry of the Wild Goose y Mule Train. Colocó más de 60 canciones en las listas de éxitos, bien en solitario o colaborando con otros artistas, como Doris Day, , o Jo Stafford. En Reino Unido alcanzó enorme popularidad, con I believe estuvo cuatro meses en el número uno. En 1964 participó en el Festival de Sanremo, formando sendos duetos con Domenico Modugno y Bobby Solo. Pero el filón lo encontró usando su voz viril para canciones en películas del oeste. Entre sus grandes éxitos está el tema High Noon, de la banda sonora de la película homónima, en castellano Sólo ante el peligro. En la película la interpreta el cantante y actor Tex Ritter, una figura de los westerns clase B. Tiomkin pretendía tener la canción grabada y distribuida antes del estreno de la película, pero la discográfica que tenía bajo contrato a Ritter no se interesó. La versión del LP, entonces, la grabó el popular Frankie Laine. Pero en la película se utilizó la versión de Ritter. Su voz era tan popular que Mel Brooks le pidió en 1974 que cantara en su famosa parodia del género: Sillas de montar calientes. El 6 de febrero de 2007 falleció en San Diego, California producto de una Insuficiencia cardíaca. (es)
- Frankie Laine (nama lahir Francesco Paolo LoVecchio; 30 Maret 1913 – 6 Februari 2007) adalah seorang penyanyi, penulis lagu, dan pemeran asal Amerika Serikat. Ia menjalani karir selama sekitar 75 tahun. (in)
- Frank Paul LoVecchio alias Frankie Laine (30 mars 1913, Chicago - 6 février 2007, San Diego, Californie) est un chanteur et acteur américain. Ses surnoms sont nombreux, "M. Rhythm, " "Old Leather Lungs". Il a interprété des chansons de différents styles : country, rock, gospel et jazz. Il commence sa carrière en 1930 mais devra attendre la fin des années 1940 pour connaître un succès considérable, la vente de ses disques étant estimée à une centaine de millions à travers le monde. Il fit partie de cette génération de chanteurs américains d'origine italienne au même titre que Frank Sinatra ou Perry Como. C'est à lui qu'on doit les versions originales ou qu'il a popularisées de :
* That Lucky Old Sun, repris par Ray Charles
* Jezebel, repris par Édith Piaf
* Dream a Little Dream of Me, repris par The Mamas & the Papas
* Rawhide (chanson de la série Rawhide), repris par les Blues Brothers
* Gunfight at the O.k. Corral (chanson du film du même nom Règlements de comptes à OK Corral) Il fut actif jusqu'au début des années 2000. Il meurt à l'âge de 93 ans d'une maladie cardiovasculaire. (fr)
- フランキー・レイン（Frankie Laine、1913年3月30日 - 2007年2月6日）はアメリカ合衆国イリノイ州シカゴ出身の歌手・俳優である。本名はフランチェスコ・パオロ・ロヴェッキオ（Francesco Paolo LoVecchio）である。 イタリアのシシリー島の移民の8人兄弟の長男として生まれる。ナイトクラブなどで活動を経て、1952年の映画『真昼の決闘』のテーマ曲「ハイ・ヌーン」や1955年から1966年まで11年間続いたCBSテレビで放送された西部劇『ローハイド』のテーマ曲「Rawhide」でヒットとなった。 2007年2月6日カリフォルニア州サンディエゴで心血管疾患のため亡くなった。 (ja)
- 프랭키 레인(Frankie Laine, 1913년 3월 30일 ~ 2007년 2월 6일)은 시카고에서 태어난 이탈리아 계 미국인 가수이다. 1930년대에 제스 스티시의 콤보에서 노래를 불러 착실히 인기를 획득하였다. 1946년에 머큐리에서 취입한 《댓츠 마이 디자이어》가 큰 인기를 얻었다. 그 후 레퍼토리를 넓혀 독특하고 힘찬 창법으로 성공을 거두었으며, 《황야의 방랑자》, 《베스트》 등의 음반이 널리 알려져 있다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. (ko)
- Frankie Laine, nome d'arte di Francesco Paolo LoVecchio (Chicago, 30 marzo 1913 – San Diego, 7 febbraio 2007), è stato un cantante statunitense.È stato uno dei grandi della musica leggera del XX secolo, con oltre duecentocinquanta milioni di dischi venduti (ventuno i dischi d'oro guadagnati in carriera). Jimmy Crawford e Frankie Laine, 1947, fotografia di William P. Gottlieb Ebbe il periodo di maggior fulgore tra gli anni quaranta e cinquanta. Frankie Laine, 1954 (it)
- Frankie Laine, pseudoniem van Francesco Paolo LoVecchio (Chicago, 30 maart 1913 – San Diego, 6 februari 2007), was een van de succesvolste en invloedrijkste Amerikaanse zangers uit de twintigste eeuw. Zijn bijnamen zijn onder andere 'Mister Rhythm', 'Old Leather Lungs' en 'Old Man Jazz'. Wereldwijd verkocht hij ongeveer tweehonderdvijftig miljoen grammofoonplaten. (nl)
- Frankie Laine, właśc. Francesco Paolo LoVecchio (ur. 30 marca 1913 w Chicago, zm. 6 lutego 2007 w San Diego) – amerykański piosenkarz pochodzenia włoskiego, był popularny w latach 50. Był synem Giovanniego i Cresenzii Lo Vecchio (z d. Salerno), emigrantów z Sycylii. W latach 40., występował w hollywoodzkich zespołach muzycznych, zauważony przez Hoagy’ego Carmichaela, rozpoczął błyskawiczna karierę. Występował w radiu, nagrywał piosenki do filmów wytwórni Columbia, pojawiał się w telewizji. Pierwszym wylansowanym przez Laine’a przebojem, była piosenka „That’s My Desire”. Wylansował również tytułową piosenkę do legendarnego filmu „W samo południe” z Garym Cooperem. Największe triumfy Laine święcił jednak nie w Stanach Zjednoczonych, a w Wielkiej Brytanii, gdzie wprowadził na 1. miejsce brytyjskiej listy przebojów cztery piosenki, w tym będący w zestawieniu przez 18 tygodni w 1953 roku „I Believe”, co do dziś (stan na 2007 rok) stanowi niepobity rekord. W latach 1953–1954 Laine’a ogłoszono najwybitniejszą osobowością muzyczną. Echem jego wielkiej popularności jest fragment piosenki Leonarda Cohena „Memories”: Frankie Lane, he was singing Jezebel / I pinned an Iron Cross to my lapel / I walked up to the tallest and the blondest girl. Karierę zakończył definitywnie w 1960 roku, z liczbą 21 złotych płyt, sprzedając na świecie około 100 mln nagrań. Zmarł po operacji biodra w San Diego, o czym poinformował jego wieloletni producent Jimmy Martino. (pl)
- Frankie Laine, nome artístico de Francesco Paolo LoVecchio (Chicago, 30 de Março de 1913 — San Diego, 6 de Fevereiro de 2007) foi um dos mais populares cantores norte-americanos do século XX. Frequentemente chamado de "Cantor Americano número um". Tem como outros cognomes Mr. Rhythm, Old Leather Lungs, e Old Man Jazz. (pt)
- Фрэнки Лэйн (Frankie Laine, наст. имя Франческо Паоло ЛоВеккьо, 30 марта 1913 — 6 февраля 2007) — американский певец итальянского происхождения, добившийся наибольшего успеха на рубеже 1940-х и 1950-х годов. Он был одним из группы этнических итальянцев (Фрэнк Синатра, Дин Мартин, Перри Комо, Тони Беннетт), которые задавали тон на американской эстраде тех лет. В 1930-е годы Лэйн странствовал по США, работая в качестве официанта и учителя танцев. В конечном счёте его мужественный баритон был замечен продюсерами, и в 1939 г. он сменил Перри Комо в качестве вокалиста кливлендского бигбэнда. В 1940-е годы Лэйн заработал репутацию талантливого джазового вокалиста. Он тяготел к джазу и в ранние годы своей сольной карьеры, когда его эстрадные хиты стали стабильно подниматься на вершину американских чартов продаж. Американцам Лэйн запомнился как исполнитель энергичных шлягеров с налётом кантри-энд-вестерна — таких, как «The Cry of the Wild Goose» (1950). Он не раз записывал песни для популярных вестернов. Однако наибольшая популярность сопутствовала ему в Великобритании, где он установил несколько коммерческих рекордов. Так, в 1953 году его песни держались на первой строчке британских чартов неслыханные 27 недель, из них 18 недель пришлось на долю «I Believe» — самой известной баллады в исполнении Лэйна. В 1959—1965 годах был исполнителем музыкальной темы к одноимённому телесериалу. Умер 6 февраля 2007 г. от осложнения после операции на бедре. (ru)
- Frankie Laine, född Francesco Paolo LoVecchio 30 mars 1913 i Chicago, Illinois, USA, död 6 februari 2007 i San Diego, Kalifornien, USA, var en italiensk-amerikansk sångare, låtskrivare och skådespelare. (sv)
- Френкі Лейн (англ. Frankie Laine; 30 березня 1913, Чикаго — 6 лютого 2007, Сан-Дієго) — американський співак, автор пісень та актор, що добився найбільшого успіху на рубежі 1940-х і 1950-х років. Він був одним з групи етнічних італійців (Френк Сінатра, Дін Мартін, Перрі Комо, Тоні Беннет), які задавали тон на американській естраді тих років. Кар'єра співака налічує 75 років, починаючи від його першого концерту в 1930 році і закінчуючи його останнім виступом з піснею That's My Desire" у 2005. Лейн, широко відомий на прізвиська «Містер Ритм» (англ. Mr. Rhythm) і «Містер Сталеві гланди» (англ. Mr. Steel Tonsils), виконав безліч хітів, серед яких «That's My Desire», «That Lucky Old Sun», «Mule Train», «Jezebel», «High Noon», «Save Your Sorrow», «I Believe», «Hey Joe!», «The Kid's Last Fight», «Cool Water», «Rawhide», «Lord, You Gave Me a Mountain» і багато інших. Він виконував пісні, що стали темами до багатьох вестернів, в тому числі 3:10 To Yuma, Gunfight at the O.K. Corral і Blazing Saddles, хоча сам Френкі ніколи не був кантрі-виконавцем. Він співав пісні різних жанрів і стилів, включаючи госпел, рок, фолк, джаз, блюз і поп. (uk)
- 弗兰基·莱恩（Frankie Laine ，1913年3月30日－2007年2月6日）是一位美国歌手、词曲作者和演员。许多西部电影諸如OK牧場大決鬥和閃亮的馬鞍中有歌曲就是由弗兰基·莱恩所唱。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Francesco Paolo LoVecchio, známý jako Frankie Laine (30. března 1913, Chicago, Illinois – 6. července 2007, San Diego, Kalifornie), byl populární americký zpěvák a filmový herec. Zpíval jazz, swing, rhythm and blues, ale i country či rock'n'roll. Jeho prvním hitem byla píseň That's my desire v roce 1947. Následovaly další, mj. I believe, Jezebel či Rawhide, známá ze stejnojmenné televizní série. Nazpíval také řadu písní k westernům - například Přestřelka u O. K. Corralu (Gunfight at the OK Corral). Jeho písně převzalo mnoho umělců - od Raye Charlese přes The Beatles až po Waldemara Matušku. Jeho písně zazněly v počítačové hře Mafia II. (cs)
- Frankie Laine (* 30. März 1913 in Chicago, Illinois; † 6. Februar 2007 in San Diego); eigentlich Francesco Paolo LoVecchio war ein US-amerikanischer Sänger, Entertainer und Schauspieler. (de)
- Ο Φράνκι Λέιν (Frankie Laine), γεννήθηκε ως Francesco Paolo LoVecchio (30 Μαρτίου 1913 - 6 Φεβρουαρίου 2007), ήταν ένας από τους σημαντικότερους Αμερικανούς τραγουδιστές του εικοστού αιώνα. Έχει στο ενεργητικό του 21 χρυσούς δίσκους και πούλησε διεθνώς πάνω από 260.000.000 δίσκους.Ξεκίνησε από την τζαζ και ριθμ και μπλουζ αλλά τελικά τον κέρδισε η ποπ μουσική. Το 1993 δημοσίευσε την αυτοβιογραφία του. (el)
- فرانكي لين (بالإنجليزية: Frankie Laine) هو مغني ومغن ومؤلف وعازف الجاز وملحن وممثل أمريكي، ولد في 30 مارس 1913 بشيكاغو في الولايات المتحدة، وتوفي في 6 فبراير 2007 بسان دييغو في الولايات المتحدة. (ar)
- Frankie Laine (nama lahir Francesco Paolo LoVecchio; 30 Maret 1913 – 6 Februari 2007) adalah seorang penyanyi, penulis lagu, dan pemeran asal Amerika Serikat. Ia menjalani karir selama sekitar 75 tahun. (in)
- フランキー・レイン（Frankie Laine、1913年3月30日 - 2007年2月6日）はアメリカ合衆国イリノイ州シカゴ出身の歌手・俳優である。本名はフランチェスコ・パオロ・ロヴェッキオ（Francesco Paolo LoVecchio）である。 イタリアのシシリー島の移民の8人兄弟の長男として生まれる。ナイトクラブなどで活動を経て、1952年の映画『真昼の決闘』のテーマ曲「ハイ・ヌーン」や1955年から1966年まで11年間続いたCBSテレビで放送された西部劇『ローハイド』のテーマ曲「Rawhide」でヒットとなった。 2007年2月6日カリフォルニア州サンディエゴで心血管疾患のため亡くなった。 (ja)
- 프랭키 레인(Frankie Laine, 1913년 3월 30일 ~ 2007년 2월 6일)은 시카고에서 태어난 이탈리아 계 미국인 가수이다. 1930년대에 제스 스티시의 콤보에서 노래를 불러 착실히 인기를 획득하였다. 1946년에 머큐리에서 취입한 《댓츠 마이 디자이어》가 큰 인기를 얻었다. 그 후 레퍼토리를 넓혀 독특하고 힘찬 창법으로 성공을 거두었으며, 《황야의 방랑자》, 《베스트》 등의 음반이 널리 알려져 있다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. (ko)
- Frankie Laine, nome d'arte di Francesco Paolo LoVecchio (Chicago, 30 marzo 1913 – San Diego, 7 febbraio 2007), è stato un cantante statunitense.È stato uno dei grandi della musica leggera del XX secolo, con oltre duecentocinquanta milioni di dischi venduti (ventuno i dischi d'oro guadagnati in carriera). Jimmy Crawford e Frankie Laine, 1947, fotografia di William P. Gottlieb Ebbe il periodo di maggior fulgore tra gli anni quaranta e cinquanta. Frankie Laine, 1954 (it)
- Frankie Laine, pseudoniem van Francesco Paolo LoVecchio (Chicago, 30 maart 1913 – San Diego, 6 februari 2007), was een van de succesvolste en invloedrijkste Amerikaanse zangers uit de twintigste eeuw. Zijn bijnamen zijn onder andere 'Mister Rhythm', 'Old Leather Lungs' en 'Old Man Jazz'. Wereldwijd verkocht hij ongeveer tweehonderdvijftig miljoen grammofoonplaten. (nl)
- Frankie Laine, nome artístico de Francesco Paolo LoVecchio (Chicago, 30 de Março de 1913 — San Diego, 6 de Fevereiro de 2007) foi um dos mais populares cantores norte-americanos do século XX. Frequentemente chamado de "Cantor Americano número um". Tem como outros cognomes Mr. Rhythm, Old Leather Lungs, e Old Man Jazz. (pt)
- Frankie Laine, född Francesco Paolo LoVecchio 30 mars 1913 i Chicago, Illinois, USA, död 6 februari 2007 i San Diego, Kalifornien, USA, var en italiensk-amerikansk sångare, låtskrivare och skådespelare. (sv)
- 弗兰基·莱恩（Frankie Laine ，1913年3月30日－2007年2月6日）是一位美国歌手、词曲作者和演员。许多西部电影諸如OK牧場大決鬥和閃亮的馬鞍中有歌曲就是由弗兰基·莱恩所唱。 (zh)
- Frankie Laine (born Francesco Paolo LoVecchio; March 30, 1913 – February 6, 2007) was an American singer, songwriter, and actor whose career spanned nearly 75 years, from his first concerts in 1930 with a marathon dance company to his final performance of "That's My Desire" in 2005. Often billed as "America's Number One Song Stylist", his other nicknames include "Mr. Rhythm", "Old Leather Lungs", and "Mr. Steel Tonsils". His hits included "That's My Desire", "That Lucky Old Sun", "Mule Train", "Jezebel", "High Noon", "I Believe", "Hey Joe!", "The Kid's Last Fight", "Cool Water", "Rawhide", and "You Gave Me a Mountain". (en)
- Francesco Paolo Lo Vecchio (Chicago, 30 de marzo de 1913 - San Diego, 6 de febrero de 2007), más conocido como Frankie Laine, fue un cantante, compositor y actor estadounidense con voz de barítono. Le pusieron el apodo de Sr. Ritmo. Tuvo un gran éxito en los años cuarenta y cincuenta. Entró en el mundo del espectáculo participando en los maratones de baile que en su país se popularizaron durante la Gran Depresión. Durante la II Guerra Mundial, trabajó para la industria militar, al tiempo que seguía actuando en clubes modestos. (es)
- Frank Paul LoVecchio alias Frankie Laine (30 mars 1913, Chicago - 6 février 2007, San Diego, Californie) est un chanteur et acteur américain. Ses surnoms sont nombreux, "M. Rhythm, " "Old Leather Lungs". Il a interprété des chansons de différents styles : country, rock, gospel et jazz. Il commence sa carrière en 1930 mais devra attendre la fin des années 1940 pour connaître un succès considérable, la vente de ses disques étant estimée à une centaine de millions à travers le monde. C'est à lui qu'on doit les versions originales ou qu'il a popularisées de : (fr)
- Frankie Laine, właśc. Francesco Paolo LoVecchio (ur. 30 marca 1913 w Chicago, zm. 6 lutego 2007 w San Diego) – amerykański piosenkarz pochodzenia włoskiego, był popularny w latach 50. Był synem Giovanniego i Cresenzii Lo Vecchio (z d. Salerno), emigrantów z Sycylii. Echem jego wielkiej popularności jest fragment piosenki Leonarda Cohena „Memories”: Frankie Lane, he was singing Jezebel / I pinned an Iron Cross to my lapel / I walked up to the tallest and the blondest girl. Karierę zakończył definitywnie w 1960 roku, z liczbą 21 złotych płyt, sprzedając na świecie około 100 mln nagrań. (pl)
- Фрэнки Лэйн (Frankie Laine, наст. имя Франческо Паоло ЛоВеккьо, 30 марта 1913 — 6 февраля 2007) — американский певец итальянского происхождения, добившийся наибольшего успеха на рубеже 1940-х и 1950-х годов. Он был одним из группы этнических итальянцев (Фрэнк Синатра, Дин Мартин, Перри Комо, Тони Беннетт), которые задавали тон на американской эстраде тех лет. В 1959—1965 годах был исполнителем музыкальной темы к одноимённому телесериалу. Умер 6 февраля 2007 г. от осложнения после операции на бедре. (ru)
- Френкі Лейн (англ. Frankie Laine; 30 березня 1913, Чикаго — 6 лютого 2007, Сан-Дієго) — американський співак, автор пісень та актор, що добився найбільшого успіху на рубежі 1940-х і 1950-х років. Він був одним з групи етнічних італійців (Френк Сінатра, Дін Мартін, Перрі Комо, Тоні Беннет), які задавали тон на американській естраді тих років. (uk)
|
