Imagination is the ability to produce and simulate novel objects, peoples and ideas in the mind without any immediate input of the senses. It is also described as the forming of experiences in one's mind, which can be re-creations of past experiences such as vivid memories with imagined changes, or they can be completely invented and possibly fantastic scenes. Imagination helps make knowledge applicable in solving problems and is fundamental to integrating experience and the learning process. A basic training for imagination is listening to storytelling (narrative), in which the exactness of the chosen words is the fundamental factor to "evoke worlds".

Property Value
dbo:abstract
  • المخيلة هي القدرة الفطرية في العقل البشري لخلق أفكار أو صور عن عوالم من أشخاص غير واقعية كليا أو جزئيا، وذلك بدء من عناصر يستمدها العقل من إدراكاته الحسية للعالم الخارجي لا مشترك بين الناس. (ar)
  • La imaginació (del llatí imaginatĭo, -ōnis) és la facultat de la ment humana de crear imatges mentals o pensar en realitats no percebudes abans, d'inventar noves versions del món; un procés superior que permet a l'individu manipular informació generada intrínsecament amb la finalitat de crear una representació percebuda pels sentits de la ment. Aquests sentits de la ment són els mecanismes que permeten veure un objecte que s'havia visualitzat prèviament però que ja no es troba present en l'ambient. Cal aclarir que quan s'imagina no es redueix només al sentit de la visió, sinó també a altres àrees sensorials. La imaginació s'assembla al procés de percebre. No obstant això, la primera no es limita a la segona. La imaginació és un procés més abstracte, és a dir, que no necessita un objecte present en la realitat (en aquest instant), ella se serveix de la memòria per manipular la informació i relacionar-la de formes que no depenen de l'estat actual de l'organisme. És a dir, la imaginació pren elements abans percebuts i experimentats, i els transforma en nous estímuls i realitats. La imaginació es diferencia del somni en què la imaginació s'activa quan l'individu està despert. La imaginació respon a la necessitat de ficció que experimenta tot subjecte i és una de les característiques fonamentals de la personalitat (hi ha persones més imaginatives que d'altres, tot i que es pot educar). (ca)
  • Představa (kalk z něm. Vor-stellung) je velmi široké označení pro obsahy či obrazy, které si vědomí „staví před sebe“ jako témata. Ačkoli jsou představy vždy více nebo méně závislé na zkušenostech (, zážitcích), je pro ně charakteristický aktivní podíl vlastního vědomí nebo dokonce tvořivosti a také určitá celkovost. Na jedné straně je představa určitější než pocit nebo dojem, na druhé straně není ještě vyjádřena slovy a člověk takové vyjádření musí teprve hledat. Představy jsou hlavním nástrojem praktické orientace ve světě, rozhodování a jednání. (cs)
  • Με τον όρο φαντασία εννοείται εκείνη η ψυχική λειτουργία που εκδηλώνεται ως παραστατική λειτουργία της συνείδησης και έχει τη βιολογική της βάση στον ανθρώπινο εγκέφαλο. Αποτελεί βασικό αντικείμενο έρευνας της κλασικής ψυχολογίας και κατέχει πρωτεύουσα θέση στις ανθρωπιστικές επιστήμες και τις νευροεπιστήμες. Βοηθά στην παροχή νοήματος στην εμπειρία και κατανόησης στη γνώση. Είναι θεμελιώδης λειτουργία, μέσω της οποίας οι άνθρωποι αναζητούν νόημα στον κόσμο και κατέχει ρόλο-κλειδί στη μαθησιακή διαδικασία. Με τη φαντασία δίνεται στο άτομο η δυνατότητα να ζωγραφίσει νέους κόσμους πέρα από τον χωροχρόνο. (el)
  • Eine Vorstellung oder Imagination ist ein Bewusstseins­inhalt, der in verschiedenen Zusammenhängen vorkommen kann: 1. * vergangenheitsbezogen als „innerliche“ Imitation ehemals realer Wahrnehmungen, also als (deswegen so genannte) Erinnerungen. Diese sind meist visueller oder bildhafter Art und können dabei auch zeitlich strukturiert sein, wenn man sie etwa dem tatsächlichen Erleben analog wie vor einem „inneren Auge“ ablaufen lässt (Kino im Kopf); in verschiedenem Ausmaß können sie aber auch andere sinnliche Qualitäten aufweisen, während abstrakte Gedanken oder Ideen (siehe 3.) demgegenüber sprachlich oder als geometrische Figuren u. Ä. vorgestellt werden. 2. * zukunftsbezogen als Erwartung oder Befürchtung. Beispielsweise kann man gedanklich Situationen, die einem wichtig sind oder die sich kritisch bis bedrohlich entwickeln könnten, simulieren oder durchspielen („sich ausmalen“). Insbesondere sind Planspiele derartige Simulationen ebenso wie einfache „Gedankenspiele“. In konkreter Anwendung als Mentales Training werden auf diese Weise im Sport komplexe Bewegungsabläufe antizipiert. 3. * ohne zeitlichen oder anderen Bezug zur Realität als abstrakte Idee, ein Begriff, der abgeleitet vom griechischen Ursprungswort eidos für Bild eine bildhafte Vorstellung meint. 4. * Bewußtseinsinhalte können aufgrund der menschlichen Voraussetzungen versprachlicht werden. Die Quelle einer Vorstellung ist immer eine vorgängig sinnliche Erfahrung, die denkend bzw. „im Denken“, „in der Vorstellung“, „geistig“ oder – wie die umgangssprachlichen Ausdrücke für das Gemeinte sonst noch lauten – als Erinnerung wiederholt oder in irgendeiner Hinsicht verändert wird. Vorstellungen werden in traditioneller Ausdrucksweise bezeichnet als bewusstseinsinterne Gegenstände des vorstellend zu Einsichten oder zu Erkenntnis von Zusammenhängen gelangenden Denkens. Real bildet der denkende Mensch aus seinem Erinnerungs- oder auch Vorstellungsmaterial sowohl einfache als auch komplexe, sprachlich mitteilbare Gedankenformen oder eben Gedanken, über die er jemand anderen informieren kann, indem er ihm davon erzählt, so dass dieser wiederum seinerseits über das von jenem Gedachte informiert wird. (Eine Information stellt ein bestimmtes Wissen dar.) (de)
  • Imago (latine imago por "bildo") estas eblo de homa menso aŭ konscio krei bildojn kaj manipuli ilin. Ĝi utiligas sperton de homo, sed pensoj estas permesataj preter rekta sperto. Tiel, ĝi estas apude ligita kun kreivo kaj inventado, ĉar sen imago, oni ne povas vidi solvon por krei. Fabeloj kaj fikcio estas rakontoj parte aŭ tute el imaga fonto. (eo)
  • La imaginación (del latín imaginatĭo,-ōnis) es un proceso creativo superior que permite al individuo manipular información generada intrínsecamente con el fin de crear una representación percibida por los sentidos. Esta representación (intrínsecamente generada) significa que la información se ha formado dentro del organismo en ausencia de estímulos del ambiente. En lo que respecta a sentidos de la mente, son los mecanismos que permiten ver un objeto que se había visualizado previamente pero que ya no se encuentra presente en el ambiente. Cabe aclarar que cuando se imagina no se reduce solo al sentido de la visión, sino también a otras áreas sensoriales. En el sentido anterior la imaginación tiene semejanza con el proceso de percibir. No obstante, la primera no se limita a la segunda. La imaginación es un proceso más abstracto, esto es, que no necesita de un objeto presente en la realidad (en ese instante), ella se sirve de la memoria para manipular la información y relacionarla de formas que no dependen del estado actual del organismo. Es decir, la imaginación toma elementos antes percibidos y experimentados, y los transforma en nuevos estímulos y realidades. Los orígenes del estudio de la imaginación datan desde las reflexiones filosóficas. No obstante, su posicionamiento como materia de estudio científico, alejado de especulaciones metafísicas, se da con el nacimiento de la psicología experimental, pese a esto, se conserva como un componente psíquico lejos de ser descifrado. Es solo hasta finales del siglo XX y principios del presente siglo que la imaginación se toma como desafío para la investigación psicológica y neurocientífica, y los métodos conjuntos de neuroimagen y conductuales permiten vislumbrar hipótesis de cómo el cerebro imagina. Los psicólogos han estudiado la imaginación, no sólo en su forma de creatividad y expresión artística, sino también en su forma mundana de la imaginación de todos los días y han propuesto que está basada en los mismos procesos cognitivos que el pensamiento racional. Existe la imaginación reproductiva y la imaginación creativa. La reproductiva es cuando recreamos imágenes de hechos pasados y que están en nuestra memoria. Y la imaginación creativa es cuando motu proprio creamos imágenes por nosotros mismos. Esta imaginación puede ser positiva o negativa. Es positiva cuando imaginamos la solución algún problema y entramos en un estado emocional positivo. La negativa es cuando nos representamos cosas en nuestra mente de problemas sin solución entrando en estado de impotencia.A este tipo de imaginación creativa también se le suele denominar visualización creativa. (es)
  • Irudimena errealitatetik ikusmen, entzumen eta beste zentzumenen bitartez jasotzen ez diren irudiak eta sentsazioak irudikatzeko ahaleman da. Ikaskuntza eta sormen prozesuan osagai garrantsitsutzat jotzen da. (eu)
  • L'imagination (du latin imaginatio, « image, vision ») est la faculté de se représenter ou de former des images à travers l'esprit à partir d'éléments dérivés de perceptions sensorielles ou bien de façon abstraite. Il y a plusieurs formes d'imagination : imagination plastique, imagination pratique, etc. Dans les beaux-arts, la littérature et les sciences, l'imagination permet de créer de nouvelles formes, de nouveaux styles, et d'inventer de nouveaux concepts, de nouvelles théories. Ce terme est techniquement utilisé en psychologie dans le processus « réanimatif » de la perception de l'esprit, tirée de l'expérience de la perception sensorielle[pas clair]. (fr)
  • Imajinasi adalah daya pikir untuk membayangkan (dalam angan-angan) atau menciptakan gambar (lukisan, karangan, dan sebagainya) kejadian berdasarkan kenyataan atau pengalaman seseorang secara umum. Istilah ini secara teknis dipakai dalam psikologi sebagai proses membangun kembali persepsi dari suatu benda yang terlebih dahulu diberi persepsi pengertian. Sejak penggunaan istilah ini bertentangan dengan yang dipunyai bahasa biasa, beberapa psikolog lebih menyebut proses ini sebagai "menggambarkan" atau "gambaran" atau sebagai suatu reproduksi yang bertentangan dengan imajinasi "produktif" atau "konstruktif". Gambaran citra dimengerti sebagai sesuatu yang dilihat oleh "". Suatu hipotesis untuk evolusi imajinasi manusia ialah bahwa hal itu memperbolehkan setiap makhluk yang sadar untuk memecahkan masalah (dan oleh karena itu meningkatkan ) perseorangan oleh penggunaan simulasi jiwa. (in)
  • Imagination is the ability to produce and simulate novel objects, peoples and ideas in the mind without any immediate input of the senses. It is also described as the forming of experiences in one's mind, which can be re-creations of past experiences such as vivid memories with imagined changes, or they can be completely invented and possibly fantastic scenes. Imagination helps make knowledge applicable in solving problems and is fundamental to integrating experience and the learning process. A basic training for imagination is listening to storytelling (narrative), in which the exactness of the chosen words is the fundamental factor to "evoke worlds". Imagination is a cognitive process used in mental functioning and sometimes used in conjunction with psychological imagery. It is considered as such because it involves thinking about possibilities. The cognate term of mental imagery may be used in psychology for denoting the process of reviving in the mind recollections of objects formerly given in sense perception. Since this use of the term conflicts with that of ordinary language, some psychologists have preferred to describe this process as "imaging" or "imagery" or to speak of it as "reproductive" as opposed to "productive" or "constructive" imagination. Constructive imagination is further divided into active imagination driven by the prefrontal cortex (PFC) and spontaneous PFC-independent imagination such as REM-sleep dreaming, daydreaming, hallucinations, and spontaneous insight. The active types of imagination include integration of modifiers, and mental rotation. Imagined images, both novel and recalled, are seen with the "mind's eye". Imagination, however, is not considered to be exclusively a cognitive activity because it is also linked to the body and place, particularly that it also involves setting up relationships with materials and people, precluding the sense that imagination is locked away in the head. Imagination can also be expressed through stories such as fairy tales or fantasies. Children often use such narratives and pretend play in order to exercise their imaginations. When children develop fantasy they play at two levels: first, they use role playing to act out what they have developed with their imagination, and at the second level they play again with their make-believe situation by acting as if what they have developed is an actual reality. (en)
  • Per immaginazione, traduzione del termine eikasia (in greco antico: εἰκασία), s'intende la capacità di pensare, indipendentemente da ogni precisa elaborazione logica, il contenuto di un’esperienza sensoriale, in occasione di un particolare stato affettivo e, spesso, riguardante un tema fisso. (it)
  • 想像力(そうぞうりょく、英語: imagination、フランス語: imagination)は心的な像、感覚や概念を、それらが視力、聴力または他の感覚を通して認められないときに作り出す能力である。想像力は経験に意味を、知識に理解を提供する助けとなり、人間が物事や現象を理解するための基本的な能力の一つである。また、学習の過程においても補完的な役割を果たす。 想像力のための基本的なトレーニングはストーリーの語り(物語)を聞くことである。これは、語りのみから物語の世界を正しく呼び起こす必要があるためである。 もっと広義には、想像力は我々がすべてに出会うための能力である。我々が触れ、見聞きするもの全てを「像」に結合させているプロセスを想像力と見なすことができる。 心理学における想像力 想像力は共有世界の感覚認識に由来する諸要素から、心の内で部分的または全体的な個人の領域を生み出す、生来の能力・プロセスと認められる。この語は心理学では感覚認識で以前与えられた物の知覚表象が心の中で蘇るプロセスとして使われる。語のこの用法が普通の言語のそれと衝突するので、一部の心理学者はこのプロセスを "imaging" または"imagery"と言うか、「生産的」または「構築的」な想像力と対照して、「再生産的」(reproductive)と呼ぼうとする。想像されたイメージは「心の眼」で見られるという。 (ja)
  • 상상력(想像力, 영어: imagination)은 눈에 보이는 것이 없고 귀나 다른 감각기관에서 느낄 수 있는 것이 없을 때, 정신적인 이미지와 감각과 개념을 형성하는 능력이다. 상상력은 지식을 이해하고 경험의 의미를 아는 데 도움을 준다. 이것을 통해 사람들은 세계를 이해할 수 있고, 무슨 일이 일어나는 과정을 배울 수 있다. 상상력을 키우는 기본적인 훈련은 이야기를 듣는 것이다. 1960년 미국에서 출판된 성공학 베스트셀러 사이코사이버네틱스는, 자신의 상상력에 의해 자신이 성공할 수 있다고 주장한다. 실패를 상상하면 인간의 잠재의식은 상상적결과와 실제결과를 구별하지 못하기 때문에, 실패하게 된다고 주장한다. (ko)
  • De menselijke verbeeldingskracht of fantasie is het vermogen om mentale beelden, ideeën en/of gevoelens op te roepen, zonder dat men deze zintuiglijk waarneemt. Zo kan men zich inleven in of gebeurtenissen of entiteiten bedenken die niet bestaan, die onmogelijk kunnen bestaan of waarvan het bestaan onbewezen is. Dat wat wordt voortgebracht door de verbeeldingskracht wordt eveneens 'een fantasie' genoemd. Fantasie kan zich weerspiegelen in dromen. Het kan 'geprikkeld' worden door bijvoorbeeld 'boeken, bladen of films'. Vroeger zat de gehele familie voor de radio, wanneer er verhalen werden verteld. De verbeelding was toen sprekend. Verbeeldingskracht geeft ons de ruimte om het leven te interpreteren en op zoek te gaan naar nieuwe vormen van kijken en denken. De verbeelding is de basis voor inspiratie en nieuwe ideeën en speelt een belangrijke rol in het van de mens. Verbeeldingskracht kan op die manier dus worden gezien als de basis van innovatie en ontwikkeling, in tegenstelling tot bovengenoemde vergelijking met een kinderlijke fantasie over onbestaande dingen. De verbeelding kan juist ook slaan op bestaande dingen of afgeleiden daarvan, en maken het mogelijk voor een mens om verder te denken dan wat hem is geleerd of waar hij van overtuigd is. Verbeelding is ongrijpbaar en kan op verschillende manieren worden ervaren, geïnterpreteerd en gewaardeerd. Verbeeldingskracht kan een verziekende werking hebben wanneer het verwordt tot bijvoorbeeld paranoia of andere psychische klachten. Een gezonde verbeeldingskracht echter geeft aanzet tot creativiteit, initiatieven nemen, relativeringsvermogen, ontwikkeling e.a. (nl)
  • Wyobraźnia – zdolność do przywoływania i tworzenia w myślach wyobrażeń. Źródłem przechowywanych w pamięci wyobrażeń są zmysły. Część odpowiadająca za wyobraźnię jest umiejscowiona w prawej półkuli mózgu. Często odróżnienie tych wrażeń od wyobrażeń jest trudne, gdyż w ciągłym strumieniu świadomości, z jakim mamy do czynienia w praktyce, występują one jednocześnie obok siebie. Dobrym dowodem na to jest sen i marzenia senne, podczas których powstają wyobrażenia odizolowane od wrażeń zmysłowych. Działaniu wyobraźni, w porównaniu do efektów pracy zmysłów, przypisuje się większą aktywność i mniejszą złożoność oraz intensywność (np. E. Husserl). Problematyką wyobraźni i wyobrażeń zajmował się w ramach teorii poznania Arystoteles, podając zasady, którymi wyobraźnia kieruje się łącząc ze sobą wyobrażenia: podobieństwo, kontrast, styczność. Korzystając z tych zasad, wykorzystuje się wyobrażenia w zaawansowanych mnemotechnikach, przy czym zwiększeniu ich trwałości sprzyjają przeżycia emocjonalne, doświadczane w trakcie ich tworzenia, organizowanie wyobrażeń w kompleksy, tworzenie układów powiązanych jakąś zasadą (asocjacje) oraz przywoływanie ich z dużą częstotliwością. Wyobraźnia twórcza lub wyobraźnia artystyczna jest specjalnym rodzajem wyobraźni - w oparciu o wrażenia wyobrażeń pozwala ona tworzyć inne wyobrażenie, które nie mają odpowiedników w żadnym z wrażeń. Dzięki temu ten rodzaj wyobraźni stanowi podstawę twórczości i wszelkiej innej aktywności kulturalnej. Wyobraźnię przypisuje się także niektórym gatunkom zwierząt. (pl)
  • Imaginação é uma capacidade mental que permite a representação de objetos segundo aquelas qualidades dos mesmos que são dadas à mente através dos sentidos - segundo a concepção sartriana apresentada em sua obra O imaginário: psicologia fenomenológica da imaginação. Em filosofia, tais qualidades são chamadas de quando a ereção do subconsciente pronuncia-se à da consciência. (pt)
  • Воображе́ние — способность человека к спонтанному созданию или преднамеренному построению образов, представлений, идей объектов которые в пережитом опыте воображающего в целостном виде ранее не воспринимались или же вообще не могут быть восприняты посредством органов чувств (как, например, события истории, предполагаемого будущего, явления не воспринимаемого или не существующего мира, таких, как сверхъестественные персонажи сказок, мифов и пр.). Эта способность человека создавать образы, представления, идеи и манипулировать ими, играет важную роль в таких психических процессах, как: моделирование, планирование, творчество, игра, память, мышление. В широком смысле, всякий процесс, протекающий «в образах» является воображением.. Воображение является основой наглядно-образного мышления, позволяющего человеку ориентироваться в ситуации и решать задачи без непосредственного вмешательства практических действий. Оно во многом помогает ему в тех случаях жизни, когда практические действия или невозможны, или затруднены, или просто нецелесообразны. Например, при моделировании абстрактных процессов и объектов. Разновидность творческого воображения — фантазия. Воображение — одна из форм психического отражения мира. Наиболее традиционной точкой зрения является определение воображения как процесса (А. В. Петровский и М. Г. Ярошевский, В. Г Казаков и Л. Л. Кондратьева и др). Согласно М. В. Гамезо и И. А. Домашенко: «Воображение — психические процессы, заключающиеся в создании новых образов (представлений) путём переработки материала восприятий и представлений, полученных в предшествующем опыте». Отечественными авторами это явление также рассматривается как способность (В. Т. Кудрявцев, Л. С. Выготский) и как специфическая деятельность (Л. Д. Столяренко, Б. М. Теплов). Принимая во внимание сложное функциональное строение, Л. С. Выготский считал адекватным применение понятия психологической системы. По мнению Э. В. Ильенкова, традиционное понимание воображения отражает только его производную функцию. Главная — позволяет видеть то, что есть, то, что лежит перед глазами, то есть основной функцией воображения является преобразование оптического явления на поверхности сетчатки в образ внешней вещи. (ru)
  • Уя́ва — конструктивне, хоча не обов'язково творче вживання минулого чуттєвого досвіду, оживленого як образи в даному досвіді на ідейному рівні, яке у своїй сукупності не є відтворенням минулого пережиття, але новим формуванням матеріалу, що походить з минулого досвіду. Уява — це створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду Уява — уявлення, при відсутності реального предмета, або необґрунтоване припущення, або діяльність, що породжує дане уявлення чи припущення. (uk)
  • 想象,又作想像,亦称想象力,是形成意象、知觉和概念的能力,其實意象、知觉和概念不是通过视觉、听觉或者其他感官而被感知。想象是心灵的工作,有助于创造出幻想。想象有助于为经验提供意义,为知识提供理解;想象是人们为世界創造出意义的一种基本能力;想象在学习过程中也发挥关键作用。培养想象力的一种基本训练方式,是听故事;在听故事中,措辞的准确是“产生出世界”的基本因素。 想象是我们面临任何事情的力量。我们接触、看到和听到的东西,通过我们的想象,而合并为“一幅画面”。 人们一般承认:作为内在的能力,作为从感官对公共世界的感知而来的因素,在心灵里发明部分的或完整的个人领域的这么一种过程,这个术语在心理学的专业用法,意思是在心灵里恢复过程,恢复以前被呈给感知的感觉对象。因为这个术语的这种用法与其日常语言的用法矛盾,有些心理学家更喜欢把这个过程说成“造像过程”或者“意象”,或者称其为“再生”想象过程,以与“产生性的”或“建造性的”想象过程。被想象的意象是用“”看到的。 想象也可以通过童话故事或者想象之境来表达。最著名的发明或者娱乐产品是从一个人的想象性灵感创造出来的。 关于人类想象力的进化过程的一个假说是:想象力允许有意识的物种可以通过利用心智模拟来解决问题。 孩童通常被认为是想象力丰富的群体。因为他们的思维模式尚未形成,思想中的限制与规则比成人要少。故此往往有着丰富的想象力。儿童常常使用故事或者假装的游戏来操练他们的想象力。当儿童创造幻象的时候,他们是在两个层面上游戏的:第一个层面,他们利用角色扮演来演出他们以其想象力创造出来的东西;在第二个层面上,他们又以他们假装相信的情形做游戏,在行为上,他们创造出来的东西好像是真实的现实似的,而那已经存在于故事性的神话裡。 艺术家们也通常需要丰富的想象力,因为从事的是创造性的工作,想象力能够帮助他们打破既有的规则,将审美带入新。 (zh)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 9325864 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 23281 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 985468922 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:pages
  • 304 (xsd:integer)
dbp:volume
  • 14 (xsd:integer)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:wstitle
  • Imagination (en)
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • المخيلة هي القدرة الفطرية في العقل البشري لخلق أفكار أو صور عن عوالم من أشخاص غير واقعية كليا أو جزئيا، وذلك بدء من عناصر يستمدها العقل من إدراكاته الحسية للعالم الخارجي لا مشترك بين الناس. (ar)
  • Představa (kalk z něm. Vor-stellung) je velmi široké označení pro obsahy či obrazy, které si vědomí „staví před sebe“ jako témata. Ačkoli jsou představy vždy více nebo méně závislé na zkušenostech (, zážitcích), je pro ně charakteristický aktivní podíl vlastního vědomí nebo dokonce tvořivosti a také určitá celkovost. Na jedné straně je představa určitější než pocit nebo dojem, na druhé straně není ještě vyjádřena slovy a člověk takové vyjádření musí teprve hledat. Představy jsou hlavním nástrojem praktické orientace ve světě, rozhodování a jednání. (cs)
  • Με τον όρο φαντασία εννοείται εκείνη η ψυχική λειτουργία που εκδηλώνεται ως παραστατική λειτουργία της συνείδησης και έχει τη βιολογική της βάση στον ανθρώπινο εγκέφαλο. Αποτελεί βασικό αντικείμενο έρευνας της κλασικής ψυχολογίας και κατέχει πρωτεύουσα θέση στις ανθρωπιστικές επιστήμες και τις νευροεπιστήμες. Βοηθά στην παροχή νοήματος στην εμπειρία και κατανόησης στη γνώση. Είναι θεμελιώδης λειτουργία, μέσω της οποίας οι άνθρωποι αναζητούν νόημα στον κόσμο και κατέχει ρόλο-κλειδί στη μαθησιακή διαδικασία. Με τη φαντασία δίνεται στο άτομο η δυνατότητα να ζωγραφίσει νέους κόσμους πέρα από τον χωροχρόνο. (el)
  • Imago (latine imago por "bildo") estas eblo de homa menso aŭ konscio krei bildojn kaj manipuli ilin. Ĝi utiligas sperton de homo, sed pensoj estas permesataj preter rekta sperto. Tiel, ĝi estas apude ligita kun kreivo kaj inventado, ĉar sen imago, oni ne povas vidi solvon por krei. Fabeloj kaj fikcio estas rakontoj parte aŭ tute el imaga fonto. (eo)
  • Irudimena errealitatetik ikusmen, entzumen eta beste zentzumenen bitartez jasotzen ez diren irudiak eta sentsazioak irudikatzeko ahaleman da. Ikaskuntza eta sormen prozesuan osagai garrantsitsutzat jotzen da. (eu)
  • Per immaginazione, traduzione del termine eikasia (in greco antico: εἰκασία), s'intende la capacità di pensare, indipendentemente da ogni precisa elaborazione logica, il contenuto di un’esperienza sensoriale, in occasione di un particolare stato affettivo e, spesso, riguardante un tema fisso. (it)
  • 想像力(そうぞうりょく、英語: imagination、フランス語: imagination)は心的な像、感覚や概念を、それらが視力、聴力または他の感覚を通して認められないときに作り出す能力である。想像力は経験に意味を、知識に理解を提供する助けとなり、人間が物事や現象を理解するための基本的な能力の一つである。また、学習の過程においても補完的な役割を果たす。 想像力のための基本的なトレーニングはストーリーの語り(物語)を聞くことである。これは、語りのみから物語の世界を正しく呼び起こす必要があるためである。 もっと広義には、想像力は我々がすべてに出会うための能力である。我々が触れ、見聞きするもの全てを「像」に結合させているプロセスを想像力と見なすことができる。 心理学における想像力 想像力は共有世界の感覚認識に由来する諸要素から、心の内で部分的または全体的な個人の領域を生み出す、生来の能力・プロセスと認められる。この語は心理学では感覚認識で以前与えられた物の知覚表象が心の中で蘇るプロセスとして使われる。語のこの用法が普通の言語のそれと衝突するので、一部の心理学者はこのプロセスを "imaging" または"imagery"と言うか、「生産的」または「構築的」な想像力と対照して、「再生産的」(reproductive)と呼ぼうとする。想像されたイメージは「心の眼」で見られるという。 (ja)
  • 상상력(想像力, 영어: imagination)은 눈에 보이는 것이 없고 귀나 다른 감각기관에서 느낄 수 있는 것이 없을 때, 정신적인 이미지와 감각과 개념을 형성하는 능력이다. 상상력은 지식을 이해하고 경험의 의미를 아는 데 도움을 준다. 이것을 통해 사람들은 세계를 이해할 수 있고, 무슨 일이 일어나는 과정을 배울 수 있다. 상상력을 키우는 기본적인 훈련은 이야기를 듣는 것이다. 1960년 미국에서 출판된 성공학 베스트셀러 사이코사이버네틱스는, 자신의 상상력에 의해 자신이 성공할 수 있다고 주장한다. 실패를 상상하면 인간의 잠재의식은 상상적결과와 실제결과를 구별하지 못하기 때문에, 실패하게 된다고 주장한다. (ko)
  • Imaginação é uma capacidade mental que permite a representação de objetos segundo aquelas qualidades dos mesmos que são dadas à mente através dos sentidos - segundo a concepção sartriana apresentada em sua obra O imaginário: psicologia fenomenológica da imaginação. Em filosofia, tais qualidades são chamadas de quando a ereção do subconsciente pronuncia-se à da consciência. (pt)
  • Уя́ва — конструктивне, хоча не обов'язково творче вживання минулого чуттєвого досвіду, оживленого як образи в даному досвіді на ідейному рівні, яке у своїй сукупності не є відтворенням минулого пережиття, але новим формуванням матеріалу, що походить з минулого досвіду. Уява — це створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду Уява — уявлення, при відсутності реального предмета, або необґрунтоване припущення, або діяльність, що породжує дане уявлення чи припущення. (uk)
  • La imaginació (del llatí imaginatĭo, -ōnis) és la facultat de la ment humana de crear imatges mentals o pensar en realitats no percebudes abans, d'inventar noves versions del món; un procés superior que permet a l'individu manipular informació generada intrínsecament amb la finalitat de crear una representació percebuda pels sentits de la ment. Aquests sentits de la ment són els mecanismes que permeten veure un objecte que s'havia visualitzat prèviament però que ja no es troba present en l'ambient. Cal aclarir que quan s'imagina no es redueix només al sentit de la visió, sinó també a altres àrees sensorials. (ca)
  • Eine Vorstellung oder Imagination ist ein Bewusstseins­inhalt, der in verschiedenen Zusammenhängen vorkommen kann: 1. * vergangenheitsbezogen als „innerliche“ Imitation ehemals realer Wahrnehmungen, also als (deswegen so genannte) Erinnerungen. Diese sind meist visueller oder bildhafter Art und können dabei auch zeitlich strukturiert sein, wenn man sie etwa dem tatsächlichen Erleben analog wie vor einem „inneren Auge“ ablaufen lässt (Kino im Kopf); in verschiedenem Ausmaß können sie aber auch andere sinnliche Qualitäten aufweisen, während abstrakte Gedanken oder Ideen (siehe 3.) demgegenüber sprachlich oder als geometrische Figuren u. Ä. vorgestellt werden. 2. * zukunftsbezogen als Erwartung oder Befürchtung. Beispielsweise kann man gedanklich Situationen, die einem wichtig sind oder d (de)
  • Imagination is the ability to produce and simulate novel objects, peoples and ideas in the mind without any immediate input of the senses. It is also described as the forming of experiences in one's mind, which can be re-creations of past experiences such as vivid memories with imagined changes, or they can be completely invented and possibly fantastic scenes. Imagination helps make knowledge applicable in solving problems and is fundamental to integrating experience and the learning process. A basic training for imagination is listening to storytelling (narrative), in which the exactness of the chosen words is the fundamental factor to "evoke worlds". (en)
  • L'imagination (du latin imaginatio, « image, vision ») est la faculté de se représenter ou de former des images à travers l'esprit à partir d'éléments dérivés de perceptions sensorielles ou bien de façon abstraite. Il y a plusieurs formes d'imagination : imagination plastique, imagination pratique, etc. Dans les beaux-arts, la littérature et les sciences, l'imagination permet de créer de nouvelles formes, de nouveaux styles, et d'inventer de nouveaux concepts, de nouvelles théories. (fr)
  • La imaginación (del latín imaginatĭo,-ōnis) es un proceso creativo superior que permite al individuo manipular información generada intrínsecamente con el fin de crear una representación percibida por los sentidos. Esta representación (intrínsecamente generada) significa que la información se ha formado dentro del organismo en ausencia de estímulos del ambiente. En lo que respecta a sentidos de la mente, son los mecanismos que permiten ver un objeto que se había visualizado previamente pero que ya no se encuentra presente en el ambiente. Cabe aclarar que cuando se imagina no se reduce solo al sentido de la visión, sino también a otras áreas sensoriales. (es)
  • Imajinasi adalah daya pikir untuk membayangkan (dalam angan-angan) atau menciptakan gambar (lukisan, karangan, dan sebagainya) kejadian berdasarkan kenyataan atau pengalaman seseorang secara umum. Istilah ini secara teknis dipakai dalam psikologi sebagai proses membangun kembali persepsi dari suatu benda yang terlebih dahulu diberi persepsi pengertian. Sejak penggunaan istilah ini bertentangan dengan yang dipunyai bahasa biasa, beberapa psikolog lebih menyebut proses ini sebagai "menggambarkan" atau "gambaran" atau sebagai suatu reproduksi yang bertentangan dengan imajinasi "produktif" atau "konstruktif". (in)
  • De menselijke verbeeldingskracht of fantasie is het vermogen om mentale beelden, ideeën en/of gevoelens op te roepen, zonder dat men deze zintuiglijk waarneemt. Zo kan men zich inleven in of gebeurtenissen of entiteiten bedenken die niet bestaan, die onmogelijk kunnen bestaan of waarvan het bestaan onbewezen is. Dat wat wordt voortgebracht door de verbeeldingskracht wordt eveneens 'een fantasie' genoemd. (nl)
  • Wyobraźnia – zdolność do przywoływania i tworzenia w myślach wyobrażeń. Źródłem przechowywanych w pamięci wyobrażeń są zmysły. Część odpowiadająca za wyobraźnię jest umiejscowiona w prawej półkuli mózgu. Często odróżnienie tych wrażeń od wyobrażeń jest trudne, gdyż w ciągłym strumieniu świadomości, z jakim mamy do czynienia w praktyce, występują one jednocześnie obok siebie. Dobrym dowodem na to jest sen i marzenia senne, podczas których powstają wyobrażenia odizolowane od wrażeń zmysłowych. Działaniu wyobraźni, w porównaniu do efektów pracy zmysłów, przypisuje się większą aktywność i mniejszą złożoność oraz intensywność (np. E. Husserl). (pl)
  • Воображе́ние — способность человека к спонтанному созданию или преднамеренному построению образов, представлений, идей объектов которые в пережитом опыте воображающего в целостном виде ранее не воспринимались или же вообще не могут быть восприняты посредством органов чувств (как, например, события истории, предполагаемого будущего, явления не воспринимаемого или не существующего мира, таких, как сверхъестественные персонажи сказок, мифов и пр.). Эта способность человека создавать образы, представления, идеи и манипулировать ими, играет важную роль в таких психических процессах, как: моделирование, планирование, творчество, игра, память, мышление. (ru)
  • 想象,又作想像,亦称想象力,是形成意象、知觉和概念的能力,其實意象、知觉和概念不是通过视觉、听觉或者其他感官而被感知。想象是心灵的工作,有助于创造出幻想。想象有助于为经验提供意义,为知识提供理解;想象是人们为世界創造出意义的一种基本能力;想象在学习过程中也发挥关键作用。培养想象力的一种基本训练方式,是听故事;在听故事中,措辞的准确是“产生出世界”的基本因素。 想象是我们面临任何事情的力量。我们接触、看到和听到的东西,通过我们的想象,而合并为“一幅画面”。 人们一般承认:作为内在的能力,作为从感官对公共世界的感知而来的因素,在心灵里发明部分的或完整的个人领域的这么一种过程,这个术语在心理学的专业用法,意思是在心灵里恢复过程,恢复以前被呈给感知的感觉对象。因为这个术语的这种用法与其日常语言的用法矛盾,有些心理学家更喜欢把这个过程说成“造像过程”或者“意象”,或者称其为“再生”想象过程,以与“产生性的”或“建造性的”想象过程。被想象的意象是用“”看到的。 想象也可以通过童话故事或者想象之境来表达。最著名的发明或者娱乐产品是从一个人的想象性灵感创造出来的。 关于人类想象力的进化过程的一个假说是:想象力允许有意识的物种可以通过利用心智模拟来解决问题。 艺术家们也通常需要丰富的想象力,因为从事的是创造性的工作,想象力能够帮助他们打破既有的规则,将审美带入新。 (zh)
rdfs:label
  • Imagination (en)
  • مخيلة (ar)
  • Imaginació (ca)
  • Představa (cs)
  • Vorstellung (de)
  • Φαντασία (el)
  • Imago (eo)
  • Imaginación (es)
  • Irudimen (eu)
  • Imagination (fr)
  • Imajinasi (in)
  • 想像力 (ja)
  • Immaginazione (it)
  • 상상력 (ko)
  • Verbeeldingskracht (nl)
  • Wyobraźnia (pl)
  • Imaginação (pt)
  • Воображение (ru)
  • Уява (uk)
  • 想象 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:academicDiscipline of
is dbo:nonFictionSubject of
is dbo:notableIdea of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:skills of
is dbp:subject of
is foaf:primaryTopic of