| dbo:abstract
|
- Anekāntavāda (Hindi: अनेकान्तवाद, "many-sidedness") is the Jain doctrine about metaphysical truths that emerged in ancient India. It states that the ultimate truth and reality is complex and has multiple aspects. According to Jainism, no single, specific statement can describe the nature of existence and the absolute truth. This knowledge (Kevala Jnana), it adds, is comprehended only by the Arihants. Other beings and their statements about absolute truth are incomplete, and at best a partial truth. All knowledge claims, according to the anekāntavāda doctrine must be qualified in many ways, including being affirmed and denied. Anekāntavāda is a fundamental doctrine of Jainism. The origins of anekāntavāda can be traced back to the teachings of Mahāvīra (599–527 BCE), the 24th Jain Tīrthankara. The dialectical concepts of syādvāda "conditioned viewpoints" and nayavāda "partial viewpoints" arose from anekāntavāda in the medieval era, providing Jainism with more detailed logical structure and expression. The details of the doctrine emerged in Jainism in the 1st millennium CE, from debates between scholars of Jain, Buddhist and vedic schools of philosophies. Anekantavada has also been interpreted to mean non-absolutism, "intellectual Ahimsa", religious pluralism, as well as a rejection of fanaticism that leads to terror attacks and mass violence. Some scholars state that modern revisionism has attempted to reinterpret anekantavada with religious tolerance, openmindedness and pluralism..The word may be literally translated as “non-one-sidedness doctrine,” or “the doctrine of not-one-side.” (en)
- La doktrino anekantavada estas unu el la fundamentaj ideoj de la Ĝajnismo. Ĝi rilatas al la principoj de plurismo kaj varieco de vidpunktoj, la ideo ke vero kaj realaĵo estas perceptitaj malsame de diversaj vidpunktoj. Ne ekzistas ununura vidpunkto kun la absoluta vero. La ideo kontrastas kun la klopodoj, proklami la absolutan veron kun adhgajanyāyah. Tion oni povas vidi per la parabolo de la "blinduloj kaj la elefanto". En ĉi tiu historio ĉiu homo palpis parton de la elefanto (genuo, kruro, orelo, ktp). Ĉiuj homoj asertis kompreni kaj koni la realan aspekton de la elefanto, sed ili nur povis sukcesi parte kaŭze de siaj limigitaj perspektivoj.Oni povas efektivigi pli formalan alproksimiĝon al ĉi tiu principo, observante ke la objektoj estas senfinaj koncerne al kvalitoj kaj formoj de ekzisto. Tial ili ne povas esti tute komprenitaj en ĉiuj siaj aspektoj kaj manifestacioj pro la finita homa perceptokapablo. Konforme al la ĝainismo, nur la kevalins (la ĉiosciaj estaĵoj) povas kompreni la objektojn en ĉiuj iliaj aspektoj kaj manifestacioj. La aliaj nur kapablas akiri partan konon. Sekve, neniu ununura, specifa homa vidpunkto povas aserti, ke ĝi reprezentas la absolutan veron. La originoj de la anekāntavāda reiras al la instruadoj de Majavirá (599-527 a. K.), la fondinto de la ĝainismo. En lingvo Sanskrito an-eka-anta-vāda signifas laŭvorte "doktrino de la necerteco". (eo)
- La doctrina anekantavada es una de las ideas fundamentales del jainismo. Hace referencia a los principios del pluralismo y la variedad de puntos de vista, la noción de que la verdad y la realidad son percibidos de manera distinta desde puntos de vista diversos y no un único punto de vista con la verdad absoluta.
* anekāntavāda, en el sistema AITS (alfabeto internacional para la transliteración del sánscrito).
* अनेकान्तवाद, en escritura devanagari del sánscrito.
* Pronunciación: /anekanta vada/.
* Etimología: escepticismo, ‘creencia en que no hay un solo fin’, siendo an: partícula negativa; eka: ‘uno solo’; anta: ‘final, objetivo’; vāda: ‘discurso (doctrina)’. Esto ocurre en contraste con los intentos de proclamar la verdad absoluta con adhgajanyāyah, lo que puede verse a través de la parábola de "los ciegos y el elefante". En esta historia cada hombre palpó una parte del elefante (rodilla, pierna, oreja, etc). Todos los hombres aseguraban comprender y conocer la apariencia real del elefante, pero solo podían tener éxito de manera parcial debido a lo limitado de sus perspectivas.Se puede llevar a cabo una aproximación más formal de este principio observando que los objetos son infinitos en cuanto a cualidades y formas de existencia, por lo que no pueden ser completamente comprendidos en todos sus aspectos y manifestaciones por la finita percepción humana. De acuerdo con el jainismo, sólo los (los seres omniscientes) pueden comprender los objetos en todos sus aspectos y manifestaciones. El resto solo son capaces de adquirir un conocimiento parcial. En consecuencia, ninguna visión del ser humano en tanto que individuo puede proclamar poseer la . Los orígenes del anekāntavāda se remontan a las enseñanzas de Majavirá (599-527 a. C.), el fundador del jainismo.El indólogo alemán cree que Majavirá empleó la dialéctica del anekāntavāda para refutar el agnosticismo de Sanyaia Belathaputta.Dialécticamente, los conceptos de syādvāda (puntos de vista condicionados) y nayavāda (puntos de vista parciales) provienen de anekāntavāda, otorgándole una estructura lógica y una expresión más detallada. En idioma sánscrito an-eka-anta-vāda significa literalmente "doctrina de la no exclusividad"; y se traduce como "escepticismo" o "no-absolutismo".An-ekānta "incertidumbre, no exclusividad" es lo opuesto a ekānta (eka+anta) "exclusividad, absolutista, necesidad" (o también "doctrina monoteísta"). Anekāntavāda anima a sus fieles a considerar el punto de vista y las creencias de sus rivales y oponentes. Los seguidores del anekāntavāda aplican este principio a la religión y la filosofía, recordándose a sí mismos que cualquier religión o doctrina ―incluyendo al jainismo― que se aferre dogmáticamente a sus principios, está cometiendo un error basado en su punto de vista limitado.El principio de anekāntavāda también influyó en Majatma Gandhi para adoptar los principios de tolerancia, ájimsa y satiagraja. (es)
- Anekāntavāda (en sanskrit IAST ; devanāgarī : अनेकान्तवाद) est l'une des plus importantes et fondamentales doctrines du jaïnisme. Elle provient du Tattvartha Sutra. Sa traduction pourrait être : « réalité relative » ; son équivalent, dans la philosophie grecque, est le scepticisme. Elle se réfère à deux doctrines :
* les points de vue multiples : le nayavada ;
* la relativité des objets et des êtres dans le temps et l'espace : le syadvada. L'Anekāntavāda s'inscrit dans la création d'un système philosophique plusieurs siècles avant notre ère. La réalité comporte une multitude d'aspects et elle n'est jamais décrite dans un état d'omniscience, sauf par ceux qui ont transmis cette doctrine, les Tirthankaras ou Maîtres éveillés qui avaient atteint l'état d'omniscience : le Kevala Jnana. La formulation des points de vue différents — les nayavada — se nomme : sapta-bhangi-naya. (fr)
- アネーカーンタヴァーダ (デーヴァナーガリー: अनेकान्तवाद、Anekāntavāda)はジャイナ教の最も重要で基本的な教説の一つで、と価値の多様性の原理、真理と実在は様々な観点から異なった形で受け取られること、一つの観点から完全な真理を得ることはできないことなどを指す。 ジャイナ教は「アンドガジャニヤーヤー」とともに絶対的真理を示そうとする全ての試みと一線を画す。「アドガジャニヤーヤー」は「群盲評象」の寓話を通じて説明される。この物語では、盲人はそれぞれ象の異なった部分(胴体、足、耳など)を感じる。彼らは皆、象が何かわかったと主張して象の真の姿を説明するのだが彼らの知覚が限局されたものであるがゆえに部分的にしか説明できない。この原理は物体が存在の様態や性質の点で無限であり、そのため人間の限られた知覚ではものごと全ての様態・現れを把握することはできないということを認めることでより本式に述べることができる。ジャイナ教徒たちによれば、「ケーヴァラ・ジュニャーナ」（完全智）によって物事の全ての様態・現れを認識することができる。対して他のものは部分的な知識を得ることができるに過ぎない。つまり、一つの、特殊的な、人間の視点から絶対的真理を表せると主張することはできないのである。 「アネーカーンタヴァーダ」の起源は24人目のティールタンカラ(Tīrthankara)であるマハーヴィーラ(紀元前599年-紀元前527年)の教えにまで遡ることができる。「スィヤードヴァーダ」(条件づけられた観点)や「」(部分的な視点)といった弁証法的な概念はアネーカーンタヴァーダから起こり、より精密で論理的な構造・表現をアネーカーンタヴァーダに与えている。サンスクリットの複合語an-eka-anta-vādaは語義的には「非排他性あるいは多様な観点の教説(an- 『非』、eka- 『一つの』、anta- 『結論』、vāda- 『を説く教え』)」ということを表す。これはおおまかにいうと「ある一つの断定的立場の否定」、「非断定論」という意味である。An-ekānta「不確かなこと、排他的でないこと」はekānta (eka+anta)「排他的であること、絶対的であること、必ずそうであること」(あるいはまた、一神論)の対義語である。 「アネーカーンタヴァーダ」を支持することで人は自然とライヴァルや対立する集団の観点・信念を思いやるようになる。「アネーカーンタヴァーダ」を唱道するものはこの原理を宗教や哲学に適用し、いかなる宗教・哲学も―ジャイナ教も―自身の教説に固執しすぎるとその限定された視点によって誤りを犯すことになることを思い起こす。「アネーカーンタヴァーダ」という原理はマハトマ・ガンディーに影響を与え、彼は宗教的寛容性、「アヒンサー」と「サティヤーグラハ」を採用するに至った。 (ja)
- Anekāntavāda (Devanágari: अनेकान्तवाद) é uma das mais importantes e fundamentais doutrinas do jainismo. Refere-se aos princípios do pluralismo e da multiplicidade de pontos de vista, em que a verdade e a realidade são entendidos de forma diferente consoante a perspectiva, e que nenhum ponto de vista consegue abranger toda a verdade. Os jainistas contrapõem todas as tentativas de proclamar a verdade absoluta com adhgajanyāyah, o qual pode ser compreendido com a seguinte parábola dos "cegos e do elefante". Nesta história, cada cego sentia uma parte distinta do elefante (tronco, perna, orelha, etc.). Todos os cegos afirmavam compreender e explicar a verdadeira aparência do elefante, mas só o conseguiam fazer de forma parcial devido às suas perspectivas limitadas. Este princípio pode ser explicado de forma mais formal pela observação dos objectos. Os objectos são infinitos quanto às suas qualidades e formas de existência e, sendo assim, a percepção limitada do ser humano não consegue compreender todos os seus aspectos e formas. De acordo com os Jainistas, apenas os — seres omniniscientes, que sabem tudo — conseguem compreender todos os aspectos e formas dos objectos; todos os outros seres apenas são capazes de perceber parcialmente o conhecimento. Assim, nenhum ponto de vista humano pode reclamar para si a . A origem da anekāntavāda remonta aos ensinamentos de Mahavira (599–527 a.C.), o 24º Jainista Tīrthankara. Os conceitos dialéticos de syādvāda "pontos de vista condicionados" e nayavāda "pontos de vista parciais" nascem da anekāntavāda, enriquecendo-a com uma expressão e estruras lógicas mais detalhadas. O conceito Sânscrito an-eka-anta-vāda significa, literalmente, "doutrina de não-exclusividade ou múltiplos pontos de vista (an- "negação/ausência", eka- "um", vada- "ponto de vista")". An-ekānta "incerteza, não exclusividade" é o oposto de ekānta (eka+anta) "exclusividade, incondicionalidade, necessidade" (ou também "doutrina monoteística"). A Anekāntavāda encoraja os seus seguidores a ter em conta as perspectivas e opiniões dos seus opositores. Os proponentes da anekāntavāda aplicam este princípio à religião e à filosofia, nunca se esquecendo que qualquer religião ou filosofia — até o próprio jainismo - que esteja muito presa de forma dogmática aos seus próprios princípios, está a cometer um erro em relação ao seu ponto de vista limitado. O princípio da anekāntavāda também levou Mohandas Karamchand Gandhi a adoptar os princípios de tolerância religiosa, ahiṃsā e satyagraha. (pt)
- Анеканта-вада (санскр. अनेकान्तवाद, IAST: anekāntavāda, букв. «учение о не-исключительности») — основной принцип джайнизма, утверждающий, что реальность воспринимается по-разному в зависимости от точки зрения на неё, и никакая из точек зрения на реальность не является абсолютно истинной. Джайнизм постулирует, что только — обладатели бесконечного знания — знают истину в полной мере, в то время как другие существа могут знать её только частично. В общем смысле анекантавада сходна с принципами доктрины субъективизма западной философии. Таким образом, анеканта-вада проповедует своим последователям уважение к взглядам и верованиям других: не следует отвергать какую-либо точку зрения только из за того, что она воспринимает окружающее под другим углом; следует считать, что и другие ви́дения могут содержать в себе истину. По своей сущности анеканта-вада в некотором смысле расширяет рамки джайнизма, так как любая система философских воззрений, включая и сам джайнизм, определённым образом ограничивает восприятие реальности своими условностями и догматикой. В этом смысле анеканта-вада обнаруживает черты, схожие с европейским релятивистским мировоззрением. (ru)
- Анекантавада (деванагарі: अनेकान्तवाद) — одна з найважливіших та найфундаментальніших доктрин джайнізму, що проголошує принцип плюралізму, можливості багатьох точок зору, того, що істина й дійсність сприймаються по різному різними людьми, і жодне з цих сприйнять не складає повної істини. Цей принцип можна проілюструвати притчею про сліпих та слона, в якій кожен із сліпих відчуває на дотик різну частину слона (тулуб, ноги, вуха тощо). Кожен із них стверджує, що він повністю розуміє й може пояснити, як виглядає слон, але через обмежене сприйняття кожне із пояснень тільки часткове. Формальніше цей принцип можна сформулювати, зауваживши, що об'єкти безмежні у своїх якостях і проявах, тому обмеженне людьське сприйняття не здатне охопити їх повністю. Джайни вірять, що тільки — всемогутні істоти — можуть збагнути об'єкти в усіх аспектах і проявах, для інших можливе тільки часткове знання. Абсолютна істина не доступна жодній людині. Доктрина анекантавади загалом схожа на європейські концепції суб'єктвізму та релятивізму. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Anekāntavāda (Hindi: अनेकान्तवाद, "many-sidedness") is the Jain doctrine about metaphysical truths that emerged in ancient India. It states that the ultimate truth and reality is complex and has multiple aspects. (en)
- La doktrino anekantavada estas unu el la fundamentaj ideoj de la Ĝajnismo. Ĝi rilatas al la principoj de plurismo kaj varieco de vidpunktoj, la ideo ke vero kaj realaĵo estas perceptitaj malsame de diversaj vidpunktoj. Ne ekzistas ununura vidpunkto kun la absoluta vero. Sekve, neniu ununura, specifa homa vidpunkto povas aserti, ke ĝi reprezentas la absolutan veron. La originoj de la anekāntavāda reiras al la instruadoj de Majavirá (599-527 a. K.), la fondinto de la ĝainismo. En lingvo Sanskrito an-eka-anta-vāda signifas laŭvorte "doktrino de la necerteco". (eo)
- La doctrina anekantavada es una de las ideas fundamentales del jainismo. Hace referencia a los principios del pluralismo y la variedad de puntos de vista, la noción de que la verdad y la realidad son percibidos de manera distinta desde puntos de vista diversos y no un único punto de vista con la verdad absoluta. En consecuencia, ninguna visión del ser humano en tanto que individuo puede proclamar poseer la . (es)
- Anekāntavāda (en sanskrit IAST ; devanāgarī : अनेकान्तवाद) est l'une des plus importantes et fondamentales doctrines du jaïnisme. Elle provient du Tattvartha Sutra. Sa traduction pourrait être : « réalité relative » ; son équivalent, dans la philosophie grecque, est le scepticisme. Elle se réfère à deux doctrines :
* les points de vue multiples : le nayavada ;
* la relativité des objets et des êtres dans le temps et l'espace : le syadvada. (fr)
- アネーカーンタヴァーダ (デーヴァナーガリー: अनेकान्तवाद、Anekāntavāda)はジャイナ教の最も重要で基本的な教説の一つで、と価値の多様性の原理、真理と実在は様々な観点から異なった形で受け取られること、一つの観点から完全な真理を得ることはできないことなどを指す。 ジャイナ教は「アンドガジャニヤーヤー」とともに絶対的真理を示そうとする全ての試みと一線を画す。「アドガジャニヤーヤー」は「群盲評象」の寓話を通じて説明される。この物語では、盲人はそれぞれ象の異なった部分(胴体、足、耳など)を感じる。彼らは皆、象が何かわかったと主張して象の真の姿を説明するのだが彼らの知覚が限局されたものであるがゆえに部分的にしか説明できない。この原理は物体が存在の様態や性質の点で無限であり、そのため人間の限られた知覚ではものごと全ての様態・現れを把握することはできないということを認めることでより本式に述べることができる。ジャイナ教徒たちによれば、「ケーヴァラ・ジュニャーナ」（完全智）によって物事の全ての様態・現れを認識することができる。対して他のものは部分的な知識を得ることができるに過ぎない。つまり、一つの、特殊的な、人間の視点から絶対的真理を表せると主張することはできないのである。 (ja)
- Anekāntavāda (Devanágari: अनेकान्तवाद) é uma das mais importantes e fundamentais doutrinas do jainismo. Refere-se aos princípios do pluralismo e da multiplicidade de pontos de vista, em que a verdade e a realidade são entendidos de forma diferente consoante a perspectiva, e que nenhum ponto de vista consegue abranger toda a verdade. (pt)
- Анеканта-вада (санскр. अनेकान्तवाद, IAST: anekāntavāda, букв. «учение о не-исключительности») — основной принцип джайнизма, утверждающий, что реальность воспринимается по-разному в зависимости от точки зрения на неё, и никакая из точек зрения на реальность не является абсолютно истинной. Джайнизм постулирует, что только — обладатели бесконечного знания — знают истину в полной мере, в то время как другие существа могут знать её только частично. В общем смысле анекантавада сходна с принципами доктрины субъективизма западной философии. (ru)
- Анекантавада (деванагарі: अनेकान्तवाद) — одна з найважливіших та найфундаментальніших доктрин джайнізму, що проголошує принцип плюралізму, можливості багатьох точок зору, того, що істина й дійсність сприймаються по різному різними людьми, і жодне з цих сприйнять не складає повної істини. Доктрина анекантавади загалом схожа на європейські концепції суб'єктвізму та релятивізму. (uk)
|
