| dbo:abstract
|
- Doxografie (z řeckých slov δόξα - názor a γράφειν - psát, tj. „psaní o názorech“) je filosofické dílo, jehož autor shrnuje a komentuje různá tvrzení svých předchůdců. Doxografie byla oblíbeným žánrem zejména v pozdním starověku, kdy tvořili doxografové Theofrastos, nebo Diogenés Laertios. Současné vědomosti o antických filosofech, zejména předsokraticích, čerpají právě z toho, co o nich napsali doxografové, protože jejich vlastní texty se nedochovaly. (cs)
- Doxographie oder -grafie (von griechisch δόξα dóxa, deutsch ‚Meinung, Ansicht‘, und -graphie) bezeichnet allgemein die Darstellung der Lehren von Philosophen in philosophiegeschichtlichen Werken oder philosophiegeschichtlichen Teilen sonstiger Werke. Der Begriff wird meist im Kontext antiker Philosophiegeschichte verwendet. (de)
- Doxography (Greek: δόξα – "an opinion", "a point of view" + γράφειν – "to write", "to describe") is a term used especially for the works of classical historians, describing the points of view of past philosophers and scientists. The term was coined by the German classical scholar Hermann Alexander Diels. (en)
- Doxografia, grekerazko δόξα (doxa) - "iritzia" eta γράφειν (grafein)- "idatzi, irudikatu" hitzetatik antzinako pentsalari, filosofo eta zientzialarien bizitza, lan eta iritzien aipamena eta bilduma egiten dituen historialariaren jarduera eta lana da. Doxografiak pentsalarien lana aurkeztu soilik egiten du, luzeago edo laburrago, haien iritziak (grekeraz, doxa edo dogmata; latinez, opiniones) eta doktrinak (grekeraz, areskonta; latinez, placita) analitikoki edo sakontasunez aztertu gabe. Hala ere, iraganean idatzitako doxografiak iturri garrantzitsuak dira antzinako pentsamenduaren berri izateko, pentsalari klasikoen lan idatzi gehienak galdu egin direlako. historialariak sortu zuen doxografia neologismoa (Berlin, 1879) liburuan. (eu)
- La doxografía (del griego δόξα, 'parecer, opinión' + γραφία, 'escritura, descripción') es una rama de la literatura que comprende aquellas obras dedicadas a recoger los puntos de vista de filósofos y científicos del pasado sobre filosofía, ciencia y otras materias. El término fue acuñado por el helenista alemán Hermann Diels, en su obra Doxographi Graeci (Berlín, 1879). (es)
- Dossografia è un neologismo creato da Hermann Diels derivante dall'unione di due termini greci: doxa ('opinione') e graphein ('scrivere'). Tale termine definisce dunque una 'raccolta di opinioni'. Aristotele può essere considerato il protodossografo o primo dossografo. La dossografia è un metodo che serve a confrontare le opinioni di uomini, studiosi e filosofi che sono venuti prima di chi scrive. L'opera dossografica di Aristotele costituisce una fonte preziosa di informazioni. Un allievo di Aristotele, Teofrasto (vissuto dal 370 al 280 a.C. circa), ha scritto un'opera (perduta) che è effettivamente da considerare dossografica; si tratta del Physikòn doxai ed è costituita da sedici libri. Nell'opera di Teofrasto si trova la sistematizzazione secondo gli argomenti del materiale già utilizzato dallo stesso Aristotele. (it)
- ドクソグラフィー（英語: Doxography、ドイツ語: Doxographie）は、古典文献学・思想史学の専門用語で、日本語では学説誌と翻訳される。 古代の思想家・思想史家が、自分よりも過去の思想家たちの学説（意見・見解）をまとめ、あるいはさらに個別のトピックごとに整理した書物を指す。この用語を造ったのは、「ソクラテス以前の哲学者」の研究者として著名な、19世紀ドイツの古典文献学者ヘルマン・ディールスである。 語源は、古典ギリシア語の「ドクサ」（δόξα、意見・見解）に、「地誌」（英語: geography、ジオグラフィー）などと同様の「グラフィー」（古典ギリシア語の動詞「グラペイン」γράφειν、書く・記述する に由来）を足したもの。 (ja)
- Doksografia – (gr. doksa, pogląd i gráphein, pisać) – stosowana często w starożytności metoda całościowego opisu poglądów (doksai) filozofów, przy czym czasem termin ten odnosi się także do fragmentów dzieł na inny temat, które zawierają jednak takie opisy, np. wielu pism Arystotelesa. Termin „doksografia” bywa przeciwstawiany terminowi „biografia”, używanemu dla dzieł opisujących przede wszystkim żywoty filozofów, a nie ich poglądy, np. dla Diogenesa Laertiosa. Podział ten nie jest jednak rygorystycznie przestrzegany. (pl)
- Een doxografie is een tekst waarin de auteur meningen (Oudgrieks: δόξαι, doxai; Latijn: opiniones) van andere filosofen, scholen of verschillende filosofische onderwerpen heeft verzameld. Die meningen kunnen citaten of parafrasen zijn, en kunnen gepaard gaan met de oorspronkelijke argumentatie, met een analyse ten gunste van de mening van de auteur, of met commentaar. Doxografieën zijn een belangrijke bron van kennis over het denken van klassieke auteurs, omdat het merendeel van klassieke geschriften verloren is gegaan, zodat de originele teksten vaak niet gekend zijn. Het woord doxografie is een neologisme en werd bedacht door de negentiende-eeuwse filoloog Hermann Diels. Hij gebruikte het voor zijn Doxographi Graeci ('Griekse doxografen') in 1879, en sindsdien heeft het begrip ingang gevonden in het onderzoek. Doxografen zijn onder anderen Cicero, Philodemus, , Plutarchus, Clemens van Alexandrië, Diogenes Laërtius, Johannes Stobaeus, en Theophrastus. (nl)
- Доксогра́фия (от др.-греч. δόξα — «мнение, представление», и γρᾰφή — «записывание, изложение») — изложение мнений и воззрений древних философов и учёных в работах позднейших авторов. Термин введён немецким классическим филологом Германом Дильсом. Из-за того, что многие работы древних учёных были утеряны, их доксографии являются единственным источником знаний о воззрениях этих авторов. (ru)
- Doxografia deriva da palavra grega "δόξα" (doxa), que significa aparecer; opinião + "γραφία" (grafia); escrita; descrição. Doxografia é o relato das ideias de um autor quando interpretadas por outro autor, ao contrário do fragmento, que é a citação literal das palavras de um autor por outro. O termo foi cunhado pelo helenista alemão Hermann Diels, em sua obra Doxographi Graeci (Berlim em 1879). (pt)
- Доксографія (від грец. Δόξα — «думка, погляд» і …графія) — виклад думок і поглядів стародавніх філософів і вчених в роботах пізніших авторів. Термін введений німецьким класичним філологом Германом Дільсом.Через те, що багато робіт стародавніх вчених були загублені, їх доксографії — це єдине джерело знань про думки і погляди цих авторів. Спочатку доксографіями називали описи «доксографів» — елліністичних і александрійських авторів, пізніше — будь-які джерела, в яких викладались стародавні вчення. Найбільші філософи давнини — Платон і Аристотель — також виступали в ролі доксографів. Зокрема, в «Апології Сократа» Платона міститься опис поглядів основоположника афінської філософської школи Анаксагора. «Порівняльні життєписи» Плутарха також містять багато доксографічного матеріалу. Великий доксографічний матеріал містить знаменитий твір Діогена Лаертського «Про життя, вчення і вислови знаменитих філософів». Прикладом ісламської доксографії є «Послання про єретичні секти» мусульманського теолога Аль-Аккірмані. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Doxografie (z řeckých slov δόξα - názor a γράφειν - psát, tj. „psaní o názorech“) je filosofické dílo, jehož autor shrnuje a komentuje různá tvrzení svých předchůdců. Doxografie byla oblíbeným žánrem zejména v pozdním starověku, kdy tvořili doxografové Theofrastos, nebo Diogenés Laertios. Současné vědomosti o antických filosofech, zejména předsokraticích, čerpají právě z toho, co o nich napsali doxografové, protože jejich vlastní texty se nedochovaly. (cs)
- Doxographie oder -grafie (von griechisch δόξα dóxa, deutsch ‚Meinung, Ansicht‘, und -graphie) bezeichnet allgemein die Darstellung der Lehren von Philosophen in philosophiegeschichtlichen Werken oder philosophiegeschichtlichen Teilen sonstiger Werke. Der Begriff wird meist im Kontext antiker Philosophiegeschichte verwendet. (de)
- Doxography (Greek: δόξα – "an opinion", "a point of view" + γράφειν – "to write", "to describe") is a term used especially for the works of classical historians, describing the points of view of past philosophers and scientists. The term was coined by the German classical scholar Hermann Alexander Diels. (en)
- Doxografia, grekerazko δόξα (doxa) - "iritzia" eta γράφειν (grafein)- "idatzi, irudikatu" hitzetatik antzinako pentsalari, filosofo eta zientzialarien bizitza, lan eta iritzien aipamena eta bilduma egiten dituen historialariaren jarduera eta lana da. Doxografiak pentsalarien lana aurkeztu soilik egiten du, luzeago edo laburrago, haien iritziak (grekeraz, doxa edo dogmata; latinez, opiniones) eta doktrinak (grekeraz, areskonta; latinez, placita) analitikoki edo sakontasunez aztertu gabe. Hala ere, iraganean idatzitako doxografiak iturri garrantzitsuak dira antzinako pentsamenduaren berri izateko, pentsalari klasikoen lan idatzi gehienak galdu egin direlako. historialariak sortu zuen doxografia neologismoa (Berlin, 1879) liburuan. (eu)
- La doxografía (del griego δόξα, 'parecer, opinión' + γραφία, 'escritura, descripción') es una rama de la literatura que comprende aquellas obras dedicadas a recoger los puntos de vista de filósofos y científicos del pasado sobre filosofía, ciencia y otras materias. El término fue acuñado por el helenista alemán Hermann Diels, en su obra Doxographi Graeci (Berlín, 1879). (es)
- ドクソグラフィー（英語: Doxography、ドイツ語: Doxographie）は、古典文献学・思想史学の専門用語で、日本語では学説誌と翻訳される。 古代の思想家・思想史家が、自分よりも過去の思想家たちの学説（意見・見解）をまとめ、あるいはさらに個別のトピックごとに整理した書物を指す。この用語を造ったのは、「ソクラテス以前の哲学者」の研究者として著名な、19世紀ドイツの古典文献学者ヘルマン・ディールスである。 語源は、古典ギリシア語の「ドクサ」（δόξα、意見・見解）に、「地誌」（英語: geography、ジオグラフィー）などと同様の「グラフィー」（古典ギリシア語の動詞「グラペイン」γράφειν、書く・記述する に由来）を足したもの。 (ja)
- Doksografia – (gr. doksa, pogląd i gráphein, pisać) – stosowana często w starożytności metoda całościowego opisu poglądów (doksai) filozofów, przy czym czasem termin ten odnosi się także do fragmentów dzieł na inny temat, które zawierają jednak takie opisy, np. wielu pism Arystotelesa. Termin „doksografia” bywa przeciwstawiany terminowi „biografia”, używanemu dla dzieł opisujących przede wszystkim żywoty filozofów, a nie ich poglądy, np. dla Diogenesa Laertiosa. Podział ten nie jest jednak rygorystycznie przestrzegany. (pl)
- Доксогра́фия (от др.-греч. δόξα — «мнение, представление», и γρᾰφή — «записывание, изложение») — изложение мнений и воззрений древних философов и учёных в работах позднейших авторов. Термин введён немецким классическим филологом Германом Дильсом. Из-за того, что многие работы древних учёных были утеряны, их доксографии являются единственным источником знаний о воззрениях этих авторов. (ru)
- Doxografia deriva da palavra grega "δόξα" (doxa), que significa aparecer; opinião + "γραφία" (grafia); escrita; descrição. Doxografia é o relato das ideias de um autor quando interpretadas por outro autor, ao contrário do fragmento, que é a citação literal das palavras de um autor por outro. O termo foi cunhado pelo helenista alemão Hermann Diels, em sua obra Doxographi Graeci (Berlim em 1879). (pt)
- Dossografia è un neologismo creato da Hermann Diels derivante dall'unione di due termini greci: doxa ('opinione') e graphein ('scrivere'). Tale termine definisce dunque una 'raccolta di opinioni'. Aristotele può essere considerato il protodossografo o primo dossografo. (it)
- Een doxografie is een tekst waarin de auteur meningen (Oudgrieks: δόξαι, doxai; Latijn: opiniones) van andere filosofen, scholen of verschillende filosofische onderwerpen heeft verzameld. Die meningen kunnen citaten of parafrasen zijn, en kunnen gepaard gaan met de oorspronkelijke argumentatie, met een analyse ten gunste van de mening van de auteur, of met commentaar. Doxografieën zijn een belangrijke bron van kennis over het denken van klassieke auteurs, omdat het merendeel van klassieke geschriften verloren is gegaan, zodat de originele teksten vaak niet gekend zijn. (nl)
- Доксографія (від грец. Δόξα — «думка, погляд» і …графія) — виклад думок і поглядів стародавніх філософів і вчених в роботах пізніших авторів. Термін введений німецьким класичним філологом Германом Дільсом.Через те, що багато робіт стародавніх вчених були загублені, їх доксографії — це єдине джерело знань про думки і погляди цих авторів. Спочатку доксографіями називали описи «доксографів» — елліністичних і александрійських авторів, пізніше — будь-які джерела, в яких викладались стародавні вчення. (uk)
|
