| dbo:abstract
|
- La pregunta, qüestió, demanda o interrogació retòrica és un recurs literari que consisteix a formular una expressió interrogativa adreçada a un/a interlocutor/a de qui no s'espera resposta. Per exemple, "Per què ets tan estúpid?" És probable que sigui una declaració sobre l'opinió de la persona adreçada en lloc d'una petició genuïna de saber-ho. De la mateixa manera, quan algú respon a un esdeveniment tràgic exclamant "Per què jo?" és més probable que sigui una acusació o una expressió de sentiment que una sol·licitud realista d'informació. A part d'aquests usos més evidents, retòrics, la qüestió com a forma gramatical té dimensions retòriques importants. Per exemple, el crític retòric pot avaluar l'efecte de fer una pregunta com a mètode per iniciar el discurs: "Et compararé amb un dia d'estiu?" diu la personalitat del vuitè sonet de Shakespeare. Aquest tipus de qüestió retòrica, en la qual es pregunta l'opinió dels que escolten, es denomina tanatocenosi. Aquesta qüestió retòrica té una dimensió ètica definitiva, ja que demanar-la així generalment parla el locutor al públic i, per tant, millora la seva credibilitat. El terme tècnic de les preguntes retòriques en general és l'erotema. (ca)
- Řečnická otázka je otázka, která nevyžaduje odpověď a na niž odpověď zpravidla ani není očekávána. Sémanticky nejde o skutečnou otázku, ale o zvolání. Může být výrazem nejistoty, častěji však bývá užívána profesionálními řečníky (politici, pedagogové). Ti tuto otázku položí a zpravidla si na ni ihned odpovědí. Např.: Nudíš se? Běž si uklidit pokoj! (cs)
- Retorika demando estas demando starigita pli pro retorika celo ol pro la celo de ricevi (ekzemple: "Kiom da fojoj mi jam diris al vi, ke vi ne eniradu la domon en malpuraj ŝuoj?"). Retorika demando strebas pensigi la aŭskultanton pri tio, kio devas esti la respondo al ĝi (aŭ almenaŭ tiu respondo, kiun celas aludi la demandanto). Se parolanto deklamas "Kiom longe ankoraŭ devas niaj homoj eltenadi tiun ĉi maljustaĵon?" aŭ "Ĉu nia kompanio pligrandiĝados aŭ malpligrandiĝados?", oni atendas neniun formalan respondon. Tia demando nome celas esti ilo uzata de la parolanto por aserti aŭ malaprobi ion. En iuj kulturoj kaj en iuj naciaj lingvoj (aŭ eĉ en esperanto), iuj demandoj fariĝis retorikaj (oni ne plu vere eldiras ilin kun celo demandi) kaj kelkaj retorikaj demandoj fariĝis eĉ idiotismoj. Ekzemploj:
* "Kio okazas kun vi?"
* "Ĉu vi ne hontas?"
* "Ĉu la papo estas katoliko?"
* "Ĉu fiŝoj naĝas?"
* "Ĉu vi freneziĝis?"
* "Kiu zorgas?"
* "Kiel mi nur povus scii?"
* "Ĉu vi ŝercas?" Kelkaj televidaj elsendoj havas retorikajn demandojn kiel titolojn, ekzemple la konkurso Kiu volas esti milionulo? (originale angle: Who Wants to Be a Millionaire?). (eo)
- Die rhetorische Frage ist als Stilmittel der Rhetorik eine rhetorische Figur. Sie dient nicht dem Informationsgewinn, sondern ist ein sprachliches Mittel der Beeinflussung.Semantisch stehen rhetorische Fragen den Behauptungen nahe. Auf eine rhetorische Frage erwartet der Fragende keine (informative) Antwort, sondern es geht ihm dabei um die verstärkende Wirkung seiner Aussage. Der Sprecher drückt durch die rhetorische Frage seine eigene Meinung aus. Durch den Kontext und die Betonung wird die rhetorische Frage kenntlich. Die Antwort auf eine rhetorische Frage ist demnach Zustimmung oder Ablehnung, nicht aber Informationsvermittlung. (de)
- Erretorikan, galdera erretorikoa edo erotema, figura literarioen barruan, dialogoen figurenetako bat da. Erantzunik espero gabe formulatzen den galdera da, ikuspuntua indartzeko helburuarekin, hizketakidea ados dagoela ulertuz. Edo erantzuna jakintzat emanez. Entzule edo irakurle guztiak mezuaren igorlearekin bat datozela irudikatzea izaten da helburua. Figura erretorikoak sailkatzerakoan bi mota hauek aipatu ohi dira: quaestio bakarrik bai ala ez erantzunak onartzen dituen galdera erretorikoak, eta quaesitum, erantzun korapilatsuago bat eskatzen bada. Adibidea: "Quousque tandem abutere, Catilina, patientia nostra?" (eu)
- En retórica, la interrogación retórica, pregunta retórica o erotema es, dentro de las figuras literarias, y una de las figuras de diálogo como sarcasmo. Se trata de una pregunta que se formula sin esperar respuesta, con la finalidad de reforzar o reafirmar el propio punto de vista, al mismo tiempo que incentiva al oyente a reflexionar sobre un asunto o que adopte un cambio en su conducta. Puede presentarse bajo dos modalidades: la interrogatio, si la respuesta solo admite un sí o un no, y el quaesitum, si demanda una respuesta supuestamente más compleja.[cita requerida]También se llama auto comunicación o con los nombres latinos de communicatio o exsuscitatio, y pertenece a la clase de los o figuras de pensamiento. La figura de interrogación retórica también se usa en el lenguaje cotidiano:
* "¿Y no te parece que...?" (para presentar el propio criterio de manera más o menos disimulada o sutil)
* ¿Cuántas veces tengo que decirte que te vayas?
* ¿Cuándo acabará este calvario?
* ¿Tengo monos en la cara?
* ¿Dónde se ha visto cosa igual?
* ¿Qué me pasa? ¿Qué estoy haciendo? (cuestionamiento a uno mismo)
* ¿Qué te iba a decir? (tratando de recordar lo que se iba a decir)
* ¿Por dónde iba? (Tratando de seguir una frase tras una interrupción) (es)
- Une question rhétorique (ou question oratoire) est une figure de style qui consiste à poser une question n'attendant pas de réponse, cette dernière étant connue par celui qui la pose. (fr)
- A rhetorical question is one for which the questioner does not expect a direct answer: in many cases it may be intended to start a discourse, or as a means of displaying or emphasize the speaker's or author's opinion on a topic. A common example is the question "Can't you do anything right?" This question, when posed, is intended not to ask about the listener's ability but rather to insinuate the listener's lack of ability. (en)
- 反語（はんご）は、修辞法の1つ。大きく分けて、2つの意味を持つ。 1.
* 話者の意図していることをわざと疑問文で述べる。断定を強調する効果がある。英語の「rhetorical question」を直訳して「修辞的疑問文」と言われることもある。文の肯否が逆になる場合 2.
* 誰がそんなことをするのか? （誰もしない） 3.
* それが何になろうか? （何もならない） 4.
* どこにこれを持っている人がいるか? （ここにしかない） 5.
* なぜこれがここにあるのか? （ここにあるはずがない） 6.
* 読んでいないのはどの本か? （全部読んでいる） 7.
* いつまでそんなことをするのか?（終わらせる時はとっくに過ぎている） 8.
* どうすればいいのか?（何もできない、思いつかない）文の肯否が逆にならない場合 9.
* どれほど多いことか? （非常に多い） 10.
* 誰がしたのか? （もちろんあいつだ） 11.
* なぜ人を助けるのか? （当然のことだ） 12.
* 誰に口きいてんだ？（俺しかいないだろ） 13.
* あえて、本当に表したいこととは反対のことを述べる。揶揄、皮肉、嫌みを目的として用いられることが多い。話者（書き手）がこの意味での反語を意図しているのか、それとも真意で言っているのかは文脈による。この意味での反語はイロニーもしくはアイロニーの訳語とされる。 (ja)
- L'interrogazione retorica o domanda retorica è una figura retorica che consiste nel fare una domanda che non rappresenta una vera richiesta di informazioni, ma implica invece una risposta predeterminata, e in particolare induce a eliminare tutte le affermazioni che contrasterebbero con l'affermazione implicita nella domanda stessa. È tipica della retorica classica, ereditata dal linguaggio giuridico nella conduzione di interrogatori e processi. (it)
- Pytanie retoryczne – figura stylistyczna i retoryczna; pytanie zadane nie dla uzyskania odpowiedzi, lecz w celu skłonienia odbiorcy do przemyśleń na określony temat, podkreślenia wagi problemu; ewentualnie pytanie, na które odpowiedź jest oczywista. (pl)
- Een retorische vraag is een stijlfiguur waarbij een vraag wordt gesteld, waarop men geen antwoord verwacht. Het is de bedoeling dat de ontvanger (toehoorder, lezer) zich aangesproken voelt en voor waarheid aanneemt wat de zender (spreker, schrijver) suggereert. (nl)
- Retorisk fråga (grekiska: erotema, latin: interrogatio) är en figur inom retoriken. En retorisk fråga är en fråga som ställs på så vis att svaret redan är givet. (sv)
- Uma pergunta retórica é um enunciado interrogativo para o qual o falante não espera uma resposta. Em outras palavras, trata-se de uma declaração que tem a forma de uma pergunta. Por exemplo, em "Você acha que eu nasci ontem?", não se pretende saber se o interlocutor acha que "sim" ou "não", mas enfatizar que o falante não é ingênuo (isto é, não "nasceu ontem"). Perguntas retóricas podem ser utilizadas para vários fins, incluindo iniciar um texto, introduzir um (ou alterá-lo), evidenciar uma opinião e indicar ironia. A resposta da pergunta retórica não precisa ser dada pelo interlocutor por pelo menos três motivos: 1. ninguém sabe a resposta ("Como será que estaremos daqui mil anos?"); 2. a resposta é muito óbvia ("Você acha que eu nasci ontem?"); 3. o próprio falante dá resposta, logo após a pergunta ("Você sabe aonde vamos? Para casa."). (pt)
- Ритори́ческий вопро́с — риторическая фигура, представляющая собой вопрос, ответ на который не требуется или не ожидается в силу его крайней очевидности для задающего вопрос, но так как в русском языке риторические вопросы в письменном и устном виде ничем не выделены и могут быть приняты за простой вопрос, то читающий такой вопрос или услышавший может дать ответ, ведь это всё же остаётся вопросом и противоречия в этом нет. Риторический вопрос применяется для усиления выразительности (выделения, подчёркивания) той или иной фразы. Характерной чертой этих оборотов является условность, то есть употребление грамматической формы и интонации вопроса в случаях, которые, по существу, её не требуют. Риторический вопрос, так же как риторическое восклицание и риторическое обращение, — своеобразные обороты речи, усиливающие её выразительность, так называемые фигуры. Отличительной чертой этих оборотов является их условность, то есть употребление вопросительной, восклицательной и т. д. интонации в случаях, которые по существу её не требуют, благодаря чему фраза, в которой употреблены эти обороты, приобретает особо подчёркнутый оттенок, усиливающий её выразительность. (ru)
- 反問（又稱激問、反詰）是一種修辭技巧。形式上反問句是句，可是問者不期待讀者／聆聽者回答，因為它的答案都相當顯然。 反问句，又称反诘句，是疑问句的一种，也是无疑而问、明知故问，把答案寓于问话中并加以强调，对方从问话中思考出答案的句式。 为了加强语气而转化成反问时，为了不削弱所表达的强烈感情，必须使用能够表达这种强烈感情的感叹号来维持。由此我们也可以看出，这个反问句的前身不是普通的陈述句，而是感情强烈的感叹句。 (zh)
- Ритори́чне запита́ння, риторичне питання — риторична фігура, яка полягає у використанні запитання, що містить у собі ствердну відповідь. Це питання, яке ставиться не з метою отримання відповіді, а з метою афористичного узагальнення загальновідомої або очевидної думки, наприклад: «Кати знущаються над нами,А правда наша п'яна спить.Коли вона прокинеться?Коли одпочитиЛяжеш, Боже, утомлений?» (Т. Шевченко) Використовується як засіб відтворення діалогу з уявним співрозмовником. Оформляється питальним реченням. Запитання адресатові не розраховане на відповідь, бо відповідь неможлива чи зайва, або вона вміщена чи смислово конденсована в самому запитанні. Найчастіше риторичні питання ставляться у двох випадках:
* коли відповідь очевидна, відома аудиторії, ораторові потрібно тільки актуалізувати її для сприйняття слухачами, наприклад: Ви не змусите людину бути культурною, якщо не пробудите в неї потребу до культури. Чи стане вона їсти, якщо не голодна? Чи буде шукати, де тепліше, якщо їй не холодно? Або чи захоче вона якихось змін, якщо вона всім задоволена?
* Коли відповідь на запитання ніхто не знає, чи її взагалі не існує, наприклад: Хто винен? Що робити? тощо. Риторичне питання призначене викликати певну експресію, ілюзію розмови, діалогу, що начебто відбувається у присутності читача і за його участю. Риторичне питання властиве епічному мовленню, але пасажами може вклинюватись і в ліричний план розповіді. Використовується здавна, але ширшого застосування набуло в новій українській літературі: «За що ти мене вбив? Кров'ю землю обагрив?… За що туча несходима? Де тут голос побратима?» (Андрій Малишко); «Британіє! Це пам'ятаєш ти?» (Микола Бажан). Приклад риторичного запитання: «Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся!» (Олександр Пушкін). Як бачимо, автор не намагається отримати на дане питання. У питання немає навіть знаку питання, тільки синтаксично пропозицію побудовано як питання. Це риторичне питання. Мета висловлювання — привернути увагу читачів до проблеми станційних наглядачів, з якими лаявся кожен мандрівник XIX століття. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Řečnická otázka je otázka, která nevyžaduje odpověď a na niž odpověď zpravidla ani není očekávána. Sémanticky nejde o skutečnou otázku, ale o zvolání. Může být výrazem nejistoty, častěji však bývá užívána profesionálními řečníky (politici, pedagogové). Ti tuto otázku položí a zpravidla si na ni ihned odpovědí. Např.: Nudíš se? Běž si uklidit pokoj! (cs)
- Une question rhétorique (ou question oratoire) est une figure de style qui consiste à poser une question n'attendant pas de réponse, cette dernière étant connue par celui qui la pose. (fr)
- A rhetorical question is one for which the questioner does not expect a direct answer: in many cases it may be intended to start a discourse, or as a means of displaying or emphasize the speaker's or author's opinion on a topic. A common example is the question "Can't you do anything right?" This question, when posed, is intended not to ask about the listener's ability but rather to insinuate the listener's lack of ability. (en)
- 反語（はんご）は、修辞法の1つ。大きく分けて、2つの意味を持つ。 1.
* 話者の意図していることをわざと疑問文で述べる。断定を強調する効果がある。英語の「rhetorical question」を直訳して「修辞的疑問文」と言われることもある。文の肯否が逆になる場合 2.
* 誰がそんなことをするのか? （誰もしない） 3.
* それが何になろうか? （何もならない） 4.
* どこにこれを持っている人がいるか? （ここにしかない） 5.
* なぜこれがここにあるのか? （ここにあるはずがない） 6.
* 読んでいないのはどの本か? （全部読んでいる） 7.
* いつまでそんなことをするのか?（終わらせる時はとっくに過ぎている） 8.
* どうすればいいのか?（何もできない、思いつかない）文の肯否が逆にならない場合 9.
* どれほど多いことか? （非常に多い） 10.
* 誰がしたのか? （もちろんあいつだ） 11.
* なぜ人を助けるのか? （当然のことだ） 12.
* 誰に口きいてんだ？（俺しかいないだろ） 13.
* あえて、本当に表したいこととは反対のことを述べる。揶揄、皮肉、嫌みを目的として用いられることが多い。話者（書き手）がこの意味での反語を意図しているのか、それとも真意で言っているのかは文脈による。この意味での反語はイロニーもしくはアイロニーの訳語とされる。 (ja)
- L'interrogazione retorica o domanda retorica è una figura retorica che consiste nel fare una domanda che non rappresenta una vera richiesta di informazioni, ma implica invece una risposta predeterminata, e in particolare induce a eliminare tutte le affermazioni che contrasterebbero con l'affermazione implicita nella domanda stessa. È tipica della retorica classica, ereditata dal linguaggio giuridico nella conduzione di interrogatori e processi. (it)
- Pytanie retoryczne – figura stylistyczna i retoryczna; pytanie zadane nie dla uzyskania odpowiedzi, lecz w celu skłonienia odbiorcy do przemyśleń na określony temat, podkreślenia wagi problemu; ewentualnie pytanie, na które odpowiedź jest oczywista. (pl)
- Een retorische vraag is een stijlfiguur waarbij een vraag wordt gesteld, waarop men geen antwoord verwacht. Het is de bedoeling dat de ontvanger (toehoorder, lezer) zich aangesproken voelt en voor waarheid aanneemt wat de zender (spreker, schrijver) suggereert. (nl)
- Retorisk fråga (grekiska: erotema, latin: interrogatio) är en figur inom retoriken. En retorisk fråga är en fråga som ställs på så vis att svaret redan är givet. (sv)
- 反問（又稱激問、反詰）是一種修辭技巧。形式上反問句是句，可是問者不期待讀者／聆聽者回答，因為它的答案都相當顯然。 反问句，又称反诘句，是疑问句的一种，也是无疑而问、明知故问，把答案寓于问话中并加以强调，对方从问话中思考出答案的句式。 为了加强语气而转化成反问时，为了不削弱所表达的强烈感情，必须使用能够表达这种强烈感情的感叹号来维持。由此我们也可以看出，这个反问句的前身不是普通的陈述句，而是感情强烈的感叹句。 (zh)
- La pregunta, qüestió, demanda o interrogació retòrica és un recurs literari que consisteix a formular una expressió interrogativa adreçada a un/a interlocutor/a de qui no s'espera resposta. Per exemple, "Per què ets tan estúpid?" És probable que sigui una declaració sobre l'opinió de la persona adreçada en lloc d'una petició genuïna de saber-ho. De la mateixa manera, quan algú respon a un esdeveniment tràgic exclamant "Per què jo?" és més probable que sigui una acusació o una expressió de sentiment que una sol·licitud realista d'informació. (ca)
- Retorika demando estas demando starigita pli pro retorika celo ol pro la celo de ricevi (ekzemple: "Kiom da fojoj mi jam diris al vi, ke vi ne eniradu la domon en malpuraj ŝuoj?"). Retorika demando strebas pensigi la aŭskultanton pri tio, kio devas esti la respondo al ĝi (aŭ almenaŭ tiu respondo, kiun celas aludi la demandanto). Se parolanto deklamas "Kiom longe ankoraŭ devas niaj homoj eltenadi tiun ĉi maljustaĵon?" aŭ "Ĉu nia kompanio pligrandiĝados aŭ malpligrandiĝados?", oni atendas neniun formalan respondon. Tia demando nome celas esti ilo uzata de la parolanto por aserti aŭ malaprobi ion. (eo)
- Die rhetorische Frage ist als Stilmittel der Rhetorik eine rhetorische Figur. Sie dient nicht dem Informationsgewinn, sondern ist ein sprachliches Mittel der Beeinflussung.Semantisch stehen rhetorische Fragen den Behauptungen nahe. (de)
- En retórica, la interrogación retórica, pregunta retórica o erotema es, dentro de las figuras literarias, y una de las figuras de diálogo como sarcasmo. Se trata de una pregunta que se formula sin esperar respuesta, con la finalidad de reforzar o reafirmar el propio punto de vista, al mismo tiempo que incentiva al oyente a reflexionar sobre un asunto o que adopte un cambio en su conducta. La figura de interrogación retórica también se usa en el lenguaje cotidiano: (es)
- Erretorikan, galdera erretorikoa edo erotema, figura literarioen barruan, dialogoen figurenetako bat da. Erantzunik espero gabe formulatzen den galdera da, ikuspuntua indartzeko helburuarekin, hizketakidea ados dagoela ulertuz. Edo erantzuna jakintzat emanez. Entzule edo irakurle guztiak mezuaren igorlearekin bat datozela irudikatzea izaten da helburua. Figura erretorikoak sailkatzerakoan bi mota hauek aipatu ohi dira: quaestio bakarrik bai ala ez erantzunak onartzen dituen galdera erretorikoak, eta quaesitum, erantzun korapilatsuago bat eskatzen bada. Adibidea: (eu)
- Uma pergunta retórica é um enunciado interrogativo para o qual o falante não espera uma resposta. Em outras palavras, trata-se de uma declaração que tem a forma de uma pergunta. Por exemplo, em "Você acha que eu nasci ontem?", não se pretende saber se o interlocutor acha que "sim" ou "não", mas enfatizar que o falante não é ingênuo (isto é, não "nasceu ontem"). (pt)
- Ритори́ческий вопро́с — риторическая фигура, представляющая собой вопрос, ответ на который не требуется или не ожидается в силу его крайней очевидности для задающего вопрос, но так как в русском языке риторические вопросы в письменном и устном виде ничем не выделены и могут быть приняты за простой вопрос, то читающий такой вопрос или услышавший может дать ответ, ведь это всё же остаётся вопросом и противоречия в этом нет. (ru)
- Ритори́чне запита́ння, риторичне питання — риторична фігура, яка полягає у використанні запитання, що містить у собі ствердну відповідь. Це питання, яке ставиться не з метою отримання відповіді, а з метою афористичного узагальнення загальновідомої або очевидної думки, наприклад: «Кати знущаються над нами,А правда наша п'яна спить.Коли вона прокинеться?Коли одпочитиЛяжеш, Боже, утомлений?» (Т. Шевченко) Найчастіше риторичні питання ставляться у двох випадках:
* коли відповідь очевидна, відома аудиторії, ораторові потрібно тільки актуалізувати її для сприйняття слухачами, наприклад: (uk)
|
