| dbo:abstract
|
- El protogrec és el suposat ancestre comú dels dialectes del grec, incloent-hi el micènic, els dialectes clàssics àtic-jònic, eòlics, dòric i nord-occidental, així com la koiné i el grec modern. Algunes teories hi inclouen entre els seus descendents el macedoni antic, i altres fan descendir aquest d'un anterior protohel·lènic. Aquesta llengua hauria estat parlada als Balcans a les acaballes del tercer mil·lenni aC. La unitat lingüística del protogrec hauria acabat quan els emigrants hel·lens, parlant l'antecessor del micènic, van entrar a la península grega al voltant del segle XXI aC (o a tot tardar el XVII). Es van separar dels doris, que en la invasió dòrica van entrar a la península aproximadament un mil·lenni més tard (en l'anomenada edat fosca grega) parlant un dialecte que en alguns aspectes es va conservar més arcaïtzant. L'evolució del protogrec s'ha de veure tenint en compte el context de l'antiga sprachbund paleobalcànica que fa difícil establir límits entre les diferents llengües. La representació de les laringals a l'inici de mot mitjançant , un tret tan característic del grec, és compartida per l'armeni, que també en comparteix altres peculiaritats fonològiques i morfològiques. L'estreta relació entre grec i armeni posa de manifest la natura parafilètica de la isoglossa centum-satem. Les similituds entre el grec antic i el sànscrit vèdic suggereixen que tant el protogrec com el protoindoiranià encara eren molt similars bé al protoindoeuropeu tardà (cosa que el situaria a finals del quart mil·lenni aC), bé a una protollengua grecoària post-protoindoeuropea. El grecoari no té gaire crèdit entre els lingüistes, ja que la distribució tant temporal com geogràfica del grec i de l'indoiranià s'adapten prou bé a la hipòtesi kurgana del protoindoeuropeu. (ca)
- Πρωτοελληνική ή προϊστορική κοινή ή προδιαλεκτική έχει ονομαστεί συμβατικά η αρχαιότερη μορφή της ελληνικής γλώσσας μετά τη διαφοροποίησή της από την πρωτοϊνδοευρωπαϊκή και πριν τη διαίρεσή της στις μετέπειτα ελληνικές διαλέκτους (Μυκηναϊκή, Δωρική, Αττική-Ιωνική, Αρκαδοκυπριακή, Αιολική κλπ.). Χρονικά τοποθετείται μεταξύ του 30ου και του 16ου π.Χ. αιώνα περίπου. Η πρωτοελληνική βρισκόταν σε χρήση πριν την εμφάνιση της γραφής στον Ελλαδικό χώρο και συνεπώς δεν υπάρχουν καθόλου γραπτά μνημεία της. Η ύπαρξή της καθώς και οι γνώσεις μας γι’ αυτή βασίζονται σε υποθέσεις γλωσσολόγων με τις μεθόδους της ιστορικοσυγκριτικής γλωσσολογίας και τη θεμελιώδη προϋπόθεση οτι οι διάφορες γνωστές αρχαίες ελληνικές διάλεκτοι οι οποίες επιβίωσαν μέχρι την αρχή της εμφάνισης του γραπτού λόγου είχαν αναγκαστικά διαφοροποιηθεί από μία παλαιότερη κοινή ελληνική γλώσσα. Η επανασύνθεση της πρωτοελληνικής στηρίζεται στις ομοιότητες και τις διαφορές των αρχαίων ελληνικών διαλέκτων μεταξύ τους, με τις άλλες ινδοευρωπαϊκές γλώσσες, και με την (επίσης υποθετικά επανασυντεθειμένη) πρωτοϊνδοευρωπαϊκή (ΠΙΕ). Πολύτιμη βοήθεια για την επανασύνθεση και τη χρονολόγηση της πρωτοελληνικής προσέφερε η αποκρυπτογράφηση της Γραμμικής Β το 1952, η οποία μας έδωσε μια εικόνα της Αρχαίας Ελληνικής, 500 χρόνια αρχαιότερα απ' ό,τι ως τότε γνωρίζαμε. (el)
- Als Urgriechisch oder Protogriechisch (neugriechisch πρωτοελληνική γλώσσα protoellinikí glóssa) wird ein hypothetischer Sprachstand des Griechischen bezeichnet, der als gemeinsamer Vorgänger des Mykenischen und der späteren griechischen Dialekte Dorisch, Äolisch und Attisch gelten kann. Urgriechisch ist nicht in Form von Inschriften o. Ä. überliefert, kann aber zum Teil aufgrund der bekannten Lautverschiebungen und anderer allgemeiner sprachlicher Gesetzmäßigkeiten erschlossen werden. (de)
- La lengua protogriega, también denominada proto-helénico (Πρωτοελληνική, προϊστορική κοινή o προδιαλεκτική en neogriego; Lingua Protograeca en latín), era la protolengua indoeuropea que se asume que fue el último antepasado común de todas las variedades del griego, incluyendo el griego micénico, los dialectos del griego antiguo (dórico, eólico, jónico-ático, macedonio antiguo y arcadio-chipriota) y, por consiguiente, del koiné, bizantino y moderno. La unidad del protogriego habría acabado cuando migrantes helénicos, hablantes del predecesor de la lengua micénica, entraron en la península griega en algún momento de la Edad de Bronce. (es)
- Le proto-grec est considéré comme la plus ancienne proto-langue commune aux différentes langues grecques qui comprennent les langues mycéniennes, les dialectes de la Grèce classique (ionien-attique, éolien, dorien), la langue grecque commune (ou koiné) et le grec moderne. Certains spécialistes y incluent les fragments subsistants de la langue macédonienne antique, et celles qui descendent de la langue des pré-Hellènes (habitants de la Grèce avant l'arrivée des Hellènes, surnommés Pélasges) ainsi que les différents dialectes du proto-grec. Le proto-grec a été parlé dans la dernière partie du IIIe millénaire, probablement dans les Balkans. L'unité du proto-grec a pris fin quand les migrations des Hellènes, qui parlaient la langue ancêtre du mycénien, sont arrivés dans la péninsule grecque soit pendant le XXIe siècle av. J.-C., soit plus tard au XVIe siècle. Ils se sont séparés des Doriens qui sont arrivés dans la péninsule un millénaire plus tard (voir l'invasion dorienne et les « âges sombres ») et qui parlaient un dialecte qui était resté, selon certains points de vue, plus archaïque. (fr)
- Bahasa Proto-Helenik (secara kurang tepat disebut sebagai Bahasa Proto-Yunani) adalah bahasa Indo-Eropa yang merupakan leluhur dari semua ragam bentuk bahasa Yunani dan Makedonia Kuno. Penutur bahasa Proto-Helenik diperkirakan bermigrasi ke Balkan Selatan (sekarang Yunani) pada tahun 2200 hingga 1900 SM, dan terjadinya ragam utara dan selatan diperkirakan pada tahun 1700 SM. (in)
- The Proto-Greek language (also known as Proto-Hellenic) is the Indo-European language which was the last common ancestor of all varieties of Greek, including Mycenaean Greek, the subsequent ancient Greek dialects (i.e., Attic, Ionic, Aeolic, Doric, Arcadocypriot, and ancient Macedonian—either a dialect or a closely related Hellenic language) and, ultimately, Koine, Byzantine and Modern Greek (along with its variants). Proto-Greek speakers entered Greece sometime between 2200 and 1900 BCE, with the diversification into a southern and a northern group beginning by approximately 1700 BCE. (en)
- Il protogreco è considerato la protolingua comune ai differenti tipi di lingua greca ed è perciò assunta come la varietà ancestrale di greco comune a tutte le lingue greche, compreso miceneo, greco antico, koinè, greco bizantino e greco moderno. Il protogreco sarebbe stato parlato nell'area balcanica attorno al III millennio a.C. L'unità linguistica del protogreco viene fatta coincidere con l'inizio delle migrazioni dei popoli greci. L'allontanamento da una zona comune, il cambiamento di alcuni costumi e le modifiche alle strutture sociali, avrebbero con il tempo creato differenze all'interno del protogreco portando con il tempo all'affermarsi di diversi dialetti greci. Le diverse ondate di invasioni di popoli greci avrebbero così portato nella penisola ellenica prima la varietà micenea, fra il XXI ed il XVII secolo a.C., e poi, a seguito delle migrazioni successive dei Dori, avvenute quasi un millennio dopo, sarebbe stato introdotto una forma di greco dalle caratteristiche più arcaiche. La discesa dei Dori, ricordata come invasione dorica, segna la diffusione, come detto, di un greco dalle forme arcaiche, e indica l'inizio del Medioevo ellenico. L'evoluzione del protogreco si può considerare essere avvenuta da un substrato linguistico precedente, rintracciabile nella primitiva lega linguistica che rende difficile delineare con esattezza i confini tra le singole lingue. Alcune caratteristiche del greco, come esposto nella teoria delle laringali, comuni con la lingua armena, fanno pensare ad una radice comune del greco e dell'armeno, definita greco-armeno. La relativa vicinanza fra il greco e l'armeno dimostra la natura parafiletica dell'isoglossa centum-satem. Strette similitudini tra il greco antico ed il sanscrito vedico suggeriscono che sia il protogreco che il fossero abbastanza simili all'indoeuropeo. (it)
- ギリシア祖語（英: Proto-Greek）、またはヘレニック祖語（英: Proto-Hellenic）は、インド・ヨーロッパ語族に属する言語であり、、それに続く古代ギリシア語諸方言（つまり、・イオニア方言・・・・）、最終的にはコイネー・ギリシア語、中世ギリシア語、現代ギリシア語に連なる、古代から現在にかけて知られている全てのギリシア諸語の祖先である。ギリシア祖語の時代は、ミュケーナイ語の前身を話していたヘレニック人の移民が青銅器時代のある時期にギリシア半島（Greek peninsula）に入ったことによって終わりをつげたと考えられている。 (ja)
- O protogrego é o suposto ancestral comum a todas as variedades do grego, incluindo o micênico, o grego clássico e seus dialetos (ático-jônico, eólico, dórico e o ) e, posteriormente, o koiné, o grego bizantino e o grego moderno. A maior parte dos estudiosos inclui os fragmentos da língua macedônia antiga como descendente de uma língua anterior, "proto-helênica", ou como descendente do próprio protogrego, na qualidade de língua helênica ou mesmo de um dialeto do grego. O protogrego teria sido falado no fim do terceiro milênio a.C., muito provavelmente nos Bálcãs. A unidade do idioma teria terminado à medida que os migrantes helênicos que falavam um ancestral do micênico, entraram na península grega, por volta dos séculos XXI a XVII a.C., e separaram-se assim dos gregos dórios, que entraram na península somente um milênio mais tarde (ver invasão dórica) e, portanto, mantiveram um dialeto que é considerado, em alguns aspectos, mais arcaico. A evolução do protogrego deve ser considerada em relação a um sprachbund anterior , que torna difícil delinear as fronteiras exatas entre cada uma destas protolínguas. A representação caracteristicamente grega das em início de palavra por vogais protéticas é partilhada pelo armênio, que também possui em comum com o grego outras peculiaridades fonológicas e morfológicas do grego. O explicaria a natureza parafilética da . As grandes semelhanças entre o grego antigo e o sânscrito védico sugerem que tanto o protogrego quanto o protoindo-iraniano ainda eram muito semelhantes a um protoindo-europeu tardio, o que o situaria cronologicamente em algum ponto do quarto milênio a.C., ou de um protoidioma posterior ao protoindo-europeu. Esta última hipótese, no entanto, tem pouco apoio entre os linguistas, já que tanto a distribuição geográfica quanto cronológica do grego e do indo-ariano se encaixam com a hipótese Kurgan, do protoindo-europeu. (pt)
- Протогре́ческий язы́к — древнейшая стадия развития греческого языка, из которой впоследствии развились диалекты древнегреческого языка, микенский язык, древнемакедонский язык, а впоследствии — через стадию древнегреческого — койне, среднегреческий и современный греческий язык. На протогреческом языке говорили греческие племена в конце третьего тысячелетия до н. э., скорее всего на Балканах. Единство протогреческого распалось, когда те греческие племена, которые говорили на предмикенской форме протогреческого языка, вторглись на территорию Греции между XXI и XVII веками до н. э. В результате эти племена отделились от дорийцев, которые вторглись сюда тысячелетием позже (дорийское вторжение конца второго тысячелетия до н. э.), и диалект которых в некоторых отношениях сохранил архаичные черты. Развитие протогреческого языка должно рассматриваться в контексте раннего палеобалканского языкового союза, в рамках которого трудно провести точные границы между отдельными языками. В греческом языке, как и в армянском, индоевропейские ларингалы в начале слова представлены протетическими гласными. Кроме того, оба языка имеют и другие общие фонологические и морфологические особенности. Близкое родство армянского и греческого языков проливает свет на парафилетические свойства изоглоссы кентум-сатем. (ru)
- Прагрецька (протогрецька) мова (грец. πρωτοελληνική γλώσσα) — гіпотетична мова, яка вважається найдавнішою стадією розвитку грецької мови, з якої згодом розвинулися мікенська мова, діалекти давньогрецької мови класичного періоду (іонічний, аттичний, еолійський, дорійський і північно-західний), койне і сучасна грецька мова. Дослідники також вважають, що фрагментарно збережена давньомакедонська мова походить або від ранішої загальної «протоеллінської» мови, або безпосередньо від протогрецької мови. Прагрецькою мовою говорили грецькі племена наприкінці третього тисячоліття до н. е., швидше за все на Балканах. Єдність протогрецької розпалась, коли ті грецькі племена, які говорили на домікенській формі прагрецької мови, вторглися на територію Греції між XXI і XVII століттями до н. е. В результаті ці племена відділилися від дорійців, які вторглися сюди тисячоліттям пізніше (дорійське вторгнення кінця другого тисячоліття до н. е.), і діалект яких у деяких моментах зберіг архаїчні риси. Розвиток прагрецької мови повинен розглядатись в контексті раннього палеобалканского мовного союзу, в рамках якого важко провести точні межі між окремими мовами. У грецькій мові, як і у вірменській, індоєвропейські ларінгали на початку слова представлені протетичними голосними. Крім того, обидві мови мають інші загальні фонологічні та морфологічні особливості. Близьке споріднення вірменської та грецької мов проливає світло на парафілістичні властивості . (uk)
- 原始希臘語（Proto-Greek、Proto-Hellenic）是假定的所有已知希臘語變體的最近公共祖先，包括了邁錫尼語、古希臘語方言如雅典-愛奧尼亞方言、伊歐里斯方言、多利亞方言和西北希臘方言，和最終的通用希臘語和現代希臘語。多數學者還包括進片段的古馬其頓語，要么作為早期的原始希臘式語言的后代，或者通過定義把它與原始希臘語的后代一起包括為希臘式語言和/或希臘方言。 原始希臘語可能在公元前3千年后期使用，最可能在巴爾幹。統一的原始希臘語由於希臘人遷徙而終結，講邁錫尼語前身的人在要么大約公元前21世紀要么最晚公元前17世紀進入了希臘半島。他們分離於在大約一千年后進入希臘半島的講在某些方面更加古老的方言的多利亞希臘人（參見、希臘黑暗時代）。 原始希臘語的演化應當考慮到難於劃分單獨語言之間邊界的早期的古巴爾干語言聯合體背景。對詞首喉音使用增補元音的希臘表示也特征性的共享於亞美尼亞語，它還共享其他一些希臘語語音和構詞特性。亞美尼亞語和希臘語的密切關係體現的了颚－咝音同言线的並系群本質。 在古希臘語和吠陀梵語之間的密切相似性暗示了原始希臘語和原始印度-伊朗語二者仍要么非常類似於后期原始印歐語，這將把后者置於在公元前4千年后期的某個地方，要么類似於后-原始印歐語的希臘-雅利安原始語言。希臘-雅利安語在語言學家中少有支持，因為希臘語和印度-伊朗語的地理和時間分布二者都非常適合原始印歐語起源的。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Als Urgriechisch oder Protogriechisch (neugriechisch πρωτοελληνική γλώσσα protoellinikí glóssa) wird ein hypothetischer Sprachstand des Griechischen bezeichnet, der als gemeinsamer Vorgänger des Mykenischen und der späteren griechischen Dialekte Dorisch, Äolisch und Attisch gelten kann. Urgriechisch ist nicht in Form von Inschriften o. Ä. überliefert, kann aber zum Teil aufgrund der bekannten Lautverschiebungen und anderer allgemeiner sprachlicher Gesetzmäßigkeiten erschlossen werden. (de)
- Bahasa Proto-Helenik (secara kurang tepat disebut sebagai Bahasa Proto-Yunani) adalah bahasa Indo-Eropa yang merupakan leluhur dari semua ragam bentuk bahasa Yunani dan Makedonia Kuno. Penutur bahasa Proto-Helenik diperkirakan bermigrasi ke Balkan Selatan (sekarang Yunani) pada tahun 2200 hingga 1900 SM, dan terjadinya ragam utara dan selatan diperkirakan pada tahun 1700 SM. (in)
- The Proto-Greek language (also known as Proto-Hellenic) is the Indo-European language which was the last common ancestor of all varieties of Greek, including Mycenaean Greek, the subsequent ancient Greek dialects (i.e., Attic, Ionic, Aeolic, Doric, Arcadocypriot, and ancient Macedonian—either a dialect or a closely related Hellenic language) and, ultimately, Koine, Byzantine and Modern Greek (along with its variants). Proto-Greek speakers entered Greece sometime between 2200 and 1900 BCE, with the diversification into a southern and a northern group beginning by approximately 1700 BCE. (en)
- ギリシア祖語（英: Proto-Greek）、またはヘレニック祖語（英: Proto-Hellenic）は、インド・ヨーロッパ語族に属する言語であり、、それに続く古代ギリシア語諸方言（つまり、・イオニア方言・・・・）、最終的にはコイネー・ギリシア語、中世ギリシア語、現代ギリシア語に連なる、古代から現在にかけて知られている全てのギリシア諸語の祖先である。ギリシア祖語の時代は、ミュケーナイ語の前身を話していたヘレニック人の移民が青銅器時代のある時期にギリシア半島（Greek peninsula）に入ったことによって終わりをつげたと考えられている。 (ja)
- 原始希臘語（Proto-Greek、Proto-Hellenic）是假定的所有已知希臘語變體的最近公共祖先，包括了邁錫尼語、古希臘語方言如雅典-愛奧尼亞方言、伊歐里斯方言、多利亞方言和西北希臘方言，和最終的通用希臘語和現代希臘語。多數學者還包括進片段的古馬其頓語，要么作為早期的原始希臘式語言的后代，或者通過定義把它與原始希臘語的后代一起包括為希臘式語言和/或希臘方言。 原始希臘語可能在公元前3千年后期使用，最可能在巴爾幹。統一的原始希臘語由於希臘人遷徙而終結，講邁錫尼語前身的人在要么大約公元前21世紀要么最晚公元前17世紀進入了希臘半島。他們分離於在大約一千年后進入希臘半島的講在某些方面更加古老的方言的多利亞希臘人（參見、希臘黑暗時代）。 原始希臘語的演化應當考慮到難於劃分單獨語言之間邊界的早期的古巴爾干語言聯合體背景。對詞首喉音使用增補元音的希臘表示也特征性的共享於亞美尼亞語，它還共享其他一些希臘語語音和構詞特性。亞美尼亞語和希臘語的密切關係體現的了颚－咝音同言线的並系群本質。 在古希臘語和吠陀梵語之間的密切相似性暗示了原始希臘語和原始印度-伊朗語二者仍要么非常類似於后期原始印歐語，這將把后者置於在公元前4千年后期的某個地方，要么類似於后-原始印歐語的希臘-雅利安原始語言。希臘-雅利安語在語言學家中少有支持，因為希臘語和印度-伊朗語的地理和時間分布二者都非常適合原始印歐語起源的。 (zh)
- El protogrec és el suposat ancestre comú dels dialectes del grec, incloent-hi el micènic, els dialectes clàssics àtic-jònic, eòlics, dòric i nord-occidental, així com la koiné i el grec modern. Algunes teories hi inclouen entre els seus descendents el macedoni antic, i altres fan descendir aquest d'un anterior protohel·lènic. Aquesta llengua hauria estat parlada als Balcans a les acaballes del tercer mil·lenni aC. (ca)
- Πρωτοελληνική ή προϊστορική κοινή ή προδιαλεκτική έχει ονομαστεί συμβατικά η αρχαιότερη μορφή της ελληνικής γλώσσας μετά τη διαφοροποίησή της από την πρωτοϊνδοευρωπαϊκή και πριν τη διαίρεσή της στις μετέπειτα ελληνικές διαλέκτους (Μυκηναϊκή, Δωρική, Αττική-Ιωνική, Αρκαδοκυπριακή, Αιολική κλπ.). Χρονικά τοποθετείται μεταξύ του 30ου και του 16ου π.Χ. αιώνα περίπου. (el)
- La lengua protogriega, también denominada proto-helénico (Πρωτοελληνική, προϊστορική κοινή o προδιαλεκτική en neogriego; Lingua Protograeca en latín), era la protolengua indoeuropea que se asume que fue el último antepasado común de todas las variedades del griego, incluyendo el griego micénico, los dialectos del griego antiguo (dórico, eólico, jónico-ático, macedonio antiguo y arcadio-chipriota) y, por consiguiente, del koiné, bizantino y moderno. (es)
- Le proto-grec est considéré comme la plus ancienne proto-langue commune aux différentes langues grecques qui comprennent les langues mycéniennes, les dialectes de la Grèce classique (ionien-attique, éolien, dorien), la langue grecque commune (ou koiné) et le grec moderne. Certains spécialistes y incluent les fragments subsistants de la langue macédonienne antique, et celles qui descendent de la langue des pré-Hellènes (habitants de la Grèce avant l'arrivée des Hellènes, surnommés Pélasges) ainsi que les différents dialectes du proto-grec. (fr)
- Il protogreco è considerato la protolingua comune ai differenti tipi di lingua greca ed è perciò assunta come la varietà ancestrale di greco comune a tutte le lingue greche, compreso miceneo, greco antico, koinè, greco bizantino e greco moderno. L'evoluzione del protogreco si può considerare essere avvenuta da un substrato linguistico precedente, rintracciabile nella primitiva lega linguistica che rende difficile delineare con esattezza i confini tra le singole lingue. (it)
- O protogrego é o suposto ancestral comum a todas as variedades do grego, incluindo o micênico, o grego clássico e seus dialetos (ático-jônico, eólico, dórico e o ) e, posteriormente, o koiné, o grego bizantino e o grego moderno. A maior parte dos estudiosos inclui os fragmentos da língua macedônia antiga como descendente de uma língua anterior, "proto-helênica", ou como descendente do próprio protogrego, na qualidade de língua helênica ou mesmo de um dialeto do grego. (pt)
- Протогре́ческий язы́к — древнейшая стадия развития греческого языка, из которой впоследствии развились диалекты древнегреческого языка, микенский язык, древнемакедонский язык, а впоследствии — через стадию древнегреческого — койне, среднегреческий и современный греческий язык. (ru)
- Прагрецька (протогрецька) мова (грец. πρωτοελληνική γλώσσα) — гіпотетична мова, яка вважається найдавнішою стадією розвитку грецької мови, з якої згодом розвинулися мікенська мова, діалекти давньогрецької мови класичного періоду (іонічний, аттичний, еолійський, дорійський і північно-західний), койне і сучасна грецька мова. Дослідники також вважають, що фрагментарно збережена давньомакедонська мова походить або від ранішої загальної «протоеллінської» мови, або безпосередньо від протогрецької мови. (uk)
|
