| dbo:abstract
|
- التناقض الظاهري (Oxymoron أو الارداف الخلفي؛ أو التّناقض اللّفظيّ) هو تجمع لفظتين متناقضتين ظاهريا مما يمنحهما معنى جديدا، على سبيل المثال «وحيد بين الناس» و«صدفة مقصودة» و«المضحك المبكي» و «السهل الممتنع». يعود الاصطلاح «أوكسيمورون» (oxymoron) إلى اليونانية، إذ إنه دمج للكلمتين oxus وتعني حاد أو ذكي، وmoros وتعني حماقة أو بلادة. وهذا التعبير «حماقة ذكية»، يشير، دون أدنى شك، إلى الدمج بين المتناقضَين بشكل غير مألوف، وهذا ما يميّز الأوكسيمورون بشكل خاص عن غيره من الأساليب. وفي اللغة العربية، تُرجم مصطلح الأوكسيمورون إلى «الإرداف الخلفي»، وعُرّف بأنه «تناقض ظاهري بين عبارتين لإثارة الإعجاب»، أو السخرية، أو للوصول إلى تأثير بلاغي. وقد أشار عدنان قاسم إلى أسلوب الأوكسيمورون تحت عنوان «المصاحبات اللغوية غير العادية»، الذي يعالج فيه أهم ميزات لغة الشعر الحديث، وهي جعل «الكلمات تتجاور بشكل غريب»، كأن تُستعمَل الكلمات، وإن كانت معجمية، استعمالاً نحويًا غير مألوف، أو أن يزاوج الشاعر بين أشياء خارجية وأخرى باطنية في تركيبات لغوية (كقول أدونيس بادية العروق)، أو أن يضيف مظهرًا من مظاهر الطبيعة إلى شيء معنوي غير محدد القسمات، فيغمض معناه ويصبح غير واقعي (كقول أدونيس: الغصون الخفية، وسهول الرؤى)، أو أن يأتي الشاعر بدمج كلمات تتقابل في الاتجاه، (كقول أدونيس «أنهض أرضًا»؛ حيث النهوض هو إلى أعلى وأرضًا هي إلى أسفل، وقوله «اللسان ينبت في الأقدام»، ثم جعله الجدار والغصن اللذين يعبران عن الصلابة والجمود يتحولان إلى دمع مع ما بينهما من فروق وتناقض «الجدار يصير دمعًا»). وهذا النوع الأخير من التجاورات اللغوية الغريبة يدخل، دون شك، في إطار الأوكسيمورون، مع أن قاسم لم يذكر هذا المصطلح صراحةً. (ar)
- L'oxímoron és un procediment gramatical i una figura retòrica que consisteix en la juxtaposició de dos conceptes que tenen significats contradictoris per conferir un caràcter inesperat a l'expressió d'una idea. La forma més freqüent és la combinació d'un adjectiu i d'un substantiu: «nit clara», «dolç dolor», «culpa feliç», «avantguarda tradicional», «instant etern», «pau armada», «caos organitzat»,… però poden ser altres entitats sintàctics de sentit oposat, com en l'expressió «civilitzar la guerra», o en el lema de la Falange Española «viva la muerte». El mot «oxímoron» és en si mateix un oxímoron, com que procedeix del grec ὀξύς (oxus, 'savi') i μωρός (môros, 'neci'). Ans al contrari de la «contradicció en els termes», on el locutor es contradiu espontàniament, sense adonar-se'n, l'oxímoron és intencional. Com passa amb tot bon oxímoron, la contradicció es resol després d'un moment de reflexió i així el procediment contribueix a despertar l'atenció del lector o de l'oient. (ca)
- Oxymóron (z řeckého ὀξύμωρος, spojením oxys „ostrý“ + móros „tupý“), někdy též protimluv, je v lingvistice spojení slov, jejichž význam se navzájem vylučuje – např. „ohlušující ticho“, „svítání na západě“ (Otokar Březina). Při striktním výkladu použitých slov by oxymóron tvořilo logický spor, paradox. Oxymóron se záměrně používá v poezii jako básnický prostředek (viz níže příklady). Takzvaný pragmatický oxymóron je založen na tom, že kontradikci ve výrazu objeví adresát na základě svých znalostí světa: „spolehlivá bezdrátová komunikace“, „nezávislá ruská média“. Opakem oxymóra v lingvistickém smyslu je tautologie, případně pleonasmus. Někdy mluvčí (pisatel) v polemice či při kontroverzi užije v řeči (textu) slovo „oxymóron“, aby sdělil nesouhlas – např. tím, že spojení „poctivý politik“ označí za oxymóron, vyjadřuje, že všechny politiky považuje za nepoctivé. (cs)
- Στη ρητορική, τη λογοτεχνία και γενικότερα στην έκφραση του λόγου ως οξύμωρο σχήμα χαρακτηρίζεται οποιαδήποτε έκφραση ή νόημα που αποδίδεται με λέξεις αντιφατικού νοήματος. Στο οξύμωρο σχήμα αν και οι περιλαμβανόμενες λέξεις δημιουργούν λογική αντίφαση εντούτοις το νόημα του σχήματος (συνδυασμού) είναι ορθό. Χαρακτηριστικά παραδείγματα οξύμωρου σχήματος είναι τα ρητά: "Εχθρών δώρα έστιν άδωρα", (αντιφατικές λέξεις δώρα - άδωρα), ή "Σπεύδε βραδέως" και στη νεοελληνική "Πάω αργά γιατί βιάζομαι" (αντιφ. λέξεις: αργά - βιάζομαι), ή "Χαίρε νύμφη ανύμφευτε", ή και ακόμα "ζωντανός νεκρός", "ζώντας με το θάνατο", "Ελεύθεροι πολιορκημένοι" κ.ά. Ο όρος "οξύμωρος" σημαίνει "κατ' οξύν" (ευφυή τρόπο) + μωρός", ο ευφυής, που παρέχει την εντύπωση μωρού. (el)
- Ein Oxymoron (Plural Oxymora; altgriechisch τὸ ὀξύμωρον, aus oxys ‚scharf(sinnig)‘ und moros ‚dumm‘) ist eine rhetorische Figur, bei der eine Formulierung aus zwei gegensätzlichen, einander widersprechenden oder sich gegenseitig ausschließenden Begriffen gebildet wird, z. B. „alter Knabe“. Häufig werden Oxymora in Form von Zwillingsformeln geprägt. Einzelne Wörter, Begriffe und selbst ein oder mehrere ganze Sätze können ein Oxymoron bilden. Das Stilmittel wird verwendet, um beispielsweise dramatische Steigerungseffekte zu erreichen oder kaum Auszudrückendes oder gar Unsagbares in ein Gegensatzpaar zu zwingen und dadurch zum Ausdruck zu bringen. Das Antonym zu Oxymoron ist Pleonasmus („kohlpechrabenschwarz“). (de)
- La oksimoro (el la greka ὀξύμωρον, komponita de ὀξύς «akra» kaj μωρός «stulta») estas vortfiguro, en kiu estas kombinitaj du vortoj, kiuj forte reciproke antitezas. Male ol stilfiguro de antitezo, la du vortoj ofte estas neakordigeblaj. (eo)
- El oxímoron (del griego ὀξύμωρον, oxymoron, en latín Contradictio in terminis), dentro de las figuras literarias en retórica, es una figura lógica que consiste en usar dos conceptos de significado opuesto en una sola expresión, que genera un tercer concepto. Dado que el sentido literal de oxímoron es opuesto, ‘absurdo’ (por ejemplo, «un instante eterno»), se fuerza al lector o al interlocutor a comprender el sentido metafórico (en este caso: un instante que, por la intensidad de lo vivido durante su transcurso, hace perder la noción del tiempo). El recurso a esta figura retórica es muy frecuente en poesía mística, y en , por considerarse que la experiencia de Dios o del amor trasciende todas las antinomias mundanas. El filósofo griego Heráclito recurre a ella con frecuencia. (es)
- Oximoron hitza grezieratik dator, ὀξύμωρον, "contradictio in terminis" latinez, euskaraz “eromena”. Berez, jatorrizko hitza oximoron bat da: οξύς (oxýs: ‘zorrotza) eta μωρός (moró: kamutsa’). Figura erretorikoen artean bezala sailkatu egiten da. Definizioz zera da: “bi osagai edo zati antitetiko, ustez bateraezinak, edo elkarren kontrako zentzua dutenak elkartzen dituen figura da”. Oximoron baten lehenengo ondorioa da eta figura horrek ulertzeko irakurleari lan berezi bat eskatzen zaio. Esaterako “une eternoa” aipatzen badugu, hasieran kontzeptuak absurdoa ematen du baina laster bere zentzu metaforikoa uler daiteke, hau da, une hori, auskalo zergatik intentsitate bereziaz bizi izan dugula. Beraz, oximoron antitesi mota da. Oso errekurtso zaharra da eta, adibidez, Heraklitok sarritan erabiltzen zuen. Oso ohikoa da zein maitasunezkoan. Oximoron ere baliabide ironikoa edo umoretsua izan daiteke. Xabier Altzibarrek George Orwellen adibide bat jaso du: “Abere guztiak berdinak dira, baina batzuk beste batzuk baino berdinagoak”. Hona hemen Joan Mari Irigoienen adibide bat: Zirkuluaren koadratuariustekabeko irtenbidea emanez,asmatu berri dute, Iruñean,txorizo karratua: (eu)
- En rhétorique, un oxymore ou oxymoron, est une figure de style qui vise à rapprocher deux termes (le plus souvent un nom et un adjectif) que leurs sens devraient éloigner, dans une formule en apparence contradictoire, comme « une obscure clarté » (Corneille). Ce mot vient du grec ὀξύμωρος (oxymôros), terme de rhétorique que Bailly traduit dans son dictionnaire de grec ancien par « ingénieuse alliance de mots contradictoires ». L'oxymore permet de décrire une situation ou un personnage de manière inattendue, suscitant ainsi la surprise. Il exprime ce qui est inconcevable. Il crée donc une nouvelle réalité poétique. Il rend compte aussi de l'absurde. (fr)
- An oxymoron (usual plural oxymorons, more rarely oxymora) is a figure of speech that juxtaposes concepts with opposing meanings within a word or phrase that creates an ostensible self-contradiction. An oxymoron can be used as a rhetorical device to illustrate a rhetorical point or to reveal a paradox.A more general meaning of "contradiction in terms" (not necessarily for rhetoric effect) is recorded by the OED for 1902. The term is first recorded as Latinized Greek oxymōrum, in Maurus Servius Honoratus (c. AD 400); it is derived from the Greek word ὀξύς oksús "sharp, keen, pointed" and μωρός mōros "dull, stupid, foolish"; as it were, "sharp-dull", "keenly stupid", or "pointedly foolish". The word oxymoron is autological, i.e. it is itself an example of an oxymoron. The Greek compound word ὀξύμωρον oksýmōron, which would correspond to the Latin formation, does not seem to appear in any known Ancient Greek works prior to the formation of the Latin term. (en)
- Oksimoron (Yunani: ὀξύς, oxus 'tajam'; μωρός, mōros 'tumpul') adalah majas yang menempatkan dua antonim dalam suatu hubungan sintaksis. Maka dari itu, oksimoron mempertentangkan secara berlawanan bagian demi bagian dengan menggunakan kata-kata yang berlawanan dalam frase atau kalimat yang sama. Contoh oksimoron antara lain keramah-tamahan yang bengis dan perang saudara. Oksimoron dapat disusun menjadi paradoks yang merupakan pententangan dari fakta yang sebenarnya telah terjadi. (in)
- 撞着語法（どうちゃくごほう、英語: oxymoron、オクシモロン）とは、修辞技法のひとつ。「賢明な愚者」「明るい闇」など、通常は互いに矛盾していると考えられる複数の表現を含む表現のことを指す。形容詞や連体修飾語、句、節などが、修飾される名詞と矛盾することとしては、形容矛盾（けいようむじゅん）とも言う。論理的には、「Aであって、かつ、not A」であるということはありえない（矛盾律）のにもかかわらず、そうであるかのように語ることである。狭い見方をすればつじつまがあわず、単なる誤謬にすぎないように見えるが、複雑な内容を簡潔に表現する修辞法として用いられている場合もある。 (ja)
- 형용 모순(形容 矛盾, 영어: Oxymoron)은 상반된 어휘를 결합시키는 수사법이다. 영단어 oxymoron은 고대 그리스어에서 유래했다. oxy는 날카로운(sharp)·예리한(keen)을 의미하며 moron은 저능아(fool)을 의미한다. 결국 ‘똑똑한 바보’라는 뜻으로 단어 자체에 모순이 드러나 있다. (ko)
- Een oxymoron (uitspraak: oksimóron) is een stijlfiguur waarbij twee woorden worden gecombineerd die elkaar in hun letterlijke betekenis tegenspreken, maar in figuurlijke zin wel kloppen. Hij kan als retorisch middel worden toegepast in een geschrift of in spraak. Bekende voorbeelden zijn 'koud vuur' en 'jeugdige grijsaard'. (nl)
- L'ossimoro (dal greco antico ὀξύμωρον, a sua volta da ὀξύς, «acuto» e μωρός, «ottuso») è una figura retorica che consiste nell'accostamento di due termini di senso contrario o comunque in forte antitesi tra loro.Esempi: disgustoso piacere, illustre sconosciuta, silenzio assordante, lucida follia. Data l'etimologia del termine, anche la stessa parola ossimoro è a sua volta un ossimoro. (it)
- Oksymoron (z gr. ὀξύμωρος czyt. oksýmōros, od oksýs „ostry” i mōros „tępy”), antylogia, epitet sprzeczny – figura retoryczna, którą tworzy się przez zestawienie wyrazów o przeciwstawnych znaczeniach. (pl)
- Oxímoro, oximóron ou paradoxismo (do grego ὀξύμωρον, composto de ὀξύς, "agudo, aguçado" e μωρός, "estúpido") é uma figura de linguagem que consiste em relacionar numa mesma expressão ou locução palavras que exprimem conceitos contrários, tais como festina lente ("apressa-te lentamente"), "lúcida loucura", "silêncio eloquente" etc. Trata-se duma figura da retórica clássica. Dado que o sentido literal de um oxímoro (por exemplo, um instante eterno) é absurdo, força-se o leitor a procurar um sentido metafórico (neste caso, pela intensidade do vivido durante esse instante, faz perder o sentido do tempo). O recurso a esta figura retórica é muito frequente na poesia mística e na poesia amorosa. (pt)
- En oxymoron är ett ord eller begrepp som är sammansatt av två element som står i motsatsförhållande till varandra eller är skenbart oförenliga ("jätteliten", "talande tystnad", "skitgod"). Ordet oxymoron är bildat av grekiskans oxys, med betydelsen 'skarp', 'vass', och moros, med betydelsen 'dum', 'slö', vilket gör att ordet i sig även det utgör en oxymoron. Sammansättningen skulle kunna översättas ungefär 'spetsfundigt dum' och förekommer för första gången i källorna på 400-talet e.Kr. Sammansättningen oxymoron (ὀξύμωρον) har inte hittats i några grekiska källor. Motsatsen till självmotsägelse är tautologi. (Jämför även pleonasm, som innehåller något överskott av förstärkande eller bekräftande element, men ingen motsägelse.) Självmotsägelser kan vara av flera sorter: de kan vara sammansättningar där det paradoxala är något man vill åt (talande tystnad, lysa med sin frånvaro), eller försök att faktiskt beskriva något som är motsägelsefullt (bitterljuv, fulsnygg). De kan också bero på att ord, som från början haft en viss innebörd, med tiden alltmer fått karaktär av allmänna förstärkningsord, vilket – om man synar det närmare – blir underligt (jätteliten, sjukt frisk, skitfin). (sv)
- Оксю́морон, окси́морон, а также оксюморо́н, оксиморо́н (др.-греч. ὀξύμωρον, от ὀξύς «острый» + μωρός «глупый») — образное сочетание противоречащих друг другу понятий; остроумное сопоставление противоречивых понятий, парадокс; стилистическая фигура или стилистическая ошибка — сочетание слов с противоположным значением (то есть сочетание несочетаемого). Для оксюморона характерно намеренное использование противоречия для создания стилистического эффекта. С психологической точки зрения оксюморон представляет собой способ разрешения необъяснимой ситуации. В случае ненамеренного использования оксюморон является стилистической ошибкой. Языковой базой для построения оксюморона служит антонимия. Оксюморон нередко используется в названиях прозаических литературных произведений («Живой труп», «Мёртвые души», «Конец Вечности», «Оптимистическая трагедия»), фильмов («С широко закрытыми глазами», «Правдивая ложь», «Плохой хороший человек», «Взрослые дети»), музыкальных групп (Led Zeppelin — «свинцовый дирижабль», Blind Guardian — «слепой страж»), видеоигр (LittleBigPlanet). (ru)
- Окси́моро́н, оксюморо́н (лат. oxymoron від грец. ὀξύμωρον — «дотепно-безглузде») — літературно-поетичний прийом, що полягає у поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які разом дають нове уявлення. З точки зору мовознавства оксиморон є різновидом тропу, найближчий за сутністю до метафори і гіперболи, тобто зміна значення або навмисне перебільшення. Особливість оксиморона полягає у сполученні різко контрастних, протилежних за значенням слів, внаслідок чого утворюється нова смислова якість, несподіваний експресивний ефект («холодне полум'я», «сухий дощ», «крижана посмішка», «депресивна веселість» тощо). Найчастіше оксиморон виступає суто літературним прийомом, засобом художньої мови у творах письменників: прозаїків і поетів. Прикладами можуть слугувати назва збірки Василя Стуса «Веселий цвинтар» або рядок «На нашій, не своїй землі» з Тараса Шевченка. Цікаво, що насправді оксиморон не є вже таким безглуздим поєднанням непоєднуваного, що дає лише повне заперечення — бо він справді може започатковувати нові поняття. Наприклад, у сучасній мас-культурі вислів спортивного коментатора «гарячий лід» імовірно означатиме, що на ньому точиться «гаряча» боротьба за перемогу, тобто фактично мова вже не про лід як такий, а про високий дух змагальності (приклад нового смислу, нового поняття від використання оксиморону). Не рідко саме від такого поєднання непоєднуваного «народжуються» нові поняття, наприклад «кисло-солодкий», або й навіть оксиморон здатний розв'язувати проблеми, розкривати питання з невідомого боку, «штовхати» науку тощо («квадратура круга»). Вживають оксиморон як у розмовно-побутовій мові («ходячий труп»), так і в публіцистиці («запеклі друзі»). В українському розмовному варіанті слово «оксиморо'н» найчастіше з наголосом на останньому складі. Найпоширенішою формою оксиморону є комбінація прикметника та іменника. Рідше трапляються сполучення іменника та дієслова, як, наприклад «Тиша висвистує» чи інші, як «Звуки мовчання». Оксиморон не обов'язково є парою двох слів; речення та висловлювання також можуть набувати значення оксиморону. (uk)
- 矛盾修辭法（英語：oxymoron）是一種修辭。指對某種事物的現象或本質，作恰恰相反的描寫的修辭法。如「花落春猶在，鳥鳴山更幽。」「那麼我就有藉口可以和她吵吵，咒罵那個濕淋淋的太陽。（李昂《婚禮》）」 近年有人將此句法的英文手法譯為矛盾語或矛盾句法，是一种修辭手段，即将两个相互矛盾的语汇组合在一起。它们出现在各种情况下，从无意的错误，如非常平均，到故意的双关语“相同的不同”，等等。矛盾语最常见的形式为“形容词-名词”的组合。例如阿佛烈·丁尼生的《》有如下两个矛盾语："And faith unfaithful kept him falsely true."另一种形式为“名词-动词”如《夏夜》中的"The silence whistles". 電影《心靈鑰匙》（Extremely Loud and Incredibly Close）中，11歲的奧斯卡最喜歡和他父親玩的遊戲就是矛盾修辭法 (oxymoron battles)。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La oksimoro (el la greka ὀξύμωρον, komponita de ὀξύς «akra» kaj μωρός «stulta») estas vortfiguro, en kiu estas kombinitaj du vortoj, kiuj forte reciproke antitezas. Male ol stilfiguro de antitezo, la du vortoj ofte estas neakordigeblaj. (eo)
- Oksimoron (Yunani: ὀξύς, oxus 'tajam'; μωρός, mōros 'tumpul') adalah majas yang menempatkan dua antonim dalam suatu hubungan sintaksis. Maka dari itu, oksimoron mempertentangkan secara berlawanan bagian demi bagian dengan menggunakan kata-kata yang berlawanan dalam frase atau kalimat yang sama. Contoh oksimoron antara lain keramah-tamahan yang bengis dan perang saudara. Oksimoron dapat disusun menjadi paradoks yang merupakan pententangan dari fakta yang sebenarnya telah terjadi. (in)
- 撞着語法（どうちゃくごほう、英語: oxymoron、オクシモロン）とは、修辞技法のひとつ。「賢明な愚者」「明るい闇」など、通常は互いに矛盾していると考えられる複数の表現を含む表現のことを指す。形容詞や連体修飾語、句、節などが、修飾される名詞と矛盾することとしては、形容矛盾（けいようむじゅん）とも言う。論理的には、「Aであって、かつ、not A」であるということはありえない（矛盾律）のにもかかわらず、そうであるかのように語ることである。狭い見方をすればつじつまがあわず、単なる誤謬にすぎないように見えるが、複雑な内容を簡潔に表現する修辞法として用いられている場合もある。 (ja)
- 형용 모순(形容 矛盾, 영어: Oxymoron)은 상반된 어휘를 결합시키는 수사법이다. 영단어 oxymoron은 고대 그리스어에서 유래했다. oxy는 날카로운(sharp)·예리한(keen)을 의미하며 moron은 저능아(fool)을 의미한다. 결국 ‘똑똑한 바보’라는 뜻으로 단어 자체에 모순이 드러나 있다. (ko)
- Een oxymoron (uitspraak: oksimóron) is een stijlfiguur waarbij twee woorden worden gecombineerd die elkaar in hun letterlijke betekenis tegenspreken, maar in figuurlijke zin wel kloppen. Hij kan als retorisch middel worden toegepast in een geschrift of in spraak. Bekende voorbeelden zijn 'koud vuur' en 'jeugdige grijsaard'. (nl)
- L'ossimoro (dal greco antico ὀξύμωρον, a sua volta da ὀξύς, «acuto» e μωρός, «ottuso») è una figura retorica che consiste nell'accostamento di due termini di senso contrario o comunque in forte antitesi tra loro.Esempi: disgustoso piacere, illustre sconosciuta, silenzio assordante, lucida follia. Data l'etimologia del termine, anche la stessa parola ossimoro è a sua volta un ossimoro. (it)
- Oksymoron (z gr. ὀξύμωρος czyt. oksýmōros, od oksýs „ostry” i mōros „tępy”), antylogia, epitet sprzeczny – figura retoryczna, którą tworzy się przez zestawienie wyrazów o przeciwstawnych znaczeniach. (pl)
- 矛盾修辭法（英語：oxymoron）是一種修辭。指對某種事物的現象或本質，作恰恰相反的描寫的修辭法。如「花落春猶在，鳥鳴山更幽。」「那麼我就有藉口可以和她吵吵，咒罵那個濕淋淋的太陽。（李昂《婚禮》）」 近年有人將此句法的英文手法譯為矛盾語或矛盾句法，是一种修辭手段，即将两个相互矛盾的语汇组合在一起。它们出现在各种情况下，从无意的错误，如非常平均，到故意的双关语“相同的不同”，等等。矛盾语最常见的形式为“形容词-名词”的组合。例如阿佛烈·丁尼生的《》有如下两个矛盾语："And faith unfaithful kept him falsely true."另一种形式为“名词-动词”如《夏夜》中的"The silence whistles". 電影《心靈鑰匙》（Extremely Loud and Incredibly Close）中，11歲的奧斯卡最喜歡和他父親玩的遊戲就是矛盾修辭法 (oxymoron battles)。 (zh)
- التناقض الظاهري (Oxymoron أو الارداف الخلفي؛ أو التّناقض اللّفظيّ) هو تجمع لفظتين متناقضتين ظاهريا مما يمنحهما معنى جديدا، على سبيل المثال «وحيد بين الناس» و«صدفة مقصودة» و«المضحك المبكي» و «السهل الممتنع». (ar)
- L'oxímoron és un procediment gramatical i una figura retòrica que consisteix en la juxtaposició de dos conceptes que tenen significats contradictoris per conferir un caràcter inesperat a l'expressió d'una idea. La forma més freqüent és la combinació d'un adjectiu i d'un substantiu: «nit clara», «dolç dolor», «culpa feliç», «avantguarda tradicional», «instant etern», «pau armada», «caos organitzat»,… però poden ser altres entitats sintàctics de sentit oposat, com en l'expressió «civilitzar la guerra», o en el lema de la Falange Española «viva la muerte». (ca)
- Oxymóron (z řeckého ὀξύμωρος, spojením oxys „ostrý“ + móros „tupý“), někdy též protimluv, je v lingvistice spojení slov, jejichž význam se navzájem vylučuje – např. „ohlušující ticho“, „svítání na západě“ (Otokar Březina). Při striktním výkladu použitých slov by oxymóron tvořilo logický spor, paradox. Oxymóron se záměrně používá v poezii jako básnický prostředek (viz níže příklady). Takzvaný pragmatický oxymóron je založen na tom, že kontradikci ve výrazu objeví adresát na základě svých znalostí světa: „spolehlivá bezdrátová komunikace“, „nezávislá ruská média“. (cs)
- Ein Oxymoron (Plural Oxymora; altgriechisch τὸ ὀξύμωρον, aus oxys ‚scharf(sinnig)‘ und moros ‚dumm‘) ist eine rhetorische Figur, bei der eine Formulierung aus zwei gegensätzlichen, einander widersprechenden oder sich gegenseitig ausschließenden Begriffen gebildet wird, z. B. „alter Knabe“. Häufig werden Oxymora in Form von Zwillingsformeln geprägt. Einzelne Wörter, Begriffe und selbst ein oder mehrere ganze Sätze können ein Oxymoron bilden. Das Stilmittel wird verwendet, um beispielsweise dramatische Steigerungseffekte zu erreichen oder kaum Auszudrückendes oder gar Unsagbares in ein Gegensatzpaar zu zwingen und dadurch zum Ausdruck zu bringen. (de)
- Στη ρητορική, τη λογοτεχνία και γενικότερα στην έκφραση του λόγου ως οξύμωρο σχήμα χαρακτηρίζεται οποιαδήποτε έκφραση ή νόημα που αποδίδεται με λέξεις αντιφατικού νοήματος. Στο οξύμωρο σχήμα αν και οι περιλαμβανόμενες λέξεις δημιουργούν λογική αντίφαση εντούτοις το νόημα του σχήματος (συνδυασμού) είναι ορθό. Χαρακτηριστικά παραδείγματα οξύμωρου σχήματος είναι τα ρητά: "Εχθρών δώρα έστιν άδωρα", (αντιφατικές λέξεις δώρα - άδωρα), ή "Σπεύδε βραδέως" και στη νεοελληνική "Πάω αργά γιατί βιάζομαι" (αντιφ. λέξεις: αργά - βιάζομαι), ή "Χαίρε νύμφη ανύμφευτε", ή και ακόμα "ζωντανός νεκρός", "ζώντας με το θάνατο", "Ελεύθεροι πολιορκημένοι" κ.ά. (el)
- Oximoron hitza grezieratik dator, ὀξύμωρον, "contradictio in terminis" latinez, euskaraz “eromena”. Berez, jatorrizko hitza oximoron bat da: οξύς (oxýs: ‘zorrotza) eta μωρός (moró: kamutsa’). Figura erretorikoen artean bezala sailkatu egiten da. Definizioz zera da: “bi osagai edo zati antitetiko, ustez bateraezinak, edo elkarren kontrako zentzua dutenak elkartzen dituen figura da”. Oximoron baten lehenengo ondorioa da eta figura horrek ulertzeko irakurleari lan berezi bat eskatzen zaio. Esaterako “une eternoa” aipatzen badugu, hasieran kontzeptuak absurdoa ematen du baina laster bere zentzu metaforikoa uler daiteke, hau da, une hori, auskalo zergatik intentsitate bereziaz bizi izan dugula. Beraz, oximoron antitesi mota da. (eu)
- El oxímoron (del griego ὀξύμωρον, oxymoron, en latín Contradictio in terminis), dentro de las figuras literarias en retórica, es una figura lógica que consiste en usar dos conceptos de significado opuesto en una sola expresión, que genera un tercer concepto. Dado que el sentido literal de oxímoron es opuesto, ‘absurdo’ (por ejemplo, «un instante eterno»), se fuerza al lector o al interlocutor a comprender el sentido metafórico (en este caso: un instante que, por la intensidad de lo vivido durante su transcurso, hace perder la noción del tiempo). (es)
- An oxymoron (usual plural oxymorons, more rarely oxymora) is a figure of speech that juxtaposes concepts with opposing meanings within a word or phrase that creates an ostensible self-contradiction. An oxymoron can be used as a rhetorical device to illustrate a rhetorical point or to reveal a paradox.A more general meaning of "contradiction in terms" (not necessarily for rhetoric effect) is recorded by the OED for 1902. (en)
- En rhétorique, un oxymore ou oxymoron, est une figure de style qui vise à rapprocher deux termes (le plus souvent un nom et un adjectif) que leurs sens devraient éloigner, dans une formule en apparence contradictoire, comme « une obscure clarté » (Corneille). Ce mot vient du grec ὀξύμωρος (oxymôros), terme de rhétorique que Bailly traduit dans son dictionnaire de grec ancien par « ingénieuse alliance de mots contradictoires ». (fr)
- Oxímoro, oximóron ou paradoxismo (do grego ὀξύμωρον, composto de ὀξύς, "agudo, aguçado" e μωρός, "estúpido") é uma figura de linguagem que consiste em relacionar numa mesma expressão ou locução palavras que exprimem conceitos contrários, tais como festina lente ("apressa-te lentamente"), "lúcida loucura", "silêncio eloquente" etc. Trata-se duma figura da retórica clássica. (pt)
- Оксю́морон, окси́морон, а также оксюморо́н, оксиморо́н (др.-греч. ὀξύμωρον, от ὀξύς «острый» + μωρός «глупый») — образное сочетание противоречащих друг другу понятий; остроумное сопоставление противоречивых понятий, парадокс; стилистическая фигура или стилистическая ошибка — сочетание слов с противоположным значением (то есть сочетание несочетаемого). (ru)
- En oxymoron är ett ord eller begrepp som är sammansatt av två element som står i motsatsförhållande till varandra eller är skenbart oförenliga ("jätteliten", "talande tystnad", "skitgod"). Ordet oxymoron är bildat av grekiskans oxys, med betydelsen 'skarp', 'vass', och moros, med betydelsen 'dum', 'slö', vilket gör att ordet i sig även det utgör en oxymoron. Sammansättningen skulle kunna översättas ungefär 'spetsfundigt dum' och förekommer för första gången i källorna på 400-talet e.Kr. Sammansättningen oxymoron (ὀξύμωρον) har inte hittats i några grekiska källor. (sv)
- Окси́моро́н, оксюморо́н (лат. oxymoron від грец. ὀξύμωρον — «дотепно-безглузде») — літературно-поетичний прийом, що полягає у поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які разом дають нове уявлення. Найчастіше оксиморон виступає суто літературним прийомом, засобом художньої мови у творах письменників: прозаїків і поетів. Прикладами можуть слугувати назва збірки Василя Стуса «Веселий цвинтар» або рядок «На нашій, не своїй землі» з Тараса Шевченка. Вживають оксиморон як у розмовно-побутовій мові («ходячий труп»), так і в публіцистиці («запеклі друзі»). (uk)
|
.png?width=300)
.png){kind=link}
.png){kind=link}