| dbo:abstract
|
- El turc otomà (en turc otomà لسان عثمانى, Lisân-ı Osmânî; en turc (modern), Osmanlı Türkçesi o Osmanlıca) és la variant del turc utilitzada com a idioma administratiu i literari de l'Imperi Otomà. Contenia nombrosos manlleus de l'àrab i del persa, i en conseqüència era de difícil comprensió per als no lletrats. Tot i així, va exercir una notable influència sobre el turc parlat. S'escrivia amb l', una versió adaptada dels alfabets àrab i persa. (ca)
- Osmanská turečtina či osmanština je forma turečtiny, která se používala za dob Osmanské říše. Disponovala mnoha výpůjčkami z arabštiny a perštiny a zapisovala se tureckým osmanským písmem (variantou arabského písma). Za dob největší slávy Osmanské říše tyto výpůjčky počtem výrazně převyšovaly původní turecká slova. Z tohoto důvodu byla osmanská turečtina z větší části nesrozumitelná chudým obyvatelům bez vzdělání, kteří mluvili kaba Türkçe („hrubou turečtinou“), která používala mnohem méně cizích výpůjček a která se stala základem dnešní turečtiny. K pojmenování osmanské turečtiny došlo během období Tanzimat. Osmanská turečtina de facto zanikla roku 1928, když Mustafa Kemal Atatürk provedl Atatürkovy reformy, mezi něž patřila i reforma jazyka. Atatürk ustanovil lidovou turečtinu spisovným jazykem a obrátil se k jazykovému purismu ve snaze vybudovat moderní národní stát. Zbavil se také osmanského arabského písma ve prospěch latinky, aby tak orientoval zemi více na západ a pryč od arabského světa. (cs)
- اللغة التركية العثمانية (لسانِ عثمانِی) نوع من اللغة التركية التي كانت تستخدم على النحو الإداري واللغة الأدبية للإمبراطورية العثمانية، وهي تتضمن الاقتراض على نطاق واسع من اللغة العربية بالإضافة إلى الفارسية وكتبت بديلا عن الكتابة العربية. وقد تأثّرت اللغة التركية الحديثة إلى حدّ كبير باللغة العثمانية التركية القديمة. (ar)
- Τα οθωμανικά τουρκικά (τουρκικά: Osmanlı Türkçesi) ή οθωμανική γλώσσα (οθωμανικά τουρκικά: لسان عثمانى, lisân-ı Osmânî, επίσης γνωστή ως تركجه, Türkçe ή تركی, Türkî, "Τουρκικά", τουρκικά: Osmanlıca) είναι ποικιλία της τουρκικής γλώσσας που χρησιμοποιήθηκε στην Οθωμανική Αυτοκρατορία. Δανείζεται, από όλες τις απόψεις, εκτενώς από τα αραβικά και τα περσικά, ενώ το σύστημα γραφής της ήταν το οθωμανικό τουρκικό αλφάβητο. Κατά τη διάρκεια της ακμής της οθωμανικής εξουσίας, το περσικό και το αραβικό λεξιλόγιο αντιπροσώπευαν μέχρι και το 88% του λεξιλογίου τους, ενώ οι λέξεις αραβικής προέλευσης ξεπέρασαν σε μεγάλο βαθμό τις εγγενείς τουρκικές λέξεις. Κατά συνέπεια, οι Οθωμανοί της Τουρκίας ήταν σε μεγάλο βαθμό ακατανόητοι για τους λιγότερο μορφωμένους Τούρκους κατώτερης τάξης και τους αγρότες, οι οποίοι συνέχισαν να χρησιμοποιούν τα kaba Türkçe (ακατέργαστη τουρκική αργκό, όπως τα λαϊκά λατινικά), που χρησιμοποιούσε πολύ λιγότερα δάνεια και είναι η βάση της σύγχρονης τουρκικής γλώσσας. Την εποχή του Τανζιμάτ υπήρχε η εφαρμογή του όρου "οθωμανική" όταν γινόταν αναφορά στη γλώσσα (لسان عثمانی lisân-ı Osmânî ή عثمانليجه Osmanlıca) και η ίδια διάκριση γίνεται στα σύγχρονα τουρκικά (Osmanlıca και Osmanlı Türkçesi). (el)
- La osmanida turka lingvo aŭ otomana turka lingvo estas mortinta lingvo, kiu estis la oficiala lingvo de la Otomana Imperio. Ĝi estis miksaĵo de la turka, la persa kaj la araba. Aktuale en kelkaj balkaniaj zonoj oni parolas varianton de la turka konata kiel otomana turka (Osmanlı Türkçesi), kiu montras diferencojn rilate al la turka de Turkio. (eo)
- Das osmanische Türkisch (auch Türkei-Türkisch, türkisch Osmanlı Türkçesi, Eigenbezeichnung تركچه Türkçe und تركی Türkî, ab der Tanzimat mit dem Aufkommen des Osmanismus لسان عثمانى lisân-i Osmânî oder عثمانلیجه Osmanlıca) war jene Ausprägung der türkischen Sprache, die für administrative und literarische Zwecke im Osmanischen Reich verwendet wurde. Osmanisch basiert auf dem Anatolischtürkischen (Oghusisch) und nahm gegen Ende des 15. Jahrhunderts in immer stärkerem Maß arabische und persische Elemente auf. Osmanisches Türkisch war die Amts- und Literatursprache des Osmanischen Reichs, die sich in Anatolien entwickelte, nachdem diese Region ab dem 11. Jahrhundert von Türken (Oghusen) besiedelt worden war, und ist eine Varietät des Westoghusischen. Die Anwendung des dynastischen und politischen Terminus „Osmanisch“ für die offizielle Sprache des osmanischen Staates war eine der Erneuerungen während der Reformperiode (Tanzimat) ab der Mitte des 19. Jahrhunderts, als der Staat als Grundlage eines modernisierten osmanischen Staates in der Bevölkerung das Gefühl einer gemeinsamen osmanischen Identität zu fördern versuchte. (de)
- Otomandar turkiera (otomandar turkieraz: لسان عثمانى, lisân-ı Osmânî, edo تركجه, Türkçe, edo تركی, Türkî) Otomandar Inperioan egiten zuten turkieraren aldaera izan zen. Arabierazko eta persierazko mailegu asko hartzen zituen (lexikoaren % 88 ere bai, zenbait testutan), eta bere alfabetoa zuen, arabiar alfabetoan oinarritua. Turkiar herri xumeak apenas ulertzen zuen, kaba Türkçe («turkiera arrunta») erabiltzen zuelako, mailegu gutxiagokoa, egungo turkieraren oinarritzat erabili zena. (eu)
- El idioma turco otomano u Osmanlıca era un idioma escrito (en letras árabes adaptadas al turco) basado en el Idioma turco que era empleado en la administración y en el lenguaje literario del Imperio otomano, y que incorporaba vocabulario del árabe y del persa, así como algunas de sus estructuras sintácticas. (es)
- Ottoman Turkish (Ottoman Turkish: لِسانِ عُثمانى, romanized: Lisân-ı Osmânî, Turkish pronunciation: [li'saːnɯ os'maːniː]; Turkish: Osmanlı Türkçesi) was the standardized register of the Turkish language used by the citizens of the Ottoman Empire (14th to 20th centuries CE). It borrowed extensively, in all aspects, from Arabic and Persian, and its speakers used the Ottoman Turkish alphabet for written communication. During the peak of Ottoman power (c. 16th century CE), words of foreign origin in Turkish literature in the Ottoman Empire heavily outnumbered native Turkish words, with Arabic and Persian vocabulary accounting for up to 88% of the Ottoman vocabulary in some texts. Consequently, Ottoman Turkish was largely unintelligible to the less-educated lower-class and to rural Turks, who continued to use kaba Türkçe ("raw/vulgar Turkish"; compare Vulgar Latin and Demotic Greek), which used far fewer foreign loanwords and is the basis of the modern standard. The Tanzimât era (1839–1876) saw the application of the term "Ottoman" when referring to the language (لسان عثمانی lisân-ı Osmânî or عثمانليجه Osmanlıca); Modern Turkish uses the same terms when referring to the language of that era (Osmanlıca and Osmanlı Türkçesi). More generically, the Turkish language was called تركچه Türkçe or تركی Türkî "Turkish". (en)
- Is éagsúlacht na Tuircise é teanga Tuircis Otamánach (لسان عثمانى Lisân-ı Osmânî) a bhí in úsáid san Impireacht Otamánach. Tá tionchair aige forleathan ó Araibis agus ó Peirsis, agus a bhí scríofa san . I rith an bhuaic na cumhachta Otamánaigh, Bhí focail tionscnaimhe Araibise níos líonmhaire go trom ná focail Tuircis dúchais sa teanga Otamánach. Dá bhrí sin, bhí Tuiricis Otamánach dothuighthe maidir leis na oilte níos-lú, aicme níos ísle is Turcaigh tuaithe, cé a lean ar aghaidh kaba Türkçe ("amh-Turicis") a úsáid, a bhí úsáidte i bhfad níos lú agus atá an bun Tuircise nua-aimseartha. Chonaic an ré Tanzîmat an fheidhm an théarma "Otamánach" ag ceadú leis an teanga (لسان عثمانی lisân-ı Osmânî nó عثمانلوجه Osmanlıca) agus tá an idirdhealú céanna déanta i dTuircis nua-aimseartha (Osmanlıca agus Osmanlı Türkçesi). (ga)
- Bahasa Turki Utsmaniyah (لسان عثمانى Lisân-ı Osmânî) adalah varian bahasa Turki yang digunakan sebagai bahasa pemerintahan dan sastra Kesultanan Utsmaniyah. Bahasa itu memuat banyak kata pinjam dari bahasa Arab dan bahasa Persia serta ditulis dalam aksara Arab. Bahasa Turki Utsmaniyah yang dituturkan di ibu kota cukup berbeda dari yang diucapkan para petani dan masyarakat desa di pedesaan, bahkan hingga keduanya tidak dapat mengerti satu sama lain. Pada 1928, setelah reformasi yang dilakukan Mustafa Kemal Atatürk, bahasa Turki populer muncul. Bahasa populer itu lebih banyak terpengaruh daripada bahasa Arab dan Persia serta menggunakan aksara Latin. Alasan perubahan ini adalah karena rakyat yang tinggal di pedesaan dan kota-kota kecil tidak dapat mengerti pembicaraan orang-orang yang tinggal di kota besar. Bahasa Turki Utsmaniyah dianggap sebagai bahasa yang berbeda sama sekali dibandingkan dengan bahasa Turki saat ini.Anggapan ini tampaknya bermuatan politik dan tidak beralasan jika dilihat dari sudut pandang linguistik. Meskipun begitu, kebanyakan orang-orang Turki saat ini tidak dapat mengerti bahasa Turki Utsmaniyah, apalagi menulisnya. (in)
- Le turc ottoman, turc osmanlı ou turc ancien (en turc ottoman لسان تركى Lisân-ı Türkî ; تركى Türkî ; لسان عثمانى, Lisân-ı Osmânî ; تركچه Türkçe) était la langue officielle de l'Empire ottoman. Son caractère officiel de langue de l'État était fixé par l’article 8 de la constitution de 1876 jusqu'aux réformes linguistiques menées par Mustafa Kemal après 1923, après la disparition de cet Empire. Le turc osmanli s'écrit avec une version de l'alphabet arabe, et se caractérise par une proportion importante de termes venant de l'arabe ou du persan. Kemal a ensuite fait adopter l'alphabet latin pour écrire le turc et a encouragé les travaux visant à remplacer les mots arabes ou persans par des néologismes d'origine turque. (fr)
- 오스만 튀르크어(: لِسَانِ عُثْمَانِى 리사느 오스마니, 튀르키예어: Osmanlı Türkçesi 오스만르 튀르크체시[*]) 또는 오스만어는 오스만 제국의 공용어였다. 현대 터키어와 연결되는 언어를 기초로 하고 있지만 어휘, 어법 면에서 현대 터키어와 크게 차이가 날 만큼 아랍어, 페르시아어의 영향을 많이 받았다.그 외에도 그리스어 등의 언어로부터 차용해 온 어휘가 많이 존재한다. 경우에 따라서는 터키어 고유의 말이 거의 나오지 않은 문장이 있어 현대 터키어와는 큰 단절을 보인다. 문자는 아랍 문자를 사용하였다. 오스만 제국의 공용어로서 오스만 제국의 영토인 발칸 반도나 아나톨리아, 시리아, 아라비아 반도, 북아프리카 등에서 행정 언어로 널리 이용되었다. 또 제국의 지배층 엘리트가 공유해야 할 교양의 하나로 기능을 했기 때문에 오스만 제국이 지배 하의 여러 민족들을 통합하는 데 큰 구실을 했다. (ko)
- Het Osmaans of Ottomaans-Turks was een variant van het Turks die in het Ottomaanse Rijk werd gebruikt. De taal was vooral voor administratief en literair gebruik en bevatte veel leenwoorden uit het Perzisch, dat op zijn beurt weer veel uit het Arabisch heeft overgenomen. (nl)
- La lingua turca ottomana (turco ottomano: لسان عثمانی lisân-ı Osmânî) era la variante della lingua turca che fu utilizzata come lingua amministrativa e letteraria dell'Impero ottomano. Conteneva un gran numero di prestiti arabi e persiani. Di conseguenza, il turco dell'Impero ottomano era per la maggior parte ignorato dai membri delle classi più umili della società. Comunque, il turco parlato oggi è fortemente influenzato dalla variante ottomana. (it)
- オスマン語またはオスマンル語（オスマンご、オスマンルご、オスマントルコ語: لسان عثمانی, ラテン文字転写: lisân-ı Osmânî, 現代トルコ語: Osmanlıca）とは、オスマン帝国時代に公用語として使われた言語。 テュルク系言語であることを強調して、現代トルコ語などで、オスマン・トルコ語（オスマン・トルコご、トルコ語: Osmanlı Türkçesi）と呼ばれる場合もある。 (ja)
- Język osmański, język osmańskoturecki, język ottomański (tur. Osmanlıca lub Osmanlı Türkçesi, osm. لسان عثمانی lisân-ı Osmânî) – oficjalny język Imperium Osmańskiego, wywodzący się z grupy języków turkijskich. Zapisywany był zmodyfikowanym alfabetem perso-arabskim. Język ten powstał w wyniku długiej, obejmującej kilka stuleci, koegzystencji trzech głównych języków używanych przez elity rządzące państwem osmańskim. Na język turecki, jako ojczysty dla większości mieszkańców państwa, nawarstwiały się silne wpływy perskiego – głównego języka kultury i literatury narodów Bliskiego Wschodu – oraz arabskiego, jako języka religii. Ponieważ wykształcone elity znały biegle wszystkie trzy języki, doszło do powstania swoistej ich mieszanki: o ile główna struktura języka, obejmująca fonologię i morfologię, pozostawała turecka, o tyle słownictwo oraz składnia – a także, w o wiele mniejszym stopniu, morfologia (na przykład sufiksy słowotwórcze) – bardzo silnie uległy wpływom perskim i arabskim. Jednocześnie sam język osmański wywierał przez stulecia panowania Osmanów na Bałkanach przemożny wpływ na języki tego regionu, przy czym wpływ ten obejmował nie tylko leksykę, ale także morfologię i składnię. Wśród historycznych źródeł języka osmańskiego znajduje się odrębna grupa tekstów transkrybowanych, to znaczy napisanych alfabetami innymi niż arabski (nazwa tej grupy źródeł jest co prawda nieprecyzyjna, ale powszechnie się przyjęła). Zasługą polskiego turkologa Tadeusza Kowalskiego, którego prace kontynuował Stanisław Stachowski, jest wykazanie znaczenia tych źródeł dla badań językoznawczych, a to, między innymi, dzięki zapisowi plene samogłosek w tych tekstach, dokładnej datacji, uwzględnianiu dialektów i słownictwa „nieszlachetnego”, czyli niepoświadczonego w utworach poezji dworskiej (na przykład nazw narzędzi rzemieślniczych, towarów handlowych). Aż do XIX stulecia język osmański był mową najwyższych warstw społecznych, niezrozumiałą dla zwykłych poddanych. Pierwsze próby jego zreformowania podejmowano już w XIX wieku, choć dynamiczną akcję „oczyszczania” języka tureckiego z obcych wpływów podjęto dopiero pod naciskiem Kemala Atatürka w latach dwudziestych XX wieku, po upadku Wysokiej Porty. Zewnętrznym wyrazem modernizacji języka tureckiego było wprowadzenie alfabetu łacińskiego. Przez następne lata usuwano naleciałości perskie i arabskie i przywracano do życia zapomniane słowa. Dzisiejszy turecki różni się w tak znacznym stopniu od mowy Osmanów, że dla współczesnego Turka jest ona językiem obcym. (pl)
- Osmanska, eller ottomanska, (لسانه عثمانى, lisân-i ośmânî) kallas den äldre och av persiska och arabiska (den sistnämnda främst genom den förstnämnda) starkt influerade formen av turkiska som användes som administrativt och litterärt språk i Osmanska riket. Det skrevs med en utökad variant av det arabiska alfabetet.. Litteraturen på osmanska var starkt influerad av persisk litteratur. Osmanskan omvandlades till den moderna turkiskan genom Kemal Atatürks omfattande reformer på 1920- och 1930-talen. År 1928 genomfördes den mest omfattande reformen; den innebar att de flesta ord med arabisk härkomst ersattes med turkiska synonymer, dialektala varianter eller syntetiska konstruktioner. Det arabiska alfabetet ersattes av det turkiska alfabetet, som baserades på det latinska alfabetet inklusive bokstäverna Ö (från det svenska alfabetet, på förslag av en svensk översättare som var ledamot i den kommitté som utformade alfabetet) och Ü (från tyskan). Det muljerade nj-ljudet är ett av de ljudvärden som i osmanskan betecknades med en egen bokstav, men som inte har någon bokstav i det moderna turkiska alfabetet. Numera används istället bokstavskombinationen ny. I osmanskan användes bokstaven ﯓ (nyef). Det dåtida Turkiet var väldigt stort. Det omfattade bland annat vissa delar av Afrika, så som Algeriet och Tunisien, och osmanskan var spridd som administrativt språk över hela riket. (sv)
- Осма́нский язы́к (самоназвание: لسان عثمانی lisân-ı Osmânî, тур. Osmanlıca, Osmanlı Türkçesi), называемый также староанатолийско-тюркским, староосманским или османско-турецким, — государственный язык Османской империи, принадлежит к огузской подгруппе тюркских языков. Несмотря на то, что османский язык был тюркским в своей основе, его лексика доходила в некоторых произведениях до 80—90 % арабских и персидских слов. Помимо этого, использовались отдельные арабские и персидские грамматические конструкции (например, изафет). Поэтому к середине XIX века османский язык очень сильно отличался от разговорных турецких диалектов (хотя, с другой стороны, и влиял на них). Использовался арабский алфавит с некоторыми модификациями (общими с персидской письменностью, за исключением буквы каф с тремя точками сверху — для велярного носового согласного [ŋ], который не сохранился в современном литературном турецком, но присутствует в ряде современных тюркских языков, например, в близком к турецкому языку крымскотатарском (южнобережный диалект), а также в татарском, башкирском, казахском и др.). (ru)
- A língua turca otomana, foi o idioma que precedeu o turco moderno. Era empregado na administração e na linguagem literária no Império Otomano. Incorpora vocabulário, expressões e algumas estruturas sintáticas do árabe e do persa. (pt)
- 奥斯曼土耳其语（لسان عثمانى），属于突厥语系，是奥斯曼帝国的官方语言。奥斯曼土耳其语中存在大量的阿拉伯语和波斯语借词，流行於奥斯曼帝国的贵族及上层社会中。奥斯曼土耳其语的书写系统为是经修改过的阿拉伯字母，称奥斯曼土耳其语字母。 奥斯曼土耳其语有时也会使用亚美尼亚字母书写。 土耳其共和国建立后，1928年，穆斯塔法·凯末尔·阿塔土克进行了土耳其语言及文字改革。含有大量外语借词的奥斯曼土耳其语被强行废除。拉丁字母书写的民间白话被使用一直至今，演变成为如今土耳其人使用的现代土耳其语。 (zh)
- Осма́нська або осма́нська туре́цька мо́ва (тур. Osmanlıca або тур. Osmanlı Türkçesi, لسان عثمانی lisân-ı Osmânî) — варіант турецької мови, який використовували як офіційну та літературну мову Османської імперії. Вона мала багато запозичень з арабської та перської мов, для письма використовували видозмінену арабську абетку. Фактично, ця мова була незрозумілою для менш освічених турків, що використовували грубу турецьку мову (kaba Türkçe), де було значно менше іншомовних запозичень і яка лежить в основі сучасної турецької мови. Існувала, фактично, лише за часів існування Османської імперії, приблизно із XIII століття до 1930-х років, коли була кодифікована сучасна турецька мова на латиниці (1928). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El turc otomà (en turc otomà لسان عثمانى, Lisân-ı Osmânî; en turc (modern), Osmanlı Türkçesi o Osmanlıca) és la variant del turc utilitzada com a idioma administratiu i literari de l'Imperi Otomà. Contenia nombrosos manlleus de l'àrab i del persa, i en conseqüència era de difícil comprensió per als no lletrats. Tot i així, va exercir una notable influència sobre el turc parlat. S'escrivia amb l', una versió adaptada dels alfabets àrab i persa. (ca)
- اللغة التركية العثمانية (لسانِ عثمانِی) نوع من اللغة التركية التي كانت تستخدم على النحو الإداري واللغة الأدبية للإمبراطورية العثمانية، وهي تتضمن الاقتراض على نطاق واسع من اللغة العربية بالإضافة إلى الفارسية وكتبت بديلا عن الكتابة العربية. وقد تأثّرت اللغة التركية الحديثة إلى حدّ كبير باللغة العثمانية التركية القديمة. (ar)
- La osmanida turka lingvo aŭ otomana turka lingvo estas mortinta lingvo, kiu estis la oficiala lingvo de la Otomana Imperio. Ĝi estis miksaĵo de la turka, la persa kaj la araba. Aktuale en kelkaj balkaniaj zonoj oni parolas varianton de la turka konata kiel otomana turka (Osmanlı Türkçesi), kiu montras diferencojn rilate al la turka de Turkio. (eo)
- Otomandar turkiera (otomandar turkieraz: لسان عثمانى, lisân-ı Osmânî, edo تركجه, Türkçe, edo تركی, Türkî) Otomandar Inperioan egiten zuten turkieraren aldaera izan zen. Arabierazko eta persierazko mailegu asko hartzen zituen (lexikoaren % 88 ere bai, zenbait testutan), eta bere alfabetoa zuen, arabiar alfabetoan oinarritua. Turkiar herri xumeak apenas ulertzen zuen, kaba Türkçe («turkiera arrunta») erabiltzen zuelako, mailegu gutxiagokoa, egungo turkieraren oinarritzat erabili zena. (eu)
- El idioma turco otomano u Osmanlıca era un idioma escrito (en letras árabes adaptadas al turco) basado en el Idioma turco que era empleado en la administración y en el lenguaje literario del Imperio otomano, y que incorporaba vocabulario del árabe y del persa, así como algunas de sus estructuras sintácticas. (es)
- 오스만 튀르크어(: لِسَانِ عُثْمَانِى 리사느 오스마니, 튀르키예어: Osmanlı Türkçesi 오스만르 튀르크체시[*]) 또는 오스만어는 오스만 제국의 공용어였다. 현대 터키어와 연결되는 언어를 기초로 하고 있지만 어휘, 어법 면에서 현대 터키어와 크게 차이가 날 만큼 아랍어, 페르시아어의 영향을 많이 받았다.그 외에도 그리스어 등의 언어로부터 차용해 온 어휘가 많이 존재한다. 경우에 따라서는 터키어 고유의 말이 거의 나오지 않은 문장이 있어 현대 터키어와는 큰 단절을 보인다. 문자는 아랍 문자를 사용하였다. 오스만 제국의 공용어로서 오스만 제국의 영토인 발칸 반도나 아나톨리아, 시리아, 아라비아 반도, 북아프리카 등에서 행정 언어로 널리 이용되었다. 또 제국의 지배층 엘리트가 공유해야 할 교양의 하나로 기능을 했기 때문에 오스만 제국이 지배 하의 여러 민족들을 통합하는 데 큰 구실을 했다. (ko)
- Het Osmaans of Ottomaans-Turks was een variant van het Turks die in het Ottomaanse Rijk werd gebruikt. De taal was vooral voor administratief en literair gebruik en bevatte veel leenwoorden uit het Perzisch, dat op zijn beurt weer veel uit het Arabisch heeft overgenomen. (nl)
- La lingua turca ottomana (turco ottomano: لسان عثمانی lisân-ı Osmânî) era la variante della lingua turca che fu utilizzata come lingua amministrativa e letteraria dell'Impero ottomano. Conteneva un gran numero di prestiti arabi e persiani. Di conseguenza, il turco dell'Impero ottomano era per la maggior parte ignorato dai membri delle classi più umili della società. Comunque, il turco parlato oggi è fortemente influenzato dalla variante ottomana. (it)
- オスマン語またはオスマンル語（オスマンご、オスマンルご、オスマントルコ語: لسان عثمانی, ラテン文字転写: lisân-ı Osmânî, 現代トルコ語: Osmanlıca）とは、オスマン帝国時代に公用語として使われた言語。 テュルク系言語であることを強調して、現代トルコ語などで、オスマン・トルコ語（オスマン・トルコご、トルコ語: Osmanlı Türkçesi）と呼ばれる場合もある。 (ja)
- A língua turca otomana, foi o idioma que precedeu o turco moderno. Era empregado na administração e na linguagem literária no Império Otomano. Incorpora vocabulário, expressões e algumas estruturas sintáticas do árabe e do persa. (pt)
- 奥斯曼土耳其语（لسان عثمانى），属于突厥语系，是奥斯曼帝国的官方语言。奥斯曼土耳其语中存在大量的阿拉伯语和波斯语借词，流行於奥斯曼帝国的贵族及上层社会中。奥斯曼土耳其语的书写系统为是经修改过的阿拉伯字母，称奥斯曼土耳其语字母。 奥斯曼土耳其语有时也会使用亚美尼亚字母书写。 土耳其共和国建立后，1928年，穆斯塔法·凯末尔·阿塔土克进行了土耳其语言及文字改革。含有大量外语借词的奥斯曼土耳其语被强行废除。拉丁字母书写的民间白话被使用一直至今，演变成为如今土耳其人使用的现代土耳其语。 (zh)
- Osmanská turečtina či osmanština je forma turečtiny, která se používala za dob Osmanské říše. Disponovala mnoha výpůjčkami z arabštiny a perštiny a zapisovala se tureckým osmanským písmem (variantou arabského písma). Za dob největší slávy Osmanské říše tyto výpůjčky počtem výrazně převyšovaly původní turecká slova. Z tohoto důvodu byla osmanská turečtina z větší části nesrozumitelná chudým obyvatelům bez vzdělání, kteří mluvili kaba Türkçe („hrubou turečtinou“), která používala mnohem méně cizích výpůjček a která se stala základem dnešní turečtiny. K pojmenování osmanské turečtiny došlo během období Tanzimat. Osmanská turečtina de facto zanikla roku 1928, když Mustafa Kemal Atatürk provedl Atatürkovy reformy, mezi něž patřila i reforma jazyka. Atatürk ustanovil lidovou turečtinu spisovným (cs)
- Τα οθωμανικά τουρκικά (τουρκικά: Osmanlı Türkçesi) ή οθωμανική γλώσσα (οθωμανικά τουρκικά: لسان عثمانى, lisân-ı Osmânî, επίσης γνωστή ως تركجه, Türkçe ή تركی, Türkî, "Τουρκικά", τουρκικά: Osmanlıca) είναι ποικιλία της τουρκικής γλώσσας που χρησιμοποιήθηκε στην Οθωμανική Αυτοκρατορία. Δανείζεται, από όλες τις απόψεις, εκτενώς από τα αραβικά και τα περσικά, ενώ το σύστημα γραφής της ήταν το οθωμανικό τουρκικό αλφάβητο. Κατά τη διάρκεια της ακμής της οθωμανικής εξουσίας, το περσικό και το αραβικό λεξιλόγιο αντιπροσώπευαν μέχρι και το 88% του λεξιλογίου τους, ενώ οι λέξεις αραβικής προέλευσης ξεπέρασαν σε μεγάλο βαθμό τις εγγενείς τουρκικές λέξεις. (el)
- Das osmanische Türkisch (auch Türkei-Türkisch, türkisch Osmanlı Türkçesi, Eigenbezeichnung تركچه Türkçe und تركی Türkî, ab der Tanzimat mit dem Aufkommen des Osmanismus لسان عثمانى lisân-i Osmânî oder عثمانلیجه Osmanlıca) war jene Ausprägung der türkischen Sprache, die für administrative und literarische Zwecke im Osmanischen Reich verwendet wurde. Osmanisch basiert auf dem Anatolischtürkischen (Oghusisch) und nahm gegen Ende des 15. Jahrhunderts in immer stärkerem Maß arabische und persische Elemente auf. Osmanisches Türkisch war die Amts- und Literatursprache des Osmanischen Reichs, die sich in Anatolien entwickelte, nachdem diese Region ab dem 11. Jahrhundert von Türken (Oghusen) besiedelt worden war, und ist eine Varietät des Westoghusischen. (de)
- Is éagsúlacht na Tuircise é teanga Tuircis Otamánach (لسان عثمانى Lisân-ı Osmânî) a bhí in úsáid san Impireacht Otamánach. Tá tionchair aige forleathan ó Araibis agus ó Peirsis, agus a bhí scríofa san . I rith an bhuaic na cumhachta Otamánaigh, Bhí focail tionscnaimhe Araibise níos líonmhaire go trom ná focail Tuircis dúchais sa teanga Otamánach. Dá bhrí sin, bhí Tuiricis Otamánach dothuighthe maidir leis na oilte níos-lú, aicme níos ísle is Turcaigh tuaithe, cé a lean ar aghaidh kaba Türkçe ("amh-Turicis") a úsáid, a bhí úsáidte i bhfad níos lú agus atá an bun Tuircise nua-aimseartha. Chonaic an ré Tanzîmat an fheidhm an théarma "Otamánach" ag ceadú leis an teanga (لسان عثمانی lisân-ı Osmânî nó عثمانلوجه Osmanlıca) agus tá an idirdhealú céanna déanta i dTuircis nua-aimseartha (Osmanl (ga)
- Ottoman Turkish (Ottoman Turkish: لِسانِ عُثمانى, romanized: Lisân-ı Osmânî, Turkish pronunciation: [li'saːnɯ os'maːniː]; Turkish: Osmanlı Türkçesi) was the standardized register of the Turkish language used by the citizens of the Ottoman Empire (14th to 20th centuries CE). It borrowed extensively, in all aspects, from Arabic and Persian, and its speakers used the Ottoman Turkish alphabet for written communication. During the peak of Ottoman power (c. 16th century CE), words of foreign origin in Turkish literature in the Ottoman Empire heavily outnumbered native Turkish words, with Arabic and Persian vocabulary accounting for up to 88% of the Ottoman vocabulary in some texts. (en)
- Le turc ottoman, turc osmanlı ou turc ancien (en turc ottoman لسان تركى Lisân-ı Türkî ; تركى Türkî ; لسان عثمانى, Lisân-ı Osmânî ; تركچه Türkçe) était la langue officielle de l'Empire ottoman. Son caractère officiel de langue de l'État était fixé par l’article 8 de la constitution de 1876 jusqu'aux réformes linguistiques menées par Mustafa Kemal après 1923, après la disparition de cet Empire. Le turc osmanli s'écrit avec une version de l'alphabet arabe, et se caractérise par une proportion importante de termes venant de l'arabe ou du persan. (fr)
- Bahasa Turki Utsmaniyah (لسان عثمانى Lisân-ı Osmânî) adalah varian bahasa Turki yang digunakan sebagai bahasa pemerintahan dan sastra Kesultanan Utsmaniyah. Bahasa itu memuat banyak kata pinjam dari bahasa Arab dan bahasa Persia serta ditulis dalam aksara Arab. Bahasa Turki Utsmaniyah yang dituturkan di ibu kota cukup berbeda dari yang diucapkan para petani dan masyarakat desa di pedesaan, bahkan hingga keduanya tidak dapat mengerti satu sama lain. (in)
- Język osmański, język osmańskoturecki, język ottomański (tur. Osmanlıca lub Osmanlı Türkçesi, osm. لسان عثمانی lisân-ı Osmânî) – oficjalny język Imperium Osmańskiego, wywodzący się z grupy języków turkijskich. Zapisywany był zmodyfikowanym alfabetem perso-arabskim. Zewnętrznym wyrazem modernizacji języka tureckiego było wprowadzenie alfabetu łacińskiego. Przez następne lata usuwano naleciałości perskie i arabskie i przywracano do życia zapomniane słowa. Dzisiejszy turecki różni się w tak znacznym stopniu od mowy Osmanów, że dla współczesnego Turka jest ona językiem obcym. (pl)
- Осма́нский язы́к (самоназвание: لسان عثمانی lisân-ı Osmânî, тур. Osmanlıca, Osmanlı Türkçesi), называемый также староанатолийско-тюркским, староосманским или османско-турецким, — государственный язык Османской империи, принадлежит к огузской подгруппе тюркских языков. Несмотря на то, что османский язык был тюркским в своей основе, его лексика доходила в некоторых произведениях до 80—90 % арабских и персидских слов. Помимо этого, использовались отдельные арабские и персидские грамматические конструкции (например, изафет). Поэтому к середине XIX века османский язык очень сильно отличался от разговорных турецких диалектов (хотя, с другой стороны, и влиял на них). Использовался арабский алфавит с некоторыми модификациями (общими с персидской письменностью, за исключением буквы каф с тремя точк (ru)
- Osmanska, eller ottomanska, (لسانه عثمانى, lisân-i ośmânî) kallas den äldre och av persiska och arabiska (den sistnämnda främst genom den förstnämnda) starkt influerade formen av turkiska som användes som administrativt och litterärt språk i Osmanska riket. Det skrevs med en utökad variant av det arabiska alfabetet.. Litteraturen på osmanska var starkt influerad av persisk litteratur. Det dåtida Turkiet var väldigt stort. Det omfattade bland annat vissa delar av Afrika, så som Algeriet och Tunisien, och osmanskan var spridd som administrativt språk över hela riket. (sv)
- Осма́нська або осма́нська туре́цька мо́ва (тур. Osmanlıca або тур. Osmanlı Türkçesi, لسان عثمانی lisân-ı Osmânî) — варіант турецької мови, який використовували як офіційну та літературну мову Османської імперії. Вона мала багато запозичень з арабської та перської мов, для письма використовували видозмінену арабську абетку. Фактично, ця мова була незрозумілою для менш освічених турків, що використовували грубу турецьку мову (kaba Türkçe), де було значно менше іншомовних запозичень і яка лежить в основі сучасної турецької мови. (uk)
|
