| dbo:abstract
|
- لورنزو جبرتي (بالإيطالية: Lorenzo Ghiberti) (تولد 1378 - 1 ديسمبر 1455) ولد لورنزو دي بارتولو (بالإيطالية: Lorenzo di Bartolo) وهو فنان إيطالي من بدايات عصر النهضة اشتهر بأعماله في النحت وتصنيع المعادن. عُرف لورنزو بأنه من أنشأ الأبواب البرونزية في معمودية فلورنسا، التي أطلق عليها ميكيلانجيلو اسم بوابات الجنة. تدرب بصفته صائغًا ونحاتًا وأسس ورشة مهمة لنحت المعادن. يحوي كتابه كومينتاري على كتابات مهمة عن الفن، وكذلك على ما قد يكون أقدم سيرة ذاتية كتبها أي فنان. (ar)
- Lorenzo Ghiberti (1378 Florencie – 1. prosince 1455 Florencie) byl italský renesanční sochař, zlatník a malíř. Jeho nejznámějším dílem jsou bronzové monumentální dveře do Křtitelnice Svatého Jana Křtitele ve Florencii. Výzdoba těchto dveří je považována za počátek renesance. Lorenzo Ghiberti byl jedním z prvních sběratelů antického umění a jedním z prvních teoretiků rané renesance. Jako první autor popsal dějiny umění od antiky až po svůj životopis ve třech knihách nazvaných Záznamy (Commentari). (cs)
- Lorenzo Ghiberti (Florència, 1378 - id., 1 de desembre de 1455). Escultor, orfebre, arquitecte i escriptor d'art italià del Quattrocento. (ca)
- Ο Λορέντσο Γκιμπέρτι (Lorenzo Ghiberti, 1378 – 1 Δεκεμβρίου 1455) ήταν Ιταλός καλλιτέχνης της πρώιμης αναγέννησης, πιο γνωστός ως ο δημιουργός των χάλκινων θυρών του Βαπτιστηρίου της Φλωρεντίας, τις οποίες ο Μιχαήλ Άγγελος αποκάλεσε «Πύλες του Παραδείσου». Ήταν γιος του Τσιόνε Γκιμπέρτι (Cione Ghiberti) ή του χρυσοτέχνη Μπάρτολο ντι Μικέλε. Ο ίδιος στα νεανικά του χρόνια ανέφερε ως πατέρα του τον Μπάρτολο, κάτω από την επίβλεψη του οποίου εκπαιδεύτηκε ως χρυσοτέχνης στη Φλωρεντία, ωστόσο σε άλλη χρονική περίοδο ισχυρίστηκε το ίδιο και για τον Γκιμπέρτι, με αποτέλεσμα να παραμένει αβέβαιο ποιος από τους δύο ήταν πραγματικά ο πατέρας του. Το 1401 συμμετέσχε και κέρδισε σε καλλιτεχνικό διαγωνισμό για την ανάληψη του έργου κατασκευής δύο μπρούντζινων πυλών, για το βαπτιστήριο του καθεδρικού ναού της Φλωρεντίας. Σώζονται μέχρι σήμερα στο μουσείο Μπαρτζέλλο της Φλωρεντίας τα ορειχάλκινα ανάγλυφα του Γκιμπέρτι και του Φιλίππο Μπρουνελέσκι, ο οποίος συμμετείχε στο διαγωνισμό που είχε θέμα την θυσία του Ισαάκ. Η εργασία του για την ολοκλήρωση του έργου για το βαπτιστήριο του καθεδρικού ναού διήρκεσε μέχρι το 1424 περιλαμβάνοντας επίσης το σχεδιασμό ορισμένων βιτρώ, ενώ παράλληλα ο Γκιμπέρτι ανέλαβε και άλλες παραγγελίες, τις οποίες διεκπεραίωνε το εργαστήριό του, με πλήθος βοηθών καλλιτεχνών, μεταξύ των οποίων διακεκριμένες μορφές όπως ο Ντονατέλο και ο Πάολο Ουτσέλλο. Στη διάρκεια της ζωής του, ο Γκιμπέρτι έδειξε ενδιαφέρον για το έργο άλλων καλλιτεχνών, συνεισφέροντας σε αυτό με τον δικό του τρόπο. Χαρακτηριστικό δείγμα αποτελεί η συνεργασία του με τον Φρα Αντζέλικο, στα πλαίσια της οποίας σχεδίασε το περίβλημα της εικόνας βωμού (ρετάμπλ) που φιλοτέχνησε ο τελευταίος για τη συντεχνία των εμπόρων λινών (Arte dei Linaiuoli). Στα αυτοβιογραφικά του γραπτά, ο Γκιμπέρτι ισχυρίστηκε πως μόνο σε λίγα από τα σημαντικά έργα της πόλης του δεν είχε ο ίδιος συμμετοχή. Αν και πιθανώς η δήλωση αυτή ενέχει το στοιχείο της υπερβολής, ο Γκιμπέρτι θεωρείται από τους καλλιτέχνες που μοιράστηκαν τις γνώσεις και το ταλέντο τους. Μετά την ολοκλήρωση του έργου του για τον καθεδρικό ναό της Φλωρεντίας, ξεκίνησε να εργάζεται πάνω στην κατασκευή μίας ακόμα πύλης εισόδου, αυτή τη φορά για την ανατολική πλευρά του βαπτιστηρίου του ναού. To έργο αυτό, το οποίο ο Μιχαήλ Άγγελος ονόμασε Η Πόρτα του Παραδείσου (ιταλ. Porta del Paradiso), ολοκληρώθηκε το 1452 και περιείχε δέκα βιβλικές σκηνές που φιλοτέχνησε ο Γκιμπέρτι. Ιδιαίτερη θέση κατέχουν επίσης τα γραπτά κείμενα του Γκιμπέρτι, τα οποία συγκέντρωσε σε τρεις ημιτελείς τόμους, με τον γενικό τίτλο I Commentarii και αποτελούν σημαντική πηγή για την αναγεννησιακή τέχνη. Το πρώτο μέρος του έργου πραγματεύεται την ιστορία της τέχνης των αρχαίων χρόνων, ενώ στο δεύτερο βιβλίο ο Γκιμπέρτι μελετά τα καλλιτεχνικά έργα του κοντινού παρελθόντος του, περιλαμβάνοντας επίσης μία αυτοβιογραφία. Από τον τρίτο τόμο διασώζονται μόνο αποσπάσματα, σύμφωνα με τα οποία επρόκειτο πιθανά για ένα αμιγώς θεωρητικό κείμενο. Απεβίωσε την 1η Δεκεμβρίου του 1455 στη Φλωρεντία. (el)
- Lorenzo GHIBERTI, denaske Lorenzo di Bartolo (n. en 1378 - m. la 1-an de decembro 1455) estis itala artisto de la frua Renesanco, plej konata pro siaj skulptaĵoj kaj metalartaĵoj. Ghiberti naskiĝis en Florenco. Lia patro estis Bartoluccio Ghiberti, sperta artisto kaj oraĵisto, kiu instruis al sia filo la komercon de oro. Lorenzo sekve fariĝis lernoknabo en la ateliero de , kie Brunelleschi ankaŭ trejnis. Kiam peston trafis Florenco en 1400, Ghiberti elmigris al Romagna, kie li helpis finpretigi la murfreskojn de la kastelo de Karlo la 1-a Malatesta. Ghiberti famiĝis por la unua fojo, kiam li en 1401 gajnis konkurson por la pordoj de la baptejo Sankta Johano de Florenco. Por plenumi tiun gravan mendon, li fondis atelieron, en kiuj trejnis multaj lernoknaboj, inkluzive de Donatello, Masolino, Michelozzo, Uccello kaj Antonio Pollaiuolo. Li plenumis multajn monumentojn kaj skulptaĵojn en Florenco. Ghiberti ankaŭ estis kolektisto de klasikaĵoj kaj historiisto. Li aktive kuraĝigis la diskoniĝon de humanismaj ideoj. Lia nefinita verko Commentarii estas altvalora fonto pri renesanca arto kaj entenas membiografion. La Commentarii estas grava fonto por la referenca verko Le Vite de Giorgio Vasari. Ghiberti mortis en Florenco je la aĝo 77. (eo)
- Lorenzo Ghiberti (pronunciación en italiano: /loˈrɛntso ɡiˈbɛrti/; Florencia, 1378 - id., 1 de diciembre de 1455), nacido Lorenzo di Bartolo, fue un escultor, orfebre, arquitecto y escritor de arte italiano del Quattrocento. Es conocido sobre todo como el creador de las puertas de bronce del baptisterio de Florencia, llamadas por Miguel Ángel la Puerta del Paraíso. Formado como orfebre y escultor, estableció un importante taller para la escultura en metal. Su libro de Commentarii contiene importantes escritos sobre el arte, así como lo que podría considerarse la más antigua autobiografía de un artista que nos ha llegado. (es)
- Lorenzo Ghiberti (* um 1378 in Pelago; † 1. Dezember 1455 in Florenz) war ein vor allem in Florenz aktiver Bildhauer, Goldschmied und Erzgießer. Seine berühmtesten Werke sind das Nordportal und die sogenannte Paradiespforte des Baptisteriums der Kathedrale von Florenz. Seine wohl ab den 1430er oder 1440er Jahre bis zum Tod verfassten Commentarii gehören neben Schriften Cennino Cenninis und Leon Battista Albertis zu den wichtigsten frühen Kunsttraktaten der beginnenden Renaissance. (de)
- Lorenzo Ghiberti (Florentzia, 1378-1455eko abenduak 1) Quattrocentoko idazle, eskultore, arkitekto eta urregin italiar bat izan zen. (eu)
- Lorenzo Ghiberti, de son véritable nom Lorenzo di Cione, né en 1378 à Florence, mort en 1455 dans la même ville, est un peintre et sculpteur florentin du Quattrocento, dont l'œuvre s'inscrit dans le vaste mouvement de renouvellement de l'art occidental qui donna naissance à la Renaissance. (fr)
- Lorenzo Ghiberti (UK: /ɡɪˈbɛərti/, US: /ɡiːˈ-/, Italian: [loˈrɛntso ɡiˈbɛrti]; 1378 – 1 December 1455), born Lorenzo di Bartolo, was an Italian Renaissance sculptor from Florence, a key figure in the Early Renaissance, best known as the creator of two sets of bronze doors of the Florence Baptistery, the later one called by Michelangelo the Gates of Paradise. Trained as a goldsmith and sculptor, he established an important workshop for sculpture in metal. His book of Commentarii contains important writing on art, as well as what may be the earliest surviving autobiography by any artist. Ghiberti's career was dominated by his two successive commissions for pairs of bronze doors to the Florence Baptistery (Battistero di San Giovanni). They are recognized as a major masterpiece of the Early Renaissance, and were famous and influential from their unveiling. (en)
- Gabha óir, teilgeoir cré-umha is dealbhóir a rugadh i bhFirenze na hIodáile ab ea Lorenzo Ghiberti (1378 – 1 Nollaig 1455). I 1401 bhuaigh sé comórtas chun péire geataí cré-umha a theilgean don bhaistealann in Ardeaglais Firenze, atá ann fós. (ga)
- Lorenzo Ghiberti (1378 - 1 Desember 1455), lahir dengan nama Lorenzo di Bartolo, merupakan salah satu pematung Renaissance berkebangsaan Italia dengan karyanya yang paling dikenal adalah pintu perunggu yang disebut . Ghiberti adalah seorang humanis yang memasukkan banyak filosofinya ke dalam karya. (in)
- Lorenzo Ghiberti (Pelago, 1378 – Firenze, 1º dicembre 1455) è stato uno scultore, orafo, architetto e scrittore d'arte italiano. Insieme a Masolino da Panicale, Michelozzo e Jacopo Della Quercia ebbe un ruolo fondamentale nella diffusione del linguaggio rinascimentale, grazie alla valutazione positiva della cultura tardo gotica, ma corretta e riordinata secondo i nuovi principi: nelle sue figure seppe fondere insieme le linee eleganti del gotico internazionale con le bellezze dei nudi ellenizzanti, il naturalismo attento al dettaglio e il gusto archeologico rinascimentale, inserendo le sue figure in scene costruite con una prospettiva più intuita che reale, seguendo maggiormente i criteri dell'ottica medievale piuttosto che le novità di Brunelleschi e Alberti. (it)
- ロレンツォ・ギベルティ（Lorenzo Ghiberti、1381年頃 - 1455年12月1日）は、初期ルネサンスの彫刻家、金細工師。鋳造技術においては並ぶ者のない腕前を示し、その技量は今日においても賞賛されている。フィレンツェ随一の芸術家であり、彼の工房はドナテッロやパオロ・ウッチェロ、ミケロッツォ・ディ・バルトロメオら優れた芸術家を輩出した。 (ja)
- Lorenzo Ghiberti (Pelago, 1378 - Florence, 1 december 1455) was een Italiaans beeldhouwer in Florence ten tijde van de Italiaanse renaissance. (nl)
- Лоре́нцо Гибе́рти (итал. Lorenzo Ghiberti, 1378, Пелаго или Флоренция, Тоскана — 1 декабря 1455, Флоренция) — итальянский скульптор, ювелир, архитектор, историк и теоретик искусства периода кватроченто — раннего итальянского Возрождения. (ru)
- Lorenzo Ghiberti, właśc. Lorenzo di Bartolo (ur. ok. 1378, zm. 1 grudnia 1455 we Florencji) – florencki rzeźbiarz, złotnik i architekt, a także teoretyk sztuki. Tworzył w okresie quattrocenta. Jako teoretyk sztuki pozostawił nieukończony 3-częściowy traktat Commentari będący podsumowaniem twórczości artystów włoskich XIV wieku. (pl)
- Lorenzo Ghiberti, född cirka 1378 i Florens, död 1 december 1455 i Florens, var en italiensk skulptör, guldsmed, arkitekt och författare till böcker om florentinsk konst. Ghiberti är mest berömd för att ha utfört Porta del Paradiso ("Paradisporten") på baptisteriet i Florens (1425–1452). (sv)
- Lorenzo Ghiberti (Florença, 1378 - Florença, 1 de dezembro de 1455) foi um escultor italiano renascentista. Escultor e fundidor em metal italiano nascido em Pelago, que conseguiu impor, sobre as influências góticas, os novos postulados estéticos inspirados no mundo clássico que caracterizariam a arte renascentista do período Quattrocento (1400-1499) e cuja principal obra foi lavrar as monumentais portas de bronze do batistério de Florença. Formou-se na oficina do ourives florentino Bartolo di Michele e deixou temporariamente Florença para trabalhar em Pesaro, como pintor de . Regressou a Florença para se candidatar à execução da segunda porta do batistério daquela cidade (1401). O tema escolhido foi o sacrifício de Isaac, e venceu a concorrência com artistas do porte de Filippo Brunelleschi, preservado no Museo Nazionale de Firenze. O trabalho em bronze, caracterizado por mostrar cenas bíblicas com poucos personagens, durou mais de 20 anos (1403-1424), e após terminado foi considerado tão impressionante que ele recebeu também a encomenda da terceira porta do batistério de Florença. Esta obra prima ficou tão bela que mais tarde Michelangelo achou-a digna de ser a Porta do Paraíso. Além dessas monumentais obras, esculpiu as estátuas de São João Batista, São Mateus e Santo Estevão para Or San Michele, os relevos da pia batismal de Siena e peças de ourivesaria, hoje desaparecidas. Parou de esculpir (1452) e morreu em Florença, deixando uma autobiografia intitulada I commentari. Ele acompanhou o princípio do Renascimento na sua cidade nativa como um escultor em bronze, da mesma maneira que Masaccio na arte de pintar e Brunelleschi em arquitetura. Em termos gerais, por definição o Renascimento foi um movimento artístico, científico e literário que floresceu na Europa no período correspondente entre à Baixa Idade Média e o início da Idade Moderna, do século XIII ao XVI, com o berço na Itália e tendo em Florença e Roma como seus dois centros mais importantes. Dentre suas inovações mais importantes está o desenvolvimento da perspectiva com um ponto de fuga, usada desde então largamente na arte para criar a ilusão de profundidade e distância, e, cronologicamente, pode ser dividido em quatro períodos: Duocento (1200-1299), Trecento (1300-1399), Quattrocento (1400-1499) e Cinquecento (1500-1599). (pt)
- 洛伦佐·吉贝尔蒂（Lorenzo Ghiberti，本名Lorenzo di Bartolo，1378年－1455年12月1日）是意大利文艺复兴初期雕塑家。 吉贝尔蒂出生在佛罗伦萨。他的父亲Bartoluccio吉贝尔蒂是一位训练有素的艺术家和金匠，在黄金贸易中训练他的儿子。后来洛伦佐·吉贝尔蒂前往Bartoluccio de Michele的作坊工作，伯鲁乃列斯基也在那里接受培训。当1400年黑死病袭击佛罗伦萨时，吉贝尔蒂移居罗马涅（Romagna），在那里协助完成了卡罗马拉泰斯塔（Carlo I Malatesta）城堡的壁画。 吉贝尔蒂首次出名是在1401年击败伯鲁乃列斯基，赢得佛罗伦萨圣若望洗礼堂第一套青铜大门的竞赛。最初的计划是描绘旧约奉献以撒的情景，但是后来改为描绘新约的情景。 为了完成这一委托，他设立了一个大型作坊，许多艺术家在其中培训，包括多那太罗、、米开罗佐、保罗·乌切洛和。吉贝尔蒂重新发明了青铜的（古罗马人曾经使用）。这使得他的作坊对于年轻的艺术家特别亲密。 当他的第一套28块面板完成时，吉贝尔蒂又得到委托在教堂门口完成第二套，这一次的场景来自旧约，他没有再创作28块面板，而是改为完全不同风格的10个矩形场景。它们更为自然，运用透视，也更为理想化。米开朗基罗称为这些场面为“天堂之门”。“天堂之门”被公认是人文主义的纪念碑。 后来他受命完成佛罗伦萨圣弥额尔教堂壁龛内的几尊镀金铜像，包括施洗约翰（羊毛商人行会）、马太（银行公会）和司提反（羊毛制造商行会）。 他还是古典文物收藏家和历史学家，积极参与传播人文主义思想。他未完成的《述评》（Commentarii）是关于文艺复兴时期艺术的宝贵的文献资料，也包含了第一部艺术家的自传。这部著作成为乔尔乔·瓦萨里的《艺苑名人传》重要的参考文献。 吉贝尔蒂在佛罗伦萨去世，享年77岁。奥古斯特·罗丹的地狱之门受到“天堂之门”的启发。 (zh)
- Лоренцо Гіберті (італ. Lorenzo Ghiberti; 1381 — 1 грудня 1455) — італійський скульптор, ювелір, історик мистецтв. Представник раннього Відродження. Один із найкращих майстрів рельєфу. Жив у Флоренції. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- لورنزو جبرتي (بالإيطالية: Lorenzo Ghiberti) (تولد 1378 - 1 ديسمبر 1455) ولد لورنزو دي بارتولو (بالإيطالية: Lorenzo di Bartolo) وهو فنان إيطالي من بدايات عصر النهضة اشتهر بأعماله في النحت وتصنيع المعادن. عُرف لورنزو بأنه من أنشأ الأبواب البرونزية في معمودية فلورنسا، التي أطلق عليها ميكيلانجيلو اسم بوابات الجنة. تدرب بصفته صائغًا ونحاتًا وأسس ورشة مهمة لنحت المعادن. يحوي كتابه كومينتاري على كتابات مهمة عن الفن، وكذلك على ما قد يكون أقدم سيرة ذاتية كتبها أي فنان. (ar)
- Lorenzo Ghiberti (1378 Florencie – 1. prosince 1455 Florencie) byl italský renesanční sochař, zlatník a malíř. Jeho nejznámějším dílem jsou bronzové monumentální dveře do Křtitelnice Svatého Jana Křtitele ve Florencii. Výzdoba těchto dveří je považována za počátek renesance. Lorenzo Ghiberti byl jedním z prvních sběratelů antického umění a jedním z prvních teoretiků rané renesance. Jako první autor popsal dějiny umění od antiky až po svůj životopis ve třech knihách nazvaných Záznamy (Commentari). (cs)
- Lorenzo Ghiberti (Florència, 1378 - id., 1 de desembre de 1455). Escultor, orfebre, arquitecte i escriptor d'art italià del Quattrocento. (ca)
- Lorenzo Ghiberti (pronunciación en italiano: /loˈrɛntso ɡiˈbɛrti/; Florencia, 1378 - id., 1 de diciembre de 1455), nacido Lorenzo di Bartolo, fue un escultor, orfebre, arquitecto y escritor de arte italiano del Quattrocento. Es conocido sobre todo como el creador de las puertas de bronce del baptisterio de Florencia, llamadas por Miguel Ángel la Puerta del Paraíso. Formado como orfebre y escultor, estableció un importante taller para la escultura en metal. Su libro de Commentarii contiene importantes escritos sobre el arte, así como lo que podría considerarse la más antigua autobiografía de un artista que nos ha llegado. (es)
- Lorenzo Ghiberti (* um 1378 in Pelago; † 1. Dezember 1455 in Florenz) war ein vor allem in Florenz aktiver Bildhauer, Goldschmied und Erzgießer. Seine berühmtesten Werke sind das Nordportal und die sogenannte Paradiespforte des Baptisteriums der Kathedrale von Florenz. Seine wohl ab den 1430er oder 1440er Jahre bis zum Tod verfassten Commentarii gehören neben Schriften Cennino Cenninis und Leon Battista Albertis zu den wichtigsten frühen Kunsttraktaten der beginnenden Renaissance. (de)
- Lorenzo Ghiberti (Florentzia, 1378-1455eko abenduak 1) Quattrocentoko idazle, eskultore, arkitekto eta urregin italiar bat izan zen. (eu)
- Lorenzo Ghiberti, de son véritable nom Lorenzo di Cione, né en 1378 à Florence, mort en 1455 dans la même ville, est un peintre et sculpteur florentin du Quattrocento, dont l'œuvre s'inscrit dans le vaste mouvement de renouvellement de l'art occidental qui donna naissance à la Renaissance. (fr)
- Gabha óir, teilgeoir cré-umha is dealbhóir a rugadh i bhFirenze na hIodáile ab ea Lorenzo Ghiberti (1378 – 1 Nollaig 1455). I 1401 bhuaigh sé comórtas chun péire geataí cré-umha a theilgean don bhaistealann in Ardeaglais Firenze, atá ann fós. (ga)
- Lorenzo Ghiberti (1378 - 1 Desember 1455), lahir dengan nama Lorenzo di Bartolo, merupakan salah satu pematung Renaissance berkebangsaan Italia dengan karyanya yang paling dikenal adalah pintu perunggu yang disebut . Ghiberti adalah seorang humanis yang memasukkan banyak filosofinya ke dalam karya. (in)
- Lorenzo Ghiberti (Pelago, 1378 – Firenze, 1º dicembre 1455) è stato uno scultore, orafo, architetto e scrittore d'arte italiano. Insieme a Masolino da Panicale, Michelozzo e Jacopo Della Quercia ebbe un ruolo fondamentale nella diffusione del linguaggio rinascimentale, grazie alla valutazione positiva della cultura tardo gotica, ma corretta e riordinata secondo i nuovi principi: nelle sue figure seppe fondere insieme le linee eleganti del gotico internazionale con le bellezze dei nudi ellenizzanti, il naturalismo attento al dettaglio e il gusto archeologico rinascimentale, inserendo le sue figure in scene costruite con una prospettiva più intuita che reale, seguendo maggiormente i criteri dell'ottica medievale piuttosto che le novità di Brunelleschi e Alberti. (it)
- ロレンツォ・ギベルティ（Lorenzo Ghiberti、1381年頃 - 1455年12月1日）は、初期ルネサンスの彫刻家、金細工師。鋳造技術においては並ぶ者のない腕前を示し、その技量は今日においても賞賛されている。フィレンツェ随一の芸術家であり、彼の工房はドナテッロやパオロ・ウッチェロ、ミケロッツォ・ディ・バルトロメオら優れた芸術家を輩出した。 (ja)
- Lorenzo Ghiberti (Pelago, 1378 - Florence, 1 december 1455) was een Italiaans beeldhouwer in Florence ten tijde van de Italiaanse renaissance. (nl)
- Лоре́нцо Гибе́рти (итал. Lorenzo Ghiberti, 1378, Пелаго или Флоренция, Тоскана — 1 декабря 1455, Флоренция) — итальянский скульптор, ювелир, архитектор, историк и теоретик искусства периода кватроченто — раннего итальянского Возрождения. (ru)
- Lorenzo Ghiberti, właśc. Lorenzo di Bartolo (ur. ok. 1378, zm. 1 grudnia 1455 we Florencji) – florencki rzeźbiarz, złotnik i architekt, a także teoretyk sztuki. Tworzył w okresie quattrocenta. Jako teoretyk sztuki pozostawił nieukończony 3-częściowy traktat Commentari będący podsumowaniem twórczości artystów włoskich XIV wieku. (pl)
- Lorenzo Ghiberti, född cirka 1378 i Florens, död 1 december 1455 i Florens, var en italiensk skulptör, guldsmed, arkitekt och författare till böcker om florentinsk konst. Ghiberti är mest berömd för att ha utfört Porta del Paradiso ("Paradisporten") på baptisteriet i Florens (1425–1452). (sv)
- Лоренцо Гіберті (італ. Lorenzo Ghiberti; 1381 — 1 грудня 1455) — італійський скульптор, ювелір, історик мистецтв. Представник раннього Відродження. Один із найкращих майстрів рельєфу. Жив у Флоренції. (uk)
- Ο Λορέντσο Γκιμπέρτι (Lorenzo Ghiberti, 1378 – 1 Δεκεμβρίου 1455) ήταν Ιταλός καλλιτέχνης της πρώιμης αναγέννησης, πιο γνωστός ως ο δημιουργός των χάλκινων θυρών του Βαπτιστηρίου της Φλωρεντίας, τις οποίες ο Μιχαήλ Άγγελος αποκάλεσε «Πύλες του Παραδείσου». Απεβίωσε την 1η Δεκεμβρίου του 1455 στη Φλωρεντία. (el)
- Lorenzo GHIBERTI, denaske Lorenzo di Bartolo (n. en 1378 - m. la 1-an de decembro 1455) estis itala artisto de la frua Renesanco, plej konata pro siaj skulptaĵoj kaj metalartaĵoj. Ghiberti naskiĝis en Florenco. Lia patro estis Bartoluccio Ghiberti, sperta artisto kaj oraĵisto, kiu instruis al sia filo la komercon de oro. Lorenzo sekve fariĝis lernoknabo en la ateliero de , kie Brunelleschi ankaŭ trejnis. Kiam peston trafis Florenco en 1400, Ghiberti elmigris al Romagna, kie li helpis finpretigi la murfreskojn de la kastelo de Karlo la 1-a Malatesta. (eo)
- Lorenzo Ghiberti (UK: /ɡɪˈbɛərti/, US: /ɡiːˈ-/, Italian: [loˈrɛntso ɡiˈbɛrti]; 1378 – 1 December 1455), born Lorenzo di Bartolo, was an Italian Renaissance sculptor from Florence, a key figure in the Early Renaissance, best known as the creator of two sets of bronze doors of the Florence Baptistery, the later one called by Michelangelo the Gates of Paradise. Trained as a goldsmith and sculptor, he established an important workshop for sculpture in metal. His book of Commentarii contains important writing on art, as well as what may be the earliest surviving autobiography by any artist. (en)
- Lorenzo Ghiberti (Florença, 1378 - Florença, 1 de dezembro de 1455) foi um escultor italiano renascentista. Escultor e fundidor em metal italiano nascido em Pelago, que conseguiu impor, sobre as influências góticas, os novos postulados estéticos inspirados no mundo clássico que caracterizariam a arte renascentista do período Quattrocento (1400-1499) e cuja principal obra foi lavrar as monumentais portas de bronze do batistério de Florença. (pt)
- 洛伦佐·吉贝尔蒂（Lorenzo Ghiberti，本名Lorenzo di Bartolo，1378年－1455年12月1日）是意大利文艺复兴初期雕塑家。 吉贝尔蒂出生在佛罗伦萨。他的父亲Bartoluccio吉贝尔蒂是一位训练有素的艺术家和金匠，在黄金贸易中训练他的儿子。后来洛伦佐·吉贝尔蒂前往Bartoluccio de Michele的作坊工作，伯鲁乃列斯基也在那里接受培训。当1400年黑死病袭击佛罗伦萨时，吉贝尔蒂移居罗马涅（Romagna），在那里协助完成了卡罗马拉泰斯塔（Carlo I Malatesta）城堡的壁画。 吉贝尔蒂首次出名是在1401年击败伯鲁乃列斯基，赢得佛罗伦萨圣若望洗礼堂第一套青铜大门的竞赛。最初的计划是描绘旧约奉献以撒的情景，但是后来改为描绘新约的情景。 为了完成这一委托，他设立了一个大型作坊，许多艺术家在其中培训，包括多那太罗、、米开罗佐、保罗·乌切洛和。吉贝尔蒂重新发明了青铜的（古罗马人曾经使用）。这使得他的作坊对于年轻的艺术家特别亲密。 当他的第一套28块面板完成时，吉贝尔蒂又得到委托在教堂门口完成第二套，这一次的场景来自旧约，他没有再创作28块面板，而是改为完全不同风格的10个矩形场景。它们更为自然，运用透视，也更为理想化。米开朗基罗称为这些场面为“天堂之门”。“天堂之门”被公认是人文主义的纪念碑。 (zh)
|
_01.JPG){kind=link}
.jpg){kind=link}
_01.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}