| dbo:abstract
|
- كان قانون إعادة تنظيم الهنود، أو قانون ويلر-هاوارد، الذي أُقر في 18 يونيو من عام 1934، تشريعًا فيدراليًا أمريكيًا تطرق إلى أوضاع الأمريكيين الأصليين في الولايات المتحدة. كان القانون محور ما سُمي عادة ب «الصفقة الجديدة الهندية». كان الهدف الرئيسي من القانون تغيير الهدف التقليدي في الاستيعاب الثقافي للأمريكيين الأصليين ضمن المجتمع الأمريكي وتقوية وتشجيع وتأبيد القبائل وثقافاتها التاريخية الأمريكية الأصلية في الولايات المتحدة. أعاد القانون أيضًا للهنود إدارة أصولهم -الأراضي وحقوق الثروات المعدنية- واشتمل على فقرات تهدف إلى إقامة أساس اقتصادي معقول للمقيمين في المحميات الهندية. لم ينطبق القانون على المناطق التي كانت تضم ما سيصبح لاحقًا ولايتي هاواي وألاسكا، ولم ينطبق أيضًا على ولاية أوكلاهوما التي كانت تُعتبر قد فككت محمياتها إلى حد بروز قضية ماكغيرت. إلا أنه في العام 1936، اعترف قانون لاحق بحقوق الشكان الأصليين لألاسكا وأوكلاهوما. حدد الإحصاء السكاني لعام 1930 عدد الهنود ب332 ألف هندي، و334 ألف في عام 1940، بما فيهم أولئك الذين داخل المحميات وخارجها. بلغ متوسط إنفاق الولايات المتحدة على الهنود 38 مليون دولار في أواخر العشرينيات من القرن العشرين، وانخفض ذلك الرقم إلى أدنى مستوياته في عام 1933 عند 23 مليون دولار، وبلغ 38 مليون دولار في عام 1940. كان قانون إعادة تنظيم الهنود مبادرة الأشد أهمية التي قام بها جون كوليير، الذي كان مفوض الرئيس الأمريكي فرانكلين دي. روزفلت لمكتب الشؤون الهندية منذ عام 1933 حتى عام 1945. كان كوليير قد درس القضايا الهندية لمدة طويلة وعمل من أجل إحداث تغيير من العشرينيات من القرن العشرين، ولا سيما مع الجمعية الأمريكية للدفاع عن الهنود. وكان كوليير ينوي إلى قلب السياسات الاستيعابية التي أدت إلى ضرر كبير للثقافات الأمريكية الهندية، وإلى توفير وسائل تقيم من جديد السيادة والحكم الذاتي للهنود الأمريكيين وتقليل خسائر أراضي المحميات وبناء اقتصاد مكتف ذاتيًا. وكان كوليير على قناعة بأن الثقافة التقليدية الهندية تتفوق على الثقافة الأمريكية الحديثة، وأنها كانت جديرة بأن يقتدى بها. اعتُبرت اقتراحات كوليير مثيرة للجدل بشكل كبير، إذ كانت العديد من المصالح البارزة تجني أرباحًا من بيع الأراضي الأصلية وإدارتها. عدل الكونغرس مقترحات كوليير واحتفظ مكتب الشؤون الهندية بالإشراف على القبائل والمحميات ضمن وزارة الداخلية. كانت فقرات الحكم الذاتي ستصبح سارية المفعول على قبيلة ما لم تصوت ضد ذلك أغلبية واضحة من الهنود المؤهلين. وعند الموافقة عليه، تتبنى قبيلة ما الدستور النموذجي الذي صاغه محامو مكتب الشؤون الهندية. (ar)
- Der Indian Reorganization Act (IRA) war ein am 18. Juni 1934 erlassenes US-Gesetz, welches die Indianer eigenständiger leben lassen sollte. (de)
- The Indian Reorganization Act (IRA) of June 18, 1934, or the Wheeler–Howard Act, was U.S. federal legislation that dealt with the status of American Indians in the United States. It was the centerpiece of what has been often called the "Indian New Deal". The major goal was to reverse the traditional goal of cultural assimilation of Native Americans into American society and to strengthen, encourage and perpetuate the tribes and their historic Native American cultures in the United States. The Act also restored to Indians the management of their assets—land and mineral rights—and included provisions intended to create a sound economic foundation for the residents of Indian reservations. The law did not apply to the territories—including what would become the state of Hawaii, and the state of Alaska—nor did they apply to the state of Oklahoma, which until the McGirt case was regarded as having dissolved its reservations. In 1936 however, the rights of the Indigenous people of Alaska and Oklahoma were recognized under a subsequent law. The census counted 332,000 Indians in 1930 and 334,000 in 1940, including those on and off reservations. Total U.S. spending on Indians averaged $38 million a year in the late 1920s, dropping to an all time low of $23 million in 1933, and reaching $38 million in 1940. The IRA was the most significant initiative of John Collier, who was President Franklin D. Roosevelt's Commissioner of the Bureau of Indian Affairs (BIA) from 1933 to 1945. He had long studied Indian issues and worked for change since the 1920s, particularly with the American Indian Defense Association. He intended to reverse the assimilationist policies that had resulted in considerable damage to American Indian cultures, and to provide a means for American Indians to re-establish sovereignty and self-government, to reduce the losses of reservation lands, and to build economic self-sufficiency. He believed that Indian traditional culture was superior to that of modern America, and thought it worthy of emulation. His proposals were considered highly controversial, as numerous powerful interests had profited from the sale and management of Native lands. Congress revised Collier's proposals and preserved oversight of tribes and reservations by the Bureau of Indian Affairs within the Department of Interior. The self-government provisions would automatically go into effect for a tribe unless a clear majority of the eligible Indians voted it down. When approved, a tribe would adopt a variation of the model constitution drafted by BIA lawyers. (en)
- L'Indian Reorganization Act est une loi fédérale des États-Unis entrée en vigueur le 18 juin 1934 qui met fin au processus de parcellisation des terres amérindiennes introduit par le General Allotment Act de 1887, et reconnaît aux tribus amérindiennes le droit à l'autonomie. (fr)
- Ustawa o reorganizacji Indian (ang. Indian Reorganization Act - IRA, zwana też Wheeler-Howard Act) - ustawa Kongresu USA z 18 czerwca 1934 roku, stwarzająca nowe - obowiązujące zasadniczo do dziś - podstawy prawne, organizacyjne i finansowe autonomicznego funkcjonowania grup tubylczych Amerykanów (czyli plemion indiańskich USA i - częściowo - tubylczych społeczności Alaski), określająca ich uprawnienia oraz relacje z władzami. (pl)
- Закон о реорганизации индейцев (англ. Indian Reorganization Act) принятый Конгрессом США 18 июня 1934 года, также известен как закон Уилера — Говарда, англ. Wheeler–Howard Act или «Индейский новый курс», англ. Indian New Deal, предусматривал законодательные гарантии определённых прав индейцам США (включая, с 1936 года, коренное население Аляски). В частности, закон отменял проведённую согласно закону Дауэса (Доза) (en:Dawes Act) приватизацию общих землевладений индейцев и провозглашал возвращение к местному самоуправлению на племенной основе. Закон восстановил за индейцами право на управление их собственностью (в основном земельной) и включал положения, направленные на создание здоровой экономической основы для существования индейских резерваций. Принятие данного закона было важнейшей инициативой Джона Кольера-старшего (John Collier), комиссара Бюро по делам индейцев в период 1933—1945 гг. Идею Кольера активно поддержал министр МВД Гарольд Икес. Закон не требовал от индейских племён принятия собственных конституций, однако, если племя решало принять конституцию, то она должна была: 1.
* позволить племенному совету нанимать юридического консультанта; 2.
* запретить племенному совету осуществлять какую-либо земельную сделку без одобрения большинства членов племени; 3.
* уполномочить племенной совет на ведение переговоров с правительствами США, штата и местного округа. Некоторые из этих ограничений были позднее отменены Законом о внесении технических изменений, касающихся американских индейцев (en:Native American Technical Corrections Act) 2003 года. Закон не отменил, но серьёзно ограничил практику передачи племенных земель в собственность отдельным членам племени и снизил масштабы потерь племенных земель в результате их продажи лицам, не принадлежавшим к племени. Благодаря этому Закону, а также ряду других решений федеральных судов и правительства, свыше 8000 км² земель были возвращены различным племенам в течение первых 20 лет после принятия закона. Закон содействовал росту экономического потенциала резерваций. В 1936 г. действие Закона было распространено на Аляску и Оклахому. В 1954 году Министерство внутренних дел США начало осуществлять политику «терминации» (прекращения отношений опекуна и подопечного между федеральным правительством и племенами). Одним из результатов стало упразднение (?) 109 индейских групп, занимавших 5527,4 кв. км. земель, в частности племён кламат в Орегоне, меномини в Висконсине, понка в Небраске, в Калифорнии в 1958 году терминации подверглись 38 ранчерий, в Юте 5 общин и т. д. Вопреки прежним ассимиляторским установкам, одним из ключевых положений нового закона было то, что индейские племена должны существовать неограниченное время. Закон оказался успешным с точки зрения сохранения за племенами прав на земли, однако гораздо менее успешным в плане обеспечения племенного самоуправления. (ru)
- Закон про реорганізацію індіанців (англ. Indian Reorganization Act), прийнятий Конгресом США 18 червня 1934 року, також відомий як закон Вілера — Говарда (англ. Wheeler–Howard Act) або «Індіанський новий курс» (англ. Indian New Deal), передбачав законодавчі гарантії певних прав індіанцям США (включно, від 1936 року, з корінним населенням Аляски). Зокрема, закон скасовував проведену згідно приватизацію спільних землеволодінь індіанців і проголошував повернення до місцевого самоврядування на племінній основі. Закон відновив за індіанцями право на керування їхньою власністю (переважно земельною) і містив положення, спрямовані на створення здорової економічної основи для існування індіанських резервацій. Прийняття закону було найважливішою ініціативою , комісара Бюро у справах індіанців у період 1933—1945 років. Ідею Кольєра активно підтримав міністр МВС . Закон не вимагав від індіанських племен прийняття власних конституцій, однак, якщо плем'я вирішувало прийняти конституцію, то вона мала: 1.
* дозволити племінній раді наймати юридичного консультанта; 2.
* заборонити племінній раді здійснювати будь-яку земельну угоду без схвалення більшості членів племені; 3.
* уповноважити племінну раду на ведення переговорів з урядами США, штату та місцевого округу. Деякі з цих обмежень пізніше скасовано Законом про внесення технічних змін, що стосуються американських індіанців 2003 року. Закон не скасував, але серйозно обмежив практику передання племінних земель у власність окремим членам племені і знизив масштаби втрат племінних земель внаслідок їх продажу особам, які не належали до племені. Завдяки цьому Закону, а також низці інших рішень федеральних судів і уряду, протягом перших 20 років після прийняття закону різним племенам повернуто понад 8000 км2 земель. Закон сприяв зростанню економічного потенціалу резервацій. 1936 року дію Закону поширено на Аляску й Оклахому. 1954 року Міністерство внутрішніх справ США почало здійснювати політику «термінації» (припинення відносин опікуна та підопічного між федеральним урядом і племенами). Одним з наслідків стало скасування 109 індіанських груп, що займали 5527,4 км2 земель, зокрема племен кламатів в Орегоні, у Вісконсині, понка в Небрасці, у Каліфорнії в 1958 році термінації зазнали 38 ранчерій, в Юті 5 громад тощо. Всупереч колишнім асиміляторським установкам, одним із ключових положень нового закону було те, що індіанські племена мають існувати необмежений час. Закон виявився успішним з точки зору збереження за племенами прав на землі, однак значно менш успішним у плані забезпечення племінного самоврядування. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Der Indian Reorganization Act (IRA) war ein am 18. Juni 1934 erlassenes US-Gesetz, welches die Indianer eigenständiger leben lassen sollte. (de)
- L'Indian Reorganization Act est une loi fédérale des États-Unis entrée en vigueur le 18 juin 1934 qui met fin au processus de parcellisation des terres amérindiennes introduit par le General Allotment Act de 1887, et reconnaît aux tribus amérindiennes le droit à l'autonomie. (fr)
- Ustawa o reorganizacji Indian (ang. Indian Reorganization Act - IRA, zwana też Wheeler-Howard Act) - ustawa Kongresu USA z 18 czerwca 1934 roku, stwarzająca nowe - obowiązujące zasadniczo do dziś - podstawy prawne, organizacyjne i finansowe autonomicznego funkcjonowania grup tubylczych Amerykanów (czyli plemion indiańskich USA i - częściowo - tubylczych społeczności Alaski), określająca ich uprawnienia oraz relacje z władzami. (pl)
- كان قانون إعادة تنظيم الهنود، أو قانون ويلر-هاوارد، الذي أُقر في 18 يونيو من عام 1934، تشريعًا فيدراليًا أمريكيًا تطرق إلى أوضاع الأمريكيين الأصليين في الولايات المتحدة. كان القانون محور ما سُمي عادة ب «الصفقة الجديدة الهندية». كان الهدف الرئيسي من القانون تغيير الهدف التقليدي في الاستيعاب الثقافي للأمريكيين الأصليين ضمن المجتمع الأمريكي وتقوية وتشجيع وتأبيد القبائل وثقافاتها التاريخية الأمريكية الأصلية في الولايات المتحدة. (ar)
- The Indian Reorganization Act (IRA) of June 18, 1934, or the Wheeler–Howard Act, was U.S. federal legislation that dealt with the status of American Indians in the United States. It was the centerpiece of what has been often called the "Indian New Deal". The major goal was to reverse the traditional goal of cultural assimilation of Native Americans into American society and to strengthen, encourage and perpetuate the tribes and their historic Native American cultures in the United States. (en)
- Закон про реорганізацію індіанців (англ. Indian Reorganization Act), прийнятий Конгресом США 18 червня 1934 року, також відомий як закон Вілера — Говарда (англ. Wheeler–Howard Act) або «Індіанський новий курс» (англ. Indian New Deal), передбачав законодавчі гарантії певних прав індіанцям США (включно, від 1936 року, з корінним населенням Аляски). Зокрема, закон скасовував проведену згідно приватизацію спільних землеволодінь індіанців і проголошував повернення до місцевого самоврядування на племінній основі. Закон відновив за індіанцями право на керування їхньою власністю (переважно земельною) і містив положення, спрямовані на створення здорової економічної основи для існування індіанських резервацій. Прийняття закону було найважливішою ініціативою , комісара Бюро у справах індіанців у пер (uk)
- Закон о реорганизации индейцев (англ. Indian Reorganization Act) принятый Конгрессом США 18 июня 1934 года, также известен как закон Уилера — Говарда, англ. Wheeler–Howard Act или «Индейский новый курс», англ. Indian New Deal, предусматривал законодательные гарантии определённых прав индейцам США (включая, с 1936 года, коренное население Аляски). В частности, закон отменял проведённую согласно закону Дауэса (Доза) (en:Dawes Act) приватизацию общих землевладений индейцев и провозглашал возвращение к местному самоуправлению на племенной основе. Закон восстановил за индейцами право на управление их собственностью (в основном земельной) и включал положения, направленные на создание здоровой экономической основы для существования индейских резерваций. Принятие данного закона было важнейшей иниц (ru)
|
