| dbo:abstract
|
- Demonstrativní spotřeba (též okázalá spotřeba) je spotřeba statků a služeb, jejímž smyslem je hlavně demonstrace bohatství nebo příjmu jednotlivce. Účelem tohoto chování je získání nebo udržení sociálního statusu. (cs)
- الاستهلاك التفاخري، هو إنفاق الأموال على السلع والخدمات الكمالية والحصول عليها لعرض القوة الاقتصادية للدخل أو الثروة المتراكمة للمشتري. يعد مثل هذا العرض العام للقوة الاقتصادية التقديرية بالنسبة للمستهلك المتفاخر، وسيلة لبلوغ وضع اجتماعي معين أو الحفاظ عليه. أدى تطوير سوسيولوجيا الاستهلاك التفاخري من قبل ثورستين فيبلين إلى ظهور مصطلح الاستهلاك التحاسدي، ومصطلح الاستهلاك المتباهي لإثارة حسد الآخرين، والتعاطف التفاخري، والاستخدام المتعمد للتبرعات المالية الخيرية لتعزيز المكانة الاجتماعية للمانح من خلال عرض الوضع الاجتماعي والاقتصادي المتفوق. (ar)
- In sociology and in economics, the term conspicuous consumption describes and explains the consumer practice of buying and using goods of a higher quality, price, or in greater quantity than practical. In 1899, the sociologist Thorstein Veblen coined the term conspicuous consumption to explain the spending of money on and the acquiring of luxury commodities (goods and services) specifically as a public display of economic power—the income and the accumulated wealth of the buyer. To the conspicuous consumer, the public display of discretionary income is an economic means of either attaining or of maintaining a given social status. The development of Veblen's sociology of conspicuous consumption also identified and described other economic behaviours such as invidious consumption, which is the ostentatious consumption of goods, an action meant to provoke the envy of other people; and conspicuous compassion, the ostentatious use of charity meant to enhance the reputation and social prestige of the donor; thus the socio-economic practises of consumerism derive from conspicuous consumption. (en)
- Geltungskonsum ist eine 1899 von Thorstein Veblen eingebrachte und auf seine „Theorie der feinen Leute“ (The Theory Of The Leisure Class) zurückgehende soziologische Bezeichnung für auffälliges, auf öffentliche Wirksamkeit (d. h. auf Geltung) zielendes, güter(ver)brauchendes Handeln (conspicuous consumption). Als „demonstrativer Verbrauch“ bzw. „demonstrative Verschwendung“ zielt das öffentliche Konsumieren darauf ab, zu zeigen, was man sich alles leisten kann (zu prunken, zu prahlen, zu protzen); hierdurch soll der soziale Status dargestellt oder erhöht werden. Es kann daher als eine Form von Imponierverhalten durch Statussymbole angesehen werden. (de)
- La consommation ostentatoire est une consommation destinée soit à mettre en évidence son statut social ou son mode de vie, soit à faire croire aux autres que l'on possède ce statut social ou mode de vie. (fr)
- Il consumo ostentativo, detto anche consumo vistoso (in inglese: conspicuous consumption), secondo la teorizzazione formulata dal sociologo Thorstein Veblen nel saggio del 1899 sullo stile di vita delle classi agiate statunitensi, è quel comportamento sociale che si esprime nella volontà di acquisto di beni e merci (ma anche di fruizione di servizi) che, in modo consapevole, assolvono alla funzione di esibire e rendere evidenti le differenze di status. In questo senso, viene anche definito come consumo posizionale (ingl.: positional consumption), proprio con riferimento alla funzione di segnalatore della propria posizione economico-finanziaria. (it)
- Conspicuous consumption (Nederlands letterlijk: 'opzichtige consumptie') is het consumeren van goederen en diensten met als voornaamste doel anderen tonen dat men een goed inkomen of een flink vermogen heeft. Dergelijk gedrag dient als een middel om de eigen sociale status te verhogen of ten minste te behouden. Het is in 1899 voor het eerst beschreven door de Amerikaanse socioloog Thorstein Veblen, in hoofdstuk 4 van zijn boek The Theory of the Leisure Class. An Economic Study of Institutions. Veblen beschreef het gedrag van de nouveau riche ('nieuw geld'); de sociale classe die van circa 1860 tot 1914 opkwam ten gevolg van de industriële revolutie. In die standplaatsgebondenheid, op sociaal en economisch vlak, werd de term strict gebruikt voor het beschrijven van mensen van de hogere middenklasse die hun (nieuwvergaarde) rijkdom besteedden aan het publiekelijk tonen van hun rijkdom, welvaart en sociale klasse. In de twintigste eeuw leidden significante verbeteringen van de levensomstandigheden, en een groeiende middenklasse ten gevolg van de industriële ontwikkelingen, ertoe dat de term ook werd toegepast op mensen die vrij besteedbaar inkomen aanwenden om goederen en diensten te consumeren, met als doel hun sociale status te verhogen, in plaats vanuit de daadwerkelijke behoefte voor die dienst of dat goed. In 1920 schreven economen zoals (1878-1969) over het idee dat de veranderingen in de levensstijl, mogelijk gemaakt door de economen tijdens de industriële eeuw, een "filosofie van futiliteit" of "filosofie van onzinnigheid" teweeg had gebracht in een groot deel van de maatschappij. Dit zou hebben geleid tot meer consumptie, puur voor de consumptie in plaats van consumptie ter bevrediging van een daadwerkelijke behoefte. In deze context wordt conspicuous consumption ook uitgelegd als narcistisch gedrag, of kan consumptie als verslaving worden beschouwd, of als beiden, waarbij nadruk gelegd wordt op de psychologische omstandigheden die worden opgewekt door de consumptiemaatschappij en het daarin florerende consumentisme, het verlangen om hedonistische verlangens en verwachtingen direct te bevredigen. Veblen beschreef in zijn theorie aanvankelijk voornamelijk de hogere klassen en elite, die een hoog inkomen had. Recenter economisch onderzoek toont dat conspicuous consumption juist minder voorkomt onder welvarende klassen dan onder niet- welvarende klassen. Dit geldt zowel voor diverse etnische achtergronden, als voor klassen in opkomende economieën. In The Millionaire Next Door: The Surprising Secrets of America's Wealthy (1996), schrijven Thomas J. Stanley en William D. Danko dat Amerikanen met een vermogen van minstens een miljoen dollar minder geneigd zijn om opzichtig te consumeren. Ze zijn zuiniger, en kopen bijvoorbeeld eerder een gebruikte auto dan een nieuwe, om waardevermindering en snelle veroudering te voorkomen, maar ook om geen rentedragende lening te hoeven aangaan. Conspicuous compassion, waarbij publiekelijk gedoneerd wordt aan goede doelen om de sociale status te verhogen, wordt ook beschreven als een vorm van conspicuous consumption. Dit is tevens een bijbels thema. Voor de hogere (middenklassen) kan het doneren aan goede doelen ook beschouwd worden als het onder het tapijt vegen van maatschappelijke problemen, waarbij de elite de macht heeft om te dicteren welke maatschappelijke rechten universeel zijn, en welke slechts bestemd zijn voor de 'geluksvogel tussen de pechvogels'. (nl)
- Iögonfallande konsumtion eller statuskonsumtion är konsumtion som framför allt är ägnad att väcka omvärldens uppmärksamhet, i syftet att upprätthålla social status. Begreppet introducerades av den norsk-amerikanska ekonomen Thorstein Veblen i boken The Theory of the Leisure Class (1924), där han anser att den är typisk för de nyrika. Eftersom social status är en positionsvara med begränsat utbud kan det uppstå externa effekter där priset i iögonfallande konsumtion ökar med antal konsumenter. (sv)
- Ostentacyjna konsumpcja (konsumpcja na pokaz) – publiczne demonstrowanie nabytych dóbr przez jednostki lub grupy społeczne w celu zwrócenia na siebie uwagi oraz zdobycia prestiżu, statusu społecznego i odróżnienia się od innych. Pojęcie wprowadzone przez Thorsteina Veblena w jego teorii klasy próżniaczej. Zgodnie z nią głównie bogaci ludzie: biznesmeni, finansiści i arystokracja demonstrują swoją pozycję społeczną poprzez konsumpcję na pokaz. Ostentacyjne używanie dóbr przynosi większy prestiż, gdy są wykorzystywane do rozrywki i beztroskiego spędzania czasu. Przykłady stanowią: rozrzutność, marnotrawstwo, kosztowne zabawy, kupno dóbr luksusowych. (pl)
- Consumo conspícuo ou consumo ostentatório é um termo usado para descrever os gastos em bens e serviços adquiridos principalmente com o propósito de mostrar riqueza. Na mente do consumidor conspícuo, tal exibição serve como meio para ter ou manter um status social perante um grupo social, que determina socialmente objetos e bens, como uma classificação de um status mais elevado ou mais baixo por conta dessas respectivas aquisições, determinando assim uma classificação social com base em bens adquiridos e exibidos. O consumo conspícuo tem maior impacto ambiental e é antagonista da sustentabilidade, pois induz a desmedida exploração de recursos naturais para alimentar a produção de bens supérfluos. Com essa necessidade em obter objetos que utilizam o meio ambiente como fonte para sua produção, todo o mercado de produção intensificou-se para satisfazer tal modo de consumo, tendo implicações em diferentes atividades sociais, no surgimento de mais profissões especializadas para a contínua realização do consumo. Mesmo sendo prejudicial ao meio-ambiente, temos o ponto de que o consumo de certa maneira influencia também na economia, mas de maneira positiva, já que, a partir do momento em que as pessoas adquirem (compram), isso gera um crescimento financeiro. (pt)
- 炫耀性消費(英語：Conspicuous Consumption)是指以表現財富或收入為目的而花費於商品或勞務的消費行為。而「炫耀性商品」又稱奢侈品，則是用來突顯身分、地位，商品的價格越貴，反而讓人越想要購買例如:珠寶、名牌包等物品。故炫耀性消費者便利用此行為來維護或獲取其社會地位。 一般來說，在需求理論裡頭，價格越高，需求數量相對會越少。但炫耀性商品則剛好是需求理論之例外，因炫耀性商品之消費行為，則是價格越高，需求數量越多，故不符合需求理論之原則。 「炫耀性消費」此一名詞，是經濟學家與社會學家托斯丹·范伯倫（Thorstein Veblen）在其1899年所出版的《有閒階級論》中所提出。 而在服务、教育和人力资本投资方面的消费，则被称为非炫耀性消费。 (zh)
- Демонстративное потребление (англ. conspicuous consumption), также показное, престижное, статусное потребление (status consumption), «показуха», «понты» — расточительные траты на товары или услуги с преимущественной целью продемонстрировать собственное богатство. С точки зрения демонстративного потребителя такое поведение служит средством достижения или поддержки определённого социального статуса. Демонстративное потребление - одно из центральных понятий теории моды. В разговорном английском языке также используется фраза «keeping up with the Joneses» («быть не хуже людей», дословно «идти вровень с Джонсами»). (ru)
- Демонстративне або Показне споживання — придбання товарів та послуг головним чином з метою відображення доходів або багатства. З точки зору демонстративного споживача, така поведінка є засобом досягнення або підтримки певного соціального статусу. Крім того, існує більш спеціалізований термін «Invidious consumption», що позначає споживання з умисною метою викликати почуття заздрості. Термін «демонстративне споживання» був введений економістом і соціологом Торстейн Вебленом у книзі . Веблен використовував цей термін для опису особливостей поведінки нуворишів — класу, що виділився в XIX столітті в результаті акумулювання капіталу під час другої промислової революції. У цьому контексті застосування терміну звужувалося до членів вищого класу, які використовували своє величезне багатство для декларації своєї соціальної влади, реальної чи уявної. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Demonstrativní spotřeba (též okázalá spotřeba) je spotřeba statků a služeb, jejímž smyslem je hlavně demonstrace bohatství nebo příjmu jednotlivce. Účelem tohoto chování je získání nebo udržení sociálního statusu. (cs)
- الاستهلاك التفاخري، هو إنفاق الأموال على السلع والخدمات الكمالية والحصول عليها لعرض القوة الاقتصادية للدخل أو الثروة المتراكمة للمشتري. يعد مثل هذا العرض العام للقوة الاقتصادية التقديرية بالنسبة للمستهلك المتفاخر، وسيلة لبلوغ وضع اجتماعي معين أو الحفاظ عليه. أدى تطوير سوسيولوجيا الاستهلاك التفاخري من قبل ثورستين فيبلين إلى ظهور مصطلح الاستهلاك التحاسدي، ومصطلح الاستهلاك المتباهي لإثارة حسد الآخرين، والتعاطف التفاخري، والاستخدام المتعمد للتبرعات المالية الخيرية لتعزيز المكانة الاجتماعية للمانح من خلال عرض الوضع الاجتماعي والاقتصادي المتفوق. (ar)
- La consommation ostentatoire est une consommation destinée soit à mettre en évidence son statut social ou son mode de vie, soit à faire croire aux autres que l'on possède ce statut social ou mode de vie. (fr)
- Il consumo ostentativo, detto anche consumo vistoso (in inglese: conspicuous consumption), secondo la teorizzazione formulata dal sociologo Thorstein Veblen nel saggio del 1899 sullo stile di vita delle classi agiate statunitensi, è quel comportamento sociale che si esprime nella volontà di acquisto di beni e merci (ma anche di fruizione di servizi) che, in modo consapevole, assolvono alla funzione di esibire e rendere evidenti le differenze di status. In questo senso, viene anche definito come consumo posizionale (ingl.: positional consumption), proprio con riferimento alla funzione di segnalatore della propria posizione economico-finanziaria. (it)
- Iögonfallande konsumtion eller statuskonsumtion är konsumtion som framför allt är ägnad att väcka omvärldens uppmärksamhet, i syftet att upprätthålla social status. Begreppet introducerades av den norsk-amerikanska ekonomen Thorstein Veblen i boken The Theory of the Leisure Class (1924), där han anser att den är typisk för de nyrika. Eftersom social status är en positionsvara med begränsat utbud kan det uppstå externa effekter där priset i iögonfallande konsumtion ökar med antal konsumenter. (sv)
- 炫耀性消費(英語：Conspicuous Consumption)是指以表現財富或收入為目的而花費於商品或勞務的消費行為。而「炫耀性商品」又稱奢侈品，則是用來突顯身分、地位，商品的價格越貴，反而讓人越想要購買例如:珠寶、名牌包等物品。故炫耀性消費者便利用此行為來維護或獲取其社會地位。 一般來說，在需求理論裡頭，價格越高，需求數量相對會越少。但炫耀性商品則剛好是需求理論之例外，因炫耀性商品之消費行為，則是價格越高，需求數量越多，故不符合需求理論之原則。 「炫耀性消費」此一名詞，是經濟學家與社會學家托斯丹·范伯倫（Thorstein Veblen）在其1899年所出版的《有閒階級論》中所提出。 而在服务、教育和人力资本投资方面的消费，则被称为非炫耀性消费。 (zh)
- In sociology and in economics, the term conspicuous consumption describes and explains the consumer practice of buying and using goods of a higher quality, price, or in greater quantity than practical. In 1899, the sociologist Thorstein Veblen coined the term conspicuous consumption to explain the spending of money on and the acquiring of luxury commodities (goods and services) specifically as a public display of economic power—the income and the accumulated wealth of the buyer. To the conspicuous consumer, the public display of discretionary income is an economic means of either attaining or of maintaining a given social status. (en)
- Geltungskonsum ist eine 1899 von Thorstein Veblen eingebrachte und auf seine „Theorie der feinen Leute“ (The Theory Of The Leisure Class) zurückgehende soziologische Bezeichnung für auffälliges, auf öffentliche Wirksamkeit (d. h. auf Geltung) zielendes, güter(ver)brauchendes Handeln (conspicuous consumption). (de)
- Ostentacyjna konsumpcja (konsumpcja na pokaz) – publiczne demonstrowanie nabytych dóbr przez jednostki lub grupy społeczne w celu zwrócenia na siebie uwagi oraz zdobycia prestiżu, statusu społecznego i odróżnienia się od innych. (pl)
- Conspicuous consumption (Nederlands letterlijk: 'opzichtige consumptie') is het consumeren van goederen en diensten met als voornaamste doel anderen tonen dat men een goed inkomen of een flink vermogen heeft. Dergelijk gedrag dient als een middel om de eigen sociale status te verhogen of ten minste te behouden. Het is in 1899 voor het eerst beschreven door de Amerikaanse socioloog Thorstein Veblen, in hoofdstuk 4 van zijn boek The Theory of the Leisure Class. An Economic Study of Institutions. (nl)
- Consumo conspícuo ou consumo ostentatório é um termo usado para descrever os gastos em bens e serviços adquiridos principalmente com o propósito de mostrar riqueza. Na mente do consumidor conspícuo, tal exibição serve como meio para ter ou manter um status social perante um grupo social, que determina socialmente objetos e bens, como uma classificação de um status mais elevado ou mais baixo por conta dessas respectivas aquisições, determinando assim uma classificação social com base em bens adquiridos e exibidos. (pt)
- Демонстративне або Показне споживання — придбання товарів та послуг головним чином з метою відображення доходів або багатства. З точки зору демонстративного споживача, така поведінка є засобом досягнення або підтримки певного соціального статусу. Крім того, існує більш спеціалізований термін «Invidious consumption», що позначає споживання з умисною метою викликати почуття заздрості. (uk)
- Демонстративное потребление (англ. conspicuous consumption), также показное, престижное, статусное потребление (status consumption), «показуха», «понты» — расточительные траты на товары или услуги с преимущественной целью продемонстрировать собственное богатство. С точки зрения демонстративного потребителя такое поведение служит средством достижения или поддержки определённого социального статуса. Демонстративное потребление - одно из центральных понятий теории моды. (ru)
|
