| dbo:abstract
|
- Στην εκκλησιαστική αρχιτεκτονική το κιβώριο (αρχ.ελλ. κιβώριον, λατ. και αγγλ. ciborium) είναι ένας θόλος ή επικάλυμμα, που υποστηρίζεται από κίονες και στέκεται ξεχωρισμένος στο , και πάνω από την Αγία Τράπεζα (βωμό), σε μια βασιλική ή άλλο χριστιανικό ναό. Μπορεί επίσης να είναι γνωστό με τον γενικότερο όρο baldachin, αν και το «κιβώριο» θεωρείται συχνά πιο σωστό για παραδείγματα σε ναούς. Πραγματικά, ένα baldachin (αρχικά ένας τύπος μεταξιού από τη Βαγδάτη) θα πρέπει να έχει υφασμάτινο κάλυμμα, ή τουλάχιστον, όπως στον Άγιο Πέτρο της Ρώμης, να μιμείται ένα. Τα πρώτα κιβώρια είχαν παραπετάσματα (κουρτίνες) που κρέμονταν από ράβδους μεταξύ των κιόνων, έτσι ώστε η Αγία Τράπεζα να μπορούσε να αποκρυβεί από τον κυρίως ναό σε μέρη της λειτουργίας. Μικρότερα παραδείγματα μπορεί να καλύπτουν άλλα αντικείμενα σε μια εκκλησία. Σε έναν πολύ μεγάλο ναό, το κιβώριο είναι ένας αποτελεσματικός τρόπος οπτικής αναδείξεως της Αγίας Τράπεζας και τονισμού της σημασίας της. Ο βωμός και το κιβώριο συχνά τοποθετούνται σε υπερυψωμένη βάση, ώστε να βρίσκονται πάνω από το δάπεδο του Ιερού. (el)
- Ein Ziborium (lateinisch ciborium ‚Trinkbecher‘, Mehrzahl Ziborien, vgl. Ziborium (Gefäß)) ist ein auf Säulen ruhender Aufbau über einem Altar. Ein solcher steinerner Altarüberbau, ein Altarziborium oder Baldachin, findet sich besonders häufig in Kirchen in Italien. (de)
- La ciborio estas arkitektura elemento baldakenforma kiu superestas la altaron en la katolikaj preĝejoj. Laŭ Francisko Azorín tamen ciborio estas Pokalo similforma al la frukto de nenufaro, uzita de la antikvaj grekoj k. romanoj. Hostivazo kestoforma, pokaloforma, kolomboforma. Li indikas etimologion el greka kiborion (granda pokalo) kaj de tie la latina ciborium. Klare li aludas nur la ujon, kiun oni metas sub la konstrua ciborio. (eo)
- In ecclesiastical architecture, a ciborium ("ciborion": κιβώριον in Greek) is a canopy or covering supported by columns, freestanding in the sanctuary, that stands over and covers the altar in a basilica or other church. It may also be known by the more general term of baldachin, though ciborium is often considered more correct for examples in churches. Really a baldachin (originally an exotic type of silk from Baghdad) should have a textile covering, or at least, as at Saint Peter's in Rome, imitate one. There are exceptions; Bernini's structure in Saint Peter's, Rome is always called the baldachin. Early ciboria had curtains hanging from rods between the columns, so that the altar could be concealed from the congregation at points in the liturgy. Smaller examples may cover other objects in a church. In a very large church, a ciborium is an effective way of visually highlighting the altar, and emphasizing its importance. The altar and ciborium are often set upon a dais to raise it above the floor of the sanctuary. A ciborium is also a covered, chalice-shaped container for Eucharistic hosts. In Italian the word is often used for the tabernacle on the altar, which is not the case in English. (en)
- Un ciborio es un elemento arquitectónico consistente en un baldaquín que corona un altar o tabernáculo, especialmente en los templos cristianos antiguos. Se apoya generalmente en cuatro columnas unidas entre sí mediante arcos y cubiertos por un techo plano o con forma de pequeña cúpula. Tiene como finalidad proteger y resaltar el altar o, específicamente, el Sagrario que es el lugar en el cual se deposita el copón, con la reserva Eucarística. Puede ser considerado un sinónimo de baldaquín o baldaquino, hablándose de «ciborio» en la arquitectura paleocristiana, bizantina y románica, y «baldaquino» a partir del renacimiento. Para la época gótica puede verse usado uno u otro término. El tabernáculo cubierto por el ciborio, antes del Concilio de Trento, estaba colocado sobre una pared del presbiterio y, posteriormente, se ubicó en el centro del altar.
* Catedral de Angers
* Catedral de Grenoble
* San Zanipolo (Venise)
* Archibasílica de San Juan de Letrán
* Basílica de San Pablo Extramuros
* Baldaquino de la basílica de San Pedro
* Iglesia votiva (Viena) (es)
- Un ciborium ou symborium est une construction, parfois un objet mobilier, destinée à protéger et mettre en valeur un autel, un reliquaire ou, spécifiquement, l'armoire où est déposé le ciboire. Le ciborium affecte généralement la forme d'un dais posé sur quatre colonnes. Il peut être en bois, en métal, en pierre, et constitue parfois un véritable édifice. Ce terme est surtout utilisé pour la période antérieure au monde médiéval. À partir de l'époque médiévale, c'est le terme « baldaquin » qui est préféré. Ce mot latin est employé en français pour désigner l’édicule qui, dans certains cas, recouvrait entièrement un autel. Pendant le Moyen Âge, on plaçait aussi parfois un ciborium sur la tombe d’un saint ou d’un personnage de marque. Le ciborium était ordinairement fait de matières précieuses ou recouvert de lames d’or et d’argent. (fr)
- Il ciborio è un elemento architettonico a forma di baldacchino che sovrasta l'altare maggiore nelle chiese. Poggia generalmente su quattro supporti verticali raccordati mediante archi e reggenti una volta piana o cupoletta, destinata a custodire la pisside contenente le ostie consacrate. Se il ciborio è privo delle colonne di sostegno ed è appeso al soffitto, prende il nome di capocielo. (it)
- Het altaarciborie of ciborium (van het Griekse kiboorion; "peul van Egyptische boon") is een altaaroverkapping die op vier zuilen rust en de vorm heeft van een omgekeerde drinkbeker (zie ook ciborie) van metaal, hout of steen. Soms heeft het ook de vorm van een baldakijn. Oorspronkelijk was het bedoeld als bescherming, maar later werd het meer als versiering toegepast. Altaarcibories komen voor in zowel katholieke als oosters-orthodoxe kerken. In een koptische kerk heeft het altaar altijd een ciborie.Het wordt voor de eerste maal vermeld in het Liber pontificalis (5e-6e eeuw) en veelvuldig toegepast in de grote Romeinse basilieken. De Baldakijn van Bernini boven het altaar van de Sint-Pietersbasiliek in het Vaticaan is een beroemd altaarciborie.
* Sint-Pietersbasiliek, Rome
*
*
* Sint-Paulus buiten de Muren, Rome
* Sint-Jan van Lateranen, Rome
*
* Sint Janskerk te Waalwijk, 1924
* (nl)
- Cyborium – ażurowa nadbudowa ołtarza lub innego obiektu w kościele chrześcijańskim, składająca się zazwyczaj z czterech kolumn podtrzymujących baldachim w formie kopuły, ostrosłupa lub innej bardziej złożonej. Obudowa była najczęściej z drewna, kamieni, metali szlachetnych, zwykle bogato zdobiona. Pierwotnie cyboria umieszczane nad ołtarzami posiadały zasłony umocowane na drążkach, które były opuszczane podczas niektórych fragmentów liturgii. Ozdobne cyborium podkreślało rolę i ważność ołtarza. Symbolicznie przedstawiało niebiosa rozpostarte nad ziemią. Cyboria budowane były też nad chrzcielnicami albo grobami lub relikwiami świętych. Najstarsze zachowane źródła pisane pochodzą z IV wieku, a dotyczą cyborium w bazylice św. Jana na Lateranie. Popularne w bazylikach starochrześcijańskich i w okresie romanizmu. W gotyku wykształciło się kilka typów cyboriów (m.in. przyścienne, niszowe, także przenośne). Barokowe cyboria składają się ze zwielokrotnionych kolumn i baldachimów o skomplikowanym kształcie. W kościołach rzymskokatolickich zaniknęły wraz z wprowadzeniem wysokich nastaw ołtarzowych, stosowane dalej w kościołach prawosławnych i greckokatolickich. (pl)
- Um cibório é um elemento arquitetónico que consiste em um baldaquino que coroa um altar ou tabernáculo, especialmente nos templos cristãos antigos. Apoia-se em geral em quatro colunas unidas entre si mediante arcos e é coberto por um teto plano ou com forma de pequena cúpula. Tem como finalidade proteger e destacar o altar ou, especificamente, o cofre em que se deposita o cibório. Pode ser considerado como sinónimo de baldaquino, falando-se de «cibório» na arquitetura paleocristã, bizantina e românica, e «baldaquino» a partir do Renascimento. Para a época gótica podem ser usados ambos os termos. O tabernáculo coberto pelo cibório, antes do Concílio de Trento, era colocado sobre uma parede do presbitério, e posteriormente passou a situar-se no centro do altar. (pt)
- Ciborium är en fristående överbyggnad över altaret inom kyrkoarkitekturen. Med tabernakel betecknas en av kolonner eller andra fria stöd buren takhimmel, baldakin, till exempel över ett altare, en helgonbild, ett krucifix eller en förnäm persons plats. (sv)
- Ківо́рій, цибо́рій або сінь (грец. κιβώριον, лат. ciborium, церк.-слов. сѣнь) — елемент церковної архітектури, накриття над престолом (у католицьких храмах — вівтарем), яке підтримується колонами. До ківорія кріпилися двері чи занавіси, що закривали престол у проміжках між службами. З'являється в IV—VI століттях. В іконописі зображення ківорію символізує вівтар. Особливо часто така надбудова над вівтарем зустрічається в церквах Італії. Вже у ранньохристиянських базиліках його призначенням було виділити і захистити вівтар, який стояв на могилі мучеників. Тут також зберігався між богослужіннями і освячений хліб. З середніх віків поряд з назвою ківорій часто зустрічається назва «балдахін», яка зараз вживається в дещо іншому значенні. Первісно словом κιβώριον називали посудину для пиття; у християнських храмах — дарохранильницю, яка міститься під вівтарним покровом. З часом ківорієм почали називати вівтарний покров, який підтримується колонами та пишно прикрашений. (uk)
- Киво́рий (греч. κιβώριον, лат. ciborium— стручок египетского боба). Предположительно, у древних египтян так назывался плод лотоса, который служил сосудом для питья (в иной версии это была скорлупа боба). Затем у греков и римлян это название было перенесено на металлический сосуд, имевший похожую форму. В древнеримской архитектуре «киборий» — навес для защиты от солнца. В первые века христианства словом «киборий» лат. ciborium стали называть подвесную дарохранительницу чашевидной формы с крестом наверху. Такая же дарохранительница, сделанная в виде голубя (символ Святого Духа), называлась «перистерион» (др.-греч. περιστερεων — голубятня). Ящик, ковчег, в котором хранятся Святые Дары для евхаристии также стали именовать киворием. Киворий помещали на престоле в алтаре церкви и он символизировал место, где был распят и погребён Христос, и даже стражу, приставленную к гробу Спасителя. У католиков такой киворий принято называть табернаклем (в редких случаях: кувуклией). В восточной церкви подобную дарохранительницу со временем стали называть словом «киот», или «кибот», имеющим иное происхождение. Обычай устройства кивория над алтарём появился в раннехристианских храмах в IV—VI веках и вначале служил для крепления завес, закрывавших престол в определённые моменты богослужения и между службами. Существовали также кивории над амвоном, крещальной купелью. Небольшие балдахины устраивали над статуями в романских и готических соборах, они осеняли изображённые персонажи и, подобно «градским коронам», в виде миниатюрного города с крепостными стенами и башнями символизировали Новый Иерусалим. В России принято название «алтарная сень». Такие сени, или балдахины, устраивали над ковчегами с мощами святых, чтимыми иконами, святыми источниками, тронами и молельными местами царей, архиереев, настоятелей монастырей и ктиторов (богатых вкладчиков и благотворителей). (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Ein Ziborium (lateinisch ciborium ‚Trinkbecher‘, Mehrzahl Ziborien, vgl. Ziborium (Gefäß)) ist ein auf Säulen ruhender Aufbau über einem Altar. Ein solcher steinerner Altarüberbau, ein Altarziborium oder Baldachin, findet sich besonders häufig in Kirchen in Italien. (de)
- La ciborio estas arkitektura elemento baldakenforma kiu superestas la altaron en la katolikaj preĝejoj. Laŭ Francisko Azorín tamen ciborio estas Pokalo similforma al la frukto de nenufaro, uzita de la antikvaj grekoj k. romanoj. Hostivazo kestoforma, pokaloforma, kolomboforma. Li indikas etimologion el greka kiborion (granda pokalo) kaj de tie la latina ciborium. Klare li aludas nur la ujon, kiun oni metas sub la konstrua ciborio. (eo)
- Il ciborio è un elemento architettonico a forma di baldacchino che sovrasta l'altare maggiore nelle chiese. Poggia generalmente su quattro supporti verticali raccordati mediante archi e reggenti una volta piana o cupoletta, destinata a custodire la pisside contenente le ostie consacrate. Se il ciborio è privo delle colonne di sostegno ed è appeso al soffitto, prende il nome di capocielo. (it)
- Ciborium är en fristående överbyggnad över altaret inom kyrkoarkitekturen. Med tabernakel betecknas en av kolonner eller andra fria stöd buren takhimmel, baldakin, till exempel över ett altare, en helgonbild, ett krucifix eller en förnäm persons plats. (sv)
- Στην εκκλησιαστική αρχιτεκτονική το κιβώριο (αρχ.ελλ. κιβώριον, λατ. και αγγλ. ciborium) είναι ένας θόλος ή επικάλυμμα, που υποστηρίζεται από κίονες και στέκεται ξεχωρισμένος στο , και πάνω από την Αγία Τράπεζα (βωμό), σε μια βασιλική ή άλλο χριστιανικό ναό. Μπορεί επίσης να είναι γνωστό με τον γενικότερο όρο baldachin, αν και το «κιβώριο» θεωρείται συχνά πιο σωστό για παραδείγματα σε ναούς. Πραγματικά, ένα baldachin (αρχικά ένας τύπος μεταξιού από τη Βαγδάτη) θα πρέπει να έχει υφασμάτινο κάλυμμα, ή τουλάχιστον, όπως στον Άγιο Πέτρο της Ρώμης, να μιμείται ένα. Τα πρώτα κιβώρια είχαν παραπετάσματα (κουρτίνες) που κρέμονταν από ράβδους μεταξύ των κιόνων, έτσι ώστε η Αγία Τράπεζα να μπορούσε να αποκρυβεί από τον κυρίως ναό σε μέρη της λειτουργίας. Μικρότερα παραδείγματα μπορεί να καλύπτουν άλ (el)
- In ecclesiastical architecture, a ciborium ("ciborion": κιβώριον in Greek) is a canopy or covering supported by columns, freestanding in the sanctuary, that stands over and covers the altar in a basilica or other church. It may also be known by the more general term of baldachin, though ciborium is often considered more correct for examples in churches. Really a baldachin (originally an exotic type of silk from Baghdad) should have a textile covering, or at least, as at Saint Peter's in Rome, imitate one. There are exceptions; Bernini's structure in Saint Peter's, Rome is always called the baldachin. Early ciboria had curtains hanging from rods between the columns, so that the altar could be concealed from the congregation at points in the liturgy. Smaller examples may cover other objects (en)
- Un ciborio es un elemento arquitectónico consistente en un baldaquín que corona un altar o tabernáculo, especialmente en los templos cristianos antiguos. Se apoya generalmente en cuatro columnas unidas entre sí mediante arcos y cubiertos por un techo plano o con forma de pequeña cúpula. Tiene como finalidad proteger y resaltar el altar o, específicamente, el Sagrario que es el lugar en el cual se deposita el copón, con la reserva Eucarística.
* Catedral de Angers
* Catedral de Grenoble
* San Zanipolo (Venise)
* Archibasílica de San Juan de Letrán
* Basílica de San Pablo Extramuros
*
* (es)
- Un ciborium ou symborium est une construction, parfois un objet mobilier, destinée à protéger et mettre en valeur un autel, un reliquaire ou, spécifiquement, l'armoire où est déposé le ciboire. Le ciborium affecte généralement la forme d'un dais posé sur quatre colonnes. Il peut être en bois, en métal, en pierre, et constitue parfois un véritable édifice. Ce terme est surtout utilisé pour la période antérieure au monde médiéval. À partir de l'époque médiévale, c'est le terme « baldaquin » qui est préféré. (fr)
- Het altaarciborie of ciborium (van het Griekse kiboorion; "peul van Egyptische boon") is een altaaroverkapping die op vier zuilen rust en de vorm heeft van een omgekeerde drinkbeker (zie ook ciborie) van metaal, hout of steen. Soms heeft het ook de vorm van een baldakijn. Oorspronkelijk was het bedoeld als bescherming, maar later werd het meer als versiering toegepast.
* Sint-Pietersbasiliek, Rome
*
*
* Sint-Paulus buiten de Muren, Rome
* Sint-Jan van Lateranen, Rome
*
* Sint Janskerk te Waalwijk, 1924
* (nl)
- Cyborium – ażurowa nadbudowa ołtarza lub innego obiektu w kościele chrześcijańskim, składająca się zazwyczaj z czterech kolumn podtrzymujących baldachim w formie kopuły, ostrosłupa lub innej bardziej złożonej. Obudowa była najczęściej z drewna, kamieni, metali szlachetnych, zwykle bogato zdobiona. Pierwotnie cyboria umieszczane nad ołtarzami posiadały zasłony umocowane na drążkach, które były opuszczane podczas niektórych fragmentów liturgii. Ozdobne cyborium podkreślało rolę i ważność ołtarza. Symbolicznie przedstawiało niebiosa rozpostarte nad ziemią. (pl)
- Um cibório é um elemento arquitetónico que consiste em um baldaquino que coroa um altar ou tabernáculo, especialmente nos templos cristãos antigos. Apoia-se em geral em quatro colunas unidas entre si mediante arcos e é coberto por um teto plano ou com forma de pequena cúpula. Tem como finalidade proteger e destacar o altar ou, especificamente, o cofre em que se deposita o cibório. O tabernáculo coberto pelo cibório, antes do Concílio de Trento, era colocado sobre uma parede do presbitério, e posteriormente passou a situar-se no centro do altar. (pt)
- Киво́рий (греч. κιβώριον, лат. ciborium— стручок египетского боба). Предположительно, у древних египтян так назывался плод лотоса, который служил сосудом для питья (в иной версии это была скорлупа боба). Затем у греков и римлян это название было перенесено на металлический сосуд, имевший похожую форму. В древнеримской архитектуре «киборий» — навес для защиты от солнца. (ru)
- Ківо́рій, цибо́рій або сінь (грец. κιβώριον, лат. ciborium, церк.-слов. сѣнь) — елемент церковної архітектури, накриття над престолом (у католицьких храмах — вівтарем), яке підтримується колонами. До ківорія кріпилися двері чи занавіси, що закривали престол у проміжках між службами. З'являється в IV—VI століттях. В іконописі зображення ківорію символізує вівтар. З середніх віків поряд з назвою ківорій часто зустрічається назва «балдахін», яка зараз вживається в дещо іншому значенні. (uk)
|
.jpg){kind=link}
_01.jpg){kind=link}
