An Entity of Type: disease, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Plague is an infectious disease caused by the bacterium Yersinia pestis. Symptoms include fever, weakness and headache. Usually this begins one to seven days after exposure. There are three forms of plague. The difference between the forms of plague is the location of infection; in pneumonic plague the infection is in the lungs, in bubonic plague the lymph nodes, and in septicemic plague within the blood.In the bubonic form there is also swelling of lymph nodes, while in the septicemic form tissues may turn black and die, and in the pneumonic form shortness of breath, cough and chest pain may occur.

Property Value
dbo:abstract
  • الطاعون هو من الأمراض المعدية القاتلة التي يسببها إنتروبكتريسا يرسينية طاعونية، الذي سمي على اسم عالم البكتيريا الفرنسي السويسري ألكسندر يرسن. حتى يونيو 2007، كان الطاعون واحدا من الأمراض الوبائية الثلاثة الواجب الإبلاغ عنها على وجه التحديد إلى منظمة الصحة العالمية (الاثنان الآخران تحديدا هما الكوليرا والحمى الصفراء). اعتمادا على الالتهاب في الرئتين، أو الظروف الصحية، يمكن أن ينتشر الطاعون في الهواء، عن طريق الاتصال المباشر، أو عن طريق الطعام أو المواد الملوثة غير المطبوخة جيدا . أعراض الطاعون تعتمد على المناطق حيث تتركز الإصابة في كل شخص: الطاعون الدبلي في الغدد الليمفاوية، في الأوعية الدموية، الطاعون الرئوي في الرئتين، والحنجرة. ومن الممكن علاجها إذا اكتشفت في وقت مبكر. الطاعون لا يزال داء في بعض أجزاء من العالم. (ar)
  • La pesta és una malaltia infecciosa causada pel bacteri Yersinia pestis, (bacil aerobi i gramnegatiu. Els símptomes són febre, debilitat i mal de cap. Normalment aquests comencen un a set dies després de l'exposició. En la forma bubònica també s'inflen els ganglis limfàtics, mentre que en la forma septicèmica els teixits es poden tornar negres causant la mort. En la forma pneumònica pot provocar problemes respiratoris, tos i dolor toràcic. La pesta bubònica i la septicèmica es contagien generalment per picades de puça o manipulant un animal infectat. La forma pneumònica s'estén entre les persones generalment a través de l'aire mitjançant gotetes infectades. El diagnòstic és localitza a través del bacteri trobat en un fluid procedent d'un gangli limfàtic, de la sang o d'un esput.S'encomana molt fàcilment en climes calorosos i humits, però si la temperatura mitjana diària és d'uns 30 °C i l'ambient és sec, pot arribar a minvar molt. La població que té un risc elevat pot ser vacunada. Aquelles persones que han estan exposats, com es el cas d'una pandèmia poden ser tractats amb medicació preventiva. Si l'individu ja està infectat el seu tractament serà amb antibiòtics i tractaments simptomàtics. Els antibiòtics inclouen una combinació de gentamicina i una fluoroquinolona. El risc de mort amb tractament és aproximadament del 10%, mentre que sense aquest és aproximadament del 70%. A nivell mundial, es denuncien uns 600 casos a l'any. El 2017, els països amb més casos comprenien la República Democràtica del Congo, Madagascar i el Perú. Als Estats Units, ocasionalment es produeixen infeccions a les zones rurals, on es creu que els bacteris circulen entre rosegadors. Històricament ha tingut lloc en grans brots, essent la més coneguda la Pesta Negra al segle xiv, que va provocar més de 50 milions de morts. (ca)
  • Mor v širším, resp. přeneseném, resp. historickém slova smyslu znamená jakékoliv vážné infekční onemocnění s výrazným dopadem na společnost, v moderní mluvě se v tomto významu už prakticky nepoužívá, ale ve starší literatuře a zejména ve středověkých a raně novověkých kronikách a dějepisných pojednáních je toto pojetí běžné. V užším významu pak znamená konkrétní chorobu způsobovanou bakterií Yersinia pestis. Tento článek se bude dále zabývat tímto užším obsahem pojmu. Mor se jakožto vážné onemocnění kromě lidí vyskytuje i u některých zvířat. (cs)
  • Η πανώλη ή πανούκλα είναι οξεία λοιμώδης νόσος, που προκαλείται από το βακτήριο Yersinia pestis (παστερέλλα του Υερσέν). Η νόσος μεταδίδεται στον άνθρωπο από το τσίμπημα ψύλλων, (κυρίως του είδους Xenopsylla cheopsis), που παρασιτούν σε άρρωστο . Μεταδίδεται εύκολα και γρήγορα με άμεση ή έμμεση επαφή, ιδιαίτερα στις περιπτώσεις πνευμονικής εντόπισης, οπότε μεταδίδεται ακόμα και με τα σταγονίδια. Είναι βαριάς μορφής ασθένεια, με υψηλό πυρετό και τοξική κατάσταση. Η ασθένεια εμφανίζεται σε τρεις μορφές: * βουβωνική (έντονη αιμορραγική λεμφαδενίτιδα), * πνευμονική, που είναι ιδιαίτερα μολυσματική μορφή (βαριά πνευμονία) * σηψαιμική. Η σηψαιμική και η πνευμονική μορφή είναι πάντα θανατηφόρες, εάν η θεραπευτική αγωγή δεν είναι ταχύτατα αποτελεσματική. Οι σουλφοναμίδες και ορισμένα αντιβιοτικά, όπως η στρεπτομυκίνη είναι πολύ αποτελεσματικές κατά του πανωλικού βακτηρίου. Η νόσος οδηγεί σε θνητότητα 40-60% χωρίς θεραπεία, ενώ για όσους λαμβάνουν θεραπεία η θνητότητα είναι 1-15%. Η λέξη προέρχεται από το ουσιαστικοποιημένο επίθετο ο, η πανώλης (-ους), το πανώλες. Εννοείται ότι προσδιορίζει το ουσιαστικό νόσος (πανώλης νόσος) και σημαίνει την ασθένεια που καταστρέφει τα πάντα. Για τον ίδιο λόγο έχει χρησιμοποιηθεί και για άλλες πανδημίες. Η πανώλη είναι γνωστή από την αρχαιότητα. Παράδειγμα αναφορών είναι αυτό του Θουκυδίδη: ο λοιμός των Αθηνών, πιθανώς να είναι η πανώλη. Από τον 6ο αι. και σε όλον τον Μεσαίωνα εκδηλώνονταν μεγάλες επιδημίες, με αποτέλεσμα να παραμείνουν μόνιμα ενδημικές εστίες. Γνωστή είναι η μεγάλη επιδημία του 14ου αιώνα η οποία ονομάστηκε μαύρος θάνατος. Μετά τον 14ο αιώνα, η νόσος έγινε ενδημική και για 300 χρόνια υπήρχαν επιδημικές εξάρσεις. Στα τέλη του 19ου αιώνα, σημειώθηκε πανδημία. Σήμερα, ενδημικές εστίες υπάρχουν κυρίως στην Ασία, στην Αφρική και στη Νότια Αμερική. Στην Ασία η νόσος μεταφέρεται κυρίως από το τρωκτικό Marmota himalayana, ζώο που θηρεύεται κυρίως για τη γούνα του. Η πανώλη ανήκει στις 5 σοβαρότερες μεταδιδόμενες ασθένειες. Η προφύλαξη επιτυγχάνεται με μέτρα που λαμβάνονται από την Παγκόσμια Οργάνωση Υγείας (ΠΟΥ), η τήρηση των οποίων είναι υποχρεωτική για τα κράτη-μέλη της οργάνωσης αυτής. Η πανώλη είναι επίσης γνωστή και ως πανούκλα. (el)
  • Pesto estas epidemia malsano, kiu mortigis trionon de la homaro en Eŭropo kaj kvantegon sur aliaj kontinentoj en la mezepoko. Ĝin kaŭzas la (Yersinia pestis). La plej konata inter la unua priskribitaj epidemioj okazis en la jaroj 551—580; pro ĝi mortis ĉirkaŭ 20-25 milionoj da homoj en Proksima Oriento. La lasta eŭropa epidemio okazis, kiel oni konsideras, en Rusio (suda Uralo kaj nordaj bordoj de la Kaspia maro, 1877–1889); tiam efikaj kontraŭpestaj (karantinaj kaj higienaj) penoj reduktis la kvanton de mortintoj ĝis ĉirkaŭ 420 homoj. La lasta granda epidemio de pesto okazis en Azio (Ĉinio kaj Barato) ekde 1855, mortiginte ĉirkaŭ 12 milionojn da homoj. Vakcinon kontraŭ pesto kreis en 1896 rusia judo Waldemar Haffkine aŭ . Li multe aktivis en Barato, tiam brita kolonio, savinte multajn milojn da homoj. Pro tio li ricevis en 1897 ordenon de la reĝino Viktoria mem. Baciloj de pesto plu ekzistas en naturo, kie ĝin portas diversaj animaloj. Rimarkinde, tiaj animaloj forestas en Eŭropo kaj Aŭstralio. (eo)
  • Izurri bubonikoa gaixotasun infekziosoa da, Yersinia pestis bakterioak eragindakoa. Iraganean (Erdi Aroan eta hurrengo mendeetan) gaitz honek izurrite beldurgarriekin astindu zuen Europa osoa. XX. mendearen hasieran desagertu zen Europatik, baina gaitzak bizirik dirau Afrikan, Asian eta Amerikako zenbait lurraldetan. Ikerlari batzuen ustez izurri bubonikoa historian zehar hildako gehien eragin duen gaixotasun infekziosoa da; XIV. mendean azaldutako pandemiak (Izurri Beltzak) Europako biztanleriaren herena akabatu zuen. (eu)
  • La peste es una enfermedad infectocontagiosa que afecta tanto a animales como a humanos. Está causada por la bacteria Yersinia pestis.​ Es una de las enfermedades bacterianas más agresivas y, con frecuencia, provoca la muerte de la persona afectada si no se instaura el tratamiento antibiótico adecuado. Generalmente, se transmite por picadura de pulgas infectadas procedentes de roedores, que originan bubones en las ingles y las axilas, cuadro clínico conocido como peste bubónica. Si la transmisión tiene lugar por vía respiratoria, se produce una forma particular de la enfermedad conocida con el nombre de peste neumónica.​ A la gran epidemia de peste que afectó a Europa a mediados del siglo xiv se la denomina en ocasiones peste negra. Además de estos tipos de peste, existe la peste septicémica. (es)
  • Pes atau sampar adalah penyakit menular pada manusia yang disebabkan oleh Yersinia pestis (dinamai dari bakteriolog Prancis A.J.E. Yersin). Penyakit pes disebarkan oleh hewan pengerat (terutama tikus). Wabah penyakit ini banyak terjadi dalam sejarah, dan telah menimbulkan korban jiwa yang besar. Kasus yang paling dramatis adalah Kematian Hitam (Black Death) yang terjadi di Eropa pada Abad Pertengahan. Kejadian serangan pes masih dapat ditemui di beberapa belahan dunia hingga kini. (in)
  • Die Pest (lateinisch pestis „Seuche, Epidemie, Beulenpest, Pestplage“, altgriechisch λοιμός loimós; englisch plague), veraltet auch Pestilenz genannt (mittelhochdeutsch pestilencie entlehnt von lateinisch pestilentia), ist eine hochgradig ansteckende Infektionskrankheit, die insbesondere durch das Bakterium Yersinia pestis hervorgerufen wird. Diese Erkrankung kann in verschiedenen Formen auftreten, unter anderem als und als . Während im Lateinischen und im Altgriechischen die genannten Wörter für jede als Seuche auftretende ansteckende Krankheit verwendet wurden, bezeichnet Pest im engen Sinn heute eine bestimmte Infektionskrankheit, deren Erreger erst 1894 entdeckt wurde und seit 1944 Yersinia pestis heißt. Ursprünglich ist diese Erkrankung eine Zoonose, also eine von Tieren auf Menschen und umgekehrt übertragbare Krankheit, und geht von Nagetieren wie Murmeltieren, Ratten, Eichhörnchen aus, in deren Populationen sie enzootisch sein kann. Der Übertragungsweg zum Menschen ist indirekt, klassischerweise über den Biss eines infizierten Flohs, der als Vektor dient; es ist aber auch eine direkte Mensch-zu-Mensch-Ansteckung über Tröpfcheninfektion möglich. Eine Impfung gegen den Erreger mit dem derzeitigen Pestimpfstoff wird von der WHO nur für Risikogruppen empfohlen. Für die Behandlung einer Infektion stehen verschiedene Antibiotika zur Verfügung, doch werden zunehmend Resistenzen beobachtet. In Deutschland, Österreich und der Schweiz ist die Pest eine meldepflichtige Erkrankung. Die Pest führte als sogenannter Schwarzer Tod im 14. Jahrhundert zu einer der verheerendsten Pandemien der Menschheitsgeschichte und bereits im 6. Jahrhundert als Justinianische Pest zu großen Epidemien im Mittelmeerraum. Ein historischer Überblick über die Krankheit und weitere, ebenfalls als Pest bezeichnete Seuchen, die viele Menschenleben forderten, ist unter Geschichte der Pest nachzulesen. (de)
  • La peste è una malattia infettiva di origine batterica causata dal bacillo Yersinia pestis. È una zoonosi, il cui bacino è costituito da varie specie di roditori e il cui principale vettore è la pulce dei ratti (Xenopsylla cheopis, che può essere trasmessa anche da uomo a uomo. È una malattia quarantenaria e per il regolamento sanitario internazionale è assoggettata a denuncia internazionale all'OMS, sia per i casi accertati sia per quelli sospetti. Dal 2010 al 2015 sono stati riportati 3 248 casi in tutto il mondo, con 584 morti ed è diffusa in tutti i continenti, fatta eccezione per Oceania ed Europa. Si manifesta sotto forma di tre principali quadri clinici, distinti in base ai diversi apparati dell'organismo in cui si sviluppa l'infezione, detti p. bubbonica, p. setticemica e p. polmonare. La peste bubbonica è causata dall'introduzione nell'organismo del bacillo Y. pestis attraverso la cute a seguito del morso di una pulce infetta; il bacillo, solitamente identificato dal sistema immunitario e fagocitato dai leucociti, viene smaltito attraverso il sistema linfatico fino ai linfonodi, dove però resta attivo e continua ad accumularsi moltiplicandosi. Ciò provoca una linfoadenopatia locale, cioè un'infiammazione di uno o più linfonodi, solitamente nella zona inguinale o ascellare più prossima alla zona della puntura. I linfonodi colpiti divengono rigonfiamenti dolorosi detti appunto "bubboni"; questi non sono ascessi, bensì edemi: non contengono pus bensì sangue e tessuto edematoso-necrotico (possono però divenire superinfetti e quindi purulenti, anche in fase di remissione. Quando i linfonodi non sono più in grado di contenere la malattia il bacillo può diffondersi in tutto l'organismo, dando luogo così alla seconda forma, la peste setticemica. Si tratta di un quadro clinico sistemico molto più grave: il bacillo, trasportato dal flusso sanguigno, raggiunge i principali organi dando luogo a una sepsi diffusa, condizione che, se non curata, può risultare fatale in breve tempo. Il terzo quadro clinico è la variante detta peste polmonare, estremamente grave, che si caratterizza per la diversa localizzazione in quanto si sviluppa nell'apparato respiratorio; a differenza della forma bubbonica, la peste polmonare è trasmessa per via aerea, viene contratta respirando particelle di saliva o altri liquidi provenienti da un individuo infetto ed è altamente contagiosa. I sintomi della malattia sono generici, comprendono febbre tra i 38 e i 41 °C, mal di testa, dolori articolari, nausea e vomito, sete, diarrea, tumefazione dei linfonodi e una generale sensazione di malessere. Nelle forme setticemiche e polmonari può verificarsi ipotensione, segni neurologici quali sonnolenza, letargia, delirio, e, nella forma polmonare, dispnea, tanto da conferire al malato un colorito cianotico. La sindrome da coagulazione intravascolare disseminata che può insorgere nella forma setticemica, e che è solitamente la causa del decesso, ha come sintomo vistoso l'ischemia e necrosi delle estremità (dita, piedi o mani, che diventano nere; ciò ha probabilmente contribuito a coniare il nome peste nera per indicare la pandemia esplosa in Europa a metà del XIV secolo. Se identificata tempestivamente, un pronto e corretto trattamento mediante la somministrazione di antibiotici può portare, nella maggioranza dei casi, a una prognosi positiva. La diagnosi può avvenire con certezza a seguito dell'identificazione del batterio in coltura da campioni biologici prelevati dal paziente; nella pratica non c'è il tempo di attendere un'indagine biologica, ci si affida a informazioni epidemiologiche sul contesto in cui si verifica l'infezione, e in presenza di sospetta diagnosi di peste si applica il protocollo terapeutico. (it)
  • La peste est une anthropozoonose, c'est-à-dire une maladie commune aux humains et aux animaux, causée par le bacille Yersinia pestis, découvert par Alexandre Yersin de l'Institut Pasteur en 1894. Elle se transmet principalement par piqûre de puce. Son réservoir d'origine est constitué de nombreuses espèces de rongeurs sauvages, ou commensaux comme le rat. Endémique en certaines régions ou foyers, elle peut acquérir un caractère épidémique, voire pandémique, avec un taux élevé de létalité. La peste humaine peut prendre trois formes : peste bubonique, peste septicémique et peste pneumonique. La transmission interhumaine peut être indirecte par puce (peste bubonique) ou directe par voie aérienne (peste pulmonaire). La peste a eu de nombreux impacts dans l'histoire humaine. Trois grandes pandémies sont distinguées : la première pandémie (VIe au VIIe siècle), la deuxième pandémie (XIVe au XVIIIe siècle) et la troisième pandémie (1855 - début du XXe siècle). Au début du XXIe siècle, la peste des rongeurs sauvages reste endémique dans plusieurs régions du monde (Asie centrale, Ouest des États-Unis, Afrique notamment Madagascar...). La peste humaine peut être traitée efficacement par antibiotiques si le diagnostic est fait à temps, mais elle reste redoutable dans sa forme pulmonaire en milieu urbain dégradé (insuffisance du système de santé). Par analogie, d'autres maladies à forte morbidité pour d'autres espèces sont également nommées peste, comme la peste aviaire, celle du canard, celle du porc. Ce sont des maladies virales qui n'ont rien à voir avec la peste humaine. (fr)
  • ペスト(百斯篤、百斯杜、ドイツ語: Pest、英語: plague)とはペスト菌による感染症。症状は、発熱、脱力感、頭痛などがある。感染して1-7日後に発症する 。感染者の皮膚が内出血して紫黒色になるので黒死病(こくしびょう、英語: Black Death、ドイツ語: Schwarzer Tod)とも呼ばれる。 感染ルートや臨床像によって腺ペスト、肺ペスト、敗血症型ペストに分けられる。人獣共通感染症かつ動物由来感染症である。ネズミなど齧歯類を宿主とし、主にノミによって伝播されるほか、野生動物やペットからの直接感染や、ヒト―ヒト間での飛沫感染の場合もある。感染した場合、治療は抗生物質と支持療法による。致命率は非常に高く、治療した場合の死亡率は約10%だが、治療が行われなかった場合には60%から90%に達する(これはエボラ出血熱の40〜70%よりも高い)。 英語で本来は伝染病全般を意味するplagueがペストをも意味するように、伝染病を代表するものと言える。世界の歴史において古来、複数回の世界的大流行が記録されており、14世紀に起きた大流行では、当時の世界人口4億5000万人の22%にあたる1億人が死亡したと推計されている。1894年の香港における発生時、パスツール研究所のや日本の北里柴三郎によって原因菌が突き止められ、有効な感染防止対策がなされ流行は減ったが、近年でもペストの感染は続いている。2004-2015年で世界で56,734名が感染し、死亡者数は4,651名(死亡率 8.2%)である。 日本の感染症法では一類感染症に指定されている。なお、一類感染症では唯一の細菌感染症である。 (ja)
  • De pest is een infectieziekte die van de 14e tot en met de 19e eeuw in Europa veelvuldig, bij vlagen epidemisch en zelfs pandemisch voorkwam en enorme aantallen slachtoffers maakte. De ziekte wordt veroorzaakt door de bacterie Yersinia pestis of pestbacil. De meest voorkomende verschijningsvormen van de pest zijn builenpest en longpest. Men schat dat door de Zwarte Dood van 1347-1351 een derde deel van alle Europeanen, destijds enkele tientallen miljoenen, het leven liet. In Nederland valt de ziekte onder categorie B1 van de Infectieziektenwet. Dat betekent dat binnen 24 uur na constatering door een arts, of bij een gegrond vermoeden ervan, er melding moet worden gedaan bij een GGD. De pest vormt voor medici geen probleem meer omdat de ziekte over het algemeen snel en effectief bestreden kan worden met behulp van verschillende goedkope antibiotica, zoals tetracycline en doxycycline. Behalve op Antarctica en in Australië en Europa komt de pest nog steeds op alle continenten voor onder zwarte en bruine ratten en onder een aantal andere voor de pest vatbare zoogdieren (vooral knaagdieren). Incidenteel raken mensen met de pest besmet. Daarbij gaat het voornamelijk om arme landarbeiders en hun gezinnen, die in afgelegen dorpen in het zuiden van Afrika wonen, bijvoorbeeld in Zambia, Madagaskar en Malawi, of om mensen die in afgelegen en dunbevolkte delen van Azië wonen, bijvoorbeeld in Kazachstan, Kirgizië, Binnen-Mongolië en Nepal. Zie de kaart aan de rechterkant voor een overzicht van de wereldwijde verspreiding van de pest. (nl)
  • Plague is an infectious disease caused by the bacterium Yersinia pestis. Symptoms include fever, weakness and headache. Usually this begins one to seven days after exposure. There are three forms of plague. The difference between the forms of plague is the location of infection; in pneumonic plague the infection is in the lungs, in bubonic plague the lymph nodes, and in septicemic plague within the blood.In the bubonic form there is also swelling of lymph nodes, while in the septicemic form tissues may turn black and die, and in the pneumonic form shortness of breath, cough and chest pain may occur. Bubonic and septicemic plague are generally spread by flea bites or handling an infected animal. The pneumonic form is generally spread between people through the air via infectious droplets. Diagnosis is typically by finding the bacterium in fluid from a lymph node, blood or sputum. Those at high risk may be vaccinated. Those exposed to a case of pneumonic plague may be treated with preventive medication. If infected, treatment is with antibiotics and supportive care. Typically antibiotics include a combination of gentamicin and a fluoroquinolone. The risk of death with treatment is about 10% while without it is about 70%. Globally, about 600 cases are reported a year. In 2017, the countries with the most cases include the Democratic Republic of the Congo, Madagascar and Peru. In the United States, infections occasionally occur in rural areas, where the bacteria are believed to circulate among rodents. It has historically occurred in large outbreaks, with the best known being the Black Death in the 14th century, which resulted in more than 50 million deaths. (en)
  • Dżuma (czarna śmierć, mór, zaraza morowa) – ostra bakteryjna choroba zakaźna gryzoni i (rzadziej) innych drobnych ssaków, a także człowieka (zoonoza). Choroba ta wywołana jest infekcją względnie beztlenowych pałeczek z rodziny Enterobacteriaceae (G(-)) nazwanej Yersinia pestis. (pl)
  • Pest är en infektion orsakad av bakterien Yersinia pestis. Denna isolerades 1894 i Hongkong av den fransk-schweiziske forskaren Alexandre J. E. Yersin (1863–1943 och den japanske forskaren Kitasato Shibasaburō (1856–1931 oberoende av varandra. (sv)
  • Peste é uma doença infeciosa causada pela bactéria Yersinia pestis. Existem três formas principais: peste bubónica, peste septicémica e peste pneumónica. Os sintomas mais comuns são febre, fraqueza e dor de cabeça. Os sintomas geralmente começam-se a manifestar de um a sete dias após exposição à bactéria. Na forma bubónica é também comum o aumento de volume dos gânglios linfáticos, enquanto na forma septicémica os tecidos podem tornar-se pretos e morrer, e a forma pneumónica pode ser acompanhada por falta de ar, tosse e dor no peito. As pestes bubónica e septicémica são geralmente transmitidas pela picada de pulgas ou pelo manuseio de um animal infetado. A peste pneumónica é geralmente transmitida entre pessoas por via aérea através de gotículas infetadas. O diagnóstico é geralmente realizado pela deteção da bactéria em amostras de líquido de um gânglio linfático, sangue ou escarro. As pessoas em maior risco podem ser vacinadas. As pessoas expostas a um caso de peste pneumónica pode ser tratadas com medicação preventiva. Quando a pessoa é infetada, o tratamento consiste na administração de antibióticos e cuidados de apoio. Geralmente os antibióticos incluem uma associação entre gentamicina e uma fluoroquinolona. Com tratamento, o risco de morte é de cerca de 10%, enquanto sem tratamento é de cerca de 70%. Todos os anos são reportados cerca de 600 casos da doença. Em 2017 os países com o maior número e casos foram a República Democrática do Congo, Madagáscar e o Peru. Nos Estados Unidos ocorrem infeções ocasionais em áreas rurais, onde é possível que a bactéria circule entre roedores. Ao longo da História a peste esteve na origem de vários surtos de grande dimensão, dos quais o mais conhecido é a Peste negra no século XIV que causou mais de 50 milhões de mortos. (pt)
  • Чума́ (лат. pestis — зара́за; тур. çuma — прыщ, нары́в) — острое природно-очаговое инфекционное заболевание группы карантинных инфекций, протекающее с исключительно тяжёлым общим состоянием, лихорадкой, поражением лимфоузлов, лёгких и других внутренних органов, часто с развитием сепсиса. Заболевание характеризуется высокой, практически 100% летальностью и крайне высокой заразностью. Возбудителем является чумная палочка (лат. Yersinia pestis), открытая в июне 1894 года французом Александром Йерсеном и японцем Китасато Сибасабуро. В природных очагах источниками и резервуарами возбудителя инфекции являются в основном грызуны — сурки, суслики и песчанки, мышевидные грызуны, а также зайцеобразные. В синантропных очагах основными источниками и резервуарами возбудителя являются серые и чёрные крысы, а также мыши, кошки, верблюды. Переносчики возбудителя инфекции — блохи 55 различных видов. Инкубационный период — 2-6 дней (реже до 12 дней). Наиболее распространённые формы чумы — бубонная и лёгочная, существуют также септическая, кожная, лёгкая, кишечная, кожно-бубонная. Раньше летальность при бубонной форме чумы достигала 95 %, при лёгочной — практически 98−100 %. В настоящее время при правильном лечении летальность составляет 5–10 %. В ряде исследований (как исторических, так и современных, например) болезнь называется бубонной чумой, поскольку основным признаком чумы ещё в Средние века стал бубон. Медицинские источники, из которых следует, что их авторы видели, по крайней мере, бубоны, относятся ещё к Древнему миру. Так, Руфус из Эфеса, живший во времена императора Траяна, ссылаясь на более древних врачей (имена которых до нас не дошли), описал несколько случаев заболевания определённо бубонной чумой в Ливии, Сирии и Египте. Известные эпидемии чумы, унёсшие миллионы жизней, оставили глубокий след в истории всего человечества. Не все эпидемии, названные в исторических источниках «чумой» («Антонинова чума» 165—180 гг н. э., «чума Фукидида» 430—425 гг до н. э., «сиракузская чума» 396 г. до н. э. и т. д.), были эпидемиями именно той болезни, которая сегодня называется чумой. Современные молекулярно-генетические методы дали новые, ранее недоступные возможности для идентификации инфекционного агента путём анализа археологических останков на наличие ДНК возбудителя. Известны примеры как подтверждения, так и опровержения чумного характера эпидемий. Например, анализ зубов на ДНК Yersinia pestis дал положительный результат в захоронениях времён Юстиниановой чумы и Чёрной смерти, но отрицательный результат при исследовании захоронения жертв Афинской чумы, что опровергает чумной характер афинской эпидемии. (ru)
  • Чума́ (англ. plague, лат. pestis; заст. морови́ця) — зоонозна природно-осередкова бактеріальна інфекційна хвороба, що характеризується гарячкою, тяжкою інтоксикацією, геморагічним синдромом, серозно-геморагічним ураженням легень, лімфатичної системи з утворенням бубонів, нерідким септичним перебігом і високою летальністю. При виникненні серед людей здатна до швидкого епідемічного поширення, належить до групи інфекційних хвороб з багатьма механізмами передачі. Легкість зараження людей декількома механізмами передачі, швидкість поширення, тяжкий перебіг, висока летальність — особливості, які дозволяють віднести чуму до тих інфекційних захворювань, які виявили здатність чинити серйозний вплив на здоров'я населення і можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах та увійшли до переліку подій, які можуть спричинити надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров'я. Через все це на сьогодні легеневу форму чуми відносять до тих хвороб, які регулюють сучасні Міжнародні медико-санітарні правила 2005 року. За приблизними підрахунками за відому історію чума забрала життя 180—200 млн людей. Збудника чуми віднесено до тих біологічних агентів, які офіційно визнано чинниками біологічної зброї. (uk)
  • 鼠疫(英語:Plague)是一種存在於囓齒類與跳蚤的一種人畜共通傳染病,並藉蚤傳染給各種動物及人類,其最初反應為跳蚤咬傷部位臨近的淋巴腺發炎,這就是腺鼠疫,經常發生於鼠蹊部,少發生於腋下或頸部,受感染的淋巴腺發炎、紅腫、壓痛且可能流膿,通常會有發燒現象。 (zh)
dbo:diseasesDB
  • 14226
dbo:eMedicineSubject
  • med (en)
dbo:eMedicineTopic
  • 3381 (en)
dbo:icd10
  • A20
dbo:icd9
  • 020
dbo:medicalCause
dbo:medicalDiagnosis
dbo:medication
dbo:medlinePlus
  • 000596
dbo:orpha
  • 707
dbo:symptom
dbo:thumbnail
dbo:treatment
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 4746 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 31932 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1041534151 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:caption
  • Yersinia pestis seen at 200× magnification with a fluorescent label. (en)
dbp:causes
  • Yersinia pestis (en)
dbp:diagnosis
  • Finding the bacterium in a lymph node, blood, sputum (en)
dbp:diseasesdb
  • 14226 (xsd:integer)
dbp:emedicinesubj
  • med (en)
dbp:emedicinetopic
  • 3381 (xsd:integer)
dbp:field
dbp:frequency
  • ~600 cases a year (en)
dbp:icd
  • 20 (xsd:integer)
  • (en)
  • A20 (en)
dbp:medication
  • Gentamicin and a fluoroquinolone (en)
dbp:medlineplus
  • 596 (xsd:integer)
dbp:mesh
  • D010930 (en)
dbp:name
  • Plague (en)
dbp:onset
  • -604800.0
dbp:orphanet
  • 707 (xsd:integer)
dbp:prevention
dbp:prognosis
  • ~10% risk of death (en)
dbp:symptoms
  • Fever, weakness, headache (en)
dbp:treatment
  • Antibiotics and supportive care (en)
dbp:types
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:wordnet_type
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • Mor v širším, resp. přeneseném, resp. historickém slova smyslu znamená jakékoliv vážné infekční onemocnění s výrazným dopadem na společnost, v moderní mluvě se v tomto významu už prakticky nepoužívá, ale ve starší literatuře a zejména ve středověkých a raně novověkých kronikách a dějepisných pojednáních je toto pojetí běžné. V užším významu pak znamená konkrétní chorobu způsobovanou bakterií Yersinia pestis. Tento článek se bude dále zabývat tímto užším obsahem pojmu. Mor se jakožto vážné onemocnění kromě lidí vyskytuje i u některých zvířat. (cs)
  • Izurri bubonikoa gaixotasun infekziosoa da, Yersinia pestis bakterioak eragindakoa. Iraganean (Erdi Aroan eta hurrengo mendeetan) gaitz honek izurrite beldurgarriekin astindu zuen Europa osoa. XX. mendearen hasieran desagertu zen Europatik, baina gaitzak bizirik dirau Afrikan, Asian eta Amerikako zenbait lurraldetan. Ikerlari batzuen ustez izurri bubonikoa historian zehar hildako gehien eragin duen gaixotasun infekziosoa da; XIV. mendean azaldutako pandemiak (Izurri Beltzak) Europako biztanleriaren herena akabatu zuen. (eu)
  • Pes atau sampar adalah penyakit menular pada manusia yang disebabkan oleh Yersinia pestis (dinamai dari bakteriolog Prancis A.J.E. Yersin). Penyakit pes disebarkan oleh hewan pengerat (terutama tikus). Wabah penyakit ini banyak terjadi dalam sejarah, dan telah menimbulkan korban jiwa yang besar. Kasus yang paling dramatis adalah Kematian Hitam (Black Death) yang terjadi di Eropa pada Abad Pertengahan. Kejadian serangan pes masih dapat ditemui di beberapa belahan dunia hingga kini. (in)
  • Dżuma (czarna śmierć, mór, zaraza morowa) – ostra bakteryjna choroba zakaźna gryzoni i (rzadziej) innych drobnych ssaków, a także człowieka (zoonoza). Choroba ta wywołana jest infekcją względnie beztlenowych pałeczek z rodziny Enterobacteriaceae (G(-)) nazwanej Yersinia pestis. (pl)
  • Pest är en infektion orsakad av bakterien Yersinia pestis. Denna isolerades 1894 i Hongkong av den fransk-schweiziske forskaren Alexandre J. E. Yersin (1863–1943 och den japanske forskaren Kitasato Shibasaburō (1856–1931 oberoende av varandra. (sv)
  • 鼠疫(英語:Plague)是一種存在於囓齒類與跳蚤的一種人畜共通傳染病,並藉蚤傳染給各種動物及人類,其最初反應為跳蚤咬傷部位臨近的淋巴腺發炎,這就是腺鼠疫,經常發生於鼠蹊部,少發生於腋下或頸部,受感染的淋巴腺發炎、紅腫、壓痛且可能流膿,通常會有發燒現象。 (zh)
  • La pesta és una malaltia infecciosa causada pel bacteri Yersinia pestis, (bacil aerobi i gramnegatiu. Els símptomes són febre, debilitat i mal de cap. Normalment aquests comencen un a set dies després de l'exposició. En la forma bubònica també s'inflen els ganglis limfàtics, mentre que en la forma septicèmica els teixits es poden tornar negres causant la mort. En la forma pneumònica pot provocar problemes respiratoris, tos i dolor toràcic. (ca)
  • الطاعون هو من الأمراض المعدية القاتلة التي يسببها إنتروبكتريسا يرسينية طاعونية، الذي سمي على اسم عالم البكتيريا الفرنسي السويسري ألكسندر يرسن. حتى يونيو 2007، كان الطاعون واحدا من الأمراض الوبائية الثلاثة الواجب الإبلاغ عنها على وجه التحديد إلى منظمة الصحة العالمية (الاثنان الآخران تحديدا هما الكوليرا والحمى الصفراء). (ar)
  • Η πανώλη ή πανούκλα είναι οξεία λοιμώδης νόσος, που προκαλείται από το βακτήριο Yersinia pestis (παστερέλλα του Υερσέν). Η νόσος μεταδίδεται στον άνθρωπο από το τσίμπημα ψύλλων, (κυρίως του είδους Xenopsylla cheopsis), που παρασιτούν σε άρρωστο . Μεταδίδεται εύκολα και γρήγορα με άμεση ή έμμεση επαφή, ιδιαίτερα στις περιπτώσεις πνευμονικής εντόπισης, οπότε μεταδίδεται ακόμα και με τα σταγονίδια. Είναι βαριάς μορφής ασθένεια, με υψηλό πυρετό και τοξική κατάσταση. Η ασθένεια εμφανίζεται σε τρεις μορφές: Η πανώλη είναι επίσης γνωστή και ως πανούκλα. (el)
  • Die Pest (lateinisch pestis „Seuche, Epidemie, Beulenpest, Pestplage“, altgriechisch λοιμός loimós; englisch plague), veraltet auch Pestilenz genannt (mittelhochdeutsch pestilencie entlehnt von lateinisch pestilentia), ist eine hochgradig ansteckende Infektionskrankheit, die insbesondere durch das Bakterium Yersinia pestis hervorgerufen wird. Diese Erkrankung kann in verschiedenen Formen auftreten, unter anderem als und als . (de)
  • Pesto estas epidemia malsano, kiu mortigis trionon de la homaro en Eŭropo kaj kvantegon sur aliaj kontinentoj en la mezepoko. Ĝin kaŭzas la (Yersinia pestis). La plej konata inter la unua priskribitaj epidemioj okazis en la jaroj 551—580; pro ĝi mortis ĉirkaŭ 20-25 milionoj da homoj en Proksima Oriento. La lasta eŭropa epidemio okazis, kiel oni konsideras, en Rusio (suda Uralo kaj nordaj bordoj de la Kaspia maro, 1877–1889); tiam efikaj kontraŭpestaj (karantinaj kaj higienaj) penoj reduktis la kvanton de mortintoj ĝis ĉirkaŭ 420 homoj. La lasta granda epidemio de pesto okazis en Azio (Ĉinio kaj Barato) ekde 1855, mortiginte ĉirkaŭ 12 milionojn da homoj. (eo)
  • La peste es una enfermedad infectocontagiosa que afecta tanto a animales como a humanos. Está causada por la bacteria Yersinia pestis.​ Es una de las enfermedades bacterianas más agresivas y, con frecuencia, provoca la muerte de la persona afectada si no se instaura el tratamiento antibiótico adecuado. Generalmente, se transmite por picadura de pulgas infectadas procedentes de roedores, que originan bubones en las ingles y las axilas, cuadro clínico conocido como peste bubónica. Si la transmisión tiene lugar por vía respiratoria, se produce una forma particular de la enfermedad conocida con el nombre de peste neumónica.​ A la gran epidemia de peste que afectó a Europa a mediados del siglo xiv se la denomina en ocasiones peste negra. Además de estos tipos de peste, existe la peste septicémi (es)
  • La peste est une anthropozoonose, c'est-à-dire une maladie commune aux humains et aux animaux, causée par le bacille Yersinia pestis, découvert par Alexandre Yersin de l'Institut Pasteur en 1894. Elle se transmet principalement par piqûre de puce. Son réservoir d'origine est constitué de nombreuses espèces de rongeurs sauvages, ou commensaux comme le rat. Endémique en certaines régions ou foyers, elle peut acquérir un caractère épidémique, voire pandémique, avec un taux élevé de létalité. (fr)
  • Plague is an infectious disease caused by the bacterium Yersinia pestis. Symptoms include fever, weakness and headache. Usually this begins one to seven days after exposure. There are three forms of plague. The difference between the forms of plague is the location of infection; in pneumonic plague the infection is in the lungs, in bubonic plague the lymph nodes, and in septicemic plague within the blood.In the bubonic form there is also swelling of lymph nodes, while in the septicemic form tissues may turn black and die, and in the pneumonic form shortness of breath, cough and chest pain may occur. (en)
  • ペスト(百斯篤、百斯杜、ドイツ語: Pest、英語: plague)とはペスト菌による感染症。症状は、発熱、脱力感、頭痛などがある。感染して1-7日後に発症する 。感染者の皮膚が内出血して紫黒色になるので黒死病(こくしびょう、英語: Black Death、ドイツ語: Schwarzer Tod)とも呼ばれる。 感染ルートや臨床像によって腺ペスト、肺ペスト、敗血症型ペストに分けられる。人獣共通感染症かつ動物由来感染症である。ネズミなど齧歯類を宿主とし、主にノミによって伝播されるほか、野生動物やペットからの直接感染や、ヒト―ヒト間での飛沫感染の場合もある。感染した場合、治療は抗生物質と支持療法による。致命率は非常に高く、治療した場合の死亡率は約10%だが、治療が行われなかった場合には60%から90%に達する(これはエボラ出血熱の40〜70%よりも高い)。 日本の感染症法では一類感染症に指定されている。なお、一類感染症では唯一の細菌感染症である。 (ja)
  • La peste è una malattia infettiva di origine batterica causata dal bacillo Yersinia pestis. È una zoonosi, il cui bacino è costituito da varie specie di roditori e il cui principale vettore è la pulce dei ratti (Xenopsylla cheopis, che può essere trasmessa anche da uomo a uomo. È una malattia quarantenaria e per il regolamento sanitario internazionale è assoggettata a denuncia internazionale all'OMS, sia per i casi accertati sia per quelli sospetti. Dal 2010 al 2015 sono stati riportati 3 248 casi in tutto il mondo, con 584 morti ed è diffusa in tutti i continenti, fatta eccezione per Oceania ed Europa. (it)
  • De pest is een infectieziekte die van de 14e tot en met de 19e eeuw in Europa veelvuldig, bij vlagen epidemisch en zelfs pandemisch voorkwam en enorme aantallen slachtoffers maakte. De ziekte wordt veroorzaakt door de bacterie Yersinia pestis of pestbacil. De meest voorkomende verschijningsvormen van de pest zijn builenpest en longpest. Men schat dat door de Zwarte Dood van 1347-1351 een derde deel van alle Europeanen, destijds enkele tientallen miljoenen, het leven liet. (nl)
  • Чума́ (англ. plague, лат. pestis; заст. морови́ця) — зоонозна природно-осередкова бактеріальна інфекційна хвороба, що характеризується гарячкою, тяжкою інтоксикацією, геморагічним синдромом, серозно-геморагічним ураженням легень, лімфатичної системи з утворенням бубонів, нерідким септичним перебігом і високою летальністю. Збудника чуми віднесено до тих біологічних агентів, які офіційно визнано чинниками біологічної зброї. (uk)
  • Peste é uma doença infeciosa causada pela bactéria Yersinia pestis. Existem três formas principais: peste bubónica, peste septicémica e peste pneumónica. Os sintomas mais comuns são febre, fraqueza e dor de cabeça. Os sintomas geralmente começam-se a manifestar de um a sete dias após exposição à bactéria. Na forma bubónica é também comum o aumento de volume dos gânglios linfáticos, enquanto na forma septicémica os tecidos podem tornar-se pretos e morrer, e a forma pneumónica pode ser acompanhada por falta de ar, tosse e dor no peito. (pt)
  • Чума́ (лат. pestis — зара́за; тур. çuma — прыщ, нары́в) — острое природно-очаговое инфекционное заболевание группы карантинных инфекций, протекающее с исключительно тяжёлым общим состоянием, лихорадкой, поражением лимфоузлов, лёгких и других внутренних органов, часто с развитием сепсиса. Заболевание характеризуется высокой, практически 100% летальностью и крайне высокой заразностью. Возбудителем является чумная палочка (лат. Yersinia pestis), открытая в июне 1894 года французом Александром Йерсеном и японцем Китасато Сибасабуро. (ru)
rdfs:label
  • Plague (disease) (en)
  • طاعون (ar)
  • Pesta (ca)
  • Mor (cs)
  • Πανώλη (el)
  • Pest (de)
  • Pesto (eo)
  • Peste (es)
  • Izurri buboniko (eu)
  • Peste (fr)
  • Pes (in)
  • ペスト (ja)
  • Peste (it)
  • 페스트 (ko)
  • Dżuma (pl)
  • Pest (ziekte) (nl)
  • Peste (pt)
  • Чума (ru)
  • Pest (sv)
  • Чума (uk)
  • 鼠疫 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
foaf:name
  • Plague (en)
is dbo:deathCause of
is dbo:knownFor of
is dbo:nonFictionSubject of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:deathCause of
is dbp:disease of
is dbp:risks of
is dbp:subject of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License