| dbo:abstract
|
- مقطوعة (باليونانية. περιϰοπή بيركوبه - تعني "قطعة حَلَقيّة"، مشتقة من περικόπτειν - انتزاع دائري")، وتسمى كابيتولا Capitula بلغة القرون الوسطى اللاتينية، هي مقطوعات أو فصول من الكتاب المقدس مخصصة للقراءة في العبادات. (ar)
- Perícope (del grec περικοπη, "retall") és un fragment extret de certes obres literàries, especialment del Nou Testament, amb vista al seu estudi. Històricament i bibliogràficament el terme es fa servir per designar alguns evangeliaris abreujats que contenen només els passatges necessaris per a la missa, segons el . Són examples notables les , (ca. 1000-1012) i les (ca. 1020), exemples d'art otonià a la Il·luminació de Manuscrits.
* Miniatura de les Perícopes d'Enric II.
* Miniatura de les Perícopes de Salzburg. És també un concepte habitual en l'exegesi del Nou Testament. L'escola coneguda com a el fa servir per a referenciar unitats textuals que corresponen a tradicions autònomes sobre Jesús de Natzaret, utilitzades pels evangelistes com a material per redactar els diferents Evangelis. (ca)
- Perikopa (z řeckého περικοπή perikopé, úryvek) je úryvek z Bible určený pro čtení při křesťanských a židovských bohoslužbách. Označení se používá od 16. století. Perikopy jsou obsaženy v příslušných liturgických knihách (zejména se jedná o lekcionář a evangeliář). (cs)
- Eine Perikope (von gr. περιϰοπή perikopé – „rings umhauenes Stück“, abgeleitet von περικόπτειν – „umschneiden“), in der Sprache des lateinischen Mittelalters Capitula genannt, ist ein Abschnitt aus der Bibel, der für die Lesung im Gottesdienst bestimmt ist. (de)
- Perikopoj (gr. περικοπή perikopé „ĉirkaŭhakita peco“), laŭ la mezepoko latina nomata Capitula, estas eltranĉaĵoj el la biblio destinitaj por la legado en la diservo. (eo)
- Perícopa (del griego περικοπη, pericopé, "corte") la denominación de cada uno de los pasajes o fragmentos de la Biblia que han adquirido gran notoriedad por leerse en determinadas ocasiones del culto religioso o liturgia. Histórica y bibliográficamente el término se utiliza para designar a algunos evangeliarios abreviados que contienen solo los pasajes necesarios para la misa, según el calendario litúrgico. Son ejemplos notables las (ca. 1000-1012) y las (ca. 1020), ejemplos del arte otoniano en la iluminación de manuscritos.
* Miniatura de las Perícopas de Enrique II.
* Miniatura de las Perícopas de Salzburgo. Es también un concepto habitual en la exégesis del Nuevo Testamento. La escuela conocida como Historia de las Formas lo utiliza para hacer referencia a unidades textuales que corresponden a tradiciones autónomas sobre Jesús de Nazaret, utilizadas por los evangelistas como material para redactar los diferentes evangelios. (es)
- Le mot péricope dérive du substantif du grec ancien περικοπή / perikopê, signifiant « découpage » et du verbe περικόπτω / périkoptô, qui signifie « couper autour », « détourer », « amputer ». Le terme est utilisé principalement dans le contexte exégétique et liturgique pour désigner toute partie d'une œuvre distinguée de son ensemble en raison de critères littéraires (sens, unité narrative, etc.) ou matériels (nombre de versets, longueur). La division en péricopes est généralement destinée à segmenter la lecture publique ou le commentaire d'une œuvre ou d'un livre. La péricope est l'unité de base des lectionnaires liturgiques et de textes avec commentaires comme certaines bibles glosées et chaînes exégétiques. Par extension, péricope est synonyme de « lecture liturgique », de « distinction » (Moyen Âge latin), de « section » (Abschnitt). Les cycles liturgiques de lectures bibliques, les évangéliaires, épistoliers et lectionnaires, sont des recueils de péricopes. Dans l'usage français, le terme de péricope ne s'applique pas aux lectures patristiques ou hagiographiques de la liturgie. Il est réservé aux textes bibliques, généralement évangéliques, qui précèdent les homélies lues à l'office des vigiles ou matines à la fin des nocturnes, ainsi qu'aux autres lectures de l'Ancien et du Nouveau Testament. Le terme « péricope » est aussi utilisé dans le contexte des études coraniques pour désigner une unité textuelle entre le verset et la sourate. Le Coran est, en effet, un corpus de textes réunis ensemble et ayant fait l'objet d'une composition. Ainsi, les rédacteurs du Coran « ont pu réorganiser, réinterpréter et réécrire des textes préexistants, voire ajouter des nouvelles péricopes, selon leur propre perspective » au cours du processus de rédaction. Si certaines péricopes sont des récits, d'autres sont des explications ou commentaires de textes religieux, parfois même absents du Coran. (fr)
- A pericope (/pəˈrɪkəpiː/; Greek περικοπή, "a cutting-out") in rhetoric is a set of verses that forms one coherent unit or thought, suitable for public reading from a text, now usually of sacred scripture. Also can be used as a way to identify certain themes in a chapter of sacred text. Its importance is mainly felt in, but not limited to, narrative portions of Sacred Scripture (as well as poetic sections). Manuscripts—often illuminated—called pericopes, are normally evangeliaries, that is, abbreviated Gospel Books only containing the sections of the Gospels required for the Masses of the liturgical year. Notable examples, both Ottonian, are the Pericopes of Henry II and the Salzburg Pericopes. Lectionaries are normally made up of pericopes containing the Epistle and Gospel readings for the liturgical year. A pericope consisting of passages from different parts of a single book, or from different books of the Bible, and linked together into a single reading is called a concatenation or composite reading. (en)
- Perikop (Yunani περικοπή, perikope) dalam konteks Alkitab adalah tulisan yang terdiri dari beberapa ayat yang dirangkai menjadi satu pokok pikiran yang utuh, yang cocok untuk dibacakan di hadapan banyak orang. Dalam Alkitab bahasa Indonesia, khususnya versi TB, penerjemah dari LAI telah membagi-bagi pasal-pasal di Alkitab menjadi bagian-bagian yang lebih kecil (perikop-perikop) dan masing-masing perikop pun diberi judul oleh penerjemah LAI. Beberapa contoh yang terkenal adalah , , dan Pericope Adulteræ. (in)
- La perìcope (traslitterazione del greco περικοπή, "ritaglio", derivato da περικόπτω "tagliare intorno") è, in retorica, un gruppo di versi estratti da un testo che formano un'unità o un filo di pensiero coerente e che quindi ben si presta alla lettura in pubblico. Le pericopi sono solitamente tratte dai testi sacri e vengono spesso utilizzate nell'esegesi del Nuovo Testamento. Un esempio importante è il libro del profeta Isaia dove i capitoli possono essere divisi in pericopi utili a tracciare la cronologia degli eventi o la teologia dell'autore; alcune pericopi del profeta sono richiamate anche nel Nuovo Testamento. Il termine viene anche traslato agli evangeliari, spesso miniati, contenenti solo i passi usati durante le messe dell'anno liturgico. Esempi di rilievo, entrambi ottoniani, sono il libro della pericope di Enrico II e le pericopi di Salisburgo. Anche i lezionari, normalmente, sono formati da pericopi contenenti letture estratte dalle epistole e dai vangeli per l'anno liturgico. Una pericope formata da passi estratti da parti diverse di uno stesso libro, o da diversi libri della Bibbia, viene chiamata concatenazione. Un esempio di pericopi può essere quello che il filologo Aurelio Peretti, in Teognide nella tradizione gnomologica europea (1953), ha individuato nella silloge elegiaca del poeta greco arcaico Teognide: nella suddetta raccolta, infatti, gruppi di versi possono essere legati fra di loro per la ricorrenza di medesimi temi, trattati spesso in variatio, e costituiscono le unità di cui si compone il corpus teognideo. (it)
- ペリコーペ（pericope、古代ギリシア語: περικοπή）は、キリスト教の礼拝の中で読み上げられる聖書の一節。 英語における発音に準じてペリコピーとされることもある。 (ja)
- Een perikoop (Grieks: περικοπή, perikoptoo, lett.: "rondom afhakken", "besnoeien", daarom "afgesneden gedeelte") is in de liturgie een gedeelte uit de Bijbel. In de Bijbelwetenschap wordt de term gebruikt om bouwstenen voor verhalen in de Hebreeuwse Bijbel of de evangeliën aan te duiden. (nl)
- Перико́па (греч. περικοπή, «отделение») — в риторике — целостный по смыслу или объединённый сюжетной линией раздел или отрывок текста. В настоящее время термин в основном используется в библеистике (напр. «») для обозначения совокупности фрагментов текста, объединённых одним смыслом, сюжетом или богословской идеей. Считается, что впервые дробление текста Священного Писания на перикопы было введено в середине III века диаконом Александрийской церкви Аммонием для составления лекционариев для литургического чтения. Позже, в конце IV — начале V века, Иероним Блаженный в редакции перевода Библии на латинский язык (Вульгата) ввёл своё деление текста на отрывки. В русской православной традиции синонимом термину «перикопа» является зача́ло. (ru)
- Perykopa (koine περικοπή, odcięcie, odcinek) – w retoryce to szereg wersetów zaczerpniętych z tekstu, tworzących spójną jedność lub wątek myślowy, nadających się do publicznego odczytania. (pl)
- Perikop (grekiska περικοπή) är en uppsättning verser som bildar en sammanhängande enhet eller tanke, lämplig för offentlig läsning från en text, vanligen ur Bibeln, avsedd att läsa på en gudstjänst och hålla en predikan över. Ordet perikop används också inom exegetiken som beteckning för ett begränsat bibelavsnitt. Manuskript, ofta marginalia, som kallas perikoper, är normalt evangelier, det vill säga förkortade evangelieböcker som endast innehåller de delar av evangelierna som krävs för mässorna under kyrkoåret. Lektionarier består ofta av perikoper med kyrkoårets epistel- och evangelieläsningar. Innan bestämda perikoper föreskrevs (300-400-talen) avgjorde textläsaren hur länge han skulle hålla på, och Bibelns böcker lästes enligt judisk sed i följd. Detta sker även i reformerta sammanhang sedan reformationen, där man predikar utläggande igenom bibelböcker, vers för vers i följd. Modern teologi utgår ofta från längre textstycken än perikoper (till exempel en hel bibelbok) eller från ett urval av texter som berör samma tema. (sv)
- Перико́па або Перікóпа (грец. περικοπή, «вирізати», «згортання») — визначені для читання місця Писання або ж це фрагмент, короткий або довгий, узятий із тексту, що має повне значення. Це жіноче слово. Тлумачний словник португальської мови Хуайса (порт. Houaiss) визначає його як «уривок із книги, що використовується для транскрипції або для інших цілей», а також як «біблійних уривків, які використовується для читання під час богослужіння чи проповіді». Як риторичний об'єкт це означає витяг із тексту, що утворює єдність або цілісну думку. Він часто посилається на біблійні уривки і широко використовується в літургіях та релігійних службах християнських церков. Деякі відомі приклади біблійних перикопів: «Перикопа Христос і перелюбниця» в Євангелії від Івана 7:53, 8:1-11; «Перикопа з весілля Кани» в Євангелії від Івана 2:1-11; «Перикопа Преображення» в Євангелії від Луки 9:28-36. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- مقطوعة (باليونانية. περιϰοπή بيركوبه - تعني "قطعة حَلَقيّة"، مشتقة من περικόπτειν - انتزاع دائري")، وتسمى كابيتولا Capitula بلغة القرون الوسطى اللاتينية، هي مقطوعات أو فصول من الكتاب المقدس مخصصة للقراءة في العبادات. (ar)
- Perikopa (z řeckého περικοπή perikopé, úryvek) je úryvek z Bible určený pro čtení při křesťanských a židovských bohoslužbách. Označení se používá od 16. století. Perikopy jsou obsaženy v příslušných liturgických knihách (zejména se jedná o lekcionář a evangeliář). (cs)
- Eine Perikope (von gr. περιϰοπή perikopé – „rings umhauenes Stück“, abgeleitet von περικόπτειν – „umschneiden“), in der Sprache des lateinischen Mittelalters Capitula genannt, ist ein Abschnitt aus der Bibel, der für die Lesung im Gottesdienst bestimmt ist. (de)
- Perikopoj (gr. περικοπή perikopé „ĉirkaŭhakita peco“), laŭ la mezepoko latina nomata Capitula, estas eltranĉaĵoj el la biblio destinitaj por la legado en la diservo. (eo)
- Perikop (Yunani περικοπή, perikope) dalam konteks Alkitab adalah tulisan yang terdiri dari beberapa ayat yang dirangkai menjadi satu pokok pikiran yang utuh, yang cocok untuk dibacakan di hadapan banyak orang. Dalam Alkitab bahasa Indonesia, khususnya versi TB, penerjemah dari LAI telah membagi-bagi pasal-pasal di Alkitab menjadi bagian-bagian yang lebih kecil (perikop-perikop) dan masing-masing perikop pun diberi judul oleh penerjemah LAI. Beberapa contoh yang terkenal adalah , , dan Pericope Adulteræ. (in)
- ペリコーペ（pericope、古代ギリシア語: περικοπή）は、キリスト教の礼拝の中で読み上げられる聖書の一節。 英語における発音に準じてペリコピーとされることもある。 (ja)
- Een perikoop (Grieks: περικοπή, perikoptoo, lett.: "rondom afhakken", "besnoeien", daarom "afgesneden gedeelte") is in de liturgie een gedeelte uit de Bijbel. In de Bijbelwetenschap wordt de term gebruikt om bouwstenen voor verhalen in de Hebreeuwse Bijbel of de evangeliën aan te duiden. (nl)
- Perykopa (koine περικοπή, odcięcie, odcinek) – w retoryce to szereg wersetów zaczerpniętych z tekstu, tworzących spójną jedność lub wątek myślowy, nadających się do publicznego odczytania. (pl)
- Perícope (del grec περικοπη, "retall") és un fragment extret de certes obres literàries, especialment del Nou Testament, amb vista al seu estudi. Històricament i bibliogràficament el terme es fa servir per designar alguns evangeliaris abreujats que contenen només els passatges necessaris per a la missa, segons el . Són examples notables les , (ca. 1000-1012) i les (ca. 1020), exemples d'art otonià a la Il·luminació de Manuscrits.
* Miniatura de les Perícopes d'Enric II.
* Miniatura de les Perícopes de Salzburg. (ca)
- Perícopa (del griego περικοπη, pericopé, "corte") la denominación de cada uno de los pasajes o fragmentos de la Biblia que han adquirido gran notoriedad por leerse en determinadas ocasiones del culto religioso o liturgia. Histórica y bibliográficamente el término se utiliza para designar a algunos evangeliarios abreviados que contienen solo los pasajes necesarios para la misa, según el calendario litúrgico. Son ejemplos notables las (ca. 1000-1012) y las (ca. 1020), ejemplos del arte otoniano en la iluminación de manuscritos.
* Miniatura de las Perícopas de Enrique II.
* (es)
- A pericope (/pəˈrɪkəpiː/; Greek περικοπή, "a cutting-out") in rhetoric is a set of verses that forms one coherent unit or thought, suitable for public reading from a text, now usually of sacred scripture. Also can be used as a way to identify certain themes in a chapter of sacred text. Its importance is mainly felt in, but not limited to, narrative portions of Sacred Scripture (as well as poetic sections). (en)
- Le mot péricope dérive du substantif du grec ancien περικοπή / perikopê, signifiant « découpage » et du verbe περικόπτω / périkoptô, qui signifie « couper autour », « détourer », « amputer ». Le terme est utilisé principalement dans le contexte exégétique et liturgique pour désigner toute partie d'une œuvre distinguée de son ensemble en raison de critères littéraires (sens, unité narrative, etc.) ou matériels (nombre de versets, longueur). La division en péricopes est généralement destinée à segmenter la lecture publique ou le commentaire d'une œuvre ou d'un livre. La péricope est l'unité de base des lectionnaires liturgiques et de textes avec commentaires comme certaines bibles glosées et chaînes exégétiques. (fr)
- La perìcope (traslitterazione del greco περικοπή, "ritaglio", derivato da περικόπτω "tagliare intorno") è, in retorica, un gruppo di versi estratti da un testo che formano un'unità o un filo di pensiero coerente e che quindi ben si presta alla lettura in pubblico. Le pericopi sono solitamente tratte dai testi sacri e vengono spesso utilizzate nell'esegesi del Nuovo Testamento. (it)
- Perikop (grekiska περικοπή) är en uppsättning verser som bildar en sammanhängande enhet eller tanke, lämplig för offentlig läsning från en text, vanligen ur Bibeln, avsedd att läsa på en gudstjänst och hålla en predikan över. Ordet perikop används också inom exegetiken som beteckning för ett begränsat bibelavsnitt. Manuskript, ofta marginalia, som kallas perikoper, är normalt evangelier, det vill säga förkortade evangelieböcker som endast innehåller de delar av evangelierna som krävs för mässorna under kyrkoåret. (sv)
- Перико́па (греч. περικοπή, «отделение») — в риторике — целостный по смыслу или объединённый сюжетной линией раздел или отрывок текста. В настоящее время термин в основном используется в библеистике (напр. «») для обозначения совокупности фрагментов текста, объединённых одним смыслом, сюжетом или богословской идеей. В русской православной традиции синонимом термину «перикопа» является зача́ло. (ru)
- Перико́па або Перікóпа (грец. περικοπή, «вирізати», «згортання») — визначені для читання місця Писання або ж це фрагмент, короткий або довгий, узятий із тексту, що має повне значення. Це жіноче слово. Тлумачний словник португальської мови Хуайса (порт. Houaiss) визначає його як «уривок із книги, що використовується для транскрипції або для інших цілей», а також як «біблійних уривків, які використовується для читання під час богослужіння чи проповіді». Як риторичний об'єкт це означає витяг із тексту, що утворює єдність або цілісну думку. Він часто посилається на біблійні уривки і широко використовується в літургіях та релігійних службах християнських церков. Деякі відомі приклади біблійних перикопів: «Перикопа Христос і перелюбниця» в Євангелії від Івана 7:53, 8:1-11; «Перикопа з весілля Ка (uk)
|
