| dbo:abstract
|
- Synaxarion, lat. synaxarium je liturgická kniha, užívaná ve východních pravoslavných i katolických církvích. Obsahuje seznam svátků a světců na jednotlivé dny církevního roku, případně i krátké životopisy. Zhruba tak odpovídá martyrologiu římskokatolické církve. Synaxarion pro Konstantinopolskou církev, které se pak rozšířilo i jinde, vzniklo patrně z podnětu císaře Konstantina VII. (905–959). Z jedné jeho verze pak vzniklo řecké (měsíční kalendář), jinou verzi patrně v polovině 12. století přeložili bulharští a ruští kněží do církevní slovanštiny. Tato verze se nazývá Prolog. (cs)
- Un sinaxari (grec antic: Συναξάριον, Synaxarion, derivat de συνάγειν, synagein, ‘reunir’; llatí: Synaxarium, Synexarium; copte: ⲥⲩⲛⲁⲝⲁⲣⲓⲟⲛ) és el nom que l'Església Ortodoxa, les esglésies ortodoxes orientals i les esglésies catòliques orientals donen a una compilació d'hagiografies, equivalent aproximat d'un martirologi en l'Església Catòlica Romana. (ca)
- السِّنْكِسارُ (لفظة يونانية) أو «الجامع لأخبار الأنبياء والرسل والشهداء والقديسين المستعمل في كنائس الكرازة المرقسية في أيام وآحاد السنة التوتية» هو كتاب يستخدم في الكنيسة القبطية الأرثوذكسية، ويحوي أخبار وسير قديسين، مرتبة حسب الشهور المصرية. ويقرأ السنكسار في الكنائس أثناء القداس قبل قراءة الإنجيل كل يوم بعد قراءة فصل الإبركسيس، أي قصص وأعمال وسير الرسل. وكلمة سنكسار أصلها اليونانى سيناكساريون ومعناها جامع أي جامع السير. (ar)
- Γενικά με την ονομασία Συναξάρια, στον πληθυντικό, παράγωγος όρος της Σύναξης, δηλαδή της συνάθροισης των πιστών στους ναούς προς τιμή κάποιου αγίου ή κάποιου εκκλησιαστικού γεγονότοςφέρονται ειδικά χριστιανικά λειτουργικά βιβλία που περιλαμβάνουν σύντομες ή εκτενείς διηγήσεις σχετικά με τον βίο γενικά και τα μαρτύρια που υπέστησαν Άγιοι και Οσιομάρτυρες. Οι διηγήσεις αυτές φέρονται κατά εορτολογική σειρά και αναγιγνώσκονται σε ιερουργίες - θρησκευτικές συνάξεις. Συλλογείς τέτοιων διηγήσεων ονομάζονται «Συναξαριστές». Με την ίδια αυτή ονομασία φέρονται και οι συγγραφείς των Συναξαρίων ή οι συντάκτες των βιβλίων με τα Συναξάρια. (el)
- Sinaksario (greklingve Συναξάριον, synaxarion, el συνάγειν, synagein, «kunigi») estas la nomo donita de la Ortodoksa Eklezio, kaj Orientaj katolikaj eklezioj) (diritaj sui iuris), al kolektaĵo de hagiografioj, similigeblas al la Menologio de la sama tradicio kaj al martirologio de la Latina Eklezio. Ekzistas du tipoj de sinaksarioj:
* simpla sinaksario , kiu konsistas en listo de sanktuloj, cititaj laŭorde de la dato de ilia morto; ekzemple, tiel procedas la kalendario de ;
* historia sinaksario, kiu enhavas biografiajn informojn; ekzemple, la menologio de Sankta Bazilo kaj la sinaksario de . La informoj tie raportitaj estas resumoj de biografioj de grandaj menologioj aŭ kolektoj de vivoj de sanktuloj, kiuj kovris dudek monatojn de la jaro. (eo)
- Die Bezeichnung Synaxarion (griech. Συναξάριον, lat. auch Synaxarium) begegnet in unterschiedlichen Bedeutungen: 1. Ein Synaxarion ist ein liturgisches Buch, das vor allem in den byzantinischen Ostkirchen Verwendung findet. Es verzeichnet die gottesdienstlichen Feiern im Verlauf des Kirchenjahres. Neben kalendarisch-heortologischen Notizen (Heortologie ist die Lehre von kirchlichen Feiertagen) beinhaltet es Angaben zu den Perikopen, zur Gottesdienstordnung und Kurzviten der Heiligen, deren Feiern begangen werden sollen. Damit entspricht es in etwa dem Martyrologium der römisch-katholischen Kirche. Stärker um Rubriken erweiterte Synaxaria sind auch unter den Namen Typikon und Synaxarion-Typikon („Sinassario con rubriche liturgiche“) bekannt. Vermutlich auf Kaiser Konstantin VII. (905–959) geht ein Synaxarion für die Kirche von Konstantinopel zurück. Eine historische Rezension des Buches, den Codex Sirmondianus (heute Berlin, Staatsbibliothek gr. 219 [olim Phillipps 1622]), gab mit Zusatzmaterialien (synaxaria selecta) der Bollandist Hippolyte Delehaye heraus. Eine andere Rezension ging in das griechische Menäon (das orthodoxe liturgische Monatsbuch) ein. Sie wurde etwa Mitte des 12. Jahrhunderts wohl in Konstantinopel von russischen und bulgarischen Geistlichen ins Altkirchenslawische übersetzt und mit den Viten slawischer Heiliger ergänzt. Diese slawische Version ist unter der Bezeichnung Prolog bekannt. Seit spätbyzantinischer Zeit hat sich das Synaxarion („Typikon“) des Klosters Mar Saba mit regionalen Adaptationen in der ganzen byzantinischen Orthodoxie durchgesetzt. 2. Als Synaxarion kann auch der Einzeltext bezeichnet werden, der am jeweiligen Fest- oder Gedenktag im Morgengottesdienst („Orthros“) aus dem Buch (oder den Menäen) vorgetragen wird. 3. In den Handschriften begegnet Synaxarion auch als ein Name von liturgischen Perikopenlisten, zum Teil in derselben Bedeutung wie Menologion. In der neutestamentlichen Textforschung werden speziell die Listen mit Angaben zu Begehungen im „beweglichen“ Kirchenjahr als Synaxarien bezeichnet, in der Liturgiewissenschaft zur Unterscheidung von den gleichnamigen hagiographischen Sammlungen synaxaria minora („kleine Synaxarien“) genannt. Verzeichnisse von Feiern an festen Kalenderdaten heißen dann Menologien oder menologia minora („kleine Menologien“). (de)
- Sinasario (del griego Συναξάριον, de συνάγειν synagein, "juntar"; cf. etimología de sinaxis y sinagoga; del latín: Synaxarium, Synexarium; del copto: ⲥϫⲛⲁⲝⲁⲣⲓⲟⲛ) es el nombre dado en la Iglesia Ortodoxa a la compilación de hagiografía correspondiente, a grandes rasgos, a la martirología romana. Hay dos tipos de sinasario:
* Sinasario simple: lista de los santos ordenados por sus aniversarios, como por ejemplo el Calendario de Morcelli.
* Sinasario histórico: incluye notas biográficas, como por ejemplo el Menologio de Basilio II y el sinasario de Simón. Las notas dadas son resúmenes de las existentes en grandes menologios, o colecciones de las vidas de los santos, durante los doce meses del año. Como las lecciones en la Divina Liturgia son mayoritariamente vidas de santos, el sinasario se convirtió en colecciones cortas de las vidas de los santos y mártires, pero también incluía eventos de famosas visiones de los santos e, incluso, narrativas útiles. (es)
- Un Synaxaire (en grec byzantin : συναξάριον, de σύναξις, « assemblée religieuse », « messe ») est, dans l'Église orthodoxe et les Églises catholiques de rite byzantin, une compilation de textes hagiographiques correspondant approximativement au martyrologe de l'Église romaine. Le Synaxaire constitue aussi un calendrier des fêtes, indiquant les lectures appropriées pour chacune. (fr)
- Synaxarion or Synexarion (plurals Synaxaria, Synexaria; Greek: Συναξάριον, from συνάγειν, synagein, "to bring together"; cf. etymology of synaxis and synagogue; Latin: Synaxarium, Synexarium; Coptic: ⲥⲩⲛⲁⲝⲁⲣⲓⲟⲛ; Arabic: ٱلسِّنْكِسَارُ/ٱلسَّنْكِسَارُ/ٱلسِّنَكْسَارُ, romanized: As-sinkisār/As-sankisār/As-sinaksār) is the name given in the Eastern Orthodox, Oriental Orthodox and Eastern Catholic Churches to a compilation of hagiographies corresponding roughly to the martyrology of the Roman Church. There are two kinds of synaxaria:
* Simple synaxaria: lists of the saints arranged in the order of their anniversaries, e.g. the calendar of Morcelli
* Historical synaxaria: including biographical notices, e.g. the Menologion of Basil II and the synaxarium of Sirmond. The notices given in the historical synaxaria are summaries of those in the great menologies, or collections of lives of saints, for the twelve months of the year. As the lessons in the Byzantine Divine Office are mostly the lives of saints, the Synaxarion became the collection of short lives of saints and martyrs, but also of accounts of events, of famous visions seen by saints and even useful narratives whose memory is kept. (en)
- Sinassario (in greco antico Συναξάριον, synaxarion, da συνάγω, synagein, «riunire») è il nome dato dal cristianesimo orientale (Chiesa ortodossa, Chiese ortodosse orientali e Chiese cattoliche orientali) a una collezione di agiografie, assimilabile al menologio della stessa tradizione e al martirologio della Chiesa latina. Esistono due tipi di sinassari:
* sinassario semplice, che consiste in una lista di santi, ordinati per anniversario di morte (come il calendario di Morcelli);
* sinassario storico, che comprende notazioni biografiche (p.e. il menologio di Basilio e il sinassario di Sirmond). Le notizie ivi riportate sono spesso riassunti delle biografie dei grandi menologi o delle raccolte delle vite dei santi, a coprire i dodici mesi dell'anno. (it)
- Een Synaxarion (Oudgrieks: Συναξάριον, Latijn: ook Synaxarium) is een liturgisch boek, dat in de Oosterse kerken wordt gebruikt. Het bevat aantekeningen: notities over de religieuze feestdagen in een kerkelijk jaar. Daarnaast bevat het de perikopen, de liturgische orde en hagiografie van de heiligen wier feestdag wordt gevierd. Daarin stemt het overeen met een martyrologie uit de Rooms-Katholieke Kerk.Een synaxarion voor de stad Constantinopel is vermoedelijk op keizer Constantijn VII (905-959) terug te voeren. Later werd dit geldig voor de hele chalkedonische orthodoxie. De bollandist Hippolyte Delehaye gaf een historische recensie van het boek uit. Een andere recensie ging verder in op het Griekse (het orthodoxe liturgische maandboek). Deze werd rond het midden van de 12e eeuw in Constantinopel door Russische en Bulgaarse geestelijken naar het Oudkerkslavisch vertaald en uitgebreid met beschrijvingen van Slavische heiligenlevens. Deze Slavische versie staat bekend onder de naam "Proloog". Het synaxarion wordt tot op heden in de oostelijke kerken gebruikt. (nl)
- Synaksarion, synaksariusz (gr. Συναξάριον, od συναγειν – zbierać razem) – księga liturgiczna zawierająca krótkie życiorysy świętych na każdy dzień roku liturgicznego (w roku przejściowym). Używana w kościele prawosławnym i kościołach przedchalcedońskich. W Kościele katolickim jej odpowiednikiem jest Martyrologium, odczytywane zazwyczaj w klasztorach. (pl)
- Sinaxário (em latim: Synaxarium, pl. Synaxaria; em grego: Συναξάριον; romaniz.: Synaxarion, derivado de συνάγειν, synagein - "juntar") é uma compilação de hagiografias da Igreja Ortodoxa e da Igreja Católica Oriental que correspondem, grosso modo, aos martirológios da Igreja Católica Romana Há dois tipos de sinaxários: 1.
* Sinaxários simples: listas de santos arrumadas na ordem de seus aniversários, como o calendário de ; 2.
* Sinaxários históricos: incluem notas biográficas, como é o caso do "Menológio de Basílio II" e o sinaxário de . As notas são sumários das apresentadas nos grandes — coleção de "vidas" de santos, para os doze meses do ano. Como as lições do ofício divino bizantino são sempre vidas de santos, os sinaxários se tornaram coleções de breves biografias deles e relatos de eventos cuja memória é comemorada. (pt)
- Синакса́рь, или Синакса́рий (церк.-слав. Сѷнаѯа́риꙗ, Сѷнаѯа́рь, Сѷнаѯа́рїй; греч. Συναξάριον — сборник; от греч. συνάγω — собираю, и греч. σύναξις) — собрание; первоначально собрание верующих на праздник, в дальнейшем — собрание сведений:
* Часть церковного Устава (Типикона), содержащая богослужебные указания на весь год.
* Собрание исторических сведений о празднике или о каком-либо святом. Синаксарии помещены в Минеях и Триодях постной и цветной на все праздники, начиная от Недели мытаря и фарисея и до Недели всех святых. Они помещаются обыкновенно после 6-й песни праздничного канона после кондака и икоса (или тропарей). Если канон состоит из трёх или двух песней, то синаксарии находятся перед предпоследней песнью (восьмой).
* Так же называется и особая книга, содержащая отдельные синаксарии; в русской традиции она более известна под названием Про́лог. В XII–XIV веках возникло несколько разновидностей и редакций Пролога; древнейшая из них — так называемый «Славянский Синаксарь» — сохранилась в единственном русском списке, который известен исследователям как «Софийский Пролог».
* В Русской церкви в настоящее время обычно синаксари за службами не читаются, однако в некоторых монастырях и храмах читают жития святых или описание празднуемых событий. Великим постом, на утрени четверга 5-й седмицы, читается житие преподобной Марии Египетской. (ru)
- Синаксар — зібрання; спочатку збори віруючих на свято, в подальшому — зібрання відомостей:
* Частина церковного Уставу (Типікон), що містить богослужбові вказівки на весь рік.
* Збірник історичних відомостей про свято або про будь-якого святого. Синаксарі поміщені в Мінеях і Тріодях (пісній і квітній) на всі свята, починаючи від Тижня митаря і фарисея і до Тижня всіх святих. Вони поміщаються зазвичай після 6-ї пісні святкового канону після кондака і ікоса (або тропарів). Якщо канон складається з трьох або двох пісень, то Синаксар знаходяться перед передостанньою піснею (восьмою).
* Так само називається і особлива книга, яка містить окремі Синаксарі; в російській традиції вона більш відома під назвою Пролог.
* У Російській церкві зазвичай синаксарі за службами не читаються, проте в деяких монастирях і храмах читають житія святих або опис святкових подій. У Великий піст, на утрені четверга 5-ї седмиці, читається житіє преподобної Марії Єгипетської. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Synaxarion, lat. synaxarium je liturgická kniha, užívaná ve východních pravoslavných i katolických církvích. Obsahuje seznam svátků a světců na jednotlivé dny církevního roku, případně i krátké životopisy. Zhruba tak odpovídá martyrologiu římskokatolické církve. Synaxarion pro Konstantinopolskou církev, které se pak rozšířilo i jinde, vzniklo patrně z podnětu císaře Konstantina VII. (905–959). Z jedné jeho verze pak vzniklo řecké (měsíční kalendář), jinou verzi patrně v polovině 12. století přeložili bulharští a ruští kněží do církevní slovanštiny. Tato verze se nazývá Prolog. (cs)
- السِّنْكِسارُ (لفظة يونانية) أو «الجامع لأخبار الأنبياء والرسل والشهداء والقديسين المستعمل في كنائس الكرازة المرقسية في أيام وآحاد السنة التوتية» هو كتاب يستخدم في الكنيسة القبطية الأرثوذكسية، ويحوي أخبار وسير قديسين، مرتبة حسب الشهور المصرية. ويقرأ السنكسار في الكنائس أثناء القداس قبل قراءة الإنجيل كل يوم بعد قراءة فصل الإبركسيس، أي قصص وأعمال وسير الرسل. وكلمة سنكسار أصلها اليونانى سيناكساريون ومعناها جامع أي جامع السير. (ar)
- Γενικά με την ονομασία Συναξάρια, στον πληθυντικό, παράγωγος όρος της Σύναξης, δηλαδή της συνάθροισης των πιστών στους ναούς προς τιμή κάποιου αγίου ή κάποιου εκκλησιαστικού γεγονότοςφέρονται ειδικά χριστιανικά λειτουργικά βιβλία που περιλαμβάνουν σύντομες ή εκτενείς διηγήσεις σχετικά με τον βίο γενικά και τα μαρτύρια που υπέστησαν Άγιοι και Οσιομάρτυρες. Οι διηγήσεις αυτές φέρονται κατά εορτολογική σειρά και αναγιγνώσκονται σε ιερουργίες - θρησκευτικές συνάξεις. Συλλογείς τέτοιων διηγήσεων ονομάζονται «Συναξαριστές». Με την ίδια αυτή ονομασία φέρονται και οι συγγραφείς των Συναξαρίων ή οι συντάκτες των βιβλίων με τα Συναξάρια. (el)
- Un Synaxaire (en grec byzantin : συναξάριον, de σύναξις, « assemblée religieuse », « messe ») est, dans l'Église orthodoxe et les Églises catholiques de rite byzantin, une compilation de textes hagiographiques correspondant approximativement au martyrologe de l'Église romaine. Le Synaxaire constitue aussi un calendrier des fêtes, indiquant les lectures appropriées pour chacune. (fr)
- Synaksarion, synaksariusz (gr. Συναξάριον, od συναγειν – zbierać razem) – księga liturgiczna zawierająca krótkie życiorysy świętych na każdy dzień roku liturgicznego (w roku przejściowym). Używana w kościele prawosławnym i kościołach przedchalcedońskich. W Kościele katolickim jej odpowiednikiem jest Martyrologium, odczytywane zazwyczaj w klasztorach. (pl)
- Sinaksario (greklingve Συναξάριον, synaxarion, el συνάγειν, synagein, «kunigi») estas la nomo donita de la Ortodoksa Eklezio, kaj Orientaj katolikaj eklezioj) (diritaj sui iuris), al kolektaĵo de hagiografioj, similigeblas al la Menologio de la sama tradicio kaj al martirologio de la Latina Eklezio. Ekzistas du tipoj de sinaksarioj:
* simpla sinaksario , kiu konsistas en listo de sanktuloj, cititaj laŭorde de la dato de ilia morto; ekzemple, tiel procedas la kalendario de ;
* historia sinaksario, kiu enhavas biografiajn informojn; ekzemple, la menologio de Sankta Bazilo kaj la sinaksario de (eo)
- Die Bezeichnung Synaxarion (griech. Συναξάριον, lat. auch Synaxarium) begegnet in unterschiedlichen Bedeutungen: 1. Ein Synaxarion ist ein liturgisches Buch, das vor allem in den byzantinischen Ostkirchen Verwendung findet. Es verzeichnet die gottesdienstlichen Feiern im Verlauf des Kirchenjahres. Neben kalendarisch-heortologischen Notizen (Heortologie ist die Lehre von kirchlichen Feiertagen) beinhaltet es Angaben zu den Perikopen, zur Gottesdienstordnung und Kurzviten der Heiligen, deren Feiern begangen werden sollen. Damit entspricht es in etwa dem Martyrologium der römisch-katholischen Kirche. (de)
- Sinasario (del griego Συναξάριον, de συνάγειν synagein, "juntar"; cf. etimología de sinaxis y sinagoga; del latín: Synaxarium, Synexarium; del copto: ⲥϫⲛⲁⲝⲁⲣⲓⲟⲛ) es el nombre dado en la Iglesia Ortodoxa a la compilación de hagiografía correspondiente, a grandes rasgos, a la martirología romana. Hay dos tipos de sinasario: (es)
- Synaxarion or Synexarion (plurals Synaxaria, Synexaria; Greek: Συναξάριον, from συνάγειν, synagein, "to bring together"; cf. etymology of synaxis and synagogue; Latin: Synaxarium, Synexarium; Coptic: ⲥⲩⲛⲁⲝⲁⲣⲓⲟⲛ; Arabic: ٱلسِّنْكِسَارُ/ٱلسَّنْكِسَارُ/ٱلسِّنَكْسَارُ, romanized: As-sinkisār/As-sankisār/As-sinaksār) is the name given in the Eastern Orthodox, Oriental Orthodox and Eastern Catholic Churches to a compilation of hagiographies corresponding roughly to the martyrology of the Roman Church. There are two kinds of synaxaria: (en)
- Sinassario (in greco antico Συναξάριον, synaxarion, da συνάγω, synagein, «riunire») è il nome dato dal cristianesimo orientale (Chiesa ortodossa, Chiese ortodosse orientali e Chiese cattoliche orientali) a una collezione di agiografie, assimilabile al menologio della stessa tradizione e al martirologio della Chiesa latina. Esistono due tipi di sinassari: (it)
- Een Synaxarion (Oudgrieks: Συναξάριον, Latijn: ook Synaxarium) is een liturgisch boek, dat in de Oosterse kerken wordt gebruikt. Het bevat aantekeningen: notities over de religieuze feestdagen in een kerkelijk jaar. Daarnaast bevat het de perikopen, de liturgische orde en hagiografie van de heiligen wier feestdag wordt gevierd. Daarin stemt het overeen met een martyrologie uit de Rooms-Katholieke Kerk.Een synaxarion voor de stad Constantinopel is vermoedelijk op keizer Constantijn VII (905-959) terug te voeren. Later werd dit geldig voor de hele chalkedonische orthodoxie. De bollandist Hippolyte Delehaye gaf een historische recensie van het boek uit. Een andere recensie ging verder in op het Griekse (het orthodoxe liturgische maandboek). Deze werd rond het midden van de 12e eeuw in Const (nl)
- Sinaxário (em latim: Synaxarium, pl. Synaxaria; em grego: Συναξάριον; romaniz.: Synaxarion, derivado de συνάγειν, synagein - "juntar") é uma compilação de hagiografias da Igreja Ortodoxa e da Igreja Católica Oriental que correspondem, grosso modo, aos martirológios da Igreja Católica Romana Há dois tipos de sinaxários: (pt)
- Синакса́рь, или Синакса́рий (церк.-слав. Сѷнаѯа́риꙗ, Сѷнаѯа́рь, Сѷнаѯа́рїй; греч. Συναξάριον — сборник; от греч. συνάγω — собираю, и греч. σύναξις) — собрание; первоначально собрание верующих на праздник, в дальнейшем — собрание сведений: (ru)
- Синаксар — зібрання; спочатку збори віруючих на свято, в подальшому — зібрання відомостей:
* Частина церковного Уставу (Типікон), що містить богослужбові вказівки на весь рік.
* Збірник історичних відомостей про свято або про будь-якого святого. Синаксарі поміщені в Мінеях і Тріодях (пісній і квітній) на всі свята, починаючи від Тижня митаря і фарисея і до Тижня всіх святих. Вони поміщаються зазвичай після 6-ї пісні святкового канону після кондака і ікоса (або тропарів). Якщо канон складається з трьох або двох пісень, то Синаксар знаходяться перед передостанньою піснею (восьмою).
* Так само називається і особлива книга, яка містить окремі Синаксарі; в російській традиції вона більш відома під назвою Пролог.
* У Російській церкві зазвичай синаксарі за службами не читаються, проте в деяк (uk)
|
