| dbo:abstract
|
- مذبحة سربرنيتسا أو الإبادة الجماعية في سربرنيتسا (بالبوسنوية: Genocid u Srebrenici) هي إبادة جماعية شهدتها البوسنة والهرسك في الفترة من 11 إلى 22 يوليو 1995 خلال الحرب التي دارت في البوسنة والهرسك، وتُعد أسوأ مذبحة شهدتها أوروبا بعد الحرب العالمية الثانية. حدثت المذبحة في مدينة سربرنيتسا وقُتل خلالها 8,372 من المُسلمين البوشناق مُعظمُهم من الرجال والشيوخ والأطفال الذين تتراوح أعمارهم ما بين 12 و77 سنة. نفذت المذبحة وحدات من جيش جمهورية صرب البوسنة كانت تحت قيادة راتكو ملاديتش، بمُشاركة وحدة العقارب شبه العسكرية الصربية. في أبريل 1993، أعلنت الأمم المتحدة منطقة سربرنيتسا المُحاذية لنهر درينا شمال شرق البوسنة والهرسك، أعلنتها منطقة آمنة تحت حماية القُوات الأُممية. في أبريل 2013، اعتذر الرئيس الصربي توميسلاف نيكوليتش رسميًا عن المذبحة، لكنه تفادى وصف الواقعة بالإبادة الجماعية. في 8 يوليو 2015، استخدمت روسيا حق النقض، بناء على طلب من جمهورية صرب البوسنة، للاعتراض على قرار للأمم المتحدة يعتبر مذبحة سربرينيتشا إبادة جماعية. وصفت صربيا قرار مجلس الأمن بأنه «ضد الصرب»، بينما أكدت الحكومات الأوروبية والأمريكية أن المذبحة ترقى لمُستوى الإبادة الجماعية. في 9 يوليو 2015، تبنى كل من البرلمان الأوروبي والكونغرس الأمريكي قرارات تُؤكد من جديد وصف المذبحة بأنها إبادة جماعية. في 22 نوفمبر 2017، حكمت المحكمة الجنائية الدولية على الجنرال الصربي راتكو ملاديتش بالسجن المُؤبد، وأدانته بارتكاب جرائم حرب وجرائم إبادة جماعية خلال حرب البوسنة. (ar)
- La matança de Srebrenica, també coneguda com a massacre de Srebrenica o genocidi de Srebrenica, es produïa el juliol de 1995 amb l'assassinat de com a mínim 8.000 homes bosnians, des d'adolescents fins a ancians, a la regió de Srebrenica a Bòsnia i Hercegovina per l'Exèrcit de la República Sèrbia sota el comandament del general Ratko Mladić i seguint les ordres polítiques de Radovan Karadžić. Els dispositius de seguretat estatals especials de Sèrbia coneguts com els Escorpins també participaren en la massacre. Les Nacions Unides havien declarat prèviament Srebrenica "àrea segura" amb la presència de 400 soldats holandesos armats que no evitaren la massacre. La massacre inclou uns quants exemples en els quals nens i dones eren també assassinats. Encara que el nombre exacte de morts és difícil de determinar, la llista de gent desapareguda o morta a Srebrenica compilada per la Comissió Federal de Persones Desaparegudes per ara inclou 8.373 noms. La massacre de Srebrenica és l'assassinat massiu més gran a Europa des de la Segona Guerra Mundial i és el primer cas legalment establert de genocidi a Europa. El Tribunal Penal Internacional per a l'antiga Iugoslàvia (ICTY) manifestava en el seu judici: L'abril de 2013, el president serbi, Tomislav Nikolić, es va disculpar oficialment per la massacre, tot i que no ho va anomenar genocidi. En 2013 i 2014, els Països Baixos van ser considerats responsables en el seu propi tribunal suprem i en el tribunal de districte de La Haia de no tenir el deure de prevenir més de 300 de les morts. El 22 de novembre de 2017, Ratko Mladić va ser condemnat per diversos delictes en el tribunal de les Nacions Unides, inclòs el genocidi pel seu paper a Srebrenica. Va ser sentenciat a cadena perpètua. (ca)
- Genocida v Srebrenici (též Srebrenický masakr) byla válečný zločin, spáchaný v červenci 1995 během války v Bosně a Hercegovině. Genocida se zakládala na masovém, plánovaném vraždění zajatých civilistů, výhradně Bosňáků muslimského vyznání, mužů a chlapců. Došlo k ní ve městě Srebrenica a okolí a spáchala ji Vojska Republiky srbské pod vedením generála Ratka Mladiće, spolu s paramilitantní jednotkou , která byla pod kontrolou . Na genocidě se podílelo i několik stovek řeckých a ruských dobrovolníků. Událost je považována za jeden z největších masakrů v Evropě od druhé světové války a řadí se mezi nejhrůznější zločiny moderní evropské historie. Zavražděno bylo přes 8000 Bosňáků. Aktuální seznam pohřešovaných a zavražděných lidí v Srebrenici obsahuje 8373 jmen (z toho 74 žen a 33 dětí mladších 15 let), toto číslo však stále není konečné. Generál Ratko Mladić a skupina důstojníků Vojsk Republiky srbské byli obviněni z válečných zločinů, včetně genocidy, Mezinárodním trestním tribunálem pro bývalou Jugoslávii (ICTY). ICTY mimo jiné vydal pravomocný rozsudek, v němž masakr v Srebrenici kvalifikuje jako akt genocidy. Dne 26. února 2007 Mezinárodní soudní dvůr potvrdil rozsudek ICTY a konstatoval, že masakr ve Srebrenici a Žepě představoval genocidu. Jako genocidu masakr označuje i Rezoluce Spojených států amerických č. 199, Rezoluce Spojených států amerických č. 310 a Usnesení Evropského parlamentu 2015/2747(RSP). V červnu 2021 vyčerpal Ratko Mladić možnosti odvolání a byl mu potvrzen doživotní trest. (cs)
- Η σφαγή στη Σρεμπρένιτσα ήταν έγκλημα πολέμου που διαπράχθηκε κατά τη διάρκεια του πολέμου της Βοσνίας. Το 1995, Σέρβοι από τη Βοσνία σκότωσαν πάνω από 8.000 Βόσνιους μουσουλμάνους άνδρες, ηλικιωμένους και αγόρια στη Σρεμπρένιτσα. Η πόλη είχε κηρυχθεί ασφαλής περιοχή από τα στρατεύματα του ΟΗΕ δυο χρόνια νωρίτερα και φυλασσόταν από Ολλανδούς στρατιώτες. Όταν οι Σέρβοι την κατέλαβαν, οι πολύ λιγότεροι σε αριθμό Ολλανδοί δεν έκαναν καμία προσπάθεια να υπερασπιστούν την πόλη. Πολλοί Βόσνιοι πήγαν στο στρατόπεδο του ΟΗΕ για να ζητήσουν προστασία και αρκετοί δεν έγιναν δεκτοί. Οι στρατιώτες του ΟΗΕ ζήτησαν απεγνωσμένα υποστήριξη, η οποία δεν τους δόθηκε ποτέ. Οι Σέρβοι ξεχώρισαν τους άνδρες, τους γέρους και τα αγόρια από τις γυναίκες και τους σκότωσαν, περίπου 8.000 ανθρώπους, ρίχνοντας τα πτώματά τους σε ομαδικούς τάφους. Η σφαγή αυτή ήταν η μεγαλύτερη της Ευρώπης μετά το Δεύτερο Παγκόσμιο Πόλεμο.Μετά από την εξέταση των όσων συνέβησαν, η Ολλανδική κυβέρνηση παραιτήθηκε. Στις 26 Φεβρουαρίου 2007, το Διεθνές Δικαστήριο της Χάγης εξέδωσε την απόφασή του στην υπόθεση της Βοσνίας Ερζεγοβίνης κατά της πρώην Γιουγκοσλαβίας σχετικά με τη σφαγή στη Σρεμπρένιτσα το 1995. Σύμφωνα με την απόφαση, η σφαγή συνιστά μεν γενοκτονία, δεν μπορεί όμως να αποδοθεί στα εναγόμενα κρατικά όργανα της πρώην Γιουγκοσλαβίας. Το δικαστήριο έκρινε, επιπλέον, ότι η Σερβία, ως μόνη διάδοχος της πρώην Γιουγκοσλαβίας μετά την αποχώρηση του Μαυροβουνίου από την ομοσπονδία, παραβίασε το διεθνές δίκαιο, καθώς δεν έλαβε κανένα μέτρο για να εμποδίσει τη σφαγή αυτή. Στη σφαγή της Σρεμπρένιτσα θεωρείται πιθανή η συμμετοχή και 30-40 Ελλήνων παραστρατιωτικών, μελών της Ελληνικής Εθελοντικής Φρουράς οι οποίοι ανάρτησαν την Ελληνική, την Βυζαντινή και την σημαία της Βεργίνας δίπλα στην Σερβική σημαία την επομένη της σφαγής. Τέσσερις από τους οποίους φωτογραφήθηκαν με Σέρβους αξιωματικούς στα ερείπια ορθόδοξου ναού. Τον Ιούλιο του 2006, με εντολή του τότε υπουργού Δικαιοσύνης Αναστάσιου Παπαληγούρα, είχε αρχίσει εισαγγελική έρευνα για τη συμμετοχή των ατόμων αυτών στη σφαγή. (el)
- Das Massaker von Srebrenica, auch bekannt als Völkermord von Srebrenica (bosnisch Genocid u Srebrenici), war ein Kriegsverbrechen während des Bosnienkriegs (1992 bis 1995). UN-Gerichte klassifizierten es gemäß der Konvention über die Verhütung und Bestrafung des Völkermordes als Genozid. Das Massaker zog sich über mehrere Tage hin – im Kern vom 11. bis zum 19. Juli 1995 – und verteilte sich auf eine Vielzahl von Tatorten in der Nähe von Srebrenica. Mehr als 8000 Bosniaken – fast ausschließlich Männer und Jungen zwischen 13 und 78 Jahren – wurden ermordet. Das jüngste Opfer war ein Mädchen im Säuglingsalter. Das Verbrechen wurde unter der Führung von Ratko Mladić von der Armee der Republika Srpska (Vojska Republike Srpske, VRS), der Polizei und serbischen Paramilitärs verübt. Die Täter vergruben anschließend tausende Leichen in Massengräbern. Mehrfache Umbettungen in den darauf folgenden Wochen sollten die Taten verschleiern. Die Rolle der niederländischen Blauhelm-Soldaten und die ihres Kommandanten Thom Karremans, die nicht entschieden einschritten, um die Morde zu verhindern, ist bis heute umstritten. Das Massaker gilt als das schwerste Kriegsverbrechen in Europa seit dem Ende des Zweiten Weltkriegs. Bereits abgeschlossene Prozesse vor internationalen Gerichten zeigten, dass die Verbrechen nicht spontan erfolgten, sondern systematisch geplant und durchgeführt wurden. Der Internationale Strafgerichtshof für das ehemalige Jugoslawien (UN-Kriegsverbrechertribunal, kurz: ICTY) in Den Haag bezeichnete das Massaker in den Urteilen gegen Ratko Mladić, Radislav Krstić, Vidoje Blagojević, Dragan Jokić, Ljubiša Beara, Vujadin Popović und weitere Personen als Völkermord. Ende Februar 2007 bewertete der Internationale Gerichtshof die Massenerschießungen des Massakers ebenfalls als Völkermord. Aufgrund eines Vetos von Russland, das sich traditionell als Schutzmacht der Serben versteht, scheiterte im Juli 2015 eine Resolution des Sicherheitsrates der Vereinten Nationen, die die Geschehnisse als Völkermord bezeichnete. (de)
- La Masakro de Srebrenico (ankaŭ: genocido de Srebrenico, falo de Srebrenico) okazis en julio 1995, kiam estis murditaj proks. ok mil islam-bosniaj viroj kaj knaboj en la regiono de Srebrenico (Srebrenica) en Bosnio-Hercegovino. La kaptantoj kaj murdantoj apartenis al la Armeo de Serba Respubliko (VRS) sub la komando de generalo Ratko Mladić dum la bosnia milito. Aldone al la Armeo de Serba Respubliko, ankaŭ eksterarmea unuo el Serbio, nomata "la skorpionoj", partoprenis la masakron. La srebrenica masakro estas la plej granda amasmurdado en Eŭropo depost dua mondmilito. En 2004 la Internacia Krimtribunalo por Eksa Jugoslavio, en Hago, konstatis unuanime ke la masakro estis genocido. En februaro 2007 la Internacia Tribunalo konfirmis tion. Ĝi konstatis ankaŭ ke Serbio ne entreprenis ĉion por malhelpi la genocidon, kaj ke Serbio devas plene subteni la Tribunalon kaj elliveri la suspektitojn al Hago. Antaŭ la genocido, UN deklaris Srebrenicon sekura areo protektata de UN, sed tio ne malhelpis la masakron, kvankam ĉeestis 400 armitaj nederlandaj soldatoj-pactenantoj. Dum la masakro estis murditaj precipe viroj kaj dek-iom-jaruloj, sed ankaŭ kelkaj pli junaj infanoj, virinoj kaj maljunuloj. La listo de la homoj, kiuj estis mortigitaj aŭ pri kies restado oni ne scias, enhavas 8.373 nomojn. (eo)
- Srebrenicako sarraskia edo Srebrenicako genozidioa 8.000 gizon-mutil bosniakoren hilketa izan zen, 1995eko uztailean Srebrenican (Bosnia-Herzegovina) gertatua eta Srpska Errepublikako armadaren unitateek egina, Ratko Mladić jeneralaren agindupean. 1993an NBEk Srebrenica eremu segurutzat jo zuen, Nazio Batuen babespean. Hala ere, Babes Armadak, -ek, ezin izan zuen ekidin sarraskia, Herbehereetako 400 soldadu ongi hornituak bertan bazituen ere. Srebrenicakoa izan zen, Bigarren Mundu Gerraz geroztik, Europan gertatutako sarraskirik handiena. 2004an, Hagan egoitza duen Lehengo Jugoslaviako Nazioarteko Epaitegi Kriminalak ebatzi zuen Srebrenicako sarraskia genozidioa zela. Theodor Meron epaiburuak adierazi zuen: Hildako gehienak gizonezko helduak edo mutil nerabeak izan ziren, baina tartean zeuden 15 urtetik beherako umeak eta 65 urtetik gorako gizonak ere. Zenbait emakume eta neska ere hil zituzten. Egun (2009ko uztaila) 6186 biktima daude identifikaturik, eta 3647 ehortzi dira Potočariko Oroimen Gunean. (eu)
- La masacre de Srebrenica (pronunciado /srebrénitsa/ en español), también conocida como genocidio de Srebrenica, consistió en el asesinato de unas 8000 personas de etnia bosnia musulmana en la región de Srebrenica, en julio de 1995, durante la guerra de Bosnia por parte de serbios de Bosnia y elementos provenientes del hasta entonces JNA. Dicho asesinato masivo, llevado a cabo por unidades del VRS, bajo el mando del general Ratko Mladić, así como por un grupo paramilitar serbio conocido como «Los Escorpiones», se produjo en una zona previamente declarada como «segura» por las Naciones Unidas ya que en ese momento se encontraba bajo la supuesta protección de 400 cascos azules neerlandeses. Aunque se buscaba supuestamente la eliminación de los varones bosnios musulmanes, la masacre incluyó el asesinato de niños, adolescentes y ancianos, con el objetivo de conseguir la limpieza étnica de la ciudad. Tras los Acuerdos de Dayton, que pusieron fin a la guerra, Srebrenica quedó ubicada en la subdivisión del país denominada República Srpska, que agrupa al 90 % de los serbios de Bosnia. En su sentencia condenatoria del general serbobosnio Radislav Krstić, el Tribunal Penal Internacional para la ex Yugoslavia (ICTY), calificó los acontecimientos de Srebrenica como un acto de genocidio, ya que este hecho constituye el mayor asesinato masivo en Europa desde la Segunda Guerra Mundial. Theodor Meron, el juez que presidió la Cámara, declaró que: Buscando eliminar a una parte de la población bosnia musulmana, las fuerzas serbobosnias cometieron genocidio. Seleccionaron para su extinción a cuarenta mil bosnios musulmanes que vivían en Srebrenica, un grupo particularmente emblemático entre los bosnios musulmanes en general. Despojaron a todos los varones prisioneros, tanto militares como civiles, jóvenes como mayores, de sus pertenencias e identificaciones; y deliberada y metódicamente los eliminaron, únicamente en razón de su identidad. Posteriormente, el Tribunal Internacional de Justicia ratificó la sentencia del ICTY y, del mismo modo, calificó los hechos como genocidio. La lista de las personas asesinadas o desaparecidas elaborada por la Comisión Federal de Personas Desaparecidas incluye 8373 nombres. Los dos máximos responsables del genocidio fueron capturados por el Gobierno de Serbia, sucesor legal del Gobierno de Yugoslavia, tras años de presión de la comunidad internacional: el presidente de la República Srpska, Radovan Karadžić, el 21 de julio de 2008; y el comandante en jefe del VRS, Ratko Mladić, el 26 de mayo de 2011. (es)
- Tharla Sléacht Srebrenica, nó cinedhíothú ar Mhoslamaigh in oirthear Bhosnia (: Masakr u Srebrenici; Genocid u Srebrenici) sa Bhoisnia-Heirseagaivéin) idir 11–22 Iúil 1995, an sléacht ba mheasa san Eoraip ó aimsir an Dara Cogadh Domhanda.. Dúnmharaíodh timpeall 8,370 duine, fir is buachaillí Moslamacha sa chuid is mó, ach páistí, mná agus fir aosta san áireamh. Tháinig ar bhreis is 7,000 corpán níos déanaí. (ga)
- Pembantaian Srebrenica (disebut juga Genosida Srebrenica) adalah kejadian pembantaian terhadap sekitar lebih dari 8000 lelaki dan remaja etnis Muslim Bosniak pada Juli 1995 di daerah Srebrenica, Bosnia oleh pasukan Republik Srpska pimpinan Jenderal Ratko Mladić. Jenderal Mladic kini menjadi buronan internasional yang telah didapati bersalah karena genosida dan berbagai kejahatan perang lain di Yugoslavia. Pada 27 Februari 2007, Mahkamah Internasional menetapkan kejadian ini sebagai sebuah genosida. Selain pasukan Serbia Bosnia, pasukan paramiliter Serbia Scorpion (pernah menjadi bagian dari Kementerian Dalam Negeri Serbia sampai 1991) serta ratusan sukarelawan dari Ukraina dan Rusia juga turut bersalah atas pembantaian ini. Pada April 1993, Persatuan Bangsa Bangsa menyatakan daerah enklave yang terkepung di Lembah Drina, Srebrenica, Bosnia timur laut, sebagai "daerah aman" di bawah perlindungan PBB. Namun, pada Juli 1995, Pasukan Perlindungan Persatuan Bangsa-Bangsa (United Nations Protection Force/ UNPROFOR), terdiri dari kontingen sebesar 400 tentara Belanda (Dutchbat), tidak mencegah pendudukan Srebrenica dan pembantaian yang terjadi setelahnya. Mahkamah Internasional telah menyatakan bahwa Serbia tidak bersalah atas tindakan genosida. Namun, MI tetap mengecam Serbia karena gagal mencegah ataupun mengadili pelaku pembantaian ini, sekalipun Serbia memiliki hubungan erat dengan militer Srpska. Daftar Awal dari Orang Hilang atau Terbunuh di Srebrenica yang disusun Komisi Federal Bosnia untuk Orang Hilang mencatat 8,373 nama. Sampai Juli 2012, 6.838 korban sudah teridentifikasi melalui tes DNA dari bagian tubuh yang diambil dari kuburan-kuburan massal; sampai Juli 2013, 6.066 korban sudah dimakamkan di Pusat Peringatan Potočari. Pembantaian Srebrenica dianggap secara meluas sebagai pembunuhan massal terbesar di Eropa semenjak Perang Dunia II. Ia juga merupakan kejadian pertama yang ditetapkan sebagai genosida secara hukum. Akibat bentuk kejadian ini, jumlah sebenarnya, butiran terperinci, dan sebab kejadian dipertikaikan sampai kini. Kejadian ini dianggap sebagai kejadian paling menakutkan dan kontroversial dalam sejarah Eropa modern pasca Perang Dunia II. (in)
- The Srebrenica massacre (Serbo-Croatian: Masakr u Srebrenici / Масакр у Сребреници), also known as the Srebrenica genocide (Serbo-Croatian: Genocid u Srebrenici / Геноцид у Сребреници), was the July 1995 genocidal killing of more than 8,000 Bosniak Muslim men and boys in and around the town of Srebrenica, during the Bosnian War. The killings were perpetrated by units of the Bosnian Serb Army of Republika Srpska (VRS) under the command of Ratko Mladić. The Scorpions, a paramilitary unit from Serbia, who had been part of the Serbian Interior Ministry until 1991, also participated in the massacre. Prior to the massacre, United Nations (UN) had declared the besieged enclave of Srebrenica, in eastern Bosnia, a "safe area" under UN protection. However, the UN failed both to demilitarize the Army of the Republic of Bosnia and Herzegovina (ARBiH) within Srebrenica and to force withdrawal of the VRS surrounding Srebrenica. UNPROFOR's 370 lightly armed Dutchbat soldiers were unable to prevent the town's capture and the subsequent massacre. A list of missing or killed people during the massacre compiled by the Bosnian Federal Commission of Missing Persons contains 8,372 names. As of July 2012, 6,838 genocide victims have been identified through DNA analysis of body parts recovered from mass graves; as of July 2021, 6,671 bodies have been buried at the Memorial Centre of Potočari, while another 236 have been buried elsewhere. Some Serbs have claimed that the massacre was retaliation for civilian casualties inflicted on Serbs by Bosniak soldiers from Srebrenica under command of Naser Orić. These 'revenge' claims have been rejected and condemned by the ICTY and UN as bad faith attempts to justify the genocide. In 2004, in a unanimous ruling on the case of Prosecutor v. Krstić, the Appeals Chamber of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia (ICTY), located in The Hague, ruled that the massacre of the enclave's male inhabitants constituted genocide, a crime under international law. The ruling was also upheld by the International Court of Justice (ICJ) in 2007. The forcible transfer and abuse of between 25,000 and 30,000 Bosniak Muslim women, children and elderly which accompanied the massacre was found to constitute genocide, when accompanied with the killings and separation of the men. In 2013, 2014, and again in 2019, the Dutch state was found liable in the Dutch supreme court and in the Hague district court of failing to do enough to prevent more than 300 of the deaths. In April 2013, Serbian President Tomislav Nikolić apologised for "the crime" of Srebrenica, but refused to call it genocide. (en)
- Le massacre de Srebrenica, également appelé génocide de Srebrenica, désigne le massacre de plus de 8 000 hommes et adolescents bosniaques dans la région de Srebrenica, en Bosnie-Herzégovine, au mois de juillet 1995, durant la guerre de Bosnie-Herzégovine. Ces tueries ont été perpétrées par des unités de l'armée de la république serbe de Bosnie (VRS) sous le commandement du général Ratko Mladić, appuyées par une unité paramilitaire de Serbie, les Scorpions, dans une ville déclarée « zone de sécurité » par l'Organisation des Nations unies (ONU). Cette dernière y maintenait une force d'environ 400 Casques bleus néerlandais, présents dans la région de Srebrenica au moment du massacre. En juin 2017, les Pays-Bas furent d'ailleurs jugés partiellement responsables car ils avaient fait le partage entre hommes et femmes, avant que les hommes ne soient fusillés et les femmes expulsées et refusé l'appui aérien de l'OTAN en raison des risques pour leurs troupes. Ce crime est considéré comme le « pire massacre commis en Europe depuis la fin de la Seconde Guerre mondiale ». Il est qualifié de génocide par le Tribunal pénal international pour l'ex-Yougoslavie (TPIY) et la Cour internationale de justice à plusieurs reprises. Le programme officiel de l'Éducation nationale en France use aussi de cette qualification. Celle-ci est cependant contestée par certains historiens spécialisés, ainsi que par beaucoup de Serbes. Des experts onusiens considèrent que ce génocide appartient à une vaste campagne de « nettoyage ethnique » en Bosnie multiculturelle, mise en œuvre par les Serbes dans le but de créer un territoire « ethniquement pur » et le joindre à la Serbie. C’est le plan de création d'une « Grande Serbie », idéologie qui apparaît en 1844 (Ilija Garašanin) et qui est toujours actuelle. Le 11 juillet de chaque année, des dizaines de milliers de personnes se retrouvent au mémorial de Potočari, créé en mémoire des victimes. Dans les années 2010 encore, l'identification et la ré-inhumation des corps se poursuivent. Différentes condamnations sont intervenues devant le TPIY. (fr)
- 스레브레니차 집단 학살(보스니아어: Genocid u Srebrenici) 또는 스레브레니차-제파 집단 학살은 1995년 7월 일어나 8,753명의 사망자를 낳은 학살 사건이다. 보스니아 내전 중에 터진 이 사건으로 보스니아 헤르체고비나의 스레브레니차 지역에 살고 있던 25,000~30,000명의 보스니아인들은 라트코 믈라디치 장군 휘하의 스르프스카 공화국 군대에 의해 인종 청소의 일환으로 학살당했다. 스르프스카 공화국 군 외에도, 1991년까지 세르비아 내무부의 일부로 공식적으로 활동했던 준군사조직 스코르피오니 도 이 사건에 개입했다. 당시 유엔은 스레브레니차를 유엔 보호 안전 지역으로 선포한 상태였고, 400명의 무장한 네덜란드 평화군이 주둔 중이었음에도 학살을 막지 못했다. 스레브레니차 집단 학살은 제2차 세계 대전 이후 유럽에서 가장 규모가 큰 집단 학살이었다. 2004년 헤이그에 있는 구유고슬라비아 국제형사재판소(ICTY)는 스레브레니차 집단 학살은 명백한 집단 학살이라는 판결을 내렸다. 당시 재판장 시어도어 메론의 판결문은 다음과 같다. 보스니아의 이슬람 교도를 제거하기 위해서 보스니아에 주둔하던 세르비아군이 보스니아인들을 집단 살해했다. 세르비아군은 보스니아 이슬람 교도 중에서도 가장 대표적인 집단이라 할 수 있던 스레브레니차 내 이슬람 교도 4만 명을 숙청하고자 하였다. 이들은 군인과 민간인, 성인과 어린이를 가리지 않고 남성 포로들의 개인 소유물과 신원서를 강제로 빼앗았으며, 고의적으로 그들의 종교적 정체성만을 근거로 삼아 학살하였다. 2007년 2월 국제사법재판소(ICJ)는 스레브레니차에서 벌어진 사건이 계획적 집단 학살이었다고 발표하며 ICTY의 판결을 재확인했다. ICJ는 또 세르비아가 “인종 대량 학살을 방지할 의무를 저버렸”으며, 집단 학살 관계자들을 ICTY로 송환하는데 협조할 것을 요구하였다. ICTY가 기소한 라트코 믈라디치는 2011년 5월 26일까지 체포되지 않았고 세르비아나 스르프스카 공화국에 있는 것으로 추측되었다. 그러나, 2011년 5월 26일 세르비아의 보리스 타디치 대통령이 체포했음을 밝혔다. 학살당한 이들은 대부분 남자와 10대 소년들이었으나, 이외에도 15세 미만의 소년, 65세 이상의 남자도 피해자에 포함되었으며, 아기까지 학살당했다는 보고도 있다. 보스니아 실종자 관련 연방위원회가 보고한 실종 및 학살된 사람들의 임시 리스트에는 8,373명의 이름이 실려있으며, 그 중 약 500명이 18세 미만이었고, 여자들도 수 십명이나 기록되어있다. 2010년 3월까지, 6,414명의 집단 학살 희생자가 DNA 분석으로 신원이 확인되었고 피해자 중 3,647명이 스레브레니차 집단 학살 기념 센터에 묻혔다. (ko)
- Il massacro di Srebrenica (IPA: [srêbrenit͡sa]) è stato un genocidio di oltre 8000 ragazzi e uomini musulmani bosniaci, avvenuto nel luglio 1995 nella città di Srebrenica e nei suoi dintorni, durante la guerra in Bosnia-Erzegovina. La strage fu perpetrata da unità dell'Esercito della Repubblica Serba di Bosnia ed Erzegovina guidate dal generale Ratko Mladić, con l'appoggio del gruppo paramilitare degli "Scorpioni", in quella che al momento era stata dichiarata dall'ONU come zona protetta e che si trovava sotto la tutela di un contingente olandese dell'UNPROFOR. I fatti avvenuti a Srebrenica in quei giorni diedero una svolta decisiva al successivo andamento del conflitto. Una sentenza della Corte internazionale di giustizia del 2007, nonché diverse altre del Tribunale penale internazionale per l'ex-Jugoslavia (ICTY), hanno stabilito che il massacro, essendo stato commesso con lo specifico intento di distruggere il gruppo etnico dei bosgnacchi, costituisce un "genocidio". Tra i vari condannati, in particolare Ratko Mladić e Radovan Karadžić (all'epoca presidente della Repubblica Serba di Bosnia ed Erzegovina) sono stati condannati in due momenti diversi dall'ICTY, il primo all'ergastolo ed il secondo a 40 anni di reclusione. La Corte penale internazionale dell’Aia ha poi applicato la pena dell’ergastolo anche a Karadžić. (it)
- De val van Srebrenica (ook bekend als het Bloedbad van Srebrenica) was de inname van de Bosnische stad Srebrenica op 11 juli 1995 en de daaropvolgende deportatie en genocide van meer dan 8.000 moslimjongens en -mannen door Bosnisch-Servische troepen. Het exacte aantal slachtoffers is nooit vast komen te staan. Het NIOD ging in 2002 nog van ongeveer 8.000 doden uit, maar het Bosnische herdenkingscentrum heeft tot aan 2009, 8.373 slachtoffers geteld. Tot juli 2012 zijn van deze slachtoffers 6.838 geïdentificeerd. Na het uiteenvallen van Joegoslavië en de burgeroorlog die daarop volgde werd de stad, evenals Tuzla, Sarajevo, Goražde en Žepa, door de Verenigde Naties tot veilige enclave verklaard, binnen een door Bosnische Serviërs beheerst gebied. De aanwezigheid van een internationale vredesmacht onder de vlag van de Verenigde Naties zag toe op de handhaving van Resolutie 819 Veiligheidsraad Verenigde Naties waarbij beide groepen de veiligheid van het VN-personeel moesten garanderen. In 1993 werd Srebrenica door Servische eenheden dusdanig bedreigd dat de stad door de Verenigde Naties werd uitgeroepen tot het eerste “veilig gebied” in het Bosnische conflict. Op 11 juli 1995, toen ruim 400 Nederlandse UNPROFOR-militairen (achtereenvolgens de bataljons Dutchbat I, II,III en IV) in Tuzla en Srebrenica hun humanitaire werk deden, drongen Bosnisch-Servische troepen onder bevel van generaal Ratko Mladić met hulp van tanks de stad binnen en deporteerden en vermoordden een groot deel van de daar aanwezige moslimmannen en -jongens. Het wordt gezien als de ergste daad van genocide in Europa sinds de Tweede Wereldoorlog. (nl)
- スレブレニツァの虐殺（スレブレニツァのぎゃくさつ、セルビア語: Масакр у Сребреници、ボスニア語: Masakr u Srebrenici）は、ボスニア・ヘルツェゴビナ紛争中にボスニア・ヘルツェゴビナのスレブレニツァで1995年7月に発生した大量虐殺事件である。セルビア人のラトコ・ムラディッチに率いられたスルプスカ共和国軍（Vojska Republike Srpske; VRS）によって推計8000人のボシュニャク人（イスラム教徒）が殺害された。スレブレニツァ・ジェノサイド（Геноцид у Сребреници、Genocid u Srebrenici）ともいう。この時、スルプスカ共和国軍に加えて、クライナ・セルビア人共和国を拠点とする準軍事組織「サソリ」（Škorpioni）が虐殺に加担していた。 ボスニア・ヘルツェゴビナの連邦行方不明者委員会による、スレブレニツァで殺害されるか行方不明となった人々の一覧には、8,373人の名前が掲載されている。2008年12月までの段階で、およそ5800人の遺体がDNA調査によって身元特定され、3,215人がポトチャリのスレブレニツァ虐殺記念館にて埋葬された。 なお、本項では、ボスニア・ヘルツェゴビナにおいて「ムスリム人」が「ボシュニャク人」と言い換えられる前の歴史的な記述についても、断り無く「ボシュニャク人」の呼称を使用する。 (ja)
- Masakra w Srebrenicy – ludobójstwo w którym zginęło ponad 8 tysięcy bośniackich muzułmanów, mężczyzn i chłopców, popełnione przez Siły Zbrojne (VRS) w lipcu 1995 r. w okolicach miasta Srebrenica. Masakra ta jest uznawana za największe ludobójstwo w Europie od czasu II wojny światowej. Upadek Srebrenicy i innej enklawy we wschodniej części Bośni – Žepy (25 lipca) przyspieszył koniec wojny w Bośni i Hercegowinie. 30 sierpnia 1995 roku lotnictwo NATO dokonało ciężkich nalotów na pozycje Serbów bośniackich, a po ich zakończeniu do Bośni i Hercegowiny wkroczyła , która wraz z siłami muzułmańskimi i wojskiem bośniackich Chorwatów rozbiła Serbów. Przegrywający wojnę Serbowie zostali zmuszeni do podpisania układu w Dayton. (pl)
- Massacre de Srebrenica, também conhecido como o Genocídio de Srebrenica foi o assassinato, de 11 a 25 de julho de 1995 de até 8 373 bósnios muçulmanos, de adolescentes a idosos, com idades variadas, na região de Srebrenica, município no leste da Bósnia e Herzegovina. As mortes foram perpetradas por unidades do Exército Bósnio da Sérvia, sob comando do General Ratko Mladić e com a participação de uma unidade paramilitar sérvia conhecida como "Escorpiões", parte do Ministério do Interior da Sérvia. Em abril de 1993, as Organização das Nações Unidas (ONU) declarou que a região de Srebrenica era considerada uma área segura, sob proteção da organização. Porém, a ONU não conseguiu desmilitarizar o Exército da República da Bósnia e Herzegovina (ARBiH) da região, nem conseguiu forçar uma retirada das tropas ao redor de Srebrenica. A Força de Proteção das Nações Unidas, unidade 370, foi incapaz de impedir a captura da cidade pelo exército bósnio, nem o massacre subsequente. Em 2004, por unanimidade no julgamento do caso, na câmara de apelações do Tribunal Penal Internacional para a antiga Jugoslávia, em Haia, definiu que o massacre ocorrido contra os habitantes homens de Srebrenica constituía um genocídio, um crime sob jurisdição da lei internacional. A decisão do tribunal penal também foi apoiada pelo Tribunal Internacional de Justiça, em 2007. A transferência forçada e os estupros, entre 25 mil e 30 mil mulheres bósnias, crianças e idosas que acompanharam o massacre, também foram considerados como genocídio, quando acompanhados dos assassinatos e da separação dos homens. Em 2005, o então secretário-geral das Nações Unidas, Kofi Annan, descreveu o assassinato em massa de um dos piores crimes já cometidos em solo europeu desde a Segunda Guerra Mundial. Em uma mensagem no 10.º aniversário do massacre, ele escreveu que "enquanto a culpa estava, em primeiro lugar, naqueles que planejaram e realizaram o massacre e aqueles que ajudaram e abriram os assassinos, a ONU cometeu sérios erros de julgamento, enraizados em uma política de imparcialidade", descrevendo o Genocídio de Srebrenica como uma tragédia que assombraria a história da ONU para sempre. Em 2006, o Caso do Genocídio Bósnio foi apresentado ao Tribunal Internacional de Justiça e Sérvia e Montenegro foram absolvidas de responsabilidade direta ou cumplicidade no massacre, porém foram consideradas responsáveis por não fazerem o necessário ou mínimo para impedirem o genocídio ou para processar e responsabilizar os responsáveis diretos, em violação à Convenção sobre a Prevenção e Punição do Crime de Genocídio. A lista elaborada pela Comissão Federal Bósnia de Pessoas Desaparecidas contém 8 373 nomes, sendo 6 838 vítimas sido identificadas através de análises de DNA de partes de corpos recuperadas das covas coletivas. Cerca de 6 066 vítimas foram sepultadas no Memorial do Genocídio de Srebrenica. (pt)
- Srebrenicamassakern var ett folkmord som ägde rum från den 11 till omkring 22 juli 1995 i staden Srebrenica med omnejd i Bosnien och Hercegovina under Bosnienkriget. Sammanlagt beräknas omkring 8 000 bosniaker (bosniska muslimer), huvudsakligen män och pojkar i åldrarna 13 till 78, ha mördats av bosnienserbiska styrkor under ledning av general Ratko Mladić. Internationella krigsförbrytartribunalen för det forna Jugoslavien slog i april 2004 fast att Srebrenicamassakern utgjorde ett folkmord. Massakern anses allmänt vara den grövsta krigsförbrytelsen som ägt rum i Europa sedan andra världskriget. (sv)
- Різани́на у Сре́брениці (босн. Genocid u Srebrenici, серб. Масакр у Сребреници) — один із наймасштабніших воєнних злочинів у сучасній європейській історії, скоєний у ході Боснійської війни 13-22 липня 1995 року, що полягав у спланованому масовому вбивстві боснійськими сербами близько 8 000 боснійських мусульман чоловічої статі віком від 12 до 77 років. Різанину було вчинено в районі боснійського міста Сребрениця після його захоплення Військом Республіки Сербської під командуванням генерала Ратка Младича за співучасті воєнізованого формування «Скорпіони» під контролем Міністерства внутрішніх справ Сербії. Завершені розгляди в міжнародних судах довели, що різанина в Сребрениці не була спонтанним явищем, а була наперед спланована і методично втілена. Гаазький трибунал для колишньої Югославії у вироках проти , , , , та визнав різанину в Сребрениці геноцидом. Наприкінці лютого 2007 року різанину в Сребрениці визнав геноцидом Міжнародний суд. (uk)
- Резня́ в Сре́бренице (серб. масакр у Сребреници, босн. masakr u Srebrenici; также геноцид в Сребренице, босн. genocid u Srebrenici) — эпизод Войны в Хорватии и Боснийской войны, одно из самых известных и кровавых событий распада Югославии; самое большое массовое убийство в Европе после окончания Второй мировой войны; акт геноцида, признанный Международным трибуналом по бывшей Югославии и Международным судом ООН. Сребреницкий анклав, объявленный СБ ООН в апреле 1993 года «зоной безопасности», был взят армией боснийских сербов 11 июля 1995 года. Международный трибунал по Югославии установил, что было убито более 8 000 взрослых мужчин из числа боснийских мусульман. Расследование установило, что убийства совершили солдаты армии Республики Сербской под командованием генерала Ратко Младича. В 2003 году ответственность за массовые убийства мирного боснийского населения была официально признана властями Республики Сербской Боснии и Герцеговины. В 2010 году парламент Сербии также осудил резню, но отказался признавать её геноцидом. В январе 2007 года Международный трибунал квалифицировал действия сербов как «преступления геноцида» (Геноцид в Сребренице, босн. Genocid u Srebrenici). В свою очередь, в январе 2009 года Европейский парламент провозгласил 11 июля Днём памяти геноцида в Сребренице. После этих событий НАТО приняло программу бомбардировки сербских целей и угрозой применения силы предотвратило нападение сербов на другую «зону безопасности» — Горажде. В дальнейшем заявления правительства Алии Изетбеговича об «исчезновении 7—10 тысяч сребреницких мусульман» и второй взрыв на сараевском рынке Маркале стали поводом для массированных бомбардировок Республики Сербской, а также интервенции НАТО, при поддержке которой хорваты и босняки провели ряд наступательных операций и предопределили заключение Дейтонских соглашений. С 2001 по 2017 годы Международный трибунал по бывшей Югославии осудил за резню в Сребренице ряд командиров боснийских сербов к различным срокам заключения. Командующий войсками Республики Сербской Ратко Младич 22 ноября 2017 года был приговорён к пожизненному лишению свободы. Ряд обвиняемых был осуждён судами Сербии. В 2017 году суд Нидерландов признал, что нидерландские миротворцы несут частичную ответственность за резню, так как не смогли ей помешать. (ru)
- 斯雷布雷尼察大屠杀（波斯尼亞語：Genocid u Srebrenici）是于1995年7月发生在波斯尼亚和黑塞哥维那的斯雷布雷尼察的一场大屠杀，造成大约8,000名当地平民死亡。屠殺由拉特科·姆拉迪奇帶領下的塞族共和國軍隊在波斯尼亞戰爭期間執行。 斯雷布雷尼察大屠杀是第二次世界大战之后发生在欧洲的最严重的一次屠杀行为。海牙的前南斯拉夫國際刑事法庭將此次屠殺定性為種族滅絕。其後國際法庭也確認為種族滅絕。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Tharla Sléacht Srebrenica, nó cinedhíothú ar Mhoslamaigh in oirthear Bhosnia (: Masakr u Srebrenici; Genocid u Srebrenici) sa Bhoisnia-Heirseagaivéin) idir 11–22 Iúil 1995, an sléacht ba mheasa san Eoraip ó aimsir an Dara Cogadh Domhanda.. Dúnmharaíodh timpeall 8,370 duine, fir is buachaillí Moslamacha sa chuid is mó, ach páistí, mná agus fir aosta san áireamh. Tháinig ar bhreis is 7,000 corpán níos déanaí. (ga)
- Srebrenicamassakern var ett folkmord som ägde rum från den 11 till omkring 22 juli 1995 i staden Srebrenica med omnejd i Bosnien och Hercegovina under Bosnienkriget. Sammanlagt beräknas omkring 8 000 bosniaker (bosniska muslimer), huvudsakligen män och pojkar i åldrarna 13 till 78, ha mördats av bosnienserbiska styrkor under ledning av general Ratko Mladić. Internationella krigsförbrytartribunalen för det forna Jugoslavien slog i april 2004 fast att Srebrenicamassakern utgjorde ett folkmord. Massakern anses allmänt vara den grövsta krigsförbrytelsen som ägt rum i Europa sedan andra världskriget. (sv)
- 斯雷布雷尼察大屠杀（波斯尼亞語：Genocid u Srebrenici）是于1995年7月发生在波斯尼亚和黑塞哥维那的斯雷布雷尼察的一场大屠杀，造成大约8,000名当地平民死亡。屠殺由拉特科·姆拉迪奇帶領下的塞族共和國軍隊在波斯尼亞戰爭期間執行。 斯雷布雷尼察大屠杀是第二次世界大战之后发生在欧洲的最严重的一次屠杀行为。海牙的前南斯拉夫國際刑事法庭將此次屠殺定性為種族滅絕。其後國際法庭也確認為種族滅絕。 (zh)
- مذبحة سربرنيتسا أو الإبادة الجماعية في سربرنيتسا (بالبوسنوية: Genocid u Srebrenici) هي إبادة جماعية شهدتها البوسنة والهرسك في الفترة من 11 إلى 22 يوليو 1995 خلال الحرب التي دارت في البوسنة والهرسك، وتُعد أسوأ مذبحة شهدتها أوروبا بعد الحرب العالمية الثانية. حدثت المذبحة في مدينة سربرنيتسا وقُتل خلالها 8,372 من المُسلمين البوشناق مُعظمُهم من الرجال والشيوخ والأطفال الذين تتراوح أعمارهم ما بين 12 و77 سنة. في أبريل 2013، اعتذر الرئيس الصربي توميسلاف نيكوليتش رسميًا عن المذبحة، لكنه تفادى وصف الواقعة بالإبادة الجماعية. (ar)
- La matança de Srebrenica, també coneguda com a massacre de Srebrenica o genocidi de Srebrenica, es produïa el juliol de 1995 amb l'assassinat de com a mínim 8.000 homes bosnians, des d'adolescents fins a ancians, a la regió de Srebrenica a Bòsnia i Hercegovina per l'Exèrcit de la República Sèrbia sota el comandament del general Ratko Mladić i seguint les ordres polítiques de Radovan Karadžić. Els dispositius de seguretat estatals especials de Sèrbia coneguts com els Escorpins també participaren en la massacre. Les Nacions Unides havien declarat prèviament Srebrenica "àrea segura" amb la presència de 400 soldats holandesos armats que no evitaren la massacre. La massacre inclou uns quants exemples en els quals nens i dones eren també assassinats. Encara que el nombre exacte de morts és difíc (ca)
- Genocida v Srebrenici (též Srebrenický masakr) byla válečný zločin, spáchaný v červenci 1995 během války v Bosně a Hercegovině. Genocida se zakládala na masovém, plánovaném vraždění zajatých civilistů, výhradně Bosňáků muslimského vyznání, mužů a chlapců. Došlo k ní ve městě Srebrenica a okolí a spáchala ji Vojska Republiky srbské pod vedením generála Ratka Mladiće, spolu s paramilitantní jednotkou , která byla pod kontrolou . Na genocidě se podílelo i několik stovek řeckých a ruských dobrovolníků. (cs)
- Das Massaker von Srebrenica, auch bekannt als Völkermord von Srebrenica (bosnisch Genocid u Srebrenici), war ein Kriegsverbrechen während des Bosnienkriegs (1992 bis 1995). UN-Gerichte klassifizierten es gemäß der Konvention über die Verhütung und Bestrafung des Völkermordes als Genozid. Das Massaker zog sich über mehrere Tage hin – im Kern vom 11. bis zum 19. Juli 1995 – und verteilte sich auf eine Vielzahl von Tatorten in der Nähe von Srebrenica. Mehr als 8000 Bosniaken – fast ausschließlich Männer und Jungen zwischen 13 und 78 Jahren – wurden ermordet. Das jüngste Opfer war ein Mädchen im Säuglingsalter. Das Verbrechen wurde unter der Führung von Ratko Mladić von der Armee der Republika Srpska (Vojska Republike Srpske, VRS), der Polizei und serbischen Paramilitärs verübt. Die Täter verg (de)
- Η σφαγή στη Σρεμπρένιτσα ήταν έγκλημα πολέμου που διαπράχθηκε κατά τη διάρκεια του πολέμου της Βοσνίας. Το 1995, Σέρβοι από τη Βοσνία σκότωσαν πάνω από 8.000 Βόσνιους μουσουλμάνους άνδρες, ηλικιωμένους και αγόρια στη Σρεμπρένιτσα. (el)
- La Masakro de Srebrenico (ankaŭ: genocido de Srebrenico, falo de Srebrenico) okazis en julio 1995, kiam estis murditaj proks. ok mil islam-bosniaj viroj kaj knaboj en la regiono de Srebrenico (Srebrenica) en Bosnio-Hercegovino. La kaptantoj kaj murdantoj apartenis al la Armeo de Serba Respubliko (VRS) sub la komando de generalo Ratko Mladić dum la bosnia milito. Aldone al la Armeo de Serba Respubliko, ankaŭ eksterarmea unuo el Serbio, nomata "la skorpionoj", partoprenis la masakron. (eo)
- La masacre de Srebrenica (pronunciado /srebrénitsa/ en español), también conocida como genocidio de Srebrenica, consistió en el asesinato de unas 8000 personas de etnia bosnia musulmana en la región de Srebrenica, en julio de 1995, durante la guerra de Bosnia por parte de serbios de Bosnia y elementos provenientes del hasta entonces JNA. Dicho asesinato masivo, llevado a cabo por unidades del VRS, bajo el mando del general Ratko Mladić, así como por un grupo paramilitar serbio conocido como «Los Escorpiones», se produjo en una zona previamente declarada como «segura» por las Naciones Unidas ya que en ese momento se encontraba bajo la supuesta protección de 400 cascos azules neerlandeses. Aunque se buscaba supuestamente la eliminación de los varones bosnios musulmanes, la masacre in (es)
- Srebrenicako sarraskia edo Srebrenicako genozidioa 8.000 gizon-mutil bosniakoren hilketa izan zen, 1995eko uztailean Srebrenican (Bosnia-Herzegovina) gertatua eta Srpska Errepublikako armadaren unitateek egina, Ratko Mladić jeneralaren agindupean. 1993an NBEk Srebrenica eremu segurutzat jo zuen, Nazio Batuen babespean. Hala ere, Babes Armadak, -ek, ezin izan zuen ekidin sarraskia, Herbehereetako 400 soldadu ongi hornituak bertan bazituen ere. (eu)
- Le massacre de Srebrenica, également appelé génocide de Srebrenica, désigne le massacre de plus de 8 000 hommes et adolescents bosniaques dans la région de Srebrenica, en Bosnie-Herzégovine, au mois de juillet 1995, durant la guerre de Bosnie-Herzégovine. Le 11 juillet de chaque année, des dizaines de milliers de personnes se retrouvent au mémorial de Potočari, créé en mémoire des victimes. Dans les années 2010 encore, l'identification et la ré-inhumation des corps se poursuivent. Différentes condamnations sont intervenues devant le TPIY. (fr)
- Pembantaian Srebrenica (disebut juga Genosida Srebrenica) adalah kejadian pembantaian terhadap sekitar lebih dari 8000 lelaki dan remaja etnis Muslim Bosniak pada Juli 1995 di daerah Srebrenica, Bosnia oleh pasukan Republik Srpska pimpinan Jenderal Ratko Mladić. Jenderal Mladic kini menjadi buronan internasional yang telah didapati bersalah karena genosida dan berbagai kejahatan perang lain di Yugoslavia. Pada 27 Februari 2007, Mahkamah Internasional menetapkan kejadian ini sebagai sebuah genosida. Selain pasukan Serbia Bosnia, pasukan paramiliter Serbia Scorpion (pernah menjadi bagian dari Kementerian Dalam Negeri Serbia sampai 1991) serta ratusan sukarelawan dari Ukraina dan Rusia juga turut bersalah atas pembantaian ini. (in)
- The Srebrenica massacre (Serbo-Croatian: Masakr u Srebrenici / Масакр у Сребреници), also known as the Srebrenica genocide (Serbo-Croatian: Genocid u Srebrenici / Геноцид у Сребреници), was the July 1995 genocidal killing of more than 8,000 Bosniak Muslim men and boys in and around the town of Srebrenica, during the Bosnian War. In 2013, 2014, and again in 2019, the Dutch state was found liable in the Dutch supreme court and in the Hague district court of failing to do enough to prevent more than 300 of the deaths. (en)
- Il massacro di Srebrenica (IPA: [srêbrenit͡sa]) è stato un genocidio di oltre 8000 ragazzi e uomini musulmani bosniaci, avvenuto nel luglio 1995 nella città di Srebrenica e nei suoi dintorni, durante la guerra in Bosnia-Erzegovina. (it)
- 스레브레니차 집단 학살(보스니아어: Genocid u Srebrenici) 또는 스레브레니차-제파 집단 학살은 1995년 7월 일어나 8,753명의 사망자를 낳은 학살 사건이다. 보스니아 내전 중에 터진 이 사건으로 보스니아 헤르체고비나의 스레브레니차 지역에 살고 있던 25,000~30,000명의 보스니아인들은 라트코 믈라디치 장군 휘하의 스르프스카 공화국 군대에 의해 인종 청소의 일환으로 학살당했다. 스르프스카 공화국 군 외에도, 1991년까지 세르비아 내무부의 일부로 공식적으로 활동했던 준군사조직 스코르피오니 도 이 사건에 개입했다. 당시 유엔은 스레브레니차를 유엔 보호 안전 지역으로 선포한 상태였고, 400명의 무장한 네덜란드 평화군이 주둔 중이었음에도 학살을 막지 못했다. 스레브레니차 집단 학살은 제2차 세계 대전 이후 유럽에서 가장 규모가 큰 집단 학살이었다. 2004년 헤이그에 있는 구유고슬라비아 국제형사재판소(ICTY)는 스레브레니차 집단 학살은 명백한 집단 학살이라는 판결을 내렸다. 당시 재판장 시어도어 메론의 판결문은 다음과 같다. (ko)
- スレブレニツァの虐殺（スレブレニツァのぎゃくさつ、セルビア語: Масакр у Сребреници、ボスニア語: Masakr u Srebrenici）は、ボスニア・ヘルツェゴビナ紛争中にボスニア・ヘルツェゴビナのスレブレニツァで1995年7月に発生した大量虐殺事件である。セルビア人のラトコ・ムラディッチに率いられたスルプスカ共和国軍（Vojska Republike Srpske; VRS）によって推計8000人のボシュニャク人（イスラム教徒）が殺害された。スレブレニツァ・ジェノサイド（Геноцид у Сребреници、Genocid u Srebrenici）ともいう。この時、スルプスカ共和国軍に加えて、クライナ・セルビア人共和国を拠点とする準軍事組織「サソリ」（Škorpioni）が虐殺に加担していた。 ボスニア・ヘルツェゴビナの連邦行方不明者委員会による、スレブレニツァで殺害されるか行方不明となった人々の一覧には、8,373人の名前が掲載されている。2008年12月までの段階で、およそ5800人の遺体がDNA調査によって身元特定され、3,215人がポトチャリのスレブレニツァ虐殺記念館にて埋葬された。 (ja)
- Masakra w Srebrenicy – ludobójstwo w którym zginęło ponad 8 tysięcy bośniackich muzułmanów, mężczyzn i chłopców, popełnione przez Siły Zbrojne (VRS) w lipcu 1995 r. w okolicach miasta Srebrenica. Masakra ta jest uznawana za największe ludobójstwo w Europie od czasu II wojny światowej. (pl)
- De val van Srebrenica (ook bekend als het Bloedbad van Srebrenica) was de inname van de Bosnische stad Srebrenica op 11 juli 1995 en de daaropvolgende deportatie en genocide van meer dan 8.000 moslimjongens en -mannen door Bosnisch-Servische troepen. Het exacte aantal slachtoffers is nooit vast komen te staan. Het NIOD ging in 2002 nog van ongeveer 8.000 doden uit, maar het Bosnische herdenkingscentrum heeft tot aan 2009, 8.373 slachtoffers geteld. Tot juli 2012 zijn van deze slachtoffers 6.838 geïdentificeerd. (nl)
- Massacre de Srebrenica, também conhecido como o Genocídio de Srebrenica foi o assassinato, de 11 a 25 de julho de 1995 de até 8 373 bósnios muçulmanos, de adolescentes a idosos, com idades variadas, na região de Srebrenica, município no leste da Bósnia e Herzegovina. (pt)
- Резня́ в Сре́бренице (серб. масакр у Сребреници, босн. masakr u Srebrenici; также геноцид в Сребренице, босн. genocid u Srebrenici) — эпизод Войны в Хорватии и Боснийской войны, одно из самых известных и кровавых событий распада Югославии; самое большое массовое убийство в Европе после окончания Второй мировой войны; акт геноцида, признанный Международным трибуналом по бывшей Югославии и Международным судом ООН. Сребреницкий анклав, объявленный СБ ООН в апреле 1993 года «зоной безопасности», был взят армией боснийских сербов 11 июля 1995 года. (ru)
- Різани́на у Сре́брениці (босн. Genocid u Srebrenici, серб. Масакр у Сребреници) — один із наймасштабніших воєнних злочинів у сучасній європейській історії, скоєний у ході Боснійської війни 13-22 липня 1995 року, що полягав у спланованому масовому вбивстві боснійськими сербами близько 8 000 боснійських мусульман чоловічої статі віком від 12 до 77 років. Різанину було вчинено в районі боснійського міста Сребрениця після його захоплення Військом Республіки Сербської під командуванням генерала Ратка Младича за співучасті воєнізованого формування «Скорпіони» під контролем Міністерства внутрішніх справ Сербії. (uk)
|
