| dbo:abstract
|
- Jotvingové, Jatvingové, Jatvěgové, Jačvingové nebo Jatvězi či Súduvé (litevsky Jotvingiai nebo Sūduviai; lotyšsky Jātvingi; polsky Jaćwingowie; bělorusky Яцвягі, Jacvjahi; německy Sudauer) byl baltský kmen, který měl ve 13. století blízké vazby s Litevci a Prusy. Příslušníci tohoto národa mluvili jotvingštinou (někdy také súduvština), mrtvým z indoevropské jazykové rodiny, který měl velmi blízko k pruštině. Poslední záznamy o kmeni Jotvingů pochází z 19. století, kdy byl tento kmen podmaněn a částečně vyhlazen Germány a užívání jejich jazyka bylo zakázáno. Národ Jotvingů žil v zemích Súduva (lit. Suvalkija) a Dainava (Dzūkija), které ležely kolem středního toku Němenu. Dnes tato oblast odpovídá většině území Podleského vojvodství v Polsku a částem Litvy a Hrodenské oblasti v Bělorusku. (cs)
- Els sudovis, també anomenats jatvis o jatvingis (en lituà: Jotvingiai, Sūduviai; en letó: Jātvingi; en polonès: Jaćwingowie, en alemany: Sudauer), foren una tribu de la regió sud-est del Bàltic que establí relacions amb els lituans i els prussians. L'idioma que parlaven, el jatvingià (o sudovià) forma part de les llengües bàltiques, i és molt proper al prussià antic només que amb petites variacions. En estudis demogràfics efectuats al segle XIX encara hi havia persones que s'identificaven amb l'ètinia dels sudovis. (ca)
- Die Jatwinger (Jadwinger, Jadwingen, Jotwinger/jotvingiai, Jatwägen) oder Sudauer (sudūviai) oder Pollexaner waren ein westbaltischer Stamm im Sudauen (altpreußisch sudawa, sudowia).Das Gebiet ist heute geteilt zwischen Polen, Litauen und Belarus. Die jatwingische Sprache war eng verwandt mit der altprußischen. (de)
- Yotvingioak edo Sudoviak (ere Jatvioak, edo Jatvingioak) herri baltiko bat izan ziren, baina lituaniar eta erlazioak izaten zituzten, Yotvingiar hizkuntza hitz egiten zuten, hurbil, baina aldaketekin (eu)
- Los Yotvingios o Sudovios (también llamados Jatvios, o Jatvingios) fueron un pueblo báltico con estrechos lazos culturales con lituanos y prusianos. La lengua yotvingia (a veces llamada sudovia) era una lengua báltica occidental cercana al prusiano antiguo, pero con pequeñas variaciones. (es)
- Gli Jatvingi, o Sudoviani (più raramente Suduvi, Iotvingi o Yotvingi; in lituano Jotvingiai, Sūduviai; in lettone: Jātvingi; in polacco Jaćwingowie; in bielorusso: Яцвягі?, traslitterato: Jacviahi; in tedesco Sudauer), erano una popolazione indigena affiliata ai prussiani e, di conseguenza, ai balti. La lingua jatvingica (a volte chiamata sudoviana) era una lingua baltica occidentale, più vicina all'antico prussiano ma con piccole variazioni. Gli iotvingi sono citati in documenti storici regionali nel XIX secolo. (it)
- Yotvingians (also called: Sudovians, Jatvians, or Jatvingians; Yotvingian: Jotvingai; Lithuanian: Jotvingiai, Sūduviai; Latvian: Jātvingi; Polish: Jaćwingowie, Belarusian: Яцвягі, German: Sudauer) were a Western Baltic people who were closely tied to the Old Prussians. The linguist Petras Būtėnas asserts that they were closest to the Lithuanians. The Yotvingians contributed to the formation of the Lithuanian state. Yotvingians had a strong warrior culture and were generally well known as great warriors and hunters, and were feared by their neighbours for their skill in warfare. The Yotvingians were referred to in regional historical records into the 19th century. (en)
- De Jatvingen (ook: Jadwinger, Jadwingen, Jotwinger, jotvingiai, Jatwägen) of Sudoviërs (sudūviai) waren een West-Baltische stam in Sudovië (Oudpruisisch: sudawa, sudowia). Hun woongebied is vandaag verdeeld tussen Polen, Litouwen en Wit-Rusland. Hun taal, het Jatvingisch, was nauw verwant aan het Oudpruisisch. (nl)
- ヤトヴャグ族（ロシア語: Ятвяг、複数形はロシア語: Ятвяги：ヤトヴャギ。またリトアニア語: Jotvingiai）は中世のバルト系部族である。民族的にはプルーセンに最も近く、言語的にはインド・ヨーロッパ語族バルト語派西バルト語群(fr)に属するヤトヴャグ語（死語）を用いていた。ルーシの年代記（レートピシ）には、10世紀からその名が記され始める。12世紀初めから、現在の名称でいうリトアニア人、ラトビア人、ベラルーシ人、ポーランド人への民族的同化(ru)が始まり、17世紀までにほぼ終了した。 (ja)
- Jaćwingowie lub Jaćwięgowie – pogański lud zachodniobałtycki, blisko spokrewniony z Prusami i Litwinami, zamieszkujący do późnego średniowiecza obszar pomiędzy środkowym Niemnem, Narwią a Wielkimi Jeziorami Mazurskimi. Mówili zrozumiałym dla Litwinów i Prusów słabo poznanym językiem jaćwieskim. (pl)
- Ятвя́ги (судовы, дайнавы; др.-рус. ятвяги, ятвязь, ятвезь) — балтская племенная группа, этнически наиболее близкая к пруссам. Бесписьменный ятвяжский язык принадлежит к западной ветви балтской группы индоевропейской языковой семьи. В раннее средневековье испытывали сильное влияние литовских племён и уже на начальных этапах формирования Великого Княжества Литовского были отчасти ассимилированы в южной части Дзукии. Начиная с XII века ятвяги участвовали в этногенезе литовской, белорусской и польской народностей. Территория, занимаемая ятвагами, называлась Ятвагией. (ru)
- Jatvinger eller sudauer (litauiska: Jotvingiai, Sūduviai; lettiska: Jatvingi; polska: Jaćwingowie, vitryska: Яцвягі) är ett folkslag ursprungligen från det område som idag är nordöstra Polen gränsande mot Litauen och Kaliningrad-området. Området har kallats för sångernas eller regnets land. De har under århundradena uppgått i de omkringliggande folkens kultur och språkbruk men är troligtvis besläktade med sina baltiska grannar litauerna. (sv)
- Ятвя́ги — у VIІІ—ХV ст. група західнобалтійських племен, які проживали у межиріччі Західного Бугу, Нареви і Німана, у так званій Ятвягії. Межували на півночі й сході з литовцями, на півдні — з русинами, на південному заході — з поляками, на заході — з прусами (згодом — тевтонцями). Представники європеоїдної раси, носії ятвязької мови. Сповідували балтійське поганство. Культурно споріднені з литовцями і прусами язичницької доби. Вперше згадуються у «Повісті временних літ» у статті 945 року. Воювали проти руських і польсько-мазовецьких князів (Х—ХІV ст.), а також лицарів Тевтонського ордену (з ХІІІ ст.), які намагалися захопити ятвязькі землі. У XV ст. більшість ятвягів опинилася під владою Великого князівства Литовського. Востаннє згадуються як етнічний релікт у джерелах ХVII ст. Взяли участь у етногенезі західних литовців і білорусів, українців Полісся і Волині, німців Східної Пруссії. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Els sudovis, també anomenats jatvis o jatvingis (en lituà: Jotvingiai, Sūduviai; en letó: Jātvingi; en polonès: Jaćwingowie, en alemany: Sudauer), foren una tribu de la regió sud-est del Bàltic que establí relacions amb els lituans i els prussians. L'idioma que parlaven, el jatvingià (o sudovià) forma part de les llengües bàltiques, i és molt proper al prussià antic només que amb petites variacions. En estudis demogràfics efectuats al segle XIX encara hi havia persones que s'identificaven amb l'ètinia dels sudovis. (ca)
- Die Jatwinger (Jadwinger, Jadwingen, Jotwinger/jotvingiai, Jatwägen) oder Sudauer (sudūviai) oder Pollexaner waren ein westbaltischer Stamm im Sudauen (altpreußisch sudawa, sudowia).Das Gebiet ist heute geteilt zwischen Polen, Litauen und Belarus. Die jatwingische Sprache war eng verwandt mit der altprußischen. (de)
- Yotvingioak edo Sudoviak (ere Jatvioak, edo Jatvingioak) herri baltiko bat izan ziren, baina lituaniar eta erlazioak izaten zituzten, Yotvingiar hizkuntza hitz egiten zuten, hurbil, baina aldaketekin (eu)
- Los Yotvingios o Sudovios (también llamados Jatvios, o Jatvingios) fueron un pueblo báltico con estrechos lazos culturales con lituanos y prusianos. La lengua yotvingia (a veces llamada sudovia) era una lengua báltica occidental cercana al prusiano antiguo, pero con pequeñas variaciones. (es)
- Gli Jatvingi, o Sudoviani (più raramente Suduvi, Iotvingi o Yotvingi; in lituano Jotvingiai, Sūduviai; in lettone: Jātvingi; in polacco Jaćwingowie; in bielorusso: Яцвягі?, traslitterato: Jacviahi; in tedesco Sudauer), erano una popolazione indigena affiliata ai prussiani e, di conseguenza, ai balti. La lingua jatvingica (a volte chiamata sudoviana) era una lingua baltica occidentale, più vicina all'antico prussiano ma con piccole variazioni. Gli iotvingi sono citati in documenti storici regionali nel XIX secolo. (it)
- De Jatvingen (ook: Jadwinger, Jadwingen, Jotwinger, jotvingiai, Jatwägen) of Sudoviërs (sudūviai) waren een West-Baltische stam in Sudovië (Oudpruisisch: sudawa, sudowia). Hun woongebied is vandaag verdeeld tussen Polen, Litouwen en Wit-Rusland. Hun taal, het Jatvingisch, was nauw verwant aan het Oudpruisisch. (nl)
- ヤトヴャグ族（ロシア語: Ятвяг、複数形はロシア語: Ятвяги：ヤトヴャギ。またリトアニア語: Jotvingiai）は中世のバルト系部族である。民族的にはプルーセンに最も近く、言語的にはインド・ヨーロッパ語族バルト語派西バルト語群(fr)に属するヤトヴャグ語（死語）を用いていた。ルーシの年代記（レートピシ）には、10世紀からその名が記され始める。12世紀初めから、現在の名称でいうリトアニア人、ラトビア人、ベラルーシ人、ポーランド人への民族的同化(ru)が始まり、17世紀までにほぼ終了した。 (ja)
- Jaćwingowie lub Jaćwięgowie – pogański lud zachodniobałtycki, blisko spokrewniony z Prusami i Litwinami, zamieszkujący do późnego średniowiecza obszar pomiędzy środkowym Niemnem, Narwią a Wielkimi Jeziorami Mazurskimi. Mówili zrozumiałym dla Litwinów i Prusów słabo poznanym językiem jaćwieskim. (pl)
- Ятвя́ги (судовы, дайнавы; др.-рус. ятвяги, ятвязь, ятвезь) — балтская племенная группа, этнически наиболее близкая к пруссам. Бесписьменный ятвяжский язык принадлежит к западной ветви балтской группы индоевропейской языковой семьи. В раннее средневековье испытывали сильное влияние литовских племён и уже на начальных этапах формирования Великого Княжества Литовского были отчасти ассимилированы в южной части Дзукии. Начиная с XII века ятвяги участвовали в этногенезе литовской, белорусской и польской народностей. Территория, занимаемая ятвагами, называлась Ятвагией. (ru)
- Jatvinger eller sudauer (litauiska: Jotvingiai, Sūduviai; lettiska: Jatvingi; polska: Jaćwingowie, vitryska: Яцвягі) är ett folkslag ursprungligen från det område som idag är nordöstra Polen gränsande mot Litauen och Kaliningrad-området. Området har kallats för sångernas eller regnets land. De har under århundradena uppgått i de omkringliggande folkens kultur och språkbruk men är troligtvis besläktade med sina baltiska grannar litauerna. (sv)
- Jotvingové, Jatvingové, Jatvěgové, Jačvingové nebo Jatvězi či Súduvé (litevsky Jotvingiai nebo Sūduviai; lotyšsky Jātvingi; polsky Jaćwingowie; bělorusky Яцвягі, Jacvjahi; německy Sudauer) byl baltský kmen, který měl ve 13. století blízké vazby s Litevci a Prusy. Příslušníci tohoto národa mluvili jotvingštinou (někdy také súduvština), mrtvým z indoevropské jazykové rodiny, který měl velmi blízko k pruštině. Poslední záznamy o kmeni Jotvingů pochází z 19. století, kdy byl tento kmen podmaněn a částečně vyhlazen Germány a užívání jejich jazyka bylo zakázáno. (cs)
- Yotvingians (also called: Sudovians, Jatvians, or Jatvingians; Yotvingian: Jotvingai; Lithuanian: Jotvingiai, Sūduviai; Latvian: Jātvingi; Polish: Jaćwingowie, Belarusian: Яцвягі, German: Sudauer) were a Western Baltic people who were closely tied to the Old Prussians. The linguist Petras Būtėnas asserts that they were closest to the Lithuanians. The Yotvingians contributed to the formation of the Lithuanian state. (en)
- Ятвя́ги — у VIІІ—ХV ст. група західнобалтійських племен, які проживали у межиріччі Західного Бугу, Нареви і Німана, у так званій Ятвягії. Межували на півночі й сході з литовцями, на півдні — з русинами, на південному заході — з поляками, на заході — з прусами (згодом — тевтонцями). Представники європеоїдної раси, носії ятвязької мови. Сповідували балтійське поганство. Культурно споріднені з литовцями і прусами язичницької доби. Вперше згадуються у «Повісті временних літ» у статті 945 року. Воювали проти руських і польсько-мазовецьких князів (Х—ХІV ст.), а також лицарів Тевтонського ордену (з ХІІІ ст.), які намагалися захопити ятвязькі землі. У XV ст. більшість ятвягів опинилася під владою Великого князівства Литовського. Востаннє згадуються як етнічний релікт у джерелах ХVII ст. Взяли учас (uk)
|
