| dbo:abstract
|
- El contracte social o Principis del dret polític és una obra de filosofia política de Jean-Jacques Rousseau publicada el 1762. És coneguda per exposar amb claredat i força que l'única forma de poder polític legítima és el poder que troba el seu fonament en la voluntat del poble (o «voluntat general»). És sovint considerat com el principal inspirador de les idees de la Revolució Francesa. (ca)
- العقد الاجتماعي أو مبادئ الحق السياسي كتب من تأليف جان جاك روسو حيث وضع نظريته حول أفضل طريقة لإقامة المجتمع السياسي في مواجهة مشاكل المجتمع. حيث كان الكتاب مصدر إلهام لبعض الإصلاحات السياسية أو الثورات في أوروبا وخاصة في فرنسا. فبعد سقوط الشرعية الملكية والدينية كأساس للحكم في أوروبا، أصبح من الضروري البحث عن شرعية بديلة يقوم عليها الحُكم السياسي وتتحدد على أساسها مسئوليات الحاكم والمحكوم، والواجبات والحقوق المترتبة على كل منهم. لذلك ظهر العديد من المفكرين والفلاسفة الذين عملوا على إيجاد ميثاق شرعي جديد يحكم العلاقة بين الطرفين، وكان من بين هؤلاء المفكرين الذين سعوا لإيجاد هذا الميثاق جان جاك روسو الذي طرح فكرة العقد الاجتماعي إلى جانب مجموعة أخرى من المفكرين التنويريين أمثال توماس هوبز وجون لوك. (ar)
- Το Κοινωνικό Συμβόλαιο, αρχικά δημοσιεύεται με τον τίτλο Περί του Κοινωνικού Συμβολαίου, ή, Αρχές του Πολιτικού Δικαίου (γαλλικά: Du contrat social; ou Principes du droit politique) από τον Jean-Jacques Rousseau, το1762. Σε αυτό το έργο ο Rousseau αναπτύσσει τη θεωρία του σχετικά με τον βέλτιστο τρόπο ίδρυσης μιας πολιτικής κοινότητας ενόψει των προβλημάτων της εμπορικής κοινωνίας, τα οποία είχε ήδη εντοπίσει στη (1755). Το Κοινωνικό Συμβόλαιο ενέπνευσε πολιτικές μεταρρυθμίσεις και επαναστάσεις στην Ευρώπη, ειδικά στη Γαλλία, αμφισβητώντας φιλοσοφικά την ιδέα ότι οι μονάρχες διέθεταν θεϊκή εξουσία στο να νομοθετούν και να άρχουν. Ο Rousseau ισχυρίζεται ότι μόνο οι άνθρωποι, με την έννοια των πολιτών, οι οποίοι είναι κυρίαρχοι, έχουν αυτό το πανίσχυρο δικαίωμα, ωστόσο όχι χάρη σε κάποια θεϊκή καταγώγή αυτού του δικαιώματος. Το επίγραμμα του έργου είναι αναφορά στον Βιργίλιο και διαβάζει "foederis aequalis / Dicamus leges" ("Ας θέσουμε όρους ισότητας για την εκεχειρία") ( Virgil, Aeneid XI.321-22). Ο κύριος στόχος του Κοινωνικού Συμβολαίου είναι να προσδιορίσει εάν μπορεί να υπάρξει μια νόμιμη πολιτική εξουσία, καθώς οι αλληλεπιδράσεις των ανθρώπων της εποχής του φαινόταν να θέτουν τους ίδιους σε μια κατάσταση πολύ χειρότερη από εκείνη την καλή κατάσταση στην οποία βρίσκονταν προηγουμένως (πριν την πολιτική κοινωνία), στην , παρά την απομόνωση που διαθέτει αυτή εξ ορισμού. Το τρίτο κεφάλαιο του πρώτου βιβλίου κλείνει με την παράγραφο: "Ας συμφωνήσουμε, λοιπόν, ότι η ισχύς δεν δημιουργεί δίκαιο, και ότι δεν οφείλουμε υπακοή παρά μόνο στις έννομες δυνάμεις." το οποίο σημαίνει πως η ικανότητα εξαναγκασμού δεν είναι μια νόμιμη δύναμη, και εδώ δεν υπάρχει κανένα νόμιμο καθήκον για υποταγή και υπακοή. Ένα κράτος δεν έχει δικαίωμα να υποδουλώσει έναν κατακτημένο λαό. Με την εφαρμογή του κοινωνικού συμβολαίου, όλοι θα είναι ελεύθεροι γιατί όλοι χάνουν τον ίδιο αριθμό δικαιωμάτων ενώ ταυτόχρονα θα επιβάλλουν τα ίδια καθήκοντα σε όλους. Ο Rousseau υποστηρίζει ότι είναι παράλογο να παραδώσει κανείς την ελευθερία του, για να την ανταλλάξει με τηδουλεία . Έτσι, οι συμβαλόμενοι πρέπει να έχουν το δικαίωμα να επιλέγουν τους νόμους βάσει των οποίων ζουν. Παρόλο που η σύμβαση επιβάλλει νέους νόμους, συμπεριλαμβανομένων εκείνων που προστατεύουν και ρυθμίζουν την ιδιοκτησία, υπάρχουν περιορισμοί στο πώς μπορεί να αξιωθεί νόμιμα αυτή η ιδιοκτησία. Το παράδειγμά του με τη γη περιλαμβάνει τρεις προϋποθέσεις: 1.
* ότι η γη είναι ακατοίκητη, 2.
* ότι ο ιδιοκτήτης διεκδικεί μόνο ό, τι χρειάζεται για την επιβίωση, και 3.
* ότι η εργασία και η καλλιέργεια δίνουν νόμιμο δικαίωμα στην κατοχή. Ο Rousseau υποστηρίζει ότι οι πολιτικές πτυχές μιας κοινωνίας πρέπει να χωριστούν σε δύο μέρη. Πρώτον, πρέπει να υπάρχει ένας κυρίαρχος που αποτελείται από ολόκληρο τον πληθυσμό, ο οποίος περιελάμβανε τις γυναίκες (με τρόπο που ως εκείνη την ιστορική στιγμή δεν υιοθετούνταν από όλες τις χώρες και τα κράτη, καθιστώντας αυτή τη θέση του Rousseau αρκετά επαναστατική), που αντιπροσωπεύει τη και είναι η νομοθετική εξουσία στο κράτος . Η δεύτερη διαίρεση είναι αυτή της κυβέρνησης, που διακρίνεται από τον κυρίαρχο. Αυτή η διαίρεση είναι απαραίτητη, διότι ο κυρίαρχος δεν μπορεί να ασχοληθεί με συγκεκριμένα θέματα όπως οι εφαρμογές του νόμου. Κάτι τέτοιο θα υπονόμευε τη γενικότητά του και συνεπώς θα έβλαπτε τη νομιμότητά του. Έτσι, η κυβέρνηση πρέπει να παραμείνει ξεχωριστός θεσμός από το κυρίαρχο όργανο. Όταν η κυβέρνηση ξεπεράσει τα όρια που θέτει ο λαός, είναι η αποστολή του λαού να καταργήσει μια τέτοια κυβέρνηση και να ξεκινήσει εκ νέου. Ο Rousseau ισχυρίζεται ότι το μέγεθος της επικράτειας που μέλλεται να κυβερνηθεί συχνά καθορίζει την ίδια τη φύση της κυβέρνησης. Δεδομένου ότι μια κυβέρνηση είναι τόσο ισχυρή όσο ο λαός, και αυτή η δύναμη είναι απόλυτη, όσο μεγαλύτερη είναι η περιοχή, τόσο μεγαλύτερη δύναμη πρέπει να μπορεί να ασκήσει η κυβέρνηση πάνω στον πληθυσμό της. Κατά την άποψή του, μια μοναρχική κυβέρνηση είναι σε θέση να ασκήσει τη μεγαλύτερη εξουσία έναντι του λαού, δεδομένου ότι πρέπει να αφιερώσει λιγότερη εξουσία στον εαυτό της, ενώ η δημοκρατία το λιγότερο. Σε γενικές γραμμές, όσο μεγαλύτερη είναι η γραφειοκρατία, τόσο περισσότερη δύναμη απαιτείται για την κυβερνητική πειθαρχία. Κανονικά, αυτή η σχέση απαιτεί το κράτος να είναι αριστοκρατία ή μοναρχία . Όταν ο Rousseau χρησιμοποιεί τη λέξη δημοκρατία, αναφέρεται σε μια άμεση δημοκρατία και όχι σε μια αντιπροσωπευτική δημοκρατία . Υπό το πρίσμα της σχέσης μεταξύ του μεγέθους του πληθυσμού και της κυβερνητικής δομής, ο Rousseau υποστηρίζει ότι όπως και η γενέτειρά του στη Γενεύη, οι μικρές πόλεις-κράτη είναι η μορφή του έθνους στο οποίο η ελευθερία μπορεί να ανθίσει καλύτερα. Για τα κράτη αυτού του μεγέθους, προτιμάται μια εκλεγμένη αριστοκρατία, και σε πολύ μεγάλες πολιτείες ένας καλοκάγαθος μονάρχης. αλλά ακόμη και ο μοναρχικός κανόνας, για να είναι νόμιμος, πρέπει να εξαρτάται από το κυρίαρχο κράτος δικαίου. Μια αξιοσημείωτη ιδιαιτερότητα του Κοινωνικού Συμβολαίου είναι η λογική αυστηρότητα που ο Ρουσσώ έχει μάθει στα είκοσι του από τα μαθηματικά: Rousseau develops his theory in an almost mathematical manner, deriving statements from the initial thesis that man must keep close to nature. The ‘natural’ state, with its original liberty and equality, is hindered by man’s ‘unnatural’ involvement in collective activities resulting in inequality which, in turn, infringes on liberty. The purpose of this social contract, which is a kind of tacit agreement, is simply to guarantee equality and, consequently, liberty as the superior social values...A number of political statements, particularly about the organization of powers, are derived from the ‘axioms’ of equality among citizens and their subordination to the general will. — (2014) Mathematical Theory of Democracy Ο Γάλλος φιλόσοφος Βολταίρος χρησιμοποίησε τις δημοσιεύσεις του για να επικρίνει και να κοροϊδεύσει τον Rousseau, αλλά και για να υπερασπιστεί την ελεύθερη έκφραση . Στο (1765), αντέδρασε στις ειδήσεις ότι το Κοινωνικό Συμβόλαιο είχε καεί στη Γενεύη, λέγοντας: «Η λειτουργία της καύσης ήταν ίσως τόσο απογοητευτική όσο η γραφή της. […] Το να κάψεις ένα βιβλίο επιχειρημάτων είναι να πεις: «Δεν έχουμε αρκετό πνεύμα για να απαντήσουμε σε αυτό.» Το έργο απαγορεύτηκε επίσης στο Παρίσι . Το έργο έλαβε μια διαφωνία με την ονομασία The Confusion of the Social Contract του Jean-Jacques Rousseau από τον Ιησουίτη στην Ιταλία το 1794. (el)
- Vom Gesellschaftsvertrag oder Prinzipien des politischen Rechtes (französisch Du contrat social ou Principes du droit politique) ist das politisch-theoretische Hauptwerk des Genfer Philosophen Jean-Jacques Rousseau. Es erschien erstmals 1762 in Amsterdam und wurde daraufhin in Frankreich, den Niederlanden, in Genf und Bern sofort verboten. Dieses Werk ist – neben Montesquieus Vom Geist der Gesetze – ein Schlüsselwerk der Aufklärungsphilosophie. Zusammen mit letztgenanntem kann der Gesellschaftsvertrag als ein Wegbereiter moderner Demokratie und Demokratietheorie gelten, obwohl er bis heute auch unzählige Anknüpfungspunkte für andere politische Ideen und Denkschulen bietet (vergleiche hierzu Identitätstheorie). Für Rousseau konnte die alleinige Grundlage legitimer politischer Macht nur der allgemeine Wille (volonté générale) sein (der immer auf das Gemeinwohl abzielt) und keinesfalls im Gottesgnadentum bestehen. Der Einfluss dieses Werkes auf die Französische Revolution kann kaum geleugnet werden, ist er später doch beispielsweise im radikalen Denken Maximilien de Robespierres deutlich erkennbar. Späterhin nahmen Soziologie, Rechts- und Politische Philosophie viele seiner Fragestellungen auf, so dass man Rousseau z. B. auch zu den Protosoziologen zählen darf. (de)
- Du Contrat Social ou Principes du droit politique (Pri la socia kontrakto aŭ Principoj de politika juro) estas eseo de politika filozofio pensita kaj verkita de Jean-Jacques Rousseau, publikigita en 1762. La verko konstituis gravan mejloŝtonon por la moderneco kaj stariĝis kiel unu de la ĉefaj tekstoj de la politika filozofio, konfirmante la principojn de popola suvereneco apogitaj sur la konceptoj de libereco, egaleco, kaj ĝenerala dezito. La verko estas dividita en kvar libroj. La unua temas pri ĝeneralaj teorioj, la dua pri suvereneco kaj konstituo de la popolo en ŝtato, la tria pri registaroj, kaj la kvara pri demokratiaj praktikoj, ĉefe elektadoj (balotadoj) kaj ankaŭ reduktoj de la libera konduto. (eo)
- El contrato social: o los principios del derecho político, más conocido como El contrato social, es un libro escrito por Jean-Jacques Rousseau y publicado en 1762. Es una obra sobre filosofía política y trata principalmente sobre la libertad e igualdad de los hombres bajo un Estado instituido por medio de un contrato social. Se dice que este libro fue uno de los muchos incitadores de la Revolución francesa por sus ideas políticas. Bajo la teoría del contrato social se fundamenta buena parte de la filosofía liberal, en especial el liberalismo clásico por su visión filosófica del individuo como fundamental, que luego decide vivir en sociedad por lo que necesita del Estado de Derecho que asegure las libertades para poder convivir. Así también se dice que en este libro se exponen lo que en el futuro serían los principios de la filosofía política, en parte por el concepto de la voluntad general. (es)
- Du contrat social ou Principes du droit politique est un ouvrage de philosophie politique pensé et écrit par Jean-Jacques Rousseau, publié en 1762. L'œuvre a constitué un tournant décisif pour la modernité et s'est imposée comme un des textes majeurs de la philosophie politique et sociale, en affirmant le principe de souveraineté du peuple appuyé sur les notions de liberté, d'égalité, et de volonté générale. (fr)
- Du contrat social ou Principes du droit politique (1762) adalah buku yang ditulis oleh Jean-Jacques Rousseau. Buku ini ditulis dengan tujuan untuk menentukan apakah kekuasaan politik yang resmi itu bisa ada atau tidak. Untuk menggapai lebih banyak hal dan meninggalkan , manusia harus masuk ke dalam kontrak sosial dengan orang lain. Dalam kontrak tersebut, semuanya bebas karena mereka melepaskan kebebasan yang setara dengan kewajiban yang dikenakan kepada semuanya. Rousseau juga menyatakan bahwa tidaklah masuk akal apabila manusia menyerahkan kebebasannya untuk perbudakan; dan maka peserta kontrak haruslah bebas. Lebih jauh lagi, meskipun kontrak menghasilkan hukum baru, terutama yang menjaga dan mengatur properti, seseorang dapat keluar dari kontrak kapan saja (kecuali pada saat genting, karena ini adalah desersi), dan sekali lagi bebas seperti saat ia lahir. Rousseau menyatakan bahwa pemerintahan apapun, dalam bentuk apapun, harus dipisah menjadi dua. (yang menurut Rousseau harus meliputi seluruh penduduk) yang mewakili harus ada dan merupakan kekuatan legislatif di negara. Pembagian kedua adalah pemerintahan yang terpisah dari penguasa. Pemisahan ini harus dilakukan karena penguasa tidak bisa mengurus urusan tertentu (yang membuatnya bertindak untuk kehendak tertentu bukan kehendak umum), seperti penerapan hukum. Maka pemerintahan harus terpisah dari tubuh penguasa. Penulis mendaku bahwa besar wilayah yang diperintah sering kali menentukan sifat pemerintahan. Menurut Rousseau, semakin besar suatu wilayah, semakin besar kekuatan yang harus dimiliki pemerintah untuk mengatur penduduk. Baginya pemerintah monarki memunyai kekuatan terbesar karena hanya menggunakan sedikit kekuatan untuk dirinya sendiri, sementara itu menurut Rousseau demokrasilah yang terlemah. Secara umum, semakin besar birokrasi, semakin besar kekuatan yang diperlukan untuk mendisiplinkan pemerintahan. Biasanya hubungan ini mengharuskan negara menjadi aristokrasi atau monarki. Penting untuk dicatat bahwa saat Rousseau berbicara tentang aristokrasi atau monarki, bukan berarti bahwa sistem-sistem tersebut bukanlah demokrasi seperti sekarang - aristokrat atau penguasa monarki dapat dipilih, seperti kabinet atau presiden sekarang; sementara itu, ketika Rousseau memakai kata demokrasi, ia merujuk ke demokrasi langsung daripada demokrasi representatif seperti negara-negara demokratik sekarang. Di antara ini semua, Rousseau berargumen bahwa, seperti Jenewa yang merupakan tempat kelahirannya, negara-kota kecil merupakan bentuk negara yang paling baik dalam menumbuhkan kebebasan. Untuk negara yang cukup besar sehingga memerlukan perantara antara rakyat dan pemerintah, aristokrasi terpilih mungkin lebih baik, dan di negara yang sangat besar penguasa monarki yang penuh kebajikan yang cocok; namun penguasa monarki agar sah harus menjadi bawahan . (in)
- The Social Contract, originally published as On the Social Contract; or, Principles of Political Right (French: Du contrat social; ou, Principes du droit politique), is a 1762 French-language book by the Genevan philosopher Jean-Jacques Rousseau. The book theorizes about the best way to establish a political community in the face of the problems of commercial society, which Rousseau had already identified in his Discourse on Inequality (1755). The Social Contract helped inspire political reforms or revolutions in Europe, especially in France. The Social Contract argued against the idea that monarchs were divinely empowered to legislate. Rousseau asserts that only the people, who are sovereign, have that all-powerful right. (en)
- Il contratto sociale (Du contrat social: ou principes du droit politique), pubblicato nel 1762, è una tra le maggiori opere del filosofo svizzero Jean-Jacques Rousseau (1712-1778). L'opera, a tema politico-sociale, delinea, con sorprendente anticipo sui tempi, l'idea di Stato democratico, e perciò verrà ripresa, una trentina d'anni dopo, come riferimento durante la Rivoluzione francese. Il contratto Sociale è suddiviso in 4 libri, contenenti 48 capitoli in totale, preceduti da una "Avvertenza" ed una breve introduzione. (it)
- 『社会契約論』（しゃかいけいやくろん、仏: Du Contrat Social ou Principes du droit politique, 社会契約について、もしくは政治的権利の原理）は、思想家ジャン＝ジャック・ルソーによって執筆され、1762年にフランスで公刊された政治哲学の著作である。古くは『民約論』とも訳した。「一般意志」というルソーの造語を世に送り出した書として有名である。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 사회 계약 문서를 참고하십시오.) 《사회계약론》(Du Contract Social ou Principes du droit politique)은 장자크 루소의 대표적 저술 가운데 하나로 1762년에 출판된 책이다. 1755년 무렵부터 백과전서파와의 사이가 나빠지기 시작한 루소가 파리의 살롱 생활에서 은퇴할 생각으로 그 이전에 완성시킨 것이 이 《사회 계약론》이며, 《에밀》과 같은 해에 네덜란드에서 출판되었다. 이 두 책은 당시에 반드시 이해되었다고는 말할 수 없으며, 루소는 백과전서파를 비롯한 많은 사람들의 반대를 당했을 뿐만 아니라 박해까지 받아 실의와 불행의 말년을 초래했다. (ko)
- Het maatschappelijk verdrag of Beginselen der staatsinrichting (oorspronkelijke Franse titel: Du contrat social ou principes du droit politique) is een politiek-staatkundige verhandeling uit 1762 van de Zwitsers-Franse filosoof Jean-Jacques Rousseau. Hierin zet hij zijn visie op de legitimiteit van de macht uiteen, en stelt dat de politieke macht en de wetten terug te voeren zijn op het feit dat de burgers van een samenleving een sociaal contract hebben afgesloten. Dit hield in dat de burgers zich zouden onderwerpen aan de volonté générale of algemene volkswil. Het is deze wil die elke vorm van macht of recht legitimeert. Dat was in tegenstelling met heersende gewoonterecht. Du Contrat social had veel invloed op de Franse Grondwet van 1793. (nl)
- «Об Общественном договоре, или Принципы политического Права» (фр. Du contrat social; ou Principes du droit politique) — трактат 1762 года французского философа Жан-Жака Руссо. Согласно Руссо, в ходе исторического развития человечества общественный договор был нарушен (это произошло из-за непрерывной борьбы частных интересов, а также злоупотреблений представителей власти); однако народ имеет законное право вернуть себе утраченную свободу, восстановив первоначальное общественное соглашение (фактически речь идёт о праве на революцию). Историк философии Т. Б. Длугач отмечает: «Любовь ко всем людям, к простым людям — источник демократических устремлений Руссо. Самое главное его сочинение „Об Общественном Договоре“ (1762) не было понято современниками, в последующем его восприняли якобинцы. Это произошло потому, что Руссо на много лет опередил французскую революцию. Известно только, что перед смертью Руссо (1778 г.) к нему в Эрменонвилль приезжал Робеспьер, а перед революцией (1789) отрывки из этого сочинения на площадях перед толпами народа читали Сен-Жюст и Марат». На русский язык «Общественный договор» переводился в конце XVIII века, однако этот перевод не был опубликован. Затем «Общественный договор» переводился В. Ютаковым в 1903 году, С. Нестеровой (1906), Френкелем (1906) и Л. Немаковым (1907). (ru)
- Om samhällsfördraget (franska: Du contrat social; ou Principes du droit politique), utgiven på svenska som Om samhällsfördraget eller Statsrättens grunder, är en bok av Jean-Jacques Rousseau från 1762. I skriften lägger Rousseau fram sina teorier om det idealiska samhället. (sv)
- Do Contrato Social ou O Contrato Social (em francês: Du Contrat Social ou Principes du droit politique, lit. "Do contrato social ou princípios do direito político") é uma obra do escritor suíço Jean-Jacques Rousseau, considerada por muitos como uma de suas obras-primas; parte de uma obra mais extensa, as Instituições Políticas, que, por não ter sido completada, teve suas partes menos importantes destruídas pelo autor. Trecho "mais considerável" e "menos indigno de ser oferecido ao público" (segundo Rousseau, na "Advertência" de "Do Contrato Social"). Nesta obra, Rousseau expõe a sua noção de contrato social, que difere muito das de Hobbes e Locke: para Rousseau, o homem é naturalmente bom, sendo a sociedade, instituição regida pela política, a culpada pela "degeneração" dele. O contrato social para Rousseau é um acordo entre indivíduos para se criar uma sociedade, e só então um Estado, isto é, o contrato é um pacto de associação, não de submissão. (pt)
- 《社会契约论》（法語：Du contrat social ou Principes du droit politique，又译为《民約論》，全名《社会契约论或政治权利原理》）是瑞士裔法国思想家让-雅克·卢梭于1762年写成的一本书。 《社会契约论》中主权在民的思想，是现代民主制度的基石，深刻地影响了逐步废除欧洲君主绝对权力的运动，以及18世纪末北美殖民地摆脱英帝国统治、建立民主制度的斗争。美国的《独立宣言》和法国的《人权宣言》及两国的宪法均体现了《社会契约论》的民主思想。 (zh)
- «Про суспі́льну уго́ду, або́ При́нципи політи́чного пра́ва» (фр. Du contrat social ou Principes du droit politique) — трактат, написаний Жан-Жаком Руссо у 1762 році, де він розмірковує про найкращий спосіб, у який можна було б створити політичну спільноту, зважаючи на всі проблеми що виникають в комерційному суспільстві, яке він описав раніше у своїй праці (1754). Книга «Про суспільну угоду» вважається такою, що сприяла політичному поступу в Європі XVIII ст., особливо у Франції, де вона надихала діячів революції, і навколо Руссо виник цілий культ. У «Суспільній угоді» автор виступав проти ідеї, що монархам надано право володарювати божественною силою. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El contracte social o Principis del dret polític és una obra de filosofia política de Jean-Jacques Rousseau publicada el 1762. És coneguda per exposar amb claredat i força que l'única forma de poder polític legítima és el poder que troba el seu fonament en la voluntat del poble (o «voluntat general»). És sovint considerat com el principal inspirador de les idees de la Revolució Francesa. (ca)
- العقد الاجتماعي أو مبادئ الحق السياسي كتب من تأليف جان جاك روسو حيث وضع نظريته حول أفضل طريقة لإقامة المجتمع السياسي في مواجهة مشاكل المجتمع. حيث كان الكتاب مصدر إلهام لبعض الإصلاحات السياسية أو الثورات في أوروبا وخاصة في فرنسا. فبعد سقوط الشرعية الملكية والدينية كأساس للحكم في أوروبا، أصبح من الضروري البحث عن شرعية بديلة يقوم عليها الحُكم السياسي وتتحدد على أساسها مسئوليات الحاكم والمحكوم، والواجبات والحقوق المترتبة على كل منهم. لذلك ظهر العديد من المفكرين والفلاسفة الذين عملوا على إيجاد ميثاق شرعي جديد يحكم العلاقة بين الطرفين، وكان من بين هؤلاء المفكرين الذين سعوا لإيجاد هذا الميثاق جان جاك روسو الذي طرح فكرة العقد الاجتماعي إلى جانب مجموعة أخرى من المفكرين التنويريين أمثال توماس هوبز وجون لوك. (ar)
- Du contrat social ou Principes du droit politique est un ouvrage de philosophie politique pensé et écrit par Jean-Jacques Rousseau, publié en 1762. L'œuvre a constitué un tournant décisif pour la modernité et s'est imposée comme un des textes majeurs de la philosophie politique et sociale, en affirmant le principe de souveraineté du peuple appuyé sur les notions de liberté, d'égalité, et de volonté générale. (fr)
- Il contratto sociale (Du contrat social: ou principes du droit politique), pubblicato nel 1762, è una tra le maggiori opere del filosofo svizzero Jean-Jacques Rousseau (1712-1778). L'opera, a tema politico-sociale, delinea, con sorprendente anticipo sui tempi, l'idea di Stato democratico, e perciò verrà ripresa, una trentina d'anni dopo, come riferimento durante la Rivoluzione francese. Il contratto Sociale è suddiviso in 4 libri, contenenti 48 capitoli in totale, preceduti da una "Avvertenza" ed una breve introduzione. (it)
- 『社会契約論』（しゃかいけいやくろん、仏: Du Contrat Social ou Principes du droit politique, 社会契約について、もしくは政治的権利の原理）は、思想家ジャン＝ジャック・ルソーによって執筆され、1762年にフランスで公刊された政治哲学の著作である。古くは『民約論』とも訳した。「一般意志」というルソーの造語を世に送り出した書として有名である。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 사회 계약 문서를 참고하십시오.) 《사회계약론》(Du Contract Social ou Principes du droit politique)은 장자크 루소의 대표적 저술 가운데 하나로 1762년에 출판된 책이다. 1755년 무렵부터 백과전서파와의 사이가 나빠지기 시작한 루소가 파리의 살롱 생활에서 은퇴할 생각으로 그 이전에 완성시킨 것이 이 《사회 계약론》이며, 《에밀》과 같은 해에 네덜란드에서 출판되었다. 이 두 책은 당시에 반드시 이해되었다고는 말할 수 없으며, 루소는 백과전서파를 비롯한 많은 사람들의 반대를 당했을 뿐만 아니라 박해까지 받아 실의와 불행의 말년을 초래했다. (ko)
- Het maatschappelijk verdrag of Beginselen der staatsinrichting (oorspronkelijke Franse titel: Du contrat social ou principes du droit politique) is een politiek-staatkundige verhandeling uit 1762 van de Zwitsers-Franse filosoof Jean-Jacques Rousseau. Hierin zet hij zijn visie op de legitimiteit van de macht uiteen, en stelt dat de politieke macht en de wetten terug te voeren zijn op het feit dat de burgers van een samenleving een sociaal contract hebben afgesloten. Dit hield in dat de burgers zich zouden onderwerpen aan de volonté générale of algemene volkswil. Het is deze wil die elke vorm van macht of recht legitimeert. Dat was in tegenstelling met heersende gewoonterecht. Du Contrat social had veel invloed op de Franse Grondwet van 1793. (nl)
- Om samhällsfördraget (franska: Du contrat social; ou Principes du droit politique), utgiven på svenska som Om samhällsfördraget eller Statsrättens grunder, är en bok av Jean-Jacques Rousseau från 1762. I skriften lägger Rousseau fram sina teorier om det idealiska samhället. (sv)
- 《社会契约论》（法語：Du contrat social ou Principes du droit politique，又译为《民約論》，全名《社会契约论或政治权利原理》）是瑞士裔法国思想家让-雅克·卢梭于1762年写成的一本书。 《社会契约论》中主权在民的思想，是现代民主制度的基石，深刻地影响了逐步废除欧洲君主绝对权力的运动，以及18世纪末北美殖民地摆脱英帝国统治、建立民主制度的斗争。美国的《独立宣言》和法国的《人权宣言》及两国的宪法均体现了《社会契约论》的民主思想。 (zh)
- Το Κοινωνικό Συμβόλαιο, αρχικά δημοσιεύεται με τον τίτλο Περί του Κοινωνικού Συμβολαίου, ή, Αρχές του Πολιτικού Δικαίου (γαλλικά: Du contrat social; ou Principes du droit politique) από τον Jean-Jacques Rousseau, το1762. Σε αυτό το έργο ο Rousseau αναπτύσσει τη θεωρία του σχετικά με τον βέλτιστο τρόπο ίδρυσης μιας πολιτικής κοινότητας ενόψει των προβλημάτων της εμπορικής κοινωνίας, τα οποία είχε ήδη εντοπίσει στη (1755). Το τρίτο κεφάλαιο του πρώτου βιβλίου κλείνει με την παράγραφο: — (2014) Mathematical Theory of Democracy (el)
- Vom Gesellschaftsvertrag oder Prinzipien des politischen Rechtes (französisch Du contrat social ou Principes du droit politique) ist das politisch-theoretische Hauptwerk des Genfer Philosophen Jean-Jacques Rousseau. Es erschien erstmals 1762 in Amsterdam und wurde daraufhin in Frankreich, den Niederlanden, in Genf und Bern sofort verboten. (de)
- Du Contrat Social ou Principes du droit politique (Pri la socia kontrakto aŭ Principoj de politika juro) estas eseo de politika filozofio pensita kaj verkita de Jean-Jacques Rousseau, publikigita en 1762. La verko konstituis gravan mejloŝtonon por la moderneco kaj stariĝis kiel unu de la ĉefaj tekstoj de la politika filozofio, konfirmante la principojn de popola suvereneco apogitaj sur la konceptoj de libereco, egaleco, kaj ĝenerala dezito. (eo)
- El contrato social: o los principios del derecho político, más conocido como El contrato social, es un libro escrito por Jean-Jacques Rousseau y publicado en 1762. Es una obra sobre filosofía política y trata principalmente sobre la libertad e igualdad de los hombres bajo un Estado instituido por medio de un contrato social. (es)
- Du contrat social ou Principes du droit politique (1762) adalah buku yang ditulis oleh Jean-Jacques Rousseau. Buku ini ditulis dengan tujuan untuk menentukan apakah kekuasaan politik yang resmi itu bisa ada atau tidak. Untuk menggapai lebih banyak hal dan meninggalkan , manusia harus masuk ke dalam kontrak sosial dengan orang lain. Dalam kontrak tersebut, semuanya bebas karena mereka melepaskan kebebasan yang setara dengan kewajiban yang dikenakan kepada semuanya. Rousseau juga menyatakan bahwa tidaklah masuk akal apabila manusia menyerahkan kebebasannya untuk perbudakan; dan maka peserta kontrak haruslah bebas. Lebih jauh lagi, meskipun kontrak menghasilkan hukum baru, terutama yang menjaga dan mengatur properti, seseorang dapat keluar dari kontrak kapan saja (kecuali pada saat genting, k (in)
- The Social Contract, originally published as On the Social Contract; or, Principles of Political Right (French: Du contrat social; ou, Principes du droit politique), is a 1762 French-language book by the Genevan philosopher Jean-Jacques Rousseau. The book theorizes about the best way to establish a political community in the face of the problems of commercial society, which Rousseau had already identified in his Discourse on Inequality (1755). (en)
- Do Contrato Social ou O Contrato Social (em francês: Du Contrat Social ou Principes du droit politique, lit. "Do contrato social ou princípios do direito político") é uma obra do escritor suíço Jean-Jacques Rousseau, considerada por muitos como uma de suas obras-primas; parte de uma obra mais extensa, as Instituições Políticas, que, por não ter sido completada, teve suas partes menos importantes destruídas pelo autor. Trecho "mais considerável" e "menos indigno de ser oferecido ao público" (segundo Rousseau, na "Advertência" de "Do Contrato Social"). (pt)
- «Об Общественном договоре, или Принципы политического Права» (фр. Du contrat social; ou Principes du droit politique) — трактат 1762 года французского философа Жан-Жака Руссо. Согласно Руссо, в ходе исторического развития человечества общественный договор был нарушен (это произошло из-за непрерывной борьбы частных интересов, а также злоупотреблений представителей власти); однако народ имеет законное право вернуть себе утраченную свободу, восстановив первоначальное общественное соглашение (фактически речь идёт о праве на революцию). (ru)
- «Про суспі́льну уго́ду, або́ При́нципи політи́чного пра́ва» (фр. Du contrat social ou Principes du droit politique) — трактат, написаний Жан-Жаком Руссо у 1762 році, де він розмірковує про найкращий спосіб, у який можна було б створити політичну спільноту, зважаючи на всі проблеми що виникають в комерційному суспільстві, яке він описав раніше у своїй праці (1754). (uk)
|
