| dbo:abstract
|
- هاجر ما يقرب من 1.3 مليون مواطن سويدي من السويد إلى الولايات المتحدة خلال القرنين التاسع عشر والعشرين. على الرغم من أن الغرب الأمريكي القديم كان جاذبًا للمناطق الريفية الفقيرة من جميع أنحاء أوروبا، أدت بعض العوامل إلى تشجيع النزوح من السويد إلى الولايات المتحدة على وجه التحديد. على سبيل المثال امتعض الكثيرون من القمع الديني الذي كانت تمارسه الدولة المسيحية اللوثرية، واستاؤوا كذلك من مذهب المحافظة الاجتماعية والغطرسة الطبقية التي كان يتبناها ملك السويد. أدى النمو السكاني وفساد المحاصيل أيضًا إلى استفحال الأوضاع في الريف السويدي. وفي المقابل صور المهاجرون السويديون الأوائل الغرب الأوسط الأمريكي على أنه جنة في الأرض، وأشادوا بالحرية الدينية في الولايات المتحدة والفرص العظيمة التي لم يكن لأحد في السويد أن يحلم بها. وصلت النزوح السويدي إلى الولايات المتحدة ذروته في العقود التي تلت الحرب الأهلية الأمريكية (1861-65). وبحلول عام 1890 أفاد تعداد الولايات المتحدة بوصول عدد السويديين الأمريكيين إلى ما يقرب من 800,000 نسمة. استوطن معظم هؤلاء المهاجرين الأراضي الخالية، وهموا بتطهير سهوب البراري وحرثها لتكون صالحة للزراعة، ولكن بعض الظروف قادت بعضهم للعيش في المدن مثل شيكاغو. انتقلت الشابات العزباوات عادةً من العمل في الريف السويدي إلى العمل في المدن الأمريكية كخادمات منازل. عاد بعض المهاجرين السويديين إلى بلدهم القديم في أواخر القرن التاسع عشر، ووضحت رواياتهم أوجه التباين بين الولايات المتحدة والسويد من حيث العادات والتقاليد. عاد بعضهم كي يقضي ما تبقى من حياته في بلده، ولكنهم عدلوا عن رأيهم عندما واجهوا غطرسة الطبقة الأرستقراطية السويدية، وأوضاع الطبقة العاملة القاسية والمهينة، وغياب احترام المرأة. عقب انخفاض أعداد المهاجرين في الـ1890ـات، ارتفعت أعدادهم من جديد، مما أثار حالة ذعر في السويد. وفي عام 1907 أُسست لجنة الهجرة البرلمانية في السويد، وأوصت بتطبيق إصلاحات اجتماعية واقتصادية لتقليل معدل الهجرة عبر «إحضار الجوانب الحسنة من أمريكا إلى السويد». طُبقت توصيات اللجنة بسرعة خاطفة بما يشمل: حق التصويت الكامل للرجال، وتحسين المساكن، وتطوير الاقتصاد بصفة عامة، وتوفير التعليم الشعبي على نطاق أوسع. ومن الصعب تحديد أثر تلك الإجراءات نظرًا إلى أن الحرب العالمية الأولى (1914-18) اندلعت بعد عام من نشر اللجنة أول مجلد لها، مما أدى إلى خفض معدل الهجرة إلى معدل لا يكاد يذكر. وبحلول عشرينيات القرن العشرين، توفقت حركة الهجرة من السويد بالكامل. (ar)
- Dum la sveda elmigrado al Usono de la 19-a kaj 20-a jarcentoj, proksimume 1,3 milionoj da svedoj eliris el Svedio kaj transloĝiĝis al Usono. La ankoraŭ sovaĝaj landoj de la usona okcidenta limo ŝajnis ja kiel magneto al ĉiuj kamparaj malriĉuloj el Eŭropo, sed svedan elmigradon precipe favoris pluraj aliaj elementoj. La religia persekutado praktikata de la lutera ŝtateklezio de Svedio estis ekzemple konsiderinda kaŭzo, samkiel la socia konservativismo kaj la tiel nomita "snobismo" de la sveda monarkio. Kreskanta loĝantaro kaj malsukcesaj rikoltoj pli kaj pli malbonigis vivkondiĉojn en la sveda kamparo. Tute kontraste, la unuaj svedaj elmigruloj bildigis al siaj samlandanoj mezokcidentan Amerikon kiel surteran paradizon : ili laŭdis la religian kaj politikan liberecon en Usono, kaj altestimis la eblecon de pliriĉiĝo por ĉiu laborema elmigrulo. La sveda elmigrado al Usono spertis sian klimakson dum la jardekoj tuj post la Usona Enlanda Milito (1861 – 1865). Laŭ la usona censo de 1890, la sveda-usona loĝantaro jam nombris preskaŭ 800 000 homojn. Multaj el tiuj elmigruloj tre klasike fariĝis pioniroj, polurante kaj kultivante la vastajn herbejojn de Ameriko, dum aliaj restis en la urbegoj, precipe en Ĉikago. Junaj svedaj fraŭlinoj kutime forlasis agrikulturan laboron en la sveda kamparo por fariĝi domservistinoj en usonaj urboj. Multaj prosperaj sveddevenaj usonanoj vizitis sian patrolandon fine de la 19-a jarcento, kaj iliaj raportoj jam evidentigis diferencojn koncerne morojn inter eŭropaj kaj amerikaj svedoj : kelkaj el ili unue intencis reveni hejmen por emeritiĝi en Svedio, sed poste senreviĝis pro tio, kion ili konsideris kiel aroganta aristokratio, degradita kaj kruda laborklaso kaj manko de respekto al virinoj. Post nedaŭra falo en la 1890-aj jaroj, elmigrado denove kreskis tiel multe, ke tio kaŭzis nacian zorgon en Svedio. Larĝa parlamenta komisiono pri elmigrado estis kreita en Svedio en 1907. Ĝi proponis sociajn kaj ekonomiajn reformojn, cele al la malpliigo de elmigrado, per la "alporto de la plej bonaj aspektoj de Ameriko al Svedio". La ĉefaj proponoj de la komisiono rapide efektiviĝis: universala virseksa voĉdonrajto, pli bonaj loĝejoj, ĝenerala ekonomia disvolviĝo kaj pli larĝa, popola edukado. La efiko de tiuj reformoj restas malfacile taksebla, ĉar la Unua mondmilito, kiu draste malpliigis transatlantikajn migradojn, komencis nur unu jaron post la eldoniĝo de la lasta volumo fare de la komisiono. Ekde la mezaj 1920-aj jaroj, jam ne plu estis masiva sveda elmigrado al Usono. (eo)
- Die Auswanderung von Schweden in die Vereinigten Staaten und zuvor in die Kolonien Nordamerikas begann im Jahr 1638, hatte ihren größten Umfang im 19. und frühen 20. Jahrhundert und endete nach dem Ersten Weltkrieg weitgehend. Zwischen 1840 und 1930 wanderten über 1,2 Million Schweden in die Vereinigten Staaten aus. (de)
- La inmigración sueca en los Estados Unidos en el siglo XIX y principios del XX llevó unos 1,3 millones de suecos a dejar su patria y emigrar a dicho país. A pesar de que las tierras fronterizas de los Estados Unidos tuvieron un efecto de llamada sobre las clases bajas de toda Europa, otros factores animaron especialmente a los suecos a tomar el camino de la emigración. Existía un amplio resentimiento contra la represión religiosa llevada a cabo por la luterana Iglesia de Suecia y el conservadurismo social y el esnobismo clasista de la monarquía sueca. El crecimiento demográfico y las malas cosechas provocaron que las condiciones de vida en el campo empeoraran. En contraposición, las noticias procedentes de los primeros emigrantes suecos presentaban el Medio Oeste de los Estados Unidos como un paraíso terrenal lleno de oportunidades y alababan la libertad religiosa y política estadounidense. La máxima afluencia de emigrantes suecos se produjo en las décadas posteriores a la Guerra de Secesión (1861-1865). Según el censo estadounidense de 1890, la población de origen sueco rondaba las 800.000 personas. La mayoría de los emigrantes se convirtieron en clásicos pioneros, despejando y cultivando las praderas de las Grandes Llanuras, aunque otros se quedaron en las ciudades, especialmente en Chicago. Normalmente las jóvenes solteras pasaron de trabajar en la agricultura en Suecia a trabajar como criadas en las ciudades. Muchos suecos ya establecidos en los Estados Unidos visitaron su país natal a finales del siglo XIX y sus narraciones ilustran las diferencias entre las costumbres y formas de ambos estados. Algunos realizaron el viaje con la intención de pasar sus últimos años en Suecia, pero cambiaron de opinión cuando se encontraron con lo que ellos pensaban que era una aristocracia arrogante, una clase trabajadora ordinaria y degradada y una falta de respeto hacia las mujeres. Tras un descenso en el número de emigrantes en la década de 1890, este volvió a crecer provocando una alarma nacional en el país de origen. En 1907 se instituyó una prolongada comisión parlamentaria para la emigración. Esta recomendó reformas económicas y sociales para reducir la emigración al «traer lo mejor de América a Suecia». Las principales propuestas de la comisión se implementaron rápidamente: sufragio universal femenino, mejores viviendas, desarrollo económico general y una educación popular más amplia. Es difícil evaluar el efecto de estas medidas, ya que la Primera Guerra Mundial (1914-1918) estalló un año después de que la comisión publicara su último volumen, reduciendo la emigración a un mero goteo. Desde mediados de la década de 1920 ya no se volvió a producir una gran emigración desde Suecia a los Estados Unidos. (es)
- Selama Emigrasi Swedia ke Amerika Serikat pada abad ke-19 dan awal abad ke-20, sekitar 1,3 juta orang Swedia meninggalkan Swedia dan pindah ke Amerika Serikat. Sementara tanah Amerika Serikat merupakan magnet untuk orang miskin di seluruh Eropa, beberapa faktor membuat orang Swedia beremigrasi. Pertumbuhan penduduk dan gagal panen membuat kondisi di pedesaan Swedia muram. Sebaliknya, laporan dari emigran Swedia awal melukiskan Amerika sebagai surga. (in)
- Au cours de l'émigration suédoise vers les États-Unis aux XIXe et XXe siècles, environ 1,3 million de Suédois quittèrent leur pays pour rejoindre les États-Unis. Les principales causes de départ furent la possibilité de bénéficier de terres agricoles arables à bas coût dans le Midwest, ainsi que d'emplois bien rémunérés dans les usines d'industrie lourde de Chicago, Minneapolis ou Worcester. L'accroissement de la population en Suède poussa également beaucoup de Suédois à quitter leur terre natale. Dans les premiers moments de l'émigration, les mauvaises récoltes et le désir d'échapper au joug de l'Église luthérienne de Suède jouèrent également un rôle dans le processus. Beaucoup de migrants rejoignirent en réalité leur famille qui leur recommandait de venir et leur envoyait de l'argent pour le voyage. Durant la période d'immigration massive qui débuta dans les années 1870, la démocratisation progressive des moyens de transport transatlantiques explique aussi grandement le phénomène. L'émigration suédoise atteignit un sommet au cours de la période 1870-1900. En 1890, le recensement américain indique que la population d'origine suédoise grimpa à 800 000 personnes. Beaucoup d'entre eux étaient des fermiers, cultivant les prairies des Grandes Plaines, tandis que les autres vivaient en ville, en particulier à Chicago. Les jeunes Suédoises, qui travaillaient auparavant dans les champs des campagnes, devinrent généralement servantes et les jeunes Suédois, ouvriers. Beaucoup de Suédois installés aux États-Unis visitèrent plus tard leur pays d'origine et leurs écrits permettent de comprendre les différences de coutumes entre les deux pays à cette époque. Certains firent même le voyage retour à la fin de leur vie pour y passer leurs derniers jours. Après un creux dans les années 1890, l'émigration bondit à nouveau, engendrant un problème démographique en Suède. À ce moment, l'économie suédoise s'était développée considérablement, mais les salaires plus élevés aux États-Unis rendaient le Nouveau Monde toujours plus attractif. Une commission parlementaire d'émigration globale fut créée en 1907 en Suède pour étudier ce problème. Elle recommanda des réformes sociales et économiques pour réduire l'émigration en « important le meilleur des États-Unis en Suède ». Les propositions principales furent l'introduction du suffrage universel masculin et d'une éducation populaire généralisée, la stimulation du développement économique, ainsi que la construction de logements de meilleure qualité. Les effets de ces mesures sur l'émigration sont difficiles à évaluer car la Première Guerre mondiale éclata l'année suivant le dernier rapport de la Commission, réduisant simplement et drastiquement le départ des populations depuis l'Europe. L'émigration massive des Suédois vers les États-Unis s'acheva finalement au cours des années 1920. (fr)
- During the 19th and early 20th centuries, about 1.3 million Swedes left Sweden for the United States of America. While the land of the American frontier was a magnet for the rural poor all over Europe, some factors encouraged Swedish emigration in particular. The religious repression practiced by the Swedish Lutheran State Church was widely resented, as was the social conservatism and snobbery of the Swedish monarchy. Population growth and crop failures made conditions in the Swedish countryside increasingly bleak. By contrast, reports from early Swedish emigrants painted the American Midwest as an earthly paradise. According to Joy K. Lintelman, mass migration from Sweden to the United States unfolded in five distinct waves between the 1840s and 1920s. Within this period, hundreds of thousands of Swedish emigrants made their way over and settled in both rural and urban scapes of the United States. Factors which brought migration to a trickle were found on both sides of the Atlantic, with restrictions on immigration placed in the United States and improving social and economic conditions in Sweden being the primary factors. Swedish migration to the United States peaked in the decades after the American Civil War (1861–1865). By 1890 the U.S. census reported a Swedish-American population of nearly 800,000. These rising emigration rates caused great concern in Sweden. However, before any reform could be done to avoid a continuous flow of Swedish citizens fleeing the home land, World War I (1914–1918) broke out and effectively ended the process. From the mid-1920s, there was no longer a Swedish mass emigration. (en)
- Tijdens de Zweedse emigratiegolf naar de Verenigde Staten in de negentiende en begin twintigste eeuw vertrokken 1,3 miljoen Zweden naar de VS. (nl)
- I emigrationen från Sverige till Nordamerika från mitten av 1800-talet till tidigt 1920-tal lämnade ungefär 1,5 miljoner svenskar Sverige och flyttade främst till USA. Efter hand återvände omkring en femtedel av emigranterna till Sverige. Resan till Amerika gick med båt över Atlanten. Visserligen hade den orörda jorden i den amerikanska Mellanvästern en stark dragningskraft på fattiga jordbrukare från hela Europa, men även andra faktorer var viktiga för många av de emigrerande svenskarna. Befolkningsökning stärkte konkurrensen om tillgänglig jord och missväxten 1867 försvårade förhållandena på den svenska landsbygden under en tid. Vid denna tid hade den svenska statskyrkan och en konservativ monarki fortfarande betydande inflytande, men det är oklart om det var en påtaglig drivkraft för emigrationen. De kanske enskilt viktigaste förklarande faktorerna är kombinationen av att stark befolkningsökning skapade ett arbetskraftsöverskott samtidigt som det var möjligt att flytta till USA där inkomstnivåerna var högre. Berättelser från tidigare svenska emigranter beskrev livet i Mellanvästern positivt och hyllade religiös tolerans, politisk frihet och alla tillfällen som gavs för att förbättra sin levnadsstandard. Den svenska emigrationen till Nordamerika ökade under 1850-talet och mer påtagligt efter det amerikanska inbördeskriget (1861–1865), då Sverige drabbades av flera missväxtår mot slutet av 1860-talet samt nådde sin kulmen under 1880-talet. Allmän rösträtt (för män) infördes i Sverige 1909, men det är oklart om frånvaron av rösträtt dessförinnan påverkade emigrationsstatistiken. Dessförinnan var rösträtten inkomstbaserad och den vanliga arbetaren kunde inte påverka politiken alls. Den amerikanska folkräkningen 1890 angav antalet svensk-amerikaner till närmare 800 000. Många av invandrarna blev typiska nybyggare, som röjde och odlade upp prärien, medan andra bodde kvar i städerna, i synnerhet Chicago. Unga, ogifta kvinnor som i Sverige hade varit jordbruksarbetare började ofta direkt som hembiträden hos familjer i amerikanska städer. Några av utvandrarna som etablerat sig i USA reste tillbaka till Sverige senare under 1800-talet, och det finns många berättelser om hur deras seder och vanor hade ändrats. Vissa återvände för att tillbringa sina sista år i Sverige, men några ska ha ändrat sig då de möttes av vad de ansåg vara en arrogant aristokrati och en nedbruten arbetarklass. Efter en smärre nedgång på 1890-talet tilltog utvandringen igen. Detta ledde till riksomfattande oro i Sverige och fick den svenska riksdagen att tillsätta emigrationsutredningen 1907. Den rekommenderade sociala och ekonomiska reformer för att minska utvandringen genom att ”tillgodogöra sig och omsmälta det verkligt goda, som finnes i Amerika”. Utredningen gav sitt stöd till krav på reformer, bland annat allmän rösträtt, bättre bostäder (egnahemsrörelsen) och bättre skolväsen. Inverkan av dessa åtgärder är svår att uppskatta eftersom första världskriget (1914–1918) bröt ut året sedan kommissionen publicerat sin senaste rapport. Emigrationen avstannade nu nästan helt, för att åter ta fart i mer begränsad omfattning under 1920-talet men stoppades helt i och med att USA kvoterade invandringen mot slutet av decenniet. (sv)
- В ходе шведской эмиграции в Соединённые Штаты в XIX и в нач. XX вв., Швецию покинуло около 1,3 млн. шведов. Основными побудительными мотивами для переселенцев стали доступность свободных земель на Среднем Западе (на территории от Иллинойса до Монтаны), их высокое качество и низкая стоимость, а также достойная оплата труда на заводах и фабриках Чикаго, Миннеаполиса и многих более мелких городов. Америка отличалась от Европы низкими налогами и отсутствием государственной церкви и монархии. Внутри Швеции факторами, способствовавшими эмиграции, стали рост народонаселения и неурожаи в стране. Специфика данного процесса (т.н. «цепная миграция») заключалась в том, что эмигранты-«первопроходцы» снабжали полезной информацией и рекомендациями (нередко и деньгами на переезд) своих родных и друзей в Швеции. Пик шведской эмиграции пришёлся на период 1870-1900 гг. Согласно переписи населения США 1890 года, число американцев шведского происхождения достигало 800.000 чел. Большинство иммигрантов становились классическими «пионерами прерий», расчищая и культивируя земли Великих Равнин, в то время как другие оседали в городах, в первую очередь, в Чикаго. Одинокие девушки, прибывшие из шведской провинции, нередко нанимались горничными. Многие «состоявшиеся» американцы шведского происхождения, посетившие родину в конце XIX века, в своих рассказах описывали различия в обычаях и нравах двух культур. Некоторые возвращались в Швецию с намерением провести здесь остаток дней, но меняли свои планы, столкнувшись с непривычными им порядками, которые вновь прибывшие принимали за «высокомерие аристократии», «грубость и невежество рабочего класса», дискриминацию женщин. После спада в 1890-х, эмиграция вновь стала набирать обороты, породив тревожные настроения в шведском обществе. В 1907 г. в Швеции на коалиционной основе была учреждена Парламентская комиссия по вопросам эмиграции. Комиссия рекомендовала проведение социально-экономических реформ, чтобы уменьшить отток населения, «переняв у Америки всё лучшее». Вскоре началась реализация основных предложений комиссии, таких как всеобщее избирательное право (для мужчин), улучшение жилищных условий населения, развитие экономики, народного образования. Влияние принятых мер на эмиграцию оценить довольно сложно, поскольку уже через год после публикации последнего тома с отчётами комиссии началась Первая мировая (1914–1918), уменьшив «выездной поток» до размеров «ручейка». С середины 1920-х гг. массовая эмиграция из Швеции сошла на нет. (ru)
- В ході шведської еміграції у Сполучені Штати в XIX і на початку XX століття, Швецію покинуло близько 1,3 млн. шведів. Основними спонукальними мотивами для переселенців стали доступність вільних земель на Середньому Заході (на території від Іллінойсу до Монтани), їх висока якість і низька вартість, а також гідна оплата праці на заводах і фабриках Чикаго, Міннеаполіса і багатьох дрібніших міст. Америка відрізнялася від Європи низькими податками і відсутністю державної церкви і монархії. Усередині Швеції факторами, що сприяли еміграції, стали зростання народонаселення і неврожаї в країні. Специфіка даного процесу (так звана «ланцюгова міграція») полягала в тому, що емігранти-«першопрохідці» постачали корисною інформацією та рекомендаціями (нерідко і грошима на переїзд) своїх рідних і друзів у Швеції. Пік шведської еміграції припав на період 1870—1900 років Згідно з переписом населення США 1890 року, число американців шведського походження досягало 800000. Більшість іммігрантів ставали класичними «піонерами прерій», розчищаючи і культивуючи землі Великих Рівнин, тоді як інші осідали в містах, в першу чергу, в Чикаго. Самотні дівчата, які прибули з шведської провінції, нерідко наймалися покоївками. Багато американців шведського походження, які «відбулися», відвідали батьківщину наприкінці XIX століття й у своїх розповідях описували відмінності у звичаях і звичках двох культур. Деякі поверталися до Швеції з наміром провести тут залишок днів, але міняли свої плани, зіткнувшись з незвичними їм порядками, які новоприбулі приймали за «зарозумілість аристократії», «грубість і невігластво робочого класу», дискримінацію жінок. Після спаду в 1890-х, еміграція знову почала набирати обертів, породивши тривожні настрої в шведському суспільстві. У 1907 році у Швеції на коаліційній основі було створено Парламентську комісію з питань еміграції. Комісія рекомендувала проведення соціально-економічних реформ, щоб зменшити відтік населення, «перейнявши в Америки все найкраще». Незабаром почалася реалізація основних пропозицій комісії, таких як загальне виборче право (для чоловіків), поліпшення житлових умов населення, розвиток економіки, народної освіти. Вплив прийнятих заходів на еміграцію оцінити досить складно, оскільки вже через рік після публікації останнього тому зі звітами комісії почалася Перша світова війна (1914—1918), зменшивши «виїзний потік» до розмірів «струмочка». З середини 1920-х років масова еміграція з Швеції припинилась. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Die Auswanderung von Schweden in die Vereinigten Staaten und zuvor in die Kolonien Nordamerikas begann im Jahr 1638, hatte ihren größten Umfang im 19. und frühen 20. Jahrhundert und endete nach dem Ersten Weltkrieg weitgehend. Zwischen 1840 und 1930 wanderten über 1,2 Million Schweden in die Vereinigten Staaten aus. (de)
- Selama Emigrasi Swedia ke Amerika Serikat pada abad ke-19 dan awal abad ke-20, sekitar 1,3 juta orang Swedia meninggalkan Swedia dan pindah ke Amerika Serikat. Sementara tanah Amerika Serikat merupakan magnet untuk orang miskin di seluruh Eropa, beberapa faktor membuat orang Swedia beremigrasi. Pertumbuhan penduduk dan gagal panen membuat kondisi di pedesaan Swedia muram. Sebaliknya, laporan dari emigran Swedia awal melukiskan Amerika sebagai surga. (in)
- Tijdens de Zweedse emigratiegolf naar de Verenigde Staten in de negentiende en begin twintigste eeuw vertrokken 1,3 miljoen Zweden naar de VS. (nl)
- هاجر ما يقرب من 1.3 مليون مواطن سويدي من السويد إلى الولايات المتحدة خلال القرنين التاسع عشر والعشرين. على الرغم من أن الغرب الأمريكي القديم كان جاذبًا للمناطق الريفية الفقيرة من جميع أنحاء أوروبا، أدت بعض العوامل إلى تشجيع النزوح من السويد إلى الولايات المتحدة على وجه التحديد. على سبيل المثال امتعض الكثيرون من القمع الديني الذي كانت تمارسه الدولة المسيحية اللوثرية، واستاؤوا كذلك من مذهب المحافظة الاجتماعية والغطرسة الطبقية التي كان يتبناها ملك السويد. أدى النمو السكاني وفساد المحاصيل أيضًا إلى استفحال الأوضاع في الريف السويدي. وفي المقابل صور المهاجرون السويديون الأوائل الغرب الأوسط الأمريكي على أنه جنة في الأرض، وأشادوا بالحرية الدينية في الولايات المتحدة والفرص العظيمة التي لم يكن لأحد في السويد أن يحلم بها. (ar)
- Dum la sveda elmigrado al Usono de la 19-a kaj 20-a jarcentoj, proksimume 1,3 milionoj da svedoj eliris el Svedio kaj transloĝiĝis al Usono. La ankoraŭ sovaĝaj landoj de la usona okcidenta limo ŝajnis ja kiel magneto al ĉiuj kamparaj malriĉuloj el Eŭropo, sed svedan elmigradon precipe favoris pluraj aliaj elementoj. La religia persekutado praktikata de la lutera ŝtateklezio de Svedio estis ekzemple konsiderinda kaŭzo, samkiel la socia konservativismo kaj la tiel nomita "snobismo" de la sveda monarkio. Kreskanta loĝantaro kaj malsukcesaj rikoltoj pli kaj pli malbonigis vivkondiĉojn en la sveda kamparo. Tute kontraste, la unuaj svedaj elmigruloj bildigis al siaj samlandanoj mezokcidentan Amerikon kiel surteran paradizon : ili laŭdis la religian kaj politikan liberecon en Usono, kaj altestimi (eo)
- La inmigración sueca en los Estados Unidos en el siglo XIX y principios del XX llevó unos 1,3 millones de suecos a dejar su patria y emigrar a dicho país. A pesar de que las tierras fronterizas de los Estados Unidos tuvieron un efecto de llamada sobre las clases bajas de toda Europa, otros factores animaron especialmente a los suecos a tomar el camino de la emigración. Existía un amplio resentimiento contra la represión religiosa llevada a cabo por la luterana Iglesia de Suecia y el conservadurismo social y el esnobismo clasista de la monarquía sueca. El crecimiento demográfico y las malas cosechas provocaron que las condiciones de vida en el campo empeoraran. En contraposición, las noticias procedentes de los primeros emigrantes suecos presentaban el Medio Oeste de los Estados Unidos como (es)
- During the 19th and early 20th centuries, about 1.3 million Swedes left Sweden for the United States of America. While the land of the American frontier was a magnet for the rural poor all over Europe, some factors encouraged Swedish emigration in particular. The religious repression practiced by the Swedish Lutheran State Church was widely resented, as was the social conservatism and snobbery of the Swedish monarchy. Population growth and crop failures made conditions in the Swedish countryside increasingly bleak. By contrast, reports from early Swedish emigrants painted the American Midwest as an earthly paradise. (en)
- Au cours de l'émigration suédoise vers les États-Unis aux XIXe et XXe siècles, environ 1,3 million de Suédois quittèrent leur pays pour rejoindre les États-Unis. Les principales causes de départ furent la possibilité de bénéficier de terres agricoles arables à bas coût dans le Midwest, ainsi que d'emplois bien rémunérés dans les usines d'industrie lourde de Chicago, Minneapolis ou Worcester. (fr)
- I emigrationen från Sverige till Nordamerika från mitten av 1800-talet till tidigt 1920-tal lämnade ungefär 1,5 miljoner svenskar Sverige och flyttade främst till USA. Efter hand återvände omkring en femtedel av emigranterna till Sverige. Resan till Amerika gick med båt över Atlanten. Visserligen hade den orörda jorden i den amerikanska Mellanvästern en stark dragningskraft på fattiga jordbrukare från hela Europa, men även andra faktorer var viktiga för många av de emigrerande svenskarna. Befolkningsökning stärkte konkurrensen om tillgänglig jord och missväxten 1867 försvårade förhållandena på den svenska landsbygden under en tid. Vid denna tid hade den svenska statskyrkan och en konservativ monarki fortfarande betydande inflytande, men det är oklart om det var en påtaglig drivkraft för em (sv)
- В ходе шведской эмиграции в Соединённые Штаты в XIX и в нач. XX вв., Швецию покинуло около 1,3 млн. шведов. Основными побудительными мотивами для переселенцев стали доступность свободных земель на Среднем Западе (на территории от Иллинойса до Монтаны), их высокое качество и низкая стоимость, а также достойная оплата труда на заводах и фабриках Чикаго, Миннеаполиса и многих более мелких городов. Америка отличалась от Европы низкими налогами и отсутствием государственной церкви и монархии. Внутри Швеции факторами, способствовавшими эмиграции, стали рост народонаселения и неурожаи в стране. Специфика данного процесса (т.н. «цепная миграция») заключалась в том, что эмигранты-«первопроходцы» снабжали полезной информацией и рекомендациями (нередко и деньгами на переезд) своих родных и друзей в Ш (ru)
- В ході шведської еміграції у Сполучені Штати в XIX і на початку XX століття, Швецію покинуло близько 1,3 млн. шведів. Основними спонукальними мотивами для переселенців стали доступність вільних земель на Середньому Заході (на території від Іллінойсу до Монтани), їх висока якість і низька вартість, а також гідна оплата праці на заводах і фабриках Чикаго, Міннеаполіса і багатьох дрібніших міст. Америка відрізнялася від Європи низькими податками і відсутністю державної церкви і монархії. Усередині Швеції факторами, що сприяли еміграції, стали зростання народонаселення і неврожаї в країні. Специфіка даного процесу (так звана «ланцюгова міграція») полягала в тому, що емігранти-«першопрохідці» постачали корисною інформацією та рекомендаціями (нерідко і грошима на переїзд) своїх рідних і друзів у (uk)
|
