| dbo:abstract
|
- L'eslavofília o eslavofilismefou una corrent literari i religiós del pensament social i filosòfic de Rússia, que va prendre forma durant els anys trenta i quaranta del segle XIX,amb l'objectiu de revelar la identitat de Rússia, les seves típiques diferències amb Occident. Els eslavòfils s'oposaven a les influències d'Europa Occidental a Rússia. Els seus representants més destacats són Aleksei Khomiakov, , i i . Els eslavòfils estat vinculats amb el crític i historiador i l'historiador i escriptor . La data concisa on comença la formació de l'eslavofilisme és, en la historiografia, la publicació de l'article d'Aleksei Khomiakov "Sobre el vell i el nou", rus: О старом и новом l' any 1839. Com va escriure Riasanovsky El desenvolupament de l'eslavofilisme va durar des de la dècada de 1840 fins al final de la dècada següent, quan la majoria dels seus principals ideòlegs van morir. Hi va haver també moviments similars a Polònia, Sèrbia i Croàcia, Bulgària i Txecoslovàquia. (ca)
- سلافوفيليا هي حركة فكرية ظهرت في القرن التاسع عشر، نادت إلى أن تكون أسس الإمبراطورية الروسية القيم والمؤسسات المستمدة من تاريخها المبكر. عارض أعضاء سلافوفيليا وأنصار النزعة السلافية تأثيرات أوروبا الغربية في روسيا. كانت هناك أيضًا حركات مماثلة في بولندا والمجر واليونان. تبعًا للسياق التاريخي، نقيض المصطلح يمكن تسميته معاداة السلافية أي الخوف من الثقافة السلافية. (ar)
- Slavjanofilství byl specifický filosofický a kulturně náboženský proud v Rusku v období let 1840–1886, který odmítal západnické tendence a ruské odlišnosti od evropské kultury nepokládal za zaostalost, ale naopak za přednosti. (cs)
- Ο όρος Σλαβοφιλία (Ρωσικά: Славянофильство) αναφέρεται σε ένα πνευματικό κίνημα που προήλθε από τον 19ο αιώνα και επεδίωκε η Ρωσική Αυτοκρατορία να αναπτυχθεί βάσει αξιών και θεσμών που προέρχονταν από την πρώιμη ιστορία της. Οι Σλαβόφιλοι αντιτάχθηκαν στις επιρροές της Δυτικής Ευρώπης στη Ρωσία. Υπήρξαν επίσης παρόμοιες κινήσεις στην Πολωνία, τη Σερβία και την Κροατία, τη Βουλγαρία και την Τσεχοσλοβακία. Ανάλογα με το ιστορικό πλαίσιο, το αντίθετό του θα μπορούσε να ονομαστεί , δηλαδή ο φόβος της σλαβικής κουλτούρας, ή επίσης αυτό που ορισμένοι Ρώσοι διανοούμενοι ονομάζαν «Δυτικισμός». (el)
- Slavofilismo aŭ Slavofilio estis intelektula movado kiu originiĝis el la 19a jarcento kiu deziris, ke la Rusia Imperio disvolviĝu per valoroj kaj institucioj derivitaj el sia dekomenca historio. Slavofiloj estis kontraŭaj al influoj de Okcidenta Eŭropo en Rusio. Estis ankaŭ similaj movadoj en Pollando, Serbio kaj Kroatio, Bulgario kaj Ĉeĥoslovakio. Depende de la historia kunteksto, ĝia malo estus terminigita Slavofobio, timo aŭ malamo kontraŭ la slava kulturo, aŭ ankaŭ tio kion rusaj intelektuloj nomis zapadniĉestvo (okcidentismo). La terminoj referencas pli larĝe al la ideo de supereco de la slavaj popoloj. Postaj verkistoj Fjodor Dostojevskij, Konstantin Leontjev kaj Nikolaj Danilevskij disvolvigis partikularan konservisman version de Slavofilismo, nome Poĉvenniĉestvo (el la rusa vorto por tero). (eo)
- Le slavophilisme ou la slavophilie désigne diverses théories nationalistes slaves. Le principal mouvement slavophile s'est développé en Russie, mais des mouvements similaires ont existé dans d'autres pays slaves, comme la Pologne. Le mouvement slavophile s'est opposé à l'occidentalisme. (fr)
- El eslavofilismo o eslavofilia se refiere en general al sentimiento de apego, admiración, o afinidad, hacia los pueblos eslavos. En concreto, el término se utilizó para designar a un grupo de intelectuales en los debates sobre las reformas del Imperio zarista durante la segunda mitad del siglo xix. (es)
- Slavofilisme adalah nama suatu aliran atau paham yang berkembang di Rusia mulai tahun ± 1830 yang menolak segala macam pembaharuan yang berasal dari Eropa Barat. Aliran ini bertentangan dengan aliran Barat yang berpegang pada rasionalisme dan individualisme. Menurut Slavofilisme, peradaban Barat akan membawa kekejaman dan kelaliman yang menghancurkan peradaban manusia. Terhadap rasionalisme, aliran ini berpegang pada kebenaran agama yang ortodoks. Untuk menangkal bahaya individualisme, penganutnya berpegang pada ajaran tentang rasa persaudaraan yang dijarkan menurut tradisi Kristen atau Kristus. Aliran ini akhirnya menimbulkan nasionalisme yang bercorak konservatif dan reaksioner. Salah seorang penganutnya yang terkenal adalah Fyodor Dostoyevsky. Ketika paham ini berkembang, Rusia sedang mengalami kebangkitan nilai-nilai agama, budaya, dan kemasyarakatan yang ingin mereka pertahankan, yaitu terkait dengan nilai harmonisasi dan kedekatan relasi antar manusia. Mereka juga membandingkan dengan kondisi banga Barat yang menurut mereka mengalami "kebangkrutan nilai" dalam masyarakatnya. Salah satunya ditujukkan dengan adanya peristiwa perang yang mengakibatkan penderitaan di Barat. Paham ini diusung oleh tokoh-tokoh rusia yang mencita-citakan bentuk pemerintahan otokrasi. (in)
- Slavophilia (Russian: Славянофильство) was an intellectual movement originating from the 19th century that wanted the Russian Empire to be developed on the basis of values and institutions derived from Russia's early history. Slavophiles opposed the influences of Western Europe in Russia. Depending on the historical context, the opposite of Slavophilia could be seen as Slavophobia (a fear of Slavic culture) or also what some Russian intellectuals (such as Ivan Aksakov) called zapadnichestvo (westernism). (en)
- Lo slavofilismo fu un movimento intellettuale russo del XIX secolo, nato dal dibattito sulle idee introdotte dall'Europa occidentale dopo le riforme di Pietro il Grande (1672-1725). Gli slavofili dettero vita a una corrente filosofica, politica e letteraria intesa al recupero dei valori politici, sociali, culturali e religiosi della Russia patriarcale e contadina, esaltando il patrimonio spirituale del popolo russo e avversando la cultura dall'Europa occidentale, liberale e industrializzata. (it)
- Slavofilie (Russisch: Славянофильство, Slavjanofilstvo) is een Russische intellectuele en politiek-culturele beweging uit de negentiende eeuw, met sterke wortels in de literatuur, die zich verzette tegen de Westerse invloeden in Rusland en die vooral teruggreep op voor-Petrische, oud-Russische waarden, de herontdekking van het Igorlied, de mythen over de 'Russische ziel', de verheerlijking van de mir, het natuurlijke christendom van de boeren en het idee van de eenheid aller Slaven (het 'panslavisme'), alles onder autocratisch leiderschap van de tsaar. Boerse gewoonten (lindebasten schoenen, zelfgebreide wollen jassen, koolsoep en Kvas), houten boerenhuizen en kerken met uivormige torenspitsen, worden wel gezien als symbolisch voor de slavofilie. Als grondlegger van de slavofilie geldt Aleksej Chomjakov, belangrijke vertegenwoordigers waren onder anderen Ivan en Konstantin Aksakov , Nikolaj Gogol, Konstantin Leontjev, Fjodor Tjoettsjev en later Fjodor Dostojevski. Tegenstrevers waren de meer westers georiënteerde 'zapadniki', onder wie , Aleksandr Herzen en Vissarion Belinski. De Slavofilie kreeg ook sterke voet aan de grond in Polen en Tsjechië, waar in 1848 te Praag een groot Slavistisch congres werd gehouden. (nl)
- スラヴ派（スラヴォフィル、露: Славянофильство）は、19世紀ロシアで本格的となる知的運動の一つ。 (ja)
- Eslavofilia foi um movimento intelectual originário do século XIX que defendia a posição de que o Império Russo fosse desenvolvido sobre valores e instituições derivadas de tradição e não aquelas influenciadas pelo ocidente. Havia também movimentos similares na Polônia, Hungria e Grécia. Dependendo do contexto histórico, seu oposto poderia ser chamado , medo da cultura eslava, ou mesmo o que alguns intelectuais russos chamavam de (zapadnichestvo). (pt)
- Słowianofilstwo – nurt myśli politycznej ukształtowany w Rosji po 1839. (pl)
- Славянофи́льство — литературное и религиозно-философское течение русской общественной и философской мысли, оформившееся в 30-х—40-х годах XIX века и ориентированное на выявление самобытности России, её типовых отличий от Запада. Представители (славянофилы) выступали за развитие особого русского пути, отличного от западноевропейского. Развиваясь по нему, по их мнению, Россия способна донести православную истину до впавших в ересь и атеизм европейских народов. Славянофилы утверждали также о существовании особого типа культуры, возникшего на духовной почве православия, а также отвергали тезис представителей западничества о том, что Пётр I возвратил Россию в лоно европейских стран, и она должна пройти этот путь в политическом, экономическом и культурном развитии. (ru)
- Слов'янофі́льство — ідеологічна підтечія російського націоналізму в Росії, що зародилася у 1840 — 1870 роки. Слов'янофільська ідеологія протиставляла себе ідеології «західників», тобто прихильників російській орієнтації на Західну Європу. Слов'янофіли відстоювали утворення російського панславізму, ідеалізувала все російське, як от фофуддю, артіль тощо, возвеличували минувшину й суспільний лад Московії допетровської доби. Ключовим постулатом слов'янофілів було протиставлення Росії Заходові, зокрема російське православне християнство - західному католицькому християнству, московські звичаї — європейським звичаям. Російську історію прихильники слов'янофільства поділяли на допетровську та петровську епохи, зокрема, засуджували царя Петра I за розрив «етичного зв'язку» з народом, підпорядкування Церкви державі та відміну інституту патріаршества, відмову від самобутніх засад російської культури та суспільного устрою, запозичення суспільних і культурних інститутів Заходу тощо. Російські слов'янофіли (Олексій Хом'яков, Іван Кірєєвський, Петро Кірєєвський, Іван Аксаков, Констянтин Аксаков, Юрій Самарін, Іван Бєляєв та інші) виступали за скасування кріпацтва та обороняли деякі демократичні свободи, але були прихильниками державного і національного централізму в Російській імперії. Вважали, що Росія повинна стати на чолі й керувати всіма слов'янськими народами, і були проти позитивного вирішення українського питання (себто питання незалежності України) та польського питання (себто питання незалежності Польщі). Російське слов'янофільство не мало якогось істотного впливу серед українських письменників тієї доби, окрім можливо Михайла Максимовича та Осипа Бодянського, що жили та працювали в Москві й деякі етнографічно-історичні праці яких віддзеркалювали певні ідеологічні погляди слов'янофільства. Намагання братів Аксакових притягнути до співпраці з слов'янофілами провідних українських інтелектуалів того часу, як Тараса Шевченка, Миколу Костомарова чи Панька Куліша, не мали успіху. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- سلافوفيليا هي حركة فكرية ظهرت في القرن التاسع عشر، نادت إلى أن تكون أسس الإمبراطورية الروسية القيم والمؤسسات المستمدة من تاريخها المبكر. عارض أعضاء سلافوفيليا وأنصار النزعة السلافية تأثيرات أوروبا الغربية في روسيا. كانت هناك أيضًا حركات مماثلة في بولندا والمجر واليونان. تبعًا للسياق التاريخي، نقيض المصطلح يمكن تسميته معاداة السلافية أي الخوف من الثقافة السلافية. (ar)
- Slavjanofilství byl specifický filosofický a kulturně náboženský proud v Rusku v období let 1840–1886, který odmítal západnické tendence a ruské odlišnosti od evropské kultury nepokládal za zaostalost, ale naopak za přednosti. (cs)
- Ο όρος Σλαβοφιλία (Ρωσικά: Славянофильство) αναφέρεται σε ένα πνευματικό κίνημα που προήλθε από τον 19ο αιώνα και επεδίωκε η Ρωσική Αυτοκρατορία να αναπτυχθεί βάσει αξιών και θεσμών που προέρχονταν από την πρώιμη ιστορία της. Οι Σλαβόφιλοι αντιτάχθηκαν στις επιρροές της Δυτικής Ευρώπης στη Ρωσία. Υπήρξαν επίσης παρόμοιες κινήσεις στην Πολωνία, τη Σερβία και την Κροατία, τη Βουλγαρία και την Τσεχοσλοβακία. Ανάλογα με το ιστορικό πλαίσιο, το αντίθετό του θα μπορούσε να ονομαστεί , δηλαδή ο φόβος της σλαβικής κουλτούρας, ή επίσης αυτό που ορισμένοι Ρώσοι διανοούμενοι ονομάζαν «Δυτικισμός». (el)
- Le slavophilisme ou la slavophilie désigne diverses théories nationalistes slaves. Le principal mouvement slavophile s'est développé en Russie, mais des mouvements similaires ont existé dans d'autres pays slaves, comme la Pologne. Le mouvement slavophile s'est opposé à l'occidentalisme. (fr)
- El eslavofilismo o eslavofilia se refiere en general al sentimiento de apego, admiración, o afinidad, hacia los pueblos eslavos. En concreto, el término se utilizó para designar a un grupo de intelectuales en los debates sobre las reformas del Imperio zarista durante la segunda mitad del siglo xix. (es)
- Slavophilia (Russian: Славянофильство) was an intellectual movement originating from the 19th century that wanted the Russian Empire to be developed on the basis of values and institutions derived from Russia's early history. Slavophiles opposed the influences of Western Europe in Russia. Depending on the historical context, the opposite of Slavophilia could be seen as Slavophobia (a fear of Slavic culture) or also what some Russian intellectuals (such as Ivan Aksakov) called zapadnichestvo (westernism). (en)
- Lo slavofilismo fu un movimento intellettuale russo del XIX secolo, nato dal dibattito sulle idee introdotte dall'Europa occidentale dopo le riforme di Pietro il Grande (1672-1725). Gli slavofili dettero vita a una corrente filosofica, politica e letteraria intesa al recupero dei valori politici, sociali, culturali e religiosi della Russia patriarcale e contadina, esaltando il patrimonio spirituale del popolo russo e avversando la cultura dall'Europa occidentale, liberale e industrializzata. (it)
- スラヴ派（スラヴォフィル、露: Славянофильство）は、19世紀ロシアで本格的となる知的運動の一つ。 (ja)
- Eslavofilia foi um movimento intelectual originário do século XIX que defendia a posição de que o Império Russo fosse desenvolvido sobre valores e instituições derivadas de tradição e não aquelas influenciadas pelo ocidente. Havia também movimentos similares na Polônia, Hungria e Grécia. Dependendo do contexto histórico, seu oposto poderia ser chamado , medo da cultura eslava, ou mesmo o que alguns intelectuais russos chamavam de (zapadnichestvo). (pt)
- Słowianofilstwo – nurt myśli politycznej ukształtowany w Rosji po 1839. (pl)
- Славянофи́льство — литературное и религиозно-философское течение русской общественной и философской мысли, оформившееся в 30-х—40-х годах XIX века и ориентированное на выявление самобытности России, её типовых отличий от Запада. Представители (славянофилы) выступали за развитие особого русского пути, отличного от западноевропейского. Развиваясь по нему, по их мнению, Россия способна донести православную истину до впавших в ересь и атеизм европейских народов. Славянофилы утверждали также о существовании особого типа культуры, возникшего на духовной почве православия, а также отвергали тезис представителей западничества о том, что Пётр I возвратил Россию в лоно европейских стран, и она должна пройти этот путь в политическом, экономическом и культурном развитии. (ru)
- L'eslavofília o eslavofilismefou una corrent literari i religiós del pensament social i filosòfic de Rússia, que va prendre forma durant els anys trenta i quaranta del segle XIX,amb l'objectiu de revelar la identitat de Rússia, les seves típiques diferències amb Occident. Els eslavòfils s'oposaven a les influències d'Europa Occidental a Rússia. Els seus representants més destacats són Aleksei Khomiakov, , i i . Els eslavòfils estat vinculats amb el crític i historiador i l'historiador i escriptor . Com va escriure Riasanovsky (ca)
- Slavofilismo aŭ Slavofilio estis intelektula movado kiu originiĝis el la 19a jarcento kiu deziris, ke la Rusia Imperio disvolviĝu per valoroj kaj institucioj derivitaj el sia dekomenca historio. Slavofiloj estis kontraŭaj al influoj de Okcidenta Eŭropo en Rusio. Estis ankaŭ similaj movadoj en Pollando, Serbio kaj Kroatio, Bulgario kaj Ĉeĥoslovakio. Depende de la historia kunteksto, ĝia malo estus terminigita Slavofobio, timo aŭ malamo kontraŭ la slava kulturo, aŭ ankaŭ tio kion rusaj intelektuloj nomis zapadniĉestvo (okcidentismo). La terminoj referencas pli larĝe al la ideo de supereco de la slavaj popoloj. (eo)
- Slavofilisme adalah nama suatu aliran atau paham yang berkembang di Rusia mulai tahun ± 1830 yang menolak segala macam pembaharuan yang berasal dari Eropa Barat. Aliran ini bertentangan dengan aliran Barat yang berpegang pada rasionalisme dan individualisme. Menurut Slavofilisme, peradaban Barat akan membawa kekejaman dan kelaliman yang menghancurkan peradaban manusia. Terhadap rasionalisme, aliran ini berpegang pada kebenaran agama yang ortodoks. Untuk menangkal bahaya individualisme, penganutnya berpegang pada ajaran tentang rasa persaudaraan yang dijarkan menurut tradisi Kristen atau Kristus. Aliran ini akhirnya menimbulkan nasionalisme yang bercorak konservatif dan reaksioner. Salah seorang penganutnya yang terkenal adalah Fyodor Dostoyevsky. Ketika paham ini berkembang, Rusia sedang m (in)
- Slavofilie (Russisch: Славянофильство, Slavjanofilstvo) is een Russische intellectuele en politiek-culturele beweging uit de negentiende eeuw, met sterke wortels in de literatuur, die zich verzette tegen de Westerse invloeden in Rusland en die vooral teruggreep op voor-Petrische, oud-Russische waarden, de herontdekking van het Igorlied, de mythen over de 'Russische ziel', de verheerlijking van de mir, het natuurlijke christendom van de boeren en het idee van de eenheid aller Slaven (het 'panslavisme'), alles onder autocratisch leiderschap van de tsaar. Boerse gewoonten (lindebasten schoenen, zelfgebreide wollen jassen, koolsoep en Kvas), houten boerenhuizen en kerken met uivormige torenspitsen, worden wel gezien als symbolisch voor de slavofilie. (nl)
- Слов'янофі́льство — ідеологічна підтечія російського націоналізму в Росії, що зародилася у 1840 — 1870 роки. Слов'янофільська ідеологія протиставляла себе ідеології «західників», тобто прихильників російській орієнтації на Західну Європу. Слов'янофіли відстоювали утворення російського панславізму, ідеалізувала все російське, як от фофуддю, артіль тощо, возвеличували минувшину й суспільний лад Московії допетровської доби. Ключовим постулатом слов'янофілів було протиставлення Росії Заходові, зокрема російське православне християнство - західному католицькому християнству, московські звичаї — європейським звичаям. (uk)
|
