| dbo:abstract
|
- الانطباعية في الموسيقى (بالإنجليزية: Impressionism in music) هي حركة شاعت بين مجموعة متنوعة من ملحني الموسيقى الكلاسيكية الغربية (في أواخر القرن التاسع عشر وأوائل القرن العشرين بصورة أساسية) تركّز موسيقاهم على المزاج والجوّ، «إيصال الأمزجة والمشاعر التي يثيرها الموضوع بدلًا عن صورة نغمية مفصّلة». «الانطباعية» هي مصطلح فلسفي وجمالي مستوحًى من الرسم الفرنسي المُنتج في أواخر القرن التاسع عشر وسمّي تيمنًا بلوحة مونيها انطباع، شروق الشمس. وُسم الملحنون بالانطباعيين قياسًا بالرسامين الانطباعيين الذين استخدموا ألوانًا متباينة على نحو صارخ، تأثير الضوء على جسم ما، أمامية وخلفية ربداء، منظورًا مسطحًا، إلخ. لدفع المُشاهد إلى تركيز انتباهه على الانطباع الكلّي. السمة الأكثر بروزًا في الانطباعية الموسيقية هي استخدام «اللون»، أو باستخدام مصطلحات موسيقية، الجرس، الذي يمكن تحصيله عبر التوزيع الآلي، استخدام التناغم، التركيب، إلخ. تنطوي العوامل الأخرى للموسيقى الانطباعية على توليفات الأوتار، النغمية المبهمة، التوافقيات الموسعة، استخدام الأنماط والموازين الغريبة، التناغم المتوازي، الميوزيكالية المفرطة، والعناوين المثيرة للعواطف مثل (انعكاس على الماء، 1905)، (ضباب، 1913). (ar)
- L'impressionisme musical fou un moviment musical europeu en la música clàssica sorgit a finals del segle xix i la primera meitat del segle XX sobretot en la música francesa, amb la necessitat dels compositors de provar noves combinacions d'instruments per aconseguir una major riquesa tímbrica. En l'Impressionisme musical es dona molta importància als timbres, amb els quals s'aconsegueixen diferents efectes. Si bé aquesta època es va caracteritzar per un ús dramàtic de les tonalitats majors i menors (música tonal), la música impressionista es tendeix a fer un ús normalitzat de la dissonància. Escales poc comunes, com ara l'escala de tons sencers també són típiques d'aquest moviment. També es caracteritza pel fet que els temps no són lineals sinó que s'executen en successió d'impressions. Es relaciona d'aquesta manera amb l'Impressionisme pictòric, que aconseguia les imatges mitjançant petites pinzellades de color. Mentre els compositors romàntics encara utilitzaven formes llargues de la música, per exemple, la simfonia i el concert, mentre que els compositors impressionistes estaven es decantaven més per les formes, com nocturn, arabesc i preludi, que ja havien estat profundament elaborats perls compositors romàntics. Dos dels principals compositors d'aquest moviment foren Claude Debussy i Maurice Ravel. (ca)
- Impresionismus je umělecký směr přelomu 19. a 20. století. Byl objeven francouzskými malíři a také právě v tomto uměleckém odvětví na sebe nejvýrazněji upozornil, postupně ovšem pronikl i do hudby a poezie. Výraz imprese znamená vjem, dojem nebo otisk. Již sám název vypovídá o způsobu práce, jde tedy o zachycení dojmu, kterým na umělce zapůsobil okolní svět během jediného okamžiku. Výraz „prchavý okamžik“ je základním impresionistickým pojmem, prvkem. (cs)
- Als Musik des Impressionismus bezeichnet man eine Stilrichtung der Musik ungefähr von 1890 bis 1920, deren impulsgebender Hauptvertreter der französische Komponist Claude Debussy war.Ebenso wie der Impressionismus in Malerei und Literatur versucht der musikalische Impressionismus Eindrücke von Augenblicken darzustellen. Aus diesem Grund liegt das Hauptaugenmerk der Komponisten nicht auf der Form der Musik, so wie es beispielsweise in der Wiener Klassik und Romantik der Fall war, sondern auf dem Klangbild. Dieses Klangbild hat, einem Bild der impressionistischen Malerei ähnlich, zur Aufgabe, dem Zuhörer die Stimmung und Atmosphäre eines Augenblickes zu vermitteln, wobei es um subjektive Eindrücke und nicht um konkrete materielle Eigenschaften geht. Durch die Ausbildung und Weiterverarbeitung dieser Klangbilder entsteht ein verschwommenes Gesamtbild, in dem normalerweise keine festen Formen auszumachen sind. (de)
- Impresionisma muziko aŭ ankaŭ impresisma muziko estas muzika stilo je la fino de la 19-a jarcento, kies ĉefa reprezentanto estis la franca komponisto Claude Debussy. (eo)
- Inpresionismo musikala XIX. mendearen amaieran eta XX. mendearen lehen erdian sortu zen musika klasikoko Europako musika-mugimendu bat izan zen, batez ere Frantziako musikan; musikagileek instrumentuen konbinazio berriak probatu behar zituzten tinbre-aberastasun handiagoa lortzeko. Alemaniako musika erromantiko berantiarraren erreakzio gisa hasi zen, barroko aurreko musika-estiloen eraginez, hala nola Erdi Aroko mendebaldeko musika eta Errenazimentuko musika, musika-hizkera tekla nagusiak eta txikiak lausotuz, harmonia ez-funtzionala eta tarte perfektuen paralelismoa, modalitatea, maiztasunaren erabilera. Inpresionismoa izena lehen ere erabiltzen zen 1860-1870 urteetako pintura izendatzeko, bi arteen ezaugarriak oso antzekoak baitziren. Inpresionismo musikalean, tinbreei garrantzi handia ematen zaie, eta horrekin efektu desberdinak lortzen dira. Garai honetan tekla nagusien eta txikien (tonal musika) erabilera dramatikoa izan zen bitartean, musika inpresionistak disonantziaren erabilera estandarizatu bat egiteko joera zuen. Ezohiko eskala, esate baterako, tonu-eskala osoa ere mugimendu honen tipikoak dira. Gainera, denborak ez direla linealak, inpresio-segida batean doa. Modu honetan erlazionatuta dago inpresionismo piktorikoarekin, zeinak kolorezko pintzelkada txikien bidez lortu zituen irudiak. Konpositore erromantikoek musika forma luzeak erabiltzen zituzten bitartean, adibidez, sinfonia eta kontzertua, konpositore inpresionistek konpositore erromantikoek landutako noktura, arabeskoa eta aurreskua bezalako formen alde egiten zuten bitartean.Garai hartan inpresionistak deitu genezakeen bi egile bakarrak Claude Debussy eta dira, nahiz eta azken hau ez dagoen ondorengo autore askok bezain onartua. Hala ere, Claude Debussy da egile inpresionista nabarmenena, Maurice Ravel eta Erik Satie frantsesekin batera. (eu)
- Impressionism in music was a movement among various composers in Western classical music (mainly during the late 19th and early 20th centuries) whose music focuses on mood and atmosphere, "conveying the moods and emotions aroused by the subject rather than a detailed tone‐picture". "Impressionism" is a philosophical and aesthetic term borrowed from late 19th-century French painting after Monet's Impression, Sunrise. Composers were labeled Impressionists by analogy to the Impressionist painters who use starkly contrasting colors, effect of light on an object, blurry foreground and background, flattening perspective, etc. to make the observer focus their attention on the overall impression. The most prominent feature in musical Impressionism is the use of "color", or in musical terms, timbre, which can be achieved through orchestration, harmonic usage, texture, etc. Other elements of musical Impressionism also involve new chord combinations, ambiguous tonality, extended harmonies, use of modes and exotic scales, parallel motion, extra-musicality, and evocative titles such as “Reflets dans l'eau”(“Reflections on the water”), “Brouillards” (“Mists”), etc. (en)
- La música impresionista es la tendencia musical que surgió en Francia a finales del siglo XIX. El nombre impresionismo ya se usaba antes para denominar a la pintura de los años 1860 - 1870, ya que las características de ambas artes eran muy similares. Los dos únicos autores a los que podemos llamar impresionistas en aquella época son Claude Debussy y Déodat de Séverac, aunque este último no está tan reconocido como gran parte de autores posteriores. Sin embargo, Claude Debussy es el autor impresionista más notorio, junto con los también franceses Maurice Ravel y Erik Satie. (es)
- La « musique impressionniste » est un genre musical appartenant à la période moderne, qui voit le jour en Europe dans le dernier quart du XIXe siècle et dont le principal représentant est Claude Debussy. (fr)
- Con l'espressione impressionismo musicale (o anche musica impressionista) si intende una corrente di musica colta sviluppatasi in Europa (in particolare in Francia) tra il 1870 e il 1920 avente alcune analogie con l'omonima corrente pittorica e facente capo alle composizioni di Claude Debussy. Questa espressione è stata data a posteriori dai musicologi poiché lo stesso Debussy non vi si riconosceva del tutto. L'Impressionismo musicale è inoltre strettamente legato alla poetica simbolista. (it)
- Het impressionisme is een stroming in de geschiedenis van de klassieke muziek die in Frankrijk ontstond als reactie op de late romantiek. De stroming heeft sterke verwantschappen met de laat-19e-eeuwse schilderkunst en literatuur. De stroming kwam tot bloei in de periode van circa 1870 tot 1910, en ging daarna min of meer over in expressionisme en serialisme. Zie Impressionisme en Klassieke muziek uit de 20e eeuw voor de hoofdartikelen over dit onderwerp. (nl)
- 인상주의 음악(Impressionist Music)이란 회화의 인상주의가 음악에도 적용되어 생긴 음악 양식이다. 19세기 후반에 주로 프랑스에서 나타난 음악 양식으로, 19세기 후반에 시작되어 20세기 중반까지 이어졌다. 먼저 나타난 회화에서의 인상주의처럼, 인상주의 음악은 표제 음악과 같이 어떤 강렬한 감정이나 이야기를 묘사하기보다는, 암시와 분위기에 초점을 맞춘 음악이다. 환상적이며 빛이라든가 바람과 은 끊임없이 변화하는 것이 자아내는 자연의 아름다움의 순간적 인상을 음빛깔에 정착시키려 하며, 따라서 그 때까지의 음악처럼 다이내믹한 발전을 가능케 하는 형식 대신, 순간 순간에 그 자체로 존재하는 매혹적인 울림으로써 성립되는 미를 추구하는 음악이다. 처음에 회화에서 사용된 이 말은 클로드 드뷔시의 독창과 오케스트라 작품 〈봄〉(1887)을 비판하는 의도로 쓰면서부터 음악 세계에서도 사용되기 시작했다. 드뷔시는 상징파의 시인 말라르메의 〈목신의 오후〉를 토대로 한 작품인 〈목신의 오후에의 전주곡〉(1892-1894)으로 리하르트 바그너의 음악과 결별하고 인상주의 수법을 확립시켰다. (ko)
- 印象主義音楽（いんしょうしゅぎおんがく）は、20世紀初頭のフランスに興ったクラシック音楽の流派の一つ。ロマン派音楽に見られるような主観的表現を斥け、激しい情緒や物語性の描写よりも、気分や雰囲気の表現に比重を置いた音楽様式である。ドイツ後期ロマン派音楽への反動に始まり、中世西洋音楽・ルネサンス音楽などバロック以前の音楽様式の影響の下、長調と短調をぼかすような音楽語法、非機能的な和声法や完全音程の平行、旋法性、不協和音の多用、簡潔で明快な形式への偏愛などを特徴とする。一般的にはクロード・ドビュッシーにより始まったとされる。 (ja)
- Impresjonizm (fr. impressionisme, łac. impressio „odbicie, wrażenie”) – kierunek w muzyce przełomu XIX i XX wieku, odnoszący się ściśle do poezji symbolistów i malarstwa impresjonistycznego. Za początek impresjonizmu w muzyce uważa się rok 1894, będący datą powstania preludium Popołudnie Fauna (Prélude à l'après-midi d'un faune) (1894) Claude’a Debussy’ego, który był głównym reprezentantem tego kierunku. Po śmierci Debussy’ego w 1918 impresjonizm muzyczny zaczął tracić na znaczeniu i ewoluować w neo-, a potem w postimpresjonizm. Obok Debussy’ego do impresjonistów zalicza się również Maurice'a Ravela, Paula Dukasa, Alberta Roussela, Lili Boulanger, Cyrila Scotta, Fredericka Deliusa, Ottorina Respighiego, Manuela de Fallę, Karola Szymanowskiego. Charakterystyczną cechą impresjonizmu muzycznego jest programowość inspirowana np. folklorem, starożytnością, egzotyką, zjawiskami przyrody itp. W porównaniu z romantyzmem zmianie uległ sposób orkiestracji odchodzący od masywnego brzmienia orkiestrowego tutti i traktujący preferencyjne pojedyncze instrumenty. Nowy, impresjonistyczny stosunek do formy przejawił się w fakturze (szybkie figuracje, zestawianie rejestrów niskich i wysokich), sposobie traktowania dynamiki (zwłaszcza w rozszerzeniu poziomów piana: piano – pianissimo – piano pianissimo), w doborze instrumentów i ich rejestrów, we wzbogacaniu środków artykulacyjnych i w odpowiednim dysponowaniu nimi w toku utworu, w stosowaniu efektów harmonicznych (skala całotonowa, puste brzmienia kwartowo-kwintowe, paralelizmy sekundowe itp.). Słowa impresjonizm użyto wobec muzyki po raz pierwszy w charakterze krytyki, wobec utworu Wiosna na orkiestrę i chór żeński Claude’a Debussy’ego, pisząc: Pan Debussy... ma widoczną, a nawet zbyt widoczną skłonność do poszukiwania niezwykłości. Stwierdza się u niego poczucie barwy muzycznej, wszelako nadmiar tego poczucia każde mu łatwo zapominać o znaczeniu precyzji w rysunku i formie. Należałoby sobie wielce życzyć, aby wystrzegał się owego mętnego impresjonizmu, który jest jednym z najgroźniejszych wrogów prawdy w dziełach sztuki. Po paru latach porównanie do impresjonizmu dla wielu nabierało charakteru komplementu, jednakże sam Debussy stanowczo protestował przeciwko określeniu „impresjonizm” w stosunku do swojej twórczości, określeniem głębszym i odpowiedniejszym jest symbolizm muzyczny. (pl)
- Impressionism är en riktning inom musiken, där klangfärg och ett improvisatoriskt drag betonas. Impressionismen inom musiken uppstod som en rörelse inom europeisk klassisk musik i slutet av 1800-talet och fortsatte fram emot mitten av 1900-talet. Musikalisk impressionism undviker de känslomässiga överdrifterna från den romantiska eran. Impressionistiska kompositörer gynnade kortformer såsom nocturne, arabesk och upptakt. Debussy och Ravel är de främsta företrädarna. (sv)
- Impressionismo na música foi um movimento na música erudita que se desenvolveu principalmente na França, a partir da segunda metade do século XIX, prosseguindo até meados do século XX. Assim como o seu homólogo e precursor nas artes visuais, o impressionismo musical se caracteriza sobretudo pela sugestão e atmosfera, em lugar da forte emoção ou da ilustração de narrativas (como em música de programa), típicos da música romântica. Surgiu como uma reação aos excessos da Era Romântica, caracterizada pelo uso dramático do sistema das escalas maior e menor, ao passo que a música impressionista tende a fazer mais uso de dissonâncias com escalas não tão comuns, tal como a escala hexafônica. Os compositores românticos também usavam gêneros mais longos de música, como a sinfonia e o concerto, enquanto os compositores impressionistas preferiram formas mais curtas. (pt)
- Музыка́льный импрессиони́зм (фр. impressionnisme, от фр. impression — впечатление) — музыкальное направление, аналогичное импрессионизму в живописи и параллельное символизму в литературе, сложившееся во Франции в последнюю четверть XIX века — начале XX века, прежде всего в творчестве Эрика Сати, Клода Дебюсси и Мориса Равеля. Точкой отсчёта «импрессионизма» в музыке можно считать 1886—1887 год, когда в Париже были опубликованы первые импрессионистические опусы Эрика Сати («Сильвия», «Ангелы» и «Три сарабанды») — и как следствие, пять лет спустя, получившие резонанс в профессиональной среде первые произведения Клода Дебюсси в новом стиле (прежде всего, «Послеполуденный отдых фавна»). (ru)
- Імпресіонізм у музиці (фр. impressionnisme, от фр. impression — враження) — музичний напрям, аналогічний імпресіонізму в живописі і паралельний символізму в літературі, що склався у Франції в останню чверть XIX століття - початку XX століття, перш за все у творчості Еріка Саті, Клода Дебюссі та Моріса Равеля. Точкою відліку «імпресіонізму» в музиці можна вважати 1886-1887 рік, коли в Парижі були опубліковані перші імпресіоністичні опуси Еріка Саті («Сільвія», «Ангели» і «Три сарабанди») - і як наслідок, п'ять років по тому, отримали резонанс в професійному середовищі перші твори Клода Дебюссі в новому стилі (перш за все, «Післеполудневий відпочинок фавна»). (uk)
- 印象主义音乐是19世纪主要在法国流行的一种音乐样式，受象徵主义文学和印象主义绘画的影响，這類作品并不描述现实的事件，而是建立在色彩、运动和暗示（Suggestion）之上。印象主义音乐带有一种完全抽象的、超越现实的色彩，是音乐进入现代主义的开端。 印象主义音乐的代表人物为德布西和拉威尔，其流行地域亦以法国居多。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Impresionismus je umělecký směr přelomu 19. a 20. století. Byl objeven francouzskými malíři a také právě v tomto uměleckém odvětví na sebe nejvýrazněji upozornil, postupně ovšem pronikl i do hudby a poezie. Výraz imprese znamená vjem, dojem nebo otisk. Již sám název vypovídá o způsobu práce, jde tedy o zachycení dojmu, kterým na umělce zapůsobil okolní svět během jediného okamžiku. Výraz „prchavý okamžik“ je základním impresionistickým pojmem, prvkem. (cs)
- Impresionisma muziko aŭ ankaŭ impresisma muziko estas muzika stilo je la fino de la 19-a jarcento, kies ĉefa reprezentanto estis la franca komponisto Claude Debussy. (eo)
- La música impresionista es la tendencia musical que surgió en Francia a finales del siglo XIX. El nombre impresionismo ya se usaba antes para denominar a la pintura de los años 1860 - 1870, ya que las características de ambas artes eran muy similares. Los dos únicos autores a los que podemos llamar impresionistas en aquella época son Claude Debussy y Déodat de Séverac, aunque este último no está tan reconocido como gran parte de autores posteriores. Sin embargo, Claude Debussy es el autor impresionista más notorio, junto con los también franceses Maurice Ravel y Erik Satie. (es)
- La « musique impressionniste » est un genre musical appartenant à la période moderne, qui voit le jour en Europe dans le dernier quart du XIXe siècle et dont le principal représentant est Claude Debussy. (fr)
- Con l'espressione impressionismo musicale (o anche musica impressionista) si intende una corrente di musica colta sviluppatasi in Europa (in particolare in Francia) tra il 1870 e il 1920 avente alcune analogie con l'omonima corrente pittorica e facente capo alle composizioni di Claude Debussy. Questa espressione è stata data a posteriori dai musicologi poiché lo stesso Debussy non vi si riconosceva del tutto. L'Impressionismo musicale è inoltre strettamente legato alla poetica simbolista. (it)
- Het impressionisme is een stroming in de geschiedenis van de klassieke muziek die in Frankrijk ontstond als reactie op de late romantiek. De stroming heeft sterke verwantschappen met de laat-19e-eeuwse schilderkunst en literatuur. De stroming kwam tot bloei in de periode van circa 1870 tot 1910, en ging daarna min of meer over in expressionisme en serialisme. Zie Impressionisme en Klassieke muziek uit de 20e eeuw voor de hoofdartikelen over dit onderwerp. (nl)
- 인상주의 음악(Impressionist Music)이란 회화의 인상주의가 음악에도 적용되어 생긴 음악 양식이다. 19세기 후반에 주로 프랑스에서 나타난 음악 양식으로, 19세기 후반에 시작되어 20세기 중반까지 이어졌다. 먼저 나타난 회화에서의 인상주의처럼, 인상주의 음악은 표제 음악과 같이 어떤 강렬한 감정이나 이야기를 묘사하기보다는, 암시와 분위기에 초점을 맞춘 음악이다. 환상적이며 빛이라든가 바람과 은 끊임없이 변화하는 것이 자아내는 자연의 아름다움의 순간적 인상을 음빛깔에 정착시키려 하며, 따라서 그 때까지의 음악처럼 다이내믹한 발전을 가능케 하는 형식 대신, 순간 순간에 그 자체로 존재하는 매혹적인 울림으로써 성립되는 미를 추구하는 음악이다. 처음에 회화에서 사용된 이 말은 클로드 드뷔시의 독창과 오케스트라 작품 〈봄〉(1887)을 비판하는 의도로 쓰면서부터 음악 세계에서도 사용되기 시작했다. 드뷔시는 상징파의 시인 말라르메의 〈목신의 오후〉를 토대로 한 작품인 〈목신의 오후에의 전주곡〉(1892-1894)으로 리하르트 바그너의 음악과 결별하고 인상주의 수법을 확립시켰다. (ko)
- 印象主義音楽（いんしょうしゅぎおんがく）は、20世紀初頭のフランスに興ったクラシック音楽の流派の一つ。ロマン派音楽に見られるような主観的表現を斥け、激しい情緒や物語性の描写よりも、気分や雰囲気の表現に比重を置いた音楽様式である。ドイツ後期ロマン派音楽への反動に始まり、中世西洋音楽・ルネサンス音楽などバロック以前の音楽様式の影響の下、長調と短調をぼかすような音楽語法、非機能的な和声法や完全音程の平行、旋法性、不協和音の多用、簡潔で明快な形式への偏愛などを特徴とする。一般的にはクロード・ドビュッシーにより始まったとされる。 (ja)
- Impressionism är en riktning inom musiken, där klangfärg och ett improvisatoriskt drag betonas. Impressionismen inom musiken uppstod som en rörelse inom europeisk klassisk musik i slutet av 1800-talet och fortsatte fram emot mitten av 1900-talet. Musikalisk impressionism undviker de känslomässiga överdrifterna från den romantiska eran. Impressionistiska kompositörer gynnade kortformer såsom nocturne, arabesk och upptakt. Debussy och Ravel är de främsta företrädarna. (sv)
- 印象主义音乐是19世纪主要在法国流行的一种音乐样式，受象徵主义文学和印象主义绘画的影响，這類作品并不描述现实的事件，而是建立在色彩、运动和暗示（Suggestion）之上。印象主义音乐带有一种完全抽象的、超越现实的色彩，是音乐进入现代主义的开端。 印象主义音乐的代表人物为德布西和拉威尔，其流行地域亦以法国居多。 (zh)
- الانطباعية في الموسيقى (بالإنجليزية: Impressionism in music) هي حركة شاعت بين مجموعة متنوعة من ملحني الموسيقى الكلاسيكية الغربية (في أواخر القرن التاسع عشر وأوائل القرن العشرين بصورة أساسية) تركّز موسيقاهم على المزاج والجوّ، «إيصال الأمزجة والمشاعر التي يثيرها الموضوع بدلًا عن صورة نغمية مفصّلة». «الانطباعية» هي مصطلح فلسفي وجمالي مستوحًى من الرسم الفرنسي المُنتج في أواخر القرن التاسع عشر وسمّي تيمنًا بلوحة مونيها انطباع، شروق الشمس. وُسم الملحنون بالانطباعيين قياسًا بالرسامين الانطباعيين الذين استخدموا ألوانًا متباينة على نحو صارخ، تأثير الضوء على جسم ما، أمامية وخلفية ربداء، منظورًا مسطحًا، إلخ. لدفع المُشاهد إلى تركيز انتباهه على الانطباع الكلّي. (ar)
- L'impressionisme musical fou un moviment musical europeu en la música clàssica sorgit a finals del segle xix i la primera meitat del segle XX sobretot en la música francesa, amb la necessitat dels compositors de provar noves combinacions d'instruments per aconseguir una major riquesa tímbrica. En l'Impressionisme musical es dona molta importància als timbres, amb els quals s'aconsegueixen diferents efectes. Si bé aquesta època es va caracteritzar per un ús dramàtic de les tonalitats majors i menors (música tonal), la música impressionista es tendeix a fer un ús normalitzat de la dissonància. Escales poc comunes, com ara l'escala de tons sencers també són típiques d'aquest moviment. També es caracteritza pel fet que els temps no són lineals sinó que s'executen en successió d'impressions. Es (ca)
- Als Musik des Impressionismus bezeichnet man eine Stilrichtung der Musik ungefähr von 1890 bis 1920, deren impulsgebender Hauptvertreter der französische Komponist Claude Debussy war.Ebenso wie der Impressionismus in Malerei und Literatur versucht der musikalische Impressionismus Eindrücke von Augenblicken darzustellen. Aus diesem Grund liegt das Hauptaugenmerk der Komponisten nicht auf der Form der Musik, so wie es beispielsweise in der Wiener Klassik und Romantik der Fall war, sondern auf dem Klangbild. Dieses Klangbild hat, einem Bild der impressionistischen Malerei ähnlich, zur Aufgabe, dem Zuhörer die Stimmung und Atmosphäre eines Augenblickes zu vermitteln, wobei es um subjektive Eindrücke und nicht um konkrete materielle Eigenschaften geht. Durch die Ausbildung und Weiterverarbeitun (de)
- Impressionism in music was a movement among various composers in Western classical music (mainly during the late 19th and early 20th centuries) whose music focuses on mood and atmosphere, "conveying the moods and emotions aroused by the subject rather than a detailed tone‐picture". "Impressionism" is a philosophical and aesthetic term borrowed from late 19th-century French painting after Monet's Impression, Sunrise. Composers were labeled Impressionists by analogy to the Impressionist painters who use starkly contrasting colors, effect of light on an object, blurry foreground and background, flattening perspective, etc. to make the observer focus their attention on the overall impression. (en)
- Inpresionismo musikala XIX. mendearen amaieran eta XX. mendearen lehen erdian sortu zen musika klasikoko Europako musika-mugimendu bat izan zen, batez ere Frantziako musikan; musikagileek instrumentuen konbinazio berriak probatu behar zituzten tinbre-aberastasun handiagoa lortzeko. (eu)
- Impressionismo na música foi um movimento na música erudita que se desenvolveu principalmente na França, a partir da segunda metade do século XIX, prosseguindo até meados do século XX. Assim como o seu homólogo e precursor nas artes visuais, o impressionismo musical se caracteriza sobretudo pela sugestão e atmosfera, em lugar da forte emoção ou da ilustração de narrativas (como em música de programa), típicos da música romântica. (pt)
- Impresjonizm (fr. impressionisme, łac. impressio „odbicie, wrażenie”) – kierunek w muzyce przełomu XIX i XX wieku, odnoszący się ściśle do poezji symbolistów i malarstwa impresjonistycznego. Za początek impresjonizmu w muzyce uważa się rok 1894, będący datą powstania preludium Popołudnie Fauna (Prélude à l'après-midi d'un faune) (1894) Claude’a Debussy’ego, który był głównym reprezentantem tego kierunku. Po śmierci Debussy’ego w 1918 impresjonizm muzyczny zaczął tracić na znaczeniu i ewoluować w neo-, a potem w postimpresjonizm. (pl)
- Музыка́льный импрессиони́зм (фр. impressionnisme, от фр. impression — впечатление) — музыкальное направление, аналогичное импрессионизму в живописи и параллельное символизму в литературе, сложившееся во Франции в последнюю четверть XIX века — начале XX века, прежде всего в творчестве Эрика Сати, Клода Дебюсси и Мориса Равеля. (ru)
- Імпресіонізм у музиці (фр. impressionnisme, от фр. impression — враження) — музичний напрям, аналогічний імпресіонізму в живописі і паралельний символізму в літературі, що склався у Франції в останню чверть XIX століття - початку XX століття, перш за все у творчості Еріка Саті, Клода Дебюссі та Моріса Равеля. (uk)
|
