| dbo:abstract
|
- Carolina de Brandenburg-Ansbach (en alemany Caroline von Brandenburg-Ansbach) va néixer a Ansbach (Alemanya) l'1 de març de 1683 i va morir al Palau de Saint James, a Londres, el 20 de novembre de 1737. Era la filla gran de Joan Frederic de Brandenburg-Ansbach (1654-1686) i de la seva segona esposa Elionor de Saxònia-Eisenach (1662-1696). (ca)
- Karolina z Ansbachu (německy Wilhelmina Charlotte Caroline von Brandenburg-Ansbach, 1. března 1683, Ansbach, Bavorsko – 20. listopadu 1737, Londýn, Velká Británie) byla rodem bavorská princezna a jako manželka britského krále Jiřího II. královna Velké Británie. Princezna Karolina se narodila jako nejstarší ze tří dětí braniborsko-ansbašského markraběte Jana Fridricha z dynastie Hohenzollernů a jeho druhé manželky, princezny Eleonory Sasko-Eisenašské. Ve třech letech (roku 1686) ztratila otce, ve třinácti (v roce 1696) i matku. Vyrostla ve skvělou ženu, inteligentní, vzdělanou a kultivovanou, což z ní učinilo jednu z nejžádanějších princezen evropských panovnických domů. (cs)
- كانت ويلهلمينا شارلوت كارولين براندنبورغ-أنسباخ (1 مارس 1683 - 20 نوفمبر 1737)، المعروفه باسم كارولين أنسباخ، ملكة بريطانيا العظمى باعتبارها زوجة جورج الثاني ملك بريطانيا العظمى.ينتمى والدها، مرغريف جون فريدريك براندنبورغ-أنسبتش، إلى فرع من آل آل هوهنتسولرن وقد كان حاكما لدولة ألمانية صغيرة، اماره انسبتش. تيتمت كارولين في عمر مبكر وانتقلت إلى البلاط المستنير لاوليائها،فريدريك الأول ملك بروسياوصوفي شارلوته بروسيا.اتسع تعليمها الذي كان محدودا في السابق، في البلاط البروسى، وانتهجت النظرة الليبراليه التي تنتهجها صوفيا شارلوت، التي أصبحت صديقتها المقربة والتي أثرت وجهات نظرها في كارولين طيله حياتها.كامرأه شابه، لاقت كارولين كثيرا من السعى خلفها كعروس.بعد رفضها دعوى زواج من الملك الاسمى الاسبانيا، الأرشيدوق كارل من النمسا، تزوجت جورج اوغسطس، الولي الثالث للعرش البريطانى والوريث الوحيد لناخبين هانوفر. كان لديهم ثمانيه أطفال، سبعه منهم نموا إلى مرحله البلوغ.انتقلت كارولين إلى بريطانيا بشكل دائم في عام 1714 عندما أصبح زوجها أميرا لويلز. انضمت، كأميره لويلز، إلى زوجهافى حشد المعارضة السياسيه على والده الملك جورج الأول في عام 1717، طردزوجها من البلاط الملكى في اعقاب خلاف عائلى. أصبحت كارولين على علاقه بروبرت والبول، وهو سياسى معارض وقد كان وزيرََا سابقا فالحكومة. عاد والبول لينضم للحكومة في عام 1720، وقد تصالح زوج كارولين والملك جورج الأول علنا، بناءََا على نصيحه والبول. ارتفع والبول على مدى السنوات القليله المقبله، ليصبح وزيرا حاكما.نجحت كارولين كملكه وزوجه للحاكم في عام 1727، عندما أصبح زوجها الملك جورج الثانى. أصبح ابنها الأكبر، فريدريك، اميرََا لويلز. كان تركيزه على المعارضة كوالده من قبله وقد كانت علاقه كارولين به متوتره. كان معروفا عن كارولين، كاميره وملكه، نفوذها السياسى، الذي كانت تمارسه من خلال والبول. اتسعت ولايتها لاربعه مقاطعات خلال اقامه زوجها في هانوفر، ويرجع لها الفضل خلال فتره عدم الاستقرار السياسى في تعزيز مكانه سلاله هانوفر في بريطانيا. عم الحزن على نطاق واسع على وفاه كارولين في عام 1737، ليس فقط من قبل العامه ولكن أيضا من قبل الملك، الذي رفض الزواج مره أخرى. (ar)
- Η Καρολίνα του Βραδεμβούργου-Άνσμπαχ (1 Μαρτίου 1683 – 20 Νοεμβρίου 1737) ήταν βασιλική σύζυγος του μονάρχη της Μεγάλης Βρετανίας Γεωργίου Β΄. Ο πατέρας της Ιωάννης Φρειδερίκος, Μαργράβος του Βρανδεμβούργου-Άνσμπαχ, ήταν ο κυβερνήτης ενός μικρού Γερμανικού κρατιδίου, του Πριγκιπάτου του Άνσμπαχ, και ανήκε σε έναν κλάδο του Οίκου των Χοεντσόλλερν. Η μητέρα της, Ελεονώρα Ερδμούδη, ήταν κόρη του Ιωάννη Γεωργίου Α΄, Δούκα της Σαξονίας-Άιζεναχ. Η Καρολίνα έμεινε ορφανή σε νεαρή ηλικία (3 ετών από τον πατέρα της και 13 από τη μητέρα της) και μετακόμισε στην πεφωτισμένη αυλή της προστάτιδάς της Σοφίας Καρλόττας του Αννοβέρου, συζύγου του Φρειδερίκου Α΄ της Πρωσίας. Στην πρωσική Αυλή, η προηγουμένως περιορισμένη εκπαίδευσή της διευρύνθηκε και υιοθέτησε το φιλελεύθερο ύφος της προστάτιδάς της. Έγιναν καλές φίλες, και οι απόψεις της Σοφίας Καρλόττας επηρέασαν την Καρολίνα σε όλη της τη ζωή. Ως νεαρή γυναίκα, η Καρολίνα ήταν περιζήτητη για νύφη. Αφότου απέρριψε την πρόταση του ονομαστικού Βασιλιά της Ισπανίας, Αρχιδούκα Καρόλου της Αυστρίας, παντρεύτηκε τον Γεώργιο Αύγουστο, τον τρίτο στη γραμμή διαδοχής στον βρετανικό θρόνο και εμφανή διάδοχο στο Εκλεκτοράτο του Αννοβέρου. Απέκτησαν οκτώ παιδιά, επτά από τα οποία έφθασαν στην ενηλικιότητα. Η Καρολίνα μετακόμισε μόνιμα στη Βρετανία το 1714, όταν ο σύζυγός της έγινε Πρίγκιπας της Ουαλίας. Ως Πριγκίπισσα της Ουαλίας, ασκούσε πολιτική αντιπολίτευση από κοινού με το σύζυγό της στον πατέρα του Βασιλιά Γεώργιο Α΄. Το 1717, ο σύζυγός της αποπέμφθηκε από την αυλή μετά από μια οικογενειακή φιλονικία. Η Καρολίνα συνδέθηκε με τον Ρόμπερτ Ουόλπολ, έναν πολιτικό της αντιπολίτευσης, ο οποίος ήταν πρώην υπουργός της κυβέρνησης. Ο Ουόλπολ επανήλθε στην κυβέρνηση το 1720 και ο σύζυγος της Καρολίνας και ο Βασιλιάς Γεώργιος Α' συμφιλιώθηκαν δημοσίως, μετά από συμβουλή του Ουόλπολ. Κατά τα επόμενα λίγα έτη, ο Ουόλπολ ανήλθε και έγινε ο κυρίαρχος υπουργός. Η Καρολίνα έγινε βασιλική και εκλεκτορική σύζυγος το 1727, όταν ο σύζυγος της έγινε ο Βασιλιάς Γεώργιος Β΄. Ο μεγαλύτερος γιος της, Φρειδερίκος, έγινε Πρίγκιπας της Ουαλίας. Ήταν στόχος της αντιπολίτευσης, όπως ο πατέρας του πριν από αυτόν και η σχέση της Καρολίνας μαζί του ήταν τεταμένη. Ως πριγκίπισσα και βασίλισσα, η Καρολίνα ήταν γνωστή για την πολιτική επιρροή της, την οποία ασκούσε μέσω του Ουόλπολ και για εκείνον. Η περίοδος της περιέλαβε τέσσερις αντιβασιλείες κατά την διάρκεια των παραμονών του συζύγου της στο Αννόβερο και πιστώνεται με την ενίσχυση της θέσης της Αννοβεριανής δυναστείας στην Βρετανία κατά την διάρκεια μιας περιόδου πολιτικής αστάθειας. Η Καρολίνα έγινε αντικείμενο ευρέως πένθους μετά τον θάνατό της το 1737, όχι μόνο από το λαό, αλλά επίσης και από τον Βασιλιά, ο οποίος αρνήθηκε να νυμφευθεί για δεύτερη φορά. (el)
- Vilhelmino Ĉarloto Karolino (angle, Wilhelmina Charlotte Caroline; germane Wilhelmine Charlotte Karoline), ĝenerale nomata Karolino de Brandenburg-Ansbach aŭ simple Karolino de Ansbach, naskita la 1-an de marto, 1683, mortinta la 20-an de novembro, 1737, estis la reĝino-edzino de reĝo Georgo la 2-a de Britio. Ŝi naskiĝis en la familio Hohenzollern, filino de , reganto de la malgranda germana princlando Brandenburgo-Ansbaĥo. June orfiĝinte, ŝi loĝis kaj edukiĝis ĉe la prusa kortego, kiel gardatino de Sofia Ĉarloto de Hanovro, edzino de reĝo Frederiko la 1-a de Prusio. En 1703 oni proponis ke ŝi geedziĝu kun arkiduko Karolo de Aŭstrio (ankaŭ laŭnome la reĝo de Hispanio kaj poste, ekde 1711, imperiestro de Sankta Romio), sed en 1704 ŝi rifuzis la svaton interalie ĉar ŝi ne volis konvertiĝi de protestantismo al katolikismo, kio necesus por edzini al Karolo. En 1705 reĝino Sofia Ĉarloto mortis, kaj nelonge poste la nevo de Sofia Ĉarloto, Georgo Aŭgusto, princo de Hanovero, vizitis al Ansbach por kaŝe kontroli la amindecon de Karolino. Ili plaĉis unu al la alia, kaj ili geedziĝis la 22-an de aŭgusto, 1705, en Hanovero. En 1714, kiam ŝia bopatro fariĝis reĝo de Britio (Georgo la 1-a), ŝia edzo Georgo Aŭgusto fariĝis la Princo de Kimrio (kaj sekve ŝi, ĝia Princino), kaj la paro transloĝiĝis al Londono. La sekvantaj jaroj estis streĉaj, ĉar Georgo la 1-a estis konservativa, germanema, kaj diktatorema, dum Karolino kaj Georgo Aŭgusto lernis kaj uzis la anglan, kaj aktive partoprenis politikon liberalan, kontraŭ la politiko de la reĝo. En 1727, Georgo Aŭgusto kroniĝis reĝo Georgo la 2-a, kaj Karolino kroniĝis reĝino-edzino, la unua brita reĝino kronita depost en 1603. Kiam Georgo forestis (kio iom ofte okazis, pro lia samtempa regado de Hanovro), Karolino agis kiel provizora reganto de Britio, eĉ post la alveno en Londonon de ilia plej aĝa filo, princo Frederiko de Kimrio. Frederiko estis diboĉema, elspezegema viro, kaj Georgo kaj Karolino (kune kun ilia ministraro) ade laboris por limigi lian influon. (eo)
- Caroline of Brandenburg-Ansbach (Wilhelmina Charlotte Caroline; 1 March 1683 – 20 November 1737) was Queen of Great Britain and Ireland and Electress of Hanover from 11 June 1727 until her death in 1737 as the wife of King George II. Caroline's father, Margrave John Frederick of Brandenburg-Ansbach, belonged to a branch of the House of Hohenzollern and was the ruler of a small German state, the Principality of Ansbach. Caroline was orphaned at a young age and moved to the enlightened court of her guardians, King Frederick I and Queen Sophia Charlotte of Prussia. At the Prussian court, her previously limited education was widened and she adopted the liberal outlook possessed by Sophia Charlotte, who became her good friend and whose views influenced Caroline all her life. As a young woman, Caroline was much sought-after as a bride. After rejecting the suit of the nominal King of Spain, Archduke Charles of Austria, she married George Augustus who, as a result of the Act of Settlement 1701, had recently become third in line to the English throne (and subsequently the British throne), and was heir apparent to the Electorate of Hanover. They had eight children, seven of whom reached adulthood. Caroline moved permanently to Britain in 1714 when her husband became Prince of Wales. As Princess of Wales she joined her husband in rallying political opposition to his father, King George I. In 1717 her husband was expelled from court after a family row. Caroline came to be associated with Robert Walpole, an opposition politician who was a former government minister. Walpole rejoined the government in 1720 and Caroline's husband and King George I reconciled publicly on Walpole's advice. Over the next few years Walpole rose to become the leading minister. Caroline became queen and electress upon her husband's accession in 1727. Her eldest son, Frederick, became Prince of Wales. He was a focus for the opposition, like his father before him, and Caroline's relationship with him was strained. As princess and as queen, Caroline was known for her political influence, which she exercised through and for Walpole. Her tenure included four regencies during her husband's stays in Hanover and she is credited with strengthening the House of Hanover's place in Britain during a period of political instability. Caroline was widely mourned by her political allies following her death in 1737 as well as by the King, who refused to remarry. (en)
- Wilhelmina Charlotte Caroline von Brandenburg-Ansbach (* 1. Märzjul. / 11. März 1683greg. in Ansbach; † 20. Novemberjul. / 1. Dezember 1737greg. in London) war eine geborene Markgräfin von Brandenburg-Ansbach und als Ehefrau von Georg II. ab 1727 Königin von Großbritannien und Irland sowie Kurfürstin von Hannover. (de)
- Karolina Ansbachekoa edo Gilemina Karlota Karolina Brandengurgo-Ansbachekoa (1683ko martxoaren 1a - 1737ko azaroaren 20a) Erresuma Batuko erregina izan zen, Jurgi II.arekin ezkondu ostean. Bere aita zen, agintaria eta Hohenzollern leinuko kidea. Karolinaren gurasoak bera txikia zenean hil ziren eta Frederiko I.a eta gortera joan zen bizitzera. Prusiako gortean hezkuntza handia jaso zuen eta Sofia Karlotak zuen ikuspegi liberala barneratu zuen. Bere eragina bizitza osoan zehar nabaritu zitzaion, lagun handiak izan baitziren. Emakume gaztea zela eskaintza asko jaso zituen ezkontzeko. Bere burua Espainiako errege izendatu ostean Karlos VI.aren eskaintzari uko egin zion, eta Jurgi Augustorekin ezkondu zen, Britainiar tronorako hirugarrena zerrendan eta Hannoverko hauteslerria jasoko zuena. Zortzi seme izan zituzten eta, horietatik, zazpi heldu izatera iritsi ziren. Karolina Erresuma Batura mugitu zen 1714an, bere senarra Galesko printze bilakatu zelako. Galesko Printzesa izanda bere senarrarekin batu zen Jurgi I.a aita tronotik kentzeko. 1717an bere senarra gortetik bota zuten familia gatazka baten ostean. Karolina Robert Walpolerekin asoziatu zen, oposizioko politikari bat eta ministro ohia. Walpole gobernura itzuli zen 1720an, eta Karolinaren senarra eta Jurgi I.a publikoki adiskidetu ziren. Hurrengo urteetan zehar Walpolek gora egin zuen, lehen ministro izateraino. Karolina Erregina eta Hauteslearen kontsorte bilakatu zen 1727an, bere senarra Jurgi II.a Erresuma Batukoa izendatu zutenean. Bere semerik nagusiena, Galesko Printze izendatu zuten. Jurgi II.ak bere aitarekin egin bezala, bere semeak ere oposizioa erakutsi zion, eta semea deserriratu zuen. Karolinak influentzia handia izan zuen politikan, batez ere Walpoleren bidez. Bere senarrak Hannover bisitatzen zuen garaietan Karolina izan zen Erresuma Batuko erregente, eta hau lau aldiz gertatu zen. 1737an hil zen, eta bere senarrak berriro ezkontzeari uko egin zion.
* Datuak: Q76961
* Multimedia: Caroline of Brandenburg-Ansbach (eu)
- Carolina de Brandeburgo-Ansbach (Ansbach, 1 de marzo de 1683-Londres, 20 de noviembre de 1737), reina consorte de Jorge II de Gran Bretaña desde 1727 hasta su muerte en 1737. (es)
- Wilhelmina Charlotte Caroline dari Brandenburg-Ansbach (1 Maret 1683 – 20 November 1737), biasa dikenal sebagai Caroline dari Ansbach, adalah Ratu Britania Raya, istri Raja George II. (in)
- Caroline de Brandebourg-Ansbach (1er mars 1683 – 20 novembre 1737) est l'épouse du roi Georges II de Grande-Bretagne. Elle est la fille de Jean-Frédéric de Brandebourg-Ansbach, membre de la maison de Hohenzollern et souverain d'une petite principauté du Saint-Empire romain germanique. Orpheline à treize ans, Caroline est placée sous la tutelle de la reine de Prusse Sophie-Charlotte de Hanovre. À la cour de Frédéric Ier, elle reçoit une éducation approfondie et adopte les opinions libérales de sa tutrice. Dans sa jeunesse, Caroline est un parti très recherché. Après avoir repoussé les propositions de la cour impériale qui songeait à l'unir à l'archiduc Charles d'Autriche, second fils de l'empereur et prétendant au trône espagnol, elle épouse en 1705 Georges-Auguste, prince héritier de l'électorat de Hanovre et troisième dans l'ordre de succession au trône de Grande-Bretagne. Le couple a huit enfants, dont sept atteignent l'âge adulte. Caroline s'installe à demeure en Angleterre en 1714, lorsque son beau-père devient roi de Grande-Bretagne et d'Irlande sous le nom de Georges Ier. Devenus prince et princesse de Galles, Georges-Auguste et Caroline réunissent autour d'eux les adversaires politiques de la cour, parmi lesquels Robert Walpole, qui devient un ami proche de Caroline. L'opposition du couple princier au roi entraîne leur bannissement de la cour en 1717, et ce n'est que trois ans plus tard, par l'entremise de Walpole, que Georges Ier se réconcilie avec son fils. Caroline devient reine consort en 1727 avec l'avènement de son époux sous le nom de Georges II. Leur fils aîné, Frédéric, 20 ans, devient à son tour prince de Galles, mais entretient lui aussi des relations orageuses avec ses parents et souverains. En tant que princesse, puis reine, Caroline exerce une grande influence sur la vie politique du royaume de Grande-Bretagne, au profit de et grâce à Walpole. Elle assure la régence à quatre reprises durant les séjours de son mari au Hanovre, et grâce à elle, la nouvelle dynastie acquiert un meilleur ancrage en Grande-Bretagne, malgré l'instabilité politique de l'époque. Beaucoup la pleurent après sa mort, en 1737, y compris le roi lui-même, qui refuse de prendre une deuxième épouse. (fr)
- 카롤리네 폰 브란덴부르크안스바흐(Wilhelmina Charlotte Caroline of Ansbach, 1683년 3월 1일 ~ 1737년 11월 20일)은 영국의 군주 조지 2세의 왕비로써, 영국에서는 안스바흐의 캐롤린으로 불린다. (ko)
- Guglielmina Carlotta Carolina di Brandeburgo-Ansbach (Ansbach, 1º marzo 1683 – Londra, 20 novembre 1737) comunemente nota come Carolina di Ansbach, fu regina consorte di Gran Bretagna e di Irlanda, come moglie di Giorgio II.Era la figlia di Giovanni Federico di Brandeburgo-Ansbach, membro della casa di Hohenzollern e sovrano di un piccolo principato del Sacro Romano Impero germanico. Orfana all'età di tre anni, Carolina venne posta sotto la tutela della regina di Prussia Sofia Carlotta di Hannover. Alla corte di Federico I, ricevé un'educazione approfondita e adottò le opinioni liberali della sua tutrice. Durante la sua gioventù, era un partito molto ambito. Dopo aver rinviato le proposte della corte imperiale che sperava di unirla all'arciduca Carlo d'Austria, secondo figlio dell'imperatore e pretendente al trono spagnolo, sposò nel 1705 Giorgio Augusto, principe ereditario dell'elettorato di Hannover e terzo nell'ordine di successione al trono di Gran Bretagna. La coppia ebbe otto figli, di cui sette raggiunsero la vita adulta. Carolina si sistemò in Inghilterra nel 1714, dopo che suo suocero divenne re di Gran Bretagna e d'Irlanda con il nome di Giorgio I. Divenuti principe e principessa del Galles, Giorgio Augusto e Carolina si unirono agli avversari politici della corte, tra cui Robert Walpole, che divenne amico intimo di Carolina. L'opposizione della coppia principesca al re provocò il loro esilio dalla corte nel 1717, e non fu che tre anni dopo, per intromissione di Walpole, che Giorgio I si riconciliò con suo figlio. Carolina divenne regina consorte nel 1727 con l'ascesa al trono di suo marito sotto il nome di Giorgio II. Il loro figlio maggiore, Federico, 20 anni, divenne a sua volta principe di Galles, ma aveva anch'egli relazioni tempestose con i suoi genitori e sovrani. Come principessa, e poi regina, Carolina esercitò una grande influenza sulla vita politica del regno di Gran Bretagna, in profitto e grazie a Walpole. Assunse la reggenza quattro volte durante i soggiorni di suo marito ad Hannover, e grazie a lei, la nuova dinastia acquisì un migliore sviluppo in Gran Bretagna, malgrado l'instabilità politica dell'epoca. Molti la rimpiansero dopo la sua morte, nel 1737, compreso lo stesso re, che rifiutò di prendere nuovamente moglie. (it)
- キャロライン・オブ・アーンズバック（英: Wilhelmina Charlotte Caroline of Ansbach, 1683年3月1日 - 1737年11月20日）は、グレートブリテン王ジョージ2世の王妃。父はホーエンツォレルン家支流のブランデンブルク＝アンスバッハ辺境伯ヨハン・フリードリヒ、母は公ヨハン・ゲオルク1世の娘エレオノーレ。 ドイツ語名はカロリーネ・フォン・アンスバッハ（Caroline von Ansbach）またはカロリーネ・フォン・ブランデンブルク＝アンスバッハ（Caroline von Brandenburg-Ansbach）。 (ja)
- Wilhelmina Charlotte Caroline van Brandenburg-Ansbach (Ansbach, 1 maart 1683 — Londen, 20 november 1737) was de dochter van Johan Frederik van Brandenburg-Ansbach en Eleonora Erdmuthe Louisa van Saksen-Eisenach. Als vrouw van koning George II van Groot-Brittannië was ze koningin van Groot-Brittannië. (nl)
- Вильгельми́на Шарло́тта Кароли́на Бранденбу́рг-Ансба́хская (нем. Wilhelmina Charlotte Caroline von Brandenburg-Ansbach; 1 марта 1683, Ансбах — 20 ноября (1 декабря) 1737 года, Лондон) — принцесса Бранденбург-Ансбахская; супруга Георга II, королева Великобритании и Ирландии и курфюрстина Ганновера. Каролина принадлежала к одной из ветвей дома Гогенцоллернов и была дочерью правителя небольшого германского княжества Ансбах. Рано осиротевшая девочка оказалась при просвещённом дворе опекунов — будущих короля и королевы Пруссии Фридриха I и Софии Шарлотты Ганноверской. При дворе Софии Шарлотты образованию принцессы стало уделяться больше внимания; здесь же Каролина переняла либеральные взгляды своей наставницы, которые отразились и на дальнейшей жизни принцессы. Благодаря уму и прекрасной внешности, Каролина стала востребованной невестой. Отклонив предложение номинального короля Испании эрцгерцога Карла Австрийского, она вышла замуж за Георга Августа, наследника курфюрста Ганновера, занимавшего также третье место в линии наследования британского трона. В семье родилось девять детей, семеро из которых достигли зрелого возраста. Каролина переехала в Великобританию, когда её муж стал принцем Уэльским. Вскоре после этого между Георгом Августом и его отцом началось политическое противостояние, в котором Каролина поддерживала мужа. В 1717 году после семейной ссоры Каролина и Георг Август были вынуждены покинуть двор. Принцесса сблизилась с Робертом Уолполом, оппозиционным политиком и бывшим правительственным министром, которого позднее, когда муж Каролины взошёл на трон, даже называли министром королевы. Каролина была известна своим политическим влиянием, оказываемым как на самого Уолпола, так и через него. Каролина стала королевой и курфюрстиной после смерти свёкра в 1727 году. Старший сын королевы стал принцем Уэльским и оказался в центре внимания оппозиции также, как когда-то его отец, из-за чего отношения Каролины с сыном оказались натянутыми. Именно Каролине приписывается укрепление Ганноверской династии в Великобритании в период политической нестабильности. Королева была уважаема в семье и обществе, вследствие чего её смерть в 1737 году опечалила многих, в том числе самого короля, отказавшегося от повторного брака. (ru)
- Caroline av Ansbach, född 1 mars 1683 i Ansbach, död 20 november 1737 på St. James's Palace, London, drottning och tidvis tillförordnad regent av Storbritannien och Irland, gift med Georg II av Storbritannien. Hon var dotter till markgreve Johan Fredrik av Brandenburg-Ansbach och Eleonore Erdmuthe av Sachsen-Eisenach. (sv)
- Karolina z Ansbachu niem. Wilhelmina Charlotte Caroline Brandenburg-Ansbach (ur. 1 marca 1683 w Ansbach, Bawaria, zm. 20 listopada 1737 w Londynie, Wielka Brytania) – królowa Wielkiej Brytanii. Urodziła się w Ansbachu jako córka margrabiego , Jana Fryderyka z domu Hohenzollernów, oraz jego drugiej żony księżniczki Eleonory z Saksonii-Eisenach. Blisko współpracował z nią premier Robert Walpole, który został jej przyjacielem. Wspierała też działalność Mary Wortley Montagu. 22 sierpnia 1705 roku wyszła za mąż za Jerzego II. Z tego związku urodziło się ośmioro dzieci:
* Fryderyk Ludwik (1 lutego 1707 – 31 marca 1751), książę Walii,
* Anna (2 listopada 1709 – 12 stycznia 1759), Princess Royal, żona Wilhelma IV Orańskiego,
* Amelia Zofia (10 lipca 1711 – 31 października 1786),
* Karolina Elżbieta (21 czerwca 1713 – 28 grudnia 1757),
* Jerzy Wilhelm (13 listopada 1717 – 17 lutego 1718),
* Wilhelm August (26 kwietnia 1721 – 31 października 1765), książę Cumberland,
* Maria (5 marca 1722 – 14 stycznia 1772), żona Fryderyka II, landgrafa Hesji,
* Ludwika (18 grudnia 1724 – 19 grudnia 1751), żona Fryderyka V, króla Danii i Norwegii. Z okazji śmierci królowej Georg Friedrich Händel skomponował uroczysty hymn The ways of Zion do mourn, który został wykonany 17 grudnia 1737 roku w Kaplicy Henryka VII w Westminster Abbey. (pl)
- Guilhermina Carlota Carolina (Ansbach, 1 de março de 1683 – Londres, 20 de novembro de 1737) foi a esposa do rei Jorge II e rainha consorte do Reino da Grã-Bretanha e do Reino da Irlanda de 1727 até sua morte. Seu pai João Frederico de Brandemburgo-Ansbach era o marquês do pequeno principado germânico de Ansbach. Carolina ficou órfã ainda jovem e se mudou para a corte iluminista de seus guardiões, o rei Frederico I da Prússia e sua esposa Sofia Carlota de Hanôver. Ela expandiu na corte prussiana sua anteriormente limitada educação e adotou os ideais liberais de Sofia Carlota, que se tornou uma grande amiga e cujas visões muito a influenciaram durante toda sua vida. Enquanto jovem, Carolina foi muito procurada como noiva. Depois de recusar a pretensão do arquiduque Carlos da Áustria, rei nominal da Espanha, ela se casou com Jorge Augusto, terceiro da linha de sucessão ao trono britânico e herdeiro aparente do Eleitorado de Hanôver. Eles tiveram oito filhos, sete dos quais sobreviveram até a idade adulta. Carolina se mudou permanentemente para a Grã-Bretanha em 1714 quando seu marido se tornou o Príncipe de Gales. Como Princesa de Gales, ela apoiou Jorge Augusto ao reunir uma oposição política contra o rei Jorge I. O Príncipe de Gales foi expulso da corte em 1717 depois de uma briga familiar. Ela se associou a sir Robert Walpole, um político da oposição que havia sido um ministro do governo. Walpole voltou ao governo em 1720 e Jorge Augusto e o rei se reconciliaram publicamente, seguindo os conselhos do ministro. Nos anos seguintes, Walpole subiu até se tornar o principal ministro do governo. Carolina ascendeu a rainha e eleitora consorte em 1727 quando seu marido se tornou o rei Jorge II. Seu filho mais velho, Frederico, era o foco da oposição como seu pai anteriormente, e a relação dele com a mãe piorou com o tempo. Tanto como princesa quanto como rainha, Carolina era conhecida por sua influência política, que exercia para e através de Walpole. Seu reinado incluiu quatro regências enquanto Jorge estava em Hanôver e ela é creditada por fortalecer o lugar da dinastia hanoveriana na Grã-Bretanha durante um período de instabilidade política. Sua morte em 1737 foi muito lamentada não apenas pelo povo, mas também pelo próprio rei, que se recusou a casar novamente. (pt)
- Шарлотта-Кароліна Бранденбург-Ансбахська (англ. Caroline of Brandenburg-Ansbach; 1 березня 1683Caroline_von_Ansbach_/_Hrsg.:_[[:de:Karl_Bosl|K. Bosl]]_—_[[:Регенсбург|Re]]:_[[:de:Friedrich_Pustet_KG|Friedrich_Pustet_KG]],_1983._—_S. 110._—_ISBN_978-3-7917-0792-1[[d:Track:Q16737109]][[d:Track:Q1461605]][[d:Track:Q1730540]][[d:Track:Q2978]] (uk)
- 布蘭登堡-安斯巴赫的卡羅琳（Caroline of Ansbach，1683年3月1日－1737年11月20日），是大不列颠王后，英王乔治二世妻子。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Carolina de Brandenburg-Ansbach (en alemany Caroline von Brandenburg-Ansbach) va néixer a Ansbach (Alemanya) l'1 de març de 1683 i va morir al Palau de Saint James, a Londres, el 20 de novembre de 1737. Era la filla gran de Joan Frederic de Brandenburg-Ansbach (1654-1686) i de la seva segona esposa Elionor de Saxònia-Eisenach (1662-1696). (ca)
- Wilhelmina Charlotte Caroline von Brandenburg-Ansbach (* 1. Märzjul. / 11. März 1683greg. in Ansbach; † 20. Novemberjul. / 1. Dezember 1737greg. in London) war eine geborene Markgräfin von Brandenburg-Ansbach und als Ehefrau von Georg II. ab 1727 Königin von Großbritannien und Irland sowie Kurfürstin von Hannover. (de)
- Carolina de Brandeburgo-Ansbach (Ansbach, 1 de marzo de 1683-Londres, 20 de noviembre de 1737), reina consorte de Jorge II de Gran Bretaña desde 1727 hasta su muerte en 1737. (es)
- Wilhelmina Charlotte Caroline dari Brandenburg-Ansbach (1 Maret 1683 – 20 November 1737), biasa dikenal sebagai Caroline dari Ansbach, adalah Ratu Britania Raya, istri Raja George II. (in)
- 카롤리네 폰 브란덴부르크안스바흐(Wilhelmina Charlotte Caroline of Ansbach, 1683년 3월 1일 ~ 1737년 11월 20일)은 영국의 군주 조지 2세의 왕비로써, 영국에서는 안스바흐의 캐롤린으로 불린다. (ko)
- キャロライン・オブ・アーンズバック（英: Wilhelmina Charlotte Caroline of Ansbach, 1683年3月1日 - 1737年11月20日）は、グレートブリテン王ジョージ2世の王妃。父はホーエンツォレルン家支流のブランデンブルク＝アンスバッハ辺境伯ヨハン・フリードリヒ、母は公ヨハン・ゲオルク1世の娘エレオノーレ。 ドイツ語名はカロリーネ・フォン・アンスバッハ（Caroline von Ansbach）またはカロリーネ・フォン・ブランデンブルク＝アンスバッハ（Caroline von Brandenburg-Ansbach）。 (ja)
- Wilhelmina Charlotte Caroline van Brandenburg-Ansbach (Ansbach, 1 maart 1683 — Londen, 20 november 1737) was de dochter van Johan Frederik van Brandenburg-Ansbach en Eleonora Erdmuthe Louisa van Saksen-Eisenach. Als vrouw van koning George II van Groot-Brittannië was ze koningin van Groot-Brittannië. (nl)
- Caroline av Ansbach, född 1 mars 1683 i Ansbach, död 20 november 1737 på St. James's Palace, London, drottning och tidvis tillförordnad regent av Storbritannien och Irland, gift med Georg II av Storbritannien. Hon var dotter till markgreve Johan Fredrik av Brandenburg-Ansbach och Eleonore Erdmuthe av Sachsen-Eisenach. (sv)
- Шарлотта-Кароліна Бранденбург-Ансбахська (англ. Caroline of Brandenburg-Ansbach; 1 березня 1683Caroline_von_Ansbach_/_Hrsg.:_[[:de:Karl_Bosl|K. Bosl]]_—_[[:Регенсбург|Re]]:_[[:de:Friedrich_Pustet_KG|Friedrich_Pustet_KG]],_1983._—_S. 110._—_ISBN_978-3-7917-0792-1[[d:Track:Q16737109]][[d:Track:Q1461605]][[d:Track:Q1730540]][[d:Track:Q2978]] (uk)
- 布蘭登堡-安斯巴赫的卡羅琳（Caroline of Ansbach，1683年3月1日－1737年11月20日），是大不列颠王后，英王乔治二世妻子。 (zh)
- كانت ويلهلمينا شارلوت كارولين براندنبورغ-أنسباخ (1 مارس 1683 - 20 نوفمبر 1737)، المعروفه باسم كارولين أنسباخ، ملكة بريطانيا العظمى باعتبارها زوجة جورج الثاني ملك بريطانيا العظمى.ينتمى والدها، مرغريف جون فريدريك براندنبورغ-أنسبتش، إلى فرع من آل آل هوهنتسولرن وقد كان حاكما لدولة ألمانية صغيرة، اماره انسبتش. تيتمت كارولين في عمر مبكر وانتقلت إلى البلاط المستنير لاوليائها،فريدريك الأول ملك بروسياوصوفي شارلوته بروسيا.اتسع تعليمها الذي كان محدودا في السابق، في البلاط البروسى، وانتهجت النظرة الليبراليه التي تنتهجها صوفيا شارلوت، التي أصبحت صديقتها المقربة والتي أثرت وجهات نظرها في كارولين طيله حياتها.كامرأه شابه، لاقت كارولين كثيرا من السعى خلفها كعروس.بعد رفضها دعوى زواج من الملك الاسمى الاسبانيا، الأرشيدوق كارل من النمسا، تزوجت جورج اوغسطس، الولي الثالث للعرش البريطانى والوريث الوحيد لناخبين ها (ar)
- Karolina z Ansbachu (německy Wilhelmina Charlotte Caroline von Brandenburg-Ansbach, 1. března 1683, Ansbach, Bavorsko – 20. listopadu 1737, Londýn, Velká Británie) byla rodem bavorská princezna a jako manželka britského krále Jiřího II. královna Velké Británie. Princezna Karolina se narodila jako nejstarší ze tří dětí braniborsko-ansbašského markraběte Jana Fridricha z dynastie Hohenzollernů a jeho druhé manželky, princezny Eleonory Sasko-Eisenašské. (cs)
- Η Καρολίνα του Βραδεμβούργου-Άνσμπαχ (1 Μαρτίου 1683 – 20 Νοεμβρίου 1737) ήταν βασιλική σύζυγος του μονάρχη της Μεγάλης Βρετανίας Γεωργίου Β΄. Ο πατέρας της Ιωάννης Φρειδερίκος, Μαργράβος του Βρανδεμβούργου-Άνσμπαχ, ήταν ο κυβερνήτης ενός μικρού Γερμανικού κρατιδίου, του Πριγκιπάτου του Άνσμπαχ, και ανήκε σε έναν κλάδο του Οίκου των Χοεντσόλλερν. Η μητέρα της, Ελεονώρα Ερδμούδη, ήταν κόρη του Ιωάννη Γεωργίου Α΄, Δούκα της Σαξονίας-Άιζεναχ. Η Καρολίνα έμεινε ορφανή σε νεαρή ηλικία (3 ετών από τον πατέρα της και 13 από τη μητέρα της) και μετακόμισε στην πεφωτισμένη αυλή της προστάτιδάς της Σοφίας Καρλόττας του Αννοβέρου, συζύγου του Φρειδερίκου Α΄ της Πρωσίας. Στην πρωσική Αυλή, η προηγουμένως περιορισμένη εκπαίδευσή της διευρύνθηκε και υιοθέτησε το φιλελεύθερο ύφος της προστάτιδάς της. Έγιν (el)
- Caroline of Brandenburg-Ansbach (Wilhelmina Charlotte Caroline; 1 March 1683 – 20 November 1737) was Queen of Great Britain and Ireland and Electress of Hanover from 11 June 1727 until her death in 1737 as the wife of King George II. (en)
- Vilhelmino Ĉarloto Karolino (angle, Wilhelmina Charlotte Caroline; germane Wilhelmine Charlotte Karoline), ĝenerale nomata Karolino de Brandenburg-Ansbach aŭ simple Karolino de Ansbach, naskita la 1-an de marto, 1683, mortinta la 20-an de novembro, 1737, estis la reĝino-edzino de reĝo Georgo la 2-a de Britio. Ŝi naskiĝis en la familio Hohenzollern, filino de , reganto de la malgranda germana princlando Brandenburgo-Ansbaĥo. June orfiĝinte, ŝi loĝis kaj edukiĝis ĉe la prusa kortego, kiel gardatino de Sofia Ĉarloto de Hanovro, edzino de reĝo Frederiko la 1-a de Prusio. (eo)
- Karolina Ansbachekoa edo Gilemina Karlota Karolina Brandengurgo-Ansbachekoa (1683ko martxoaren 1a - 1737ko azaroaren 20a) Erresuma Batuko erregina izan zen, Jurgi II.arekin ezkondu ostean. Bere aita zen, agintaria eta Hohenzollern leinuko kidea. Karolinaren gurasoak bera txikia zenean hil ziren eta Frederiko I.a eta gortera joan zen bizitzera. Prusiako gortean hezkuntza handia jaso zuen eta Sofia Karlotak zuen ikuspegi liberala barneratu zuen. Bere eragina bizitza osoan zehar nabaritu zitzaion, lagun handiak izan baitziren.
* Datuak: Q76961
* Multimedia: Caroline of Brandenburg-Ansbach (eu)
- Caroline de Brandebourg-Ansbach (1er mars 1683 – 20 novembre 1737) est l'épouse du roi Georges II de Grande-Bretagne. Elle est la fille de Jean-Frédéric de Brandebourg-Ansbach, membre de la maison de Hohenzollern et souverain d'une petite principauté du Saint-Empire romain germanique. Orpheline à treize ans, Caroline est placée sous la tutelle de la reine de Prusse Sophie-Charlotte de Hanovre. À la cour de Frédéric Ier, elle reçoit une éducation approfondie et adopte les opinions libérales de sa tutrice. (fr)
- Guglielmina Carlotta Carolina di Brandeburgo-Ansbach (Ansbach, 1º marzo 1683 – Londra, 20 novembre 1737) comunemente nota come Carolina di Ansbach, fu regina consorte di Gran Bretagna e di Irlanda, come moglie di Giorgio II.Era la figlia di Giovanni Federico di Brandeburgo-Ansbach, membro della casa di Hohenzollern e sovrano di un piccolo principato del Sacro Romano Impero germanico. Carolina si sistemò in Inghilterra nel 1714, dopo che suo suocero divenne re di Gran Bretagna e d'Irlanda con il nome di Giorgio I. (it)
- Guilhermina Carlota Carolina (Ansbach, 1 de março de 1683 – Londres, 20 de novembro de 1737) foi a esposa do rei Jorge II e rainha consorte do Reino da Grã-Bretanha e do Reino da Irlanda de 1727 até sua morte. (pt)
- Karolina z Ansbachu niem. Wilhelmina Charlotte Caroline Brandenburg-Ansbach (ur. 1 marca 1683 w Ansbach, Bawaria, zm. 20 listopada 1737 w Londynie, Wielka Brytania) – królowa Wielkiej Brytanii. Urodziła się w Ansbachu jako córka margrabiego , Jana Fryderyka z domu Hohenzollernów, oraz jego drugiej żony księżniczki Eleonory z Saksonii-Eisenach. Blisko współpracował z nią premier Robert Walpole, który został jej przyjacielem. Wspierała też działalność Mary Wortley Montagu. 22 sierpnia 1705 roku wyszła za mąż za Jerzego II. Z tego związku urodziło się ośmioro dzieci: (pl)
- Вильгельми́на Шарло́тта Кароли́на Бранденбу́рг-Ансба́хская (нем. Wilhelmina Charlotte Caroline von Brandenburg-Ansbach; 1 марта 1683, Ансбах — 20 ноября (1 декабря) 1737 года, Лондон) — принцесса Бранденбург-Ансбахская; супруга Георга II, королева Великобритании и Ирландии и курфюрстина Ганновера. (ru)
|
