| dbo:abstract
|
- Albanian epic poetry is a form of epic poetry created by the Albanian people. It consists of a longstanding oral tradition still very much alive. A good number of Albanian rhapsodes (Albanian: lahutarë) can be found today in Kosovo and northern Albania, and some also in Montenegro. Northern Albanian epic poetry is performed singing to the accompaniment of the lahutë or çifteli. Within the Albanian epic poetry, Kângë Kreshnikësh constitute the most important heroic non-historical cycle, while the songs of Skanderbeg form the most important historical cycle. (en)
- Алба́нская наро́дная поэ́зия вместе с албанскими песнями составляет традиционную албанскую поэзию, являющуюся в свою очередь частью албанской литературы. (ru)
- Алба́нська літерату́ра — твори, написані албанською мовою. Даний термін також вживається до літератури, написаної албанцями або в Алба́нії. При осма́нському пануванні (з 1500-х до початку 1900-х) на албанську літературу значно впливали туре́цькі і грецькі легенди та перекази. Різні історії передавалися з покоління в покоління у вигляді героїчних поем, легенд та історій. Усна традиція допомогла зберегти мову і національну ідентичність. Для албанського народного епосу характерний восьмискла́дний вірш, а на півночі країни десятискла́дний. Популярним героєм є Скандербег, а також брати Халіль і Муйо які протистоять турецькому султану. Крім цього їх ворогами є албанці християни — «слави», сербські юнаки. Відомий сюжет про жінку замуровану в стіні, поширений в балканському фольклорі, «фортеця Розафта», і переможець змій: «Дьордь Елез Алія». За останнім поставлена однойменна опера лібрето якої написав Ісмаїл Кадаре. Надприродне в албанській міфології змальовується вампірами, які з'являються переважно в жіночих образах, орами і занамі- персонажами на зразок грецьких мойр і німф. А також Красою землі — казкова красуня живе під землею. Її прихильності домагається шалено закоханий герой, який часом нагадує східного Меджнуна. З Туреччини прийшли анекдоти про Ходжу Насреддіна і персонажів на зразок Іванка-дурника. Найстаріший письмовий документ албанською мовою датується 1462 роком. Перший видатний твір — «Історія Скандербега» Марін Барлеті; написана на латині вона отримала широку популярність в Європі, в тому числі в Московському царстві і Великому Князівстві Литовському. За нею було поставлено перший албанський фільм (знятий спільно з СРСР; отримав премію на Каннському кінофестивалі). До XVII століття відноситься поема кардинала Петра Буди «Доктрина християнства» в дусі католицького бароко. Починаючи з епохи османського завоювання, набула поширення мусульманська література, яка відчувала вплив турецьких, пе́рських і ара́бських зразків. Серед її помітних представників — Фра́кула (1680—1760), Сулейман наїбів (? -1772), Хасан Зюко камбера (1740?). Темою їх поезії є вихваляння Ісламу, сатира, любов, скарги на мінливості долі. В кінці 1800-х років, за часів Османської імперії, брати Наїм і Самі Фрашери стали одними з лідерів Албанської національного відродження. Націоналістичний рух надихав багатьох авторів протягом десятиліть, — таких, як поет Джерджі Фішта. Можна згадати також Ієроніма де Ра́ду, чию творчість цінували Ламартин, і один з перших нобелівських лауреатів Фредерік Містраль. Іншим відомим національним письменником був православний єпископ Фан Нолі, який став лідером країни в 1920-х (він також був відомим перекладачем). Соратником Нолі був Фаїк Коніца та Гійом Аполлінер, зачинатель албанського авангардизму. Першим зразком албанської художньої прози є Бартоломео Крістофорі. В оповіданні знайшов відображення культ священної гори Томорі. На початку минулого століття з новелами та мемуарами, головною тематикою яких є антиосманська боротьба виступав грам Міхаль. Сучасниками грам були поет Андон Чаюпі — автор перших п'єс албанською і Ндре Мьєда якому належать найкращі сонети в албанській поезії. Найбільш талановитим албанським поетом і письменником міжвоєнної пори вважається Міджені (алб.Millosh Gjergj Nikolla) що відчував вплив таких письменників, як Горький і Ніцше, а також так званих Проклятих поетів При комуністичному режимі була сувора цензура, що сильно перешкоджало літературному життю країни. З падінням тоталітарної системи література звільнилася від цензури, і продовжила розвиватися. Найвідомішим сучасним письменником Албанії є неодноразовий кандидат на Нобелівську премію з літератури Ісмаїл Кадаре. Його опонентом вважається Касем Требешіна, дисидент, критик соцреалізму, що передував творчості , албанського постмодернізму. Можна відзначити також — видного лінгвіста, перекладача Шекспіра, «Анни Кареніної». На російську мову переведений його роман . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Albanian epic poetry is a form of epic poetry created by the Albanian people. It consists of a longstanding oral tradition still very much alive. A good number of Albanian rhapsodes (Albanian: lahutarë) can be found today in Kosovo and northern Albania, and some also in Montenegro. Northern Albanian epic poetry is performed singing to the accompaniment of the lahutë or çifteli. Within the Albanian epic poetry, Kângë Kreshnikësh constitute the most important heroic non-historical cycle, while the songs of Skanderbeg form the most important historical cycle. (en)
- Алба́нская наро́дная поэ́зия вместе с албанскими песнями составляет традиционную албанскую поэзию, являющуюся в свою очередь частью албанской литературы. (ru)
- Алба́нська літерату́ра — твори, написані албанською мовою. Даний термін також вживається до літератури, написаної албанцями або в Алба́нії. При осма́нському пануванні (з 1500-х до початку 1900-х) на албанську літературу значно впливали туре́цькі і грецькі легенди та перекази. Різні історії передавалися з покоління в покоління у вигляді героїчних поем, легенд та історій. Усна традиція допомогла зберегти мову і національну ідентичність. Для албанського народного епосу характерний восьмискла́дний вірш, а на півночі країни десятискла́дний. Популярним героєм є Скандербег, а також брати Халіль і Муйо які протистоять турецькому султану. Крім цього їх ворогами є албанці християни — «слави», сербські юнаки. Відомий сюжет про жінку замуровану в стіні, поширений в балканському фольклорі, «фортеця Роз (uk)
|
