| dbo:abstract
|
- El Vaiú-purana es uno de los 18 puranas (textos religiosos hinduistas) principales.Supuestamente fue hablado por el dios Vaiú (el dios del viento), y contiene cerca de 24 000 slokas.
* vāyupurāṇa, en escritura devanagari del sánscrito.
* वायुपुराण, en el sistema AITS (alfabeto internacional de transliteración sánscrita).
* pronunciación: /vaaiú puraana/.
* etimología: vāiú: ‘viento’ y ‘dios del viento’, siendo vā: ‘que va’ y ‘viento’; esta palabra es cognada del griego αημι /aimi/, del gótico waian y winds, del inglés wind, del latín ventus y del español «viento». Es un shaiva purana (uno de los seis puranas principales que alaban a Shivá como dios supremo). (es)
- The Vayu Purana (Sanskrit: वायुपुराण, Vāyu-purāṇa) is a Sanskrit text and one of the eighteen major Puranas of Hinduism.Vayu Purana is mentioned in the manuscripts of the Mahabharata and other Hindu texts, which has led scholars to propose that the text is among the oldest in the Puranic genre. Vayu and Vayaviya Puranas do share a very large overlap in their structure and contents, possibly because they once were the same, but with continuous revisions over the centuries, the original text became two different texts, and the Vayaviya text came also to be known as the Brahmanda Purana. The Vayu Purana, according to the tradition and verses in other Puranas, contains 24,000 verses (shlokas). However, the surviving manuscripts have about 12,000 verses. The text was continuously revised over the centuries, and its extant manuscripts are very different. Some manuscripts have four padas (parts) with 112 chapters, and some two khandas with 111 chapters. Comparisons of the diverse manuscripts suggest that the following sections were slipped, in later centuries, into the more ancient Vayu Purana: chapters on geography and temples-related travel guides known as Mahatmya, two chapters on castes and individual ashramas, three chapters on Dharma and penances, eleven chapters on purity and Sanskara (rite of passage) and a chapter on hell in after-life. The text is notable for the numerous references to it, in medieval era Indian literature, likely links to inscriptions such as those found on the Mathura pillar and dated to 380 CE, as well as being a source for carvings and reliefs such as those at the Elephanta Caves – a UNESCO world heritage site. (en)
- Il Vayu Purana (Sanscrito: वायु पुराण) è un purāṇa, un testo religioso indù dedicato al dio Vāyu (il dio del vento), contenente circa 24.000 shloka o versetti. (it)
- Wajupurana (sanskryt: वायुपुराण, trl. Vāyupurāṇa) – hinduistyczny tekst religijny, jedna z osiemnastu wielkich puran (mahapurana). Tytuł zawiera imię boga Waju. Przynależy do nauk śiwaizmu. Powstanie dzieła datuje się na V lub VI wiek. Treść Wajupurany obejmuje następującą tematykę:
* okresy czasu kalpa i juga
* opis stworzenia świata materialnego
* geografia
* sztuka śpiewu
* architektura
* joga śiwaicka (o deistycznym poglądzie), bliska Paśupatom. (pl)
- «Ва́ю-пура́на» (санскр. वायु पुराण, IAST: vāyu purāṇa) — индуистский религиозный текст, пурана, посвящённая богу ветра Ваю. Содержит около 24 тысяч шлок. Текст делится на четыре пады (части): «Пракрийя-пада» (главы 1-6), «Анушанга-пада» (главы 7-64), «Уподгхата-пада» (главы 65-99) и «Упасамхара-пада» (главы 100—112). «Гаямахатмья» (главы 105—112), восхваляющая Гаю — тиртху (святое место) в стране Магадхе, присутствует не во всех рукописях, а иногда выступает как самостоятельный труд. «Ваю-пурана» рассматривает следующие темы: создание и воссоздание вселенной; измерение Калы (времени); происхождение Агни, Варуны и множества богов; происхождение и потомство Атри, Бхригу, Ангираса и некоторых других мудрецов, происхождение дайтьев, ракшас, гандхарвов и питаров; происхождение зверей, птиц, деревьев и лиан; родословные древних царей — потомков Вайвасваты Ману и его дочери Илы, царей эпохи Кали-юги, заканчивая династией Гупта; подробная география Земли, разделённой на семь двип (континентов) и далее на варши; подсчёт жителей разных двип, имена и описание семи патал (нижних миров); описание Солнечной системы и движения небесных тел, описание четырёх юг (веков) и четырнадцати манвантар. «Ваю-пурана» также содержит главы, посвященные музыке, различным шакхам (школам) вед, , обязанностям людей принадлежащим к различным кастам, похоронные обряды. (ru)
- «Ваю-пурана» (санскр. वायु पुराण, vāyu purāṇa IAST) - індуїстський релігійний текст, пурана , присвячена богу вітру Ваю. Містить близько 24 тисяч шлок. Текст поділяється на чотирипади(частини): «Пракрійя-пада» (глави 1-6), «Анушанга-пада» (глави 7-64), «Уподгхата-пада» (глави 65-99) і «Упасамхара-пада» (глави 100-112). «Гаямахатмья» (глави 105-112), вихваляє - тіртху в країні Магадхе, присутня не в усіх рукописах, а іноді виступає як самостійний твір. «Ваю-пурана» розглядає такі теми: створення і відтворення всесвіту; вимір Кали (часу); походження Агні, Варуни і безлічі богів; походження і потомство Атрі, Бхрігу, та деяких інших мудреців, походження , , гандхарвов і ; походження звірів, птахів, дерев та ліан; родоводи стародавніх царів - нащадків і його дочки , царів епохи Калі-юги, закінчуючи династією Гупта; докладна географія Землі, розділеної на сім (континентів) і далі на варша; підрахунок жителів різних двіп, імена і опис семи пату (нижніх світів); опис Сонячної системи і руху небесних тіл, опис чотирьох юґ (епох) і чотирнадцяти . «Ваю-пурана» також містить розділи, присвячені музиці, різним (школам) вед, , обов'язкам людей різних каст, похоронним обрядам. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Il Vayu Purana (Sanscrito: वायु पुराण) è un purāṇa, un testo religioso indù dedicato al dio Vāyu (il dio del vento), contenente circa 24.000 shloka o versetti. (it)
- Wajupurana (sanskryt: वायुपुराण, trl. Vāyupurāṇa) – hinduistyczny tekst religijny, jedna z osiemnastu wielkich puran (mahapurana). Tytuł zawiera imię boga Waju. Przynależy do nauk śiwaizmu. Powstanie dzieła datuje się na V lub VI wiek. Treść Wajupurany obejmuje następującą tematykę:
* okresy czasu kalpa i juga
* opis stworzenia świata materialnego
* geografia
* sztuka śpiewu
* architektura
* joga śiwaicka (o deistycznym poglądzie), bliska Paśupatom. (pl)
- El Vaiú-purana es uno de los 18 puranas (textos religiosos hinduistas) principales.Supuestamente fue hablado por el dios Vaiú (el dios del viento), y contiene cerca de 24 000 slokas.
* vāyupurāṇa, en escritura devanagari del sánscrito.
* वायुपुराण, en el sistema AITS (alfabeto internacional de transliteración sánscrita).
* pronunciación: /vaaiú puraana/.
* etimología: vāiú: ‘viento’ y ‘dios del viento’, siendo vā: ‘que va’ y ‘viento’; esta palabra es cognada del griego αημι /aimi/, del gótico waian y winds, del inglés wind, del latín ventus y del español «viento». (es)
- The Vayu Purana (Sanskrit: वायुपुराण, Vāyu-purāṇa) is a Sanskrit text and one of the eighteen major Puranas of Hinduism.Vayu Purana is mentioned in the manuscripts of the Mahabharata and other Hindu texts, which has led scholars to propose that the text is among the oldest in the Puranic genre. Vayu and Vayaviya Puranas do share a very large overlap in their structure and contents, possibly because they once were the same, but with continuous revisions over the centuries, the original text became two different texts, and the Vayaviya text came also to be known as the Brahmanda Purana. (en)
- «Ва́ю-пура́на» (санскр. वायु पुराण, IAST: vāyu purāṇa) — индуистский религиозный текст, пурана, посвящённая богу ветра Ваю. Содержит около 24 тысяч шлок. Текст делится на четыре пады (части): «Пракрийя-пада» (главы 1-6), «Анушанга-пада» (главы 7-64), «Уподгхата-пада» (главы 65-99) и «Упасамхара-пада» (главы 100—112). «Гаямахатмья» (главы 105—112), восхваляющая Гаю — тиртху (святое место) в стране Магадхе, присутствует не во всех рукописях, а иногда выступает как самостоятельный труд. (ru)
- «Ваю-пурана» (санскр. वायु पुराण, vāyu purāṇa IAST) - індуїстський релігійний текст, пурана , присвячена богу вітру Ваю. Містить близько 24 тисяч шлок. Текст поділяється на чотирипади(частини): «Пракрійя-пада» (глави 1-6), «Анушанга-пада» (глави 7-64), «Уподгхата-пада» (глави 65-99) і «Упасамхара-пада» (глави 100-112). «Гаямахатмья» (глави 105-112), вихваляє - тіртху в країні Магадхе, присутня не в усіх рукописах, а іноді виступає як самостійний твір. (uk)
|
