| dbo:abstract
|
- El Tractat de Waitangi (en anglès: the Treaty of Waitangi , en maori: Te Tiriti o Waitangi ) es va signar el 6 de febrer de 1840 a , a la Badia de les Illes, Nova Zelanda. Va ser signat per representants de la corona britànica i caps maoris de l'Illa Nord. El britànic, , ja havia convençut a aproximadament 35 d'aquests caps pel fet que pretenguessin la independència sota la denominació de "Confederació de les Tribus de Nova Zelanda". El document rubricat a va ser transportat més tard a altres localitats del nord per obtenir signatures maoris addicionals. The Treaty (com en diuen freqüentment els neozelandesos), justificava que els anglesos fessin de Nova Zelanda una colònia britànica. Avui es considera el punt fundacional de Nova Zelanda com a nació. No obstant això, el gran problema va ser que es signaren dues versions, una en anglès i una altra en maori, i totes dues tenien punts discordants. La versió maori deia que ells acceptaven la permanència dels britànics a costa de la protecció permanent per part de la corona. La versió britànica deia que els maoris es sotmeten a la corona a canvi de la protecció britànica. Per exemple, l'ús de la paraula kāwanatanga, que apareix en el Tractat per expressar el concepte de la sobirania. (ca)
- Smlouva z Waitangi (anglicky The Treaty of Waitangi, maorsky Te Tiriti o Waitangi) je smlouva podepisovaná od 6. února 1840 zástupci britské koruny a různými maorskými náčelníky ze Severního ostrova Nového Zélandu. Smlouva ustavuje britského guvernéra Nového Zélandu, uznává maorské vlastnictví země a dává Maorům práva britských poddaných. Je proto považována za zakládající dokument Nového Zélandu a ospravedlnění vlády britské koruny nad touto zemí. Anglická a maorská verze dokumentu se však značně liší a navíc existuje množství různých výkladů obsahu a právního statusu smlouvy. Až do sedmdesátých let 20. století ji navíc soudy a politici prakticky ignorovali. Teprve tehdy se maorským aktivistům podařilo přitáhnout pozornost veřejnosti k porušování smlouvy bílými kolonisty, roku 1975 byl ustaven zvláštní , který se těmito záležitostmi zabývá, a domorodcům byly v mnoha případech vyplaceny náhrady či poskytnuty omluvy za porušení smlouvy. (cs)
- معاهدة وايتانغي (بالإنجليزية: Treaty of Waitangi، بالماورية: Te Tiriti o Waitangi) هي معاهدة وقعها ممثلو التاج البريطاني وزعماء الماوري (الرانغاتيرا) من الجزيرة الشمالية لنيوزيلندا لأول مرة بتاريخ 6 فبراير عام 1840. تعد وثيقة ذو أهمية مركزية لتاريخ نيوزيلندا والدستور السياسي وللخرافة القومية للبلاد. وكانت مهمة للغاية في تأطير العلاقات السياسية بين الحكومة النيوزيلندية وشعب الماوري، خصوصًا منذ أواخر القرن العشرين. كُتبت المعاهدة عندما كان المستعمرون البريطانيون وشركة نيوزيلندا (الذي يعمل بالنيابة عن مجموعة كبيرة من المستوطنين وطالبي الاستيطان) تضغط على التاج البريطاني لإقامة مستعمرة في نيوزيلندا، وعندما التمس قادة شعب الماوري البريطانيين لتقديم الحماية لهم من الغارات الفرنسية. صيغت المعاهدة بهدف تعيين حاكم بريطاني لنيوزيلندا، والاعتراف بملكية شعب الماوري لأراضيهم، وغاباتهم وممتلكات أخرى، ومنحهم حقوق الرعايا البريطانيين. كان هدف التاج البريطاني ضمان عدم شعور شعب الماوري عند إعلان الحاكم الملازم ويليام هوبسون بعد ذلك السيادة البريطانية على نيوزيلندا في شهر مايو من عام 1840 أنه تم تجاهل حقوقهم. فور كتابتها وترجمتها، وقعها قادة شمال الماوري أولًا في وايتانغي. نُقلت نسخ منها لاحقًا إلى جميع أنحاء نيوزيلندا، ووقع عليها العديد من الزعماء الآخرين طوال الأشهر التالية. وقع نحو 530 إلى 540 فردًا من الماوري، بينهم 13 امرأة على الأقل، معاهدة وايتانغي، على الرغم من تحذير بعض قادة الماوري منها. كان الحق الحصري لحكومة الملكة فيكتوريا ملكة المملكة المتحدة بشراء الأراضي أحد النتائج المباشرة للمعاهدة. توجد تسعة نسخ موقعة من المعاهدة بالمجمل، بما في ذلك النسخة الموقعة في 6 فبراير من عام 1840 في وايتانغي. يتضمن نص المعاهدة مقدمة وثلاث مواد. إنها مكتوبة بلغتين، كُتبت باللغة الإنجليزية وتُرجمة إلى اللغة الماورية.
* تنص المادة الأولى من النص الإنجليزي على أن «تعود كل حقوق السيادة وسلطتها» إلى التاج البريطاني.
* تنص المادة الثانية على استمرار ملكية شعب الماوري لأراضيهم، وعلى أن الحق الحصري للشفعة يعود إلى التاج.
* تمنح المادة الثالثة شعب الماوري الحقوق والحماية الكاملة باعتبارهم رعايا بريطانيين. على أي حال، يختلف النصان الإنجليزي والماوري اختلافًا كبيرًا، لا سيما فيما يتعلق بمعنى وجود السيادة والتخلي عنها. أدت هذه التناقضات إلى خلافات في العقود التالية للتوقيع، وساهمت في النهاية بوقوع الحروب النيوزيلندية خلال الفترة من عام 1845 حتى عام 1872. (ar)
- Der Treaty of Waitangi, in Māori: Te Tiriti o Waitangi (Vertrag von Waitangi) genannt, ist die älteste Verfassungsurkunde Neuseelands. Der Vertrag wurde am 6. Februar 1840 bei Waitangi in der Bay of Islands, auf der Nordinsel Neuseelands, von dem Lieutenant-Governour William Hobson, als Vertreter der britischen Krone, und 45 Chiefs der nördlichen Māori-Klans unterzeichnet. (de)
- Η Συνθήκη Γουαϊτάνγκι (Αγγλικά: Teaty of Waitangi, Μαορί: Te Tiriti o Waitangi) υπεγράφη στις 6 Φεβρουαρίου 1840 στο Γουαϊτάνγκι στον στη Νέα Ζηλανδία. Υπεγράφη από αντιπροσώπους του Βρετανικού Στέμματος και τους αρχηγούς από το βόρειο Βόρειο Νησί συμπεριλαμβανομένων και των αρχηγών αυτών που ο Βρετανός Αρμοστής Τζέιμς Μπάσμπι είχε νωρίτερα παρακινήσει να διεκδικήσουν ανεξαρτησία ως Ομοσπονδία των Ηνωμένων Φυλών της Νέας Ζηλανδίας. Από την Βρετανική πλευρά, η Συνθήκη, όπως συχνά την αποκαλούν οι Νεοζηλανδοί, έδινε τη δικαιολογία για να καταστεί η Νέα Ζηλανδία Βρετανική αποικία. Σήμερα θεωρείται γενικά ως το ιδρυτικό σημείο της Νέας Ζηλανδίας ως κράτος. Ωστόσο, έχουν προκύψει σημαντικά θέματα που αφορούν την αρχική μετάφραση της συνθήκης από τα Αγγλικά στα Μαορί. Ένα παράδειγμα είναι ο όρος kawanatanga, μια μετάφραση που μεταφυτεύτηκε από τα αγγλικά, η οποία παρουσιάστηκε στην γλώσσα των Μαορί για πρώτη φορά στην Συνθήκη. Χρησιμοποιήθηκε εκεί για να μεταφράσει την έννοια της αυτονομίας. Συχνά αναφέρεται πως οι Μαορί δεν είχαν καμία λέξη για την έννοια αυτονομία στη γλώσσα τους εκείνη την εποχή, αν και μερικοί απαντούν πως η Μαορί "mana" είχε χρησιμοποιηθεί για να περιγράψει την αυτονομία Μαορί στην Διακήρυξη της Ανεξαρτησίας το 1835. Η λέξη αποτελείται από το kawana, απόδοση στα Μαορί της αγγλικής λέξης governor (κυβερνήτης), και την υπάρχουσα Μαορί κατάληξη -tanga, παρόμοια με τα αγγλικά -ship ή -dom. Επομένως μια κυριολεκτική μετάφραση της λέξης θα ήταν στα αγγλικά governorship (διακυβέρνηση). Άλλες Μαορί λέξεις με την κατάληξη -tanga είναι οι rangatiratanga, "αρχηγεία", και kingitanga, "βασιλεία". Το νόημα που προσάπτεται στη λέξη, και ιδιαίτερα πώς σχετίζεται με το rangatiratanga, είναι ζωτικής σημασίας στην συζήτηση για τη Συνθήκη Γουαϊτάνγκι. Η συνθήκη αυτή είναι ακόμη εξαιρετικά σημαντική στη σύγχρονη Νέα Ζηλανδία, και παραμένει αντικείμενο μεγάλης αμφισβήτησης και πολιτικών συζητήσεων. (el)
- La Traktato de Waitangi (angle Treaty of Waitangi, maorie Tiriti o Waitangi) estis subskribita la 6-an de februaro 1840 ĉe en la , Nov-Zelando. Ĝin subskribis unuflanke la brita reĝlando, aliflanke la reprezentaj gvidantoj de la maoriaj triboj. Hodiaŭ, la 6-a de februaro estas nacia festotago de Nov-Zelando. "La Traktato" - kiel ĝin nomumas ofte la nov-zelandanoj - igis Nov-Zelandon brita kolonio, aliflanke la maorioj rezignis pri ĉiu suvereneco, iĝis britaj civitanoj. Oni garantiis al la maorioj, ke ili plu rajtas posedi siajn teron, terpecojn kaj aliajn posedaĵojn. Pro la tradukaj malfacilaĵoj, la traktato baldaŭ estis diverse komprenita kaj kondukis fine al la . (La setlistoj volis pluajn terojn.) Okaze de disputoj, pri komprenigo de la traktato decidas la en 1975 fondita . En 2008, la registaro de Nov-Zelando kaj reprezentantoj de la maoriaj triboj subskribis interkonsenton, laŭ kiu la registaro donas 243 milionojn da eŭro pro misuzo de la traktato de Waitangi. (eo)
- Waitangiko Ituna (ingelesez: The Treaty of Waitangi; maorieraz: Te Tiriti o Waitangi) 1840an britainiar koroaren eta maorien artean sinatutako ituna da. (eu)
- El Tratado de Waitangi (en inglés: the Treaty of Waitangi, maorí: Te Tiriti o Waitangi) se firmó en Waitangi, en la Bahía de las Islas (Nueva Zelanda), el 6 de febrero de 1840. Fue firmado por funcionarios de la corona británica actuando en representación de la reina Victoria I, y por jefes maoríes de la isla Norte. El residente británico James Busby ya había convencido a aproximadamente 35 de estos jefes a que pretendiesen la independencia bajo la denominación de «Confederación de las Tribus de Nueva Zelanda». El documento rubricado en Waitangi fue después entregado a otras localidades norteñas para obtener firmas maoríes adicionales. Este tratado, referido comúnmente por los neozelandeses como The Treaty, justificaba que los ingleses hiciesen de Nueva Zelanda una colonia británica. Hoy se considera el punto fundacional de Nueva Zelanda como nación. No obstante, el gran problema radica en que se firmaron dos versiones, una en inglés y otra en maorí, y ambas tienen puntos discordantes. Por ejemplo, el uso de la palabra kawanatanga, que aparece en el Tratado para expresar el concepto de la soberanía. La versión maorí dice que ellos aceptan la permanencia de los británicos a costa de la protección permanente por parte de la corona. La versión británica dice que los maoríes se someten a la corona a cambio de la protección británica. (es)
- Le traité de Waitangi (en anglais : Treaty of Waitangi ; en māori : Te Tiriti o Waitangi) fut signé le 6 février 1840 à Waitangi, dans la baie des Îles, en Nouvelle-Zélande, entre les représentants de la Couronne britannique et des chefs māoris de la partie septentrionale de l'île du Nord. Ensuite, dans les mois suivants, des copies furent signées par d'autres chefs à différents endroits en Nouvelle-Zélande. Le traité fit formellement de la Nouvelle-Zélande une colonie britannique et peut être considéré comme l'acte de fondation de la Nouvelle-Zélande en tant que nation. Ce traité, et l'interprétation qui peut être faite des mots choisis dans sa version en maori, occupent encore une place importante dans la politique néo-zélandaise moderne et restent l'objet de vives controverses. (fr)
- Perjanjian Waitangi (bahasa Inggris: Treaty of Waitangi, bahasa Māori: Tiriti o Waitangi) merupakan perjanjian yang ditandatangani di , , Selandia Baru, pada tanggal 6 Februari 1840. Perjanjian ini mendirikan kegubernuran Inggris di Selandia Baru, dan mengakui kepemilikan Māori atas tanahnya. Oleh karena itu, tanggal 6 Februari diperingati sebagai hari raya di Selandia Baru. Meskipun demikian, teks perjanjian versi Inggris dan Māori amat berbeda, sehingga tidak ada kesepakatan pada masalah yang telah disetujui. Setelah penandatanganan awal di , salinan perjanjian itu dibawa ke seantero Selandia Baru dan dalam beberapa bulan, sejumlah tetua suku menandatanganinya. Dari akhir tahun 1860-an, suku Māori mulai menarik perhatian pada pelanggaran perjanjian tersebut, dan sejarah berikutnya menekankan masalah terjemahannya. Pada tahun 1975, didirikan sebagai komisi penyelidikan tetap yang bertugas meneliti pelanggaran perjanjian itu oleh Britania Raya dan agennya. Meskipun dipandang sebagai dokumen penting dan terus memengaruhi wacana politik dan hukum di Selandia Baru, perjanjian ini bukanlah konstitusi tertulis. (in)
- The Treaty of Waitangi (Māori: Te Tiriti o Waitangi) is a document of central importance to the history, to the political constitution of the state, and to the national mythos of New Zealand. It has played a major role in the treatment of the Māori population in New Zealand, by successive governments and the wider population, a role that has been especially prominent from the late 20th century. The treaty document is an agreement, not a treaty as recognised in international law and it has no independent legal status, being legally effective only to the extent it is recognised in various statutes. It was first signed on 6 February 1840 by Captain William Hobson as consul for the British Crown and by Māori chiefs (rangatira) from the North Island of New Zealand. The treaty was written at a time when the New Zealand Company, acting on behalf of large numbers of settlers and would-be settlers, were establishing a colony in New Zealand, and when some Māori leaders had petitioned the British for protection against French ambitions. It was drafted with the intention of establishing a British Governor of New Zealand, recognising Māori ownership of their lands, forests and other possessions, and giving Māori the rights of British subjects. It was intended by the British Crown to ensure that when Lieutenant Governor Hobson subsequently made the declaration of British sovereignty over New Zealand in May 1840, the Māori people would not feel that their rights had been ignored. Once it had been written and translated, it was first signed by Northern Māori leaders at Waitangi. Copies were subsequently taken around New Zealand and over the following months many other chiefs signed. Around 530 to 540 Māori, at least 13 of them women, signed the Māori language version of the Treaty of Waitangi, despite some Māori leaders cautioning against it. Only 39 signed the English version. An immediate result of the treaty was that Queen Victoria's government gained the sole right to purchase land. In total there are nine signed copies of the Treaty of Waitangi, including the sheet signed on 6 February 1840 at Waitangi. The text of the treaty includes a preamble and three articles. It is bilingual, with the Māori text translated in the context of the time from the English.
* Article one of the Māori text grants governance rights to the Crown while the English text cedes "all rights and powers of sovereignty" to the Crown.
* Article two of the Māori text establishes that Māori will retain full chieftainship over their lands, villages and all their treasures while the English text establishes the continued ownership of the Māori over their lands and establishes the exclusive right of pre-emption of the Crown.
* Article three gives Māori people full rights and protections as British subjects. As some words in the English treaty did not translate directly into the written Māori language of the time, the Māori text is not an exact translation of the English text, particularly in relation to the meaning of having and ceding sovereignty. These differences created disagreements in the decades following the signing, eventually contributing to the New Zealand Wars of 1845 to 1872 and continuing through to the Treaty of Waitangi settlements starting in the early 1990s. During the second half of the 19th century Māori generally lost control of much of the land they had owned, sometimes through legitimate sale, but often due to unfair land-deals, settlers occupying land that had not been sold, or through outright confiscations in the aftermath of the New Zealand Wars. In the period following the New Zealand Wars, the New Zealand government mostly ignored the treaty, and a court-case judgement in 1877 declared it to be "a simple nullity". Beginning in the 1950s, Māori increasingly sought to use the treaty as a platform for claiming additional rights to sovereignty and to reclaim lost land, and governments in the 1960s and 1970s responded to these arguments, giving the treaty an increasingly central role in the interpretation of land rights and relations between Māori people and the state. In 1975 the New Zealand Parliament passed the Treaty of Waitangi Act, establishing the Waitangi Tribunal as a permanent commission of inquiry tasked with interpreting the treaty, researching breaches of the treaty by the Crown or its agents, and suggesting means of redress. In most cases, recommendations of the Tribunal are not binding on the Crown, but settlements totalling almost $1 billion have been awarded to various Māori groups. Various legislation passed in the latter part of the 20th century has made reference to the treaty, which has led to ad hoc incorporation of the treaty in law. As a result, the treaty has now become widely regarded as the founding document of New Zealand. The New Zealand government established Waitangi Day as a national holiday in 1974; each year the holiday commemorates the date of the signing of the treaty. (en)
- ワイタンギ条約（ワイタンギじょうやく、Treaty of Waitangi, マオリ語: Te Tiriti o Waitangi）とは、1840年2月6日、ニュージーランド北島ワイタンギにおいて、先住民族マオリとイギリス王権との間で締結された条約である。 (ja)
- 와이탕이 조약(Waitangi 條約, 영어: Treaty of Waitangi, 마오리어: Te tiriti o Waitangi)은 1840년 2월 6일, 뉴질랜드 북섬 와이탕이에서 당시 무력 충돌이 끊이지 않았던 원주민 마오리 족과 영국 국왕이 체결한 조약이다. 이 조약은 뉴질랜드의 역사와 헌법의 중추이며 뉴질랜드 정부와 마오리 주민 사이의 정치적 관계의 핵심을 형성한다. 와이탕이 조약은 영국 식민지 주민들이 국왕에게 뉴질랜드 식민지를 설치하라는 압박을 가하고 일부 마오리 추장들이 영국군에 프랑스군으로부터의 보호를 요청하던 시기에 성립하였다. 조약의 초안은 뉴질랜드에 영국이 임명한 총독을 두고 토지와 산림과 기타 소유물에 대한 마오리의 권리를 인정하며 영국 신민의 지위를 부여하려는 의도가 있었다. 이에 따라 1840년 5월 윌리엄 홉슨 총독이 영국의 뉴질랜드 주권을 선언했을 때 마오리인들이 그들의 권리가 침해되었다고 느끼지 않기를 원했다. 조약이 작성되고 번역되자 와이탕이에서 북방의 마오리 추장들이 먼저 서명했고 이후 몇 달에 걸쳐 뉴질랜드 전역으로 조약의 사본을 돌리며 많은 추장들이 서명하도록 하였다. 몇몇 추장들의 경고에도 불구하고 최소한 13명의 여성을 포함해 530~540 명의 마오리 추장이 조약에 서명했다.조약의 즉각적인 결과 가운데 하나로 빅토리아 여왕의 정부가 토지 매수 독점권을 갖게 되었다.와이탕이에서 서명한 1840년 2월 6일의 원본을 포함해 총 9부의 서명본이 있다. 조약은 서문과 3개조로 이루어져 있고 원본인 영어와 원본에서 번역된 마오리어의 2개 국어로 구성되어 있다. 영어본에 따르면 1조는 '주권의 모든 권리'를 영국 국왕에게 양도한다. 2조는 토지에 대한 마오리족의 지속적인 소유권 및 영국 국왕의 독점적 토지 선매권을 확립한다. 3조는 마오리인들에게 영국 신민으로서의 완전한 권리와 보호를 부여한다. 그러나 영어본과 마오리어본은 의미가 크게 다른 부분이 있고 특히 주권의 소유와 양도에 관한 부분이 쟁점이 되었다. 이러한 의견의 불일치에 따른 갈등은 결국 수십 년에 걸친 마오리 전쟁의 원인이 된다. 19세기 후반 내내 마오리족은 대체로 토지의 소유권을 잃어 갔다. 일부는 합법적인 매각이었지만 대부분은 불공정한 거래 또는 마오리 전쟁 기간 중의 몰수로 인한 것이다. 전쟁 이후 뉴질랜드 정부는 조약을 거의 무시했다. 일례로 1877년의 법원 판결에 따르면 조약은 '단순한 무효'이다. 1950년대 초반부터 마오리족은 점점 더 와이탕이 조약을 기반으로 주권에 대한 추가적인 권리를 주장하고 빼앗긴 토지를 되찾으려 시도하였고, 정부는 이에 부응하여 토지 소유권 및 뉴질랜드-마오리 관계를 해석하는 데 있어 조약에 점점 더 중요한 역할을 부여했다. 1975년에는 이 통과되어 조약의 해석을 영구적으로 담당하는 를 설치하고 영국 국왕 또는 그 대리인에 의한 조약 위반을 조사하여 구제 수단을 제안하도록 하였다.대부분의 경우 재판소 권고는 영국 국왕에 대한 구속력은 없었지만, 다양한 마오리인 집단에 총 10억 달러에 달하는 보상이 이루어졌다.20세기 후반에 통과된 여러 법안이 조약을 언급하고 있지만 와이탕이 조약 자체는 한 번도 뉴질랜드 법을 구성한 적이 없다. 그럼에도 불구하고 이 조약은 뉴질랜드 수립 문서로 널리 받아들여지고 있다. 1974년 와이탕이의 날이 국경일로 지정되어 조약 체결을 기념하고 있다. (ko)
- Het Verdrag van Waitangi (Engels: Treaty of Waitangi, Maori: Tiriti o Waitangi) was een verdrag getekend op 6 februari 1840 tussen vertegenwoordigers van het Britse rijk en enkele Maori-stamhoofden. Dit verdrag was nodig omdat er een stroeve verhouding was tussen beide groepen met betrekking tot onder andere de verdeling van land. Na het tekenen van dit verdrag werd Nieuw-Zeeland een zelfstandige Britse kolonie en waren er afspraken over de verdeling van het land. De Maori gaven koningin Victoria (en dus het Britse rijk) het exclusieve recht om land te kopen in ruil voor privileges. De Maori werd een ongestoord bezit van hun land, wouden en wateren gegarandeerd. De Maori dachten dat heel Nieuw-Zeeland aan hen toebehoorde, maar de Britten bepaalden dat dit alleen gold voor de gebieden die al door de Maori bewerkt of bebouwd werden. Dit misverstand kon ontstaan doordat er twee verschillende versies van het verdrag bestonden, één in het Engels en één in het Maori. Tot op de dag van vandaag zijn hier nog meningsverschillen over. In de eerste jaren na het tekenen van het verdrag leidde het verschil van inzicht tussen de Maori en de blanke kolonisten – de Pakeha in de Maori-taal – tot enkele losstaande conflicten, maar in 1860 kwam het tot de Landoorlogen of Maori-oorlogen. Deze begonnen in Taranaki. Aanleiding was de verkoop van land aan de Britse regering door een stamhoofd van de Te Ati Awa-stam die zonder toestemming van zijn onderdanen handelde. Toen de stam de transactie niet erkende en de Britse nederzetting in brand stak, nam de regering wraak en stuurde 10.000 man om het land met geweld in te nemen. De meeste stammen op het Noordereiland reageerden door de Te Ati Awa te steunen, waardoor het conflict enorm groeide. (nl)
- Il trattato di Waitangi (in inglese Treaty of Waitangi, in māori Te Tiriti o Waitangi) è un trattato firmato il 6 febbraio 1840 a Waitangi da William Hobson, rappresentante dell'Impero Britannico, e da circa quaranta capi delle tribù māori dell'Isola del Nord della Nuova Zelanda. È un documento di importanza centrale per la storia e la costituzione politica dello stato della Nuova Zelanda; esso ha definito le relazioni politiche tra il governo della Nuova Zelanda e la popolazione māori. (it)
- Traktat Waitangi (ang. The Treaty of Waitangi, maor. Te Tiriti o Waitangi) – traktat podpisany 6 lutego 1840 roku w Waitangi przez przedstawicieli Korony Brytyjskiej oraz różnych wodzów maoryskich, uważany przez historyków za dokument tworzący Nową Zelandię. Traktat ustanowił urząd gubernatora generalnego Nowej Zelandii, uznał maoryską własność ziemi i wszelkich innych dóbr oraz nadał im prawa obywateli brytyjskich. Prawa te nie zostały dotrzymane, co doprowadziło do trwających ponad trzydzieści lat maoryskich wojen. W roku 1997 został wpisany na listę UNESCO Pamięć Świata. (pl)
- O Tratado de Waitangi foi assinado em 6 de fevereiro de 1840, em Waitangi na Baía das Ilhas, na Nova Zelândia, pelos representantes da Coroa Britânica, os chefes da Confederação das Tribos da Nova Zelândia e outras tribos Māori. Para essa finalidade, o capitão William Hobson havia sido enviado à Nova Zelândia com instruções precisas da parte de Lord Normanby de firmar um acordo com os nativos e obter controle total sobre a Nova Zelândia. O tratado foi assinado em duas versões - em inglês e em māori. O texto é pequeno, com apenas três artigos. O primeiro garante a soberania da Rainha de Inglaterra sobre a Nova Zelândia. O segundo garante aos chefes tribais a continuidade da chefia e a pertença das suas terras e tesouros (tsonga em māori). O terceiro artigo garante a todos os Māori os mesmos direitos que os colonos britânicos. As versões em inglês e em māori não são idênticas, o que causou dificuldades de interpretação e ainda hoje provoca conflitos entre os maoris e os descendentes dos britânicos. Enquanto a versão inglesa fala em "soberania", a versão māori fala em "proteção". Muitos Māori acham que a Coroa não honrou seus compromissos e apresentaram evidências disso diante dos tribunais. Entre os não Māori há aqueles que discordem deste não cumprimento argumentando que os Māori dão muita importância ao tratado com o objetivo reclamar e obter privilégios especiais. Os Māori querem milhões de dólares em indenizações e também um pedido de desculpas. (pt)
- До́говір Вайта́нгі (англ. Treaty of Waitangi, маор. Te Tiriti o Waitangi) — угода, підписана представниками Великої Британії та вождями деяких племен маорі 6 лютого 1840 року. Договір був підписаний в населеному пункті Вайтангі, що дав договору своє ім'я. Відповідно до угоди Нова Зеландія переходила в управління Великій Британії, в обмін на це маорі зберігали свої майнові й немайнові права, отримували заступництво Великої Британії та передавали Великій Британії виняткові права на купівлю у них земель. Вважається, що договір поклав основу державотворення Нова Зеландія і є одним з основних конституційних документів країни. (uk)
- Waitangifördraget undertecknades den 6 februari 1840 mellan Storbritannien och hövdingarna för Maorifolket på Nya Zeeland och det innebar brittisk suveränitet och beskydd av Nya Zeeland. På engelska kallas denna dag även New Zealand Day ("Nya Zeeland-dagen") alternativt Waitangi Day (Waitangidagen) och firas som landets nationaldag. (sv)
- Догово́р Вайта́нги (англ. Treaty of Waitangi, маори Te Tiriti o Waitangi) — соглашение, подписанное представителями Великобритании и вождями некоторых племён маори 6 февраля 1840 года. Договор был подписан в населённом пункте Вайтанги, давшем соглашению своё имя. В соответствии с соглашением Новая Зеландия переходила в управление Великобритании, в обмен на это маори сохраняли свои имущественные и неимущественные права, получали покровительство Великобритании и передавали Великобритании исключительные права на покупку у них земель. Принято считать, что договор положил основу созданию государства Новая Зеландия и является одним из основных конституционных документов страны. (ru)
- 《怀唐伊条约》（英語：Treaty of Waitangi；毛利語：Tiriti o Waitangi），毛利人和英国政府于1840年2月6日签订的条约，该条约使新西兰成为英国殖民地。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Der Treaty of Waitangi, in Māori: Te Tiriti o Waitangi (Vertrag von Waitangi) genannt, ist die älteste Verfassungsurkunde Neuseelands. Der Vertrag wurde am 6. Februar 1840 bei Waitangi in der Bay of Islands, auf der Nordinsel Neuseelands, von dem Lieutenant-Governour William Hobson, als Vertreter der britischen Krone, und 45 Chiefs der nördlichen Māori-Klans unterzeichnet. (de)
- Waitangiko Ituna (ingelesez: The Treaty of Waitangi; maorieraz: Te Tiriti o Waitangi) 1840an britainiar koroaren eta maorien artean sinatutako ituna da. (eu)
- ワイタンギ条約（ワイタンギじょうやく、Treaty of Waitangi, マオリ語: Te Tiriti o Waitangi）とは、1840年2月6日、ニュージーランド北島ワイタンギにおいて、先住民族マオリとイギリス王権との間で締結された条約である。 (ja)
- Il trattato di Waitangi (in inglese Treaty of Waitangi, in māori Te Tiriti o Waitangi) è un trattato firmato il 6 febbraio 1840 a Waitangi da William Hobson, rappresentante dell'Impero Britannico, e da circa quaranta capi delle tribù māori dell'Isola del Nord della Nuova Zelanda. È un documento di importanza centrale per la storia e la costituzione politica dello stato della Nuova Zelanda; esso ha definito le relazioni politiche tra il governo della Nuova Zelanda e la popolazione māori. (it)
- Traktat Waitangi (ang. The Treaty of Waitangi, maor. Te Tiriti o Waitangi) – traktat podpisany 6 lutego 1840 roku w Waitangi przez przedstawicieli Korony Brytyjskiej oraz różnych wodzów maoryskich, uważany przez historyków za dokument tworzący Nową Zelandię. Traktat ustanowił urząd gubernatora generalnego Nowej Zelandii, uznał maoryską własność ziemi i wszelkich innych dóbr oraz nadał im prawa obywateli brytyjskich. Prawa te nie zostały dotrzymane, co doprowadziło do trwających ponad trzydzieści lat maoryskich wojen. W roku 1997 został wpisany na listę UNESCO Pamięć Świata. (pl)
- До́говір Вайта́нгі (англ. Treaty of Waitangi, маор. Te Tiriti o Waitangi) — угода, підписана представниками Великої Британії та вождями деяких племен маорі 6 лютого 1840 року. Договір був підписаний в населеному пункті Вайтангі, що дав договору своє ім'я. Відповідно до угоди Нова Зеландія переходила в управління Великій Британії, в обмін на це маорі зберігали свої майнові й немайнові права, отримували заступництво Великої Британії та передавали Великій Британії виняткові права на купівлю у них земель. Вважається, що договір поклав основу державотворення Нова Зеландія і є одним з основних конституційних документів країни. (uk)
- Waitangifördraget undertecknades den 6 februari 1840 mellan Storbritannien och hövdingarna för Maorifolket på Nya Zeeland och det innebar brittisk suveränitet och beskydd av Nya Zeeland. På engelska kallas denna dag även New Zealand Day ("Nya Zeeland-dagen") alternativt Waitangi Day (Waitangidagen) och firas som landets nationaldag. (sv)
- Догово́р Вайта́нги (англ. Treaty of Waitangi, маори Te Tiriti o Waitangi) — соглашение, подписанное представителями Великобритании и вождями некоторых племён маори 6 февраля 1840 года. Договор был подписан в населённом пункте Вайтанги, давшем соглашению своё имя. В соответствии с соглашением Новая Зеландия переходила в управление Великобритании, в обмен на это маори сохраняли свои имущественные и неимущественные права, получали покровительство Великобритании и передавали Великобритании исключительные права на покупку у них земель. Принято считать, что договор положил основу созданию государства Новая Зеландия и является одним из основных конституционных документов страны. (ru)
- 《怀唐伊条约》（英語：Treaty of Waitangi；毛利語：Tiriti o Waitangi），毛利人和英国政府于1840年2月6日签订的条约，该条约使新西兰成为英国殖民地。 (zh)
- معاهدة وايتانغي (بالإنجليزية: Treaty of Waitangi، بالماورية: Te Tiriti o Waitangi) هي معاهدة وقعها ممثلو التاج البريطاني وزعماء الماوري (الرانغاتيرا) من الجزيرة الشمالية لنيوزيلندا لأول مرة بتاريخ 6 فبراير عام 1840. تعد وثيقة ذو أهمية مركزية لتاريخ نيوزيلندا والدستور السياسي وللخرافة القومية للبلاد. وكانت مهمة للغاية في تأطير العلاقات السياسية بين الحكومة النيوزيلندية وشعب الماوري، خصوصًا منذ أواخر القرن العشرين. يتضمن نص المعاهدة مقدمة وثلاث مواد. إنها مكتوبة بلغتين، كُتبت باللغة الإنجليزية وتُرجمة إلى اللغة الماورية. (ar)
- El Tractat de Waitangi (en anglès: the Treaty of Waitangi , en maori: Te Tiriti o Waitangi ) es va signar el 6 de febrer de 1840 a , a la Badia de les Illes, Nova Zelanda. Va ser signat per representants de la corona britànica i caps maoris de l'Illa Nord. El britànic, , ja havia convençut a aproximadament 35 d'aquests caps pel fet que pretenguessin la independència sota la denominació de "Confederació de les Tribus de Nova Zelanda". El document rubricat a va ser transportat més tard a altres localitats del nord per obtenir signatures maoris addicionals. (ca)
- Smlouva z Waitangi (anglicky The Treaty of Waitangi, maorsky Te Tiriti o Waitangi) je smlouva podepisovaná od 6. února 1840 zástupci britské koruny a různými maorskými náčelníky ze Severního ostrova Nového Zélandu. Smlouva ustavuje britského guvernéra Nového Zélandu, uznává maorské vlastnictví země a dává Maorům práva britských poddaných. Je proto považována za zakládající dokument Nového Zélandu a ospravedlnění vlády britské koruny nad touto zemí. (cs)
- Η Συνθήκη Γουαϊτάνγκι (Αγγλικά: Teaty of Waitangi, Μαορί: Te Tiriti o Waitangi) υπεγράφη στις 6 Φεβρουαρίου 1840 στο Γουαϊτάνγκι στον στη Νέα Ζηλανδία. Υπεγράφη από αντιπροσώπους του Βρετανικού Στέμματος και τους αρχηγούς από το βόρειο Βόρειο Νησί συμπεριλαμβανομένων και των αρχηγών αυτών που ο Βρετανός Αρμοστής Τζέιμς Μπάσμπι είχε νωρίτερα παρακινήσει να διεκδικήσουν ανεξαρτησία ως Ομοσπονδία των Ηνωμένων Φυλών της Νέας Ζηλανδίας. (el)
- La Traktato de Waitangi (angle Treaty of Waitangi, maorie Tiriti o Waitangi) estis subskribita la 6-an de februaro 1840 ĉe en la , Nov-Zelando. Ĝin subskribis unuflanke la brita reĝlando, aliflanke la reprezentaj gvidantoj de la maoriaj triboj. Hodiaŭ, la 6-a de februaro estas nacia festotago de Nov-Zelando. "La Traktato" - kiel ĝin nomumas ofte la nov-zelandanoj - igis Nov-Zelandon brita kolonio, aliflanke la maorioj rezignis pri ĉiu suvereneco, iĝis britaj civitanoj. Oni garantiis al la maorioj, ke ili plu rajtas posedi siajn teron, terpecojn kaj aliajn posedaĵojn. (eo)
- El Tratado de Waitangi (en inglés: the Treaty of Waitangi, maorí: Te Tiriti o Waitangi) se firmó en Waitangi, en la Bahía de las Islas (Nueva Zelanda), el 6 de febrero de 1840. Fue firmado por funcionarios de la corona británica actuando en representación de la reina Victoria I, y por jefes maoríes de la isla Norte. El residente británico James Busby ya había convencido a aproximadamente 35 de estos jefes a que pretendiesen la independencia bajo la denominación de «Confederación de las Tribus de Nueva Zelanda». El documento rubricado en Waitangi fue después entregado a otras localidades norteñas para obtener firmas maoríes adicionales. (es)
- Le traité de Waitangi (en anglais : Treaty of Waitangi ; en māori : Te Tiriti o Waitangi) fut signé le 6 février 1840 à Waitangi, dans la baie des Îles, en Nouvelle-Zélande, entre les représentants de la Couronne britannique et des chefs māoris de la partie septentrionale de l'île du Nord. Ensuite, dans les mois suivants, des copies furent signées par d'autres chefs à différents endroits en Nouvelle-Zélande. (fr)
- Perjanjian Waitangi (bahasa Inggris: Treaty of Waitangi, bahasa Māori: Tiriti o Waitangi) merupakan perjanjian yang ditandatangani di , , Selandia Baru, pada tanggal 6 Februari 1840. Perjanjian ini mendirikan kegubernuran Inggris di Selandia Baru, dan mengakui kepemilikan Māori atas tanahnya. Oleh karena itu, tanggal 6 Februari diperingati sebagai hari raya di Selandia Baru. Meskipun demikian, teks perjanjian versi Inggris dan Māori amat berbeda, sehingga tidak ada kesepakatan pada masalah yang telah disetujui. (in)
- The Treaty of Waitangi (Māori: Te Tiriti o Waitangi) is a document of central importance to the history, to the political constitution of the state, and to the national mythos of New Zealand. It has played a major role in the treatment of the Māori population in New Zealand, by successive governments and the wider population, a role that has been especially prominent from the late 20th century. The treaty document is an agreement, not a treaty as recognised in international law and it has no independent legal status, being legally effective only to the extent it is recognised in various statutes. It was first signed on 6 February 1840 by Captain William Hobson as consul for the British Crown and by Māori chiefs (rangatira) from the North Island of New Zealand. (en)
- 와이탕이 조약(Waitangi 條約, 영어: Treaty of Waitangi, 마오리어: Te tiriti o Waitangi)은 1840년 2월 6일, 뉴질랜드 북섬 와이탕이에서 당시 무력 충돌이 끊이지 않았던 원주민 마오리 족과 영국 국왕이 체결한 조약이다. 이 조약은 뉴질랜드의 역사와 헌법의 중추이며 뉴질랜드 정부와 마오리 주민 사이의 정치적 관계의 핵심을 형성한다. 조약은 서문과 3개조로 이루어져 있고 원본인 영어와 원본에서 번역된 마오리어의 2개 국어로 구성되어 있다. 영어본에 따르면 1조는 '주권의 모든 권리'를 영국 국왕에게 양도한다. 2조는 토지에 대한 마오리족의 지속적인 소유권 및 영국 국왕의 독점적 토지 선매권을 확립한다. 3조는 마오리인들에게 영국 신민으로서의 완전한 권리와 보호를 부여한다. 그러나 영어본과 마오리어본은 의미가 크게 다른 부분이 있고 특히 주권의 소유와 양도에 관한 부분이 쟁점이 되었다. 이러한 의견의 불일치에 따른 갈등은 결국 수십 년에 걸친 마오리 전쟁의 원인이 된다. 1974년 와이탕이의 날이 국경일로 지정되어 조약 체결을 기념하고 있다. (ko)
- Het Verdrag van Waitangi (Engels: Treaty of Waitangi, Maori: Tiriti o Waitangi) was een verdrag getekend op 6 februari 1840 tussen vertegenwoordigers van het Britse rijk en enkele Maori-stamhoofden. Dit verdrag was nodig omdat er een stroeve verhouding was tussen beide groepen met betrekking tot onder andere de verdeling van land. (nl)
- O Tratado de Waitangi foi assinado em 6 de fevereiro de 1840, em Waitangi na Baía das Ilhas, na Nova Zelândia, pelos representantes da Coroa Britânica, os chefes da Confederação das Tribos da Nova Zelândia e outras tribos Māori. Para essa finalidade, o capitão William Hobson havia sido enviado à Nova Zelândia com instruções precisas da parte de Lord Normanby de firmar um acordo com os nativos e obter controle total sobre a Nova Zelândia. Os Māori querem milhões de dólares em indenizações e também um pedido de desculpas. (pt)
|
.jpeg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpeg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
