| dbo:abstract
|
- The following is a timeline of the history of the city of Odesa, Ukraine.(This is a dynamic list and may never be able to satisfy particular standards for completeness. You can help by adding missing items with reliable sources.)
(en)
- Pierwsi ludzie pojawili się w obszarze dolnego Dniestru około 600 000 lat temu. Na obrzeżach dzisiejszej Odessy, w naturalnej jaskini przy ujściu rzeki Kujalnik, paleontolodzy odkryli ślady polowań na niedźwiedzie: broń z kamienia i kości oraz szkielety zwierzęce. Na prawym brzegu ujścia rzeki Chadżybej, w pobliżu wsi Usatowo, odkryto osadę łowców niedźwiedzi z późnego paleolitu (14 tys. – 8 tys. lat p.n.e.). Usatowo jest też stanowiskiem eponimicznym kultury usatowskiej. (pl)
- История Одессы — исторический период, относящийся к территории Одесского залива (северо-западное побережье Чёрного моря) и укладывающийся во временны́е рамки с 1-го тысячелетия до н. э. до наших дней. (ru)
- Істо́рія Оде́си — історичний період, на території північно-західного узбережжя Чорного моря, починаючи з VI століття до н. е. і до нинішніх днів. Нині у цьому регіоні розташоване українське місто Одеса, найбільше місто на півдні України. Перші ознаки людей на території сучасної Одеси та поряд з нею належать до епохи верхнього палеоліту (58-38 століття до н. е.). Першими людьми, які оселилися на Одещині, були неандертальці, що жили біля сучасного села Іллінка, за 20 кілометрів від міста, а у селищі Усатове, що знаходиться у передмісті, було знайдене величезне поселення часів енеоліту. На території, що нині займає сучасна Одеса у VI-II століттях до нашої ери давні греки заснували дванадцять колоній. З найбільших з них можна відзначити «Гавань Істріан» і «Гавань Ісіякон». Переважно жителі цих колоній займалися рибальством і мореплавством. Однак, через кілька століть ці колонії прийшли у занепад. Приблизно, у 375 році нашої ери Одещину зайняли гуни у ході Великого Переселення Народів. Згодом, у VIII—X століттях на берегах північного Причорномор'я домінували давньоруські племена тиверців та уличів. У XIV столітті у місцевому степу запанувала Ногайська орда із з того часу нечисленне місцеве населення складали, здебільшого, татари. Тоді ж на місті Одеси існувала генуезька факторія «Джинестра». Близько 1324 року усі землі між Дніпром і Дністром були завойовані Великим князівством Литовським і вони заснували поселення «Качибей» разом із фортецею при ньому. Після втрати впливу на цей регіон Качибей захопили османи, населений пункт був перейменований на «Хаджибей». 1765 року османи відбудували стару литовську фортецю, назвавши її «Єні-Дунья». Османську фортецю неодноразово штурмували запорізькі козаки, а також військові Російської імперії. Однак, остаточно фортифікацію та поселення було захоплено вночі між 13 (24) вересня і 14 (25) вересня 1789 року. Російські військовики під командуванням каталонця Хосе де Рібаса, а також чорноморські козаки під командуванням отаманів Антона Головатого та Захарія Чепіги. Згодом почалося будівництво порту та планування міста. У цей час Хаджибей був перейменований на «Одесу» й таку назву має дотепер. З 1803 року місто було центром Одеського градоначальництва, а з 1805 року стало центром Новоросійського генерал-губернаторства. Попри велику кількість в Одесі українців, які були, здебільшого колишніми козаками, місту не вистачало населення, тому влада запрошувала оселятися колоністів, зокрема, албанців, болгар, греків, євреїв, німців тощо. Від початку XIX століття місто почало активну торгівлю і стало одним з основних поставників зерна у країни Європи та Передньої Азії. У 1825 році було засновано Одеський повіт, що входив до складу Херсонської губернії, а 1920 року увійшов до складу однойменної губернії, однак та проіснувала лише п'ять років. У різні часи Імперської доби містом керували обдаровані та талановиті люди. Як наприклад, Хосе де Рібас, Томас Кобле, герцог де Рішельє (9 березня 1803 — 27 серпня 1814), Луї Олександр Андро де Ланжерон, Михайло Воронцов, Пауль Деметріус Коцебу, Олексій Пашков, Воронцов Семен Михайлович (23 грудня 1863 — 14 грудня 1867), Микола Новосельський (15 грудня 1867 — 17 липня 1878), Григорій Маразлі (21 жовтня 1878 — березень 1895) тощо. Вже під кінець XIX століття Одеса стала одним з найбільших культурних та економічних центрів країни, а за населенням посідала четверте місце в імперії після Варшави, Москви та Санкт-Петербурга. 21 грудня (3 січня) 1918 року місцевими більшовиками та анархістами, що захопили владу у місті було проголошено Одесу «вільним містом» та засновано Одеську Радянську Республіку, однак, це державоутворення проіснувало менш як місяць. Також на початку XX століття, коли місто входило до складу УНР було засновано землю «Одеса», щоправда, й вона не довго проіснувала. 27 лютого 1932 року було утворено Одеську область, де центром і є Одеса дотепер. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- The following is a timeline of the history of the city of Odesa, Ukraine.(This is a dynamic list and may never be able to satisfy particular standards for completeness. You can help by adding missing items with reliable sources.)
(en)
- Pierwsi ludzie pojawili się w obszarze dolnego Dniestru około 600 000 lat temu. Na obrzeżach dzisiejszej Odessy, w naturalnej jaskini przy ujściu rzeki Kujalnik, paleontolodzy odkryli ślady polowań na niedźwiedzie: broń z kamienia i kości oraz szkielety zwierzęce. Na prawym brzegu ujścia rzeki Chadżybej, w pobliżu wsi Usatowo, odkryto osadę łowców niedźwiedzi z późnego paleolitu (14 tys. – 8 tys. lat p.n.e.). Usatowo jest też stanowiskiem eponimicznym kultury usatowskiej. (pl)
- История Одессы — исторический период, относящийся к территории Одесского залива (северо-западное побережье Чёрного моря) и укладывающийся во временны́е рамки с 1-го тысячелетия до н. э. до наших дней. (ru)
- Істо́рія Оде́си — історичний період, на території північно-західного узбережжя Чорного моря, починаючи з VI століття до н. е. і до нинішніх днів. Нині у цьому регіоні розташоване українське місто Одеса, найбільше місто на півдні України. (uk)
|
