| dbo:abstract
|
- Syntetický jazyk je označení pro jazyky, které pracují s flexí a různými typy slovotvorby.Do této skupiny patří jazyky flektivní a aglutinační. Syntetické jazyky jsou protikladem analytických jazyků. (cs)
- Ein synthetischer Sprachbau ist in der Sprachtypologie nach August Wilhelm Schlegel ein Sprachbau, in dem die grammatische Funktion eines Wortes durch Flexion, also im Wort, kenntlich gemacht wird. Sprachen, in welchen dieses Bauprinzip vorherrscht, nennt man synthetische Sprachen. Wird also in einem Wort zugleich sowohl dessen Bedeutung als auch seine grammatischen Bestimmungen ausgedrückt, liegt ein synthetischer Sprachbau vor. Dies wird entweder durch Veränderungen am Wortstamm, (Ablaut und/oder Umlaut) oder durch Affixe, also dem Voranstellen oder Anhängen von grammatischen Endungen erreicht. Dabei haben die einzelnen Affixe zumeist mehr als nur eine Bedeutung oder Funktion in dem jeweiligen Sprachgerüst. Das gegenteilige Bauprinzip zeigen die analytischen Sprachen. Wilhelm von Humboldt hält die Unterscheidung zwischen synthetischen und analytischen Sprachen für graduell und wenig relevant. (de)
- En tipología lingüística, lengua sintética es una lengua que tiene una gran cantidad de morfemas por palabra. Mientras que una lengua aislante es una lengua en que casi cada palabra es monomorfémica. Si bien estrictamente la distinción sintética/aislante se refiere al número de morfemas por palabras, esa distinción tiende a estar correlacionada con la distinción flexiva/analítica: las lenguas flexivas tienden a ser sintéticas y las lenguas analíticas (en:Analytic language) tienden a ser aislantes. Por esa razón a veces se usa sintética y flexiva como sinónimos, y aislante y analítica como sinónimos. La diferencia entre lenguas sintéticas y analíticas se basa en el contaje de morfemas y es, en principio, diferente de otras clasificaciones que analizan la forma de combinación de los morfemas, como por ejemplo, la clasificación que divide a las lenguas en aislantes, fusionantes, aglutinantes o polisintéticas. Aunque es cierto que las lenguas analíticas tienden a ser aislantes, mientras que las lenguas fusionantes y aglutinantes tienden a ser sintéticas, en ciertos casos conviene mantener separados ambos tipos de clasificación. (es)
- Hizkuntzalaritzaren esparruan, eta zehazki alorrean, hizkuntza sintetiko bat (malgukari) edo, kontrara, analitikoa den ebazteko perpausaren baitan erlazio sintaktikoak adierazteko moduari erreparatzen zaio. Hizkuntza sintetikoetan gramatika-formak eratzeko hizkiak edo afixuak (atzizki, aurrizki edo artizkiak) erabiltzen dira eta hitzok modu autonomoan funtzionatzen dute. (eu)
- Une langue synthétique (appelé aussi fusionnelle) est, en typologie morphologique, une langue où une seule forme, un seul élément linguistique correspond à plusieurs éléments conceptuels et où les rapports grammaticaux se marquent par des modifications internes. Toutes les langues de cette catégorie font partie du groupe des langues flexionnelles. Les langues indo-européennes (sauf l'arménien, qui fait partie des langues agglutinantes), notamment, sont des langues synthétiques. Les langues synthétiques se différencient des langues agglutinantes dans le fait qu'elles présentent un syncrétisme poussé dans leurs éléments signifiants minimaux. Une seule forme, indécomposable, vaut pour plusieurs éléments sémantiques (ou grammaticaux) identifiables. Le latin et le grec ancien en sont des exemples classiques. L'allemand en fournit un exemple pour les langues modernes. Dans Der Mann ist mein Lehrer (« L'homme est mon professeur »), l'article der indique à la fois le défini (s'opposant à l'article indéfini), le singulier, le masculin, et le nominatif. Les langues slaves et les langues romanes sont d'autres langues synthétiques. (fr)
- Dalam tipologi, bahasa sintetis adalah bahasa dengan nisbah (rasio) morfem per kata yang tinggi, sebagai lawan dari bahasa isolatif yang memiliki nisbah rendah. Pengelompokan ini umumnya tidak bergantung pada klasifikasi menurut penggunaan morfem (seperti inflektif, aglutinatif, dll) meskipun bahasa aglutinatif memiliki kecenderungan menunjukkan sifat-sifat sintetis. Bahasa-bahasa anggota rumpun bahasa Indo-Eropa merupakan contoh bahasa sintetis.
* l
*
* s (in)
- A synthetic language uses inflection or agglutination to express syntactic relationships within a sentence. Inflection is the addition of morphemes to a root word that assigns grammatical property to that word, while agglutination is the combination of two or more morphemes into one word. The information added by morphemes can include indications of a word's grammatical category, such as whether a word is the subject or object in the sentence. Morphology can be either relational or derivational. While a derivational morpheme changes the lexical categories of words, an inflectional morpheme does not. In the first example below, the adjective fast followed by the suffix -er yields faster, which is still an adjective. However, the verb teach followed by the suffix -er yields teacher, which is a noun. The first case is an example of inflection and the latter derivation.
* fast (adjective, positive) vs. faster (adjective, comparative)
* teach (verb) vs. teacher (noun) In synthetic languages, there is a higher morpheme-to-word ratio than in analytic languages. Analytic languages have a lower morpheme-to-word ratio, higher use of auxiliary verbs, and greater reliance on word order to convey grammatical information. The two subtypes of synthetic languages are agglutinating languages and fusional languages. These can be further divided into polysynthetic languages (most polysynthetic languages are agglutinative, although Navajo and other Athabaskan languages are often classified as fusional) and oligosynthetic languages. (en)
- 総合的言語（そうごうてきげんご、英: Synthetic language）とは、言語類型論における言語の分類で、単語が複数の形態素から構成される言語をいう。構成的言語、統合的言語などともいう (ja)
- 종합어(綜合語, 영어: synthetic language)는 언어유형학의 언어의 분류에서 단어가 여러 형태소로 구성된 언어를 의미한다. (ko)
- L'indice di sinteticità di una lingua è un coefficiente che descrive, per la lingua in questione, il grado di concentrazione di funzioni morfologiche all'interno di una parola. Nello studio dei comportamenti delle morfologie delle lingue umane l'indice di sinteticità di una lingua si definisce in pratica come il numero medio di morfemi per parola all'interno di una frase standard. Per ogni tipologia linguistica è stato calcolato l'indice di sinteticità medio caratteristico, come si evince dalla seguente tabella: Si tenga conto che i valori della tabella forniscono indicazioni generiche. Inoltre, una stessa lingua può avere in diverse aree della sua morfologia comportamenti differenti: ad esempio, le lingue neolatine sono flessive nel verbo, sono semi-analitiche nel nome, si comportano per lo più da lingue polisintetiche nei fenomeni di univerbazione fra particelle pronominali e verbi. Esempi di lingue sintetiche sono il greco antico e il latino. (it)
- Een synthetische taal is in de morfologische taaltypologie strikt genomen elke taal waarin morfemen voorkomen, maar over het algemeen wordt de term "synthetisch" alleen gebruikt voor talen waarin de morfemen ook als porte-manteaumorfemen kunnen voorkomen, dat wil zeggen meer dan één betekenis kunnen hebben. Voorbeelden van dergelijke talen zijn het Grieks en Latijn, evenals de meeste Baltische, Slavische en Fins-Oegrische talen. Ook sommige kunsttalen zoals Esperanto en Quenya behoren tot deze groep. (nl)
- Języki syntetyczne – języki, w których formy gramatyczne tworzone są za pomocą afiksów i funkcjonują w charakterze pojedynczego słowa. Należą do nich języki fleksyjne, aglutynacyjne i polisyntetyczne; ich przeciwieństwem są języki analityczne. (pl)
- Syntetiska språk är inom språktypologi en term som används för att beskriva språk där enskilda ord ändrar form (böjs) beroende på grammatisk funktion. I dessa språk har alla ord alltså inte alltid samma oföränderliga form, som i de analytiska språken (även kallade isolerande språk), där motsvarande grammatiska funktioner i stället uttrycks genom att lägga till ord eller genom förändringar i ord- eller frasföljd. De syntetiska språken kan delas in i tre undergrupper: flekterande språk, agglutinerande språk och polysyntetiska språk. I de agglutinerande språken knyts en rad av affix till en ordrot, och varje enskilt affix representerar en given grammatisk funktion. I de relativt ovanliga polysyntetiska språken kan flera ordrötter och affix fogas samman. I flekterande språk är en grupp av ordformer – ett paradigm – knutna till varandra mer eller mindre regelbundet, där varje böjningsform representerar ett komplex av grammatiska särdrag. Många språk har både syntetiska och analytiska drag, och språk kan sålunda vara syntetiska eller analytiska i olika grad. Exempelvis är svenska språket till stor del analytiskt, men inte alls i samma grad som kinesiskan. I finskan, som är ett i hög grad syntetiskt språk, säger man exempelvis talossa (inne i huset), talosta (ut ur huset) och taloon (in i huset), medan man i svenskan istället använder prepositioner. Andra språk som kan beskrivas som relativt höggradigt syntetiska är turkiska och polska. Exempel på polysyntetiska språk finns bland annat hos wichífolket i Bolivia och Argentina, där alla de tre huvuddialekterna vejós (wehwós), güisnay (weenhayek) och nocten (oktenay) är polysyntetiska. (sv)
- Línguas sintéticas são línguas que, do ponto de vista da classificação morfológica, apresentam vários morfemas em suas palavras. O português e as demais línguas indo-europeias são línguas sintéticas. (pt)
- Синтетичні мови ( грец. synthesis — поєднання) — мови, в яких граматичне значення синтезується з лексичним у межах слова (граматичне значення виражається за допомогою флексій, формотворчих афіксів, чергування звуків і суплетивізму). Синтетичні мови вважаються архаїчнішими, ніж аналітичні. Вони мають розвинуту морфологію. Наприклад, можливості, які надає угорська мова (синтетична, древня, одна з найскладніших для вивчення європейських мов), дозволять будувати слова довжиною у кілька друкованих рядків, чим підручники «лякають» новачків. Звісно, навіть не кожен угорець зрозуміє це слово, одначе приклад є показовий. Якщо правильно те, що відмінки іменників та дієвідмінювання дієслів народилися з розрізнення тих відношень (або навіть зношень), у які можуть вступати слова-тіла, способів, у який вони можуть поєднуватися одне з одним, то стає зрозумілим первісне значення флексії, тобто змінюваної частини слова (латинський корінь flex-, що має значення «вигинатися», «гнутися») — вона показує, як мають «зігнутися», змінитися слова-"тіла", щоб вступити чи бути готовими вступити у ті чи інші відносини (чи зносини). Таким чином, речення у синтетичній мові ніби будує картину цілісних тіл, що вступають у відносини і є взаємнопроникливі і взаємнопроникні; роль слова-тіла вказана у самому слові і не залежить від місця слова у реченні (можлива лише мала кількість винятків; наприклад, заперечувальна частка «не» стоїть, як правило, перед заперечуваним словом). Аналітичні ж мови відносно бідні у плані морфології, флексій, відмінків і дієвідмінювання, але розрізнення відносин, у які можуть вступати слова-тіла, відбивається у розвиненій системі прийменників. Прийменник — це особлива частина мови; вона, як відомо, ніби нічого не називає, як іменник, прикметник та інші головні частини мови, але аналітична мова без них розсипається. Українською можна сказати «дай мені те або те», але англійською вважається правильнішим казати «give that to me». У деяких старих підручниках з англійської чи французької можна було зустріти таблиці, що пояснюють відповідність відмінків російської або української прийменникам англійської чи, відповідно, французької. Багато в чому справедливо було б казати, що синтетичні мови мають на увазі відносини, у які можуть вступати слова-тіла, у той час як аналітичні мови ці відносини називають прямо (зокрема за допомогою прийменників). (uk)
- Синтети́ческие языки́ — типологический класс языков, в которых преобладают синтетические формы (флексия или агглютинация) выражения синтаксических отношений в предложении. Флексия — это добавление морфем к корневому слову, где каждая морфема придает одно и более грамматических свойств, а агглютинация — это сочетание двух или более морфем в одно слово, где каждая морфема выражает только одно грамматическое свойство. Информация, добавляемая морфемами, может включать указания грамматической категории слова, например, является ли слово субъектом или объектом в предложении. Морфология может быть реляционной или деривационной. Синтетические языки противопоставляются аналитическим языкам, в которых грамматические значения выражаются при помощи служебных слов, и полисинтетическим языкам, в которых в пределах цельнооформленного комплекса (внешне напоминающего слово) объединено несколько именных и глагольных лексических значений. Основание для деления языков на синтетические, аналитические и полисинтетические по сути является синтаксическим, поэтому это деление пересекается с морфологической классификацией языков, но не совпадает с ней. Деление языков на синтетические и аналитические предложил Август Шлейхер (изначально только для флективных языков, позднее он распространил его на языки агглютинативные). В синтетических языках грамматические значения выражаются в пределах самого слова (аффиксация, внутренняя флексия, ударение, супплетивизм), то есть формами самих слов. Для выражения отношений между словами в предложении могут быть использованы также элементы аналитического строя (служебные слова, порядок знаменательных слов, интонация). Морфемы, входящие в слово в синтетических языках, могут объединяться по принципу агглютинации, фузии, претерпевать позиционные чередования (например, тюркский сингармонизм). Синтетические формы встречаются в значительной части языков мира. Поскольку язык в принципе не бывает типологически однородным, термин «синтетические языки» применяется на практике к языкам с достаточно высокой степенью синтеза, например русскому, латинскому, армянскому, немецкому, тюркским, финно-угорским, большинству семито-хамитских. (ru)
- 综合语（Synthetic language）是一個語言學的概念，與分析語（孤立語）相對。在语言类型学中，一个有着高的语素词语比（英語：morpheme-per-word ratio）的语言。 綜合語大致可以再分為以下三個分類： 1.
* 屈折語（部分語言如英語，兼具屈折語及分析語特徵） 2.
* 黏著語（部分語言如日語，兼具黏著語及分析語特徵） 3.
* 多式綜合語 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Syntetický jazyk je označení pro jazyky, které pracují s flexí a různými typy slovotvorby.Do této skupiny patří jazyky flektivní a aglutinační. Syntetické jazyky jsou protikladem analytických jazyků. (cs)
- Hizkuntzalaritzaren esparruan, eta zehazki alorrean, hizkuntza sintetiko bat (malgukari) edo, kontrara, analitikoa den ebazteko perpausaren baitan erlazio sintaktikoak adierazteko moduari erreparatzen zaio. Hizkuntza sintetikoetan gramatika-formak eratzeko hizkiak edo afixuak (atzizki, aurrizki edo artizkiak) erabiltzen dira eta hitzok modu autonomoan funtzionatzen dute. (eu)
- Dalam tipologi, bahasa sintetis adalah bahasa dengan nisbah (rasio) morfem per kata yang tinggi, sebagai lawan dari bahasa isolatif yang memiliki nisbah rendah. Pengelompokan ini umumnya tidak bergantung pada klasifikasi menurut penggunaan morfem (seperti inflektif, aglutinatif, dll) meskipun bahasa aglutinatif memiliki kecenderungan menunjukkan sifat-sifat sintetis. Bahasa-bahasa anggota rumpun bahasa Indo-Eropa merupakan contoh bahasa sintetis.
* l
*
* s (in)
- 総合的言語（そうごうてきげんご、英: Synthetic language）とは、言語類型論における言語の分類で、単語が複数の形態素から構成される言語をいう。構成的言語、統合的言語などともいう (ja)
- 종합어(綜合語, 영어: synthetic language)는 언어유형학의 언어의 분류에서 단어가 여러 형태소로 구성된 언어를 의미한다. (ko)
- Een synthetische taal is in de morfologische taaltypologie strikt genomen elke taal waarin morfemen voorkomen, maar over het algemeen wordt de term "synthetisch" alleen gebruikt voor talen waarin de morfemen ook als porte-manteaumorfemen kunnen voorkomen, dat wil zeggen meer dan één betekenis kunnen hebben. Voorbeelden van dergelijke talen zijn het Grieks en Latijn, evenals de meeste Baltische, Slavische en Fins-Oegrische talen. Ook sommige kunsttalen zoals Esperanto en Quenya behoren tot deze groep. (nl)
- Języki syntetyczne – języki, w których formy gramatyczne tworzone są za pomocą afiksów i funkcjonują w charakterze pojedynczego słowa. Należą do nich języki fleksyjne, aglutynacyjne i polisyntetyczne; ich przeciwieństwem są języki analityczne. (pl)
- Línguas sintéticas são línguas que, do ponto de vista da classificação morfológica, apresentam vários morfemas em suas palavras. O português e as demais línguas indo-europeias são línguas sintéticas. (pt)
- 综合语（Synthetic language）是一個語言學的概念，與分析語（孤立語）相對。在语言类型学中，一个有着高的语素词语比（英語：morpheme-per-word ratio）的语言。 綜合語大致可以再分為以下三個分類： 1.
* 屈折語（部分語言如英語，兼具屈折語及分析語特徵） 2.
* 黏著語（部分語言如日語，兼具黏著語及分析語特徵） 3.
* 多式綜合語 (zh)
- Ein synthetischer Sprachbau ist in der Sprachtypologie nach August Wilhelm Schlegel ein Sprachbau, in dem die grammatische Funktion eines Wortes durch Flexion, also im Wort, kenntlich gemacht wird. Sprachen, in welchen dieses Bauprinzip vorherrscht, nennt man synthetische Sprachen. Wird also in einem Wort zugleich sowohl dessen Bedeutung als auch seine grammatischen Bestimmungen ausgedrückt, liegt ein synthetischer Sprachbau vor. Dies wird entweder durch Veränderungen am Wortstamm, (Ablaut und/oder Umlaut) oder durch Affixe, also dem Voranstellen oder Anhängen von grammatischen Endungen erreicht. Dabei haben die einzelnen Affixe zumeist mehr als nur eine Bedeutung oder Funktion in dem jeweiligen Sprachgerüst. (de)
- En tipología lingüística, lengua sintética es una lengua que tiene una gran cantidad de morfemas por palabra. Mientras que una lengua aislante es una lengua en que casi cada palabra es monomorfémica. Si bien estrictamente la distinción sintética/aislante se refiere al número de morfemas por palabras, esa distinción tiende a estar correlacionada con la distinción flexiva/analítica: las lenguas flexivas tienden a ser sintéticas y las lenguas analíticas (en:Analytic language) tienden a ser aislantes. Por esa razón a veces se usa sintética y flexiva como sinónimos, y aislante y analítica como sinónimos. (es)
- Une langue synthétique (appelé aussi fusionnelle) est, en typologie morphologique, une langue où une seule forme, un seul élément linguistique correspond à plusieurs éléments conceptuels et où les rapports grammaticaux se marquent par des modifications internes. Toutes les langues de cette catégorie font partie du groupe des langues flexionnelles. Les langues indo-européennes (sauf l'arménien, qui fait partie des langues agglutinantes), notamment, sont des langues synthétiques. Les langues slaves et les langues romanes sont d'autres langues synthétiques. (fr)
- A synthetic language uses inflection or agglutination to express syntactic relationships within a sentence. Inflection is the addition of morphemes to a root word that assigns grammatical property to that word, while agglutination is the combination of two or more morphemes into one word. The information added by morphemes can include indications of a word's grammatical category, such as whether a word is the subject or object in the sentence. Morphology can be either relational or derivational. (en)
- L'indice di sinteticità di una lingua è un coefficiente che descrive, per la lingua in questione, il grado di concentrazione di funzioni morfologiche all'interno di una parola. Nello studio dei comportamenti delle morfologie delle lingue umane l'indice di sinteticità di una lingua si definisce in pratica come il numero medio di morfemi per parola all'interno di una frase standard. Per ogni tipologia linguistica è stato calcolato l'indice di sinteticità medio caratteristico, come si evince dalla seguente tabella: Esempi di lingue sintetiche sono il greco antico e il latino. (it)
- Синтети́ческие языки́ — типологический класс языков, в которых преобладают синтетические формы (флексия или агглютинация) выражения синтаксических отношений в предложении. Флексия — это добавление морфем к корневому слову, где каждая морфема придает одно и более грамматических свойств, а агглютинация — это сочетание двух или более морфем в одно слово, где каждая морфема выражает только одно грамматическое свойство. Информация, добавляемая морфемами, может включать указания грамматической категории слова, например, является ли слово субъектом или объектом в предложении. Морфология может быть реляционной или деривационной. (ru)
- Syntetiska språk är inom språktypologi en term som används för att beskriva språk där enskilda ord ändrar form (böjs) beroende på grammatisk funktion. I dessa språk har alla ord alltså inte alltid samma oföränderliga form, som i de analytiska språken (även kallade isolerande språk), där motsvarande grammatiska funktioner i stället uttrycks genom att lägga till ord eller genom förändringar i ord- eller frasföljd. De syntetiska språken kan delas in i tre undergrupper: flekterande språk, agglutinerande språk och polysyntetiska språk. (sv)
- Синтетичні мови ( грец. synthesis — поєднання) — мови, в яких граматичне значення синтезується з лексичним у межах слова (граматичне значення виражається за допомогою флексій, формотворчих афіксів, чергування звуків і суплетивізму). Таким чином, речення у синтетичній мові ніби будує картину цілісних тіл, що вступають у відносини і є взаємнопроникливі і взаємнопроникні; роль слова-тіла вказана у самому слові і не залежить від місця слова у реченні (можлива лише мала кількість винятків; наприклад, заперечувальна частка «не» стоїть, як правило, перед заперечуваним словом). (uk)
|
