| dbo:abstract
|
- لقد دعمت روسيا حكومة بشار الأسد المُعترف بها دوليًا منذ بداية الصراع السوري في عام 2011 سياسيًا ومنذ 30 كانون الأول/سبتمبر 2015 أيضا من خلال المشاركة العسكرية المُباشرة؛ وقد مثلت هذه الأخيرة المرة الأولى منذ نهاية الحرب الباردة التي دخلت فيها روسيا نزاعًا مسلحًا خارج حدود الاتحاد السوفيتي السابق. منذ أكتوبر 2011، قامت روسيا بصفتها عضوا دائما في مجلس الأمن الدولي، بالنقض مرارًا وتِكرارًا لمشاريع القرارات التي ترعاها الدول الغربية في مجلس الأمن الدولي والتي صُمّمت للمطالبة باستقالة الرئيس السوري بشار الأسد وفتح إمكانية لعقوبات الأمم المتحدة ضد حكومته. ترفض القيادة الروسية المطلب الذي تروج له الدول الغربية وحلفاءها العرب بألا يسمح لبشار الأسد بأن يكون مشاركا في التسوية السورية. وفي كانون الثاني/يناير وشباط/فبراير 2012 رفضَ المجلس الوطني السوري المعارض والقوى الغربية مبادرات السلام الروسية. في سبتمبر 2015، أذِنَ مجلس الاتحاد وهوَ المجلس الأعلة للبرلمان الروسي للرئيس بوتي بإقحام القوات المسلحة في سوريا. اعترفت روسيا في وقتٍ لاحقٍ بأن الضربات الروسية لم تستهدف فقط داعش، ولكن أيضا جماعات معارضة في تحالف جيش الفتح وجبهة النصرة الفرع السوري لتنظيم القاعدة. بينما ذكرت منظمة العفو الدولية، في أواخر فبراير / شباط 2016، أن الطائرات الحربية الروسية استهدفت أيضاً المدنيين وعمال الإنقاذ أثناء حملات القصف. طوال فترة التدخل، تعرضت الضربات الجوية الروسية لانتقادات وتم تسليط الضوء عليها بزعم أنها شنت حملة تركز على تدمير المستشفيات والمرافق الطبية، فضلاً عن مقتل عدة آلاف من المدنيين. نتيجة لذلك، فقدت روسيا مقعدها في مجلس حقوق الإنسان التابع للأمم المتحدة في أكتوبر 2016. وجد تقرير صادر عن شركة Airwars أن هناك زيادة بنسبة 34٪ في حوادث إلحاق الضرر بالمدنيين بسبب روسيا خلال الأشهر الستة الأولى من 2018 مقارنة بعام 2017. (ar)
- Russia has supported the administration of incumbent President Bashar al-Assad of Syria since the beginning of the Syrian conflict in 2011: politically, with military aid, and (since September 2015) with direct military involvement. The 2015 deployment to Syria marked the first time since the end of the Cold War in 1991 that Russia entered an armed conflict outside the borders of the former Soviet Union. From October 2011, Russia, as a permanent member of the UN Security Council, repeatedly vetoed Western-sponsored draft resolutions in the UN Security Council that demanded the resignation of Syrian President Bashar al-Assad and that opened the possibility of United Nations sanctions against his government. The Russian leadership rejects the demands of Western powers and their Arab allies that Bashar al-Assad should not be allowed to be a participant in the Syria settlement. In January and February 2012, the opposition Syrian National Council and the Western powers dismissed Russian peace initiatives. In September 2015 the Federation Council, (the upper house of Russia's parliament) authorized the Russian president to use armed forces in Syria. Russian air and missile strikes began targeting the Islamic State of Iraq and the Levant (ISIL), the Army of Conquest, al-Nusra Front, and the Free Syrian Army. Russia has also provided armament and air support to Turkey and to the Syrian Democratic Forces in their operations against ISIL in Syria. During the course of the Russian intervention, Russia moved beyond bombing just military targets and began bombing hospitals and medical facilities. According to Airwars, between four and six thousand civilians were killed by the Russian Military actions. Due to this, Russia's seat at the UN Human Rights Council was taken away in October 2016.A report by Airwars found a 34% increase in incidents of civilian harm caused by Russia during the first six months of 2018 compared to 2017. (en)
- La Russia ha sostenuto l'amministrazione del presidente della Siria in carica Bashar al-Assad sin dall'inizio del conflitto siriano nel 2011: politicamente, con aiuti militari e (dal settembre 2015) attraverso la missione in Siria (Russo: Миссия в Сирии Missiya v Sirii) con intervento militare diretto. Il dispiegamento del 2015 in Siria segnò il primo caso, dopo la fine della Guerra Fredda nel 1991, in cui la Russia entrò in un conflitto armato fuori dei confini appartenuti all'Unione sovietica. Dall'ottobre 2011 la Russia, come membro permanente del Consiglio di sicurezza delle Nazioni Unite, pose ripetutamente il veto alle proposte di risoluzione, sostenute dal mondo occidentale, al Consiglio stesso, che chiedevano le dimissioni del presidente siriano Bashar al-Assad e che aprivano la possibilità di sanzioni delle Nazioni Unite contro il suo governo. I vertici politici russi respingono le richieste delle potenze occidentali e dei loro alleati arabi intese ad escludere Bashar-al-Assad dalla partecipazione alla composizione del conflitto siriano. Tra gennaio e febbraio 2012 il consiglio nazionale siriano di opposizione e le potenze occidentali rigettarono le iniziative di pace russe. Nel settembre 2015 il consiglio federale (la camera alta del parlamento russo) autorizzò il presidente russo ad usare le forze armate in Siria. I russi iniziarono a colpire con attacchi aerei e missilistici l'ISIS, l', il Fronte al-Nusra, e l'Esercito siriano libero. La Russia fornì anche armamenti e supporto aereo alla Turchia e alle Forze Democratiche Siriane nelle rispettive operazioni contro l'ISIS in Siria. Nel corso dell'intervento, gli attacchi aerei russi sono risultati controversi, per aver apparentemente preso di mira di proposito ospedali e strutture sanitarie ed anche per aver ucciso parecchie migliaia di civili. Per questo motivo la Russia perse il suo seggio nel Consiglio per i diritti umani delle Nazioni Unite. Uno studio di rilevò un aumento del 34% negli incidenti con danni a civili causati dalla Russia nei primi sei mesi del 2018 rispetto al 2017. (it)
- З початку громадянської війни в Сирії 2011 року Росія підтримує сирійський уряд під керівництвом Башара Асада, забезпечуючи його зброєю, навчанням та військовими радниками. У жовтні 2011 року і в лютому 2012 року, Росія блокувала західні важливі резолюції в Раді Безпеки ООН, оскільки вони створювали передумови для запровадження санкцій, або навіть військової інтервенції проти сирійського уряду Асада. Росія заявила, що громадянська війна у Сирії «викликана США», що прагнуть до так званої демократичної революції в Сирії, а також звинуватила уряд США в озброєнні та навчанні так званої помірної сирійської опозиції. У вересні 2015 року російська Рада Федерації затвердила використання російських військових у Сирії на прохання президента Сирії Башара Асада,. Західні країни заявили, що російські удари спрямовані не тільки на ІДІЛ, але й на інші повстанські групи, що входять до коаліції Армії завоювання. Станом на 2015 рік Росія хотіла створити єдиний фронт проти ІДІЛ, до якого входитиме й уряд Асада. Західні держави, проте, заявили, що уряд Асада не повинен отримати місце в коаліції проти ІДІЛ. (uk)
- С самого начала гражданского противостояния в Сирии весной 2011 года Россия оказывала дипломатическую поддержку президенту Башару Асаду, блокируя (совместно с КНР) в Совете Безопасности ООН проекты антисирийских резолюций западных и арабских стран, предполагавшие наложение санкций, либо даже военную интервенцию, против правительства Асада. Россия поддержала сирийское правительство поставками оружия, военной техники и боеприпасов, а также организацией обучения специалистов и предоставлением военных советников. Российское руководство с самого начала заняло чёткую позицию по Сирии, несмотря на резкие разногласия с США и Европой. Отказываясь использовать своё влияние для давления на президента Асада и призывая обе враждующие стороны совместно добиваться национального примирения, российское руководство было уверено, что исходит из равновзвешенной позиции. Позиция России по Сирии определяется её представлениями о миропорядке, согласно которым применение силы должно осуществляться под контролем ООН, а смена режимов за счёт вмешательства извне недопустима. Российское руководство расценивало «арабскую весну» как исламистскую революцию, в которой на первый план выходят экстремисты. Оно опасалось радикализации конфликта в Сирии и его распространения на другие страны. В сентябре 2015 года Совет Федерации в ответ на просьбу президента Сирии Башара Асада дал согласие на использование российских Вооружённых сил для борьбы с терроризмом в Сирии (т. н. «Исламским государством»). 30 сентября 2015 авиационная группа ВВС России в Сирии начала нанесение ударов по объектам антиправительственных сил. При этом администрация США обвиняла Россию в том, что цель её участия в конфликте заключалась не в борьбе с «Исламским государством», а в содействии сохранению власти Башара Асада. Непосредственное участие России в войне в Сирии стало важнейшим событием в новейшей истории российской внешней политики, поскольку никогда прежде Вооружённые силы России не участвовали напрямую в военных действиях на территории арабских стран. До этого периода вовлечённость России в конфликты на Ближнем Востоке была лишь опосредованной. Начав превентивную войну против организации «Исламское государство», Россия одновременно стала участником гражданской войны в Сирии и геополитического противоборства на Ближнем Востоке между соперничающими региональными державами. Вступление России в сирийскую войну произошло на фоне начавшейся в 2014 году острой конфронтации с США. Речь, таким образом, идёт не столько о соперничестве между двумя державами за влияние в стране и регионе в целом, сколько об утверждении новых основ глобального порядка.Военная операция РФ в Сирии, проводимая параллельно с дипломатическими усилиями России на сирийском направлении, рассматривается как проверка способности России выступать на мировой сцене в качестве великой державы, способной решающим образом влиять на ход военно-политических событий. Подводя в ноябре 2017 года итоги «работы в Сирии за последние два года», президент Владимир Путин самым значимым результатом назвал создание усилиями России, Турции и Ирана зон деэскалации. Договорённости об их создании были выработаны в рамках переговорного процесса в Астане, инициированного этими тремя государствами. Как показало дальнейшее развитие событий, именно ускоренный переход к новому этапу сирийского урегулирования к концу 2017 года стал основной задачей российской дипломатии на Ближнем Востоке. Этот этап предполагает завершение активной фазы боевых действий и начало межсирийского диалога с максимально широким вовлечением в него национальных и религиозных групп. Объявив о завершении своей военной операции[когда?], Россия предложила провести в Сочи Конгресс народов Сирии. На подготовку этого форума потребовалось несколько месяцев, при этом ряд оппозиционных группировок решили его бойкотировать. Конгресс сирийского национального диалога состоялся 29-30 января 2018 года. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- لقد دعمت روسيا حكومة بشار الأسد المُعترف بها دوليًا منذ بداية الصراع السوري في عام 2011 سياسيًا ومنذ 30 كانون الأول/سبتمبر 2015 أيضا من خلال المشاركة العسكرية المُباشرة؛ وقد مثلت هذه الأخيرة المرة الأولى منذ نهاية الحرب الباردة التي دخلت فيها روسيا نزاعًا مسلحًا خارج حدود الاتحاد السوفيتي السابق. منذ أكتوبر 2011، قامت روسيا بصفتها عضوا دائما في مجلس الأمن الدولي، بالنقض مرارًا وتِكرارًا لمشاريع القرارات التي ترعاها الدول الغربية في مجلس الأمن الدولي والتي صُمّمت للمطالبة باستقالة الرئيس السوري بشار الأسد وفتح إمكانية لعقوبات الأمم المتحدة ضد حكومته. (ar)
- Russia has supported the administration of incumbent President Bashar al-Assad of Syria since the beginning of the Syrian conflict in 2011: politically, with military aid, and (since September 2015) with direct military involvement. The 2015 deployment to Syria marked the first time since the end of the Cold War in 1991 that Russia entered an armed conflict outside the borders of the former Soviet Union. (en)
- La Russia ha sostenuto l'amministrazione del presidente della Siria in carica Bashar al-Assad sin dall'inizio del conflitto siriano nel 2011: politicamente, con aiuti militari e (dal settembre 2015) attraverso la missione in Siria (Russo: Миссия в Сирии Missiya v Sirii) con intervento militare diretto. Il dispiegamento del 2015 in Siria segnò il primo caso, dopo la fine della Guerra Fredda nel 1991, in cui la Russia entrò in un conflitto armato fuori dei confini appartenuti all'Unione sovietica. (it)
- С самого начала гражданского противостояния в Сирии весной 2011 года Россия оказывала дипломатическую поддержку президенту Башару Асаду, блокируя (совместно с КНР) в Совете Безопасности ООН проекты антисирийских резолюций западных и арабских стран, предполагавшие наложение санкций, либо даже военную интервенцию, против правительства Асада. Россия поддержала сирийское правительство поставками оружия, военной техники и боеприпасов, а также организацией обучения специалистов и предоставлением военных советников. (ru)
- З початку громадянської війни в Сирії 2011 року Росія підтримує сирійський уряд під керівництвом Башара Асада, забезпечуючи його зброєю, навчанням та військовими радниками. У жовтні 2011 року і в лютому 2012 року, Росія блокувала західні важливі резолюції в Раді Безпеки ООН, оскільки вони створювали передумови для запровадження санкцій, або навіть військової інтервенції проти сирійського уряду Асада. Станом на 2015 рік Росія хотіла створити єдиний фронт проти ІДІЛ, до якого входитиме й уряд Асада. Західні держави, проте, заявили, що уряд Асада не повинен отримати місце в коаліції проти ІДІЛ. (uk)
|
.jpg){kind=link}
_04.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_05.jpg){kind=link}
_06.jpg){kind=link}
_06.jpg){kind=link}
_04.jpg){kind=link}
_05.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}