| dbo:abstract
|
- Jako Rudé léto (anglicky Red Summer) je označováno období od konce zimy do začátku podzimu roku 1919, během kterého se ve více než třech desítkách měst po celých Spojených státech a v jednom venkovském okrese v Arkansasu odehrál bílý rasistický terorismus a rasové nepokoje. Termín „Rudé léto“ vymyslel aktivista a autor , který byl od roku 1916 zaměstnán jako tajemník u Národní asociace pro povýšení barevných lidí (NAACP). V roce 1919 organizoval mírové protesty proti rasovému násilí, k němuž došlo v létě. Ve většině případů útoky sestávaly z násilí páchaného bílými na černých. Mnoho Afroameričanů se však také bránilo, zejména při rasových nepokojích v Chicagu a Washingtonu, které vyústily v 38, respektive 15 úmrtí, spolu s ještě větším počtem zranění a rozsáhlými škodami na majetku v Chicagu. Nejvyšší počet mrtvých byl přesto zaznamenán na venkově v okolí Elaine v Arkansasu, kde bylo zabito odhadem 100–240 černochů a pět bílých – událost, nyní známá jako . Tyto protičernošské nepokoje se vyvinuly ze sociálního napětí po skončení světové války. Obecně měly vztah k demobilizaci černých a bílých příslušníků ozbrojených sil Spojených států po první světové válce. Další roli hrál poválečný ekonomický propad. Třetím důvodem byla větší konkurence na trzích práce a bydlení mezi Euroameričany a Afroameričany. Toto období bylo rovněž poznamenáno pracovními nepokoji, kvůli nimž někteří průmyslníci využívali černochy jako stávkokaze, což dále vzbuzovalo nelibost bílých pracovníků. Nepokoje a zabíjení byly rozsáhle dokumentovány tiskem, který se spolu s federální vládou obával socialistického a komunistického vlivu na černé hnutí za občanská práva, v souvislosti s bolševickou revolucí v Rusku v roce 1917. Báli se také zahraničních anarchistů, kteří právě v té době výrazně zvýšili svou činnost a posílali bomby do domů a podniků významných osobností a vládních představitelů (období tzv. ). (cs)
- L'Estiu Vermell és el nom que rep el període d'incidents de l'estiu de 1919 als Estats Units, on la repressió de protestes racials va causar més d'un centenar de morts i nombrosos ferits. Diversos grups d'homes blancs van atacar poblacions negres i la resposta d'aquestes va incrementar els aldarulls al carrer de les ciutats amb més tensions ètniques, incloent-hi la capital. La causa del descontentament radica en l'augment de l'atur després de la primera guerra mundial. La creixent població afroamericana omplia els llocs de treball menys qualificats, especialment en l'àmbit de la construcció del ferrocarril i la població blanca va protestar per la manca de feina per a tothom. El racisme instal·lat a al societat nord-americana va esclatar amb diversos conflictes que van iniciar-se com a protestes laborals i van degenerar en enfrontaments ètnics. Els linxaments, atacs a habitatges i violència urbana van fer mobilitzar la policia i els congressistes, els quals van acusar els bolxevics d'atiar les protestes. Diverses associacions en defensa dels drets civils van ser creades a conseqüència de l'Estiu Vermell. (ca)
- El Verano Rojo de 1919 hace referencia a los disturbios de carácter racial ocurridos en más de una treintena de ciudades de los Estados Unidos durante el verano y principios del otoño de 1919. En la mayoría de los casos los disturbios se debían a que las personas de etnia blanca atacaban a los afroamericanos. En algunos casos, la población de afroamericanos respondió con fuerza a los ataques, especialmente en Chicago, donde, junto a Washington D. C. y Elaine (Arkansas) se produjo el mayor número de víctimas mortales. Los disturbios se produjeron en el marco de las posguerra, motivados por la desmovilización de los veteranos de la Primera Guerra Mundial. Además, durante esta época, existían fuertes enemistades entre los afroamericanos y los inmigrantes europeos que rivalizaban por el trabajo en las principales ciudades estadounidenses como Nueva York, Baltimore, Boston o Filadelfia. En una época de fuertes protestas laborales, muchos industriales utilizaron a los negros como esquiroles, lo que aumentó el resentimiento. El término Verano Rojo (en su original en inglés: Red Summer) es un término acuñado por el activista y escritor James Weldon Johnson. Secretario local desde 1916 de la Asociación Nacional para el Progreso de las Personas de Color (en inglés: National Association for the Advancement of Colored People o NAACP), Johnson contribuyó a construir y potenciar distintas ramas locales de la organización. En 1919, organizó protestas pacíficas contra la violencia racial de aquel verano. (es)
- L’été rouge, en anglais : Red Summer, désigne aux États-Unis, une longue période allant de la fin de l'hiver au début de l'automne 1919, marquée par des centaines de morts et un plus grand nombre de blessés, à la suite d'attaques terroristes de suprémacistes blancs, envers la population afro-américaine, dans plus d'une trentaine de villes et un comté rural. Dans la plupart des cas, les Blancs attaquaient les Afro-Américains. Dans certains cas, de nombreux Noirs ont riposté, notamment à Chicago et à Washington DC. Le plus grand nombre de morts est survenu dans la zone rurale autour d'Elaine en Arkansas, où environ 100 à 240 Noirs et cinq Blancs ont été tués. Les évènements de Chicago et ceux de Washington, D.C. ont fait respectivement 38 et 15 morts, et de nombreux autres blessés, avec des dégâts matériels considérables à Chicago. Les émeutes raciales contre les Noirs résultent de diverses tensions sociales de l'après-guerre, liées à la démobilisation des anciens combattants, de la Première Guerre mondiale, tant noirs que blancs, et à la concurrence pour l'emploi et le logement entre les Afro-Américains et les euro-Américains. De plus, c'était une période de troubles sociaux où certains industriels utilisaient les Noirs comme briseurs de grève, ce qui augmentait le ressentiment. Les émeutes ont été largement documentées dans la presse qui, avec le gouvernement fédéral, craignait l'influence socialiste et communiste sur le mouvement afro-américain des droits civiques après la révolution bolchévique en Russie. Ils craignaient également les anarchistes étrangers, qui avaient lancé des bombes contre des maisons et des entreprises d'éminents chefs d'entreprise et celles de dirigeants gouvernementaux. James Weldon Johnson, militant des droits civiques des Noirs et écrivain, invente le terme «Red Summer». Il était employé comme secrétaire, depuis 1916, par la National Association for the Advancement of Colored People (NAACP). En 1919, il organise des manifestations pacifiques contre la violence raciale de cet été-là. (fr)
- Red Summer was a period in mid-1919 during which white supremacist terrorism and racial riots occurred in more than three dozen cities across the United States, and in one rural county in Arkansas. The term "Red Summer" was coined by civil rights activist and author James Weldon Johnson, who had been employed as a field secretary by the National Association for the Advancement of Colored People (NAACP) since 1916. In 1919, he organized peaceful protests against the racial violence. In most instances, attacks consisted of white-on-black violence. Numerous African Americans fought back, notably in the Chicago and Washington, D.C. race riots, which resulted in 38 and 15 deaths, respectively, along with even more injuries, and extensive property damage in Chicago. Still, the highest number of fatalities occurred in the rural area around Elaine, Arkansas, where an estimated 100–240 black people and five white people were killed—an event now known as the Elaine massacre. The anti-black riots developed from a variety of post-World War I social tensions, generally related to the demobilization of both black and white members of the United States Armed Forces following World War I; an economic slump; and increased competition in the job and housing markets between ethnic European Americans and African Americans. The time would also be marked by labor unrest, for which certain industrialists used black people as strikebreakers, further inflaming the resentment of white workers. The riots and killings were extensively documented by the press, which, along with the federal government, feared socialist and communist influence on the black civil rights movement of the time following the 1917 Bolshevik Revolution in Russia. They also feared foreign anarchists, who had bombed the homes and businesses of prominent figures and government leaders. (en)
- 赤い夏（英語: Red Summer）は、アメリカ合衆国の36以上の都市において1919年の夏から初秋にかけて発生した人種暴動事件である。白人がアフリカ系アメリカ人を襲った事件がほとんどだが、一部では黒人も反撃し、特にシカゴ、ワシントンD.C.、アーカンソー州のでは多くの死者を出した。 暴動は第一次世界大戦後の軍人除隊に引き起こされた社会不安に引き続いて起きた。白人も黒人も就職を争ったのである。人権活動家であり、著作家でもあったは「赤い夏」という言葉を造語した。彼は1916年より全米黒人地位向上協会 (NAACP) の地方書記（英: Field secretary）として雇用され、その団体の憲章を作成した。1919年、彼は人種暴動に対して非暴力的に抗議すべきであると訴えた。 (ja)
- Czerwone lato (ang. Red Summer) – określenie krwawych zamieszek na tle rasowym, które miały miejsce w Stanach Zjednoczonych latem i wczesną jesienią 1919 roku. W większości przypadków były to ataki białych obywateli na Afroamerykanów. Zamieszki wystąpiły w ponad 30 amerykańskich miastach, przy czym najwięcej ofiar śmiertelnych odnotowano w Chicago, Waszyngtonie i Elaine. Termin „Czerwone lato” został wprowadzony przez dziennikarza Jamesa Weldona Johnsona, który od 1916 pracował w NAACP (Krajowe Stowarzyszenie Postępu Ludzi Kolorowych). W 1919 roku organizował pokojowe protesty przeciwko przemocy na tle rasowym. (pl)
- Red Summer (ou "Verão Vermelho") foi um período de revoltas raciais e confrontos entre as comunidades branca e afro-americana que durou boa parte de 1919. Resultou em centenas de mortos por todos os Estados Unidos, sendo a maioria das vítimas negros que foram mortos em linchamentos e, principalmente, atentados terroristas perpetrados por supremacistas brancos. A comunidade afro-americana, revoltada com a inação das autoridades (ou em alguns casos, a polícia demonstrava apoio aos agressores brancos), protestavam nas ruas e revoltas irromperam por todo o país, provocando respostas ainda mais violentas das autoridades e de gangues de brancos. Foi reportado que, de fato, a maioria dos ataques eram de brancos contra negros, sendo estes últimos a maioria esmagadora das fatalidades. Em alguns casos, a comunidade negra tentava reagir, notavelmente em Chicago e Washington, DC. O maior número de fatalidades aconteceu na zona rural de Elaine, Arkansas, onde foi estimado que entre 100 e 240 negros e cinco brancos foram mortos; cerca de 38 pessoas morreram em Chicago e 28 em Washington, além de centenas de feridos e extensos dados a propriedades, especialmente em Chicago. As revoltas raciais contra negros, resultado de uma variedade de tensões sociais nos Estados Unidos pós-Primeira Guerra Mundial, muito relacionadas a desmobilização de milhares de soldados veteranos da guerra, tanto brancos quanto negros. A economia do país não estava boa, havia competição por empregos e oportunidades de moradia entre as comunidades branca e negra. Além disso, havia tensões trabalhistas, com industrialistas utilizando mão-de-obra negra quando havia greves (a comunidade negra, mais empobrecida, raramente aderia as greves), para grande descontentamento dos trabalhadores brancos. As revoltas e as mortes foram extensamente cobertas pela imprensa, que, junto com o governo federal, temia a influência socialista e comunista no movimento dos direitos civis, enquanto o mundo assistia a Revolução Bolchevique na Rússia. Também havia o medo de anarquistas estrangeiros se infiltrando, que colocavam bombas em negócios e alvos do governo federal. O ativista de direitos civis e escritor James Weldon Johnson cunhou o termo "Red Summer"; ele trabalhava como secretário para a Associação Nacional para o Progresso de Pessoas de Cor (NAACP). Em 1919, Johnson organizou protestos pacíficos contra a violência racial que ocorreu naquele verão. Embora não tenha sido a primeira revolta racial na história dos Estados Unidos, muitos historiadores apontam para o "Verão Vermelho" como o início da resistência mais enfática da comunidade negra contra a opressão que sofriam pelas mãos da comunidade branca, com um evento galvanizador de emoções mas também estimulador de medo para os brancos a respeito de futuras revoltas. (pt)
- 1919年红色夏季（英語：Red Summer）指美国1919年夏季直至初秋發生的一系列血腥。 骚乱以白人袭击非裔美国人为主，在多达34个城市发生。某些城市的黑人则相应地做出了反击，引发团体冲突，导致了大量死亡，例如芝加哥、华盛顿特区以及阿肯萨斯州的伊莲市（Elaine）。 (zh)
- «Красное лето» (англ. Red Summer) — кровавые расовые беспорядки, которые произошли в Соединенных Штатах в течение лета и начале осени 1919 года. В большинстве случаев, белые нападали на афроамериканцев, это произошло более чем в тридцати американских городах. В некоторых случаях чернокожие ответили самообороной и ответными нападениями, в частности, в Чикаго, в Вашингтоне и городке Элейн, Арканзас; в этих городах было зафиксировано наибольшее число смертельных случаев. (ru)
- Червоне літо (Red Summer of 1919) — термін, уведений афроамериканським письменником, політиком, науковцем і борцем за права людини Джеймсом Велдоном Джонсоном (James Weldon Johnson). Використовується для опису кривавих расових бунтів, що спалахували впродовж літа–осені 1919 року в кількох містах як Півдня, так і Півночі США. Найбільша кількість жертв зафіксована в містах Чикаго, Вашингтон та Елейн (штат Арканзас). В цей період у Штатах сталося 26 бунтів, у яких жертвами фізичного насильства були чорношкірі. Ці виступи були спровоковані повоєнними расизмом, безробіттям, інфляцією та насильством з боку радикальних політичних груп. У 1919 було підраховано, що за час Першої світової війни трудова міграція з аграрного Півдня до індустріальних міст Півночі та Середнього Заходу охопила 500,000 афроамериканців. Під час війни афроамериканські робітники заповнили багато робочих місць, залишених мобілізованими білими чи створених через військові потреби. В деяких містах чорні були взяті на роботу як штрейкбрехери, особливо під час страйків 1917 року. Деякі невдоволені чорношкірі робітники приєднувалися до радикальних політичних організацій, таких як Братство Африканської Крові (African Blood Brotherhood) чи Компартія. Всі ці дії підвищували обурення та підозру в середовищі білих, особливо серед робітничого класу. Після війни різка демобілізація та відсутність контролю за цінами призвели до інфляції та безробіття. В результаті, конкуренція між чорними та білими за робочі місця стала дуже жорсткою. Білі робітники були обурені заміщенням їх менш кваліфікованими працівниками. Нестабільність була підігріта тривогами щодо нових віянь від нещодавніх іммігрантів з Європи. Серед них було чимало членів радикальних політичних чи профспілкових організацій — комуністів, Індустріальних робітників світу (Industrial Workers of the World, IWW), анархістів (таких, як Луїджі Галлеані, Luigi Galleani), що відкрито пропагували насильницьке скинення уряду і «пропаганду дією». Це був час «Червоного страху» (First Red Scare) — боязні анархізму та іншої радикальної політичної пропаганди після більшовицької революції в Росії. Афроамериканці, приваблені ідеєю самостійного врядування, побудованого на Марксових принципах (як Cyril Briggs), приваблені політичною філософією соціалізму чи комунізму (як W. E. B. Du Bois) чи навіть ті, хто просто захищав расову рівність, трудові права чи право на самозахист чорношкірих, були затавровані як радикали чи революціонери. На відміну від раніших расових заворушень в історії США, заворушення 1919 вперше зафіксували організований чорний спротив, частково завдяки зростанню руху збройного опору на чолі з Братством Африканської Крові. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- 赤い夏（英語: Red Summer）は、アメリカ合衆国の36以上の都市において1919年の夏から初秋にかけて発生した人種暴動事件である。白人がアフリカ系アメリカ人を襲った事件がほとんどだが、一部では黒人も反撃し、特にシカゴ、ワシントンD.C.、アーカンソー州のでは多くの死者を出した。 暴動は第一次世界大戦後の軍人除隊に引き起こされた社会不安に引き続いて起きた。白人も黒人も就職を争ったのである。人権活動家であり、著作家でもあったは「赤い夏」という言葉を造語した。彼は1916年より全米黒人地位向上協会 (NAACP) の地方書記（英: Field secretary）として雇用され、その団体の憲章を作成した。1919年、彼は人種暴動に対して非暴力的に抗議すべきであると訴えた。 (ja)
- 1919年红色夏季（英語：Red Summer）指美国1919年夏季直至初秋發生的一系列血腥。 骚乱以白人袭击非裔美国人为主，在多达34个城市发生。某些城市的黑人则相应地做出了反击，引发团体冲突，导致了大量死亡，例如芝加哥、华盛顿特区以及阿肯萨斯州的伊莲市（Elaine）。 (zh)
- «Красное лето» (англ. Red Summer) — кровавые расовые беспорядки, которые произошли в Соединенных Штатах в течение лета и начале осени 1919 года. В большинстве случаев, белые нападали на афроамериканцев, это произошло более чем в тридцати американских городах. В некоторых случаях чернокожие ответили самообороной и ответными нападениями, в частности, в Чикаго, в Вашингтоне и городке Элейн, Арканзас; в этих городах было зафиксировано наибольшее число смертельных случаев. (ru)
- L'Estiu Vermell és el nom que rep el període d'incidents de l'estiu de 1919 als Estats Units, on la repressió de protestes racials va causar més d'un centenar de morts i nombrosos ferits. Diversos grups d'homes blancs van atacar poblacions negres i la resposta d'aquestes va incrementar els aldarulls al carrer de les ciutats amb més tensions ètniques, incloent-hi la capital. (ca)
- Jako Rudé léto (anglicky Red Summer) je označováno období od konce zimy do začátku podzimu roku 1919, během kterého se ve více než třech desítkách měst po celých Spojených státech a v jednom venkovském okrese v Arkansasu odehrál bílý rasistický terorismus a rasové nepokoje. Termín „Rudé léto“ vymyslel aktivista a autor , který byl od roku 1916 zaměstnán jako tajemník u Národní asociace pro povýšení barevných lidí (NAACP). V roce 1919 organizoval mírové protesty proti rasovému násilí, k němuž došlo v létě. (cs)
- El Verano Rojo de 1919 hace referencia a los disturbios de carácter racial ocurridos en más de una treintena de ciudades de los Estados Unidos durante el verano y principios del otoño de 1919. En la mayoría de los casos los disturbios se debían a que las personas de etnia blanca atacaban a los afroamericanos. En algunos casos, la población de afroamericanos respondió con fuerza a los ataques, especialmente en Chicago, donde, junto a Washington D. C. y Elaine (Arkansas) se produjo el mayor número de víctimas mortales. Los disturbios se produjeron en el marco de las posguerra, motivados por la desmovilización de los veteranos de la Primera Guerra Mundial. Además, durante esta época, existían fuertes enemistades entre los afroamericanos y los inmigrantes europeos que rivalizaban por el traba (es)
- Red Summer was a period in mid-1919 during which white supremacist terrorism and racial riots occurred in more than three dozen cities across the United States, and in one rural county in Arkansas. The term "Red Summer" was coined by civil rights activist and author James Weldon Johnson, who had been employed as a field secretary by the National Association for the Advancement of Colored People (NAACP) since 1916. In 1919, he organized peaceful protests against the racial violence. (en)
- L’été rouge, en anglais : Red Summer, désigne aux États-Unis, une longue période allant de la fin de l'hiver au début de l'automne 1919, marquée par des centaines de morts et un plus grand nombre de blessés, à la suite d'attaques terroristes de suprémacistes blancs, envers la population afro-américaine, dans plus d'une trentaine de villes et un comté rural. Dans la plupart des cas, les Blancs attaquaient les Afro-Américains. Dans certains cas, de nombreux Noirs ont riposté, notamment à Chicago et à Washington DC. Le plus grand nombre de morts est survenu dans la zone rurale autour d'Elaine en Arkansas, où environ 100 à 240 Noirs et cinq Blancs ont été tués. Les évènements de Chicago et ceux de Washington, D.C. ont fait respectivement 38 et 15 morts, et de nombreux autres blessés, avec des (fr)
- Czerwone lato (ang. Red Summer) – określenie krwawych zamieszek na tle rasowym, które miały miejsce w Stanach Zjednoczonych latem i wczesną jesienią 1919 roku. W większości przypadków były to ataki białych obywateli na Afroamerykanów. Zamieszki wystąpiły w ponad 30 amerykańskich miastach, przy czym najwięcej ofiar śmiertelnych odnotowano w Chicago, Waszyngtonie i Elaine. (pl)
- Red Summer (ou "Verão Vermelho") foi um período de revoltas raciais e confrontos entre as comunidades branca e afro-americana que durou boa parte de 1919. Resultou em centenas de mortos por todos os Estados Unidos, sendo a maioria das vítimas negros que foram mortos em linchamentos e, principalmente, atentados terroristas perpetrados por supremacistas brancos. A comunidade afro-americana, revoltada com a inação das autoridades (ou em alguns casos, a polícia demonstrava apoio aos agressores brancos), protestavam nas ruas e revoltas irromperam por todo o país, provocando respostas ainda mais violentas das autoridades e de gangues de brancos. Foi reportado que, de fato, a maioria dos ataques eram de brancos contra negros, sendo estes últimos a maioria esmagadora das fatalidades. Em alguns cas (pt)
- Червоне літо (Red Summer of 1919) — термін, уведений афроамериканським письменником, політиком, науковцем і борцем за права людини Джеймсом Велдоном Джонсоном (James Weldon Johnson). Використовується для опису кривавих расових бунтів, що спалахували впродовж літа–осені 1919 року в кількох містах як Півдня, так і Півночі США. Найбільша кількість жертв зафіксована в містах Чикаго, Вашингтон та Елейн (штат Арканзас). В цей період у Штатах сталося 26 бунтів, у яких жертвами фізичного насильства були чорношкірі. (uk)
|
