| dbo:abstract
|
- 1549ko Berrespen pragmatikoa Karlos Habsburgokoak (Karlos V.a Germaniako Erromatar Inperio Santukoa eta I.a Espainiakoa) 1549an egindako berrespen pragmatiko bat izan zen, Hamazazpi Probintziak berrantolatzeko asmoz egina. Bere plana Germaniako Erromatar Inperio Santuko unitate administratiboak zentralizatzea zen. Berrespen pragmatikoak lurraldeen aglomerazio hau batu eta entitate bakarra sortzen zuen. Aurreantzean Habsburgotarren oinordekoek hartuko zuten agindua lurralde hauetan. Hamazazpi Probintzietako suzesio legea antolatzen zuen eta, beraz, pertsona bakarrak hartuko zuten agintea Karlos hil eta gero. Neurri honek Herbehereak batu zituen entitate administratibo bakar batean. Karlosen abdikazioaren ostean, 1555an, Hamazazpi Probintziak Filipe II.a Espainiakoaren esku geratu ziren. Berrespen pragmatiko hau Habsburgotarrek aurkako adibidetzat hartzen da. Herbehereetako matxinadaren arrazoietako bat izan zen. Aurretik 17 probintzietako bakoitzak bere lege, ohitura eta praktika politikoak zituen. Lege berri honekin hainbat herritarren haserrea piztu zen, euren probintziak entitate bereizi gisa ikusten baitzituzten. Honek, monarkiaren beste ekintza batzuekin batera (adibidez, apezpiku berriak izendatzea edo heresiaren aurkako legeak sortzea) Herbehereetako matxinadaren pizgarri izango zen. (eu)
- The Pragmatic Sanction of 1549 was an edict, promulgated by Charles V, Holy Roman Emperor, reorganising the Seventeen Provinces of the present-day Netherlands, Belgium, and Luxembourg into one indivisible territory, while retaining existing customs, laws, and forms of government within the provinces. It was his plan to centralize the administrative units of the Holy Roman Empire. The Pragmatic Sanction transformed the agglomeration of lands into a unified entity, of which the Habsburgs would be the heirs. By streamlining the succession law in all Seventeen Provinces and declaring that all of them would be inherited by one heir, Charles effectively united the Netherlands as one entity. After Charles' abdication in 1555, the Seventeen Provinces passed to his son, Philip II of Spain. The Pragmatic Sanction is said to be one example of the Habsburg contest with particularism that contributed to the Dutch Revolt. Each of the provinces had its own laws, customs and political practices. The new policy, imposed from the outside, angered many inhabitants, who viewed their provinces as distinct entities. It and other monarchical acts, such as the creation of bishoprics and promulgation of laws against heresy, stoked resentments, which fired the eruption of the Dutch Revolt. (en)
- La Pragmatique Sanction de 1549 est un édit promulgué le 4 novembre 1549 par l'empereur Charles Quint, aussi souverain des Pays-Bas en tant qu'arrière-petit-fils de Charles le Téméraire, à la suite de la transaction d'Augsbourg du 26 juin 1548. Cet édit unifie le régime successoral des dix-sept provinces des Pays-Bas (allant du comté de Frise au comté d'Artois) afin de les maintenir en un bloc indivisible : la succession se fera désormais partout par ordre de primogéniture mâle puis femelle, en ligne directe puis collatérale. Charles désigne aussi son fils Philippe, futur roi d'Espagne, comme héritier des Pays-Bas. Cette mesure est une étape du processus d'unification commencé par les ducs de Bourgogne de la maison de Valois, mais une autre étape importante est, dix ans plus tard, la réorganisation des diocèses des Pays-Bas avec la création de trois archidiocèses néerlandais. (fr)
- La Prammatica Sanzione del 1549 è un editto promulgato il 4 novembre 1549 dall'imperatore Carlo V che riorganizzava il territorio delle diciassette province dei Paesi Bassi, poste sotto il suo diretto dominio, come un'entità territoriale integrata e con statuti di autonomia rispetto all'Impero. Bandiera dei Paesi Bassi spagnoli Tale editto stabiliva l'unificazione dei Paesi Bassi, che divenivano un'entità separata dal Sacro Romano Impero e dal Regno di Francia. Fino ad allora infatti le diverse "province belghe" erano feudi sia del regno di Francia che dell'impero. Ciò completò il processo per l'unità delle province, iniziato già dai duchi di Borgogna. L'unificazione ebbe luogo nel quadro della successione a Carlo V: la Sanzione determinò che le province dovessero rimanere unite nel futuro ed ereditate dallo stesso monarca come uno stato compatto. Per ribadire questo concetto Carlo V fondò il titolo di Heer der Nederlanden ("Signore dei Paesi Bassi"), che però poteva essere attribuito solo a lui stesso od a un suo figlio. All'abdicazione di Carlo V, avvenuta nel 1556, i suoi domini vennero divisi tra suo figlio, Filippo II, Re di Spagna e suo fratello minore, Ferdinando I, Imperatore del Sacro Romano Impero. Le Diciassette Province andarono a Filippo II. (it)
- 1549年の国事詔書（1549ねんのこくじしょうしょ、フランス語: Pragmatique sanction de 1549）は、神聖ローマ皇帝カール5世の勅令。国事詔書は現オランダ、ベルギー、ルクセンブルクにあたるネーデルラント17州を不可分な1つの領土に再編した。既存の慣習や法律などは残された。 (ja)
- De Pragmatieke Sanctie van 4 november 1549 was een regeling voor de erfopvolging van de heersers over de verschillende graafschappen, hertogdommen en heerlijkheden in de Habsburgse Nederlanden, die werd uitgevaardigd door keizer Karel V. Hij bepaalde hierin dat de Zeventien Provinciën steeds als één en ondeelbaar geheel overgeërfd zouden worden aan één heerser. (nl)
- A Pragmática Sanção de 1549 foi um édito, promulgado pelo imperador Carlos V, reorganizando administrativamente os diversos territórios que compunham a região dos Países Baixos, designadas por Dezassete Províncias. Tratava-se do plano do imperador para centralizar as unidades administrativas do Sacro Império Romano-Germânico. A Pragmática Sanção transformou este aglomerado de 17 feudos numa entidade unificada, da qual os Habsburgos seriam os herdeiros. Ao racionalizar a lei de sucessão nas Dezassete províncias e declarando que todas as dezassete províncias seriam herdadas pelo mesmo soberano, Carlos efetivamente uniu a região dos Países Baixos numa única entidade. Após a abdicação de Carlos V em 1555, as Dezassete Províncias passaram para o seu filho Filipe II de Espanha. A Pragmática Sanção é referida como um exemplo de como os Habsburgos ignoraram os particularismos de cada feudo, contribuindo para a Revolta Holandesa. Casa uma das 17 províncias tinham as suas leis, alfândegas e práticas políticas próprias. A nova legislação, imposta do exterior, enfureceu muitos habitantes, que viam cada uma das suas províncias como entidades distintas. Este e outros atos monárquicos, como a criação de bispados e a promulgação de leis contra a heresia, alimentaram ressentimentos que provocaram a revolta neerlandesa contra o governo de Filipe II de Espanha. (pt)
- Прагматична санкція 1549 року — едикт імператора Священної Римської імперії Карла V про реорганізацію Сімнадцяти провінцій, ухвалений для здійснення планів із централізації адміністративного поділу Священної Римської імперії. Первинно територія Сімнадцяти провінцій була конгломератом феодальних володінь, що входили до складу Священної Римської імперії або таких, що підкорились властителям Франції, й була відомою під назвою . Прагматична санкція виокремила цю територію в окрему політичну сутність, що стала спадковим володінням дому Габсбургів. Після того як Карл V у 1556 році зрікся престолу, Сімнадцять провінцій були успадковані його сином Філіпом II. Силоміць нав'язуючи єдність 17 територіям з різною історичною долею й різними традиціями, Прагматична санкція 1549 року підготувала підґрунтя для вибуху народного невдоволення у Нідерландській революції.
* У Вікіджерелах є Прагматична санкція 1549 року (uk)
- Прагматическая санкция 1549 года — эдикт императора Священной Римской империи Карла V о реорганизации Семнадцати провинций, принятый во исполнение планов по централизации административного деления Священной Римской империи. Изначально территория Семнадцати провинций являлась конгломератом феодальных владений, входивших в Священную Римскую империю либо подчинявшихся властителям Франции, и была известна под названием Бургундские Нидерланды. Прагматическая санкция выделила эту территорию в отдельную политическую сущность, которая стала наследственным владением дома Габсбургов. После отречения Карла V в 1556 году Семнадцать провинций были унаследованы его сыном Филиппом II. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- 1549年の国事詔書（1549ねんのこくじしょうしょ、フランス語: Pragmatique sanction de 1549）は、神聖ローマ皇帝カール5世の勅令。国事詔書は現オランダ、ベルギー、ルクセンブルクにあたるネーデルラント17州を不可分な1つの領土に再編した。既存の慣習や法律などは残された。 (ja)
- De Pragmatieke Sanctie van 4 november 1549 was een regeling voor de erfopvolging van de heersers over de verschillende graafschappen, hertogdommen en heerlijkheden in de Habsburgse Nederlanden, die werd uitgevaardigd door keizer Karel V. Hij bepaalde hierin dat de Zeventien Provinciën steeds als één en ondeelbaar geheel overgeërfd zouden worden aan één heerser. (nl)
- 1549ko Berrespen pragmatikoa Karlos Habsburgokoak (Karlos V.a Germaniako Erromatar Inperio Santukoa eta I.a Espainiakoa) 1549an egindako berrespen pragmatiko bat izan zen, Hamazazpi Probintziak berrantolatzeko asmoz egina. Karlosen abdikazioaren ostean, 1555an, Hamazazpi Probintziak Filipe II.a Espainiakoaren esku geratu ziren. (eu)
- The Pragmatic Sanction of 1549 was an edict, promulgated by Charles V, Holy Roman Emperor, reorganising the Seventeen Provinces of the present-day Netherlands, Belgium, and Luxembourg into one indivisible territory, while retaining existing customs, laws, and forms of government within the provinces. (en)
- La Pragmatique Sanction de 1549 est un édit promulgué le 4 novembre 1549 par l'empereur Charles Quint, aussi souverain des Pays-Bas en tant qu'arrière-petit-fils de Charles le Téméraire, à la suite de la transaction d'Augsbourg du 26 juin 1548. Cette mesure est une étape du processus d'unification commencé par les ducs de Bourgogne de la maison de Valois, mais une autre étape importante est, dix ans plus tard, la réorganisation des diocèses des Pays-Bas avec la création de trois archidiocèses néerlandais. (fr)
- La Prammatica Sanzione del 1549 è un editto promulgato il 4 novembre 1549 dall'imperatore Carlo V che riorganizzava il territorio delle diciassette province dei Paesi Bassi, poste sotto il suo diretto dominio, come un'entità territoriale integrata e con statuti di autonomia rispetto all'Impero. Bandiera dei Paesi Bassi spagnoli All'abdicazione di Carlo V, avvenuta nel 1556, i suoi domini vennero divisi tra suo figlio, Filippo II, Re di Spagna e suo fratello minore, Ferdinando I, Imperatore del Sacro Romano Impero. Le Diciassette Province andarono a Filippo II. (it)
- A Pragmática Sanção de 1549 foi um édito, promulgado pelo imperador Carlos V, reorganizando administrativamente os diversos territórios que compunham a região dos Países Baixos, designadas por Dezassete Províncias. Após a abdicação de Carlos V em 1555, as Dezassete Províncias passaram para o seu filho Filipe II de Espanha. (pt)
- Прагматическая санкция 1549 года — эдикт императора Священной Римской империи Карла V о реорганизации Семнадцати провинций, принятый во исполнение планов по централизации административного деления Священной Римской империи. (ru)
- Прагматична санкція 1549 року — едикт імператора Священної Римської імперії Карла V про реорганізацію Сімнадцяти провінцій, ухвалений для здійснення планів із централізації адміністративного поділу Священної Римської імперії. Силоміць нав'язуючи єдність 17 територіям з різною історичною долею й різними традиціями, Прагматична санкція 1549 року підготувала підґрунтя для вибуху народного невдоволення у Нідерландській революції.
* У Вікіджерелах є Прагматична санкція 1549 року (uk)
|
