| dbo:abstract
|
- Bethesda ist der Name einer Jerusalemer Zisterne, der auch heilende Kräfte zugesprochen wurden. (de)
- Με την ονομασία Βηθεσδά ή προβατική κολυμβήθρα αναφέρεται στη Βίβλο δεξαμενή, η οποία βρισκόταν στη λεγόμενη «Προβατική Πύλη» της Ιερουσαλήμ. Είχε 5 στοές και το όνομά της είχε συνδεθεί με θεραπείες ασθενών που αποδόθηκαν σε θαύματα, όπως η θεραπεία του παραλυτικού στο Ευαγγελιο του Ιωάννη. Τον 5ο αιώνα, ανεγέρθηκε ναός εις μνήμην του εν λόγω θαύματος. Η κολυμβήθρα εντοπίστηκε, μετά από αρχαιολογική έρευνα, το 1871. (el)
- Lageto Betesda (aŭ Betzaeta aŭ Betzatà) troviĝis en Jerusalemo pri kies ekzisto oni multe dubis kaj diskutis. La mencio pli interesa pri ĝi estas tiu en la evangelio de Sankta Johano 5,2: "En Jerusalemo apud la Pordego de Ŝafoj estas lageto, nomata en la Hebrea lingvo Betesda, havanta kvin portikojn". En tiu loko laŭ tiuj skribaĵoj Jesuo sanigis paralizulon (it). Krom arkeologaĵo fosita en la ĵus pasinta jarcento, la elfositaj restaĵoj koncernas ankaŭ la historiecon de la johana evangelio. Ĉar pri tiu baseno oni ne trovis spuron en la malnova Jerusalemo, oni opiniis ke ĝuste tiu foresto fortigis la opinion, elaboritan en dekoj kaj centoj aŭ miloj da eseoj de spertuloj kritikaj pri la historia kongrueco de la evangelio laŭ Johano. Ne eblas citi kaj priskribi la interpretojn, simbolajn kaj mitologiajn, svarmantajn rilate tiun lageton ĉirkaŭatan de "kvin portikoj”. Por la senmitigantoj la “lageton... havanta kvin portikojn” transdonas nur simbolan valoron, ne historian lokon. La kvin izraelaj triboj, la unuaj kvin libroj de la Skriboj (Pentateŭko), simbolo de la hebrea Kabalo por kiu la nombro 5 reprezentas la fakultojn de la animo, la kvin fingroj de la mano de Javeo, la kvin pordoj de la ... estas iuj de senfinaj hipotezoj proponitaj miksitaj, foje, tra paraleloj kun religioj kaj orientaj kultoj, dume estis neatentitaj tiuj kiuj, kvankam timide, invitadis pensi pri reala loko. Granda estis la surprizo kiam, ĝuste ĉe antikva pordego de Jerusalemo identigita kun tiu de la “Ŝafoj”, la arkeologiaj fosaĵoj metis al la lumo larĝan kaj longan basenon. Restaĵoj montris la kvin portikojn: estis rektangulo, ĉirkaŭ centmetra longa kaj larĝa de 62 ĝis 80 metrojn, ĉirkaŭita per arkoj laŭ la kvar flankoj. Kvina portiko kunligis, pasante tra la centro, la flankojn plej longajn dividante do la lageton. De tiam la Lageto Betesda transmigris el pezaj senmitigantaj volumoj al la mapoj de Jerusalemo por la turismaj uzoj. Fresko sur portika muro, certe verko de la kristana epoko, ankoraŭ sufiĉe analizebla, montras anĝelon movetantan la akvon (kaj ĝuste tiu apartaĵo estas registrata en la evangelio de Johano). Arkelologoj kaj konantoj de la historio de la antikva urbo jam rekonstruis la historion de la Betesda Lageto. Laŭ ili, ĝin oni ekkonstruis en la 8-a jarcento aK. Kaj ĝin oni nomis Lageto supera (hebree "הבריכה העליונה"). (eo)
- Betzatako urmaela edo Bethesdako urmaela Jerusalemgo auzo musulmanean dagoen uraska handia izan zen, Beth Zeta haranerako bidean zegoena. K.a. VIII. mendean eraikia, bertan tenplurako arkumeak garbitzen zituzten. Aterpeetan gaixo asko egon ohi ziren eta bertan Jesusek elbarri bat larunbatez sendatu zuen.(Jn 5) (eu)
- El Estanque de Betesda o de Betzatá es un antiguo conjunto de piscinas situado en Jerusalén conocido por ser el lugar donde Jesús de Nazaret sanó milagrosamente a un paralítico, según se relata en el Evangelio de Juan. En la actualidad, el sitio se identifica con dos piscinas ubicadas en el barrio musulmán de Jerusalén, cerca de la Puerta de los Leones y de la Iglesia de Santa Ana. (es)
- The Pool of Bethesda is a pool in Jerusalem known from the New Testament account of Jesus miraculously healing a paralysed man, from the fifth chapter of the Gospel of John, where it is described as being near the Sheep Gate, surrounded by five covered colonnades or porticoes. It is now associated with the site of a pool in the current Muslim Quarter of the city, near the gate now called the Lions' Gate or St. Stephen's Gate and the Church of St. Anne, that was excavated in the late 19th century. (en)
- Kolam Betesda (bahasa Inggris: Pool of Bethesda) adalah sebuah kolam air yang sekarang berada di "Muslim Quarter" di Yerusalem, di jalanan yang menuju Beth Zeta Valley. Pasal kelima Injil Yohanes menggambarkan kolam ini, dekat Pintu Gerbang Domba (Sheep Gate), dan dikelilingi oleh lima serambi (covered colonnade). Dikaitkan dengan mujizat penyembuhan. Sampai abad ke-19 tidak ada bukti di luar Injil Yohanes bahwa kolam ini ada; karenanya sejumlah pakar berpendapat bahwa Injil ini ditulis jauh kemudian, oleh orang yang tidak mengetahui jelas tentang kota Yerusalem, dan "kolam" itu harus ditafsirkan sebagai "metafora" bukannya fakta sejarah. Dalam abad ke-19, arkeolog menemukan bekas-bekas kolam yang cocok dengan penggambaran Injil Yohanes. (in)
- La piscine de Bethesda, située sur le chemin de la vallée de Beth Zeta, est mentionnée dans l'Évangile de Jean, au chapitre 5, comme le lieu d'un miracle de Jésus sur un paralytique. La description qui en est faite signale qu'elle était entourée de cinq portiques. Les anciens manuscrits de l’Évangile de Jean ne s’entendent pas sur le vrai nom de cet endroit : il s’appellerait « Bezatha », ou « Bethesda », ou « Belsetha », ou encore « Bethsaïda ». Un des manuscrits de la mer Morte résout le problème de façon inattendue. Le rouleau de cuivre, qui doit dater de la première moitié du Ier siècle, présente une longue liste de trésors cachés à Jérusalem et ailleurs en Terre d’Israël. Une des cachettes est située dans un lieu de Jérusalem appelé Bet-eshdatain, marqué par une piscine à deux bassins de grandeurs différentes. Il ne fait pas de doute, que la transcription grecque de Bethesda doit être retenue comme la plus juste, et le nom doit être traduit par « maison des deux flots, des deux bouches » : il est fait référence à deux sources d’alimentation d’une piscine, ce qui se comprend bien si cette dernière comporte deux bassins indépendants. À la suite de restaurations entreprises sur l'église Sainte-Anne à Jérusalem en 1888, deux grandes piscines avec cinq portiques et de nombreux fragments de l'époque romaine ont été exhumées. Une fresque située sur l'un des murs représente un ange remuant l'eau. (fr)
- 베데스다못(Pool of Bethesda)은 신약성경에서 나오는 예루살렘에 위치한 못이다. 신약성경 요한복음에 따르면 베데스다는 양의 문 곁에 위치하며, 그 둘레에는 다섯 행각이 있는데, 거기에서 수많은 병자들이 물의 움직임을 기다린다. 이는 천사가 가끔 못에 내려와 물을 움직이게 하는데 움직인 후에 먼저 입수한 자는 어떤 병에 걸렸든지 낫게 되었기 때문이라고 한다. 여기서 예수 그리스도는 38년 된 병자를 고치셨다. (ko)
- La piscina di Betzaeta (in ebraico: בית-חסדא, letteralmente: "casa della Misericordia"), si trovava a Gerusalemme. Essa è nominata nel Vangelo secondo Giovanni 5 come luogo in cui è avvenuto un miracolo di Gesù a favore di un paralitico. La descrizione del Vangelo sottolinea che essa aveva cinque portici. A seguito dei restauri intrapresi sulla chiesa di Sant'Anna in Gerusalemme nel 1888 sono stati ritrovati i resti di due grandi piscine con cinque portici. Un affresco riscoperto e situato su uno dei muri rappresenta un angelo che smuove l'acqua (e questo particolare è ricordato nel testo del Vangelo). (it)
- ベトザタの池（ベトザタのいけ、英語: Pool of Bethesda）は、イスラエルのエルサレム旧市街ムスリム地区にある場所で、『新約聖書』の「ヨハネによる福音書」5章に、イエスが病人を直した記述がある。長らく場所が分からなかったが、19世紀からの考古学的な調査で発見された。またベトザタは口語新約聖書（1954年）、新約聖書新改訳（2003年）ではベテスダと表記される。 (ja)
- Sadzawka Owcza lub Betesda (hebr. בית חסדא, beth hesda – „Dom miłosierdzia” lub „Dom łaski”) – sadzawka, czyli basen wodny w muzułmańskiej dzielnicy Jerozolimy, w dolinie Bet Zeta, obok Bazyliki św. Anny. Opisuje ją Ewangelia Jana jako otoczoną pięcioma przykrytymi dachem kolumnadami, czyli krużgankami, i położoną w pobliżu Bramy Lwiej (J 5,1-8). Była miejscem cudownych uzdrowień, w tym uzdrowienia paralityka przez Chrystusa (J 5,2). Do XIX wieku nie wiedziano, gdzie się znajduje. Podejrzewano, że późniejszy redaktor Ewangelii Jana stworzył ją jako pojęcie literackie, metaforyczne.Ostatecznie jednak odnaleziono ruiny, które pasują do opisu z Ewangelii. Do jej odkopania przyczynił się dyrektor Szkoły Biblijnej w Jerozolimie o. Roland de Vaux OP. (pl)
- Betesda var på biblisk tid en badanläggning vid Fårporten i Jerusalem. Den ursprungliga bassängen grävdes på 700-talet f.Kr., under den första tempelperioden. Den senare, anlagd av översteprästen Simon cirka 200 f.Kr., under andra tempelperioden, var rektangulär med pelargångar runt om, samt med en femte pelargång som delade av bassängen i två delar. Det sades att en Guds ängel ibland steg ner i vattnet så att det kom i rörelse och att den som då först tog sig ner i bassängen blev botad från sina sjukdomar. Enligt Johannesevangeliet botade Jesus vid Betesda en man som varit sjuk i 38 år. Betesda är i bland annat Sverige och Finland ett namn på kyrkor och kapell inom väckelserörelserna. Exempel är pingstförsamlingen Betesdaförsamlingen i Hällabrottet i Kumla och den numera rivna missionskyrkan Betesdakyrkan (tidigare Florakapellet) på Floragatan på Östermalm i Stockholm. (sv)
- O tanque de Betesda (em Língua hebraica: בית חסדא) é um local referido na Bíblia, mencionado somente no Novo Testamento. Alguns manuscritos antigos utilizam a designação Betsata, "casa das azeitonas", para se referirem a este reservatório de água. Nos tempos bíblicos, este local havia sido transformado num grande centro de peregrinação para pessoas que pretendiam obter cura através dos alegados poderes curativos das suas águas. Talvez essa condição possa explicar o porquê da designação Betesda, "casa de misericórdia". É possível que essa seja uma designação popular para o lugar que oficialmente se chamava Betzada, visto que esse último nome possui maior comprovação histórico-textual. Este reservatório ou tanque ficava perto da Porta das Ovelhas, na zona Norte de Jerusalém. Ao redor deste tanque existiam cinco alpendres ou colunatas onde muitos doentes, bem como cegos e coxos, se juntavam aguardando que as águas consideradas milagrosas se agitassem. Segundo o texto de João 5:4, a agitação das águas era provocada por um anjo de Deus, sendo que o primeiro doente que entrasse na água ficaria milagrosamente curado. A interpretação desse verso é alvo de debate entre os biblistas, visto que nos manuscritos gregos mais antigos ele não aparece. Alguns intérpretes concluem que talvez esse verso seja uma nota explicativa adicionada posteriormente. Mesmo que essa nota tenha sido produzida pelo próprio autor do quarto Evangelho, não é possível determinar se ela simplesmente descreve uma crença popular da época ou menciona um fato real (a condição de que um anjo realmente agitava as águas do tanque). Por esse motivo algumas traduções bíblicas destacam de forma especial esse verso. Segundo o relato bíblico, ali aconteceu um dos milagres de Jesus, a cura do paralítico, um dos seus mais extraordinários milagres. O local é atualmente identificado como um reservatório duplo, com uma área geral de cerca de 46 X 92 m, encontrado durante reparações e subsequentes escavações da em 1888, no bairro de , em Jerusalém, próximo da Porta das Ovelhas e da Fortaleza Antônia. Existia evidência de colunatas, e de um afresco desbotado, que representava um anjo agitando as águas, embora a pintura talvez fosse uma adição posterior. O local parece ajustar-se à descrição bíblica. (pt)
- Віфе́зда або Бетезда (від грец. Βηθεσδά «дім милосердя»; івр. בריכות בית חסדא, «овеча купіль», «басейни Бейт Хісда», також «овечі басейни»; грец. κολυμβήθρα, грец. ή προβατική, «місце благодаті, зцілення» біля «овечих воріт») — дві водойми (басейни), в мусульманському кварталі Старого міста в Єрусалимі. Викопані в руслі річки (івр. בית זיתא), частина комплексу видовбана в скельній породі. Остаточно утворено в III-II ст. до н.е. В Біблії згадується як місце де Ісус Христос зцілив розслабленого (Ів. 5:2-15). Згадується у кумранському мідному свитку (3 Q 15. 11; 12 сл.; 35-65 рр. н.д.). Мало дві водойми та п'ять портиків. У IV ст. була збудована «церква Розслабленого», ще названа як «Овеча купіль». Яка разом з базилікою святої Ганни сприймалась паломниками давніх-давен немов один комплекс. Адже базиліка святої Ганни споруджена на місці зруйнованої «базиліки святої Марії». У II-III ст. Віфезда була святилищем Асклепія-Сараписа, з басейном для омовінь. Значна частина Віфезди знаходиться під заселеним районом міста. (uk)
- (Для термина «Бетесда» см. также другие значения.)(Для термина «Bethesda» см. также другие значения.)
Вифезда́ (ивр. בית חסדא — Бейт Хисда — «дом милости, милосердия», «место благодати, исцеления»; греч. Βηθεσδά, Βηθζαθά, лат. Bethsatha, ст.‑слав. Виѳеꙁдá, Виѳесдá, глаг.ⰲⰻⱅⰵⰸⰴⰰ (витеꙁда), ⱇⰵⰸⰴⰰ (феꙁда), ⰲⰺⱅⰵⰸⰴⰰ (вꙇтеꙁда)), или у Ове́чьих [воро́т] купе́ль (греч. ἐπὶ τῇ προβατική κολυμβήθρα, лат. super Probatica piscina), или О́вчая купе́ль (ивр. בריכות בית חסדא, «бассейны Бейт Хисда»; также «овечьи бассейны»: греч. προβατική κολυμβήθρα — «овчая купель», лат. Probatica piscina) — два водоёма (бассейна), вырытые в русле реки (בית זיתא) в Иерусалиме. В Библии, в Евангелии от Иоанна упоминается как место исцеления Иисусом Христом расслабленного (Ин. 5:1-16). Купель располагалась у Овечьих ворот, которые упоминаются в Библии в Книге Неемии (Неем. 3:32), (Неем. 12:39). (ru)
- 毕士大池（Bethesda）是耶路撒冷旧城的穆斯林区的一组水池。因靠近古代的“羊门”（今天的狮子门附近），自从4世纪又被称为“羊池”，但今天认为是一个错误的翻译。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Bethesda ist der Name einer Jerusalemer Zisterne, der auch heilende Kräfte zugesprochen wurden. (de)
- Με την ονομασία Βηθεσδά ή προβατική κολυμβήθρα αναφέρεται στη Βίβλο δεξαμενή, η οποία βρισκόταν στη λεγόμενη «Προβατική Πύλη» της Ιερουσαλήμ. Είχε 5 στοές και το όνομά της είχε συνδεθεί με θεραπείες ασθενών που αποδόθηκαν σε θαύματα, όπως η θεραπεία του παραλυτικού στο Ευαγγελιο του Ιωάννη. Τον 5ο αιώνα, ανεγέρθηκε ναός εις μνήμην του εν λόγω θαύματος. Η κολυμβήθρα εντοπίστηκε, μετά από αρχαιολογική έρευνα, το 1871. (el)
- Betzatako urmaela edo Bethesdako urmaela Jerusalemgo auzo musulmanean dagoen uraska handia izan zen, Beth Zeta haranerako bidean zegoena. K.a. VIII. mendean eraikia, bertan tenplurako arkumeak garbitzen zituzten. Aterpeetan gaixo asko egon ohi ziren eta bertan Jesusek elbarri bat larunbatez sendatu zuen.(Jn 5) (eu)
- El Estanque de Betesda o de Betzatá es un antiguo conjunto de piscinas situado en Jerusalén conocido por ser el lugar donde Jesús de Nazaret sanó milagrosamente a un paralítico, según se relata en el Evangelio de Juan. En la actualidad, el sitio se identifica con dos piscinas ubicadas en el barrio musulmán de Jerusalén, cerca de la Puerta de los Leones y de la Iglesia de Santa Ana. (es)
- The Pool of Bethesda is a pool in Jerusalem known from the New Testament account of Jesus miraculously healing a paralysed man, from the fifth chapter of the Gospel of John, where it is described as being near the Sheep Gate, surrounded by five covered colonnades or porticoes. It is now associated with the site of a pool in the current Muslim Quarter of the city, near the gate now called the Lions' Gate or St. Stephen's Gate and the Church of St. Anne, that was excavated in the late 19th century. (en)
- Kolam Betesda (bahasa Inggris: Pool of Bethesda) adalah sebuah kolam air yang sekarang berada di "Muslim Quarter" di Yerusalem, di jalanan yang menuju Beth Zeta Valley. Pasal kelima Injil Yohanes menggambarkan kolam ini, dekat Pintu Gerbang Domba (Sheep Gate), dan dikelilingi oleh lima serambi (covered colonnade). Dikaitkan dengan mujizat penyembuhan. Sampai abad ke-19 tidak ada bukti di luar Injil Yohanes bahwa kolam ini ada; karenanya sejumlah pakar berpendapat bahwa Injil ini ditulis jauh kemudian, oleh orang yang tidak mengetahui jelas tentang kota Yerusalem, dan "kolam" itu harus ditafsirkan sebagai "metafora" bukannya fakta sejarah. Dalam abad ke-19, arkeolog menemukan bekas-bekas kolam yang cocok dengan penggambaran Injil Yohanes. (in)
- 베데스다못(Pool of Bethesda)은 신약성경에서 나오는 예루살렘에 위치한 못이다. 신약성경 요한복음에 따르면 베데스다는 양의 문 곁에 위치하며, 그 둘레에는 다섯 행각이 있는데, 거기에서 수많은 병자들이 물의 움직임을 기다린다. 이는 천사가 가끔 못에 내려와 물을 움직이게 하는데 움직인 후에 먼저 입수한 자는 어떤 병에 걸렸든지 낫게 되었기 때문이라고 한다. 여기서 예수 그리스도는 38년 된 병자를 고치셨다. (ko)
- ベトザタの池（ベトザタのいけ、英語: Pool of Bethesda）は、イスラエルのエルサレム旧市街ムスリム地区にある場所で、『新約聖書』の「ヨハネによる福音書」5章に、イエスが病人を直した記述がある。長らく場所が分からなかったが、19世紀からの考古学的な調査で発見された。またベトザタは口語新約聖書（1954年）、新約聖書新改訳（2003年）ではベテスダと表記される。 (ja)
- 毕士大池（Bethesda）是耶路撒冷旧城的穆斯林区的一组水池。因靠近古代的“羊门”（今天的狮子门附近），自从4世纪又被称为“羊池”，但今天认为是一个错误的翻译。 (zh)
- Lageto Betesda (aŭ Betzaeta aŭ Betzatà) troviĝis en Jerusalemo pri kies ekzisto oni multe dubis kaj diskutis. La mencio pli interesa pri ĝi estas tiu en la evangelio de Sankta Johano 5,2: "En Jerusalemo apud la Pordego de Ŝafoj estas lageto, nomata en la Hebrea lingvo Betesda, havanta kvin portikojn". En tiu loko laŭ tiuj skribaĵoj Jesuo sanigis paralizulon (it). Krom arkeologaĵo fosita en la ĵus pasinta jarcento, la elfositaj restaĵoj koncernas ankaŭ la historiecon de la johana evangelio. (eo)
- La piscine de Bethesda, située sur le chemin de la vallée de Beth Zeta, est mentionnée dans l'Évangile de Jean, au chapitre 5, comme le lieu d'un miracle de Jésus sur un paralytique. La description qui en est faite signale qu'elle était entourée de cinq portiques. Les anciens manuscrits de l’Évangile de Jean ne s’entendent pas sur le vrai nom de cet endroit : il s’appellerait « Bezatha », ou « Bethesda », ou « Belsetha », ou encore « Bethsaïda ». Un des manuscrits de la mer Morte résout le problème de façon inattendue. (fr)
- La piscina di Betzaeta (in ebraico: בית-חסדא, letteralmente: "casa della Misericordia"), si trovava a Gerusalemme. Essa è nominata nel Vangelo secondo Giovanni 5 come luogo in cui è avvenuto un miracolo di Gesù a favore di un paralitico. La descrizione del Vangelo sottolinea che essa aveva cinque portici. (it)
- O tanque de Betesda (em Língua hebraica: בית חסדא) é um local referido na Bíblia, mencionado somente no Novo Testamento. Alguns manuscritos antigos utilizam a designação Betsata, "casa das azeitonas", para se referirem a este reservatório de água. Nos tempos bíblicos, este local havia sido transformado num grande centro de peregrinação para pessoas que pretendiam obter cura através dos alegados poderes curativos das suas águas. Talvez essa condição possa explicar o porquê da designação Betesda, "casa de misericórdia". É possível que essa seja uma designação popular para o lugar que oficialmente se chamava Betzada, visto que esse último nome possui maior comprovação histórico-textual. (pt)
- Sadzawka Owcza lub Betesda (hebr. בית חסדא, beth hesda – „Dom miłosierdzia” lub „Dom łaski”) – sadzawka, czyli basen wodny w muzułmańskiej dzielnicy Jerozolimy, w dolinie Bet Zeta, obok Bazyliki św. Anny. (pl)
- (Для термина «Бетесда» см. также другие значения.)(Для термина «Bethesda» см. также другие значения.)
Вифезда́ (ивр. בית חסדא — Бейт Хисда — «дом милости, милосердия», «место благодати, исцеления»; греч. Βηθεσδά, Βηθζαθά, лат. Bethsatha, ст.‑слав. Виѳеꙁдá, Виѳесдá, глаг.ⰲⰻⱅⰵⰸⰴⰰ (витеꙁда), ⱇⰵⰸⰴⰰ (феꙁда), ⰲⰺⱅⰵⰸⰴⰰ (вꙇтеꙁда)), или у Ове́чьих [воро́т] купе́ль (греч. ἐπὶ τῇ προβατική κολυμβήθρα, лат. super Probatica piscina), или О́вчая купе́ль (ивр. בריכות בית חסדא, «бассейны Бейт Хисда»; также «овечьи бассейны»: греч. προβατική κολυμβήθρα — «овчая купель», лат. Probatica piscina) — два водоёма (бассейна), вырытые в русле реки (בית זיתא) в Иерусалиме. В Библии, в Евангелии от Иоанна упоминается как место исцеления Иисусом Христом расслабленного (Ин. 5:1-16). Купель располагалась у О (ru)
- Betesda var på biblisk tid en badanläggning vid Fårporten i Jerusalem. Den ursprungliga bassängen grävdes på 700-talet f.Kr., under den första tempelperioden. Den senare, anlagd av översteprästen Simon cirka 200 f.Kr., under andra tempelperioden, var rektangulär med pelargångar runt om, samt med en femte pelargång som delade av bassängen i två delar. Det sades att en Guds ängel ibland steg ner i vattnet så att det kom i rörelse och att den som då först tog sig ner i bassängen blev botad från sina sjukdomar. Enligt Johannesevangeliet botade Jesus vid Betesda en man som varit sjuk i 38 år. (sv)
- Віфе́зда або Бетезда (від грец. Βηθεσδά «дім милосердя»; івр. בריכות בית חסדא, «овеча купіль», «басейни Бейт Хісда», також «овечі басейни»; грец. κολυμβήθρα, грец. ή προβατική, «місце благодаті, зцілення» біля «овечих воріт») — дві водойми (басейни), в мусульманському кварталі Старого міста в Єрусалимі. Викопані в руслі річки (івр. בית זיתא), частина комплексу видовбана в скельній породі. Остаточно утворено в III-II ст. до н.е. В Біблії згадується як місце де Ісус Христос зцілив розслабленого (Ів. 5:2-15). Згадується у кумранському мідному свитку (3 Q 15. 11; 12 сл.; 35-65 рр. н.д.). (uk)
|
