| dbo:abstract
|
- Filoteu Cocci (en llatí Philoteus Coccinus, en grec antic Φιλοθεύς) era patriarca de Constantinoble al segle xiv. Devia néixer a inicis del segle XIV, i va prendre els hàbits de molt jove. Va viure uns anys com a monjo al Monestir de la Gran Laura al Mont Atos, i després va ser superior del al Sinaí. Fou nomenat bisbe d'Heraclea Pòntica abans del 1354, en data no precisada. Cap a l'any 1354 l'emperador Joan VI Cantacuzè el va utilitzat per aconseguir la reconciliació entre el seu fill Miquel i el seu gendre Joan V Paleòleg El mateix any va resultar escollit patriarca, succeint a Cal·list I (1350-1354), que més tard va recuperar el càrrec quan Joan Paleòleg va entrar a Constantinoble l'any 1355. Cal·list va morir al cap de pocs anys (1363) i Filoteu va retornar al patriarcat, i va mantenir el lloc fins al 1376. El va succeir Macari de Constantinoble. (ca)
- Ο Φιλόθεος (κατά κόσμον Φωκάς), ο επονομαζόμενος Κόκκινος, διετέλεσε Πατριάρχης Κωνσταντινουπόλεως μεταξύ των ετών 1353 - 1355 και 1364 - 1376. (el)
- Philotheos Kokkinos (mittelgriechisch Φιλόθεος Κόκκινος, * um 1300 in Thessaloniki; † 1377/1378) war von September 1353 bis 1354 und erneut vom 8. Oktober 1364 bis 1376 Patriarch von Konstantinopel. Er war Verfasser homiletischer und hagiographischer Werke und wichtiger Vertreter der palamitischen (hesychastischen) Theologie. (de)
- Philotheos Kokkinos (Thessaloniki, c. 1300 – Constantinople, 1379) was the Ecumenical Patriarch of Constantinople for two periods from November 1353 to 1354 and 1364 to 1376, and a leader of the Byzantine monastic and religious revival in the 14th century. His numerous theological, liturgical, and canonical works received wide circulation not only in Byzantium but throughout the Slavic Orthodox world. He was appointed patriarch in 1353 by the emperor John VI Kantakouzenos, deposed by John V Palaiologos in 1354, then restored to the patriarchal throne in 1364. He opposed Emperor John V in his intent to negotiate the political re-union of the churches with Popes Urban V and Gregory XI. Instead, in 1367 he supported the proposed assembly of an authentic, ecumenical union-council, in order to properly resolve the differences with the Western Church. He is commemorated on October 11, and is regarded as a "Protector of Orthodoxy", alongside Saints Photios the Great, Mark Evgenikos, and Gregory Palamas. (en)
- Philothée Kokkinos (en grec : Φιλόθεος Κόκκινος ; mort en 1379) est patriarche de Constantinople de 1353 à 1354 puis de 1364 à 1376. Il est reconnu comme saint par l'Eglise orthodoxe et est fêté le 11 octobre. (fr)
- Filoteusz Kokkin lub Kokkinos (ur. ok. 1300 w Tesalonice, zm. 1379 w Konstantynopolu) – patriarcha Konstantynopola od listopada 1353 do 1354 oraz od 1364 do 1376. (pl)
- Filoteo Kokkinos (noto in italiano come Filoteo Cocchino) (Tessalonica, 1300 circa – Costantinopoli, 1379) è stato un arcivescovo ortodosso bizantino, che ha ricoperto la carica di Patriarca ecumenico di Costantinopoli per tre volte. Fu nominato patriarca nel novembre 1353 dall'imperatore Giovanni VI Cantacuzeno, deposto da Giovanni V Paleologo nel 1354 e quindi ripristinato dal patriarca Callisto I.Durante il terzo mandato, Filoteo si oppose all'intento dell'imperatore Giovanni V Paleologo di negoziare una soluzione dello scisma d'Oriente con Papa Urbano V e Papa Gregorio XI. (it)
- Filoteu I de Constantinopla (Tessalônica ca. 1300 – Constantinopla 1379), dito Cocino (Kokkinos), foi o patriarca de Constantinopla entre novembro de 1353 e 1354 e novamente entre 1364 e 1376. Ele foi apontado patriarca pela primeira vez pelo imperador bizantino João VI Cantacuzeno, foi deposto por João V Paleólogo em 1354 e restaurado novamente pelo patriarca Calisto I de Constantinopla. Ele era contra a reunião da Igreja Ortodoxa com a Igreja Católica e se opunha ao imperador João V, que pretendia negociar a reunião com os papas Urbano V e Gregório XI. Ele é considerado um santo pela Igreja Ortodoxa e é comemorado no dia 8 de outubro. (pt)
- Патриа́рх Филофе́й (греч. Πατριάρχης Φιλόθεος, в миру Фока Ко́ккин, греч. Φωκάς Κόκκινος; около 1300, Салоники — 1379, Константинополь) — патриарх Константинопольский, занимавший престол дважды: ноябрь 1353—1354 и с 1364 по 1376 год. Автор многочисленных сочинений, в том числе житий, богословско-полемических произведений, диатаксисов, молитв и гимнов. Редактор литургии и Учительного Евангелия. Филофей окончательно оформил исихазм как православное учение, будучи, вероятно, автором Томоса 1351 года. Утвердил принцип верховенства патриаршего престола Константинополя над всей Восточной церковью. Почитается в православии в лике святителей и преподобных (ru)
- Патріарх Філофей (грец. Πατριάρχης Φιλόθεος), в миру Фока Коккінос (грец. Φωκάς Κόκκινος, близько 1300, Салоніки — 1379, Константинополь) — шанований у Православ'ї в лику святителів і преподобних Патріарх Константинопольський, який займав престол двічі: листопад 1353—1354 і з 1364—1376. Редактор літургії та Учительного Євангелія. Автор численних творів, в тому числі, житій, богословсько-полемічних творів, діатаксисів, молитов і гімнів. Філофей остаточно оформив сучасний ісихазм, ставши офіційним автором (можливо, складеного все ж з участю Палами) підписаного, зокрема, легатом папи римського компромісного Томосу 1351 року, в якому враховувалися заперечення митрополита Феогноста і Російської церкви і не настільки категорично, як у творах Палами і паламітів, заперечувалася точка зору Фоми Аквінського про тотожність сутності та енергій Бога (заперечувалося тільки твердження Фоми Аквінського про їх повну тотожність), а також канонізував Паламу в 1368 році і склавши на його честь службу, з наміром включити її в богослужбові книги як літургії, яку здійснюють у другу неділю великого посту. Раніше він засудив варіант антипаламизму в особі послідовника Фоми Аквінського Прохора Кидоніса, опублікував кілька трактатів на захист вчення Палами. Народився в Фессалоніках в бідній родині єврейського походження; подвизався на Синаї і Афоні, де став ігуменом Великої Лаври і захисником і покровителем Григорія Палами; по закінченні громадянської війни 1341—1347 був митрополитом Гераклеї Фракійської — другим по честі єпископом після патріарха. Склав «Слово» про завоюванні своєї митрополії генуезцями в 1352 році. Патріарх жив у період, коли формально діяла Ліонська унія між православними і римо-католиками, причому світська влада Візантії визнавала примат римського папи. Він не засудив поїздку свого друга — імператора Іоанна V Палеолога в Рим, але фактично при ньому з'явилася незалежність Константинопольського патріархату від Риму і, отже, і від імператора. Оскільки умови унії з Римом не були визначені, він вимагав від папи римського Урбана V спочатку скликання Вселенського собору, а потім тільки спроб що-небудь вказувати слов'ян і православних на основі певних собором прав папи.Разом з Іоанном VI Кантакузином прагнув зберегти єдність Руської митрополії в юрисдикції митрополита що проживає в Москві «Київського і всея Русі», що відображено в ряді його грамот на Русь і в постановах Патріаршого Синоду. В 1354 році затвердив перенесення кафедри митрополитів з Києва у Володимир-на-Клязьмі і поставив Алексія Бяконта в митрополита Київського і всієї Русі з перебуванням у Москві. У 1376 році визнав Печский патріархат і тим відновив єдність Православ'я.При прогенуезькому перевороті Андроніка IV в 1376 році, був скинутий разом з імператором Іоаном V Палеологом і помер в ув'язненні. Автор діатаксисов Божественної літургії і Всенічного бдіння. Святитель Філофей написав численні праці, що охоплюють практично все богослов'я і багато питань філософії. Праці можна розділити на догматичні, викривально-полемічні проти Варлаама, Акиндіна, Никифора Григоры, Прохора Кидоніса, Димитрія Кидоніса, Михайла Петріоті. Багато його робіт — це описи життя святих таких, як святитель Григорій Палама, Герман Марулі, Ісидор Вухерас, Сава Ватопедський, Никодим Новий, св. Анисій, св. вмч. Димитрій Мироточивий, святі апостоли, Григорій Богослов, Василій Великий, Іван Золотоустий, прп. Онуфрій, св. Февронія, св. Фока, вмч. Феодор Тирон, св. апостол Фома й ін. Його праці багатожанрові — це бесіди (гомілії), тлумачення, літургійних текстів, праці з права, історії, поезія, молитви та інші. В деяких слов'янських країнах, наприклад, у Сербії, шанується не тільки як святитель, але і як національний герой. Його пам'ять відбувається на 5-му тижні Великого посту, а також 11 жовтня (за Юліанським календарем, 24 жовтня — по сучасному світському григоріанському календарі) разом з пам'яттю святителів Фотія Великого, Григорія Палами, Марка Євгеніка, митрополита Ефесского. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ο Φιλόθεος (κατά κόσμον Φωκάς), ο επονομαζόμενος Κόκκινος, διετέλεσε Πατριάρχης Κωνσταντινουπόλεως μεταξύ των ετών 1353 - 1355 και 1364 - 1376. (el)
- Philotheos Kokkinos (mittelgriechisch Φιλόθεος Κόκκινος, * um 1300 in Thessaloniki; † 1377/1378) war von September 1353 bis 1354 und erneut vom 8. Oktober 1364 bis 1376 Patriarch von Konstantinopel. Er war Verfasser homiletischer und hagiographischer Werke und wichtiger Vertreter der palamitischen (hesychastischen) Theologie. (de)
- Philothée Kokkinos (en grec : Φιλόθεος Κόκκινος ; mort en 1379) est patriarche de Constantinople de 1353 à 1354 puis de 1364 à 1376. Il est reconnu comme saint par l'Eglise orthodoxe et est fêté le 11 octobre. (fr)
- Filoteusz Kokkin lub Kokkinos (ur. ok. 1300 w Tesalonice, zm. 1379 w Konstantynopolu) – patriarcha Konstantynopola od listopada 1353 do 1354 oraz od 1364 do 1376. (pl)
- Filoteo Kokkinos (noto in italiano come Filoteo Cocchino) (Tessalonica, 1300 circa – Costantinopoli, 1379) è stato un arcivescovo ortodosso bizantino, che ha ricoperto la carica di Patriarca ecumenico di Costantinopoli per tre volte. Fu nominato patriarca nel novembre 1353 dall'imperatore Giovanni VI Cantacuzeno, deposto da Giovanni V Paleologo nel 1354 e quindi ripristinato dal patriarca Callisto I.Durante il terzo mandato, Filoteo si oppose all'intento dell'imperatore Giovanni V Paleologo di negoziare una soluzione dello scisma d'Oriente con Papa Urbano V e Papa Gregorio XI. (it)
- Filoteu Cocci (en llatí Philoteus Coccinus, en grec antic Φιλοθεύς) era patriarca de Constantinoble al segle xiv. Devia néixer a inicis del segle XIV, i va prendre els hàbits de molt jove. Va viure uns anys com a monjo al Monestir de la Gran Laura al Mont Atos, i després va ser superior del al Sinaí. Fou nomenat bisbe d'Heraclea Pòntica abans del 1354, en data no precisada. (ca)
- Philotheos Kokkinos (Thessaloniki, c. 1300 – Constantinople, 1379) was the Ecumenical Patriarch of Constantinople for two periods from November 1353 to 1354 and 1364 to 1376, and a leader of the Byzantine monastic and religious revival in the 14th century. His numerous theological, liturgical, and canonical works received wide circulation not only in Byzantium but throughout the Slavic Orthodox world. He is commemorated on October 11, and is regarded as a "Protector of Orthodoxy", alongside Saints Photios the Great, Mark Evgenikos, and Gregory Palamas. (en)
- Filoteu I de Constantinopla (Tessalônica ca. 1300 – Constantinopla 1379), dito Cocino (Kokkinos), foi o patriarca de Constantinopla entre novembro de 1353 e 1354 e novamente entre 1364 e 1376. Ele foi apontado patriarca pela primeira vez pelo imperador bizantino João VI Cantacuzeno, foi deposto por João V Paleólogo em 1354 e restaurado novamente pelo patriarca Calisto I de Constantinopla. Ele era contra a reunião da Igreja Ortodoxa com a Igreja Católica e se opunha ao imperador João V, que pretendia negociar a reunião com os papas Urbano V e Gregório XI. (pt)
- Патріарх Філофей (грец. Πατριάρχης Φιλόθεος), в миру Фока Коккінос (грец. Φωκάς Κόκκινος, близько 1300, Салоніки — 1379, Константинополь) — шанований у Православ'ї в лику святителів і преподобних Патріарх Константинопольський, який займав престол двічі: листопад 1353—1354 і з 1364—1376. Редактор літургії та Учительного Євангелія. Автор численних творів, в тому числі, житій, богословсько-полемічних творів, діатаксисів, молитов і гімнів. Філофей остаточно оформив сучасний ісихазм, ставши офіційним автором (можливо, складеного все ж з участю Палами) підписаного, зокрема, легатом папи римського компромісного Томосу 1351 року, в якому враховувалися заперечення митрополита Феогноста і Російської церкви і не настільки категорично, як у творах Палами і паламітів, заперечувалася точка зору Фоми Акв (uk)
- Патриа́рх Филофе́й (греч. Πατριάρχης Φιλόθεος, в миру Фока Ко́ккин, греч. Φωκάς Κόκκινος; около 1300, Салоники — 1379, Константинополь) — патриарх Константинопольский, занимавший престол дважды: ноябрь 1353—1354 и с 1364 по 1376 год. Автор многочисленных сочинений, в том числе житий, богословско-полемических произведений, диатаксисов, молитв и гимнов. Редактор литургии и Учительного Евангелия. Филофей окончательно оформил исихазм как православное учение, будучи, вероятно, автором Томоса 1351 года. Утвердил принцип верховенства патриаршего престола Константинополя над всей Восточной церковью. (ru)
|
