| dbo:abstract
|
- El moïsme o mojia (en xinès: 墨家, pinyin: Mòjiā, 'Escola de Mo') és un corrent del pensament xinès originat per Mozi (volts dels 480 aC - 381 aC) i desenvolupat durant l'època dels "regnes combatents" (476 aC fins al 221 aC), període en què va constituir el principal corrent rival del confucianisme. El moisme defensava l'utilitarisme com a únic patró universal per a garantir un judici just, l'amor igualitari (jian ai) i l'única legitimitat de la guerra defensiva (amb l'objectiu final d'eliminar tota guerra). També deia que els esperits i el destí (ming) castigaven els qui cometien males accions; encoratjava la promoció de les persones amb talent, la conformitat amb els dictats dels superiors i condemnava l'exacerbació de les despeses exagerades. Els seguidors d'aquesta escola vivien d'una manera austera i coneixien les arts marcials, que no dubtaven a practicar sovint per tal de defensar els pobres o per interposar-se per a evitar baralles. Rebutjaven el luxe fins al punt de condemnar la música, considerada com una font de despeses inútils, i ridiculitzaven l'arrogància dels lletrats tan ben considerats pel confucianisme. No compartien la preocupació del confucianisme pels rituals i els consideraven una despesa innecessària. Rebutjaven el determinisme i consideraven una divinitat única. L'amor, segons els moïstes, solament és un, que és universal. Aquest amor és més propi dels grups militars que de la família. L'escola va acabar dividint-se en diverses branques, que es van acusar mútuament d'heterodòxia. Amb l'arribada de la dinastia Han, cap al 206 aC, que va adoptar l'ensenyament de Confuci com a doctrina oficial de l'estat, el moisme va periclitar fins a desaparèixer completament de l'àmbit del pensament xinès. Amb tot, aquest moviment va representar el primer intent estructurat dins de la tradició xinesa que anava en contra de l'esperit de clan, i constituí una alternativa de reflexió autònoma. (ca)
- موهية (بالصينية: 墨家، وتعني «مدرسة مو») وهي فلسفة صينية قديمة، نشأت من الفيلسوف الصيني موزي ما بين سنة 470 - 491 ق م، وقد تطورت من كونفشيوسية والطاوية والقانونية في فترة الربيع والخريف وفي فترة حقبة الممالك المتحاربة، عدد مِنْ العواملِ يُمْكِنُ أَنْ تُستَشهدَ بتَوضيح الهبوطِ واختفاءِ الموهية. جراهام صحيحُ من المحتمل، على سبيل المثال، لاقتراح ذلك بعد توحيدِ كين، فَقدَ الموهيين التأثير السياسي مارسوا كحرفيين خبراء وإختصاصيي دفاعِ الذي ساعدوا الولاياتَ الأصغرَ تَبْقى أثناء التَحَارُب تَذْكرُ عصراً. طُوِّرت الموهية على يد طلاب العلم الأكاديميون الذين درسوا على يد الفيلسوف الصيني القديم موزي (470 ق م – 391 ق م)، وجُمعت في كتاب سُمي باسمه: كتاب موزي. تطورت الموهية في نفس فترة تطور الكونفوشية والطاوية والقانونية، وكانت واحدة من المدارس الفلسفية الرئيسة في الفترة الممتدة تقريباً بين عامي 770 ق م – 221 ق م. خلال تلك الفترة، كان يُرى في الموهية منافساً كبيراً للكونفوشية. رغم استمرار تأثيرها، فقد اندثرت الموهية تقريباً بوصفها مدرسة فكرية مستقلة. (ar)
- Mohismo, Moismo (oni nepre evitu konfuzon kun Maoismo) aŭ Moziismo, ankaŭ Mohisma Skolo de Logiko (ĉine 墨家 Mòjiā Skolo de Mo) estis antikva ĉina filozofio de logiko, racia pensaro kaj scienco disvolvigita de akademiaj fakuloj kiuj studis ĉe la antikva ĉina filozofo Mozio (ĉ. 470 a.K.– ĉ 391 a.K.). Ĝi evoluis ĉirkaŭ samtempe kiel Konfuceismo, Taoismo kaj Leĝismo, kaj estis unu el la kvar ĉefaj el la filozofiaj skoloj el ĉirkaŭ 770–221 a.K. (dum la epokoj de la Printempo kaj Aŭtuno kaj de la militantaj regnoj). Dum tiu tempo, Mohismo estis vidata kiel ĉefa rivalo de Konfuceismo. La administracia pensaro de Mohismo estis absorbita de la Ĉina Leĝismo kaj ties libroj estis poste merĝitaj en la taoisma kanono, kaj tiele ili malaperis kiel sendependa skolo de pensaro. (eo)
- Mohism or Moism (/ˈmoʊɪzəm/, Chinese: 墨家; pinyin: Mòjiā; lit. 'School of Mo') was an ancient Chinese philosophy of ethics and logic, rational thought, and science developed by the academic scholars who studied under the ancient Chinese philosopher Mozi (c. 470 BC – c. 391 BC), embodied in an eponymous book: the Mozi. Among its major ethical tenets were altruism and a universal, unbiased respect and concern for all people regardless of relations or affiliations. The ideology also stressed the virtues of austerity and utilitarianism. It evolved at about the same time as Confucianism, Taoism and Legalism, and was one of the four main philosophic schools from around 770–221 BC (during the Spring and Autumn and Warring States periods). During that time, Mohism was seen as a major rival to Confucianism. Although its influence endured, Mohism almost disappeared as an independent school of thought in the wake of the cultural transformations of the Qin dynasty, after the 200s BC. (en)
- El moísmo o mohismo (chino: 墨家; pinyin: Mòjiā; literalmente: 'Escuela de Mo') fue una escuela filosófica china fundada a finales del siglo V a. C. por Mozi y sus estudiantes, defensores de una sociedad igualitaria que difunde el utilitarismo estricto y el amor mutuo entre las personas. Fue una importante escuela de pensamiento y rival del confucianismo y el taoísmo durante los períodos de primaveras y otoños y de reinos combatientes (770-221 a. C.). Es considerada por sus detractores como una clase de confucianismo degenerado, que junto a las ideas sobre el amor universal pacifista promulga la organización de unidades paramilitares, la denegación de los ritos ancestrales y la dedicación absoluta al bien común. El texto principal de la escuela es el libro Mozi. El pensamiento administrativo del moísmo fue absorbido más tarde por el legalismo, su ética absorbida por el confucianismo y sus libros también se fusionaron en el canon taoísta, ya que el moísmo casi desapareció como escuela independiente después de la era de la dinastía Qin. El moísmo es mejor conocido por la idea de «amor imparcial» (chino: 兼愛; pinyin: jiān ài; lit. amor inclusivo). Según el maestro Mozi, las personas deberían preocuparse por igual por todas las demás personas, independientemente de su relación con ellas. Mozi también abogó por una meritocracia imparcial en el gobierno que se debería basar en el talento, no en las relaciones de sangre. Mozi estaba en contra del ritualismo confuciano, en lugar de enfatizar la supervivencia pragmática a través de la agricultura, la fortificación y el arte de gobernar. En el moísmo, la moral no está definida por la tradición, sino por una guía moral constante paralela al utilitarismo. Para el moísmo, la tradición es inconsistente, y los seres humanos necesitan una guía por fuera de la tradición para identificar qué tradiciones son aceptables. La guía moral debe promover y fomentar comportamientos sociales que maximicen el beneficio general. Al igual que el taoísmo, el moísmo critica al legalismo por su idea de sumisión absoluta al poder imperial y también al confucianismo por su idea de que la educación académica es la única forma de conocimiento y que solo los letrados posean derecho a gobernar a los no-letrados. A pesar de haber sido una escuela importante en la China antigua, el moísmo no sobrevivió al pasar de los milenios y no llegó a ser tan masivo como el taoísmo ni popular como el confucianismo. El moísmo también se asoció e influyó en una escuela filosófica separada conocida como la Escuela de los Nombres (Míngjiā, también conocida como "Logicos"), que se centró en la filosofía del lenguaje, la definición y la lógica. (es)
- Le moïsme ou mohisme est l'ensemble des doctrines philosophiques d'une des « cent écoles » nées en Chine au cours de la période des Royaumes combattants. Elle tire son nom de celui de son fondateur : Mozi, c'est-à-dire « maître Mo » (479-381 av. J.-C.), qui prônait une société égalitaire. À une époque où les guerres faisaient rage en Chine, il était pacifiste. Ce courant, extrêmement populaire à l'époque des Royaumes combattants, ne laissa que peu de traces dans la pensée chinoise après l'avènement de Qin Shi Huangdi.
* Portail de la philosophie
* Portail du monde chinois (fr)
- Mohisme atau Moisme (Hanzi: 墨家; Pinyin: Mòjiā) adalah filsafat Tiongkok yang dikembangkan oleh para pengikut Mozi (juga dikenal dengan Mo Tzu, dilatinkan sebagai Micius), l.k. 470 SM-391 SM. Ia berkembang kurang lebih pada masa yang sama dengan Konfusianisme, Taoisme, dan Legalisme, dan merupakan satu dari empat aliran filsafat pada Periode Musim Semi dan Musim Gugur serta Periode Negara Perang (dari 770 SM sampai 221 SM). Pada masa itu, Mohisme dianggap merupakan pesaing Konfusianisme. Dinasti Qin yang menyatukan Tiongkok pada 221 SM mengambil Legalisme sebagai filsafat resmi pemerintah dan menekan semua aliran filsafat lain. Dinasti Han yang berkuasa selanjutnya mengambil Konfusianisme sebagai filsafat resmi negara, seperti halnya hampir semua dinasti-dinasti berikutnya, dan Mohisme pun menghilang sebagai suatu aliran pemikiran yang terpisah. (in)
- 묵가(墨家)는 춘추전국시대에 존재하였던 제자백가의 한 학파로, 묵자(墨子, 기원전 470~391?)를 시조로 하며, 전국시대에 활약하다가, 진시황의 통일 이후 홀연히 사라졌다. 묵가는 유가 · 도가와 동시대에 출현하여 발전되었고 춘추전국시대의 제자백가 중 주요 네 철학 학파 (유가 묵가 도가 법가) 중의 하나였다. 이 시기에 묵가는 유가의 주요 경쟁 상대였다. 묵자는 겸애설(兼愛說)을 가르쳤다. 겸애는 조건없이 사람들 전체를 사랑하고 서로 이롭게 하는 것이다. 하늘의 뜻이 바로 겸애이고, 하느님은 겸애의 화신이다. 또한 묵자는 서로를 이롭게 한다(交相利)는 시각에서 근면한 노동으로 물자를 생산할 것과 절용(節用, 쓰임의 절약, 儉約 · 검약) 등을 주장했다. 또한 유명한 사상으로는 인재 등용론인 상현(尙賢)과 공격 전쟁 반대인 (非攻) 등의 사상이 있다. 또한, 묵자는 체험을 근본으로 하여 사물의 본질을 추론하는 논리적 사고를 중국에서 최초로 창시한 인물로 최근에는 높이 평가되고 있다. 현대에서, 묵가는 철학파로서는 사라졌지만 소수의 아시아 비밀 단체들은 스스로를 묵가 사상의 추종자로 생각한다. (ko)
- 墨家（ぼくか、ぼっか）は、中国戦国時代に活躍した、墨子を始祖とする思想家集団であり、諸子百家の一つ。 一種の平和主義・博愛主義を説いた。また、その平和主義に基づいて、武装集団として各地の守城戦に協力した。儒家に匹敵する最大勢力となって隆盛したが、秦によって戦国時代が終わってからは消滅した。 (ja)
- Motizm (lub Moizm) – jeden z głównych kierunków w filozofii chińskiej (obok konfucjanizmu, taoizmu i legizmu). Zapoczątkował go Mozi w V wieku p.n.e. Doktryna motizmu zaprezentowana jest w traktacie , napisanym przez uczniów Mozi, stanowiącym główne źródło wiedzy o tymże prądzie filozoficznym. Motyści (a w szczególności ich założyciel) sformułowali pierwsze w Chinach teorie etyczne i polityczne oraz byli pierwszą szkołą, podającą ściśle uzasadnione logicznie argumenty dla swych poglądów (w chińskim kręgu kulturowym). Motizm reprezentuje poglądy pacyfistyczne, opowiada się za jednakową miłością wobec znajomych oraz obcych, propaguje skromność. Do jednego z najważniejszych założeń motizmu należą "Sanbiao" - trzy kryteria osądzania prawdziwości przekonań. Charakterystyczna dla motizmu jest też polemika z konfucjanizmem. Motizm jest systemem zdecydowanie teistycznym, przywiązującym dużo wagi do sił nadprzyrodzonych, podobnym do henoteizmu. Motizm był z jednej strony kierunkiem mało popularnym, krytykowanym, a z drugiej wpłynął na chińską filozofię. Swoją świetność osiągnął w III i IV wieku p.n.e Poglądy Mozi już za jego życia były krytykowane, a on sam padał ofiarą prześladowań. Z czasem jego doktryny filozoficzne uległy zapomnieniu, a zainteresowanie nimi odżyło dopiero w erze nowożytnej. (pl)
- Het mohisme was een stroming tijdens de bloeiperiode van de klassieke Chinese filosofie. Dat was de periode die ook wel aangeduid wordt met de Honderd Scholen van het denken. Politiek valt deze periode grotendeels samen met die van de Strijdende Staten (475 - 221 v.Chr.). Het tijdperk wordt de gouden eeuw van de Chinese filosofie genoemd, omdat er zeer veel nieuwe ideeën ontstonden en vrij gediscussieerd kon worden. De intellectuelen van deze gouden eeuw werkten veelal voor de staat op het gebied van oorlogsvoering en diplomatie. Het mohisme wordt gezien als de eerste filosofische stroming die een vorm van consequentialisme formuleerde, waarin ethisch juist handelen beoordeeld wordt op het gevolg van een handeling of activiteit en niet zozeer op de handeling zelf. Het ontwikkelde een stelsel van normen en waarden, gebaseerd op utilitarisme waarbij de morele toetsing van een handeling beoordeeld wordt aan de bijdrage die deze handeling levert aan het algemeen nut. Bevordering van geluk voor alle mensen is de kern van die opvatting over algemeen nut. Het mohisme ontwikkelde zich in die periode naast het confucianisme, taoïsme en het legalisme als een van de vier hoofdstromingen binnen de Chinese filosofie. Het werd in de periode van de Strijdende Staten gezien als de belangrijkste rivaal van het confucianisme. Hedendaagse cultuurhistorici zien naast inderdaad soms aanzienlijke verschillen met het confucianisme ook een aantal – zij het anders verwoorde – overeenkomsten. In tegenstelling tot de Gesprekken die aan Confucius worden toegeschreven en vooral uitspraken bevat, bestaan de teksten van het mohisme uit essays, abstracte verhandelingen over de logica alsmede handleidingen voor belegeringskunst. (nl)
- Mohism eller Moism (Kinesiska: 墨家; pinyin: Mòjiā) är en kinesisk filosofisk skola, uppkallad efter den kinesiske filosofen Mozi eller Mo Tzu. Den utvecklades i Kina under De stridande staterna, samma epok som gav upphov till konfucianismen, daoismen och legalismen. Den är mest känd för sin princip om universell kärlek till alla människor. Politiskt omfattade man meritokrati, och menade att samhällets fattigdom till stor del orsakades av nepotism. I linje med sin princip om allmän kärlek tenderade man också mot pacifism. Man ägnade sig utöver politisk filosofi också åt logik och vetenskapliga studier. Mozis filosofi finns samlad i ett massivt verk uppkallat efter honom själv. Mohisterna är historiskt välkända för sina militära insatser. I linje med sina ideal om universell kärlek hjälpte man mindre kinesiska stater som riskerade att sväljas upp av större grannar med försvarsverk, något som också underlättades av de insikter inom matematik och fysik mohisterna ofta innehade. Efter De stridande staternas slut överskuggades mohismen dock snabbt av legalismen under Qindynastin, och dess inflytande på senare kinesisk historia anses ha varit begränsat. (sv)
- Мои́зм (кит. трад. 墨家, пиньинь mòjiā, палл. мо цзя) — древнекитайская философская школа V—III веков до н. э., которая разрабатывала программу усовершенствования общества через знание; единственная школа древнекитайской философии, именуемая в традиционной культуре по имени основателя. Основатель — Мо-цзы, по-видимому, происходящий из ремесленников, был прославлен как военный деятель и дипломат, стремившийся умиротворить Поднебесную. Мо-цзы считал конфуцианские обряды и церемонии бессмысленной растратой средств и призывал к личной покорности воле небес. Если Конфуций проводил различие между любовью к семье и родителям и любовью к иным ближним, Мо-цзы призывал одинаково любить всех без различия. Образцом верности принципу всеобщей любви моисты считали великого Юя — легендарного правителя древности, который усмирил Всемирный потоп. Моисты создали организацию, спаянную жёсткой дисциплиной, которая оказывала помощь княжествам, подвергшимся нападению соседей. Главной целью моистов было установление мира во всей Поднебесной и удовлетворение минимальных материальных потребностей максимального числа людей, а также выдвижение на государственные должности людей по способностям и заслугам, а не по происхождению и знатности. После смерти Мо-цзы его организация распалась на три течения, обобщённо называемые поздним моизмом. С развёрнутой критикой моизма выступил конфуцианец Мэн-цзы. В эпоху Чжаньго моизм составлял серьёзную конкуренцию конфуцианству в качестве господствующей идеологии Китая. Однако после объединения Китая при династии Цинь он практически исчез из политической и философской практики Китая, основополагающие тексты оказались включены в канон даосизма. Вновь интерес к моизму проявился в конце XIX века, выпустил наиболее авторитетную редакцию трактата «Мо-цзы» (1894, второе дополненное издание 1907). Глубокий интерес к философской школе проявляли Бертольт Брехт и Альберт Швейцер, поскольку уже в 1922 году был выполнен частичный перевод трактата на немецкий язык. Серьёзные исследования философии моизма были опубликованы во второй половине XX века; наиболее существенный вклад в современное понимание моизма был сделан . Полный перевод «Мо-цзы» на английский язык был опубликован в 2010 году. (ru)
- Moísmo era uma escola da filosofia chinesa desenvolvida pelos seguidores de Mozi (470 a.C. - 391 a.C.). Evoluiu ao mesmo tempo que o confucionismo, o taoísmo e o legalismo, e foi uma das quatro principais escolas filosóficas durante o Período das Primaveras e Outonos (de 770 a.C. a 480 a.C.) e o Período dos Reinos Combatentes (de 479 aC a 221 aC). Durante esse tempo, o moísmo (墨 Mo) foi visto como um rival importante para o confucionismo (儒 Ru). A dinastia Qin, que uniu a China em 221 aC, adotou legalismo como a filosofia oficial do governo e suprimiu todas as outras escolas filosóficas. A dinastia Han que se seguiu adotou o confucionismo como a filosofia oficial do Estado, assim como a maioria das outras dinastias sucessivas, e o moísmo desapareceu como uma escola separada do pensamento. Livros moístas foram posteriormente incorporados pelo taoísmo canon. Seu conceito mais conhecido era o amor incondicional ou união universal. Acreditava que todos eram iguais diante do céu, e por isso mesmo deviam viver de forma equânime, perante uma interpretação própria da lei desse mesmo céu. Se por um lado sua pregação era criativa, por outro recorria igualmente ao discurso do retorno às tradições e da importância do desprendimento material. (pt)
- Мої́зм ( --) (墨家) — давньокитайська філософська школа, яка розробляла програму удосконалення суспільства через знання. Засновник філософської школи — давньокитайський мислитель Мо-цзи. У V–III ст. до н. е. моїзм становив серйозну конкуренцію конфуціанству як панівної ідеології Китаю. Мо-цзи вважав конфуціанські обряди та церемонії марнотратством казенних коштів і закликав до особистої покірності волі небес. Якщо Конфуцій проводив розходження між любов'ю до родини і батькам і любов'ю до інших ближніх, Мо-цзи закликав однаково любити всіх без відмінності. Зразком вірності принципу всезагальної любові моїсти вважали Великого Юя — легендарного правителя давнини, який приборкав потоп. Всупереч конфуціанству стверджувалося, що передвизначень волі не існує. Мо-цзи виступав проти загарбницьких війн, проповідував мир між державами. Моїсти розробляли логіку та теорію пізнання. Стверджували об'єктивне існування речей поза нашою свідомістю. Знання — результат зусиль наших почуттів і мислення. З розгорнутою критикою моїзму виступив конфуціанець Мен-цзи. Одним з важливих джерел для вивчення поглядів моїстів на проблеми пізнання та перевірку істинності міркувань є розділ «Сяоцюй» («Малий вибір») твору «Мо-цзи». У двотомнику давньокитайської філософії є російський переклад розділу, здійснений М. Л. Тітаренко. Схематизований за допомогою структурного методу текст і переклад розділу «Сяоцюй» подано в книзі В. С. Спіріна «Побудова давньокитайських текстів». (uk)
- 墨家，是中国歷史上春秋戰國时期的哲学流派，诸子百家及九流十家之一。法家代表韩非子称墨家和儒家为“世之显学”，而儒家代表孟子也曾说“天下之言，不归杨（杨朱，道家代表人物）则归墨（墨子）”等语，证明了墨家思想曾经在中国的辉煌。戰國後期，墨學的影響曾与孔学分庭抗礼。 至汉初，因为墨家思想独有的政治属性，兼之西汉汉武帝“罢黜百家，独尊儒术”的官学政策，墨家逐渐失去了存身的现实基础，墨家思想在中国逐渐灭绝；直到清末民初，学者们重新发掘出墨家，近年来经过一些新墨者的努力，墨家学说中的一些观点开始进入人们的视野。 墨家逻辑是中国古代第一个逻辑学体系，全球三大古典逻辑体系之一，主要以为代表，三物分别为故、理、类。《墨辩》是墨家逻辑的主要著作。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Le moïsme ou mohisme est l'ensemble des doctrines philosophiques d'une des « cent écoles » nées en Chine au cours de la période des Royaumes combattants. Elle tire son nom de celui de son fondateur : Mozi, c'est-à-dire « maître Mo » (479-381 av. J.-C.), qui prônait une société égalitaire. À une époque où les guerres faisaient rage en Chine, il était pacifiste. Ce courant, extrêmement populaire à l'époque des Royaumes combattants, ne laissa que peu de traces dans la pensée chinoise après l'avènement de Qin Shi Huangdi.
* Portail de la philosophie
* Portail du monde chinois (fr)
- 묵가(墨家)는 춘추전국시대에 존재하였던 제자백가의 한 학파로, 묵자(墨子, 기원전 470~391?)를 시조로 하며, 전국시대에 활약하다가, 진시황의 통일 이후 홀연히 사라졌다. 묵가는 유가 · 도가와 동시대에 출현하여 발전되었고 춘추전국시대의 제자백가 중 주요 네 철학 학파 (유가 묵가 도가 법가) 중의 하나였다. 이 시기에 묵가는 유가의 주요 경쟁 상대였다. 묵자는 겸애설(兼愛說)을 가르쳤다. 겸애는 조건없이 사람들 전체를 사랑하고 서로 이롭게 하는 것이다. 하늘의 뜻이 바로 겸애이고, 하느님은 겸애의 화신이다. 또한 묵자는 서로를 이롭게 한다(交相利)는 시각에서 근면한 노동으로 물자를 생산할 것과 절용(節用, 쓰임의 절약, 儉約 · 검약) 등을 주장했다. 또한 유명한 사상으로는 인재 등용론인 상현(尙賢)과 공격 전쟁 반대인 (非攻) 등의 사상이 있다. 또한, 묵자는 체험을 근본으로 하여 사물의 본질을 추론하는 논리적 사고를 중국에서 최초로 창시한 인물로 최근에는 높이 평가되고 있다. 현대에서, 묵가는 철학파로서는 사라졌지만 소수의 아시아 비밀 단체들은 스스로를 묵가 사상의 추종자로 생각한다. (ko)
- 墨家（ぼくか、ぼっか）は、中国戦国時代に活躍した、墨子を始祖とする思想家集団であり、諸子百家の一つ。 一種の平和主義・博愛主義を説いた。また、その平和主義に基づいて、武装集団として各地の守城戦に協力した。儒家に匹敵する最大勢力となって隆盛したが、秦によって戦国時代が終わってからは消滅した。 (ja)
- 墨家，是中国歷史上春秋戰國时期的哲学流派，诸子百家及九流十家之一。法家代表韩非子称墨家和儒家为“世之显学”，而儒家代表孟子也曾说“天下之言，不归杨（杨朱，道家代表人物）则归墨（墨子）”等语，证明了墨家思想曾经在中国的辉煌。戰國後期，墨學的影響曾与孔学分庭抗礼。 至汉初，因为墨家思想独有的政治属性，兼之西汉汉武帝“罢黜百家，独尊儒术”的官学政策，墨家逐渐失去了存身的现实基础，墨家思想在中国逐渐灭绝；直到清末民初，学者们重新发掘出墨家，近年来经过一些新墨者的努力，墨家学说中的一些观点开始进入人们的视野。 墨家逻辑是中国古代第一个逻辑学体系，全球三大古典逻辑体系之一，主要以为代表，三物分别为故、理、类。《墨辩》是墨家逻辑的主要著作。 (zh)
- موهية (بالصينية: 墨家، وتعني «مدرسة مو») وهي فلسفة صينية قديمة، نشأت من الفيلسوف الصيني موزي ما بين سنة 470 - 491 ق م، وقد تطورت من كونفشيوسية والطاوية والقانونية في فترة الربيع والخريف وفي فترة حقبة الممالك المتحاربة، عدد مِنْ العواملِ يُمْكِنُ أَنْ تُستَشهدَ بتَوضيح الهبوطِ واختفاءِ الموهية. جراهام صحيحُ من المحتمل، على سبيل المثال، لاقتراح ذلك بعد توحيدِ كين، فَقدَ الموهيين التأثير السياسي مارسوا كحرفيين خبراء وإختصاصيي دفاعِ الذي ساعدوا الولاياتَ الأصغرَ تَبْقى أثناء التَحَارُب تَذْكرُ عصراً. (ar)
- El moïsme o mojia (en xinès: 墨家, pinyin: Mòjiā, 'Escola de Mo') és un corrent del pensament xinès originat per Mozi (volts dels 480 aC - 381 aC) i desenvolupat durant l'època dels "regnes combatents" (476 aC fins al 221 aC), període en què va constituir el principal corrent rival del confucianisme. El moisme defensava l'utilitarisme com a únic patró universal per a garantir un judici just, l'amor igualitari (jian ai) i l'única legitimitat de la guerra defensiva (amb l'objectiu final d'eliminar tota guerra). També deia que els esperits i el destí (ming) castigaven els qui cometien males accions; encoratjava la promoció de les persones amb talent, la conformitat amb els dictats dels superiors i condemnava l'exacerbació de les despeses exagerades. (ca)
- Mohismo, Moismo (oni nepre evitu konfuzon kun Maoismo) aŭ Moziismo, ankaŭ Mohisma Skolo de Logiko (ĉine 墨家 Mòjiā Skolo de Mo) estis antikva ĉina filozofio de logiko, racia pensaro kaj scienco disvolvigita de akademiaj fakuloj kiuj studis ĉe la antikva ĉina filozofo Mozio (ĉ. 470 a.K.– ĉ 391 a.K.). (eo)
- El moísmo o mohismo (chino: 墨家; pinyin: Mòjiā; literalmente: 'Escuela de Mo') fue una escuela filosófica china fundada a finales del siglo V a. C. por Mozi y sus estudiantes, defensores de una sociedad igualitaria que difunde el utilitarismo estricto y el amor mutuo entre las personas. El moísmo también se asoció e influyó en una escuela filosófica separada conocida como la Escuela de los Nombres (Míngjiā, también conocida como "Logicos"), que se centró en la filosofía del lenguaje, la definición y la lógica. (es)
- Mohism or Moism (/ˈmoʊɪzəm/, Chinese: 墨家; pinyin: Mòjiā; lit. 'School of Mo') was an ancient Chinese philosophy of ethics and logic, rational thought, and science developed by the academic scholars who studied under the ancient Chinese philosopher Mozi (c. 470 BC – c. 391 BC), embodied in an eponymous book: the Mozi. Among its major ethical tenets were altruism and a universal, unbiased respect and concern for all people regardless of relations or affiliations. The ideology also stressed the virtues of austerity and utilitarianism. (en)
- Mohisme atau Moisme (Hanzi: 墨家; Pinyin: Mòjiā) adalah filsafat Tiongkok yang dikembangkan oleh para pengikut Mozi (juga dikenal dengan Mo Tzu, dilatinkan sebagai Micius), l.k. 470 SM-391 SM. Ia berkembang kurang lebih pada masa yang sama dengan Konfusianisme, Taoisme, dan Legalisme, dan merupakan satu dari empat aliran filsafat pada Periode Musim Semi dan Musim Gugur serta Periode Negara Perang (dari 770 SM sampai 221 SM). Pada masa itu, Mohisme dianggap merupakan pesaing Konfusianisme. (in)
- Moísmo era uma escola da filosofia chinesa desenvolvida pelos seguidores de Mozi (470 a.C. - 391 a.C.). Evoluiu ao mesmo tempo que o confucionismo, o taoísmo e o legalismo, e foi uma das quatro principais escolas filosóficas durante o Período das Primaveras e Outonos (de 770 a.C. a 480 a.C.) e o Período dos Reinos Combatentes (de 479 aC a 221 aC). Durante esse tempo, o moísmo (墨 Mo) foi visto como um rival importante para o confucionismo (儒 Ru). A dinastia Qin, que uniu a China em 221 aC, adotou legalismo como a filosofia oficial do governo e suprimiu todas as outras escolas filosóficas. A dinastia Han que se seguiu adotou o confucionismo como a filosofia oficial do Estado, assim como a maioria das outras dinastias sucessivas, e o moísmo desapareceu como uma escola separada do pensamento. (pt)
- Het mohisme was een stroming tijdens de bloeiperiode van de klassieke Chinese filosofie. Dat was de periode die ook wel aangeduid wordt met de Honderd Scholen van het denken. Politiek valt deze periode grotendeels samen met die van de Strijdende Staten (475 - 221 v.Chr.). Het tijdperk wordt de gouden eeuw van de Chinese filosofie genoemd, omdat er zeer veel nieuwe ideeën ontstonden en vrij gediscussieerd kon worden. De intellectuelen van deze gouden eeuw werkten veelal voor de staat op het gebied van oorlogsvoering en diplomatie. (nl)
- Motizm (lub Moizm) – jeden z głównych kierunków w filozofii chińskiej (obok konfucjanizmu, taoizmu i legizmu). Zapoczątkował go Mozi w V wieku p.n.e. Doktryna motizmu zaprezentowana jest w traktacie , napisanym przez uczniów Mozi, stanowiącym główne źródło wiedzy o tymże prądzie filozoficznym. Motyści (a w szczególności ich założyciel) sformułowali pierwsze w Chinach teorie etyczne i polityczne oraz byli pierwszą szkołą, podającą ściśle uzasadnione logicznie argumenty dla swych poglądów (w chińskim kręgu kulturowym). (pl)
- Mohism eller Moism (Kinesiska: 墨家; pinyin: Mòjiā) är en kinesisk filosofisk skola, uppkallad efter den kinesiske filosofen Mozi eller Mo Tzu. Den utvecklades i Kina under De stridande staterna, samma epok som gav upphov till konfucianismen, daoismen och legalismen. Den är mest känd för sin princip om universell kärlek till alla människor. Politiskt omfattade man meritokrati, och menade att samhällets fattigdom till stor del orsakades av nepotism. I linje med sin princip om allmän kärlek tenderade man också mot pacifism. Man ägnade sig utöver politisk filosofi också åt logik och vetenskapliga studier. Mozis filosofi finns samlad i ett massivt verk uppkallat efter honom själv. (sv)
- Мои́зм (кит. трад. 墨家, пиньинь mòjiā, палл. мо цзя) — древнекитайская философская школа V—III веков до н. э., которая разрабатывала программу усовершенствования общества через знание; единственная школа древнекитайской философии, именуемая в традиционной культуре по имени основателя. Основатель — Мо-цзы, по-видимому, происходящий из ремесленников, был прославлен как военный деятель и дипломат, стремившийся умиротворить Поднебесную. Мо-цзы считал конфуцианские обряды и церемонии бессмысленной растратой средств и призывал к личной покорности воле небес. Если Конфуций проводил различие между любовью к семье и родителям и любовью к иным ближним, Мо-цзы призывал одинаково любить всех без различия. Образцом верности принципу всеобщей любви моисты считали великого Юя — легендарного правителя древ (ru)
- Мої́зм ( --) (墨家) — давньокитайська філософська школа, яка розробляла програму удосконалення суспільства через знання. Засновник філософської школи — давньокитайський мислитель Мо-цзи. У V–III ст. до н. е. моїзм становив серйозну конкуренцію конфуціанству як панівної ідеології Китаю. Мо-цзи вважав конфуціанські обряди та церемонії марнотратством казенних коштів і закликав до особистої покірності волі небес. Якщо Конфуцій проводив розходження між любов'ю до родини і батькам і любов'ю до інших ближніх, Мо-цзи закликав однаково любити всіх без відмінності. Зразком вірності принципу всезагальної любові моїсти вважали Великого Юя — легендарного правителя давнини, який приборкав потоп. Всупереч конфуціанству стверджувалося, що передвизначень волі не існує. Мо-цзи виступав проти загарбницьких вій (uk)
|
