| dbo:abstract
|
- Una lladronera o matacà és una caixa d'obra sòlida, coberta i volada, que se situa a la part alta d'una muralla, en llenços i torres o de qualsevol altra fortificació i que sobresurt d'aquesta per la seva part exterior, també anomenada "galeria en voladís". S'anomena matacà si es troba sobre una porta. Emprada, durant un setge o assalt, com un lloc segur des del qual seus defensors poden mirar i atacar l'enemic. Consisteix en una plataforma amb orificis, a través dels quals es poden llançar pedres, materials ardents i altres tipus de projectils sobre els atacants que es troben sota, al peu de la fortificació defensada, en la qual es recolza un mur avançat que serveix de protecció i que té per façana, en el qual pot haver-hi espitlleres o merlets. Quan només té una sola espitllera i es troba damunt d'una porta, rep el nom de matacà. Era suportada per diversos permòdols, entre els quals hi havia uns forats o espitlleres verticals. El seu disseny va ser desenvolupat durant l'edat mitjana i va representar una evolució important en la defensa, ja que permetia de cobrir la base mateixa dels murs. Se'n troben exemples a partir del segle xiii. Els primers matacans (una mena de verdesques) estaven fets de fusta i eren, en general, construccions provisionals, que es posaven en cas que de risc de setge de part d'algun enemic. Sovint, eren incendiats pels assetjadors i no va ser, sinó fins a final del segle xiii, que va ser substituït aquest feble material per la pedra, en la seva construcció; la qual cosa els va fer més resistents i durables. (ca)
- Der Maschikuli (Mehrzahl: Maschikulis, ostfränkisch auch Maschikeles; von frz. mâchicoulis, dieses um 1402 abgeleitet vom mittelfranzösischen macher „zermalmen“, „zerdrücken“ und coulis „Flüssigkeit“ oder col „Hals“) zu Deutsch auch Wurflochreihe genannt, ist eine an der Außenmauer von spätrömischen und mittelalterlichen Wehrbauten wie Burgen, Festungen oder Stadtbefestigungen zwischen zwei Konsolen (Kragsteinen) ausgesparte Wurf- oder Gussöffnung. Er tritt in Reihen angeordnet an einem vorkragenden Wehrgang oder an der Unterseite eines Wehrerkers auf. Von der Seite des Verteidigers aus sind die Maschikulis in Form von aneinandergereihten vertikalen Bodenschächten vor dem Fuß der nach außen gekragten Wand zugänglich. (de)
- Matakana harresi edo dorre baten goiko aldean kanpotik kokatzen den eraikuntza da, eraso edo setio batean leku seguru eta etsaiari gauzak botatzeko erabiltzen zena. Berez, zuloak dituen plataforma bat da, murru aurreratu bat duena fatxadatik kanpo. Murru horretan gezi-leihoak eta almenak egon daitezke. Erdi Aroaren hasieran matakanak behin-behineko zurezko eraikuntzak ziren, eraso baten aurretik eraikitzen ziren. Baina XIII. mendetik aurrera harrizkoak egin ziren. Matakanek gotorlekuaren oinarria babestea zuten helburu. Plataforman dauden zuloetatik etsaia ikusi ez ezik, gauza beroak, harriak edo edozein jaurtigailu bota zitekeen. (eu)
- Un matacán es una caja de obra, maciza, cubierta y volada, o bien una galería que forma un voladizo continuo a lo largo de la coronación de una fortificación (torre, cortina, muralla, etc.) y en el que el piso en vuelo, perforado, permite el lanzamiento de proyectiles verticalmente para proteger ciertas áreas vulnerables, como el pie de las murallas. Utilizados durante un asedio o asalto, eran un lugar seguro desde el cual los defensores podían mirar, y arrojar piedras, materiales ardientes y otros tipos de proyectiles sobre el enemigo a través de los orificios. (es)
- A machicolation (French: mâchicoulis) is a floor opening between the supporting corbels of a battlement, through which stones or other material, such as boiling water, hot sand, quicklime or boiling cooking oil, could be dropped on attackers at the base of a defensive wall. A smaller version found on smaller structures is called a box-machicolation. (en)
- Is oscailt idir na coirbéil taca den t-uchtbhalla starrach nó boghta gheata, ina raibh clocha a thitfeadh ar ionsaitheoirí é Poll lámhaigh. (ga)
- Un mâchicoulis est une galerie formant un encorbellement, soit en position mitoyenne ou en couronnement d'une enceinte militaire (tour, courtine, rempart, etc.) et dont le plancher ajouré permettait, si besoin, de lancer divers projectiles au pied du mur, zone souvent vulnérable. Ce système de défense active en maçonnerie, surtout sous la forme de « mâchicoulis sur consoles » se répand à la fin du Moyen Âge (seconde moitié du XIVe siècle) en remplacement de celui des hourds en bois. (fr)
- 마시쿨리(프랑스어: machicoulis /mɑʃikuli/[*])는 의 사이사이에 위치한 공간으로, 이 공간을 이용해 방벽 기초에 공격을 퍼붓는 공격자들 머리 위로 돌이나 기름 등을 끼얹을 수 있다. 노르만 십자군이 성지에서 돌아온 이후 중세 유럽에서 유행하기 시작했다. 나무로 만들어진 호딩이 마시쿨리와 그 기능이 유사했으나, 호딩은 공성전이 발생했을 때 일시적으로 설치되는 구조물이었다. 돌로 된 마시쿨리는 호딩에 비해 튼튼했으며 불을 견딜 수 있다는 장점이 있었다. (ko)
- Een mezekouw, ook wel mezenkooi, machicoulis of messekouw, is een vierkant werpgat tussen de uit elkaar geplaatste kraagstenen van de stenen uitbouwen van torens en muren van een middeleeuws kasteel of stad. De werpgaten bevinden zich meestal bij de toegangspoort(en). (nl)
- La piombatoia (o caditoia) è una buca a forma di feritoia fatta negli delle rocche, nei ballatoi delle antiche fortificazioni, nelle volte delle torri e, talvolta, anche in abitazioni private. La funzione delle piombatoie consentiva la tattica militare della difesa piombante, la quale consiste nel far cadere sul nemico assediante (oramai prossimo alle mura difensive), sia liquidi infiammabili o bollenti, sia materiali solidi come laterizi o pietre. (it)
- 出し狭間（だしはざま、英: Machicolation マチコレーション, 仏: Mâchicoulis マシクーリ）は、胸壁の持ち送り支持構造の間に開いた床の開口部で、そこから城壁の下にいる攻撃者に向かって岩石や熱湯、熱した油等を落とすことができる。石落とし、突出し狭間（つきだしはざま）、張出し狭間（はりだしはざま）、刎出し狭間（はねだしはざま）とも。中世ヨーロッパで、ノルマン人の十字軍参加者が帰還したころから見られるようになった。出し狭間のある狭間胸壁が下部の城壁より迫り出しているのは、物を落とすためである。 城壁を登る敵兵を攻撃する同様の目的を持つ構造物には、木造櫓やなどがある。木造櫓は篭城戦などで一時的なものとして構築されることが多い。木造櫓に対して出し狭間が優れている点は石製で強度が高いだけでなく、耐火性がある点も挙げられる。 "machcolation" という言葉は、古フランス語の"machicoller" に由来し、古プロヴァンス語の "machacol"がその源であり、さらにはラテン語の"maccāre" （破壊する） と"collum" （えり） が語源である。天井のある出し狭間の場合、口語では "murder-hole" とも言う。 出し狭間はイギリスよりもフランスの城で先に一般化した。イギリスの場合、13世紀の コンウィ城 のように門の上部だけに限定されていた。 (ja)
- Mata-cães é uma abertura no chão entre as mísulas que sustentam as ameias ou os balcões das fortificações medievais, através da qual se podia observar os atacantes que se encontravam na base da muralha defensiva, solapando a parede ou assediando um portal, para agredi-los com pedras, flechas, água fervente, areia quente, cal virgem, alcatrão, óleo fervente, ou outros objetos. Os mata-cães localizavam-se nas partes mais altas das muralhas, ao redor das torres, em casas-torre (geralmente sobre a entrada) e outras fortificações, sobressaindo destas para a parte exterior. Os primeiros mata-cães, também chamados de cadafalsos, foram construídos de madeira e eram, por regra, construções provisórias, que se colocavam apenas quando a fortificação sofria um assédio e, não raras vezes, eram destruídos pelo fogo atacante. A susbtituição da madeira pela pedra só ocorreu após os finais do século XIII o que os tornou muito mais resistentes e duradouros. (pt)
- Machikuły (lp. machikuł) – element obronny, budowany w górnej części murów obronnych, najczęściej w fortyfikacjach średniowiecznych obwarowań, służący do obrony podstawy muru. Rodzaj ganka wspartego na kroksztynach, wystającego przed lico zewnętrzne muru, zaopatrzonego w otwory strzelnicze. W podłodze umieszczano otwory, przez które można było lać np. gorącą smołę na przeciwnika szturmującego zamek. Machikuły były czasem wieńczone blankami. Bywały budowane wzdłuż całej długości murów i na wieżach obronnych. Były prototypem balkonów. Machikuły zastąpiły, wcześniej stosowane drewniane hurdycje. (pl)
- Машикули́ (фр. mâchicoulis [maʃikuli, mɑʃikuli], от провансальского machacol: macar — «раздавить, разбить» + col — «шея») — навесные бойницы, расположенные в верхней части крепостных стен и башен, предназначенные главным образом для вертикального обстрела штурмующего стены противника стрелами или ручным огнестрельным оружием, сбрасывания камней, выливания кипятка и смолы; также — галерея или парапет с такими бойницами. В русском крепостном зодчестве употреблялись термины: «бойницы косого боя», «навесной бой», «навесные стрельницы», а также «варницы» и, соответственно, «варовый бой» (от вар — крутой кипяток). (ru)
- Машикулі́ (фр. machicoulis, від середньовічного французького сполучення «mache-col» — «бий у шию») — оборонний елемент верхніх ярусів середньовічних фортифікацій, що прийшов на заміну гурдиціям (підсябиттям). Застосовувавалися протягом XIV—XVI століть у фортецях Європи, Близького Сходу. Вони призначались для захисту підошóв оборонних мурів, де утворювались мертві зони, недосяжні для обстрілу з бійниць. Фортифікатори розширювали бойові галереї верхніх ярусів на всій довжині оборонного муру та по периметру веж, перетворюючи їх на своєрідні навісні ґанки за рахунок випнутих за лінію оборонного муру кронштейнів; на них прикріплено парапет із бійницями. У підлозі поміж кронштейнами облаштовували отвори для вертикального обстрілу нападників біля підошви муру, щоб кидати на них каміння, лити гарячу смолу, окріп. Також машикулі могли мати вигляд нахилених стрільниць у товщі муру. Коли розпочато використовувати ренесансові земляні бастіонні фортифікації, машикулі вийшли з ужитку разом із застарілими оборонними мурами. (uk)
- 突堞（法語：Mâchicoulis）是中世纪城堡的一种常见防御结构，在位于城墙或塔楼的侧面高处，整体形成突廊，利用向下开放的堞眼，守军可以向敌人泼洒开水、沸油等。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Der Maschikuli (Mehrzahl: Maschikulis, ostfränkisch auch Maschikeles; von frz. mâchicoulis, dieses um 1402 abgeleitet vom mittelfranzösischen macher „zermalmen“, „zerdrücken“ und coulis „Flüssigkeit“ oder col „Hals“) zu Deutsch auch Wurflochreihe genannt, ist eine an der Außenmauer von spätrömischen und mittelalterlichen Wehrbauten wie Burgen, Festungen oder Stadtbefestigungen zwischen zwei Konsolen (Kragsteinen) ausgesparte Wurf- oder Gussöffnung. Er tritt in Reihen angeordnet an einem vorkragenden Wehrgang oder an der Unterseite eines Wehrerkers auf. Von der Seite des Verteidigers aus sind die Maschikulis in Form von aneinandergereihten vertikalen Bodenschächten vor dem Fuß der nach außen gekragten Wand zugänglich. (de)
- Un matacán es una caja de obra, maciza, cubierta y volada, o bien una galería que forma un voladizo continuo a lo largo de la coronación de una fortificación (torre, cortina, muralla, etc.) y en el que el piso en vuelo, perforado, permite el lanzamiento de proyectiles verticalmente para proteger ciertas áreas vulnerables, como el pie de las murallas. Utilizados durante un asedio o asalto, eran un lugar seguro desde el cual los defensores podían mirar, y arrojar piedras, materiales ardientes y otros tipos de proyectiles sobre el enemigo a través de los orificios. (es)
- A machicolation (French: mâchicoulis) is a floor opening between the supporting corbels of a battlement, through which stones or other material, such as boiling water, hot sand, quicklime or boiling cooking oil, could be dropped on attackers at the base of a defensive wall. A smaller version found on smaller structures is called a box-machicolation. (en)
- Is oscailt idir na coirbéil taca den t-uchtbhalla starrach nó boghta gheata, ina raibh clocha a thitfeadh ar ionsaitheoirí é Poll lámhaigh. (ga)
- Un mâchicoulis est une galerie formant un encorbellement, soit en position mitoyenne ou en couronnement d'une enceinte militaire (tour, courtine, rempart, etc.) et dont le plancher ajouré permettait, si besoin, de lancer divers projectiles au pied du mur, zone souvent vulnérable. Ce système de défense active en maçonnerie, surtout sous la forme de « mâchicoulis sur consoles » se répand à la fin du Moyen Âge (seconde moitié du XIVe siècle) en remplacement de celui des hourds en bois. (fr)
- 마시쿨리(프랑스어: machicoulis /mɑʃikuli/[*])는 의 사이사이에 위치한 공간으로, 이 공간을 이용해 방벽 기초에 공격을 퍼붓는 공격자들 머리 위로 돌이나 기름 등을 끼얹을 수 있다. 노르만 십자군이 성지에서 돌아온 이후 중세 유럽에서 유행하기 시작했다. 나무로 만들어진 호딩이 마시쿨리와 그 기능이 유사했으나, 호딩은 공성전이 발생했을 때 일시적으로 설치되는 구조물이었다. 돌로 된 마시쿨리는 호딩에 비해 튼튼했으며 불을 견딜 수 있다는 장점이 있었다. (ko)
- Een mezekouw, ook wel mezenkooi, machicoulis of messekouw, is een vierkant werpgat tussen de uit elkaar geplaatste kraagstenen van de stenen uitbouwen van torens en muren van een middeleeuws kasteel of stad. De werpgaten bevinden zich meestal bij de toegangspoort(en). (nl)
- La piombatoia (o caditoia) è una buca a forma di feritoia fatta negli delle rocche, nei ballatoi delle antiche fortificazioni, nelle volte delle torri e, talvolta, anche in abitazioni private. La funzione delle piombatoie consentiva la tattica militare della difesa piombante, la quale consiste nel far cadere sul nemico assediante (oramai prossimo alle mura difensive), sia liquidi infiammabili o bollenti, sia materiali solidi come laterizi o pietre. (it)
- 出し狭間（だしはざま、英: Machicolation マチコレーション, 仏: Mâchicoulis マシクーリ）は、胸壁の持ち送り支持構造の間に開いた床の開口部で、そこから城壁の下にいる攻撃者に向かって岩石や熱湯、熱した油等を落とすことができる。石落とし、突出し狭間（つきだしはざま）、張出し狭間（はりだしはざま）、刎出し狭間（はねだしはざま）とも。中世ヨーロッパで、ノルマン人の十字軍参加者が帰還したころから見られるようになった。出し狭間のある狭間胸壁が下部の城壁より迫り出しているのは、物を落とすためである。 城壁を登る敵兵を攻撃する同様の目的を持つ構造物には、木造櫓やなどがある。木造櫓は篭城戦などで一時的なものとして構築されることが多い。木造櫓に対して出し狭間が優れている点は石製で強度が高いだけでなく、耐火性がある点も挙げられる。 "machcolation" という言葉は、古フランス語の"machicoller" に由来し、古プロヴァンス語の "machacol"がその源であり、さらにはラテン語の"maccāre" （破壊する） と"collum" （えり） が語源である。天井のある出し狭間の場合、口語では "murder-hole" とも言う。 出し狭間はイギリスよりもフランスの城で先に一般化した。イギリスの場合、13世紀の コンウィ城 のように門の上部だけに限定されていた。 (ja)
- Machikuły (lp. machikuł) – element obronny, budowany w górnej części murów obronnych, najczęściej w fortyfikacjach średniowiecznych obwarowań, służący do obrony podstawy muru. Rodzaj ganka wspartego na kroksztynach, wystającego przed lico zewnętrzne muru, zaopatrzonego w otwory strzelnicze. W podłodze umieszczano otwory, przez które można było lać np. gorącą smołę na przeciwnika szturmującego zamek. Machikuły były czasem wieńczone blankami. Bywały budowane wzdłuż całej długości murów i na wieżach obronnych. Były prototypem balkonów. Machikuły zastąpiły, wcześniej stosowane drewniane hurdycje. (pl)
- Машикули́ (фр. mâchicoulis [maʃikuli, mɑʃikuli], от провансальского machacol: macar — «раздавить, разбить» + col — «шея») — навесные бойницы, расположенные в верхней части крепостных стен и башен, предназначенные главным образом для вертикального обстрела штурмующего стены противника стрелами или ручным огнестрельным оружием, сбрасывания камней, выливания кипятка и смолы; также — галерея или парапет с такими бойницами. В русском крепостном зодчестве употреблялись термины: «бойницы косого боя», «навесной бой», «навесные стрельницы», а также «варницы» и, соответственно, «варовый бой» (от вар — крутой кипяток). (ru)
- 突堞（法語：Mâchicoulis）是中世纪城堡的一种常见防御结构，在位于城墙或塔楼的侧面高处，整体形成突廊，利用向下开放的堞眼，守军可以向敌人泼洒开水、沸油等。 (zh)
- Una lladronera o matacà és una caixa d'obra sòlida, coberta i volada, que se situa a la part alta d'una muralla, en llenços i torres o de qualsevol altra fortificació i que sobresurt d'aquesta per la seva part exterior, també anomenada "galeria en voladís". S'anomena matacà si es troba sobre una porta. Emprada, durant un setge o assalt, com un lloc segur des del qual seus defensors poden mirar i atacar l'enemic. Consisteix en una plataforma amb orificis, a través dels quals es poden llançar pedres, materials ardents i altres tipus de projectils sobre els atacants que es troben sota, al peu de la fortificació defensada, en la qual es recolza un mur avançat que serveix de protecció i que té per façana, en el qual pot haver-hi espitlleres o merlets. Quan només té una sola espitllera i es trob (ca)
- Matakana harresi edo dorre baten goiko aldean kanpotik kokatzen den eraikuntza da, eraso edo setio batean leku seguru eta etsaiari gauzak botatzeko erabiltzen zena. Berez, zuloak dituen plataforma bat da, murru aurreratu bat duena fatxadatik kanpo. Murru horretan gezi-leihoak eta almenak egon daitezke. (eu)
- Mata-cães é uma abertura no chão entre as mísulas que sustentam as ameias ou os balcões das fortificações medievais, através da qual se podia observar os atacantes que se encontravam na base da muralha defensiva, solapando a parede ou assediando um portal, para agredi-los com pedras, flechas, água fervente, areia quente, cal virgem, alcatrão, óleo fervente, ou outros objetos. Os mata-cães localizavam-se nas partes mais altas das muralhas, ao redor das torres, em casas-torre (geralmente sobre a entrada) e outras fortificações, sobressaindo destas para a parte exterior. (pt)
- Машикулі́ (фр. machicoulis, від середньовічного французького сполучення «mache-col» — «бий у шию») — оборонний елемент верхніх ярусів середньовічних фортифікацій, що прийшов на заміну гурдиціям (підсябиттям). Застосовувавалися протягом XIV—XVI століть у фортецях Європи, Близького Сходу. Вони призначались для захисту підошóв оборонних мурів, де утворювались мертві зони, недосяжні для обстрілу з бійниць. (uk)
|
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}