| dbo:abstract
|
- حدث تمرد الفيلق ومذبحة بوخارست في بوخارست، رومانيا، في الفترة ما بين 21-23 يناير 1941. بينما تم قطع امتيازات منظمة الحرس الحديدي شبه العسكرية بشكل تدريجي من قبل كوندوكتور إيون أنتونيسكو، ثار أعضاؤها، والمعروفون أيضًا باسم Legionnaires. خلال التمرد والمذابح قتل الحرس الحديدي 125 يهوديًا، وتوفي 30 جنديًا في المواجهة مع المتمردين. بعد ذلك، تم حظر حركة الحرس الحديدي وسجن 9000 من أعضائها. (ar)
- Between 21 and 23 January 1941, a rebellion of the Iron Guard paramilitary organization, whose members were known as Legionnaires, occurred in Bucharest, Romania. As their privileges were being gradually removed by the Conducător Ion Antonescu, the Legionnaires revolted. During the rebellion and subsequent pogrom, the Iron Guard killed 125 Jews, and 30 soldiers died in the confrontation with the rebels. Following this, the Iron Guard movement was banned and 9,000 of its members were imprisoned. (en)
- Le coup d'État de la Légion et le pogrom de Bucarest se sont déroulés entre le 21 et le 23 janvier 1941 à Bucarest en Roumanie devenue depuis l'année précédente un État fasciste, satellite de l'Allemagne nazie, dirigé de facto par l'ambassadeur allemand Manfred von Killinger assisté du Judenberater Gustav Richter, qui pressent les autorités roumaines de procéder à l'extermination des Juifs. Le dictateur fasciste Ion Antonescu avait pris le pouvoir en octobre 1940 avec l'aide de la Garde de fer, mais en janvier 1941, les « légionnaires », jugeant le régime trop modéré, se révoltent (le nom officiel de la Garde de Fer était « Légion de l'Archange Michel », en roumain : Legiunea Arhanghelului Mihail ; ses membres étaient donc nommés « légionnaires »). Pendant sa rébellion, la Garde de Fer tue 125 Juifs, et 30 soldats périssent lors des affrontements avec les rebelles. À la suite de ces événements, la Garde de Fer est dissoute et 9 000 de ses membres sont jetés en prison, non pour le pogrom, mais pour s'être rebellés. (fr)
- De Legionairsopstand of Opstand van de IJzeren Garde was een opstand van de Roemeense IJzeren Garde op 21, 22 en 23 januari 1941. Aanleiding hiervoor was het terugdraaien van alle privileges van de IJzeren Garde door de Roemeense dictator Ion Antonescu. De opstand ging gepaard met een pogrom tegen de joden in Boekarest. De opstand werd door het Roemeense leger neergeslagen, waarna Antonescu en het leger zonder de Garde verder regeerden. Horia Sima, de leider van de IJzeren Garde, week uit naar Duitsland, ca. 9000 gardisten werden gevangengezet, en 200 tot 800 gardisten, 30 soldaten, en 125 joodse burgers kwamen om het leven. (nl)
- Il progrom di Bucarest è stato un evento parallelo alla ribellione dei cosiddetti Legionari, i membri dell'organizzazione paramilitare della Guardia di Ferro, tra il 21 ed il 23 gennaio 1941. Mentre i loro privilegi venivano gradualmente rimossi dal Conducător Ion Antonescu, i Legionari si ribellarono. Durante la ribellione e il successivo pogrom, la Guardia di Ferro uccise 125 ebrei e 30 soldati morirono nello scontro con i ribelli. In seguito, il movimento della Guardia di Ferro fu bandito e 9.000 dei suoi membri furono imprigionati. (it)
- Rebelia Żelaznej Gwardii, także rebelia Legionistów – przeprowadzony w dniach 21–23 stycznia 1941 roku nieudany pucz faszystowskiej Żelaznej Gwardii przeciwko rządzącemu w Rumunii gen. Ionowi Antonescu. W czasie spotkania z Adolfem Hitlerem gen. Antonescu uzyskał, w zamian za deklarację przystąpienia do planowanej wojny z ZSRR, obietnicę poparcia Niemiec dla swojego rządu w rozprawie z wewnętrzną, radykalną opozycją. Cztery dni później Antonescu zablokował zapoczątkowany przez Żelazną Gwardię program wywłaszczenia Żydów, na co Gwardia odpowiedziała oskarżeniem Antonescu o bycie agentem „żydo-masonerii”. Pucz rozpoczął się w dniu 21 stycznia 1941 roku od prób opanowania centralnych instytucji państwa, w tym przejęcia dowództwa nad armią, a także urzędów na prowincji. Puczyści opanowali m.in. Ministerstwo Sprawiedliwości, Archiwum Państwowe, Bank Narodowy i gmach poczty głównej, jednak niepowodzeniem skończył się m.in. atak na siedzibę radia. Puczyści byli bliscy sukcesu, gdyż przez pewien czas Antonescu był oblężony w swojej rezydencji i odwróciła się od niego część armii. Generalnie jednak rumuńskie wojsko stanęło po stronie dotychczasowych władz i następnego dnia przystąpiło do tłumienia buntów i aresztowania puczystów. Pucz załamał się 23 stycznia, gdy do Bukaresztu wkroczyły wojska niemieckie, udzielając poparcia gen. Antonescu. Przywódca puczu Horia Sima zbiegł jednak do Niemiec, gdzie znalazł się pod ochroną Heinricha Himmlera, a ok. 200 członków Żelaznej Gwardii zginęło lub zostało straconych. Równocześnie z rozpoczęciem puczu, bojówki Żelaznej Gwardii rozpoczęły pogrom Żydów, których populacja tylko w Bukareszcie wynosiła ok. 100 tys. ludzi. Do pogromów przyłączyli się studenci, księża i inni cywile, a w efekcie którego zginęło ponad 120 Żydów i spalona została synagoga . Mimo iż pogromów dopuścili się puczyści, ich porażka nie oznaczała poprawy sytuacji Żydów. Po uspokojeniu sytuacji, Antonescu zintensyfikował represje wobec mniejszości narodowych, m.in. wprowadzając pracę przymusową wobec Żydów. Oficjalnie w trzydniowych zajściach zginęło 416 osób, w tym 120 Żydów i 70 żołnierzy, a także Legioniści. Dzięki pokonaniu puczystów Antonescu umocnił swoją pozycję i wprowadził jednoosobowe rządy. (pl)
- Мяте́ж 1941 го́да в Румы́нии (мяте́ж легионе́ров, мяте́ж «Желе́зной гва́рдии», рум. Rebeliunea legionară) — вооружённый мятеж (также расценивается как путч) «Железной гвардии» против кондукэтора Иона Антонеску, сопровождаемый еврейскими погромами с 21 по 23 января 1941 года в Румынии. Причинами путча послужили противоречия фактического правителя Румынии Иона Антонеску с Хорией Симой, лидером «Железной Гвардии». В сентябре 1940 года Антонеску при поддержке «Железной Гвардии» произвёл государственный переворот, сместив старого короля Кароля II и посадив на престол его сына Михая I, ставшего чисто номинальной фигурой. С этого момента между этими политическими силами появились серьёзные разногласия.«Железная Гвардия» начала проводить политику террора. Проводились аресты интеллигенции, а над противниками организации, попавшими в тюрьмы ещё при старом режиме, проводились расправы прямо в их камерах. Практически не уделялось внимания экономике и социальному развитию Румынии. Это привело к скачку цен в 2-3 раза. В такой ситуации Ион Антонеску решился избавиться от невыгодной ему «Железной Гвардии». В надежде на то, что Третий рейх поддержит «Железную Гвардию», её сторонники решились на восстание против Антонеску. К тому моменту в Румынии было много немецких войск, которые охраняли нефтяные месторождения. Однако уже в ходе путча Германия на официальном уровне поддержала более умеренного Антонеску. 19 января по всей стране начались еврейские погромы, устроенные «Железной гвардией». После двух дней расправ над евреями, 21 января, легионеры вышли из политического союза с Антонеску. Еврейские погромы в Бухаресте начались за несколько часов до восстания. Они переросли в массовые беспорядки и уличные бои с полицией. Наиболее ожесточенное противостояние развернулось в Бухаресте, где пучистам удалось на некоторое время занять здание Министерства внутренних дел и несколько полицейских участков. К боям с легионерами были привлечены румынские войска, которые при поддержке германских войск сравнительно легко к 23 января подавили мятеж. После этих событий Антонеску немедленно распустил правительство, в котором находились сторонники «Железной гвардии». Сама организация его указом была распущена, а её лидеры были арестованы. Часть легионеров бежала за границу, более 9 тысяч легионеров оказались в тюрьме. Хория Сима и около 300 его приверженцев выехали с согласия Антонеску в Германию. В итоге, Антонеску в статусе кондукэтора Румынии, получил подконтрольные себе правительство и парламент. Молодой король Михай I фактически являлся марионеткой. После переворота в августе 1944 года, в результате которого Антонеску был свергнут, Германия создала из бывших легионеров румынское правительство во главе с Симой. (ru)
- Повстання 1941 року в Румунії — повстання «Залізної Гвардії» проти фактичного керівника держави Іона Антонеску, супроводжуване єврейськими погромами з 21 по 23 січня 1941 року в Королівстві Румунія. Викликане протиріччями між Антонеску та лідером Гвардії Хорією Сімою. Повстанці сподівалися на підтримку Третього Рейху та її військ, що знаходилися на території Румунії, але Адольф Гітлер підтримав Іона Антонеску. Заручившись такою підтримкою, Антонеску вивів румунські війська на вулиці Бухареста та розігнав повстанців. «Залізна Гвардія» була розпущена, а багатьох її членів розстріляли. Антонеску, що позбувся свого головного політичного противника. Його влада стала необмеженою, бо молодий король Міхай I був нездатний керувати країною. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- حدث تمرد الفيلق ومذبحة بوخارست في بوخارست، رومانيا، في الفترة ما بين 21-23 يناير 1941. بينما تم قطع امتيازات منظمة الحرس الحديدي شبه العسكرية بشكل تدريجي من قبل كوندوكتور إيون أنتونيسكو، ثار أعضاؤها، والمعروفون أيضًا باسم Legionnaires. خلال التمرد والمذابح قتل الحرس الحديدي 125 يهوديًا، وتوفي 30 جنديًا في المواجهة مع المتمردين. بعد ذلك، تم حظر حركة الحرس الحديدي وسجن 9000 من أعضائها. (ar)
- Between 21 and 23 January 1941, a rebellion of the Iron Guard paramilitary organization, whose members were known as Legionnaires, occurred in Bucharest, Romania. As their privileges were being gradually removed by the Conducător Ion Antonescu, the Legionnaires revolted. During the rebellion and subsequent pogrom, the Iron Guard killed 125 Jews, and 30 soldiers died in the confrontation with the rebels. Following this, the Iron Guard movement was banned and 9,000 of its members were imprisoned. (en)
- De Legionairsopstand of Opstand van de IJzeren Garde was een opstand van de Roemeense IJzeren Garde op 21, 22 en 23 januari 1941. Aanleiding hiervoor was het terugdraaien van alle privileges van de IJzeren Garde door de Roemeense dictator Ion Antonescu. De opstand ging gepaard met een pogrom tegen de joden in Boekarest. De opstand werd door het Roemeense leger neergeslagen, waarna Antonescu en het leger zonder de Garde verder regeerden. Horia Sima, de leider van de IJzeren Garde, week uit naar Duitsland, ca. 9000 gardisten werden gevangengezet, en 200 tot 800 gardisten, 30 soldaten, en 125 joodse burgers kwamen om het leven. (nl)
- Il progrom di Bucarest è stato un evento parallelo alla ribellione dei cosiddetti Legionari, i membri dell'organizzazione paramilitare della Guardia di Ferro, tra il 21 ed il 23 gennaio 1941. Mentre i loro privilegi venivano gradualmente rimossi dal Conducător Ion Antonescu, i Legionari si ribellarono. Durante la ribellione e il successivo pogrom, la Guardia di Ferro uccise 125 ebrei e 30 soldati morirono nello scontro con i ribelli. In seguito, il movimento della Guardia di Ferro fu bandito e 9.000 dei suoi membri furono imprigionati. (it)
- Повстання 1941 року в Румунії — повстання «Залізної Гвардії» проти фактичного керівника держави Іона Антонеску, супроводжуване єврейськими погромами з 21 по 23 січня 1941 року в Королівстві Румунія. Викликане протиріччями між Антонеску та лідером Гвардії Хорією Сімою. Повстанці сподівалися на підтримку Третього Рейху та її військ, що знаходилися на території Румунії, але Адольф Гітлер підтримав Іона Антонеску. Заручившись такою підтримкою, Антонеску вивів румунські війська на вулиці Бухареста та розігнав повстанців. «Залізна Гвардія» була розпущена, а багатьох її членів розстріляли. Антонеску, що позбувся свого головного політичного противника. Його влада стала необмеженою, бо молодий король Міхай I був нездатний керувати країною. (uk)
- Le coup d'État de la Légion et le pogrom de Bucarest se sont déroulés entre le 21 et le 23 janvier 1941 à Bucarest en Roumanie devenue depuis l'année précédente un État fasciste, satellite de l'Allemagne nazie, dirigé de facto par l'ambassadeur allemand Manfred von Killinger assisté du Judenberater Gustav Richter, qui pressent les autorités roumaines de procéder à l'extermination des Juifs. (fr)
- Rebelia Żelaznej Gwardii, także rebelia Legionistów – przeprowadzony w dniach 21–23 stycznia 1941 roku nieudany pucz faszystowskiej Żelaznej Gwardii przeciwko rządzącemu w Rumunii gen. Ionowi Antonescu. Oficjalnie w trzydniowych zajściach zginęło 416 osób, w tym 120 Żydów i 70 żołnierzy, a także Legioniści. Dzięki pokonaniu puczystów Antonescu umocnił swoją pozycję i wprowadził jednoosobowe rządy. (pl)
- Мяте́ж 1941 го́да в Румы́нии (мяте́ж легионе́ров, мяте́ж «Желе́зной гва́рдии», рум. Rebeliunea legionară) — вооружённый мятеж (также расценивается как путч) «Железной гвардии» против кондукэтора Иона Антонеску, сопровождаемый еврейскими погромами с 21 по 23 января 1941 года в Румынии. В надежде на то, что Третий рейх поддержит «Железную Гвардию», её сторонники решились на восстание против Антонеску. К тому моменту в Румынии было много немецких войск, которые охраняли нефтяные месторождения. Однако уже в ходе путча Германия на официальном уровне поддержала более умеренного Антонеску. (ru)
|
.svg){kind=link}
