| dbo:abstract
|
- L'univers observable està format per les galàxies i altra matèria que, en principi, es poden observar en el temps present des de la Terra perquè la llum (i altres senyals) provinents d'aquests objectes han tingut temps d'arribar a la Terra des del començament de l'expansió de l'univers. Assumint que l'univers és isotròpic, la distància a la fi de l'univers observable és aproximadament la mateixa en totes les direccions. Això vol dir que l'univers observable és una bola de volum esfèric centrat en l'observador, sense tenir en compte la forma de l'univers com a totalitat. Cada localització de l'univers té el seu propi univers observable, que pot o no sobreposar-se a l'univers centrat a la Terra. (ca)
- Pozorovatelný vesmír je kulová část vesmíru, ze které mohlo od vzniku vesmíru na planetu Zemi doputovat nějaké elektromagnetické záření. V současnosti je průměr pozorovatelného vesmíru odhadován na 93 miliard světelných let. Velikost této oblasti ovlivňuje zejména stáří vesmíru, prostupnost vesmíru pro elektromagnetické záření a rozpínání vesmíru. Stáří vesmíru je důležité tím, že záření k nám muselo stihnout doputovat. Ovšem vesmír byl pro elektromagnetické záření prostupný teprve po přeměně plazmatu na atomy. Z této doby pochází reliktní záření, jež je nejstarším elektromagnetickým zářením, které dnes můžeme pozorovat. Posledním důležitým faktorem je rozpínání vesmíru. Přestože částice, ze kterých pochází dnes pozorované reliktní záření, se v okamžiku jeho vyzáření nacházely přibližně 40 miliónů světelných let od Země, resp. bodu v prostoru, kde se Země nyní nachází, díky rozpínání vesmíru se tyto částice nyní nachází ve vzdálenosti cca 46 miliard světelných let, tedy na okraji pozorovatelného vesmíru. Je dobré si uvědomit, že toto reliktní záření k nám putovalo po téměř celou dobu existence vesmíru (přibližně 14 miliard let). Právě údaj 14 miliard světelných let bývá někdy mylně uváděn jako poloměr pozorovatelného vesmíru. V roce 2011 prezentovali vědci NASA doposud nejvzdálenější pozorovaný objekt. Záření z něj k nám putovalo 13,2 miliardy světelných let. Hubbleovo ultra hluboké pole představuje nejvzdálenější pozorovanou oblast, kterou vyfotografoval Hubbleův vesmírný dalekohled. (cs)
- الكون المرصود أو الكون المنظور كما يُعرف باسم الكون المشاهد (بالإنجليزية: Observable universe) هو منطقة كروية الشكل من الكون تتألف من مجمل المادة الممكن رصدها من كوكب الأرض في الوقت الحاضر، ويعود هذا نتيجة أخذ الإشعاع الكهرومغناطيسي القادم من تلك الأجرام للزمن الكافي حتى وصوله للأرض منذ بداية التوسع الكوني. يوجد ما لا يقل عن تريليونين مجرة في الكون المرصود. وبافتراض أن المادة في الكون موزعة توزيعاً متساوياً فإن المسافة إلى حافة الكون المرصود هي تقريباً نفسها في جميع الجهات. وقد يختلف الشكل الحقيقي للكون عن الشكل الكروي. إلا أن ما نستطيع رؤيته من ضوء أو أشارات أخرى إنما هي آتية إلينا من مصادر بعيدة من جميع الاتجاهات. وكذلك هو الأمر بالنسبة لأي نقطة مشاهدة في بقعة أخرى من الكون فهي تراه كرويا. وفي الواقع فإننا نستطيع مشاهدة تكوينات قد تكون بعيدة عنا بعد إشعاع الخلفية الميكروني الكوني ولكن قبله كان الكون معتما. وربما استطعنا في المستقبل مشاهدة الخلفية النيوترنوية والتي سبقت ظهور الخلفية الميكرونية الكونية أو ما هو أبعد من ذلك مثل الأمواج الثقالية ويمكن أحيانا التفريق بين الكون المرئي والذي يشمل ضوء صادر وتعدد انكساره، وبين الكون المشاهد والذي يشمل أشارات تصل إلينا منذ بدء الانفجار العظيم أو نهاية مرحلة التوسع الكوني كما نفهمها حاليا في علم الفلك. فيعتبر نصف قطر الكون المشاهد أكبر 2% من الكون المرئي. وتبلغ قيمة المسافة المسايرة بحسب الحسابات حوالي 14.0 مليارات فرسخ فلكي (حولي 45.7 مليار سنة ضوئية) أما المسافة المسايرة إلى حافة الكون المرصود فتبلغ قيمتها حوالي 14.3 مليار فرسخ فلكي (حوالي 46.6 مليار سنة ضوئية)، أي أنها أكبر بنسبة 2% تقريباً. ما يعني أن قيمة نصف قطر الكون المرصود تقدر بنحو 46.5 مليار سنة ضوئية وقيمة قطره نحو 28.5 مليار فرسخ فلكي (93 مليار سنة ضوئية 8.8×1023 كيلومتر أو 5.5×1023 ميل). يمكن حساب الكتلة الكلية للمادة العادية للكون (غير المادة المظلمة) باستخدام قيمتي الكثافة الحرجة وقطر الكون المرصود وتبلغ حوالي 1.5×1053 كيلوغرام. لن يتمكن الضوء الصادر عن جميع الأجرام البعيدة والمار ببعض الوقت تبعاً لانزياحه الأحمر الحالي من الوصول للأرض فمن المعلوم بأن التوسع الكوني في تسارعٍ وسيصبح أُسّيَّاً في المستقبل. وستصبح جميع الأجرام المرصودة حالياً متجمدةً في الزمن قليلاً قليلاً بالمستقبل، وهذا في غضون إصدارها لضوء تتزايد حمرته وخفوته أكثر فأكثر. فعلى سبيل المثال فإن الأجرام التي تتراوح قيمة انزياحها الأحمر z الآن من 5 حتى 10 ستظل مرصودة فقط حتى 4 إلى 6 مليارات سنة من الآن. كما لن يصل إلى الأرض الضوء الصادر عن الأجرام الواقعة خلف مسافة مسايرة معينة (تبلغ قيمتها حالياً حوالي 19 مليار فرسخ فلكي). (ar)
- Das beobachtbare Universum ist im Standardmodell der Kosmologie der Teil des Universums, der im Prinzip von der Erde durch Beobachtung zugänglich ist.Unter der Annahme, dass das Universum isotrop ist, besitzt das von der Erde aus beobachtbare Universum die Gestalt einer Kugel mit dem Beobachter auf der Erde im Mittelpunkt. Dies ist unabhängig von der Form des Universums im Ganzen. Es gibt verschiedene Ansätze, den Radius dieser Kugel zu bestimmen. Jeder Ort hat sein eigenes beobachtbares Universum, das sich mit dem eines anderen überlappen kann, aber nicht muss. (de)
- Το παρατηρήσιμο σύμπαν είναι η σφαιρική περιοχή του σύμπαντος που περιλαμβάνει όλη την ύλη που μπορεί να παρατηρηθεί από τη Γη ή τα διαστημικά τηλεσκόπια στον παρόντα χρόνο, επειδή η ηλεκτρομαγνητική ακτινοβολία από αυτά τα αντικείμενα είχε χρόνο να φτάσει στο Ηλιακό σύστημα και στη Γη από την αρχή της κοσμολογικής επέκτασης. Υπάρχουν τουλάχιστον 2 τρισεκατομμύρια γαλαξίες στο παρατηρήσιμο σύμπαν. Με την προϋπόθεση ότι το σύμπαν είναι ισότροπο, εμφανίζει δηλαδή τις ίδιες ιδιότητες σε κάθε του σημείο και προς όλες τις κατευθύνσεις, το παρατηρήσιμο δικό μας σύμπαν είναι μια σφαίρα στο κέντρο της οποίας βρισκόμαστε, ανεξαρτήτως από το σχήμα που ενδεχομένως έχει το σύμπαν πέρα από αυτό που είμαστε σε θέση να παρατηρούμε. Κάθε τοποθεσία στο σύμπαν έχει το δικό της ξεχωριστό παρατηρήσιμο σύμπαν. Ο όρος παρατηρήσιμο που χρησιμοποιείται δεν εξαρτάται από τη μοντέρνα τεχνολογία και το κατά πόσο αυτή μας επιτρέπει την ανίχνευση ακτινοβολίας ή άλλης πληροφορίας από ένα αντικείμενο σε αυτή την περιοχή (ή από το αν όντως υπάρχει ακτινοβολία η οποία μπορεί να ανιχνευθεί). Αναφέρεται στο φυσικό όριο που δημιουργείται από την ίδια την ταχύτητα του φωτός και απλά δείχνει ότι είναι πιθανό θεωρητικά για το φως ή άλλα σήματα να φτάσουν σε έναν παρατηρητή στη Γη. Στην πράξη, μπορούμε να δούμε φως μόνο ως την εποχή που το σύμπαν είχε ήδη αναπτύξει ιδιότητες που επέτρεπαν την παραγωγή και μετάδοσή του μέσα σε αυτό. Πρόκειται για την περίοδο κατά την οποία η τότε έκφανση της ύλης μπόρεσε για πρώτη φορά να εκπέμψει φωτόνια τα οποία δεν επαναπορροφήθηκαν από αυτήν (εποχή του διαχωρισμού). Η «επιφάνεια της τελευταίας διασποράς» είναι το σύνολο των σημείων στον χώρο τα οποία βρίσκονται στην ακριβή απόσταση από την οποία μας φτάνουν σήμερα φωτόνια από την περίοδο του διαχωρισμού. Αυτά είναι φωτόνια τα οποία ανιχνεύουμε σήμερα ως ακτινοβολία υποβάθρου. Ίσως με μελλοντική τεχνολογία θα μπορέσουμε να ανιχνεύσουμε το ενδεχομένως ακόμα παλαιότερο υπόβαθρο νετρίνων ή ακόμα παλαιότερα γεγονότα μέσω των βαρυτικών κυμάτων (τα οποία θεωρείται πως κινούνται επίσης με την ταχύτητα του φωτός). Μερικές φορές οι αστροφυσικοί κάνουν διάκριση μεταξύ του ορατού σύμπαντος, το οποίο περιέχει μόνο σήματα τα οποία προέρχονται από την περίοδο του διαχωρισμού, και του παρατηρήσιμου σύμπαντος το οποίο περιέχει σήματα από την αρχή της πιθανολογούμενης κοσμολογικής διεύρυνσης (το Big Bang στην παραδοσιακή κοσμολογία, το τέλος της περιόδου επέκτασης στη μοντέρνα κοσμολογία). Σύμφωνα με υπολογισμούς, η «συγκινητική απόσταση» (η απόσταση που συνυπολογίζει τη συμπαντική διαστολή) ως τα σωματίδια που παρήγαγαν την ακτινοβολία υποβάθρου τα οποία συμβολίζουν την ακτίνα του ορατού σύμπαντος είναι περίπου 14 δισεκατομμύρια παρσέκ (περίπου 45,7 δισεκατομμύρια έτη φωτός) ενώ η συγκινητική απόσταση ως το άκρο του παρατηρήσιμου σύμπαντος είναι περίπου 14,3 δισεκατομμύρια παρσέκ (περίπου 46,6 δισεκατομμύρια έτη φωτός) περίπου 2% μεγαλύτερη. Η καλύτερη εκτίμηση για την ηλικία του σύμπαντος με βάση τους υπολογισμούς που έγιναν το 2013 είναι 13,798 ± 0,037 δισεκατομμύρια χρόνια αλλά λόγω της διαστολής του σύμπαντος παρατηρούμε αντικείμενα τα οποία ήταν αρχικά πολύ πιο κοντά αλλά τώρα θεωρείται ότι βρίσκονται σε μεγαλύτερη απόσταση (όπως ορίζεται σε όρους κοσμολογικής απόστασης η οποία είναι ίση με την συγκινητική απόσταση στο παρόν) από τη σταθερή απόσταση των 13,8 δισεκατομμυρίων ετών φωτός. Υπολογίζεται ότι η διάμετρος του παρατηρήσιμου σύμπαντος είναι περίπου 28 δισεκατομμύρια παρσέκ (93 δισεκατομμύρια έτη φωτός). Έτσι ορίζεται το άκρο του παρατηρήσιμου σύμπαντος σε απόσταση περίπου 46-47 δισεκατομμυρίων ετών φωτός από εμάς. (el)
- El universo observable, horizonte del universo u horizonte cosmológico constituye la parte visible del universo total. Parece tener un espacio-tiempo geométricamente plano. Tiene un radio de 4,40 x 1026 m (46,5 mil millones de años luz), un volumen de 1,08 x 1079 m³ y una masa de 9,27 x 1052 kg, por lo que la densidad masa-energía equivalente es de 8,58 x 10-27 kg/m³. La densidad media de sus constituyentes primarios es de un 68,3 % de energía oscura, un 26,8 % de materia oscura fría y un 4,9% de materia ordinaria, según datos recogidos por la sonda Planck. Así, la densidad de los átomos está en el orden del núcleo de hidrógeno sencillo para cada cuatro metros cúbicos. La naturaleza de la energía oscura y la materia oscura fría sigue siendo un misterio. Aunque se han propuesto diferentes candidatos para ambas cosas (como partículas y fuerzas ya existentes o nuevas, o modificaciones de la relatividad general) no existe confirmación experimental sobre ninguna de las propuestas. (es)
- Unibertso behagarria, ikusgai dagoen unibertso osoaren zatia da. Geometrikoki laua dela dirudien espazio-denbora bat duela dirudi. 1,37 x 1026 m-ko erradioa, 1,09 x 1079 m3-ko bolumena eta 9,27 x 1052 kg-ko masa du, hortaz, 8,46 x 10-27 kg/m3-ko masa-energia parekidea du. arabera, bere oinarrizko osagarrien bataz besteko dentsitatea %68,3 energia ilunak, %26,8 materia ilunak eta %4,9 materia arruntak osatzen dute. (eu)
- The observable universe is a ball-shaped region of the universe comprising all matter that can be observed from Earth or its space-based telescopes and exploratory probes at the present time, because the electromagnetic radiation from these objects has had time to reach the Solar System and Earth since the beginning of the cosmological expansion. There may be 2 trillion galaxies in the observable universe, although that number was reduced in 2021 to only several hundred billion based on data from New Horizons. Assuming the universe is isotropic, the distance to the edge of the observable universe is roughly the same in every direction. That is, the observable universe is a spherical region centered on the observer. Every location in the universe has its own observable universe, which may or may not overlap with the one centered on Earth. The word observable in this sense does not refer to the capability of modern technology to detect light or other information from an object, or whether there is anything to be detected. It refers to the physical limit created by the speed of light itself. No signal can travel faster than light, hence there is a maximum distance (called the particle horizon) beyond which nothing can be detected, as the signals could not have reached us yet. Sometimes astrophysicists distinguish between the visible universe, which includes only signals emitted since recombination (when hydrogen atoms were formed from protons and electrons and photons were emitted)—and the observable universe, which includes signals since the beginning of the cosmological expansion (the Big Bang in traditional physical cosmology, the end of the inflationary epoch in modern cosmology). According to calculations, the current comoving distance—proper distance, which takes into account that the universe has expanded since the light was emitted—to particles from which the cosmic microwave background radiation (CMBR) was emitted, which represents the radius of the visible universe, is about 14.0 billion parsecs (about 45.7 billion light-years), while the comoving distance to the edge of the observable universe is about 14.3 billion parsecs (about 46.6 billion light-years), about 2% larger. The radius of the observable universe is therefore estimated to be about 46.5 billion light-years and its diameter about 28.5 gigaparsecs (93 billion light-years, or 8.8×1026 metres or 2.89×1027 feet), which equals 880 yottametres. Using the critical density and the diameter of the observable universe, the total mass of ordinary matter in the universe can be calculated to be about 1.5 × 1053 kg. In November 2018, astronomers reported that the extragalactic background light (EBL) amounted to 4 × 1084 photons. As the universe's expansion is accelerating, all currently observable objects, outside the local supercluster, will eventually appear to freeze in time, while emitting progressively redder and fainter light. For instance, objects with the current redshift z from 5 to 10 will remain observable for no more than 4–6 billion years. In addition, light emitted by objects currently situated beyond a certain comoving distance (currently about 19 billion parsecs) will never reach Earth. (en)
- Alam semesta teramati (bahasa Inggris: Observable universe) terdiri dari berbagai galaksi dan materi lainnya yang dapat diamati dari bumi pada saat ini karena cahaya dan signal lainnya dari objek ini telah mencapai bumi sejak awal mula Ekspansi kosmologis. Diasumsikan alam semesta adalah isotropik, jarak ke ujung-ujung alam semesta teramati kira-kira sama ke segala arah. Maka, alam semesta teramati adalah sebuah volume bola yang pusatnya di pengamat. Setiap lokasi di alam semesta memiliki alam semesta teramatinya masing-masing, yang mungkin atau mungkin juga tidak tumpang tindih dengan yang berpusat di bumi. Kata teramati di sini tidak ada hubungannya dengan kemampuan teknologi modern untuk mendeteksi radiasi dari objek di dalam daerah ini, melainkan dengan kemungkinan cahaya atau radiasi lain dari objek mencapai pengamat. Pada praktiknya, kita hanya dapat melihat cahaya sejauh ketika foton terbelah ketika masa . Hal ini terjadi ketika partikel pertama kali dapat melepas foton yang kemudian tidak cepat terserap kembali oleh partikel lainnya. Sebelum itu, alam semesta terisi oleh yang tidak tembus cahaya ke foton. Gelombang gravitasi yang terdeteksi menandakan bahwa saat ini ada kemungkinan untuk mendeteksi sinyal non-cahaya dari masa sebelum rekombinasi. Estimasi terbaik usia alam semesta hingga 2015 adalah 13,799±0,021 milyar tahun namun karena adanya ekspansi ruang angkasa manusia mengamati objek yang awalnya sangat dekat namun saat ini menjadi sangat jauh, lebih dari jarak tetap 13,8 miliar tahun cahaya. Diperkirakan diameter alam semesta teramati adalah sekitar 28.5 gigaparsecs (93 miliar tahun cahaya, 88×1026 meter or 5,5×1024 mil), menjadikan ujung alam semesta teramati berjarak sekitar 46,5 miliar tahun cahaya. (in)
- L'Univers observable est, en cosmologie, la partie visible de notre Univers. Il est donc une boule dont la limite est située à l'horizon cosmologique et dont la Terre constitue le centre. C'est ainsi une notion relative, d'autres observateurs situés ailleurs dans l'Univers n'ont pas la même boule observable, mais une similaire de même rayon. Du fait que notre Univers a un âge fini, de 13,8 milliards d'années, la lumière des objets célestes situés au-delà de l'horizon n'a pas eu le temps de parvenir jusqu'à nous et ces objets sont donc encore invisibles ; néanmoins, l'Univers observable s'agrandit par nature au cours du temps : le rayon de l'Univers visible est ainsi une seconde-lumière plus grand chaque seconde ou de manière équivalente une année-lumière plus grand chaque année, et ce indépendamment de l'expansion de l'Univers. Les objets les plus éloignés de l'Univers observable sont également ceux qui peuvent être observés dans leur état le plus primordial, le plus proche du Big Bang, car ce sont ceux dont la lumière a mis le plus de temps à parvenir à l'observateur. Ils sont également perçus avec un décalage vers le rouge d'autant plus grand qu'ils sont éloignés. (fr)
- In cosmologia l'universo osservabile è una regione di spazio racchiusa da una sfera centrata su un osservatore, sfera che contiene tutto ciò che egli può osservare. Generalmente si intende la porzione di universo indagabile dall'uomo, quindi la sfera centrata sulla Terra, ma ogni posizione nello spazio possiede il suo universo osservabile. (it)
- 관측 가능한 우주(觀測可能宇宙, 영어: observable universe)는 현재 지구 또는 우주 기반 망원경 및 탐사 탐사선에서 관측할 수 있는 모든 물질로 구성된 우주의 공 모양의 영역으로, 우주 팽창의 시작부터 이러한 물체의 전자기 복사가 태양계와 지구에 도달할 시간이 있기 때문이다. 2021년에 은하의 숫자는 뉴 허라이즌스의 데이터를 기반으로 한 수천억 개에 불과한 것으로 추산되었지만, 관측 가능한 우주에는 2조 개의 은하가 있을 수 있다. 우주가 등방성이라고 가정하면 관측 가능한 우주의 가장자리까지의 거리는 모든 방향에서 개략적으로 동일하다. 즉, 관측 가능한 우주는 관찰자를 중심으로 하는 구형의 영역이다. 우주의 모든 위치에는 자체 관측 가능한 우주가 있으며, 이는 지구를 중심으로 하는 우주와 겹칠 수도 있고 겹치지 않을 수도 있다. 이러한 의미에서 '관측 가능'이라는 단어는 물체에서 빛이나 기타 정보를 감지하는 현대 기술의 능력 또는 감지할 것이 있는지 여부를 의미하지 않는다. 그것은 광속으로 인해 생기는 물리적 한계를 말한다. 어떤 신호도 빛보다 빠르게 이동할 수 없으므로 신호가 아직 우리에게 도달할 수 없었기 때문에 아무것도 감지할 수 없는 최대 거리(입자 지평선이라고 함)가 있다. 때때로 천체 물리학자들은 재결합recombination(수소 원자가 양성자로부터 형성되고 전자와 광자가 방출될 때) 이후 방출된 신호만 포함하는 '가시적' 우주와 우주 팽창(전통적인 물리 우주론의 대폭발, 현대 우주론의 급팽창 시대inflationary epoch의 끝)이 시작된 이후의 신호를 포함하는 '관측 가능한' 우주를 구별한다. 계산에 따르면 가시 우주의 반지름을 나타내는 우주 마이크로파 배경이 방출된 입자까지의 현재 '공변거리'(빛이 방출된 이후 우주가 팽창했음을 고려한 고유거리)는 약 140억 파섹 (약 457억 광년)인 반면, 관측 가능한 우주의 가장자리까지의 공변거리는 약 143억 파섹(약 466억 광년)으로 약 2% 더 크다. 따라서 관측 가능한 우주의 반지름은 약 465억 광년으로 추정되며 지름은 약 880요타미터와 같은 28.5기가파섹(930억 광년 또는 8.8 × 1026m)이다. 관측 가능한 우주의 임계 밀도와 지름을 사용하면 우주에 있는 일반 물질의 총 질량은 약 1.5 × 1053kg으로 계산될 수 있다. 2018년 11월, 천문학자들은 은하외 배경광(extragalactic background light EBL)은 광자수가 4 × 1084개에 달한다고 보고했다. 우주의 팽창이 가속됨에 따라, 우리 지역의 초은하단 외부에서 현재 관측 가능한 모든 천체는 점차적으로 더 붉고 또한 더 희미한 빛을 방출하지만, 결국 시간이 지나면서 얼어붙을 것으로 보인다. 예를 들어, 현재 적색편이 z가 5에서 10인 물체는 40억~60억 년 동안 관측 가능한 상태로 유지될 것이다. 한편, 현재 어떤 특정 공변거리(지금은 약 190억 파섹) 너머에 있는 물체에서 방출되는 빛은 결코 지구에 도달하지 않는다. (ko)
- ビッグバン宇宙論でいう観測可能な宇宙（かんそくかのうなうちゅう、observable universe）とは、中心にいる観測者が領域内の物体を十分に観測できるほど小さい、つまり、ビッグバン以後のどの時点でその物体から放出された信号であっても、それが光速で進んで、現在の観測者のもとに届くまでに十分な時間があるような球状の空間領域である。宇宙のどの場所にもその場所にとっての観測可能な宇宙があり、それは地球を中心とするものと重なる部分も重ならない部分もある。 (ja)
- Widzialny (obserwowalny) Wszechświat – obszar Wszechświata, wraz ze znajdującą się w nim materią, który jest możliwy do zaobserwowania z Ziemi na chwilę obecną. Widzialny Wszechświat jest ograniczony z uwagi na fakt, iż światło lub inne sygnały są w stanie dotrzeć do ziemskiego obserwatora z okresu nie wcześniejszego od początku Wielkiego Wybuchu. Przyjmując jednorodność i izotropowość Wszechświata, jego widzialny obszar można określić jako sferę, w której środku znajduje się obserwator. Prowadzi to do wniosku, że każde położenie we Wszechświecie posiada własny Widzialny Wszechświat. (pl)
- Het waarneembaar heelal is dat gedeelte van het universum waarvan het in theorie mogelijk is het vanaf de Aarde waar te nemen. Alleen in theorie, omdat men in de praktijk het heelal buiten het zonnestelsel enkel via elektromagnetische straling kan waarnemen, dus op een plek waar deze niet uitgezonden wordt of waar deze te zwak is om waar te nemen, kan men niets zien, ook als er zich wel iets bevindt. In de veronderstelling dat het heelal op grote schaal een isotrope structuur heeft, heeft het waarneembaar heelal de vorm van een bol met in het centrum de Aarde (of op welke plaats de waarnemer zich ook bevindt). Men geeft dan als straal ongeveer 46,5 miljard lichtjaar. Het heelal zelf wordt slechts op 13,75 miljard jaar oud geschat. De reden dat de geschatte straal groter is dan het licht in die tijd kan afleggen, is de expansie van het heelal. Men ziet bijvoorbeeld op Aarde het licht van een sterrenstelsel dat op 46,5 miljard lichtjaar afstand ligt. Toen dit licht werd uitgezonden, lag dit sterrenstelsel veel dichter bij het melkwegstelsel, nu ligt het verder weg door de uitdijing van het heelal. Het licht had daardoor maar 13,75 miljard jaar nodig om ons te bereiken, ook al ligt dit sterrenstelsel nu veel verder dan 13,75 miljard lichtjaar. Men geeft dus over het algemeen als straal van het waarneembaar heelal die afstand die de verst weg gelegen waarneembare objecten nu van ons af liggen, ook al zien we deze objecten wel zoals ze waren toen ze nog veel dichterbij lagen. (nl)
- O universo observável é uma região em forma esférica do Universo que compreende toda a matéria que pode ser observada da Terra ou de seus telescópios espaciais e sondas exploratórias na atualidade, porque a radiação eletromagnética desses objetos teve tempo de chegar ao Sistema Solar e à Terra desde o início da expansão cosmológica. Pode haver 2 trilhões de galáxias no universo observável, embora esse número tenha sido estimado recentemente em apenas várias centenas de bilhões com base em novos dados da New Horizons. Supondo que o universo seja isotrópico, a distância até a borda do universo observável é aproximadamente a mesma em todas as direções. Ou seja, o universo observável possui um volume esférico (uma bola) centrado no observador. Cada local no universo tem seu próprio universo observável, que pode ou não se sobrepor ao que está centrado na Terra. A palavra "observável" neste sentido não se refere à capacidade da tecnologia moderna de detectar luz ou outras informações de um objeto, ou se há algo a ser detectado. Refere-se ao limite físico criado pela própria velocidade da luz. Nenhum sinal pode viajar mais rápido do que a luz, portanto, há uma distância máxima (chamada de horizonte de partículas) além da qual nada pode ser detectado, pois os sinais ainda não poderiam ter nos alcançado. Às vezes, os astrofísicos distinguem entre o universo visível, que inclui apenas os sinais emitidos desde a recombinação (quando os átomos de hidrogênio foram formados a partir de prótons, elétrons e fótons foram emitidos)—e o universo observável, que inclui sinais desde o início da expansão cosmológica (o Big Bang na cosmologia física tradicional, o fim da época inflacionária na cosmologia moderna). De acordo com os cálculos, a distância comóvel atual—a distância que leva em consideração que o universo se expandiu desde que a luz foi emitida—para as partículas das quais a radiação cósmica de fundo em micro-ondas (CMBR) foi emitida, que representa o raio do universo visível, é de cerca de 14,0 bilhões de parsecs (cerca de 45,7 bilhões de [[anos-luz), enquanto a distância móvel até a borda do universo observável é de cerca de 14,3 bilhões de parsecs (cerca de 46,6 bilhões de anos-luz), cerca de 2% maior. O raio do universo observável é, portanto, estimado em cerca de 46,5 bilhões de anos-luz e seu diâmetro em cerca de 28,5 gigaparsecs (ou 93 bilhões de anos-luz, ou 8,8 × 1026 metros). Usando a densidade crítica e o diâmetro do universo observável, a massa total da matéria comum no universo pode ser calculada em cerca de 1,5 × 1053 kg. Em novembro de 2018, astrônomos relataram que a (LFE) totalizou 4 × 1084 fótons. À medida que a expansão do universo está se acelerando, todos os objetos atualmente observáveis, fora de nosso superaglomerado local, eventualmente parecerão congelar no tempo, enquanto emitem luz progressivamente mais vermelha e mais fraca. Por exemplo, objetos com o desvio para o vermelho z atual de 5 para 10 permanecerão observáveis por não mais do que 4-6 bilhões de anos. Além disso, a luz emitida por objetos atualmente situados além de uma certa distância móvel (atualmente cerca de 19 bilhões de parsecs) nunca alcançará a Terra. (pt)
- Det observerbara universum är den volym av rymd som människan kan observera från jorden i dag, med blotta ögat eller teleskop. Ljus och andra signaler från galaxer och andra objekt inom den volymen har haft tillräcklig tid på sig för att nå oss sedan universum började expandera vid Big Bang. Gränsen för det observerbara universum är en horisont som vi inte kan se bortom, eftersom inga signaler därifrån har hunnit hit ännu. Under antagandet att universum är isotropt, vilket stämmer väl med vad vi ser, så är radien på det observerbara universum densamma i alla riktningar, vilket innebär att det observerbara universum är en sfär med centrum i den som observerar. Detta gäller oavsett vilken form universum som helhet har, och oavsett om universum är ändligt eller oändligt, bara det är större än den observerbara volymen. Varje plats i universum har sitt eget observerbara universum som kan, men inte behöver, överlappa med vårt. Hur (eller om) rymden fortsätter bortanför vårt observerbara universums horisont, kan vi i princip inte ha någon direkt kunskap om. Så långt bort som vi har observerat, så ser dock universum i princip likadant ut överallt. Inga tecken tyder på att rymden skulle ha ett slut. (sv)
- Наблюда́емая Вселе́нная — понятие в космологии Большого взрыва, описывающее часть Вселенной, являющуюся абсолютным прошлым относительно наблюдателя. С точки зрения пространства это область, из которой материя (в частности, излучение, и, следовательно, любые сигналы) успела бы за время существования Вселенной достичь нынешнего местоположения (в случае человечества — современной Земли), то есть стать (быть) наблюдаемой. Границей наблюдаемой Вселенной является космологический горизонт, объекты на нём имеют бесконечное красное смещение. Число галактик в наблюдаемой Вселенной оценивается более чем в 500 млрд. Часть наблюдаемой Вселенной, доступной для изучения современными астрономическими методами, называется Метагала́ктикой; она расширяется по мере совершенствования приборов. За пределами Метагалактики располагаются гипотетические внеметагалактические объекты. Метагалактика может быть или малой частью Вселенной, или почти всей. Сразу после своего появления Метагалактика начала расширяться однородно и изотропно. В 1929 году Эдвином Хабблом была обнаружена зависимость между красным смещением галактик и расстоянием до них (закон Хаббла). На нынешнем уровне представлений она трактуется как расширение Вселенной. Некоторые теории (например, большинство инфляционных космологических моделей) предсказывают, что полная Вселенная имеет размер намного больший, чем наблюдаемая. Теоретически граница наблюдаемой Вселенной доходит до самой космологической сингулярности, однако на практике границей наблюдений является реликтовое излучение. Именно оно (точнее, поверхность последнего рассеяния) является наиболее удалённым из объектов Вселенной, наблюдаемых современной наукой. В то же время в настоящий момент по мере хода времени наблюдаемая поверхность последнего рассеяния увеличивается в размерах, так что границы Метагалактики растут, и растёт, например, масса наблюдаемого вещества во Вселенной. Наблюдаемую Вселенную можно, хотя и грубо, представлять как шар с наблюдателем в центре. Расстояния в пределах Метагалактики измеряются в терминах «красного смещения», z. Ускорение расширения наблюдаемой Вселенной означает, что в природе имеется не только всемирное тяготение (гравитация), но и всемирное антитяготение (тёмная энергия), которое преобладает над тяготением в наблюдаемой Вселенной. Метагалактика не только однородна, но и изотропна. В гипотезе «раздувающейся Вселенной» из ложного вакуума вскоре после появления Вселенной могла образоваться не одна, а множество метагалактик (в том числе и наша). В некоторых случаях понятия «Метагалактика» и «Вселенная» приравнивают. (ru)
- 可观测宇宙（英語：Observable universe）是一个以观测者作为中心的球体空间，小得足以让观测者观测到该范围内的物体，也就是说物体发出的光有足够时间到达观测者。截至2013年對宇宙年齡最精確的估計是137.98±0.37 億年。但由於宇宙的膨脹，可觀測宇宙的半徑並不是固定的138億光年，人類所觀測的古老天體當前的距離比起其原先的位置要遙遠得多（以固有距離（proper distance）來衡量，固有距離在現在的時點和同移距離是相等的）。现在推测可观测宇宙半径约为465亿光年，直径约为930亿光年。假设宇宙是各向同性的，從任何方向到可观测宇宙边缘的距离在每个方向都大致是相等同。也就是说，可观测的宇宙是一个以观测者为中心的球面区域。宇宙中的每一个位置都有自己的可观测宇宙，它可能与以地球为中心的宇宙重叠，也可能不重叠。 “可观测”在这个意义上与现代科技是否容许我们探测到物体发出的辐射无关，而是指物体发出的光线或其他辐射可能到达观测者。实际上，我们最远只能观测到宇宙从不透明变为透明的临界最后散射面（surface of last scattering），但在未來的技術下，我们有可能觀測到更古老的宇宙中微子背景輻射，甚至可能能够从重力波的探测推断这个时间之前的信息。有時候天體物理學家將「可視宇宙」（visible universe）和「可觀測宇宙」相區分，前者只包括了再復合時期以來的信息而後者則包括了自宇宙膨脹（傳統宇宙學的大爆炸及現代宇宙學的暴脹時期結束）以來發出的信息。經過計算，到CMBR粒子的同移距離（可視宇宙的半徑）大約為140億秒差距（約457億光年），而到可觀測宇宙邊緣的同移距離大約為143億秒差距（約466億光年），大約比前者大2%。 因为自宇宙膨胀开始以来，这些物体的电磁辐射已经有时间到达太阳系和地球。在可观测宇宙中可能有2万亿个星系，尽管在2021年，根据新视野号的数据，这个数字估计只有几千亿。 (zh)
- Видимий Всесвіт, Метагалактика (від грец. μετά — над, після та грец. Γαλαξίας — Молочний [шлях]) ― частина Всесвіту, досяжна для астрономічних досліджень . Метагалактика містить декілька мільярдів галактик. Наша Галактика — Чумацький Шлях — одна з галактик, що входять до складу Метагалактики. Видимий Всесвіт обмежується сферою з центром у спостерігачеві, радіус якої визначається часом, за який світло могло дійти до спостерігача від початку Великого Вибуху. Кожне місце у Всесвіті має свій видимий космос, досяжний для спостереження, який може перекриватися (або не перекриватися) з видимим Всесвітом нашої планети. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- L'univers observable està format per les galàxies i altra matèria que, en principi, es poden observar en el temps present des de la Terra perquè la llum (i altres senyals) provinents d'aquests objectes han tingut temps d'arribar a la Terra des del començament de l'expansió de l'univers. Assumint que l'univers és isotròpic, la distància a la fi de l'univers observable és aproximadament la mateixa en totes les direccions. Això vol dir que l'univers observable és una bola de volum esfèric centrat en l'observador, sense tenir en compte la forma de l'univers com a totalitat. Cada localització de l'univers té el seu propi univers observable, que pot o no sobreposar-se a l'univers centrat a la Terra. (ca)
- Das beobachtbare Universum ist im Standardmodell der Kosmologie der Teil des Universums, der im Prinzip von der Erde durch Beobachtung zugänglich ist.Unter der Annahme, dass das Universum isotrop ist, besitzt das von der Erde aus beobachtbare Universum die Gestalt einer Kugel mit dem Beobachter auf der Erde im Mittelpunkt. Dies ist unabhängig von der Form des Universums im Ganzen. Es gibt verschiedene Ansätze, den Radius dieser Kugel zu bestimmen. Jeder Ort hat sein eigenes beobachtbares Universum, das sich mit dem eines anderen überlappen kann, aber nicht muss. (de)
- Unibertso behagarria, ikusgai dagoen unibertso osoaren zatia da. Geometrikoki laua dela dirudien espazio-denbora bat duela dirudi. 1,37 x 1026 m-ko erradioa, 1,09 x 1079 m3-ko bolumena eta 9,27 x 1052 kg-ko masa du, hortaz, 8,46 x 10-27 kg/m3-ko masa-energia parekidea du. arabera, bere oinarrizko osagarrien bataz besteko dentsitatea %68,3 energia ilunak, %26,8 materia ilunak eta %4,9 materia arruntak osatzen dute. (eu)
- In cosmologia l'universo osservabile è una regione di spazio racchiusa da una sfera centrata su un osservatore, sfera che contiene tutto ciò che egli può osservare. Generalmente si intende la porzione di universo indagabile dall'uomo, quindi la sfera centrata sulla Terra, ma ogni posizione nello spazio possiede il suo universo osservabile. (it)
- ビッグバン宇宙論でいう観測可能な宇宙（かんそくかのうなうちゅう、observable universe）とは、中心にいる観測者が領域内の物体を十分に観測できるほど小さい、つまり、ビッグバン以後のどの時点でその物体から放出された信号であっても、それが光速で進んで、現在の観測者のもとに届くまでに十分な時間があるような球状の空間領域である。宇宙のどの場所にもその場所にとっての観測可能な宇宙があり、それは地球を中心とするものと重なる部分も重ならない部分もある。 (ja)
- Widzialny (obserwowalny) Wszechświat – obszar Wszechświata, wraz ze znajdującą się w nim materią, który jest możliwy do zaobserwowania z Ziemi na chwilę obecną. Widzialny Wszechświat jest ograniczony z uwagi na fakt, iż światło lub inne sygnały są w stanie dotrzeć do ziemskiego obserwatora z okresu nie wcześniejszego od początku Wielkiego Wybuchu. Przyjmując jednorodność i izotropowość Wszechświata, jego widzialny obszar można określić jako sferę, w której środku znajduje się obserwator. Prowadzi to do wniosku, że każde położenie we Wszechświecie posiada własny Widzialny Wszechświat. (pl)
- الكون المرصود أو الكون المنظور كما يُعرف باسم الكون المشاهد (بالإنجليزية: Observable universe) هو منطقة كروية الشكل من الكون تتألف من مجمل المادة الممكن رصدها من كوكب الأرض في الوقت الحاضر، ويعود هذا نتيجة أخذ الإشعاع الكهرومغناطيسي القادم من تلك الأجرام للزمن الكافي حتى وصوله للأرض منذ بداية التوسع الكوني. يوجد ما لا يقل عن تريليونين مجرة في الكون المرصود. وبافتراض أن المادة في الكون موزعة توزيعاً متساوياً فإن المسافة إلى حافة الكون المرصود هي تقريباً نفسها في جميع الجهات. وقد يختلف الشكل الحقيقي للكون عن الشكل الكروي. إلا أن ما نستطيع رؤيته من ضوء أو أشارات أخرى إنما هي آتية إلينا من مصادر بعيدة من جميع الاتجاهات. وكذلك هو الأمر بالنسبة لأي نقطة مشاهدة في بقعة أخرى من الكون فهي تراه كرويا. (ar)
- Pozorovatelný vesmír je kulová část vesmíru, ze které mohlo od vzniku vesmíru na planetu Zemi doputovat nějaké elektromagnetické záření. V současnosti je průměr pozorovatelného vesmíru odhadován na 93 miliard světelných let. Velikost této oblasti ovlivňuje zejména stáří vesmíru, prostupnost vesmíru pro elektromagnetické záření a rozpínání vesmíru. V roce 2011 prezentovali vědci NASA doposud nejvzdálenější pozorovaný objekt. Záření z něj k nám putovalo 13,2 miliardy světelných let. (cs)
- Το παρατηρήσιμο σύμπαν είναι η σφαιρική περιοχή του σύμπαντος που περιλαμβάνει όλη την ύλη που μπορεί να παρατηρηθεί από τη Γη ή τα διαστημικά τηλεσκόπια στον παρόντα χρόνο, επειδή η ηλεκτρομαγνητική ακτινοβολία από αυτά τα αντικείμενα είχε χρόνο να φτάσει στο Ηλιακό σύστημα και στη Γη από την αρχή της κοσμολογικής επέκτασης. Υπάρχουν τουλάχιστον 2 τρισεκατομμύρια γαλαξίες στο παρατηρήσιμο σύμπαν. Με την προϋπόθεση ότι το σύμπαν είναι ισότροπο, εμφανίζει δηλαδή τις ίδιες ιδιότητες σε κάθε του σημείο και προς όλες τις κατευθύνσεις, το παρατηρήσιμο δικό μας σύμπαν είναι μια σφαίρα στο κέντρο της οποίας βρισκόμαστε, ανεξαρτήτως από το σχήμα που ενδεχομένως έχει το σύμπαν πέρα από αυτό που είμαστε σε θέση να παρατηρούμε. Κάθε τοποθεσία στο σύμπαν έχει το δικό της ξεχωριστό παρατηρήσιμο σύμπαν. (el)
- El universo observable, horizonte del universo u horizonte cosmológico constituye la parte visible del universo total. Parece tener un espacio-tiempo geométricamente plano. Tiene un radio de 4,40 x 1026 m (46,5 mil millones de años luz), un volumen de 1,08 x 1079 m³ y una masa de 9,27 x 1052 kg, por lo que la densidad masa-energía equivalente es de 8,58 x 10-27 kg/m³. La densidad media de sus constituyentes primarios es de un 68,3 % de energía oscura, un 26,8 % de materia oscura fría y un 4,9% de materia ordinaria, según datos recogidos por la sonda Planck. Así, la densidad de los átomos está en el orden del núcleo de hidrógeno sencillo para cada cuatro metros cúbicos. La naturaleza de la energía oscura y la materia oscura fría sigue siendo un misterio. Aunque se han propuesto diferentes (es)
- The observable universe is a ball-shaped region of the universe comprising all matter that can be observed from Earth or its space-based telescopes and exploratory probes at the present time, because the electromagnetic radiation from these objects has had time to reach the Solar System and Earth since the beginning of the cosmological expansion. There may be 2 trillion galaxies in the observable universe, although that number was reduced in 2021 to only several hundred billion based on data from New Horizons. Assuming the universe is isotropic, the distance to the edge of the observable universe is roughly the same in every direction. That is, the observable universe is a spherical region centered on the observer. Every location in the universe has its own observable universe, which may o (en)
- Alam semesta teramati (bahasa Inggris: Observable universe) terdiri dari berbagai galaksi dan materi lainnya yang dapat diamati dari bumi pada saat ini karena cahaya dan signal lainnya dari objek ini telah mencapai bumi sejak awal mula Ekspansi kosmologis. Diasumsikan alam semesta adalah isotropik, jarak ke ujung-ujung alam semesta teramati kira-kira sama ke segala arah. Maka, alam semesta teramati adalah sebuah volume bola yang pusatnya di pengamat. Setiap lokasi di alam semesta memiliki alam semesta teramatinya masing-masing, yang mungkin atau mungkin juga tidak tumpang tindih dengan yang berpusat di bumi. (in)
- L'Univers observable est, en cosmologie, la partie visible de notre Univers. Il est donc une boule dont la limite est située à l'horizon cosmologique et dont la Terre constitue le centre. C'est ainsi une notion relative, d'autres observateurs situés ailleurs dans l'Univers n'ont pas la même boule observable, mais une similaire de même rayon. (fr)
- 관측 가능한 우주(觀測可能宇宙, 영어: observable universe)는 현재 지구 또는 우주 기반 망원경 및 탐사 탐사선에서 관측할 수 있는 모든 물질로 구성된 우주의 공 모양의 영역으로, 우주 팽창의 시작부터 이러한 물체의 전자기 복사가 태양계와 지구에 도달할 시간이 있기 때문이다. 2021년에 은하의 숫자는 뉴 허라이즌스의 데이터를 기반으로 한 수천억 개에 불과한 것으로 추산되었지만, 관측 가능한 우주에는 2조 개의 은하가 있을 수 있다. 우주가 등방성이라고 가정하면 관측 가능한 우주의 가장자리까지의 거리는 모든 방향에서 개략적으로 동일하다. 즉, 관측 가능한 우주는 관찰자를 중심으로 하는 구형의 영역이다. 우주의 모든 위치에는 자체 관측 가능한 우주가 있으며, 이는 지구를 중심으로 하는 우주와 겹칠 수도 있고 겹치지 않을 수도 있다. (ko)
- Het waarneembaar heelal is dat gedeelte van het universum waarvan het in theorie mogelijk is het vanaf de Aarde waar te nemen. Alleen in theorie, omdat men in de praktijk het heelal buiten het zonnestelsel enkel via elektromagnetische straling kan waarnemen, dus op een plek waar deze niet uitgezonden wordt of waar deze te zwak is om waar te nemen, kan men niets zien, ook als er zich wel iets bevindt. (nl)
- O universo observável é uma região em forma esférica do Universo que compreende toda a matéria que pode ser observada da Terra ou de seus telescópios espaciais e sondas exploratórias na atualidade, porque a radiação eletromagnética desses objetos teve tempo de chegar ao Sistema Solar e à Terra desde o início da expansão cosmológica. Pode haver 2 trilhões de galáxias no universo observável, embora esse número tenha sido estimado recentemente em apenas várias centenas de bilhões com base em novos dados da New Horizons. Supondo que o universo seja isotrópico, a distância até a borda do universo observável é aproximadamente a mesma em todas as direções. Ou seja, o universo observável possui um volume esférico (uma bola) centrado no observador. Cada local no universo tem seu próprio universo ob (pt)
- Det observerbara universum är den volym av rymd som människan kan observera från jorden i dag, med blotta ögat eller teleskop. Ljus och andra signaler från galaxer och andra objekt inom den volymen har haft tillräcklig tid på sig för att nå oss sedan universum började expandera vid Big Bang. Gränsen för det observerbara universum är en horisont som vi inte kan se bortom, eftersom inga signaler därifrån har hunnit hit ännu. (sv)
- Наблюда́емая Вселе́нная — понятие в космологии Большого взрыва, описывающее часть Вселенной, являющуюся абсолютным прошлым относительно наблюдателя. С точки зрения пространства это область, из которой материя (в частности, излучение, и, следовательно, любые сигналы) успела бы за время существования Вселенной достичь нынешнего местоположения (в случае человечества — современной Земли), то есть стать (быть) наблюдаемой. Границей наблюдаемой Вселенной является космологический горизонт, объекты на нём имеют бесконечное красное смещение. Число галактик в наблюдаемой Вселенной оценивается более чем в 500 млрд. (ru)
- 可观测宇宙（英語：Observable universe）是一个以观测者作为中心的球体空间，小得足以让观测者观测到该范围内的物体，也就是说物体发出的光有足够时间到达观测者。截至2013年對宇宙年齡最精確的估計是137.98±0.37 億年。但由於宇宙的膨脹，可觀測宇宙的半徑並不是固定的138億光年，人類所觀測的古老天體當前的距離比起其原先的位置要遙遠得多（以固有距離（proper distance）來衡量，固有距離在現在的時點和同移距離是相等的）。现在推测可观测宇宙半径约为465亿光年，直径约为930亿光年。假设宇宙是各向同性的，從任何方向到可观测宇宙边缘的距离在每个方向都大致是相等同。也就是说，可观测的宇宙是一个以观测者为中心的球面区域。宇宙中的每一个位置都有自己的可观测宇宙，它可能与以地球为中心的宇宙重叠，也可能不重叠。 因为自宇宙膨胀开始以来，这些物体的电磁辐射已经有时间到达太阳系和地球。在可观测宇宙中可能有2万亿个星系，尽管在2021年，根据新视野号的数据，这个数字估计只有几千亿。 (zh)
- Видимий Всесвіт, Метагалактика (від грец. μετά — над, після та грец. Γαλαξίας — Молочний [шлях]) ― частина Всесвіту, досяжна для астрономічних досліджень . Метагалактика містить декілька мільярдів галактик. Наша Галактика — Чумацький Шлях — одна з галактик, що входять до складу Метагалактики. (uk)
|
.png){kind=link}
.png){kind=link}
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
