| dbo:abstract
|
- Ivan Andréievitx Krilov (rus: Иван Андреевич Крылов - Moscou, 13 de febrer de 1769 - Sant Petersburg, 21 de novembre de 1844) fou un comediògraf, faulista i poeta rus. Si bé moltes de les seves faules anteriors estaven basades lliurement en les d'Isop i en les de La Fontaine, les faules posteriors foren obra original, on sovint satiritza la burocràcia incompetent que sufocava el progrés social del seu temps. (ca)
- Ivan Andrejevič Krylov (rusky Иван Андpeевич Крылов, 13. únor greg. / 2. únor jul. 1769, Moskva – 21. listopad greg. / 9. listopad jul. 1844, Petrohrad) byl nejznámější ruský autor bajek, publicista a satirik. Psal satirické divadelní hry, založil několik časopisů. Světovou proslulost mu přinesly bajky, kterých od roku 1809 vytvořil kolem dvou set. Kritizují nejen zlé lidské vlastnosti, ale mají především sociální podtext – nastavují zrcadlo tehdejší ruské společnosti, cara nevyjímaje. (cs)
- Iwan Andrejewitsch Krylow (russisch Иван Андреевич Крылов, wiss. Transliteration Ivan Andreevič Krylov; * 2. Februarjul. / 13. Februar 1769greg. in Moskau; † 9. Novemberjul. / 21. November 1844greg. in Sankt Petersburg) gilt als der bedeutendste Fabeldichter der russischen Literatur. (de)
- إيفان أندريفيتش كريلوف (بالروسية: Ива́н Андре́евич Крыло́в) ( 13 فبراير 1769 - 21 نوفمبر 1844) وهو كاتب قصص أسطورية روسي، وكان سابقاً كاتبًا مسرحيًّا وصحفيًّا، اكتشف نوع كتاباته عندما كان في سن 40. كانت أغلب أساطيره مبنية على أساطير إيسوب وأساطير لافونتين لكن لاحقاً كتب أساطير بنفسه مع طابع من الشعر. (ar)
- Ivan Andrejeviĉ KRILOV (ruse Иван Андреевич Крылов; naskiĝis la 13-an de februaro n.s. 1769 en Moskvo, mortis la 21-an de novembro 1844 en Sankt Peterburgo. Li estis fama rusa novelisto, poeto kaj fabelisto. Liaj ŝajne simplaj, infanaj versaj bestaj fabeloj fakte primokas la karakterizajn figurojn de la siaepoka socio. Li majstre uzis la ĉiutagan parolatan lingvon, tiel la realismo aperis en liaj klasicismaj verkoj. El liaj fabeloj vivas proverboj eĉ en la hodiaŭa rusa lingvo. Lia verkado ankaŭ influis nacilingvajn verkistojn, ekzemple osetan poeton kaj fabeliston Kosta Ĥetagurov. Li venis el malriĉiĝinta oficira familio. Li devis jam eklabori en aĝo de naŭ jaroj kiel skribisto. Li instruis sin aŭtodidakte kaj en liaj dekaj jaroj verkis komediojn, tragediojn, operlibretojn. Li sukcesis post 1789 kiel satira ĵurnalisto, sed la cenzuro silentigis lin. Li komencis traduki (1805) fabelojn de Jean de La Fontaine kaj baldaŭ eĉ mem verkis. Lia unua fabelaro (1809) alportis la oficialaln rekonon. Li iĝis favorato de la cara familio. Ekde 1812 li laboris sinekure en la Publika Biblioteko de Sankt-Peterburgo dum tri jardekoj. Krilov verkis pluajn 8 volumojn da versaj bestofabeloj kaj ricevis multajn honorojn. Liaj bestoj (vulpoj, korvoj, ursoj, lupoj kaj ŝafoj) estis rekoneblaj rusaj tipoj. Li havas spican, akran humuron kaj apogis gravecon de praktika saĝo, forta laboro kaj justeco. (eo)
- Ivan Andreievitx Krilov, errusieraz Иван Андреевич Крылов (Mosku, Errusia, 1769ko otsailaren 13a - San Petersburgo, Errusia, 1844ko azaroaren 21a), errusiar idazlea izan zen. (eu)
- Ivan Andreyevich Krylov (Russian: Ива́н Андре́евич Крыло́в; 13 February 1769 – 21 November 1844) is Russia's best-known fabulist and probably the most epigrammatic of all Russian authors. Formerly a dramatist and journalist, he only discovered his true genre at the age of 40. While many of his earlier fables were loosely based on Aesop's and La Fontaine's, later fables were original work, often with a satirical bent. (en)
- Iván Andréyevich Krylov, en ruso original Иван Андреевич Крылов (Moscú, 13 de febrero de 1769-San Petersburgo, 21 de noviembre de 1844) fue un comediógrafo y poeta ruso. Pequeño empleado de la burocracia imperial, se dio a conocer como escritor satírico y social en San Petersburgo con obras como El correo de los espíritus (1789), El espectador (1792) y El mercurio de San Petersburgo. Tras haber empezado una carrera dramática con diversos dramas y comedias satíricas como El negocio de moda (1806) y Lecciones a las hijas (1807), publicó en 1809 una primera colección de 23 fábulas que tuvieron un enorme éxito. A este volumen siguieron otros ocho entre 1810 y 1820 del mismo género que le valieron al autor una inmensa popularidad en su país y ser tenido en la actualidad como el fabulista por excelencia de la literatura rusa. En Moscú, el está adornado con estatuas referentes a sus fábulas. Las fábulas de Krylov se inspiran a menudo en las de Esopo y La Fontaine y revelan un pensamiento pequeñoburgués lleno de sentido común y un cierto filisteísmo ético. Ataca todos los vicios humanos, pero en especial la incompetencia, la arrogancia y la estupidez con especial referencia a la vida contemporánea. (es)
- Ivan Andreïevitch Krylov (en russe : Иван Андреевич Крылов), né le 2 février 1769 (13 février 1769 dans le calendrier grégorien) à Moscou et mort le 9 novembre 1844 (21 novembre 1844 dans le calendrier grégorien) à Saint-Pétersbourg, est un écrivain et fabuliste russe. Après avoir débuté par des drames et des comédies satiriques, il publie, en 1809, un premier recueil de fables. Celui-ci sera suivi de plusieurs autres recueils, qui vaudront à leur auteur une immense popularité. Les fables de Krylov empruntent souvent leur sujet à celles d'Ésope et de Jean de La Fontaine. (fr)
- Ivan Andreyevich Krylov (bahasa Rusia: Ива́н Андре́евич Крыло́в; 13 Februari 1769 – 21 November 1844) adalah seorang fabulis paling terkenal dan mungkin paling epigramatik dari seluruh pengarang Rusia. Dulunya pembuat sandiwara dan wartawan, ia baru menemukan genrenya yang sebenarnya dalam usia 40 tahun. (in)
- 이반 안드레예비치 크릴로프(Ива́н Андре́евич Крыло́в, 1769년 ~ 1844년)는 를 주로 쓴 러시아의 시인이다. 모스크바에서 출생하였으며, 어렸을 때 육군사관이던 부친을 잃고 역경 속에서 자랐다. 1783년 상트페테르부르크로 옮긴 뒤 평생을 그 곳에서 보냈다. 1789년부터 풍자 잡지의 편집에 종사하는 한편, 수편의 희극 및 희가극을 썼으나 성공하지 못했고, 게다가 농노제에 대한 풍자를 이유로 잡지는 정간처분을 당했다. 그 뒤 수년동안 침묵을 지키다가 1805년 우화시 《떡갈나무와 갈대》를 발표하여 유명해졌다. 처음에는 이솝이나 라퐁텐의 우화를 모방하였으나 차츰 독창적인 러시아의 우화를 창작하였다. 1809년에 최초의 《우화》 시집을 발간하여 대단한 성공을 거두었다. 그 후부터 명성이 높아져, 우화시 창조를 천직으로 하여 평생을 통해 205편을 써서 우화시를 민중생활에 도입했다. 또한 민중어를 자유로이 구사하여 러시아 문장어의 발전에 끼친 공이 크다. 크릴로프의 우화는 시 형식으로 되어 있고 총 205편이 있다. 이 가운데 45편은 이솝(기원전 6세기경의 사람), 라 퐁텐 등의 개작인데도 자작의 것과 다름없을 만큼 러시아화되어 있다. 작자의 생전에 약 7만 5천 부가 팔려, 당시로서는 획기적이었다. 취재범위가 넓으며 동물과 식물 등 온갖 것이 등장하여 인간의 우매함, 아첨, 허영, 사회관습, 전제정치 체제 등을 풍자한다. 그리고 이 풍자는 모랄리스트로서의 작자의 성격과 건전한 합리주의를 바탕으로 한 것이다. 그의 우화는 민중의 말을 대담하게 도입하여 민중의 정신을 구체적으로 묘사한 점에 의의가 있다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. (ko)
- Ivan Andreevič Krylov (in russo: Иван Андреевич Крылов?; Mosca, 13 febbraio 1768 – San Pietroburgo, 21 novembre 1844) è stato uno scrittore e commediografo russo, famoso autore di favole. (it)
- イヴァン・アンドレーヴィチ・クルィロフ（ロシア語: Ива́н Андре́евич Крыло́в, 1769年2月13日 - 1844年11月21日）は、19世紀ロシアの劇作家・文学者。『寓話』（Басни）の作者として著名。 (ja)
- Ivan Andrejevitsj Krylov (Russisch: Иван Андреевич Крылов) (Moskou, 13 februari 1769 — Sint-Petersburg, 21 november 1844) was een Russisch fabelschrijver. (nl)
- Iwan Andriejewicz Kryłow ros. Иван Андреевич Крылов (ur. 2 lutego?/ 13 lutego 1769 w Moskwie, zm. 9 listopada?/ 21 listopada 1844 w Petersburgu) – rosyjski poeta, dramaturg, bajkopisarz. Autor utworów o tematyce filozoficzno-moralnej, politycznej i obyczajowej wyśmiewającej szlachtę. Sławę zyskał jako autor ponad 200 bajek, pełnych humoru oraz werwy satyrycznej, zawierających elementy ostrej krytyki społeczno-politycznej i równie cenionego dydaktyzmu. (pl)
- Ivan Andrejevitj Krylov, född 13 februari 1769 i Moskva, död 21 november 1844 i S:t Petersburg, var en rysk fabeldiktare, ytterst populär i Ryssland. Han har skrivit över 200 fabler. Krylov var son till en lågättad arméofficer och blev tidigt faderlös. Han fick en knapphändig uppfostran men skaffade sig med tiden betydande språkkunskaper. 16 år gammal fick han anställning i Sankt Petersburg och inledde sin litterära bana samma år genom att författa texten till en komisk opera. Senare ägnade han sig åt satirisk publicistisk verksamhet i Jonathan Swifts stil och utgav två tidskrifter 1792-93, vilka dock snart indrogs av censuren. Därefter försvann Krylov för 12 års tid från litteraturen. Under Napoleontiden skrev Krylov två komedier som hade framgång, men hans egentliga område blev från 1805 fabeldiktningen. Inom denna intog han en rangplats. Krylovs första fabelsamling från 1809 innehöll 23 fabler. I den sista av honom själv ombesörjda upplagan från 1843 hade antalet vuxit till 197 (varav ungefär 1/3 omarbetningar av andra författares fabler). 1805-1810 översatte han fabler av Jean de La Fontaine. Det finns ingen moral i hans fabler, men han skojade gärna med byråkrati, korruption och släkthögfärd. En av hans fabler handlar om gäss som satte näbben i vädret och inte ville slaktas för att deras förfäder kacklat på Capitolium och räddat Rom från gallerna. En i ryska sammanhang välkänd och ofta anförd fabel är den om svanen, gäddan och kräftan (Лебедь, Щука и Рак, 1814) som inte klarade att samarbeta. Krylovs språk är folkligt, rikt och träffsäkert. Krylovs samlade arbeten utkom i 3 band, 1848, en ny kritisk upplaga i 4 band 1904-05. (sv)
- Ива́н Андре́евич Крыло́в (2 [13] февраля 1769[…], Москва[…] — 9 [21] ноября 1844[…], Санкт-Петербург) — русский публицист, баснописец, поэт, издатель сатирико-просветительских журналов. Более всего известен как автор 236 басен, собранных в девять прижизненных сборников (выходили с 1809 по 1843 г.). Наряду с оригинальными эта часть творческого наследия Крылова составлена переработанными сюжетами басен Лафонтена (который, в свою очередь, заимствовал их у Эзопа, Федра и Бабрия). Многие выражения из басен Крылова стали крылатыми. (ru)
- 伊万·安德烈耶维奇·克雷洛夫（俄語：Ива́н Андре́евич Крыло́в，羅馬化：Ivan Andreyevich Krylov，1769年2月13日－1844年11月21日），俄国著名的寓言作家，诗人，与伊索和拉·封丹齐名。他通过将寓言内容与现实紧密联系和自己幽默而朴实的语言风格使寓言突破了道德训诫的界限，成为了讽刺的利器。他通过寓言这一体裁将俄罗斯民间的生动朴实的语言引入俄罗斯文学，为俄罗斯文学的进一步发展奠定了基础。 (zh)
- Іван Андрійович Крилов (рос. Ива́н Андре́евич Крыло́в) (2 (13) лютого 1769, Москва — 9 (21) листопада 1844, Санкт-Петербург) — російський байкар-перекладач. Відомий як автор 236 байок, зібраних в дев'яти прижиттєвих збірках (виходили з 1809 по 1843 рр.). Поряд з тим, що більша частина його сюжетів є оригінальними, окремі з них сягають до байок Жана де Лафонтена (який, в свою чергу, запозичив їх у Езопа, Федра і Бабрія). Чимало виразів з його творів набули статус «крилатих». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ivan Andréievitx Krilov (rus: Иван Андреевич Крылов - Moscou, 13 de febrer de 1769 - Sant Petersburg, 21 de novembre de 1844) fou un comediògraf, faulista i poeta rus. Si bé moltes de les seves faules anteriors estaven basades lliurement en les d'Isop i en les de La Fontaine, les faules posteriors foren obra original, on sovint satiritza la burocràcia incompetent que sufocava el progrés social del seu temps. (ca)
- Ivan Andrejevič Krylov (rusky Иван Андpeевич Крылов, 13. únor greg. / 2. únor jul. 1769, Moskva – 21. listopad greg. / 9. listopad jul. 1844, Petrohrad) byl nejznámější ruský autor bajek, publicista a satirik. Psal satirické divadelní hry, založil několik časopisů. Světovou proslulost mu přinesly bajky, kterých od roku 1809 vytvořil kolem dvou set. Kritizují nejen zlé lidské vlastnosti, ale mají především sociální podtext – nastavují zrcadlo tehdejší ruské společnosti, cara nevyjímaje. (cs)
- Iwan Andrejewitsch Krylow (russisch Иван Андреевич Крылов, wiss. Transliteration Ivan Andreevič Krylov; * 2. Februarjul. / 13. Februar 1769greg. in Moskau; † 9. Novemberjul. / 21. November 1844greg. in Sankt Petersburg) gilt als der bedeutendste Fabeldichter der russischen Literatur. (de)
- إيفان أندريفيتش كريلوف (بالروسية: Ива́н Андре́евич Крыло́в) ( 13 فبراير 1769 - 21 نوفمبر 1844) وهو كاتب قصص أسطورية روسي، وكان سابقاً كاتبًا مسرحيًّا وصحفيًّا، اكتشف نوع كتاباته عندما كان في سن 40. كانت أغلب أساطيره مبنية على أساطير إيسوب وأساطير لافونتين لكن لاحقاً كتب أساطير بنفسه مع طابع من الشعر. (ar)
- Ivan Andreievitx Krilov, errusieraz Иван Андреевич Крылов (Mosku, Errusia, 1769ko otsailaren 13a - San Petersburgo, Errusia, 1844ko azaroaren 21a), errusiar idazlea izan zen. (eu)
- Ivan Andreyevich Krylov (Russian: Ива́н Андре́евич Крыло́в; 13 February 1769 – 21 November 1844) is Russia's best-known fabulist and probably the most epigrammatic of all Russian authors. Formerly a dramatist and journalist, he only discovered his true genre at the age of 40. While many of his earlier fables were loosely based on Aesop's and La Fontaine's, later fables were original work, often with a satirical bent. (en)
- Ivan Andreïevitch Krylov (en russe : Иван Андреевич Крылов), né le 2 février 1769 (13 février 1769 dans le calendrier grégorien) à Moscou et mort le 9 novembre 1844 (21 novembre 1844 dans le calendrier grégorien) à Saint-Pétersbourg, est un écrivain et fabuliste russe. Après avoir débuté par des drames et des comédies satiriques, il publie, en 1809, un premier recueil de fables. Celui-ci sera suivi de plusieurs autres recueils, qui vaudront à leur auteur une immense popularité. Les fables de Krylov empruntent souvent leur sujet à celles d'Ésope et de Jean de La Fontaine. (fr)
- Ivan Andreyevich Krylov (bahasa Rusia: Ива́н Андре́евич Крыло́в; 13 Februari 1769 – 21 November 1844) adalah seorang fabulis paling terkenal dan mungkin paling epigramatik dari seluruh pengarang Rusia. Dulunya pembuat sandiwara dan wartawan, ia baru menemukan genrenya yang sebenarnya dalam usia 40 tahun. (in)
- Ivan Andreevič Krylov (in russo: Иван Андреевич Крылов?; Mosca, 13 febbraio 1768 – San Pietroburgo, 21 novembre 1844) è stato uno scrittore e commediografo russo, famoso autore di favole. (it)
- イヴァン・アンドレーヴィチ・クルィロフ（ロシア語: Ива́н Андре́евич Крыло́в, 1769年2月13日 - 1844年11月21日）は、19世紀ロシアの劇作家・文学者。『寓話』（Басни）の作者として著名。 (ja)
- Ivan Andrejevitsj Krylov (Russisch: Иван Андреевич Крылов) (Moskou, 13 februari 1769 — Sint-Petersburg, 21 november 1844) was een Russisch fabelschrijver. (nl)
- Iwan Andriejewicz Kryłow ros. Иван Андреевич Крылов (ur. 2 lutego?/ 13 lutego 1769 w Moskwie, zm. 9 listopada?/ 21 listopada 1844 w Petersburgu) – rosyjski poeta, dramaturg, bajkopisarz. Autor utworów o tematyce filozoficzno-moralnej, politycznej i obyczajowej wyśmiewającej szlachtę. Sławę zyskał jako autor ponad 200 bajek, pełnych humoru oraz werwy satyrycznej, zawierających elementy ostrej krytyki społeczno-politycznej i równie cenionego dydaktyzmu. (pl)
- Ива́н Андре́евич Крыло́в (2 [13] февраля 1769[…], Москва[…] — 9 [21] ноября 1844[…], Санкт-Петербург) — русский публицист, баснописец, поэт, издатель сатирико-просветительских журналов. Более всего известен как автор 236 басен, собранных в девять прижизненных сборников (выходили с 1809 по 1843 г.). Наряду с оригинальными эта часть творческого наследия Крылова составлена переработанными сюжетами басен Лафонтена (который, в свою очередь, заимствовал их у Эзопа, Федра и Бабрия). Многие выражения из басен Крылова стали крылатыми. (ru)
- 伊万·安德烈耶维奇·克雷洛夫（俄語：Ива́н Андре́евич Крыло́в，羅馬化：Ivan Andreyevich Krylov，1769年2月13日－1844年11月21日），俄国著名的寓言作家，诗人，与伊索和拉·封丹齐名。他通过将寓言内容与现实紧密联系和自己幽默而朴实的语言风格使寓言突破了道德训诫的界限，成为了讽刺的利器。他通过寓言这一体裁将俄罗斯民间的生动朴实的语言引入俄罗斯文学，为俄罗斯文学的进一步发展奠定了基础。 (zh)
- Іван Андрійович Крилов (рос. Ива́н Андре́евич Крыло́в) (2 (13) лютого 1769, Москва — 9 (21) листопада 1844, Санкт-Петербург) — російський байкар-перекладач. Відомий як автор 236 байок, зібраних в дев'яти прижиттєвих збірках (виходили з 1809 по 1843 рр.). Поряд з тим, що більша частина його сюжетів є оригінальними, окремі з них сягають до байок Жана де Лафонтена (який, в свою чергу, запозичив їх у Езопа, Федра і Бабрія). Чимало виразів з його творів набули статус «крилатих». (uk)
- Ivan Andrejeviĉ KRILOV (ruse Иван Андреевич Крылов; naskiĝis la 13-an de februaro n.s. 1769 en Moskvo, mortis la 21-an de novembro 1844 en Sankt Peterburgo. Li estis fama rusa novelisto, poeto kaj fabelisto. Liaj ŝajne simplaj, infanaj versaj bestaj fabeloj fakte primokas la karakterizajn figurojn de la siaepoka socio. Li majstre uzis la ĉiutagan parolatan lingvon, tiel la realismo aperis en liaj klasicismaj verkoj. El liaj fabeloj vivas proverboj eĉ en la hodiaŭa rusa lingvo. Lia verkado ankaŭ influis nacilingvajn verkistojn, ekzemple osetan poeton kaj fabeliston Kosta Ĥetagurov. (eo)
- Iván Andréyevich Krylov, en ruso original Иван Андреевич Крылов (Moscú, 13 de febrero de 1769-San Petersburgo, 21 de noviembre de 1844) fue un comediógrafo y poeta ruso. Pequeño empleado de la burocracia imperial, se dio a conocer como escritor satírico y social en San Petersburgo con obras como El correo de los espíritus (1789), El espectador (1792) y El mercurio de San Petersburgo. Tras haber empezado una carrera dramática con diversos dramas y comedias satíricas como El negocio de moda (1806) y Lecciones a las hijas (1807), publicó en 1809 una primera colección de 23 fábulas que tuvieron un enorme éxito. A este volumen siguieron otros ocho entre 1810 y 1820 del mismo género que le valieron al autor una inmensa popularidad en su país y ser tenido en la actualidad como el fabulista por ex (es)
- 이반 안드레예비치 크릴로프(Ива́н Андре́евич Крыло́в, 1769년 ~ 1844년)는 를 주로 쓴 러시아의 시인이다. 모스크바에서 출생하였으며, 어렸을 때 육군사관이던 부친을 잃고 역경 속에서 자랐다. 1783년 상트페테르부르크로 옮긴 뒤 평생을 그 곳에서 보냈다. 1789년부터 풍자 잡지의 편집에 종사하는 한편, 수편의 희극 및 희가극을 썼으나 성공하지 못했고, 게다가 농노제에 대한 풍자를 이유로 잡지는 정간처분을 당했다. 그 뒤 수년동안 침묵을 지키다가 1805년 우화시 《떡갈나무와 갈대》를 발표하여 유명해졌다. 처음에는 이솝이나 라퐁텐의 우화를 모방하였으나 차츰 독창적인 러시아의 우화를 창작하였다. 1809년에 최초의 《우화》 시집을 발간하여 대단한 성공을 거두었다. 그 후부터 명성이 높아져, 우화시 창조를 천직으로 하여 평생을 통해 205편을 써서 우화시를 민중생활에 도입했다. 또한 민중어를 자유로이 구사하여 러시아 문장어의 발전에 끼친 공이 크다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. (ko)
- Ivan Andrejevitj Krylov, född 13 februari 1769 i Moskva, död 21 november 1844 i S:t Petersburg, var en rysk fabeldiktare, ytterst populär i Ryssland. Han har skrivit över 200 fabler. Krylov var son till en lågättad arméofficer och blev tidigt faderlös. Han fick en knapphändig uppfostran men skaffade sig med tiden betydande språkkunskaper. 16 år gammal fick han anställning i Sankt Petersburg och inledde sin litterära bana samma år genom att författa texten till en komisk opera. Senare ägnade han sig åt satirisk publicistisk verksamhet i Jonathan Swifts stil och utgav två tidskrifter 1792-93, vilka dock snart indrogs av censuren. Därefter försvann Krylov för 12 års tid från litteraturen. (sv)
|
_and_Scene_from_his_Works).jpg){kind=link}
