| dbo:abstract
|
- Vladimir Alexandrovič Sollogub (rusky Владимир Алексaндрович Соллогyб, 8. srpnajul./ 20. srpna 1813greg., Petrohrad – 5. červnajul./ 17. června 1882greg., Hamburk) byl ruský vysoký státní úředník a pozdně romantický prozaik, dramatik a básník. (cs)
- Graf Wladimir Alexandrowitsch Sollogub (russisch Владимир Александрович Соллогуб, wiss. Transliteration Vladimir Alexandrovič Sollogub; * 8. Augustjul. / 20. August 1813greg. in Sankt Petersburg; † 5. Junijul. / 17. Juni 1882greg. in Bad Homburg vor der Höhe) war ein russischer Schriftsteller. Sein Vater war Graf Alexander Iwanowitsch Sollogub (1787–1843), sein Großvater Graf Jan (Iwan) Antonowitsch Sollogub (1742 oder 1747 – um 1812), Generaladjutant des polnischen Königs Stanislaus II. August (1774), später Generalmajor der russischen Armee (1776), Großgrundbesitzer von litauischem Uradel, der sein riesiges Vermögen durch Heirat mit Natalja Naryschkina, einer Verwandten des russischen Zaren, vermehrte. Alexander Sollogub, der Vater des Schriftstellers, verschleudert schnell seinen Erbanteil des Familienbesitzes und war in Sankt Petersburg als Dandy bekannt. Seine Liebe zum Theater, zur Musik und zur Malerei beeinflusst die Erziehung seines Sohnes Wladimir. Dieser ist wiederum der Urgroßvater der französischen Schauspielerin, Drehbuchautorin und Produzentin Macha Méril (* 1940; Pseudonym von Marija Wladimirowna Magdalene Gagarina, französisch Marie-Madeleine Gagarine). Er studierte an der Universität Dorpat, schlug dann die diplomatische Laufbahn ein und erhielt einen Posten bei der russischen Gesandtschaft in Wien. Später wurde er vom Ministerium des Innern in den Süden Russlands abkommandiert, um statistische Nachrichten über die südlichen Gouvernements zu sammeln. Nachdem er sich vom Staatsdienst zurückgezogen hatte, nahm er seinen Wohnsitz in Dorpat und starb am 17. Juni 1882 im Bad Homburg. Beigesetzt wurde er auf dem Friedhof des Donskoi-Klosters in Moskau. Sein Hauptwerk ist (1845; deutsch Leipzig 1847), eine humoristische Schilderung der verschiedenen Gesellschaftsschichten in der russischen Provinz. Außerdem schrieb Sollogub zahlreiche Novellen und Erzählungen, darunter die Geschichte zweier Galoschen und Die große Welt, die nach zeitgenössischer Einschätzung von Phantasie und Beobachtungsgabe zeugen, denen es jedoch an künstlerischer Tiefe mangelt. Gelegentlich versuchte sich Sollogub auch als Theaterdichter, zum Beispiel mit dem Lustspiel Der Beamte (1857), und veröffentlichte unter anderem Erinnerungen an Gogol, Puschkin und Lermontow (deutsch, Dorpat 1883). (de)
- El conde Vladímir Aleksándrovich Sollogub (ruso: Владимир Александрович Соллогуб) fue un escritor ruso nacido el 20 de agosto de 1813 en San Petersburgo y fallecido el 17 de junio de 1882 en Hamburgo, autor de novelas, ensayos, obras de teatro y memorias. (es)
- Le comte Vladimir Alexandrovitch Sollogoub, né le 8 août 1813 (20 août 1813 dans le calendrier grégorien) à Saint-Pétersbourg et mort le 5 juin 1882 (17 juin 1882 dans le calendrier grégorien) à Bad Homburg vor der Höhe, près de Hambourg, est un poète et un écrivain russe. Il est l'oncle du peintre (1848-1890). (fr)
- Count Vladimir Alexandrovich Sollogub (Russian: Влади́мир Алекса́ндрович Соллогу́б; German: Woldemar Graf Sollogub (Sollohub); 20 August 1813 in St. Petersburg – 17 June 1882 in Bad Homburg) was a minor Russian writer, author of novelettes, essays, plays, and memoirs. His paternal grandfather was a Polish aristocrat, and he grew up in the midst of St. Petersburg high society. He graduated from the University of Dorpat in 1834 and was attached to the Ministry of Internal Affairs the following year in Vienna. His literary career began in 1837 in the journal Sovremennik. In 1840 he married Sofya Mikhailovna Velgorskaya. In 1843 he visited Nice and met Gogol. From 1856 he was an Officer for Special Commissions in the imperial court; he took an interest in prison reform, and from 1875 was сhair of the Commission for the Reorganization of Prisons in Russia. In 1858 he was sent abroad to study European theater, and in 1877 he became an official historian at court. Sollogub was a connoisseur of theatrical life and of St. Petersburg society. He hosted a well-known literary and musical salon where he brought to life the atmosphere of St. Petersburg of that era as related in his Memoirs (1887). He is best known for his 1845 novelette Tarantas ("The Tarantass"), "a satirical journey from Moscow to Kazan in a tumble-down traveling cart. The satire, superficial and uninspired, is directed against the ideas of the Slavophils and the unpractical dreaminess of the romantic idealists." (en)
- Władimir Aleksandrowicz Sołłogub (ros.) Владимир Александрович Соллогуб (ur. 20 sierpnia 1813 w Petersburgu, zm. 17 czerwca 1882 w Hamburgu) - rosyjski hrabia, pisarz. Zadebiutował w miesięczniku Sowriemiennik w 1837. Pisał o arystokracji, tworzył komedie i wodewile, libretto do Życia dla cara. W 1887 wydano jego pamiętniki. (pl)
- Vladimir Aleksandrovitj Sollogub (ryska: Владимир Александрович Соллогуб), född 20 augusti (gamla stilen: 8 augusti) 1814 i Sankt Petersburg, död 17 juni (gamla stilen: 5 juni) 1882 i Hamburg, var en rysk greve och författare av en polsk-litauisk adelssläkt. Sollogub studerade vid Dorpats universitet, inträdde först i diplomatisk tjänst och blev 1870 ordförande i fångvårdskommittén. Som författare debuterade han 1837 i "Sovremennik" med ett par berättelser, som rönte stor framgång, med skildringar ur det ryska samhällslivet, särskilt konstnärslivet. Hans mest bekanta verk är den romantiserade samhällsskildringen Tarantas (1845), i vilken två olika typer av ryska jordägare sammanställs i ironisk belysning. År 1816 utgav han prosasamlingen Vtjera i segodnja (I går och i dag), övergick 1850 till dramatiskt författarskap med den lyckade vaudevillen Bjeda ot njezjnago serdtsa och vann 1856 en viss ryktbarhet med den satiriska komedin Tjinovnik. Efter hans död publicerades romanen Tjerez kraj (I övermått) och hans Vospominanija (Litterära memoarer). Hans skönlitterära verk utgavs 1855–56 i fem delar. (sv)
- Граф Влади́мир Алекса́ндрович Соллогу́б (8 (20) августа 1813, Санкт-Петербург — 5 (17) июня 1882, Гамбург) — русский чиновник (тайный советник), прозаик, драматург, поэт и мемуарист из литовского рода Соллогубов. Младший брат дипломата Льва Соллогуба, дед князя А. А. Гагарина. Выросший в аристократической семье и получивший домашнее образование, В. А. Соллогуб хорошо знал представителей высшего света и часто изображал их в своих произведениях. Первоначальную известность получил как автор , в которых создал галерею представителей большого света пушкинского времени. Под влиянием Гоголя в 1840-х годах разделял художественные принципы так называемой натуральной школы. В более поздний период своего творчества Соллогуб главным образом работал в области драматургии, писал водевили и лишь в конце жизни взялся за роман. Оценки творчества писателя современниками кардинально расходились: одни приветствовали в нём многообещающий талант, другие высмеивали его произведения как дилетантские и подражательные. Современные литературоведы констатируют, что светские повести Соллогуба стали заметным явлением в русской литературе 1830-х и 1840-х годов. (ru)
- Граф Володимир Олександрович Соллогу́б (8 (20) серпня 1813, Санкт-Петербург — 5 (17) червня 1882, Гамбург) — російський чиновник (таємний радник), прозаїк, драматург, поет і мемуарист з білоруського роду . Молодший брат дипломата , дід князя . Вирісши в аристократичній родині й отримавши домашню освіту, В. О. Соллогуб добре знав представників вищого світу і часто зображував їх у своїх творах. Першу популярність здобув як автор , в яких створив галерею представників вищого світу пушкінського часу. Під впливом Гоголя в 1840-х роках поділяв художні принципи так званої натуральної школи. У більш пізній період своєї творчості Соллогуб головним чином працював у галузі драматургії, писав водевілі і лише наприкінці життя взявся за роман. Оцінки творчості письменника сучасниками кардинально розходилися: одні вітали в ньому багатообіцяючий талант, інші висміювали його твори як дилетантські й наслідувальні. Сучасні літературознавці констатують, що світські повісті Соллогуба стали помітним явищем у російській літературі 1830-х і 1840-х років. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Vladimir Alexandrovič Sollogub (rusky Владимир Алексaндрович Соллогyб, 8. srpnajul./ 20. srpna 1813greg., Petrohrad – 5. červnajul./ 17. června 1882greg., Hamburk) byl ruský vysoký státní úředník a pozdně romantický prozaik, dramatik a básník. (cs)
- El conde Vladímir Aleksándrovich Sollogub (ruso: Владимир Александрович Соллогуб) fue un escritor ruso nacido el 20 de agosto de 1813 en San Petersburgo y fallecido el 17 de junio de 1882 en Hamburgo, autor de novelas, ensayos, obras de teatro y memorias. (es)
- Le comte Vladimir Alexandrovitch Sollogoub, né le 8 août 1813 (20 août 1813 dans le calendrier grégorien) à Saint-Pétersbourg et mort le 5 juin 1882 (17 juin 1882 dans le calendrier grégorien) à Bad Homburg vor der Höhe, près de Hambourg, est un poète et un écrivain russe. Il est l'oncle du peintre (1848-1890). (fr)
- Władimir Aleksandrowicz Sołłogub (ros.) Владимир Александрович Соллогуб (ur. 20 sierpnia 1813 w Petersburgu, zm. 17 czerwca 1882 w Hamburgu) - rosyjski hrabia, pisarz. Zadebiutował w miesięczniku Sowriemiennik w 1837. Pisał o arystokracji, tworzył komedie i wodewile, libretto do Życia dla cara. W 1887 wydano jego pamiętniki. (pl)
- Graf Wladimir Alexandrowitsch Sollogub (russisch Владимир Александрович Соллогуб, wiss. Transliteration Vladimir Alexandrovič Sollogub; * 8. Augustjul. / 20. August 1813greg. in Sankt Petersburg; † 5. Junijul. / 17. Juni 1882greg. in Bad Homburg vor der Höhe) war ein russischer Schriftsteller. (de)
- Count Vladimir Alexandrovich Sollogub (Russian: Влади́мир Алекса́ндрович Соллогу́б; German: Woldemar Graf Sollogub (Sollohub); 20 August 1813 in St. Petersburg – 17 June 1882 in Bad Homburg) was a minor Russian writer, author of novelettes, essays, plays, and memoirs. (en)
- Граф Влади́мир Алекса́ндрович Соллогу́б (8 (20) августа 1813, Санкт-Петербург — 5 (17) июня 1882, Гамбург) — русский чиновник (тайный советник), прозаик, драматург, поэт и мемуарист из литовского рода Соллогубов. Младший брат дипломата Льва Соллогуба, дед князя А. А. Гагарина. (ru)
- Vladimir Aleksandrovitj Sollogub (ryska: Владимир Александрович Соллогуб), född 20 augusti (gamla stilen: 8 augusti) 1814 i Sankt Petersburg, död 17 juni (gamla stilen: 5 juni) 1882 i Hamburg, var en rysk greve och författare av en polsk-litauisk adelssläkt. (sv)
- Граф Володимир Олександрович Соллогу́б (8 (20) серпня 1813, Санкт-Петербург — 5 (17) червня 1882, Гамбург) — російський чиновник (таємний радник), прозаїк, драматург, поет і мемуарист з білоруського роду . Молодший брат дипломата , дід князя . Оцінки творчості письменника сучасниками кардинально розходилися: одні вітали в ньому багатообіцяючий талант, інші висміювали його твори як дилетантські й наслідувальні. Сучасні літературознавці констатують, що світські повісті Соллогуба стали помітним явищем у російській літературі 1830-х і 1840-х років. (uk)
|
