| dbo:abstract
|
- (Vrba, 3 de desembre de 1800 - Kranj, 8 de febrer de 1849) (en alemany Franz Preschern) va ser un poeta romàntic eslovè. Les seves composicions apassionades i sinceres, intensament emotives sense caure en el mer sentimentalisme, n'han fet el principal representant de l'escola romàntica a Eslovènia. France Prešeren és considerat el puntal de la poesia eslovena i és reconegut no tan sols a escala nacional o regional, sinó segons els estàndards de la literatura europea contemporània. Prešeren fou un dels capdavanters del Romanticisme europeu. Ha estat generalment reconegut com el millor poeta clàssic eslovè i ha inspirat pràcticament tota la literatura eslovena posterior. Va escriure poesia èpica d'alta qualitat, per exemple la primera balada eslovena i la primera èpica eslovena. Després de la seva mort, es va convertir en el principal nom del cànon literari eslovè. Va lligar els motius del seu propi amor infeliç amb el d’una pàtria infeliç i sotmesa. Especialment després de la Segona Guerra Mundial a les terres eslovenes, un dels tòpics de Prešeren, la "fortuna hostil", ha estat adoptat pels eslovens com a mite nacional, i s'ha descrit que Prešeren és tan omnipresent com l'aire en la cultura eslovena. Durant la seva vida, Prešeren va viure en conflicte tant amb l'establiment civil i religiós, com amb la burgesia provincial de Ljubljana. Va tenir greus problemes amb el consum d'alcohol i va intentar acabar amb la vida en almenys dues ocasions, enfrontant-se a rebuigs i veient morir tràgicament la majoria dels seus amics més propers. La seva lírica tractava de l'amor cap a la seva pàtria, de la humanitat que pateix, així com del seu amor incomplet cap a la seva musa, Julija Primic. Tot i que va escriure en eslovè, alguns poemes també van ser escrits en alemany. Com que vivia a Carniola, al principi es considerava carniolà, però gradualment va adoptar la identitat eslovena més àmplia. El seu nom de vegades es troba germanitzat com a Franz Prescheren, especialment als documents antics, de l'època en què Eslovènia era governada pels austríacs. (ca)
- فرانتسيه بريشيرن (بالسلوفينية: France Prešeren ويشار إليه أحياناً بالاسم Franz Prescheren وهي الصيغة الألمانية لاسمه والتي كانت تستخدم سابقاً أثناء حكم النمسا لسلوفينيا) (عاش بين 3 ديسمبر 1800 - 8 فبراير 1849 م) شاعر من أبرز الشعراء السلوفينيين ذو صيت رفيع ليس فقط على مستوى قومه ولكن على صعيد الأدب الأوروبي كافة. يعتبر بريشيرن من أبرز الرومانسيين الأوروبيين. ولد فرانتسيه بريشيرن في قرية فيربا في سلوفينيا لعائلة قروية. كانت والدته تأمل أن يصبح ابنها قسيساً لكنه لم يلتحق بالإكليروس أبداً. درس الفلسفة ثم القانون في الجامعة في فينا، وبعد تحصيله على شهادة الدكتوراه في القانون عين كمساعد في شركة محاماة في (لوبلانا اليوم) عاصمة النمسا الريفية آنذاك. لكنه لم يتمكن من أن يصبح محامياً مستقلاً، وكان يكتب الشعر في وقت فراغه. من أشهر أعمال بريشيرن قصيدة سونيتني فينيتس (Sonetni Venec)، والتي تعني إكليل من الأهازيج، التي كتبها بوحي من حبه غير السعيد ليوليا بريمِتس (Julija Primic) ومن موت أحد أصدقائه وهو الشاعر (Matija Čop). نتيجة لهذه الظروف الحزينة فإن العديد من أبيات القصيدة جاء على شكل مزيج من عواطف الحزن والسعادة. كتبت كلمات قصيدة سونيتني فينيتس بشكل مميز حيث كان السطر الأخير من كل مقطع (سوناتا) يشكل السطر الأول في المقطع الذي يليه، مما جعل الأربعة عشر مقطعا التي تتكون منها القصيدة تتداخل كإكليل من القطع الشعرية الغنائية العاطفية. كذلك فإن الأسطر الأولى من المقاطع الأربعة عشر تكون مقطعا آخر وتشكل الأحرف الأولى من هذه الأسطر جملة "Primicovi Julji" والتي تعني إلى جوليا بريمِتس. ولبريشيرن قصيدة أخرى بعنوان Zdravljica اتخذ المقطع السابع منها منذ عام 1991 م. ترجمت أشعاره إلى عدة لغات كما كتب العديد منها بالألمانية. عندما نشرت بعض أشعاره في الصحف لأول مرة كان ذلك باللغتين السلوفينية والألمانية مما يدل على عبقريته الشعرية. توفي بريشيرن في 8 فبراير من عام 1849 م في مدينة السلوفينية، وقد اتخذ هذا اليوم عيداً ثقافياً لسلوفينيا وهو ما يعرف بيوم بريشيرن. وكذلك فإن صورة بريشيرن تظهر على فئة الألف تولار السلوفيني، وله تمثال في ميدان بريشيرن في العاصمة لوبلانا يحدق باتجاه نحت لجوليا على حائط لمبنى مقابل. (ar)
- France Prešeren, narozen jako Franc Ksaver Prešeren, psal se také Franz Xaver Preschern (3. prosince 1800 Vrba – 8. února 1849 Kranj) byl slovinský romantický básník a právník. Jeho život a působení jsou spjaty především s Vídní. Vystudoval právnickou fakultu vídeňské university a poté pracoval v rakouské metropoli jako právník. Ve Vídni také vznikla většina jeho básní, část z nich psal německy. Při tvorbě a v názorech na literaturu a národní obrození ho po celý život usměrňovali Jernej Kopitar, a zejména . Řadí se k největším slovinským básníkům. Část jeho básně Zdravljica, napsaná roku 1844, tvoří slova státní hymny Slovinské republiky. V Lublani po něm bylo pojmenováno hlavní náměstí – Prešernov trg. Výročí jeho úmrtí je ve Slovinsku státním kulturním svátkem známým jako Prešerenův den. Prešeren se stal zároveň prvním evropsky významným slovinským spisovatelem. Svou tvorbou se řadí k romantismu. (cs)
- France Prešeren (eingedeutscht früher oft Franz Preschern; * 3. Dezember 1800 in Vrba im damaligen Herzogtum Krain; † 8. Februar 1849 in Kranj, damals Krainburg) gilt als größter slowenischer Dichter. (de)
- France PREŠEREN (naskiĝis la 3-an de decembro 1800 en ; mortis la 8-an de februaro 1849 en Kranj) estis slovena poeto. Lia fervora, korema liriko, emociema sed neniam nur sentimentala, igis lin la ĉefa reprezentanto de la romantika skolo en Slovenio. Oni konsideras lin la ĉefa poeto de slovena poezio, kaj unu el la plej bonaj eŭropaj romantikistoj.En la jaro 1844 li verkis poemon Zdravljica kiu estas oficiala himno de la Respubliko Slovenio. Krono de l' sonetoj estas lia la plej fama verko (verkita 1834), kiun Josip Velebit (1973) kaj Tone Logar (1986) tradukis al Esperanto. Ĝi estis dediĉita al lia amata , kaj ŝia nomo aperas en la verko kiel komencaj literoj de la sonetoj.Lia mortodato estas slovena kultura festotago (oficiala festotago). Portreto de la poeto estis sur la bileto de 1000 slovenaj tolaroj kaj nun troviĝas sur la monero de 2 € de Slovenio. (eo)
- France Prešeren (Vrba, 3 de diciembre de 1800 - Kranj, 8 de febrero de 1849) fue un poeta esloveno. Fue uno de los mayores representantes de la Escuela Romántica en Eslovenia, con unas composiciones apasionadas y sinceras, intensamente emotivas sin caer en el mero sentimentalismo. Sus poemas han sido traducidos a muchos idiomas. France Prešeren es considerado el principal autor de la poesía eslovena. Aclamado no solo nacional o regionalmente, estuvo presente en el desarrollo de la literatura europea. Prešeren fue y es considerado uno de los mejores románticos europeos. Escribió la primera balada y la primera poesía épica eslovena. Después de su muerte, se convirtió en el nombre principal del canon literario esloveno. Unió los de su propio amor infeliz con el de una patria infeliz y subyugada. Especialmente después de la , uno de los motivos de Prešeren, la "fortuna hostil", ha sido adoptado por los eslovenos como un mito nacional, y se ha descrito a Prešeren como tan omnipresente como el aire en la cultura eslovena. Prešeren vivió en conflicto con el establecimiento civil y religioso, así como con la burguesía provincial de Ljubljana. Desarrolló alcoholismo grave y trató de suicidarse en al menos dos ocasiones, enfrentó rechazos y vio morir trágicamente a la mayoría de sus amigos más cercanos. Su poesía lírica versaba sobre el amor hacia su patria, la humanidad doliente, así como su amor incumplido hacia su musa, Julija Primic. Escribió poesía principalmente en esloveno, pero también en alemán. Vivió en Carniola y al principio se consideró carniolano, pero gradualmente adoptó una identidad eslovena más amplia. (es)
- France Prešeren (pronounced [fɾanˈtsɛ pɾɛˈʃeːɾən]) (2 or 3 December 1800 – 8 February 1849) was a 19th-century Romantic Slovene poet whose poems have been translated into many languages. He has been considered the greatest Slovene classical poet and has inspired later Slovene literature. He wrote the first Slovene ballad and the first Slovene epic. After his death, he became the leading name of the Slovene literary canon. He tied together the motifs of his own unhappy love with that of an unhappy, subjugated homeland. Especially after World War II in the Slovene Lands, one of Prešeren's motifs, the "hostile fortune", has been adopted by Slovenes as a national myth, and Prešeren has been described being as ubiquitous as the air in Slovene culture. Prešeren lived in conflict with both the civil and religious establishment, as well as with the provincial bourgeoisie of Ljubljana. He developed severe alcoholism and tried to kill himself on at least two occasions, facing rejections and seeing most of his closest friends die tragically. His lyric poetry dealt with the love towards his homeland, the suffering humanity, as well as his unfulfilled love towards his muse, Julija Primic. He wrote poetry primarily in Slovene, but also in German. He lived in Carniola and at first regarded himself a Carniolan, but gradually adopted a broader Slovene identity. (en)
- France Prešeren Esloveniako poeta erromantiko handiena izan zen, XIX mendearen lehen aldian bizi izan zena. Eslovenierazko literaturaren aitzindaria izan zen eta hil ondoren herrialdeko kanon literarioa bihurtu zen. (eu)
- File náisiúnta na Slóivéine is ea France Prešeren (2/3 Nollaig 1800 – 8 Feabhra 1849). (ga)
- France Prešeren, né le 3 décembre 1800 à Vrba, et mort le 8 février 1849 à Kranj, est un poète slovène. Sa poésie pleine de ferveur, émouvante mais jamais mièvre a fait de lui le meilleur représentant du romantisme slovène. France Prešeren est également considéré comme le plus grand poète slovène, célébré non seulement dans son pays ou dans la région, mais dans toute l’Europe, comme l’un des plus grands romantiques. (fr)
- フランツェ・プレシェーレン（France Prešeren, 1800年12月3日 - 1849年2月8日）は、スロベニアの詩人。 プレシェーレンは国内および地域に限らず、発展したヨーロッパ文学界の標準からも、スロベニア詩人の第一人者と見なされる。彼はヨーロッパにおけるロマン派の最良の作家の一人であった。熱烈な心からの訴えであり、激しく情緒的で、しかしながら単なる感傷ではないその作品は、彼をスロベニアのロマン主義の代表とした。 彼は1800年にスロベニアのヴルバ村で生まれた。リブニッツァ(Ribnica)で幼少期を過ごし、リュブリャナの高校に通った。母親は彼を聖職者にしたがったが、プレシェーレンはそれに従わずウィーンの大学で哲学と法律を学んだ。法学位を得た後リュブリャナの法律事務所で助手の職を得る。彼は法律家として独立することはなかった。 プレシェーレンは余暇の間に詩を書いた。彼の最も有名な作品『Sonetni Venec 』(ソネットの花輪)は、彼の片思いの相手であるユリヤ・プリミッツと、親友の詩人[マティヤ・チョプ]の死に触発されたものであった。同作に収められた詩はほろ苦い情熱のあふれるものであった。『Sonetni Venec 』の形式は興味深いものである。一つのソネットの最後の行は次のソネットの始まりとなっている。全14のソネットは情緒的で叙情性をもった「花輪」を作り上げ、一つがかけてもそのソネットは成り立たない。また、14のソネットの最初の行は別のソネットを形成する。そしてこれらの行の最初の文字は「Primicovi Julji」（ユリヤ・プリミッツへ）という単語を作り上げる。 1836年頃、プレシェーレンはユリヤへの愛が成就しないことを悟る。その後、アナ・イェロウシェクと同棲し、2人の間に子供が3人生まれたが、臨終の際にユリヤを忘れることができなかったと認めた。 プレシェーレンが1844年11月に詠んだ「Zdravljica」（祝杯）第7連は1991年にスロベニアの国歌となった。彼の作品は様々な言語に翻訳されている。彼はまた、多くの作品をドイツ語で執筆した。その詩が初めて新聞紙上に公表されたとき、スロベニア語版とドイツ語版の両方で印刷された。それは彼の詩的才能を証明するものであった。 彼は1849年2月8日にスロベニアのクラーニで死去した。2月8日はプレシェーレンの日とされ、スロベニアの休日となっている。スロベニアが2007年にユーロを導入するまで流通していた1,000トラール紙幣は彼の肖像が描かれていた。現在では２ユーロに彼の肖像が描かれている。リュブリャナのプレシェーレン広場にはプレシェーレンと彼のムーサ、ユリヤの銅像が建っている。 プレシェーレンの名はスロベニアがオーストリアの統治下にあった古い文書においては、しばしば「Franz Prescheren」とドイツ語で表記された。 (ja)
- 프란체 프레셰렌(슬로베니아어: France Prešeren, 1800년 12월 3일 ~ 1849년 2월 8일)은 슬로베니아의 시인이다. 그는 강렬한 감정이 들어간 글을 쓰기로 유명했으며, 슬로베니아 낭만주의의 선두주자이다. (ko)
- France Prešeren (Vrba, 3 dicembre 1800 – Kranj, 8 febbraio 1849) è stato un poeta sloveno. È considerato il maggior poeta sloveno e uno dei maggiori poeti romantici europei ed è una figura centrale nella storia della cultura in lingua slovena. Spesso nel passato il nome di Prešeren è stato germanizzato in Franz Prescheren, in quanto nel XIX secolo gran parte della Slovenia era compresa nel Ducato di Carniola, parte dell'Impero Austriaco. (it)
- France Prešeren was een Sloveens dichter en jurist. Hij geldt tegenwoordig als de grootste Sloveense dichter. Zijn gedicht Zdravljica uit 1844 is sinds 27 september 1989 het volkslied van Slovenië. Prešeren werd geboren in een boerengezin. Na de lagere school studeerde hij rechten aan de universiteit van Wenen, waarna hij terugkeerde en advocaat werd in Ljubljana. In Ljubljana zou hij het grootste deel van zijn gedichten schrijven, waarbij zijn vriend en literator grote invloed uitoefende op zijn dichtkunst. Het leven van Prešeren werd beheerst door een aantal tragische feiten, zoals de ongelukkige want onbeantwoorde liefde voor , aan wie hij in 1834 zijn en andere liefdesgedichten opdroeg. Prešeren verloor al op jonge leeftijd vele vrienden, die vaak op grond van een zwakke gezondheid overleden. Enige publieke erkenning voor zijn oeuvre heeft Prešeren nooit ontvangen. Hij verviel aan drankzucht en depressies. Uiteindelijk overleed hij aan levercirrose. (nl)
- France Prešeren (ur. 3 grudnia 1800 w Vrbie, zm. 8 lutego 1849 w Kranju) – słoweński poeta epoki romantyzmu, autor m.in. hymnu Słowenii (Zdravljica). Prešeren jest uznawany za najwybitniejszego poetę słoweńskiego oraz za jednego ze znaczących poetów europejskich XIX w. W formie zgermanizowanej jego imię i nazwisko bywa zapisywane jako Franz Prescheren, szczególnie w dokumentach z epoki, kiedy Słowenia wchodziła w skład państwa austriackiego. Najbardziej znany utwór Prešerna, „Sonetni venec” (Wieniec sonetów) powstał pod wpływem nieszczęśliwej miłości do Julii Primic (utwór zawiera dedykację dla niej w formie akrostychu) i śmierci bliskiego przyjaciela, krytyka literackiego Matii Čopa. Dnia 8 lutego, dla upamiętnienia daty śmierci poety, w Słowenii obchodzi się święto kultury słoweńskiej, zwane też ; jest to dzień wolny od pracy. Portret Prešerena znajdował się również na banknocie 1000 słoweńskich tolarów. (pl)
- France Prešeren (Vrba, Eslovênia, 3 de dezembro de 1800 - Kranj, Eslovênia, 8 de fevereiro de 1849) foi um poeta esloveno. Seus versos, de intensa emoção mas nunca apenas sentimentais, tornaram-no o mais conhecido poeta romântico de seu país. (pt)
- France Prešeren, född 3 december 1800 i Vrba, Slovenien, död 8 februari 1849, var en slovensk författare, känd för sin lyrik. Utomlands var han välkänd som krönikör. France Prešeren anses vara en av de största slovenska poeterna någonsin, erkänd och hyllad, inte bara på lands- och regionalbasis, utan också som en av de ledande inom den europeiska litteraturen, på den tiden det begav sig. Prešeren anses vara en av de främsta europeiska romantikerna. Han föddes i den lilla byn Vrba i Slovenien som son till en fattig familj. Hans mor ville att han skulle bli präst, vilket France inte ville. Han studerade filosofi och senare juridik vid universitetet i Wien i Österrike. Efter det blev han anställd som assistent på en advokatfirma i Ljubljana. Han lyckades dock aldrig att bli advokat. France Prešeren kallas ibland för ”poeten utan porträtt”. Han vägrade nämligen att låta sig avporträtteras. Efter hans död var det dock många som gjorde porträtt av honom genom minnesbilder. Det första porträttet av honom är från år 1850 och målades av France Kurz Goldenstein. Hans porträtt var också avbildat på den slovenska 1000-tolarssedeln. Han gav under sin levnad ut en enda bok, Poezije.Prešeren författade förutom lyrik även ett stort historiskt epos, Krst pri Savici, och skrev dessutom bland annat sonetter på tyska. Den sjunde strofen i Prešerens dikt Zdravljica (En skål) är sedan år 1991 Sloveniens nationalsång. (sv)
- Франце́ Преше́рн (словен. France Prešeren, нем. Franz Prescheren / Preschern; правильнее «Прешерен»; утвердившаяся в русском языке форма «Прешерн» — это сербская транскрипция его фамилии, (инф.); род. 3 декабря 1800, Врба, Австрийская империя, ныне Словения — ум. 8 февраля 1849, Крань, ныне Словения) — выдающийся словенский поэт, видный представитель романтизма, основатель новейшей , автор слов гимна Словении. Вдохновитель и образец для словенских литераторов позднейшего времени, Прешерн считается самым выдающимся словенским классиком. Оставаясь в рамках романтической традиции, Прешерн сумел достигнуть небывалых успехов как в выразительности стиха, так и в многообразии и изощрённости форм. Общепринятой стала точка зрения, что Прешерн единолично вывел словенскую поэзию на европейский уровень. Также за Прешерном прочно закрепилась слава лучшего поэта Словении всех времён. Он был автором первой баллады и первой эпической поэмы в национальной литературе. Поэт связал мотивы своей несчастной любви и горькой судьбы, которая выпала порабощенной родине. Мотив злой судьбы стал национальным мифом словенцев (особенно после Второй мировой войны), а Прешерн стал неотъемлемой частью словенской культуры. В Словении Франце Прешерна часто считают синонимом слова «поэт». Всю свою жизнь Прешерн конфликтовал с церковным и государственным официозом, с провинциальной люблянской буржуазией. Страдал от злоупотребления алкоголем, по крайней мере дважды пытался наложить на себя руки. Причиной этого стали неудачи в личной жизни, преграды на жизненном пути и потеря близких приятелей, которые трагически умирали. Главные темы его творчества — это любовь к отчизне, страдания человечества и неразделённая любовь поэта к музе — Юлии Примиц. Вместе со своим другом, языковедом, просветителем и романтиком Матией Чопом Прешерн стоял у истоков националистического и романтического движения в Словении, был одним из главных участников поэтического альманаха «Крайнская пчёлка» (Kranjska čbelica; выходил в 1830, 1831, 1832, 1834 и 1848 гг.). Вместе с тем, Прешерн нередко писал стихи и на немецком, зачастую публикуя их сразу в двух версиях: и немецкую, и собственный перевод на словенский. Уроженец Крайны, он сначала считал себя лишь крайнцем, но постепенно дорос до широкого, общесловенского самоосознания. Произведения его переведены на английский, бенгальский, белорусский, боснийский, древнегреческий, испанский, итальянский, македонский, немецкий, польский, русский, сербский, словацкий, венгерский, украинский и хорватский. В 2013 году вышло полное собрание произведений во французском переводе. (ru)
- Франце́ Преше́рен (словен. France Prešeren, нім. Franz Prescheren / Preschern, файл; *3 грудня 1800, Врба, Австрійська імперія, нині Словенія — † 8 лютого 1849, Крань, нині Словенія) — великий словенський поет, видатний представник романтизму, засновник новітньої словенської літератури, автор слів «Заздоровниці» — гімну Словенії. Натхненник і зразок для словенських літераторів пізнішого часу, Прешерен вважається найвидатнішим словенським класиком. Загальноприйнятою стала точка зору, що Прешерен одноосібно вивів словенську поезію на європейський рівень. Він був автором першої балади й першої епічної поеми в національній літературі. Поет пов'язав мотиви свого нещасливого кохання й гіркої долі, яка випала поневоленій батьківщині. Мотив злої долі став національним міфом словенців (особливо після Другої світової війни), а Прешерен став невід'ємною, як повітря, частиною словенської культури. У Словенії досить сказати «поет», і це сприймуть як згадку про Прешерена. Усе своє життя Прешерен конфліктував з церковним і державним офіціозом, з провінційною люблянською буржуазією. Протягом певного часу потерпав від зловживання алкоголем, принаймні двічі намагався накласти на себе руки. Причиною цього стали невдачі в особистому житті, перепони на життєвому шляху та втрата близьких приятелів, які трагічно вмирали. Головні теми його творчості — це любов до вітчизни, страждання людства й неподілене кохання до поетової музи — Юлії Пріміц. Більшість творів написав словенською мовою, але є й німецькомовні. Уродженець Крайни, він спершу вважав себе суто крайнцем, але поступово дійшов до ширшого, загальнословенського самоусвідомлення.. Прешеренові твори перекладено англійською, бенгальською, білоруською, боснійською, іспанською, італійською, македонською, німецькою, польською, російською, сербською, словацькою, угорською, українською та хорватською мовами. 2013 року вийшло повне зібрання Прешеренових творів у французькому перекладі. (uk)
- 弗蘭策·普列舍仁（斯洛維尼亞語：France Prešeren；1800年12月3日－1849年2月8日）是一位斯洛文尼亞詩人。他的诗歌热烈真挚，感情强烈但绝不是单纯的多愁善感，使他成为斯洛文尼亚浪漫主义流派的代表人物。 弗兰策·普列舍仁被认为是斯洛文尼亚诗歌界的领头人，他不仅在国内或部分地区受到赞誉，并且在欧洲文学发展史上占有一席之地。普列舍仁是欧洲最优秀的浪漫主义诗人之一。 弗兰策·普列舍仁出生于斯洛文尼亚村的一个农民家庭。他的母亲希望他成为一名牧师，但他却从未加入神职。他在维也纳上的大学，先后学习哲学和法律。获得法学博士学位后，他在卢布尔雅那的一家律师事务所谋到一个助理的职位，但始终没有成为独立的律师。 他用业余时间写诗。他在尤莉亚·普利米奇那里遭遇的爱情挫折，以及他的好友，诗人的去世，直接促成他创作了最著名的作品《》（Sonetni Venec），自然，这部作品中的许多诗句都充满了甜蜜与苦涩交织的激情。《十四行诗集》以一种特别的形式写成，即上一首诗的最后一句为下一首诗的第一句，全集十四首诗由此缠结成一个感情的“诗环”，每一首诗都不能独立于另一首存在。十四首诗各自的第一句组成一首新的十四行诗，这十四句每句的第一个字母组成两个词“Primicovi Julji”，意为“致尤莉亚·普利米奇”。普列舍仁的诗《祝酒辞》（Zdravljica）中的第七节自1991年来被采用为斯洛文尼亚的国歌。他的诗作被译成多种文字，他还用德语写了很多作品。他的一些诗作首次在报上发表时被同时印成斯洛文尼亚语和德语，足见其诗歌天赋。 1849年2月8日，弗兰策·普列舍仁死于斯洛文尼亚克拉尼。2月8日现在被称为“普列舍仁日”，是斯洛文尼亚的国家文化节日。斯洛文尼亚的1000托拉尔纸币上印有普列舍仁的像。卢布尔雅那的普列舍仁广场上有一座诗人的塑像，他久久地凝视着广场另一端高悬墙上的尤莉亚的浮雕。 在一些较老的文献裡，特别是斯洛文尼亚为奥地利所统治时期，引用的是他德语化的名字“Franz Prescheren”。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- France Prešeren (eingedeutscht früher oft Franz Preschern; * 3. Dezember 1800 in Vrba im damaligen Herzogtum Krain; † 8. Februar 1849 in Kranj, damals Krainburg) gilt als größter slowenischer Dichter. (de)
- France Prešeren Esloveniako poeta erromantiko handiena izan zen, XIX mendearen lehen aldian bizi izan zena. Eslovenierazko literaturaren aitzindaria izan zen eta hil ondoren herrialdeko kanon literarioa bihurtu zen. (eu)
- File náisiúnta na Slóivéine is ea France Prešeren (2/3 Nollaig 1800 – 8 Feabhra 1849). (ga)
- France Prešeren, né le 3 décembre 1800 à Vrba, et mort le 8 février 1849 à Kranj, est un poète slovène. Sa poésie pleine de ferveur, émouvante mais jamais mièvre a fait de lui le meilleur représentant du romantisme slovène. France Prešeren est également considéré comme le plus grand poète slovène, célébré non seulement dans son pays ou dans la région, mais dans toute l’Europe, comme l’un des plus grands romantiques. (fr)
- 프란체 프레셰렌(슬로베니아어: France Prešeren, 1800년 12월 3일 ~ 1849년 2월 8일)은 슬로베니아의 시인이다. 그는 강렬한 감정이 들어간 글을 쓰기로 유명했으며, 슬로베니아 낭만주의의 선두주자이다. (ko)
- France Prešeren (Vrba, 3 dicembre 1800 – Kranj, 8 febbraio 1849) è stato un poeta sloveno. È considerato il maggior poeta sloveno e uno dei maggiori poeti romantici europei ed è una figura centrale nella storia della cultura in lingua slovena. Spesso nel passato il nome di Prešeren è stato germanizzato in Franz Prescheren, in quanto nel XIX secolo gran parte della Slovenia era compresa nel Ducato di Carniola, parte dell'Impero Austriaco. (it)
- France Prešeren (Vrba, Eslovênia, 3 de dezembro de 1800 - Kranj, Eslovênia, 8 de fevereiro de 1849) foi um poeta esloveno. Seus versos, de intensa emoção mas nunca apenas sentimentais, tornaram-no o mais conhecido poeta romântico de seu país. (pt)
- فرانتسيه بريشيرن (بالسلوفينية: France Prešeren ويشار إليه أحياناً بالاسم Franz Prescheren وهي الصيغة الألمانية لاسمه والتي كانت تستخدم سابقاً أثناء حكم النمسا لسلوفينيا) (عاش بين 3 ديسمبر 1800 - 8 فبراير 1849 م) شاعر من أبرز الشعراء السلوفينيين ذو صيت رفيع ليس فقط على مستوى قومه ولكن على صعيد الأدب الأوروبي كافة. يعتبر بريشيرن من أبرز الرومانسيين الأوروبيين. عندما نشرت بعض أشعاره في الصحف لأول مرة كان ذلك باللغتين السلوفينية والألمانية مما يدل على عبقريته الشعرية. (ar)
- (Vrba, 3 de desembre de 1800 - Kranj, 8 de febrer de 1849) (en alemany Franz Preschern) va ser un poeta romàntic eslovè. Les seves composicions apassionades i sinceres, intensament emotives sense caure en el mer sentimentalisme, n'han fet el principal representant de l'escola romàntica a Eslovènia. Tot i que va escriure en eslovè, alguns poemes també van ser escrits en alemany. Com que vivia a Carniola, al principi es considerava carniolà, però gradualment va adoptar la identitat eslovena més àmplia. (ca)
- France Prešeren, narozen jako Franc Ksaver Prešeren, psal se také Franz Xaver Preschern (3. prosince 1800 Vrba – 8. února 1849 Kranj) byl slovinský romantický básník a právník. Jeho život a působení jsou spjaty především s Vídní. Vystudoval právnickou fakultu vídeňské university a poté pracoval v rakouské metropoli jako právník. Ve Vídni také vznikla většina jeho básní, část z nich psal německy. Při tvorbě a v názorech na literaturu a národní obrození ho po celý život usměrňovali Jernej Kopitar, a zejména . (cs)
- France PREŠEREN (naskiĝis la 3-an de decembro 1800 en ; mortis la 8-an de februaro 1849 en Kranj) estis slovena poeto. Lia fervora, korema liriko, emociema sed neniam nur sentimentala, igis lin la ĉefa reprezentanto de la romantika skolo en Slovenio. Oni konsideras lin la ĉefa poeto de slovena poezio, kaj unu el la plej bonaj eŭropaj romantikistoj.En la jaro 1844 li verkis poemon Zdravljica kiu estas oficiala himno de la Respubliko Slovenio. (eo)
- France Prešeren (Vrba, 3 de diciembre de 1800 - Kranj, 8 de febrero de 1849) fue un poeta esloveno. Fue uno de los mayores representantes de la Escuela Romántica en Eslovenia, con unas composiciones apasionadas y sinceras, intensamente emotivas sin caer en el mero sentimentalismo. Sus poemas han sido traducidos a muchos idiomas. Escribió poesía principalmente en esloveno, pero también en alemán. Vivió en Carniola y al principio se consideró carniolano, pero gradualmente adoptó una identidad eslovena más amplia. (es)
- France Prešeren (pronounced [fɾanˈtsɛ pɾɛˈʃeːɾən]) (2 or 3 December 1800 – 8 February 1849) was a 19th-century Romantic Slovene poet whose poems have been translated into many languages. He has been considered the greatest Slovene classical poet and has inspired later Slovene literature. He wrote the first Slovene ballad and the first Slovene epic. After his death, he became the leading name of the Slovene literary canon. He wrote poetry primarily in Slovene, but also in German. He lived in Carniola and at first regarded himself a Carniolan, but gradually adopted a broader Slovene identity. (en)
- フランツェ・プレシェーレン（France Prešeren, 1800年12月3日 - 1849年2月8日）は、スロベニアの詩人。 プレシェーレンは国内および地域に限らず、発展したヨーロッパ文学界の標準からも、スロベニア詩人の第一人者と見なされる。彼はヨーロッパにおけるロマン派の最良の作家の一人であった。熱烈な心からの訴えであり、激しく情緒的で、しかしながら単なる感傷ではないその作品は、彼をスロベニアのロマン主義の代表とした。 彼は1800年にスロベニアのヴルバ村で生まれた。リブニッツァ(Ribnica)で幼少期を過ごし、リュブリャナの高校に通った。母親は彼を聖職者にしたがったが、プレシェーレンはそれに従わずウィーンの大学で哲学と法律を学んだ。法学位を得た後リュブリャナの法律事務所で助手の職を得る。彼は法律家として独立することはなかった。 1836年頃、プレシェーレンはユリヤへの愛が成就しないことを悟る。その後、アナ・イェロウシェクと同棲し、2人の間に子供が3人生まれたが、臨終の際にユリヤを忘れることができなかったと認めた。 プレシェーレンの名はスロベニアがオーストリアの統治下にあった古い文書においては、しばしば「Franz Prescheren」とドイツ語で表記された。 (ja)
- France Prešeren was een Sloveens dichter en jurist. Hij geldt tegenwoordig als de grootste Sloveense dichter. Zijn gedicht Zdravljica uit 1844 is sinds 27 september 1989 het volkslied van Slovenië. Prešeren werd geboren in een boerengezin. Na de lagere school studeerde hij rechten aan de universiteit van Wenen, waarna hij terugkeerde en advocaat werd in Ljubljana. In Ljubljana zou hij het grootste deel van zijn gedichten schrijven, waarbij zijn vriend en literator grote invloed uitoefende op zijn dichtkunst. (nl)
- France Prešeren (ur. 3 grudnia 1800 w Vrbie, zm. 8 lutego 1849 w Kranju) – słoweński poeta epoki romantyzmu, autor m.in. hymnu Słowenii (Zdravljica). Prešeren jest uznawany za najwybitniejszego poetę słoweńskiego oraz za jednego ze znaczących poetów europejskich XIX w. Dnia 8 lutego, dla upamiętnienia daty śmierci poety, w Słowenii obchodzi się święto kultury słoweńskiej, zwane też ; jest to dzień wolny od pracy. Portret Prešerena znajdował się również na banknocie 1000 słoweńskich tolarów. (pl)
- France Prešeren, född 3 december 1800 i Vrba, Slovenien, död 8 februari 1849, var en slovensk författare, känd för sin lyrik. Utomlands var han välkänd som krönikör. France Prešeren anses vara en av de största slovenska poeterna någonsin, erkänd och hyllad, inte bara på lands- och regionalbasis, utan också som en av de ledande inom den europeiska litteraturen, på den tiden det begav sig. Prešeren anses vara en av de främsta europeiska romantikerna. (sv)
- Франце́ Преше́рн (словен. France Prešeren, нем. Franz Prescheren / Preschern; правильнее «Прешерен»; утвердившаяся в русском языке форма «Прешерн» — это сербская транскрипция его фамилии, (инф.); род. 3 декабря 1800, Врба, Австрийская империя, ныне Словения — ум. 8 февраля 1849, Крань, ныне Словения) — выдающийся словенский поэт, видный представитель романтизма, основатель новейшей , автор слов гимна Словении. (ru)
- Франце́ Преше́рен (словен. France Prešeren, нім. Franz Prescheren / Preschern, файл; *3 грудня 1800, Врба, Австрійська імперія, нині Словенія — † 8 лютого 1849, Крань, нині Словенія) — великий словенський поет, видатний представник романтизму, засновник новітньої словенської літератури, автор слів «Заздоровниці» — гімну Словенії. (uk)
- 弗蘭策·普列舍仁（斯洛維尼亞語：France Prešeren；1800年12月3日－1849年2月8日）是一位斯洛文尼亞詩人。他的诗歌热烈真挚，感情强烈但绝不是单纯的多愁善感，使他成为斯洛文尼亚浪漫主义流派的代表人物。 弗兰策·普列舍仁被认为是斯洛文尼亚诗歌界的领头人，他不仅在国内或部分地区受到赞誉，并且在欧洲文学发展史上占有一席之地。普列舍仁是欧洲最优秀的浪漫主义诗人之一。 弗兰策·普列舍仁出生于斯洛文尼亚村的一个农民家庭。他的母亲希望他成为一名牧师，但他却从未加入神职。他在维也纳上的大学，先后学习哲学和法律。获得法学博士学位后，他在卢布尔雅那的一家律师事务所谋到一个助理的职位，但始终没有成为独立的律师。 1849年2月8日，弗兰策·普列舍仁死于斯洛文尼亚克拉尼。2月8日现在被称为“普列舍仁日”，是斯洛文尼亚的国家文化节日。斯洛文尼亚的1000托拉尔纸币上印有普列舍仁的像。卢布尔雅那的普列舍仁广场上有一座诗人的塑像，他久久地凝视着广场另一端高悬墙上的尤莉亚的浮雕。 在一些较老的文献裡，特别是斯洛文尼亚为奥地利所统治时期，引用的是他德语化的名字“Franz Prescheren”。 (zh)
|
