| dbo:abstract
|
- La Duŝana Kodo (en serba Душанов законик, Dušanov zakonik, konata historie kiel Закон благовјернаго цара Стефана) estas kompilaĵo de kelkaj leĝaj sistemoj kiuj estis validigitaj de Stefano Uroŝo la 4-a, Duŝano de Serbio en 1349. Ĝi estis uzata en la kaj en la sukceda . Ĝi estas konsiderata frua konstitucio, aŭ proksime al tio; nome serio de leĝoj kiuj regulis ĉiajn aspektojn de la vivo. Ĝi estis la dua serba konstitucio, post la Nomokanono de Sankta Sava (Zakonopravilo). La Kodo estis bazita sur romi-bizanca juro. La laŭleĝa transplantado estas rimarkinda ĉe la apartaĵoj 171 kaj 172 el la Kodo de Dušan, kiu reguligis la juran sendependecon. Ili estis prenitaj de la bizanca Kodo Basilika (libro VII, 1, 16-17). (eo)
- Dušanov zakonik (serbisch-kyrillisch Душанов законик) ist ein Gesetzbuch des serbischen Zaren Stefan Dušan. Im Jahre 1349 ließ Zar Dušan auf einem Reichstag in Skopje, der damaligen Hauptstadt seines Reiches, ein umfassendes Gesetzbuch mit 135 Paragraphen veröffentlichen. Später wurde der Kodex überarbeitet und es wurden 136 Paragraphen hinzugefügt. Die erweiterte Fassung wurde 1354 in Serres veröffentlicht. Der Kodex gilt als erstes umfassendes Gesetzbuch des serbischen mittelalterlichen Staates. Die Rolle der serbischen Zaren und Könige als Verteidiger der orthodoxen Kirche und des Christentums wird darin ebenso festgelegt wie Bürgerrechte, Eigentumsrechte und Kirchenverwaltung, also das öffentliche und private Leben. Zum Beispiel wird Witwen und Waisen darin zugesichert, dass sie soziale Hilfe erhalten. Für die Menschenrechte und das Strafrecht relevant ist, dass Angeklagten und Kriegsgefangenen Rechte eingeräumt wurden und Folter nicht vorkommt. Der Dušanov-Kodex weist zudem Elemente eines Grundgesetzes auf, weswegen es von einigen Historikern auch als eine Art Verfassung angesehen wird. (de)
- Dušan's Code (Serbian Cyrillic: Душанов законик, Dušanov zakonik, known historically as Закон благовјернаго цара Стефана – Law of the pious Emperor Stefan) is a compilation of several legal systems that was enacted by Stefan Uroš IV Dušan of Serbia in 1349. It was used in the Serbian Empire and the succeeding Serbian Despotate. It is considered an early constitution, or close to it; an advanced set of laws which regulated all aspects of life. (en)
- Le Code de Dušan (en serbe cyrillique : Душанов законик ; en serbe latin : Dušanov zakonik), également désigné sous le nom de lois du saint empereur Dušan, est, après le Code de Saint Sava (1219), le second texte majeur de la Serbie médiévale. (fr)
- ドゥシャン法典（ドゥシャンほうてん、Душанов законик）は、14世紀にセルビア王ステファン・ウロシュ4世ドゥシャンが制定した法典。 (ja)
- Il Dušanov Zakonik (Душанов Законик, Codice di Dušan) è un importante documento giuridico unico fra gli stati europei contemporanei, approvato da Stefano Uroš IV Dušan in due differenti congressi, in quello di Skopje del 1349 e nel successivo di Serres del 1354.Comprendeva più di duecento articoli, con la codificazione delle leggi tradizionali non scritte, del diritto ecclesiastico, di elementi di diritto pubblico che lo prefigurano come un'antica legge costituzionale. Una delle copie più antiche del Dušanov Zakonik, risalente al XV secolo. Oggi è custodita al museo Museo nazionale di Serbia di Belgrado. (it)
- Zakonik Duszana – kodeks prawny ogłoszony w 1349 roku przez cara serbskiego Stefana Duszana (1331-1355). Pierwsza wersja kodeksu, składająca się ze 153 artykułów, została ogłoszona na soborze państwowym w Skopje. Uzupełnienia do zbioru dodano na soborze w Seres w 1354 roku oraz za panowania Stefana Urosza (1355-1371) i Vukašina (1366-1371). Ostateczna wersja zawiera 205 artykułów. Oryginał dokumentu nie zachował się, za najbliższe oryginału uważa się pochodzące z XIV/XV wieku rękopisy Struški i Prizrenski. Większość zachowanych odpisów wykonano w XVI-XVIII wieku. Kodeks ogłoszony przez Duszana nie zdobył sobie wyłączności i funkcjonował równolegle obok prawa zwyczajowego. Część jego przepisów nawiązuje do wcześniejszych zbiorów prawnych. Wprowadzone w nim regulacje umacniały i rozszerzały władzę sądów państwowych, likwidując dotychczasowe zgromadzenia (wiece) wiejskie, porządkowały stosunki feudalne i potwierdzały przywileje władcy oraz możnowładców duchownych i świeckich w stosunku do ludności wiejskiej. Umacniały także pozycję Cerkwi prawosławnej, zakazując wyznawcom prawosławia małżeństw z katolikami. (pl)
- Законник Душана или «Закон верного царя Стефана» — важнейший источник средневекового права Сербии. Так же он является важнейшим культурным памятником сербского средневекового государства. Он был принят на двух государственных собраниях правителей и сановников церкви 21 мая 1349 и 31 августа 1354 года. Так же периодически вносились дополнения в связи возникновением новых правовых ситуаций. Оригинал Законника не сохранился. Он состоял из 201 статьи на древне-сербском языке, что помогло создать единую правовую систему. Законник Душана регулировал отношения между классами, организацию судебных процессов, борьбу с преступностью. До его появления не было законного собрания, все регулировалось неписаным обычным правом. Когда Душан получил титул короля, а впоследствии провозгласил себя императором, ему пришлось взять на себя законодательную деятельность. Он начал работать над кодификацией прав, чтобы связать различные части империи. 21 мая 1349 года, первая часть с 1 по 136 статью «Закона верного императора Стефана» была провозглашена на Государственном собрании в Скопье. В основном она регулировала отношения между классами, их обязанности перед государством. Законодательная деятельность царя Стефана Душана не прекратилась после 1349 года. После этого он издавал различные уставы и юридические распоряжения. Затем весной 1354 года была принята вторая часть Законника с 136 по 201 статью. В данной части рассматривались вопросы, направленные на борьбу с грабителями и ворами, положения о суде присяжных, авторитет судей и закон. Законник Стефана Душана содержал в общей сложности 201 статью. Статьи 1-38 содержат положения о правах и обязанностях Церкви, о её положении и обязанностях. Статьи 39-62 Кодекса говорят о правах и обязанностях привилегированного сословия — дворян. Эти положения говорят о обязанностях перед правителем, уважении к судьям и судам. Статьи с 63 по 83 затрагивают права и обязанности зависимого населения по отношению к своему арендодателю. Так же имеются положения о городском сословии и купцах, об уголовной ответственности города и городской земли, об ответственности солдат. Положения второй части Кодекса не систематизированы. Она содержит положения о борьбе с ворами и грабителями, о суде присяжных. Так же рассматривается организация, юрисдикция, организация судов, их полномочия. Там четко подчеркивается принцип законности, который гласил о том, что закон сильнее самого императора. Кодекс содержит много положений уголовного права, но в то же время имеются положения о гражданском праве. Многие положения Кодекса подпадают под административное право и говорят о государственном управлении. Затем следовали попытки расшифровать Кодекс. Первым попытку предпринял Издатель «Истории» Стефан Новакович, он без ведома добавил копию Законника Душана в свое произведение. После в 1801 году он был переведен на немецкий язык Иоганном Кристианом Энгелем, его перевод был очень скудным, из-за незнания сербского языка. В 1831 году словацкий Павел Йозеф Шафарик описал ещё три текста Законника Душана. И уже к середине 19 века было известно десять документов . (ru)
- Законник Стефана Душана (серб. Душанов законик, Закон благовјернаго цара Стефана) — середньовічний збірник законів Сербії, названий за іменем ініціатора його створення - правителя Стефана Душана; прийнятий на з”їзді (соборі) феодальної знаті в Скоп'є 21 травня 1349 року (ст. ст. 1 — 135), доповнений на соборі в місті Серресі 1354 року (ст. ст. 136 — 201). Залежно від списку (їх збереглося 24) складається від 135 до 201 статті. Містив у несистематизованому порядку норми цивільного, кримінального та інших галузей права. Встановлював порядок судового процесу; підтримував захист державою православної церкви. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Dušan's Code (Serbian Cyrillic: Душанов законик, Dušanov zakonik, known historically as Закон благовјернаго цара Стефана – Law of the pious Emperor Stefan) is a compilation of several legal systems that was enacted by Stefan Uroš IV Dušan of Serbia in 1349. It was used in the Serbian Empire and the succeeding Serbian Despotate. It is considered an early constitution, or close to it; an advanced set of laws which regulated all aspects of life. (en)
- Le Code de Dušan (en serbe cyrillique : Душанов законик ; en serbe latin : Dušanov zakonik), également désigné sous le nom de lois du saint empereur Dušan, est, après le Code de Saint Sava (1219), le second texte majeur de la Serbie médiévale. (fr)
- ドゥシャン法典（ドゥシャンほうてん、Душанов законик）は、14世紀にセルビア王ステファン・ウロシュ4世ドゥシャンが制定した法典。 (ja)
- Законник Стефана Душана (серб. Душанов законик, Закон благовјернаго цара Стефана) — середньовічний збірник законів Сербії, названий за іменем ініціатора його створення - правителя Стефана Душана; прийнятий на з”їзді (соборі) феодальної знаті в Скоп'є 21 травня 1349 року (ст. ст. 1 — 135), доповнений на соборі в місті Серресі 1354 року (ст. ст. 136 — 201). Залежно від списку (їх збереглося 24) складається від 135 до 201 статті. Містив у несистематизованому порядку норми цивільного, кримінального та інших галузей права. Встановлював порядок судового процесу; підтримував захист державою православної церкви. (uk)
- La Duŝana Kodo (en serba Душанов законик, Dušanov zakonik, konata historie kiel Закон благовјернаго цара Стефана) estas kompilaĵo de kelkaj leĝaj sistemoj kiuj estis validigitaj de Stefano Uroŝo la 4-a, Duŝano de Serbio en 1349. Ĝi estis uzata en la kaj en la sukceda . Ĝi estas konsiderata frua konstitucio, aŭ proksime al tio; nome serio de leĝoj kiuj regulis ĉiajn aspektojn de la vivo. (eo)
- Dušanov zakonik (serbisch-kyrillisch Душанов законик) ist ein Gesetzbuch des serbischen Zaren Stefan Dušan. Im Jahre 1349 ließ Zar Dušan auf einem Reichstag in Skopje, der damaligen Hauptstadt seines Reiches, ein umfassendes Gesetzbuch mit 135 Paragraphen veröffentlichen. Später wurde der Kodex überarbeitet und es wurden 136 Paragraphen hinzugefügt. Die erweiterte Fassung wurde 1354 in Serres veröffentlicht. Der Kodex gilt als erstes umfassendes Gesetzbuch des serbischen mittelalterlichen Staates. (de)
- Il Dušanov Zakonik (Душанов Законик, Codice di Dušan) è un importante documento giuridico unico fra gli stati europei contemporanei, approvato da Stefano Uroš IV Dušan in due differenti congressi, in quello di Skopje del 1349 e nel successivo di Serres del 1354.Comprendeva più di duecento articoli, con la codificazione delle leggi tradizionali non scritte, del diritto ecclesiastico, di elementi di diritto pubblico che lo prefigurano come un'antica legge costituzionale. (it)
- Zakonik Duszana – kodeks prawny ogłoszony w 1349 roku przez cara serbskiego Stefana Duszana (1331-1355). Pierwsza wersja kodeksu, składająca się ze 153 artykułów, została ogłoszona na soborze państwowym w Skopje. Uzupełnienia do zbioru dodano na soborze w Seres w 1354 roku oraz za panowania Stefana Urosza (1355-1371) i Vukašina (1366-1371). Ostateczna wersja zawiera 205 artykułów. Oryginał dokumentu nie zachował się, za najbliższe oryginału uważa się pochodzące z XIV/XV wieku rękopisy Struški i Prizrenski. Większość zachowanych odpisów wykonano w XVI-XVIII wieku. (pl)
- Законник Душана или «Закон верного царя Стефана» — важнейший источник средневекового права Сербии. Так же он является важнейшим культурным памятником сербского средневекового государства. Он был принят на двух государственных собраниях правителей и сановников церкви 21 мая 1349 и 31 августа 1354 года. Так же периодически вносились дополнения в связи возникновением новых правовых ситуаций. Оригинал Законника не сохранился. Он состоял из 201 статьи на древне-сербском языке, что помогло создать единую правовую систему. Законник Стефана Душана содержал в общей сложности 201 статью. (ru)
|
