| dbo:abstract
|
- Codex Manesse aneb Velký heidelberský zpěvník (německy Grosse Heidelberger Liederhandschrift) je největší sbírka německých básní a písní z počátku 14. století, vzniklá v písařské dílně v Curychu. Dnes je chována v . Tvoří ji 426 pergamenových fólií, na nichž je zapsáno skoro 6000 slok převážně milostné lyriky. Milostné verše, průpovědi a lejchy od 140 autorů jsou doprovázeny 137 celostránkovými iluminacemi, na nichž jsou vyobrazeni jednotliví autoři od císařů až po prosté měšťany. Mezi nimi je i český král Václav II. a v kodexu jsou mu připisovány tři milostné básně. Český překlad jedné z nich byl nalezen v roce 1819 a s označením Milostná píseň krále Václava se stal součástí takzvaného "Sporu o Rukopisy". (cs)
- El còdex Manesse (o Große Heidelberger Liederhandschrift en alemany, Cançoner gran de Heidelberg) (Heidelberg, Universitätsbibliothek, Codex Palatinus Germanicus 848) és el cançoner que constitueix la font més important per a la lírica amorosa en alt alemany mitjà, el Minnesang. El cançoner fou fet a Zuric per a la família Manesse, segurament per encàrrec de Rüdiger II de Manesse i el seu fill Johann, a inicis del segle xiv, tot i que no es completà fins a 1340 aproximadament; hi intervingueren diversos copistes i miniaturistes. És conegut per les 137 miniatures que retraten cada un dels poetes (Minnesänger); els retrats, evidentment, no són realistes sinó que es poden basar en aspectes de l'obra poètica de l'autor o en altres coses. El cançoner recull l'obra poètica de 140 Minnesänger, que es presenten ordenats per jerarquia social (començant per emperadors i reis fins a arribar a cavallers i autors que no són de la noblesa). Els Minnesänger inclosos en el manuscrit són des de segles anteriors fins a contemporanis a la confecció del cançoner. Es conserva a la Biblioteca Universitària de la Universitat Ruprecht Karls de Heidelberg des del 1888, tot i que des del segle xvii havia estat a la biblioteca reial, després Biblioteca Nacional de França, de París. El còdex no conté notació musical de les peces; però en les miniatures apareixen representats instruments musicals de l'època. També hi ha altres imatges d'interès per la vida quotidiana de l'època (persones que juguen a escacs o altres jocs de taula, caça amb ocells de presa i amb gossos, armes de diversos tipus, armadures, etc). (ca)
- كوديكس مانيس أو كلمات مخطوطة هايدلبرغ الكبيرة هي (Liederhandschrift) والتي تعني مخطوطة للأغاني والشعر، وهو المصدر الأكثر شمولًا لشعر مينيسانغ ، مكتوبًا وموضحًا بين حوالي عام 1304 عندما اكتمل الجزء الرئيسي، وحوالي عام 1340 مع الإضافات. (ar)
- Der Codex Manesse (auch Manessische Liederhandschrift oder Manessische Handschrift, nach dem jeweiligen Aufbewahrungsort auch als Große Heidelberger Liederhandschrift oder Pariser Handschrift bezeichnet) ist die umfangreichste und berühmteste deutsche Liederhandschrift des Mittelalters. So benannt wurde sie von dem Schweizer Gelehrten Johann Jakob Bodmer nach einer umfangreichen Liedersammlung der Schweizer Patrizierfamilie Manesse. Von Germanisten wird die Sammlung seit Karl Lachmann kurz mit dem Sigel C bezeichnet. Seit 1888 wird sie wieder in der Universitätsbibliothek Heidelberg aufbewahrt (Signatur: UB Heidelberg, Cod. Pal. germ. bzw. cpg 848). Der Kodex besteht aus 426 beidseitig beschriebenen Pergamentblättern im Format 35,5 × 25 cm, die von späterer Hand paginiert wurden. Insgesamt befinden sich in ihr 140 leere und zahlreiche nur zum Teil beschriebene Seiten. Der Text wurde nicht nur mehrfach in verbesserten historisch-kritischen Ausgaben herausgegeben, sondern – im Unterschied zu anderen Handschriften – auch zeichengenau abgedruckt (s. Bibliographie). Die Manessische Liederhandschrift enthält dichterische Werke in mittelhochdeutscher Sprache. Ihr Grundstock wurde um 1300 in Zürich hergestellt, wahrscheinlich im Zusammenhang mit der Sammeltätigkeit der Zürcher Patrizierfamilie Manesse. Mehrere Nachträge kamen bis zirka 1340 hinzu. Der Text stammt von 10–12 verschiedenen Schreibern, vielleicht aus dem Umfeld des Großmünsters in Zürich. Der Kodex gilt als repräsentative Summe des mittelalterlichen Laienliedes und bildet zudem für den „nachklassischen“ Minnesang die Haupt- und weithin die einzige Quelle. Die insgesamt 138 Miniaturen, die die Dichter in idealisierter Form bei höfischen Aktivitäten darstellen oder auch bestimmte schon damals bekanntere Stellen aus ihrem Werk illustrieren (wie etwa Walthers von der Vogelweide Reichston „Ich saz ûf eime steine und dahte bein mit beine“), gelten als bedeutendes Dokument oberrheinischer gotischer Buchmalerei. Eine weitere Miniatur ohne Text ist nur vorgezeichnet. Ohne Miniatur blieb Walther von Breisach. Für das Werk lieferten insgesamt vier Künstler die Miniaturen: 110 Illustrationen entfallen auf den Maler des Grundstocks, 20 auf den ersten Nachtragsmaler, vier auf den zweiten und drei (plus eine Vorzeichnung) auf den dritten. (de)
- The Codex Manesse (also Große Heidelberger Liederhandschrift or Pariser Handschrift) is a Liederhandschrift (manuscript containing songs), the single most comprehensive source of Middle High German Minnesang poetry, written and illustrated between c. 1304 when the main part was completed, and c. 1340 with the addenda. The codex was produced in Zürich, for the Manesse family. The manuscript is "the most beautifully illumined German manuscript in centuries"; its 137 miniatures are a series of "portraits" depicting each poet. (en)
- Le codex Manesse, aussi appelé Manessische Handschrift (« manuscrit Manesse »), Große Heidelberger Liederhandschrift (« grand manuscrit de poésie lyrique de Heidelberg ») et parfois aussi Pariser Handschrift (« manuscrit de Paris ») est un manuscrit de poésie lyrique enluminé ayant la forme d'un codex. Il est le plus grand et somptueux des recueils du Minnesang allemand. Le codex est composé de 426 folios. Il contient, sur plus de 700 pages (certains folio ne sont remplis que d'un seul côté), les textes de chansons d'amour courtois composées en allemand médiéval (Mittelhochdeutsch) par près de 140 Minnesänger (qui sont, sous certains aspects, les équivalents et les continuateurs allemands des troubadours et trouvères). Le codex a été compilé et illustré vers 1310, avec des compléments jusqu'en 1340, probablement à la demande de la famille Manesse, patriciens de Zurich. Le manuscrit fait maintenant partie des collections de la bibliothèque de l'université de Heidelberg. Les spécialistes du Minnesang font fréquemment référence au codex par l'appellation manuscrit C. Cette abréviation a été introduite par le philologue Karl Lachmann pour le distinguer de la (de), notée manuscrit A et la Weingartner Liederhandschrift, notée manuscrit B. (fr)
- El Codex Manesse o Grosse Heidelberger Liederhandschrift (Heidelberg, Biblioteca de la Universidad, Cod. Pal. germ. 848) es un manuscrito iluminado medieval. Fue copiado e iluminado entre 1305 y 1340 en Zúrich por encargo de la familia . La copia fue posiblemente ejecutada por . (es)
- Il Codex Manesse o codice manessiano, anche conosciuto come Große Heidelberger Liederhandschrift, è il più ricco e famoso canzoniere medievale in lingua tedesca. Questo codice di grande formato (35,5×25cm) consiste in 426 fogli di pergamena e contiene su ambedue i lati testi e preziose miniature. Viene conservato nella Biblioteca Universitaria di Heidelberg. La raccolta contiene opere poetiche in lingua alto-tedesca media (Mittelhochdeutsch). Il suo nucleo è stato composto intorno al 1300 a Zurigo, probabilmente in correlazione con il collezionismo della famiglia patrizia zurighese dei . Fino circa al 1340 vi sono state inserite varie aggiunte (vedi bibliografia). Il codice raccoglie testi fino allora tramandati solo oralmente, trascritti su fogli singoli o conosciuti attraverso repertori limitati. Con il florilegio di 140 poeti e le circa 6000 strofe, il codice risulta una summa rappresentativa di canzoni profane medievali e costituisce una delle fonti principali della poesia d'amor cortese tedesca, il cosiddetto Minnesang. Il manoscritto è divenuto famoso soprattutto grazie alle sue 137 miniature policrome a pagina intera che precedono le liriche dei rispettivi Minnesänger. Esse raffigurano i poeti in scene idealizzate di corte, di festività e di tornei, e costituiscono il documento più importante della miniatura gotica alto-renana. Queste miniature hanno influenzato in modo durevole l'immagine moderna del Medioevo cavalleresco. (it)
- マネッセ写本 (Codex Manesse oder Die Manessische Liederhandschrift) は、中世盛期におけるドイツの代表的な140人の宮廷詩人（ミンネゼンガー）の詩歌（愛の歌）を収録した大型の豪華彩飾写本。詩節 (Strophe) 総計 6000。最も総合的に収集された中世の詩集として、また各宮廷詩人を描いた美しい挿絵（細密画）で知られている。大ハイデルベルク歌謡写本 (Die Große Heidelberger Liederhandschrift)とも。羊皮紙製、一葉の大きさ：355 x 250 mm、文字部分 260 x 175 mm、 2段組、各段 46行、計426葉（852頁）。脚韻の後の「・」が詩句 (Vers)を区切る。 詩節ごとに段落。各詩節は大きい文字で始まる。 チューリッヒの都市貴族マネッセ家の注文により、1280年頃から1330年頃までおおよそ50年をかけて作成されたと考えられている。 ヨハネス・ハートラウプはリューディガーとヨハネスのマネッセ親子を称えて、「当王国においてここチューリヒほど多くの歌謡が収集されたことはない、マネッセ氏が歌集の収集に鋭意務めたのだ。その息子殿も同じ事業を遂行された」、と歌った。 写本には王侯を含む各宮廷詩人を描いた137枚の細密画が含まれ、貴族・騎士の場合は馬上槍試合（トーナメント）に参加した際の紋章をあしらった完全武装（従って顔は見えない）の姿で描かれていることが多い。詩人の名前をモチーフとしたり、その詩のイメージで描かれている図案も少なくない。両方のモチーフを含む顕著な例がヴァルター・フォン・デア・フォーゲルヴァイデの細密画で、画面の上方、楯の表面と兜飾りに詩人の名前フォーゲルヴァイデ（鳥の餌場）にちなむ鳥籠（とりかご）があしらわれ、画面中央には、彼の最も有名な格言詩の冒頭部分そのままの詩人の姿が描かれている。これらの挿絵は、美術史の観点からも、「ドイツ・ミンネゼンガーの宝物殿」（Schatzkammer des deutschen Minnesängers）との讃辞をうけ、ゴチック世俗絵画の最重要作品とされている。全137点の挿画の大部分（110点）は一人の画家の手になり、残りの27点が3人の画家の手によって制作された。 紋章・兜飾り等の正確さについては疑問があり、むしろ理想の宮廷生活が描かれているといえるが、細密画は数多く模写複写されて広まっている。 写本に遺された作品の作者は、多くが100年以上前に活躍した詩人であるが（例えば、デア・フォン・キューレンベルクやハインリヒ・フォン・フェルデケは12世紀後半）、写本制作時に近い時代に活躍した詩人（例えば、ヨハネス・ハートラウプやハインリヒ・ティシュラーは14世紀初め）もおり、ミンネザングの最初期から凋落期までを包括する、優に150年超にわたる詩歌作品の集成がこの写本である。「地域的にも広範囲にわたり、シュタウフェン王朝の拠点であり宮廷詩の温床であったシュヴァーベン、フランケン、エルザスを中心としながらも、バイエルン、スイス、オーストリア（シュタイエルマルク、ケルンテンを含む）に跨がり、さらにテューリンゲンなどの北ドイツからルクセンブルク、ブラバントに広がる」。 各詩人の順番は概ね身分の順で、神聖ローマ皇帝ハインリヒ6世から始まり、コンラディン王、公、伯、騎士、平民と続いている。 写本成立後200年間、その存在場所を示すものは知られていないが、1594年にハイデルベルクの選帝侯の宮廷顧問官 (Hofrat des Kurfürsten von Heidelberg) Johann Philipp von Hohensaxが城主となっていたスイス・ライン渓谷のForstegg城にそれは現れる。Johann Philippが戦死すると、ネーデルランドの男爵家出身の妻は写本をザンクトガレンの法学者Bartholomäus Schobinger に委ねた。彼は博学のMelchior Goldastとともに、その一部を書き写した。1607年にはハイデルベルクの選帝侯家の所有するところになり、その後1657年パリに移管され、フランス王立図書館（現在のフランス国立図書館）に保管されていた。1690年にデンマーク人Frederik Rostgaardが写本の全部を書き写した。その後Johann Jakob Bodmer とJohann Jakob Breitingerがこの写本とRüdiger Manesseを結び付け、この写本を「マネッセ写本」と称した。 19世紀に入ると、これをドイツに取り戻そうとする、または買い戻そうとする交渉が幾度となく試みられたが、いずれも失敗に終わった。1888年に、ハイデルベルク出身の書店主が、フランス国立図書館の探し求めていた写本166編を国費の援助をえてイギリスから購入し、これらとの交換の交渉に成功した。以来この写本はハイデルベルク大学図書館に収蔵され、 "Codex Palatinus Germanicus 848 "（Cpg 848）という番号をつけられている (ミンネザングの写本としては Hs. C)。onlineでは、 http://www.handschriftencensus.de/4957. なお、同図書館は'小ハイデルベルク歌謡写本' (Die Kleine Heidelberger Liederhandschrift; Hs. A) をも所蔵している。後者は前者よりも古く、1270-1280年頃の制作とされる。両写本成立の間に完成したのがシュトゥットガルト州立図書館蔵の『ヴァインガルテン写本（英語版）』(Die Weingartner Liederhandschrift; Hs. B)であり、古い写本から順にHs. A, Hs. B, Hs. Cと略号が付されている。 最初のマネッセ写本の本文校訂版は18世紀末から19世紀初めにかけて出版されている。 (ja)
- De Codex Manesse of het Große Heidelberger Liederhandschrift is een geïllumineerd verzamelhandschrift uit ca. 1300, waaraan tot 1340 addenda zijn toegevoegd. De Codex Manesse is voor de Duitse handschriftverluchting wat de Très Riches Heures du duc de Berry in de Franse traditie is: een van de bekendste, zo niet het meest fameuze werk dat in het Duitse taalgebied werd gemaakt. De codex is echter niet alleen belangrijk voor zijn verluchting, maar nog meer omdat hij ons een bloemlezing heeft nagelaten uit twee eeuwen Duitse literatuur. Het boek bevat 6000 strofen van 140 auteurs uit de periode van 1170 tot 1330. (nl)
- Codex Manesse, Manesse Codex (niem. Große Heidelberger Liederhandschrift) – najważniejszy zbiór średniowiecznej poezji niemieckiej spisany na pergaminie i bogato zilustrowany w latach 1305 – 1340. Autorami zebranych w księdze utworów są szlachetnie urodzeni muzycy i poeci liryczni zwani minnesingerami. Inspiracją dla nich była twórczość francuskich trubadurów. Księga zawiera utwory 139 autorów i 137 wyjątkowej urody miniatury przedstawiające minnesingerów i ich herby. Jedna z miniatur przedstawia księcia wrocławskiego Henryka IV Prawego w roli zwycięzcy turnieju rycerskiego odbierającego wieniec, wręczany mu przez jedną z dam zasiadających na honorowych trybunach. Henryk IV Prawy lekcje cnót rycerskich i rzemiosła wojennego otrzymał na dworze króla czeskiego Przemysła Ottokara II. Inna ilustracja przedstawia Wacława II z dynastii Przemyślidów, syna i następcę Przemysła Ottokara II, ówczesnego króla Czech i króla Polski (1300-1305). Wacław zasiada na królewskim tronie i przedstawiony jest jako opiekun poetów. Wychowywany na dworze ojca Wacław II był mecenasem, miłośnikiem i twórcą poezji rycerskiej. Sam układał wiersze miłosne, z których trzy zapisano w Codex Manesse. Miniatury są cennym źródłem wiedzy o ówczesnych ubiorach, przedmiotach codziennego użytku i znakach heraldycznych. Spośród 137 miniatur 10 przedstawia też instrumenty muzyczne. Na pięciu pojawia się fidel, po dwie miniatury przedstawiają flet poprzeczny, róg myśliwski, psałterium, na jednej jest szłamaja i dudy (obok innych instrumentów). Obecnie Codex Manesse znajduje się w bibliotece najstarszego niemieckiego Uniwersytetu Ruprechta-Karola w Heidelbergu i dlatego nazywany jest też Wielkim śpiewnikiem heidelberskim. (pl)
- O Codex Manesse, nomeado assim pelo estudioso suíço Johann Jakob Bodmer, também denominado Grosse Heidelberger Liederhandschrift e Pariser Handschrift é o mais abrangente e importante manuscrito alemão da Idade Média. Foi produzido (copiado e pintado) entre 1305 e 1340 em Zurique possivelmente por por encargo da família . Encontra-se desde 1888 novamente na biblioteca da universidade de Heidelberg (Heidelberg, Biblioteca da Universidade, Cod. Pal. germ. 848). É citado por germanistas através da letra C. (pt)
- Манесський кодекс (Манесський пісенник, Манесський рукопис, Гайдельберзький рукопис) (Codex Manesse) — найвідоміший середньовічний пісенник німецькою мовою, зберігається в бібліотеці Гайдельберзького університету і складається з 426 пергаментих аркушів розміром 35,5 × 25 см. Манесський пісенник містить виключно поетичні твори середньоверхньонімецькою мовою. Він був створений близько 1300 року в Цюриху можливо завдяки колекціонерам із знатного роду , що дали рукопису його назву. Кодекс є представницьким зібранням середньовічних ліричних пісень і джерелом відомостей про мистецтво міннезангу. Основна частина кодексу, що охоплює творчість 110 авторів, написана на початку XIV ст. Пізніше, в середині століття, в нього були внесені твори ще 30 авторів. 138 мініатюр, що зображують середньовічних поетів при дворі, визнані шедеврами Верхньорейнського готичного ілюмінування. Написаний готичним шрифтом, рукопис охоплює творчість середньовічних ліриків у всьому різноманітті видів і форм (пісні, ле тощо) починаючи з перших зразків мирської пісенної культури (Кюренберґ, 1150—1160) до появи рукописних текстів (Йоганес Гадлауб, бл. 1300). Нотні записи мелодій до текстів не збереглися. У Манесському кодексі зібрані вірші 140 середньовічних поетів (6000 строф), ілюстровані їхніми портретами розміром у цілий лист, часто з гербами і прикрашені шоломом. Розташування авторів у кодексі орієнтується на їх станове положення. Манесський кодекс — незакінчений поетична збірка, не всі матеріали в ньому впорядковані, залишилося кілька пропущених порожніх сторінок. (uk)
- Манесский кодекс (лат. Codex Manesse, известен на русском как Манесский песенник, Манесская рукопись) — средневековая иллюминированная рукопись, представляющая собой сборник светской поэзии (главным образом, миннезингеров) на средневерхненемецком языке. Хранится в библиотеке Гейдельбергского университета, отсюда его альтернативное название — Большой гейдельбергский песенник (нем. Große Heidelberger Liederhandschrift). (ru)
- 《馬內塞古抄本》（又稱《馬內塞古詩歌手抄本》或《馬內塞古手抄本》，德語：Codex Manesse；瑞士學者（Johann Jakob Bodmer）根據其收藏地也稱其為《大海德堡詩歌手抄本》或《巴黎手抄本》）是已知內容最全面也最為著名的中世紀德語詩歌手抄本。1888年起，再度收藏於海德堡大學圖書館。（德语手抄本编码848 （页面存档备份，存于互联网档案馆）） 這部手抄卷由426頁雙面都有寫字的規格為35.5×25厘米的羊皮紙書頁組成，其中總共有140頁的空頁和大量的非全頁書寫的書頁。在日爾曼語言文學中這部手抄本的收藏專用縮寫為C。 馬內塞古抄本的內容為用中古高地德語創作的詩歌。其基礎版本產生於1300年左右的蘇黎世，其中可能包括了蘇黎世貴族馬內塞家族的收集工作，大概於1340年其得到了大量的補充。這部手抄卷被譽為典型的中世紀民謠總匯和「後經典」（中世紀）宮廷抒情詩的主要甚至可以說是唯一源泉。其中總共有138張刻畫了被詩人們美化了的宮廷生活的花體首字母圖案畫，是研究上萊茵的哥特式泥金裝飾手抄本的寶貴資源。有一些沒有文字的小畫像僅僅勾出了輪廓。詩人布萊薩赫的瓦爾特的作品則完全沒有任何花體首字母圖案畫。這些花體首字母圖案畫是由四位不同的藝術家共同完成的：110張插畫是最開始的基礎版本的插畫家的作品，餘下的27張插畫中有20張由第一補全畫家完成，4張由第二補全畫家完成，最後3張是第三補全畫家的作品。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- كوديكس مانيس أو كلمات مخطوطة هايدلبرغ الكبيرة هي (Liederhandschrift) والتي تعني مخطوطة للأغاني والشعر، وهو المصدر الأكثر شمولًا لشعر مينيسانغ ، مكتوبًا وموضحًا بين حوالي عام 1304 عندما اكتمل الجزء الرئيسي، وحوالي عام 1340 مع الإضافات. (ar)
- The Codex Manesse (also Große Heidelberger Liederhandschrift or Pariser Handschrift) is a Liederhandschrift (manuscript containing songs), the single most comprehensive source of Middle High German Minnesang poetry, written and illustrated between c. 1304 when the main part was completed, and c. 1340 with the addenda. The codex was produced in Zürich, for the Manesse family. The manuscript is "the most beautifully illumined German manuscript in centuries"; its 137 miniatures are a series of "portraits" depicting each poet. (en)
- El Codex Manesse o Grosse Heidelberger Liederhandschrift (Heidelberg, Biblioteca de la Universidad, Cod. Pal. germ. 848) es un manuscrito iluminado medieval. Fue copiado e iluminado entre 1305 y 1340 en Zúrich por encargo de la familia . La copia fue posiblemente ejecutada por . (es)
- De Codex Manesse of het Große Heidelberger Liederhandschrift is een geïllumineerd verzamelhandschrift uit ca. 1300, waaraan tot 1340 addenda zijn toegevoegd. De Codex Manesse is voor de Duitse handschriftverluchting wat de Très Riches Heures du duc de Berry in de Franse traditie is: een van de bekendste, zo niet het meest fameuze werk dat in het Duitse taalgebied werd gemaakt. De codex is echter niet alleen belangrijk voor zijn verluchting, maar nog meer omdat hij ons een bloemlezing heeft nagelaten uit twee eeuwen Duitse literatuur. Het boek bevat 6000 strofen van 140 auteurs uit de periode van 1170 tot 1330. (nl)
- O Codex Manesse, nomeado assim pelo estudioso suíço Johann Jakob Bodmer, também denominado Grosse Heidelberger Liederhandschrift e Pariser Handschrift é o mais abrangente e importante manuscrito alemão da Idade Média. Foi produzido (copiado e pintado) entre 1305 e 1340 em Zurique possivelmente por por encargo da família . Encontra-se desde 1888 novamente na biblioteca da universidade de Heidelberg (Heidelberg, Biblioteca da Universidade, Cod. Pal. germ. 848). É citado por germanistas através da letra C. (pt)
- Манесский кодекс (лат. Codex Manesse, известен на русском как Манесский песенник, Манесская рукопись) — средневековая иллюминированная рукопись, представляющая собой сборник светской поэзии (главным образом, миннезингеров) на средневерхненемецком языке. Хранится в библиотеке Гейдельбергского университета, отсюда его альтернативное название — Большой гейдельбергский песенник (нем. Große Heidelberger Liederhandschrift). (ru)
- El còdex Manesse (o Große Heidelberger Liederhandschrift en alemany, Cançoner gran de Heidelberg) (Heidelberg, Universitätsbibliothek, Codex Palatinus Germanicus 848) és el cançoner que constitueix la font més important per a la lírica amorosa en alt alemany mitjà, el Minnesang. El cançoner fou fet a Zuric per a la família Manesse, segurament per encàrrec de Rüdiger II de Manesse i el seu fill Johann, a inicis del segle xiv, tot i que no es completà fins a 1340 aproximadament; hi intervingueren diversos copistes i miniaturistes. És conegut per les 137 miniatures que retraten cada un dels poetes (Minnesänger); els retrats, evidentment, no són realistes sinó que es poden basar en aspectes de l'obra poètica de l'autor o en altres coses. (ca)
- Codex Manesse aneb Velký heidelberský zpěvník (německy Grosse Heidelberger Liederhandschrift) je největší sbírka německých básní a písní z počátku 14. století, vzniklá v písařské dílně v Curychu. Dnes je chována v . Tvoří ji 426 pergamenových fólií, na nichž je zapsáno skoro 6000 slok převážně milostné lyriky. (cs)
- Der Codex Manesse (auch Manessische Liederhandschrift oder Manessische Handschrift, nach dem jeweiligen Aufbewahrungsort auch als Große Heidelberger Liederhandschrift oder Pariser Handschrift bezeichnet) ist die umfangreichste und berühmteste deutsche Liederhandschrift des Mittelalters. So benannt wurde sie von dem Schweizer Gelehrten Johann Jakob Bodmer nach einer umfangreichen Liedersammlung der Schweizer Patrizierfamilie Manesse. Von Germanisten wird die Sammlung seit Karl Lachmann kurz mit dem Sigel C bezeichnet. Seit 1888 wird sie wieder in der Universitätsbibliothek Heidelberg aufbewahrt (Signatur: UB Heidelberg, Cod. Pal. germ. bzw. cpg 848). (de)
- Le codex Manesse, aussi appelé Manessische Handschrift (« manuscrit Manesse »), Große Heidelberger Liederhandschrift (« grand manuscrit de poésie lyrique de Heidelberg ») et parfois aussi Pariser Handschrift (« manuscrit de Paris ») est un manuscrit de poésie lyrique enluminé ayant la forme d'un codex. Il est le plus grand et somptueux des recueils du Minnesang allemand. (fr)
- Il Codex Manesse o codice manessiano, anche conosciuto come Große Heidelberger Liederhandschrift, è il più ricco e famoso canzoniere medievale in lingua tedesca. Questo codice di grande formato (35,5×25cm) consiste in 426 fogli di pergamena e contiene su ambedue i lati testi e preziose miniature. Viene conservato nella Biblioteca Universitaria di Heidelberg. (it)
- マネッセ写本 (Codex Manesse oder Die Manessische Liederhandschrift) は、中世盛期におけるドイツの代表的な140人の宮廷詩人（ミンネゼンガー）の詩歌（愛の歌）を収録した大型の豪華彩飾写本。詩節 (Strophe) 総計 6000。最も総合的に収集された中世の詩集として、また各宮廷詩人を描いた美しい挿絵（細密画）で知られている。大ハイデルベルク歌謡写本 (Die Große Heidelberger Liederhandschrift)とも。羊皮紙製、一葉の大きさ：355 x 250 mm、文字部分 260 x 175 mm、 2段組、各段 46行、計426葉（852頁）。脚韻の後の「・」が詩句 (Vers)を区切る。 詩節ごとに段落。各詩節は大きい文字で始まる。 チューリッヒの都市貴族マネッセ家の注文により、1280年頃から1330年頃までおおよそ50年をかけて作成されたと考えられている。 ヨハネス・ハートラウプはリューディガーとヨハネスのマネッセ親子を称えて、「当王国においてここチューリヒほど多くの歌謡が収集されたことはない、マネッセ氏が歌集の収集に鋭意務めたのだ。その息子殿も同じ事業を遂行された」、と歌った。 各詩人の順番は概ね身分の順で、神聖ローマ皇帝ハインリヒ6世から始まり、コンラディン王、公、伯、騎士、平民と続いている。 (ja)
- Codex Manesse, Manesse Codex (niem. Große Heidelberger Liederhandschrift) – najważniejszy zbiór średniowiecznej poezji niemieckiej spisany na pergaminie i bogato zilustrowany w latach 1305 – 1340. Autorami zebranych w księdze utworów są szlachetnie urodzeni muzycy i poeci liryczni zwani minnesingerami. Inspiracją dla nich była twórczość francuskich trubadurów. Księga zawiera utwory 139 autorów i 137 wyjątkowej urody miniatury przedstawiające minnesingerów i ich herby. (pl)
- 《馬內塞古抄本》（又稱《馬內塞古詩歌手抄本》或《馬內塞古手抄本》，德語：Codex Manesse；瑞士學者（Johann Jakob Bodmer）根據其收藏地也稱其為《大海德堡詩歌手抄本》或《巴黎手抄本》）是已知內容最全面也最為著名的中世紀德語詩歌手抄本。1888年起，再度收藏於海德堡大學圖書館。（德语手抄本编码848 （页面存档备份，存于互联网档案馆）） 這部手抄卷由426頁雙面都有寫字的規格為35.5×25厘米的羊皮紙書頁組成，其中總共有140頁的空頁和大量的非全頁書寫的書頁。在日爾曼語言文學中這部手抄本的收藏專用縮寫為C。 (zh)
- Манесський кодекс (Манесський пісенник, Манесський рукопис, Гайдельберзький рукопис) (Codex Manesse) — найвідоміший середньовічний пісенник німецькою мовою, зберігається в бібліотеці Гайдельберзького університету і складається з 426 пергаментих аркушів розміром 35,5 × 25 см. Манесський кодекс — незакінчений поетична збірка, не всі матеріали в ньому впорядковані, залишилося кілька пропущених порожніх сторінок. (uk)
|
