| dbo:abstract
|
- Chirothesis neboli „vložení rukou“ (rusky хиротéсия, řecky χειροθεσία, původ výrazu je složen z řeckých slov χείρ (chir) — ruka a τίθημι (tythemi) — pokládat, klást, odtud — vložení rukou) je slavnostní vložení rukou společně s modlitbou k vysvěcení nižšího kléru do stavu kněze (церковнослужитель) v pravoslaví. Právo chirotesie náleží biskupům, ale v klášterech, v souladu se 14. pravidlem , je právo vykonávat svěcení přiznáno také představeným (archimandritům a igumenům). Vykonáním chirotesie se provádí rovněž svěcení kleriků do vládních stupňů (tj. nejvyšších stupňů hierarchie představených církve). Hlavní rozdílem chirotesie od chirotonie je to, že se v ní svěcenému neudílí svátost kněžství (při jejím vykonávání biskupem se nepronášejí slova svátosti na svěceného). Chirotesie se také, na rozdíl od chirotonie, nevykonává v oltáři, nýbrž v chrámu samotném. (cs)
- En la katolika tradicio, kaj ne nur, la liturgia mansurmeto estas unu el la plej gravaj kaj ripetataj , de la liturgio. Eĉ, laŭ tiu kristana eklezio, la unua inter ĉiuj liturgiaj gestoj ĉar rekte alprenigita al la sakramenta digneco. Ĝi povas esti efektigita per unu sola mano aŭ kun ambaŭ. Meti la manojn sur la kapo de persono aŭ objekto, laŭeble per fizika kontakto, estas plurvalora gesto, elokventa kaj esprima. Ĝi povas indiki pardonon, benon, transdonon de bena forto. Ĝia signifo aperas el la vortoj akompanantaj, laŭkaze. Ekzemple: «Mi vin absolvas de viaj pekoj...» en la rito de la konfeso; «Sendu, Sinjoro, la forton de via Spirito sur tiujn viajn servistojn..» en la rito de la sacerdotiga ordino. (eo)
- In Christianity, the laying on of hands (Greek: cheirotonia – χειροτονία, literally, "laying-on of hands") is both a symbolic and formal method of invoking the Holy Spirit primarily during baptisms and confirmations, healing services, blessings, and ordination of priests, ministers, elders, deacons, and other church officers, along with a variety of other church sacraments and holy ceremonies. In the New Testament the laying on of hands was associated with Christ healing the sick (Luke 4:40) and after his ascension, the receiving of the Holy Spirit (See Acts 8:14–19). Initially the Apostles laid hands on new believers as well as believers. (See Acts 6:5–6). In the early church, the practice continued and is still used in a wide variety of church ceremonies, such as during confirmation. (en)
- L'imposizione delle mani è un gesto antichissimo, caratterizzato da diversi significati connessi alla sfera del sacro. (it)
- Хироте́сия (др.-греч. χειροθεσία — «руковозложение», от др.-греч. χείρ — «рука» + др.-греч. τίθημι — «ставить, класть; возлагать») в христианстве — возложение рук с молитвой для посвящения в чин низшего клира — в церковнослужители (в современной практике православия — в чтецы, певцы и иподиаконы). Право хиротесии принадлежит епископам, но в монастырях, согласно 14-му правилу Седьмого Вселенского собора, это также позволяется совершать их игуменами. Хиротесия в отличие от хиротонии совершается вне алтаря, в центре храма. Это указывает на то, что значение хиротесии несколько ниже, чем хиротонии, но не умаляет значение хиротесии. Также хиротесия — есть посвящение на какое-то отдельное частное служение. Например: хиротесии в священные чины протодиакона, протоиерея, игумена, архимандрита. Через хиротесию также осуществляется посвящение клириков в правительственные степени (то есть степени иерархии священноначалия). Посвящение игумении женского монастыря также происходит через хиротесию. Порядок совершения церковного обряда хиротесии находится в Чиновнике архиерейского священнослужения. (ru)
- Хіротесія (грец. χείρ — «рука» [хе́йр, піздньогрец. хір] і τίθημι [тітемі] — «покладати», «класти»; звідси — «покладення рук», «рукоположення») в християнстві — покладання рук з молитвою для посвяти в чин нижчого кліру в церковнослужителі. Право хіротесії належить єпископам, але в монастирях, згідно з 14-м правилом Сьомого Вселенського собору, це також дозволяється здійснювати їхнім настоятелям (архімандритам і ігуменам). Через хіротесію також здійснюється посвята кліриків в урядові ступені (тобто ступені священної ієрархії). Головною відмінністю хіротесії від хіротонії є те, що в ній висвячуваному не надається благодать священства (під час її вчинення єпископом не вимовляються слова закликання благодаті на висвячуваного). Також хіротесія, на відміну від хіротонії, відбувається не у вівтарі, а в самому храмі. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- L'imposizione delle mani è un gesto antichissimo, caratterizzato da diversi significati connessi alla sfera del sacro. (it)
- Chirothesis neboli „vložení rukou“ (rusky хиротéсия, řecky χειροθεσία, původ výrazu je složen z řeckých slov χείρ (chir) — ruka a τίθημι (tythemi) — pokládat, klást, odtud — vložení rukou) je slavnostní vložení rukou společně s modlitbou k vysvěcení nižšího kléru do stavu kněze (церковнослужитель) v pravoslaví. Právo chirotesie náleží biskupům, ale v klášterech, v souladu se 14. pravidlem , je právo vykonávat svěcení přiznáno také představeným (archimandritům a igumenům). (cs)
- En la katolika tradicio, kaj ne nur, la liturgia mansurmeto estas unu el la plej gravaj kaj ripetataj , de la liturgio. Eĉ, laŭ tiu kristana eklezio, la unua inter ĉiuj liturgiaj gestoj ĉar rekte alprenigita al la sakramenta digneco. Ĝi povas esti efektigita per unu sola mano aŭ kun ambaŭ. (eo)
- In Christianity, the laying on of hands (Greek: cheirotonia – χειροτονία, literally, "laying-on of hands") is both a symbolic and formal method of invoking the Holy Spirit primarily during baptisms and confirmations, healing services, blessings, and ordination of priests, ministers, elders, deacons, and other church officers, along with a variety of other church sacraments and holy ceremonies. (en)
- Хироте́сия (др.-греч. χειροθεσία — «руковозложение», от др.-греч. χείρ — «рука» + др.-греч. τίθημι — «ставить, класть; возлагать») в христианстве — возложение рук с молитвой для посвящения в чин низшего клира — в церковнослужители (в современной практике православия — в чтецы, певцы и иподиаконы). Право хиротесии принадлежит епископам, но в монастырях, согласно 14-му правилу Седьмого Вселенского собора, это также позволяется совершать их игуменами. Порядок совершения церковного обряда хиротесии находится в Чиновнике архиерейского священнослужения. (ru)
- Хіротесія (грец. χείρ — «рука» [хе́йр, піздньогрец. хір] і τίθημι [тітемі] — «покладати», «класти»; звідси — «покладення рук», «рукоположення») в християнстві — покладання рук з молитвою для посвяти в чин нижчого кліру в церковнослужителі. Право хіротесії належить єпископам, але в монастирях, згідно з 14-м правилом Сьомого Вселенського собору, це також дозволяється здійснювати їхнім настоятелям (архімандритам і ігуменам). (uk)
|
