| dbo:abstract
|
- القلب هو تغيير الحرف لفظا لا خطا. ومثاله في العربية الإقلاب. أما الإبدال فيكون بتغيير اللفظ والكتابة. (ar)
- In linguistics, an alternation is the phenomenon of a morpheme exhibiting variation in its phonological realization. Each of the various realizations is called an alternant. The variation may be conditioned by the phonological, morphological, and/or syntactic environment in which the morpheme finds itself. Alternations provide linguists with data that allow them to determine the allophones and allomorphs of a language's phonemes and morphemes and to develop analyses determining the distribution of those allophones and allomorphs. (en)
- Alternanz, Alternation, Mutation oder Lautwechsel bezeichnet in der Phonologie die regelmäßige Veränderung der Aussprache eines Morphems in Abhängigkeit vom Kontext. Dieses Phänomen ist auch als Morphemalternanz bekannt.Die verschiedenen Ausspracheweisen nennt man Alternanten bzw. Allomorphe des betreffenden Morphems. Wann welche Realisation eines Morphems auftritt, ist durch lautliche Regeln vorhersagbar. Der Begriff Lautwechsel ist dabei vom Lautwandel zu unterscheiden, da letzterer diachrone Veränderungen der Aussprache beschreibt, Alternanz/Lautwechsel bezeichnet dagegen synchrone Veränderungen. Man unterscheidet:
* phonetische Alternanz, zum Beispiel die Auslautverhärtung im Deutschen: Das zugrundeliegende Phonem /d/ wird je nach Umgebung stimmlos oder stimmhaft artikuliert, z. B. in [hunt] („Hund“, Sg.) versus [hundə] („Hunde“, Pl.). Zugrundeliegende stimmhafte Verschlusslaute bzw. Obstruenten werden demnach am Wortende stimmlos ausgesprochen.
* morphologische oder formale Alternanz, zum Beispiel die verschiedenen Formen des Pluralmorphems im Englischen: /-s/ (cats), -z (dogs), -iz (horses), -en (oxen) und Nullallomorph -Ø (sheep).
* grammatische Alternanz, zum Beispiel der Lautwechsel zwischen Wortformen wie „Vater“ – „Väter“ markiert den Unterschied im Numerus zwischen Einzahl (Singular) und Mehrzahl (Plural), auch der Lautwechsel im Stamm der starken Verben wie im Fall von „bleib-(en)“ – „blieb“ hat eine grammatische Funktion und zeigt unterschiedliche Zeiten (Tempora) an. Im mentalen Lexikon wird aus Gründen der Beschreibungsökonomie nur die angenommene zugrundeliegende Form (z. B. /hund/ für „Hund“) aufgeführt, während die jeweiligen alternativen Formen durch phonologische Regeln davon abgeleitet werden. Siehe auch:
* Anlautmutation (de)
- Txandakatzea ahoskera desberdintasuna da hizkuntzaren gainerako osagaien arabera (gramatikalki, hiztegian) loturik dauden hitzetan. Hots, morfema batek bere bi aldaeren egitura fonologikoen arteako bariazioa erakustea. Aldaeren artean gertatutako aldaketa bakoitza txandakatze bat da. Euskarazko adibideen artean, seme ~ semia edo alaba ~ alabea bezalakoak aipa daitezke, ingelesez, esaterako, morfema pluralaren bariazioa aipa daiteke, zein /s/, /z/ edo /ᵻz/ ahoska daitekeen. Jakiteko txandakatze harremanean dauden bi hotsetarik zein den jatorrizkoa, motibazio fonetikoa bilatu behar da, ingurune foniko jakin baten arabera gertatzen ote den txandakatze hori. (eu)
- 교체는 둘 이상의 이형태들의 형식적인 관계이다. 이것은 형태론과 음운론의 접면(interface)을 보여준다. (ko)
- 言語学における交替（こうたい、英: alternation）とは、 1.
* 一つの音素が環境に応じて異なる音で現れること。異音同士の関係。 2.
* 一つの形態素が環境に応じて異なる形態で現れること。異形態同士の関係。 3.
* の付加を伴わないによる語基（語幹）の形態の変容。語基変化。 4.
* 屈折や派生に際し、接辞化や複合・重複から生じた新たな環境や、上記の語基の交替によって、語基（語幹）や接辞の形態の一部が変容し、異なる音が現れること。音韻交替。 5.
* 一つの動詞が異なる項構造に現れること。項構造交替。 (ja)
- Met alternantie (de nevenvorm is alternatie) wordt in de theoretische taalkunde het verschijnsel dat een foneem en/of morfeem op verschillende manieren fonetisch gerealiseerd kan worden bedoeld. Elk van de afzonderlijke vormen wordt in dit verband een alternant genoemd. Alternantie wordt bepaald door de fonologische, morfologische en syntactische omgeving van het betreffende element. Het begrip is ook en met name van toepassing binnen de morfofonologie. Met behulp van alternantie worden dus regels bepaald voor allofonie en allomorfie. Ook worden er analyses opgesteld met behulp waarvan wordt nagegaan hoe de verdeling van allofonen en allomorfen precies plaatsvindt. (nl)
- Alternacja – w dziedzinie fonetyki oznacza oboczność tematu lub rdzenia wyrazu, czyli wymianę głosek fonetycznie różnych, lecz pokrewnych pod względem etymologicznym (np. stół – stole, dwór – dworze, grób – grobie). W niektórych językach alternacja pełni funkcję uściślania znaczenia wyrazów. Typowym przykładem są tu języki semickie, w których nośnikiem znaczenia wyrazu jest rdzeń trójspółgłoskowy, określający pole semantyczne wyrazu. Wstawianie określonych samogłosek, a także przyrostków, przedrostków i międzyrostków, zmienia znaczenie wyrazu w obrębie danego pola. Dla przykładu, w języku arabskim rdzeń d-r-s oznacza uczenie się, a przez alternację samogłosek otrzymujemy następujące wyrazy: ﺩﺭﺱ (dars): lekcjaﺃﺩﺭﺱ (adrus): uczę sięﻤﺪﺭﺱ (mudarris): nauczycielﻤﺪﺭﺳة (madrasa): szkoła (zob. medresa). W językach berberyjskich występują rdzenie dwuspółgłoskowe, na przykład w języku kabylskim:
* rdzeń f-g oznacza latanieafeg: leć!affug: lotyufeg: odleciał. Języki stosujące alternację do rozróżniania znaczenia wyrazu nazywane są językami alternacyjnymi. (pl)
- Чередова́ние, альтерна́ция (лат. alterno — чередую) — парадигматическое отношение между единицами одного уровня языка, состоящее в их способности заменять друг друга на одном и том же месте в структуре единицы более высокого уровня в определённых синтагматических или парадигматических условиях. Чередующиеся единицы называются альтернантами. (ru)
- Чергування — парадигматичне відношення між одиницями одного рівня мови, що полягає в їхній здатності заміняти одні одних у тому ж самому місці в структурі одиниці вищого рівня за певних синтагматичних або парадигматичних умов. (uk)
- 语音交替（简称交替，或译语音变异，英文 alternation）指的是同一语素具有不同音位学实现的现象。每一种不同的实现形式叫做交替形式（英文 alternant），交替形式可能受到音位学、词法学、句法学环境的调控。 语音交替为同位异音和同位异形的确定提供了依据。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- القلب هو تغيير الحرف لفظا لا خطا. ومثاله في العربية الإقلاب. أما الإبدال فيكون بتغيير اللفظ والكتابة. (ar)
- In linguistics, an alternation is the phenomenon of a morpheme exhibiting variation in its phonological realization. Each of the various realizations is called an alternant. The variation may be conditioned by the phonological, morphological, and/or syntactic environment in which the morpheme finds itself. Alternations provide linguists with data that allow them to determine the allophones and allomorphs of a language's phonemes and morphemes and to develop analyses determining the distribution of those allophones and allomorphs. (en)
- 교체는 둘 이상의 이형태들의 형식적인 관계이다. 이것은 형태론과 음운론의 접면(interface)을 보여준다. (ko)
- 言語学における交替（こうたい、英: alternation）とは、 1.
* 一つの音素が環境に応じて異なる音で現れること。異音同士の関係。 2.
* 一つの形態素が環境に応じて異なる形態で現れること。異形態同士の関係。 3.
* の付加を伴わないによる語基（語幹）の形態の変容。語基変化。 4.
* 屈折や派生に際し、接辞化や複合・重複から生じた新たな環境や、上記の語基の交替によって、語基（語幹）や接辞の形態の一部が変容し、異なる音が現れること。音韻交替。 5.
* 一つの動詞が異なる項構造に現れること。項構造交替。 (ja)
- Чередова́ние, альтерна́ция (лат. alterno — чередую) — парадигматическое отношение между единицами одного уровня языка, состоящее в их способности заменять друг друга на одном и том же месте в структуре единицы более высокого уровня в определённых синтагматических или парадигматических условиях. Чередующиеся единицы называются альтернантами. (ru)
- Чергування — парадигматичне відношення між одиницями одного рівня мови, що полягає в їхній здатності заміняти одні одних у тому ж самому місці в структурі одиниці вищого рівня за певних синтагматичних або парадигматичних умов. (uk)
- 语音交替（简称交替，或译语音变异，英文 alternation）指的是同一语素具有不同音位学实现的现象。每一种不同的实现形式叫做交替形式（英文 alternant），交替形式可能受到音位学、词法学、句法学环境的调控。 语音交替为同位异音和同位异形的确定提供了依据。 (zh)
- Alternanz, Alternation, Mutation oder Lautwechsel bezeichnet in der Phonologie die regelmäßige Veränderung der Aussprache eines Morphems in Abhängigkeit vom Kontext. Dieses Phänomen ist auch als Morphemalternanz bekannt.Die verschiedenen Ausspracheweisen nennt man Alternanten bzw. Allomorphe des betreffenden Morphems. Wann welche Realisation eines Morphems auftritt, ist durch lautliche Regeln vorhersagbar. Der Begriff Lautwechsel ist dabei vom Lautwandel zu unterscheiden, da letzterer diachrone Veränderungen der Aussprache beschreibt, Alternanz/Lautwechsel bezeichnet dagegen synchrone Veränderungen. (de)
- Txandakatzea ahoskera desberdintasuna da hizkuntzaren gainerako osagaien arabera (gramatikalki, hiztegian) loturik dauden hitzetan. Hots, morfema batek bere bi aldaeren egitura fonologikoen arteako bariazioa erakustea. Aldaeren artean gertatutako aldaketa bakoitza txandakatze bat da. Euskarazko adibideen artean, seme ~ semia edo alaba ~ alabea bezalakoak aipa daitezke, ingelesez, esaterako, morfema pluralaren bariazioa aipa daiteke, zein /s/, /z/ edo /ᵻz/ ahoska daitekeen. (eu)
- Met alternantie (de nevenvorm is alternatie) wordt in de theoretische taalkunde het verschijnsel dat een foneem en/of morfeem op verschillende manieren fonetisch gerealiseerd kan worden bedoeld. Elk van de afzonderlijke vormen wordt in dit verband een alternant genoemd. Alternantie wordt bepaald door de fonologische, morfologische en syntactische omgeving van het betreffende element. Het begrip is ook en met name van toepassing binnen de morfofonologie. (nl)
- Alternacja – w dziedzinie fonetyki oznacza oboczność tematu lub rdzenia wyrazu, czyli wymianę głosek fonetycznie różnych, lecz pokrewnych pod względem etymologicznym (np. stół – stole, dwór – dworze, grób – grobie). ﺩﺭﺱ (dars): lekcjaﺃﺩﺭﺱ (adrus): uczę sięﻤﺪﺭﺱ (mudarris): nauczycielﻤﺪﺭﺳة (madrasa): szkoła (zob. medresa). W językach berberyjskich występują rdzenie dwuspółgłoskowe, na przykład w języku kabylskim:
* rdzeń f-g oznacza latanieafeg: leć!affug: lotyufeg: odleciał. Języki stosujące alternację do rozróżniania znaczenia wyrazu nazywane są językami alternacyjnymi. (pl)
|
