| dbo:abstract
|
- Alceu de Mitilene (en grec antic Ἀλκαῖος "Alkaios" i en llatí Alcaeus,) va ser un dels poetes inclosos pels estudiosos d'Alexandria en el cànon dels Nou poetes lírics. Va néixer a Mitilene, ciutat de l'illa de Lesbos i va florir cap a l'any 600 aC. Va ser contemporani i segurament amant de la poeta Safo. En els seus temps, a l'illa de Lesbos es van produir diverses lluites entre les faccions aristocràtiques que la governaven i el poble. Alceu i els seus germans, d'origen aristocràtic, van implicar-se en la lluita. La dinastia governant a l'illa, els Pentílides, que deien que eren descendents d'Orestes,el fill d'Agammèmnon, van perdre el poder i van ser derrotats en dos cops d'estat successius. Va aconseguir el poder el tirà Melancre, segons la Suda el 612 aC. Alceu i els seus germans, al costat de Pítac de Mitilene, van intervenir en la caiguda de Melancre, encara que el que se'n va beneficiar va ser Mirsil, que es va convertir en tirà. Alceu va participar en la lluita dels de Mitilene contra Atenes per la possessió de Sigeu a la Tròade, conflicte en què els mitilenis van ser derrotats. Les relacions entre Pítac i Alceu, conjurats tots dos contra Mirsil, es van trencar quan Pítac va revelar els noms dels rebels i Mirsil va compartir poder amb Pítac. Alceu va haver d'exiliar-se. Quan va morir Mirsil Alceu ho va celebrar amb un cant i va tornar a Lesbos on es consolidava la tirania de Pítac. Però aquest, casat amb una noia de la família dels pentílides, va fer una sèrie de reformes contra l'aristocràcia i va desterrar als que el posaven en qüestió, entre altres, a Alceu i els seus germans, que van refugiar-se a Lidia. Un grup d'exiliats, entre ells Alceu van tornar a Lesbos per enderrocar el tirà, però van ser vençuts i el poeta va emprendre un tercer exili, aquesta vegada a Beòcia, i potser a Tràcia i a Egipte. Els seus poemes, admirats i imitats per Horaci, formaven almenys deu llibres, que són principalment odes, himnes o cants sobre les lluites de les faccions de la seva illa. Descriuen el món humà, la passió, l'enyorament, la mort, la tristesa. És un autor d'himnes perfectes que reflexiona sobre les coses humanes, la lluita i l'acció. Influït per Homer, Alceu pren alguns temes d'ell, sobre Aquil·les, Àiax, Tàntal, Helena, i altres. Té també influències d'Hesíode i d'Arquíloc. Diverses fonts antigues es refereixen a les obres d'Alceu amb el nom de Στασιωτικά o "cançons de combat" o Διχοστασιαστικά "cançons del desacord", que Horaci anomena " Alcaei minaces Camoenae". No se'n sap quasi res de la seva mort i és probable que morís en una batalla. (ca)
- Alkaios z Mytiléné (starořecky: Ἀλκαῖος) (mezi 620 a 630 př. n. l. – 2. polovina 6. století př. n. l.) byl antický řecký básník. (cs)
- ألكايوس ميتيليني (/ ælˈsiːəs /؛ بالإغريقية: Ἀλκαῖος ὁ Μυτιληναῖος؛ حوالي 625–620 - 580 قبل الميلاد) كان شاعراً غنائيًا من جزيرة ليسبوس اليونانية ومخترع مقطع الكايك. أُدرج في القائمة الكنسية المكونة من تسعة شعراء غنائيين من قبل علماء الهلنستية بالإسكندرية. كان من عشاق صافو المعاصرين المزعومين، وقد تبادل معهم القصائد. وُلِد في الطبقة الحاكمة الأرستقراطية في ميتيليني، المدينة الرئيسية في ليسبوس، حيث كان متورطًا في النزاعات والخلافات السياسية. (ar)
- Alkaios (griechisch Ἀλκαῖος, latinisiert Alcaeus; * um 630 v. Chr. in Mytilene auf Lesbos; † um 580 v. Chr.) war ein antiker griechischer Lyriker und neben seiner Zeitgenossin Sappho der wichtigste Vertreter der äolisch-lyrischen Poesie. Er gehört zum alexandrinischen Kanon der neun Lyriker. (de)
- Ο Αλκαίος ήταν αρχαίος ποιητής. (el)
- Alcaeus of Mytilene (/ælˈsiːəs/; Ancient Greek: Ἀλκαῖος ὁ Μυτιληναῖος, Alkaios ho Mutilēnaios; c. 625/620 – c. 580 BC) was a lyric poet from the Greek island of Lesbos who is credited with inventing the Alcaic stanza. He was included in the canonical list of nine lyric poets by the scholars of Hellenistic Alexandria. He was a contemporary of Sappho, with whom he may have exchanged poems. He was born into the aristocratic governing class of Mytilene, the main city of Lesbos, where he was involved in political disputes and feuds. (en)
- Alkajo (greke: Ἀλκαῖος, latine: Alcaeus; naskiĝinta ĉirkaŭ 630 a.K. en Mitileno sur la insulo Lesbo, mortinta ĉirkaŭ la jaro 580) estis grava helena lirikisto. (eo)
- Alzeo Mitilenekoa (antzinako grezieraz: Ἀλκαῖος, Alkaĩos; latinez: Alcaeus; Mitilene, K.a. 630 aldean - K.a. 580 aldean) poeta grekoa izan zen. (eu)
- Alceo de Mitilene o Alfeo de Mitilene (en griego Ἀλκαῖος, Alkaĩos, Ἀλκαῖος ὁ Μυτιληναῖος, latinizado como Alcaeus) fue un poeta griego de la Antigüedad, natural de Mitilene, ciudad de la isla de Lesbos (ca. 620 a. C. - ca. 580 a. C.). (es)
- Alcée de Mytilène (en grec ancien Ἀλκαῖος / Alkaĩos, en latin Alcaeus) est un poète grec de l'époque archaïque né vers l’an 630 av. J.-C. Représentant de la poésie lyrique monodique, le Canon alexandrin voit en Alcée le second des poètes lyriques grecs. Contemporain de Sapphô, dont la légende dit qu'il fut le rival tout en en étant amoureux, il est mort vers 580 av. J.-C. (fr)
- Alkaios dari Metilene (/ælˈsiːəs/; bahasa Yunani: Ἀλκαῖος ὁ Μυτιληναῖος; skt. 620 – abad ke-6 SM) merupakan seorang merupakan seorang penyair lira dari pulau Lesbos di Yunani yang berjasa dengan menemukan . Ia termasuk di dalam daftar oleh sarjana-sarjana Periode Helenistik Iskandariyah. Ia merupakan seorang pria baya kontemporer dan dicurigai sebagai kekasih Sapfo, yang dengannya ia mungkin menukar puisi-puisi. Ia lahir di kelas pemerintahan Aristokrasi kelas Metilene, kota utama Lesbos, di mana ia terlibat di dalam perselisihan politik dan perseteruan. (in)
- Alceo (in greco antico: Ἀλκαῖος, Alkâios, in latino: Alcaeus; Mitilene, 630 a.C. circa – ...) è stato un poeta greco antico, vissuto tra il VII e il VI secolo a.C.. (it)
- Alkaios (Oudgrieks: Ἀλκαῖος) of Alcaeus (6e eeuw v.Chr.) was een Griekse lyrische dichter uit de archaïsche periode. Hij was een vertegenwoordiger van de monodische lyriek. Alkaios werd rond 600 v.Chr. geboren in Mytilene op Lesbos. Tijdens zijn jeugdjaren was zijn familie politiek geëngageerd in zijn vaderstad: zij behoorden tot de oppositie tegen de regerende tirannen. Dat heeft hem uiteindelijk in ballingschap gedreven: wij weten dat hij veel gereisd heeft en onder andere in Egypte en Palestina is geweest. Alkaios' literaire werken zijn meestal slechts fragmentarisch bewaard: politiek geïnspireerde strijdliederen, drink- en tafelliederen, minnezangen, etc. Alkaios schrijft in het Eolische kunstdialect. Zijn woordenschat is nog doorspekt met homerische vormen. (nl)
- ( 다른 뜻에 대해서는 알카이오스 문서를 참고하십시오.) 뮈틸레네의 알카이오스(Ἀλκαῖος ὁ Μυτιληναῖος, c. 625/620 – c. 580 BC)는 그리스 레스보스섬 출신의 서정시인으로, 알카이오스 연(聯)을 창조한 인물로 평가받는다. 알카이오스는 기원전 3세기 헬레니즘기 학자들이 남긴 에서 아홉 명의 서정시인 가운데 두번째로 언급되었다. 알카이오스는 레스보스의 주요 도시인 뮈틸레네의 귀족 통치 계급에서 기원전 630년경 태어났으며 고향에서 벌어진 정쟁(政爭)에 연루되기도 했다. 알카이오스는 사포의 동시대인으로, 그녀와 많은 시를 주고받은 연인 관계로 추정되기도 한다. 알카이오스는 기원전 580년경 사망하였다. (ko)
- ミュティレーネーのアルカイオス（古希: Ἀλκαῖος, Alkaios, 英: Alcaeus, 紀元前620年頃 - 紀元前6世紀）は、古代ギリシアの抒情詩人。アルカイオス風韻文の創案者と考えられている。サッポーよりやや年上で、詩を交換するなど恋愛関係にあったのではないかとも言われている。アルカイオスはレスボス島の主要都市であるミュティレーネーの支配階級の貴族の家に生まれ、そこで政争と内紛に深く関わった。いつ死んだかは不明である。 (ja)
- Alceu (em grego, Άλκαῖος, transl. Alkaîos) foi um poeta lírico grego. De origem aristocrata, nasceu em Mitilene, cidade da ilha de Lesbos, por volta de e morreu pouco depois de 580 a.C. Esteve constantemente envolvido nas frequentes disputas políticas da ilha e, por isso, foi exilado várias vezes. Era aliado do tirano Pítaco, mas depois tornou-se seu inimigo. Alceu compôs odes (poesias cantadas com acompanhamento musical, também chamadas simplesmente de canções), poemas de fundo político e hinos religiosos. (pt)
- Alkaios (grekiska Ἀλκαῖος, latin Alcaeus) från Mytilene på Lesbos, född cirka 620 f.Kr., död cirka 580 f.Kr., var en grekisk poet som skrev lyrik. Versformen har uppkallats efter honom. Alkaios skrev om krig, kärlek och vin. Han är kanske mest känd för sina politiska smädesdikter, något som har använts av liberaler på 1800-talet som frihetssånger. Dryckesvisorna har han kanske blivit mest ihågkommen för och det också han som har ansetts mynta den kända latinska frasen "In vino veritas", ofta citerat, vilket översätts "I vinet ligger sanningen". Nu sänder Zeus en brusande vinterstormfrån himlen ned, och skogarnasvikta renför drivors tyngd. Den bistrafrostenflodernas slingrande lopp harhejdat.Med eld på härden kämpa mot köldens makt!Och blanda till i kruset en rikligdryck,en honungssöt, och låt dintinningmjukt mot den dunmjuka kudden vila. (Alkaios, översättning Emil Zilliacus) (sv)
- Алке́й (др.-греч. Ἀλκαῖος; 626/620— после 580 до н. э.) — древнегреческий поэт и музыкант, представитель монодийной мелической (музыкально-песенной) лирики. (ru)
- Alkajos z Mityleny (stgr. Ἀλκαῖος, zlat. Alceusz, ur. ok. 620 p.n.e. w Mitylenie, zm. ok. 550 p.n.e.) − poeta starożytnej Grecji, przedstawiciel meliki lesbijskiej. (pl)
- 阿尔卡埃乌斯，（前620年－？，英語：Alcaeus, Alkaios、希臘語：Ἀλκαῖος) ）。古希腊莱斯沃斯的密提林抒情诗人之一。 其兄弟与结盟推翻了该地的僭主，后因为在（赫勒斯滂海峡附近）的主权问题而与发生冲突，他亦被迫参加，因而与皮塔库斯相交恶，被迫流亡至埃及。他的主要作品是爱情歌曲、酒歌和对神的赞美诗。他使用的各种音步为贺拉斯所承袭于拉丁文诗歌之中。他的作品现仅存残篇。 (zh)
- Алкей (грец. Αλκαίος, кінець VII — початок VI ст. до н. е.) — давньогрецький ліричний поет, представник монодичної лірики, народився і жив на острові Лесбос в його головному місті Мітіліні. Сучасник Сапфо, найвидатніший поруч з нею еолійський поет.Рідне місто Алкея Мітілена пройшло характерний для тих часів шлях боротьби демосу з аристократією. Боротьба з тиранією на боці аристократії закінчилася для Алкея вигнанням, під час якого він став воїном-найманцем, брав участь у боях у Фракії та Єгипті. Після амністії поет повернувся і навіть замирився і потоваришував із вождем мітіленського демосу, мудрим тираном Піттаком, з яким до того довгий час боровся.До нашого часу дійшло кілька віршів Алкея часів громадянської війни, у яких поет закликав до повстання і боротьби з демосом і Піттаком (т. зв. «Пісні заколоту»).Ще раніше нестриманість і завзятість Алкея виявилися у боротьбі з ненависним тираном Мірсилом, і коли той несподівано помер, бурхливі почуття радості поета вилилися в знаменитих поетичних рядках:Пити, почнемо пить! І сп'яніймо всі,Хоч і не хочеш, пий! Бо вже здох Мірсил!(Пер. Н. Пащенко)У ряді віршів Алкей намагається дискредитувати Піттака, називаючи його «ворогом міста», «виродком вітчизни». У «Посланні Піттаку» поет дорікає йому за те, що той не повернув його з вигнання і повисилав багатьох корисних місту людей. Проте в цих політичних віршах Алкея не можна знайти такої злісної ненависті до демосу та його вождів, як у Феогніда, у нього скоріше відчувається скорбота людини, яка бачить несправедливість і страждає, не маючи змоги чимось зарадити.У кількох фрагментах віршів Алкея з'являється образ корабля, що потрапив у бурю. Один із них вражає своєю поетичністю та глибиною змісту і сприймається як алегорія, хоча поет її так і не розкриває. В описі драматичної епопеї корабля-держави, що от-от має загинути від страшних хвиль-потрясінь і що його намагаються врятувати відважні моряки, відчувається пристрасність почуттів поета. Реалістично і дуже стисло відтворює Алкей відчайдушну боротьбу корабля за своє існування:Не розумію звади поміж вітрів,Шаліють хвилі, линуть сюди й туди…А ми в розбурхану негодуВ чорнім судні серед хвиль кружляєм,Жорстоко гнані нападом бурі злим.Сягають хвилі аж до підніжжя щогл,Вітрило наше розірвалось,Тільки лахміття по вітру має.Але найвище посеред хвиль лихихІще грізніший вал підіймається,Біду віщує нездоланну,Перш ніж боги пристань пошлють нам…(Пер. Г. Кочура)Порівняння корабля з державою виявилося надзвичайно вдалим, особливо в періоди потрясінь. Цей образ перейшов у римську та новітню літературу. Вірш закінчується сумними думками поета про неминучість катастрофи, він висловлює бажання «забути все» і побоювання щодо власної долі.Найчастіше Алкей постає у своїх творах пристрасним і бунтівливим борцем, котрому не завжди щастить. Зазнавав він поразок і на полі бою. Як і Архілоху, йому довелося рятуватися втечею і кинути свій щит. У зверненні до друга він пише:Моїм повідай, що Алкей живий!Та обладунок зник. Вояк аттичнийПовісив, сміючись, мій щит жаданийУ храмі совоокої богині.(Пер. Н. Пащенко)Ще до Алкея лесбоські поети, використовуючи місцеві народні пісні, ввели в монодичний мелос низку нових поетичних прийомів і розмірів. Алкей продовжив цю традицію і залишив т. зв. «алкеєву строфу» — чотиривірш із складною ритмікою, що пізніше зажив чималої слави.Алкеєм був також написаний ряд чудових гімнів, присвячених Ероту, Гермесу, Афіні, Гефесту й Аполлону. До нас дійшли невеличкі їхні уривки, гімн до Аполлона докладно відомий з прозового переказу. Навіть у ньому вражає тонке й проникливе відчуття поетом природи.Пізніші покоління цінували Алкея як одного з найвидатніших ліриків Еллади.Найцікавіші уривки із віршів: Міддю сяє великий дім; є для служби АресовіУ ньому все: І шоломи блискучі є, і, біліючи, китиціВисять на них, Щоб прикрасити голови вояків; і на стінах тамКольчуги скрізь — Захист певний від стріл прудких; на цвяхах шишаки міцніБлищать кругом;Тут і панцири є лляні, там опуклі та вигнутіЩити лежать;Ось халкідські мечі й списи, пояси бойові такожЗнайдуться тут.Все зготовлене, все тут є. Пам'ятаймо ж про діло те, Що ми почнем. — переклад Г. КочураНе розумію звади поміж вітрів.Шаліють хвилі, линуть сюди й туди…А ми в розбурхану негодуВ чорнім судні серед хвиль кружляєм, Жорстоко гнані нападом бурі злим.Сягають хвилі аж до підніжжя щогл, Вітрило наше розірвалось, Тільки лахміття по вітру має.Але найвище посеред хвиль лихихІще грізніший вал підіймається, Біду віщує нездоланну, Перше ніж пристань боги пошлють нам… — переклад Г. КочураАні башти грізні, ані камінний мурПорятунку не можуть дать: Найміцніша стіна — нарід озброєний. — переклад Г. КочураБіль гіркий колись переніс, говорять, Цар Пріам з дітьми через твій, Єлено, Злочин, як спалив Іліон священнийЗевс-громовержець.Не з такою в колі богів весілляЕакід справляв, а з палат НереяВ дім Кентавра він заманив любов'юДівчину ніжну.Так колись Пелей на дівочім станіПояс розв'язав і жаданим шлюбомПоєднались він і дочка найкращаБога Нерея.Рік минув — родився півбог безстрашний, Син білявий в них, жеребців погонич, А з вини Єлени в боях фригійціКров'ю стікали. — переклад А. СодомориІ день, і ніч веселощів повен дім: Під п'яний крик наповнює він собіВином незмішаним бокали;Що там закони! Він п'є-гуляє.Такі розваги дикі любив і цей, Як лиш добився почестей — ось тодіБезжурно пив вино гуляка.Тільки бокал стукотів об днище.І ти, такої матері син, зумівЗдобути славу добру і почесті, Які повинні мати людиЗ чесним ім'ям благородних предків. — переклад А. СодомориЗ краю світу прийшовНа батьківщину ти.Меч з собою приніс, Вірний в бою тобі.Рукоятка йогоЗ кості слоновоїУ каймі золотій.Ним вавилонянамТи безстрашно служив — Виручив їх з біди.Перемігши в боюВелетня,- ростом вінЛіктів п'ять досягав.-А.СодомориЗемлі ділянку добру на виднотіЛесбійці спільно виділили для всіх.На ній жертовники на славуТам спорудили богам безсмертним.І Зевса-батька кликали, і тебе, Богине Геро, матір прославленуВсього живого, третім з нимиКликали у молитвах Діоніса.То ж нині вчуйте ви і мої слова, Якими вас благаю — звільніть менеВід мук нестерпного вигнання, Край покладіть ви моїм нещастям.А сина Гірри нині настигне хайРука Еріній мстивих: колись із нимМи кров'ю жертви поклялисяВ дружбі і вірності непорушнійАбо у чорну землю лягти усімУ битві з тими, хто управляв тоді, Або самих їх перебивши, Врешті народ від страждань звільнити.Та він, пузатий, совість утративши, Глухий душею, клятви священні тіПід ноги кинувши нахабно, Місто і нас, мов хижак, шматує. — переклад А. СодомориДо СапфоСказати дещо хочу тобі одній, Але, як тільки глянеш на мене ти, — Уста мої змикає сором, Перед тобою стою безмовний. — переклад А. СодомориВідповідь СапфоКоли б твій намір чистий і добрий був, Тоді б і слово легко злетіло з уст, І вниз очей не опускав би, Сміло сказав би, чого бажаєш. — переклад А. Содомори (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Alkaios z Mytiléné (starořecky: Ἀλκαῖος) (mezi 620 a 630 př. n. l. – 2. polovina 6. století př. n. l.) byl antický řecký básník. (cs)
- ألكايوس ميتيليني (/ ælˈsiːəs /؛ بالإغريقية: Ἀλκαῖος ὁ Μυτιληναῖος؛ حوالي 625–620 - 580 قبل الميلاد) كان شاعراً غنائيًا من جزيرة ليسبوس اليونانية ومخترع مقطع الكايك. أُدرج في القائمة الكنسية المكونة من تسعة شعراء غنائيين من قبل علماء الهلنستية بالإسكندرية. كان من عشاق صافو المعاصرين المزعومين، وقد تبادل معهم القصائد. وُلِد في الطبقة الحاكمة الأرستقراطية في ميتيليني، المدينة الرئيسية في ليسبوس، حيث كان متورطًا في النزاعات والخلافات السياسية. (ar)
- Alkaios (griechisch Ἀλκαῖος, latinisiert Alcaeus; * um 630 v. Chr. in Mytilene auf Lesbos; † um 580 v. Chr.) war ein antiker griechischer Lyriker und neben seiner Zeitgenossin Sappho der wichtigste Vertreter der äolisch-lyrischen Poesie. Er gehört zum alexandrinischen Kanon der neun Lyriker. (de)
- Ο Αλκαίος ήταν αρχαίος ποιητής. (el)
- Alcaeus of Mytilene (/ælˈsiːəs/; Ancient Greek: Ἀλκαῖος ὁ Μυτιληναῖος, Alkaios ho Mutilēnaios; c. 625/620 – c. 580 BC) was a lyric poet from the Greek island of Lesbos who is credited with inventing the Alcaic stanza. He was included in the canonical list of nine lyric poets by the scholars of Hellenistic Alexandria. He was a contemporary of Sappho, with whom he may have exchanged poems. He was born into the aristocratic governing class of Mytilene, the main city of Lesbos, where he was involved in political disputes and feuds. (en)
- Alkajo (greke: Ἀλκαῖος, latine: Alcaeus; naskiĝinta ĉirkaŭ 630 a.K. en Mitileno sur la insulo Lesbo, mortinta ĉirkaŭ la jaro 580) estis grava helena lirikisto. (eo)
- Alzeo Mitilenekoa (antzinako grezieraz: Ἀλκαῖος, Alkaĩos; latinez: Alcaeus; Mitilene, K.a. 630 aldean - K.a. 580 aldean) poeta grekoa izan zen. (eu)
- Alceo de Mitilene o Alfeo de Mitilene (en griego Ἀλκαῖος, Alkaĩos, Ἀλκαῖος ὁ Μυτιληναῖος, latinizado como Alcaeus) fue un poeta griego de la Antigüedad, natural de Mitilene, ciudad de la isla de Lesbos (ca. 620 a. C. - ca. 580 a. C.). (es)
- Alcée de Mytilène (en grec ancien Ἀλκαῖος / Alkaĩos, en latin Alcaeus) est un poète grec de l'époque archaïque né vers l’an 630 av. J.-C. Représentant de la poésie lyrique monodique, le Canon alexandrin voit en Alcée le second des poètes lyriques grecs. Contemporain de Sapphô, dont la légende dit qu'il fut le rival tout en en étant amoureux, il est mort vers 580 av. J.-C. (fr)
- Alkaios dari Metilene (/ælˈsiːəs/; bahasa Yunani: Ἀλκαῖος ὁ Μυτιληναῖος; skt. 620 – abad ke-6 SM) merupakan seorang merupakan seorang penyair lira dari pulau Lesbos di Yunani yang berjasa dengan menemukan . Ia termasuk di dalam daftar oleh sarjana-sarjana Periode Helenistik Iskandariyah. Ia merupakan seorang pria baya kontemporer dan dicurigai sebagai kekasih Sapfo, yang dengannya ia mungkin menukar puisi-puisi. Ia lahir di kelas pemerintahan Aristokrasi kelas Metilene, kota utama Lesbos, di mana ia terlibat di dalam perselisihan politik dan perseteruan. (in)
- Alceo (in greco antico: Ἀλκαῖος, Alkâios, in latino: Alcaeus; Mitilene, 630 a.C. circa – ...) è stato un poeta greco antico, vissuto tra il VII e il VI secolo a.C.. (it)
- ( 다른 뜻에 대해서는 알카이오스 문서를 참고하십시오.) 뮈틸레네의 알카이오스(Ἀλκαῖος ὁ Μυτιληναῖος, c. 625/620 – c. 580 BC)는 그리스 레스보스섬 출신의 서정시인으로, 알카이오스 연(聯)을 창조한 인물로 평가받는다. 알카이오스는 기원전 3세기 헬레니즘기 학자들이 남긴 에서 아홉 명의 서정시인 가운데 두번째로 언급되었다. 알카이오스는 레스보스의 주요 도시인 뮈틸레네의 귀족 통치 계급에서 기원전 630년경 태어났으며 고향에서 벌어진 정쟁(政爭)에 연루되기도 했다. 알카이오스는 사포의 동시대인으로, 그녀와 많은 시를 주고받은 연인 관계로 추정되기도 한다. 알카이오스는 기원전 580년경 사망하였다. (ko)
- ミュティレーネーのアルカイオス（古希: Ἀλκαῖος, Alkaios, 英: Alcaeus, 紀元前620年頃 - 紀元前6世紀）は、古代ギリシアの抒情詩人。アルカイオス風韻文の創案者と考えられている。サッポーよりやや年上で、詩を交換するなど恋愛関係にあったのではないかとも言われている。アルカイオスはレスボス島の主要都市であるミュティレーネーの支配階級の貴族の家に生まれ、そこで政争と内紛に深く関わった。いつ死んだかは不明である。 (ja)
- Alceu (em grego, Άλκαῖος, transl. Alkaîos) foi um poeta lírico grego. De origem aristocrata, nasceu em Mitilene, cidade da ilha de Lesbos, por volta de e morreu pouco depois de 580 a.C. Esteve constantemente envolvido nas frequentes disputas políticas da ilha e, por isso, foi exilado várias vezes. Era aliado do tirano Pítaco, mas depois tornou-se seu inimigo. Alceu compôs odes (poesias cantadas com acompanhamento musical, também chamadas simplesmente de canções), poemas de fundo político e hinos religiosos. (pt)
- Алке́й (др.-греч. Ἀλκαῖος; 626/620— после 580 до н. э.) — древнегреческий поэт и музыкант, представитель монодийной мелической (музыкально-песенной) лирики. (ru)
- Alkajos z Mityleny (stgr. Ἀλκαῖος, zlat. Alceusz, ur. ok. 620 p.n.e. w Mitylenie, zm. ok. 550 p.n.e.) − poeta starożytnej Grecji, przedstawiciel meliki lesbijskiej. (pl)
- 阿尔卡埃乌斯，（前620年－？，英語：Alcaeus, Alkaios、希臘語：Ἀλκαῖος) ）。古希腊莱斯沃斯的密提林抒情诗人之一。 其兄弟与结盟推翻了该地的僭主，后因为在（赫勒斯滂海峡附近）的主权问题而与发生冲突，他亦被迫参加，因而与皮塔库斯相交恶，被迫流亡至埃及。他的主要作品是爱情歌曲、酒歌和对神的赞美诗。他使用的各种音步为贺拉斯所承袭于拉丁文诗歌之中。他的作品现仅存残篇。 (zh)
- Alceu de Mitilene (en grec antic Ἀλκαῖος "Alkaios" i en llatí Alcaeus,) va ser un dels poetes inclosos pels estudiosos d'Alexandria en el cànon dels Nou poetes lírics. Va néixer a Mitilene, ciutat de l'illa de Lesbos i va florir cap a l'any 600 aC. Va ser contemporani i segurament amant de la poeta Safo. En els seus temps, a l'illa de Lesbos es van produir diverses lluites entre les faccions aristocràtiques que la governaven i el poble. Alceu i els seus germans, d'origen aristocràtic, van implicar-se en la lluita. La dinastia governant a l'illa, els Pentílides, que deien que eren descendents d'Orestes,el fill d'Agammèmnon, van perdre el poder i van ser derrotats en dos cops d'estat successius. Va aconseguir el poder el tirà Melancre, segons la Suda el 612 aC. Alceu i els seus germans, al c (ca)
- Alkaios (Oudgrieks: Ἀλκαῖος) of Alcaeus (6e eeuw v.Chr.) was een Griekse lyrische dichter uit de archaïsche periode. Hij was een vertegenwoordiger van de monodische lyriek. Alkaios werd rond 600 v.Chr. geboren in Mytilene op Lesbos. Tijdens zijn jeugdjaren was zijn familie politiek geëngageerd in zijn vaderstad: zij behoorden tot de oppositie tegen de regerende tirannen. Dat heeft hem uiteindelijk in ballingschap gedreven: wij weten dat hij veel gereisd heeft en onder andere in Egypte en Palestina is geweest. (nl)
- Alkaios (grekiska Ἀλκαῖος, latin Alcaeus) från Mytilene på Lesbos, född cirka 620 f.Kr., död cirka 580 f.Kr., var en grekisk poet som skrev lyrik. Versformen har uppkallats efter honom. Alkaios skrev om krig, kärlek och vin. Han är kanske mest känd för sina politiska smädesdikter, något som har använts av liberaler på 1800-talet som frihetssånger. Dryckesvisorna har han kanske blivit mest ihågkommen för och det också han som har ansetts mynta den kända latinska frasen "In vino veritas", ofta citerat, vilket översätts "I vinet ligger sanningen". (Alkaios, översättning Emil Zilliacus) (sv)
- Алкей (грец. Αλκαίος, кінець VII — початок VI ст. до н. е.) — давньогрецький ліричний поет, представник монодичної лірики, народився і жив на острові Лесбос в його головному місті Мітіліні. Сучасник Сапфо, найвидатніший поруч з нею еолійський поет.Рідне місто Алкея Мітілена пройшло характерний для тих часів шлях боротьби демосу з аристократією. Боротьба з тиранією на боці аристократії закінчилася для Алкея вигнанням, під час якого він став воїном-найманцем, брав участь у боях у Фракії та Єгипті. Після амністії поет повернувся і навіть замирився і потоваришував із вождем мітіленського демосу, мудрим тираном Піттаком, з яким до того довгий час боровся.До нашого часу дійшло кілька віршів Алкея часів громадянської війни, у яких поет закликав до повстання і боротьби з демосом і Піттаком (т. зв. (uk)
|
_-_Project_Gutenberg_eText_12369.png){kind=link}
_-_Project_Gutenberg_eText_12369.png){kind=link}
