| dbo:abstract
|
- El mestre dels oficis (magister officiorum) fou un oficial d'alt rang de la cort imperial romana que tenia el control i vigilància de totes les audiències amb l'emperador i també incloïa a la seva jurisdicció els funcionaris civils i militars. Salvant molt les distàncies, era comparable amb el càrrec de Ministre de l'Interior. (ca)
- Magister officiorum byl úřad, který zavedl Konstantin I. Veliký ve snaze o omezení pravomocí praefectů praetorio. Tito úředníci měli za úkol dohlížet nad některými hlavními úřady (scrinia) na dvoře a nad diplomatickými jednáními se zahraničím. Podřízena jim byla císařská garda (scholae), státní pošta (cursus publicus), státní policie (agentes in rebus) a ergasteria vyrábějící zbraně. Zároveň byli stálými členy císařské rady (consistorium). Ačkoliv pod jejich pravomoci nespadala velení armády a státní finance, jednalo o nejvlivnější úřad na císařském dvoře. O svůj vliv přišel v průběhu 7. století, kdy velení nad císařskou gardou přešlo na domestikos ton scholon a některé další pravomoci na logotheta tu dromu. V pravomoci magistera officiora tak zbyla pouze organizace dvorských ceremonií. V průběhu 9. století úřad zcela zaniká. (cs)
- Ο μάγιστρος ήταν ανώτατο αξίωμα της πολιτείας στην ύστερη Ρωμαϊκή και τη Βυζαντινή Αυτοκρατορία. Το αξίωμα ανάγεται στις μεταρρυθμίσεις του Διοκλητιανού και του Κωνσταντίνου. Κατά την υστερορωμαϊκή/πρωτοβυζαντινή περίοδο, ο μάγιστρος των οφφικίων (λατινικά: magister officiorum) ήταν επικεφαλής της παλατινής γραμματείας, των τεσσάρων ιερών σκρινίων (sacra scrinia). Η θέση του μάγιστρου είχε ιδιαίτερη σημασία λόγω του ελέγχου του επί των λεγόμενων μαγιστριανών (agentes in rebus), των διαβόητων ειδικών πρακτόρων της κεντρικής κυβέρνησης. Σταδιακά το αξίωμα ενισχύθηκε εις βάρος των υπάρχων του πραιτωρίου, και ο μάγιστρος ανέλαβε επιπλέον την επιστασία της αυτοκρατορικής φρουράς των , του δημοσίου δρόμου, των κρατικών εργοστασίων (fabricae) και των παραμεθόριων στρατευμάτων (limitanei). Κατά τον 6ο αιώνα, ο μάγιστρος μαζί με τον ύπαρχο της Ανατολής αποτελούσαν τους δυο πιο ισχυρούς υπουργούς του βυζαντινού κράτους. Τον ύστερο 7ο ή τον 8ο αιώνα, με την πολυδιάσπαση των μεγάλων υστερορωμαϊκών υπουργείων σε αυτόνομα «σέκρετα», και την απώλεια των στρατιωτικών του αρμοδιοτήτων, ο μάγιστρος χάνει την ισχύ του. Μέχρι το β΄ ήμισυ του 9ου αιώνα υπήρχαν ένας ή δύο μάγιστροι ως οι πιο σημαντικοί σύμβουλοι του αυτοκράτορα, εκ των οποίων ο πρεσβύτερος ονομαζόταν πρωτομάγιστρος. Μετά ο τίτλος μετατράπηκε σε καθαρά τιμητικό αξίωμα («αξία δια βραβείου»), που παρέμεινε όμως ο υψηλότερος μη αυτοκρατορικός τίτλος στην βυζαντινή ιεραρχία μέχρι το β΄ ήμισυ του 10ου αιώνα. Ο τίτλος του μάγιστρου συναντάται συνήθως μαζί με άλλα αξιώματα. Έτσι ο επί Θεοφίλου Μανουήλ ο Αρμένιος και ο Βάρδας, θείος του Μιχαήλ Γ΄, υπήρξαν μάγιστροι και δομέστικοι των σχολών, επί Λέοντος Στ΄ ο Στυλιανός Ζαούτζης ήταν μάγιστρος και πριν γίνει βασιλεοπάτωρ, και ο Ρωμανός Λεκαπηνός ήταν μάγιστρος και μέγας εταιρειάρχης πριν γίνει βασιλεοπάτωρ. Σταδιακά πολλαπλασιάστηκαν οι κάτοχοί του, από 12 επί Λέοντος Στ΄ σε 24 επί Νικηφόρου Φωκά, όταν και υπερκεράστηκε από άλλα αξιώματα, τον πρόεδρο και τον . Παύει να αναφέρεται μετά τις αρχές του 12ου αιώνα. Μεταξύ των τελευταίων συγκαταλέγεται ο Αλέξιος ο Μάγιστρος (11ος-12ος αι.), μαθητής του Συμεών του Νέου Θεολόγου. Ο Αλέξιος τιμήθηκε με το κρατικό αξίωμα του Μαγίστρου των θείων βασιλικών οφφικίων των τάξεων του ιερού παλατίου. (el)
- Das spätrömische Amt des magister officiorum (lateinisch wörtlich: „Meister (Aufseher) der Ämter“) ist erstmals unter Kaiser Konstantin I. nachweisbar, wurde aber vielleicht bereits von Diokletian eingerichtet. Der magister officiorum stand an der Spitze der Hofämter (militia palatina); ihm unterstanden unter anderem die und das öffentliche Postwesen sowie insbesondere die meisten Palastbeamten. An jedem Kaiserhof gab es einen magister officiorum, und auch nach dem Ende des weströmischen Kaisertums 476 bestand das Amt im Westen unter Odoaker und den Ostgoten fort; es verschwand hier gemeinsam mit dem weströmischen Hof im Jahr 554. Im 6. Jahrhundert ist es zudem am Hof der Merowinger in Gallien bezeugt (der patricius Parthenius ist 544 als Inhaber dieses Amtes belegt). Ein magister officiorum hatte oft auch Aufgaben und Befugnisse jenseits des Kaiserhofes. Ihm oblag so die Aufsicht über die kaiserlichen Waffenfabriken, und zumindest in Ostrom unterstanden ihm seit dem 5. Jahrhundert teils auch die limitanei, also die Grenztruppen, die er allerdings normalerweise nicht direkt kommandierte, sondern nur beaufsichtigte. Er führte zudem das Kommando über einen Teil der Palastwache (nicht allerdings über die excubitores, die einem eigenen comes unterstanden, und die protectores domestici). In Ausnahmefällen wurde er auch als Heerführer eingesetzt, so etwa 504 der magister officiorum Celer im Perserkrieg des Kaisers Anastasius. Neben dem praefectus praetorio, dem Haupt der militia officialis, war er nicht zuletzt aufgrund seiner Nähe zu den Kaisern der wohl einflussreichste zivile Beamte im spätrömischen Reich. Im Laufe der Zeit übernahm das Amt vielfach die Koordination der Außenpolitik (bereits im späten 4. Jahrhundert unterstanden dem magister officiorum aus diesem Grund auch die offiziellen Übersetzer und Dolmetscher); einer der bedeutendsten Inhaber des Amtes war Petrus Patricius, der es von 539 bis 565 bekleidete und in dieser Funktion mehrere diplomatische Missionen für Kaiser Justinian unternahm. In Italien verschwand das Amt, das noch unter den Ostgoten von großer Bedeutung war, im Zuge der Gotenkriege um 550 (554 wurde es für Italien offiziell abgeschafft), in Ostrom erst im Verlauf der Umwälzungen des 7. Jahrhunderts. (de)
- Magister officiorum (latín literalmente "maestro de los cargos" o "maestro de los oficios", en griego: μάγιστρος τῶν ὀφφικίων, magistros tōn offikiōn) era la denominación que tenía un alto funcionario a finales del Imperio romano y los primeros siglos del Imperio bizantino. Se encontraba en posesión de amplios poderes, en especial de todos aquellos próximos al emperador romano. En Bizancio, el cargo se transformó finalmente en una dignidad, un alto rango honorario denominado magistros (en griego: μάγιστρος; derivado: protomagistros, πρωτομάγιστρος, "primer magistros"), hasta que desapareció finalmente en el siglo XII. (es)
- The magister officiorum (Latin literally for "Master of Offices", in Greek: μάγιστρος τῶν ὀφφικίων, romanized: magistros tōn offikiōn) was one of the most senior administrative officials in the Later Roman Empire and the early centuries of the Byzantine Empire. In Byzantium, the office was eventually transformed into a senior honorary rank, simply called magistros (μάγιστρος), until it disappeared in the 12th century. (en)
- Le magister officiorum ou maître des offices est un haut fonctionnaire romain de l’époque du Bas-Empire. Sous l'Empire byzantin, il devient une dignité, le magistros (en grec μάγιστρος ; dérivé : prōtomagistros, πρωτομάγιστρος, « premier magistros »), avant de disparaître au XIIe siècle. (fr)
- Magister officiorum (bahasa Yunani: μάγιστρος τῶν ὀφφικίων, magistros tōn offikiōn, pemangku jabatan) adalah salah satu jabatan administrasi paling senior pada masa Kekaisaran Romawi akhir dan abad-abad awal Kekaisaran Bizantium. Di Bizantium, jabatan ini pada akhirnya dipindahkan menjadi pangkat kehormatan senior, sampai jabatan ini dihilangkan pada abad ke-12. (in)
- De Magister officiorum (Grieks: μάγιστρος τῶν ὀφφικίων / magistros tōn offikiōn) was een ambt dat kan worden omschreven als dat van hofmaarschalk of opperkamerheer van het keizerlijk huis van Rome. De functie van magister officiorum (“meester der ambten”) werd door Constantijn de Grote ingesteld. Mogelijk was dit om een tegenwicht te bieden aan het machtige ambt van praefectus praetorio. Hij regelde de audiënties en oefende rechtspleging tussen al de personen van de hofhouding. (nl)
- Il magister officiorum era un alto funzionario della burocrazia istituita nel tardo impero romano, molto vicino all'imperatore ed in possesso di vasti poteri. Magister officiorum può essere tradotto come "direttore degli uffici". La carica fu utilizzata in Italia anche dopo la caduta dell'Impero romano d'Occidente, dal Regno ostrogoto fino al 553 e dall'Impero bizantino fino al XII secolo. Nel mondo bizantino di molto simile, e forse derivato da tale carica, c'era il ruolo di logoteta del dromo. (it)
- Mestre dos ofícios ou mestre de ofícios (em latim: Magister officiorum; em grego: μάγιστρος τῶν ὀφφικίων; romaniz.: magistros tōn offikiōn) era um dos mais elevados cargos administrativos do Império Romano tardio e dos primeiros séculos do Império Bizantino, onde eventualmente foi transformado numa posição honorária, até desaparecer no século XII. (pt)
- Magister officiorum (łac. mistrz urzędów) – ważny urząd dworski w późnym cesarstwie rzymskim i wczesnym Bizancjum, po raz pierwszy poświadczony za czasów Konstantyna Wielkiego. Piastująca go osoba zaliczana była do grona Illustres - najbardziej uprzywilejowanej grupy elity rządzącej, składającej się z najbliższych współpracowników cesarza. Magister oficjów był szefem wszystkich kancelarii cesarskich, a także był odpowiedzialny za osobiste bezpieczeństwo władcy. Sprawował kontrolę nad całą administracją za pomocą sił policyjnych, tzw. agentes in rebus (działających w sprawach) - specjalnych cesarskich kurierów. (pl)
- Маги́стр оффи́ций (лат. magister officiorum) — в поздней Римской империи один из высших гражданских чиновников. В его ведении находилась дворцовая администрация (в частности, он имел право судить преступления дворцовых служащих). Ему подчинялась имперская канцелярия (лат. scrinia), он разбирал петиции и жалобы, посланные на имя императора. Как высший администратор дворца, он ведал приёмом посольств и заведовал «переводчиками со всех языков» (лат. interpretes omnium gentium). Среди подчинённых магистра оффиций были также секретные службы (agentes in rebus и curiosi) и личная охрана императора (лат. scholae palatinae). Помимо этого, магистр оффиций заведовал фабриками по производству оружия (щитов, стрел, панцирей, метательных машин и другого вооружения) и государственной транспортной системой cursus publicus. (ru)
- Магістр оффіцій (лат. magister officiorum) — в Пізній Римській імперії один з вищих цивільних чиновників. У його веденні знаходилася палацова адміністрація (зокрема, він мав право судити злочини палацових службовців). Йому підпорядковувалася імперська канцелярія (лат. scrinia), він розбирав петиції і скарги, надіслані на ім'я імператора. Як вищий адміністратор палацу, він відав прийомом посольств і завідував «перекладачами з усіх мов» (лат. interpretes omnium gentium). Серед підлеглих магістра оффіцій були також секретні служби (лат. agentes in rebus і лат. curiosi) і особиста охорона імператора (лат. scholae palatinae) — елітний корпус із 33 осіб. Крім цього, магістр оффіцій завідував фабриками з виробництва зброї (щитів, стріл, панцирів, метальних машин та іншого озброєння) та державної поштою (лат. cursus publicus). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El mestre dels oficis (magister officiorum) fou un oficial d'alt rang de la cort imperial romana que tenia el control i vigilància de totes les audiències amb l'emperador i també incloïa a la seva jurisdicció els funcionaris civils i militars. Salvant molt les distàncies, era comparable amb el càrrec de Ministre de l'Interior. (ca)
- The magister officiorum (Latin literally for "Master of Offices", in Greek: μάγιστρος τῶν ὀφφικίων, romanized: magistros tōn offikiōn) was one of the most senior administrative officials in the Later Roman Empire and the early centuries of the Byzantine Empire. In Byzantium, the office was eventually transformed into a senior honorary rank, simply called magistros (μάγιστρος), until it disappeared in the 12th century. (en)
- Le magister officiorum ou maître des offices est un haut fonctionnaire romain de l’époque du Bas-Empire. Sous l'Empire byzantin, il devient une dignité, le magistros (en grec μάγιστρος ; dérivé : prōtomagistros, πρωτομάγιστρος, « premier magistros »), avant de disparaître au XIIe siècle. (fr)
- Magister officiorum (bahasa Yunani: μάγιστρος τῶν ὀφφικίων, magistros tōn offikiōn, pemangku jabatan) adalah salah satu jabatan administrasi paling senior pada masa Kekaisaran Romawi akhir dan abad-abad awal Kekaisaran Bizantium. Di Bizantium, jabatan ini pada akhirnya dipindahkan menjadi pangkat kehormatan senior, sampai jabatan ini dihilangkan pada abad ke-12. (in)
- De Magister officiorum (Grieks: μάγιστρος τῶν ὀφφικίων / magistros tōn offikiōn) was een ambt dat kan worden omschreven als dat van hofmaarschalk of opperkamerheer van het keizerlijk huis van Rome. De functie van magister officiorum (“meester der ambten”) werd door Constantijn de Grote ingesteld. Mogelijk was dit om een tegenwicht te bieden aan het machtige ambt van praefectus praetorio. Hij regelde de audiënties en oefende rechtspleging tussen al de personen van de hofhouding. (nl)
- Il magister officiorum era un alto funzionario della burocrazia istituita nel tardo impero romano, molto vicino all'imperatore ed in possesso di vasti poteri. Magister officiorum può essere tradotto come "direttore degli uffici". La carica fu utilizzata in Italia anche dopo la caduta dell'Impero romano d'Occidente, dal Regno ostrogoto fino al 553 e dall'Impero bizantino fino al XII secolo. Nel mondo bizantino di molto simile, e forse derivato da tale carica, c'era il ruolo di logoteta del dromo. (it)
- Mestre dos ofícios ou mestre de ofícios (em latim: Magister officiorum; em grego: μάγιστρος τῶν ὀφφικίων; romaniz.: magistros tōn offikiōn) era um dos mais elevados cargos administrativos do Império Romano tardio e dos primeiros séculos do Império Bizantino, onde eventualmente foi transformado numa posição honorária, até desaparecer no século XII. (pt)
- Magister officiorum (łac. mistrz urzędów) – ważny urząd dworski w późnym cesarstwie rzymskim i wczesnym Bizancjum, po raz pierwszy poświadczony za czasów Konstantyna Wielkiego. Piastująca go osoba zaliczana była do grona Illustres - najbardziej uprzywilejowanej grupy elity rządzącej, składającej się z najbliższych współpracowników cesarza. Magister oficjów był szefem wszystkich kancelarii cesarskich, a także był odpowiedzialny za osobiste bezpieczeństwo władcy. Sprawował kontrolę nad całą administracją za pomocą sił policyjnych, tzw. agentes in rebus (działających w sprawach) - specjalnych cesarskich kurierów. (pl)
- Magister officiorum byl úřad, který zavedl Konstantin I. Veliký ve snaze o omezení pravomocí praefectů praetorio. Tito úředníci měli za úkol dohlížet nad některými hlavními úřady (scrinia) na dvoře a nad diplomatickými jednáními se zahraničím. Podřízena jim byla císařská garda (scholae), státní pošta (cursus publicus), státní policie (agentes in rebus) a ergasteria vyrábějící zbraně. Zároveň byli stálými členy císařské rady (consistorium). Ačkoliv pod jejich pravomoci nespadala velení armády a státní finance, jednalo o nejvlivnější úřad na císařském dvoře. O svůj vliv přišel v průběhu 7. století, kdy velení nad císařskou gardou přešlo na domestikos ton scholon a některé další pravomoci na logotheta tu dromu. V pravomoci magistera officiora tak zbyla pouze organizace dvorských ceremonií. V (cs)
- Das spätrömische Amt des magister officiorum (lateinisch wörtlich: „Meister (Aufseher) der Ämter“) ist erstmals unter Kaiser Konstantin I. nachweisbar, wurde aber vielleicht bereits von Diokletian eingerichtet. (de)
- Ο μάγιστρος ήταν ανώτατο αξίωμα της πολιτείας στην ύστερη Ρωμαϊκή και τη Βυζαντινή Αυτοκρατορία. Το αξίωμα ανάγεται στις μεταρρυθμίσεις του Διοκλητιανού και του Κωνσταντίνου. Κατά την υστερορωμαϊκή/πρωτοβυζαντινή περίοδο, ο μάγιστρος των οφφικίων (λατινικά: magister officiorum) ήταν επικεφαλής της παλατινής γραμματείας, των τεσσάρων ιερών σκρινίων (sacra scrinia). Η θέση του μάγιστρου είχε ιδιαίτερη σημασία λόγω του ελέγχου του επί των λεγόμενων μαγιστριανών (agentes in rebus), των διαβόητων ειδικών πρακτόρων της κεντρικής κυβέρνησης. Σταδιακά το αξίωμα ενισχύθηκε εις βάρος των υπάρχων του πραιτωρίου, και ο μάγιστρος ανέλαβε επιπλέον την επιστασία της αυτοκρατορικής φρουράς των , του δημοσίου δρόμου, των κρατικών εργοστασίων (fabricae) και των παραμεθόριων στρατευμάτων (limitanei). Κατά το (el)
- Magister officiorum (latín literalmente "maestro de los cargos" o "maestro de los oficios", en griego: μάγιστρος τῶν ὀφφικίων, magistros tōn offikiōn) era la denominación que tenía un alto funcionario a finales del Imperio romano y los primeros siglos del Imperio bizantino. (es)
- Маги́стр оффи́ций (лат. magister officiorum) — в поздней Римской империи один из высших гражданских чиновников. В его ведении находилась дворцовая администрация (в частности, он имел право судить преступления дворцовых служащих). Ему подчинялась имперская канцелярия (лат. scrinia), он разбирал петиции и жалобы, посланные на имя императора. Как высший администратор дворца, он ведал приёмом посольств и заведовал «переводчиками со всех языков» (лат. interpretes omnium gentium). Среди подчинённых магистра оффиций были также секретные службы (agentes in rebus и curiosi) и личная охрана императора (лат. scholae palatinae). (ru)
- Магістр оффіцій (лат. magister officiorum) — в Пізній Римській імперії один з вищих цивільних чиновників. У його веденні знаходилася палацова адміністрація (зокрема, він мав право судити злочини палацових службовців). Йому підпорядковувалася імперська канцелярія (лат. scrinia), він розбирав петиції і скарги, надіслані на ім'я імператора. Як вищий адміністратор палацу, він відав прийомом посольств і завідував «перекладачами з усіх мов» (лат. interpretes omnium gentium). Серед підлеглих магістра оффіцій були також секретні служби (лат. agentes in rebus і лат. curiosi) і особиста охорона імператора (лат. scholae palatinae) — елітний корпус із 33 осіб. (uk)
|
