| dbo:abstract
|
- تعد والدة السلطان (بالتركية: Valide sultan) (باللغة التركية العثمانية: والده سلطان) هي أكثر الشخصيات نفوذاً في السراي العثماني، وأكثر سيدات القصر اتصالاً بالعالم الخارجي، وتحظى بهذه الصفة والدة السلطان الحاكم. يُطلق على أم السلطان العثماني السلطانة الأم أو السلطانة الوالدة أو والدة سلطان، وعُرفت في المصادر العثمانية باسم «مهدِ عُلياي سلطنت» أي مهد السلطنة العالي، وكان يطلق عليها في البداية اسم «خاتون» ذي الجذور السلجوقية وذلك حتى القرن السادس عشر. كانت السلطانة حفصة زوجة سليم الأول ووالدة خلفه سليمان القانوني أول أميرة عثمانية تحصل على لقب والدة السلطان وذلك في عهد ابنها، في حين لم يحصل على اللقب سوى 23 سلطانة من أصل 36 أم سلطان. (ar)
- Valide sultan (osmanskou turečtinou والده سلطان, doslova sultánova matka) byl titul matky vládnoucího sultána Osmanské říše, který nahradil předešlý titul mehd-i ülya (kolébka skvělá). Titul byl poprvé použit v 16. století pro Ayşe Hafsa Sultan (matka Sulejmana I. Nádherného a choť sultána Selima I.). Pozice Valide sultán byla možná nejdůležitější v Osmanské říši hned po samotném sultánovi. Valide sultán měla významný vliv na záležitosti v říši. Měla velkou sílu u soudu, své vlastní komnaty situované u pokojů svých synů a zaměstnanců. (cs)
- Valide sultan (en turc 'la mare del sultà') és el nom que designava la reina mare, emprat bàsicament a l'Imperi Otomà. La valide sultan dirigia una casa considerable que va passar de 200 persones a mitjan segle xvi a 1.000 al final del segle xvii. Hi ha llistes de les valide sultan oficials, però les fonts difereixen l'una de l'altra. La més famosa –tot i que va morir abans que el seu fill Selim II pugés al tron, per tant no sol aparèixer com a valide sultan sinó com a haseki sultan, 'la dona principal del sultà'– fou Hürrem, coneguda també com a Roxelana, que a partir del 1541 va obrir l'etapa de l'anomenada «dominació de les dones» o «». Al segle xviii, tot i conservar els lligams amb els fills, la influència del seu càrrec va disminuir. (ca)
- Valide Sultan (osmanisch والده سلطان; amtlich مهد علیای سلطنت / mehd-i ʿulyā-yı salṭanat /‚die höchste Wiege der Herrschaft‘) war der traditionelle Titel der Mutter des jeweils regierenden Sultans im Osmanischen Reich. Nicht nur wegen der informellen Macht, die diese Stellung mit sich brachte, sondern auch wegen der offiziellen Position, die die Königinmutter im Harem einnahm, war die Valide Sultan zeitweise die mächtigste Person nach dem Sultan im ganzen Osmanischen Reich. Besonders im 17. Jahrhundert unter einer Reihe von Sultanen, die als Kinder auf den Thron kamen oder politisch desinteressiert waren, übte die jeweilige Valide Sultan daher de facto die Macht aus. Diese Periode ist in die türkische Geschichte als Weiberherrschaft eingegangen. Wurden in der Anfangszeit des Osmanischen Reichs noch Ehen aus dynastischen Gründen (etwa mit byzantinischen Prinzessinnen) geschlossen, so war die herausragende Besonderheit des späteren osmanischen Heiratssystems, dass der ursprüngliche Status von Ehefrauen des Sultans irrelevant war. Es konnte sich dabei auch um eine einfache Haremssklavin aus dem Ausland handeln, in die sich der Sultan verliebt hatte und die in der Hierarchie des Serail aufgestiegen war. Der Vorteil dieser für Europa undenkbaren Konstruktion, d. h. einer Sklavin als Mutter des regierenden Sultan, waren eben deren fehlende familiäre und dynastische Bindung an fremde Mächte und Königshäuser. Diese Aufstiegsmöglichkeit gab vor allem im Abendland Stoff für romantische und abenteuerliche Legenden ab. Die Valide Sultan hatten in der überwiegenden Zahl der Fälle keinen türkischen Hintergrund, sondern waren oft tscherkessische, albanische, russische, bulgarische und serbische sowie griechische Osmaninnen, aber auch einige Italienerinnen und Französinnen waren darunter. (de)
- Βαλιδέ σουλτάνα (τουρκικά: والده سلطان, "Βαλιντέ σουλτάν", κυριολεκτικά «μητέρα σουλτάνου») ήταν τίτλος που διατηρούσε η μητέρα ενός εν ενεργεία σουλτάνου στην Οθωμανική Αυτοκρατορία. Ο τίτλος ορισμένες φορές μεταφράζεται ως «βασιλομήτωρ» και ορθότερα ως «σουλτανομήτωρ», έχοντας ιδιαιτερότητες σε σχέση με την αντίστοιχη θέση στο δυτικό κόσμο. Ο τίτλος χρησιμοποιήθηκε για πρώτη φορά τον 16ο αιώνα για την Αϊσέ Χαφσά Σουλτάν, σύζυγο του Σελίμ Α΄ και μητέρα του Σουλεϊμάν Α΄ του Μεγαλοπρεπούς. Το «βαλιδέ» προέρχεται από τα αραβικά: είναι θηλυκό του βαλίντ (= πατέρας). Πρώτη βαλιδέ σουλτάνα ήταν η Αϊσέ Χαφσά Σουλτάν και τελευταία η Ραχιμέ Πιριστού Σουλτάν. Η θέση ήταν ίσως η σημαντικότερη θέση στην Οθωμανική Αυτοκρατορία μετά τον ίδιο το σουλτάνο. Η βαλιδέ σουλτάν, ως μητέρα της «Αυτού Ιεράς Αυτοκρατορικής Μεγαλειότητος Σουλτάνου και Χαλίφη της Οθωμανικής Αυτοκρατορίας», τιτλοφορούνταν και «μητέρα πάντων των πιστών» (του Ισλάμ) ή και «μεγάλη κοινή μητέρα των πιστών» (στον σουλτάνο). Στην ιστορία της Οθωμανικής Αυτοκρατορίας υπήρξαν πολλές περιπτώσεις που οι βαλιδέ σουλτάνες δέσποζαν της βασιλείας των γιων τους. Συγκεκριμένα, κατά τη διάρκεια του 17ου αιώνα, σε μια περίοδο που είναι γνωστή ως «Σουλτανάτο των Γυναικών», μια σειρά από μη ικανούς ή ανήλικους σουλτάνους έθεσε τον ρόλο της βαλιδέ σουλτάν σε εξέχουσα πολιτική θέση. Ήταν οι μόνες γυναίκες της σουλτανικής αυλής που καταλάμβαναν ιδιαίτερες τιμητικές θέσεις σε διάφορες τελετές εκτός των θρησκευτικών. Το Σουλτανάτο των Γυναικών ξεκίνησε με την Χουρέμ Σουλτάν, σύζυγο του Σουλεϊμάν Α΄ και μητέρα του Σελίμ Β΄, και συνεχίστηκε με την Νουρμπανού Σουλτάν. Η Νουρμπανού ήταν η ενετικής καταγωγής σύζυγος του Σελίμ Β΄, μητέρα του σουλτάνου Μουράτ Γ΄ της Οθωμανικής Αυτοκρατορίας και ντε φάκτο συμβασιλέας ως βαλιδέ κατά την περίοδο 1574-1583. Η Νουρμπανού ηγήθηκε του κράτους από κοινού με το μεγάλο βεζίρη Σοκολού Μεχμέτ Πασά, αποτελώντας την πρώτη βαλιδέ σουλτάν που συγκυβέρνησε με σουλτάνο κατά τη διάρκεια του Σουλτανάτου των Γυναικών. Η ισχυρότερη βαλιδέ σουλτάν στην ιστορία της Οθωμανικής Αυτοκρατορίας υπήρξε η ελληνικής καταγωγής Μαχπεϊκέρ Κιοσέμ Σουλτάν. Από τη στιγμή που οι γυναίκες του χαρεμιού ήταν σχεδόν πάντα σκλάβες, δεν παντρεύονταν ποτέ επίσημα τους σουλτάνους. Ωστόσο τα παιδιά τους εθεωρούντο πλήρως νόμιμα από τον ισλαμικό νόμο, εφόσον τα αναγνώριζε ο πατέρας.Οι βαλιδέ σουλτάνες ήταν, ιστορικά, κυρίως Χριστιανές και μερικές Εβραίες, που εξισλαμιζόταν μετά την αρπαγή τους. (el)
- Valida Sultanino (osmanid-turke والده سلطان, laŭvorte "patrino sultano") estis la titolo tenita de la "laŭleĝa patrino" de reganta sultano de la Otomana Imperio. La titolo estis dekomence formale uzata en la 16-a jarcento dum la regado de Hafsa Sultan, patrino de la Sultano Sulejmano la 1-a, anstataŭ iama titolo mehd-i ulja ("lulilo de la grandulo"). aŭ "perlamoto de la sultanlando". Normale, la vivanta patrino de reganta sultano tenis tiun titolon. La patrinoj kiuj mortis antaŭ la ascendo al la trono fare de siaj filoj neniam ricevis la titolon de Valida Sultanino. En specialaj okazoj, avinoj kaj duonpatrinoj de reganta sultano ja ricevis la titolon de Valida Sultanino. (eo)
- Valide sultan (en turco otomano, والده سلطان: والده سلطان), en español madre sultana o sultana madre, era el título ostentado por la «madre legal» del sultán del Imperio otomano. El título fue llevado por primera vez en el siglo XVI por Ayşe Hafsa Sultan, consorte de Selim I y madre de Suleiman el Magnífico, sustituyendo el título anterior de mehd-i ülya (‘cuna del grande’). Normalmente, este título fue ostentado por la madre viviente de un sultán reinante. A las madres que murieron antes del ascenso de sus hijos al trono nunca se les confirió el título de valide sultan, a menos que la anterior valide no estuviera viva, en el caso de Hatice Muazzez Sultan fue la única mujer en tener el título estando muerta dado por su hijo Ahmed II. En casos especiales, había abuelas, madrastras y hasta hermanas de un sultán que llevaron el título de valide sultan. (es)
- La sultane validé (turc ottoman : والده سلطان Validé Sultan, littéralement : « mère du sultan ») est le titre porté par la mère d'un sultan en exercice dans l'Empire ottoman. Le terme peut également être traduit par reine mère ou impératrice-mère. La tradition islamique dispose que « le droit d'une mère est le droit d'Allah ». Par conséquent, la sultane validé avait une influence significative sur les affaires de l'empire. Au cours du XVIe siècle, durant la période connue sous le nom de sultanat des femmes, une suite de sultans ottomans incompétents ou mineurs ont ainsi été maintenus sous tutelle maternelle, ce qui a permis aux sultanes validés d'accroître leur rôle de reine mère. (fr)
- Valide Sultan (bahasa Turki Utsmaniyah: والده سلطان) adalah gelar untuk ibu suri dari Sultan Utsmani. Gelar ini digunakan pertama kali pada abad keenam belas oleh Hafsa Sultan, ibunda Suleiman Al Qanuni. Valide Sultan merupakan kedudukan tertinggi bagi wanita di Kesultanan Utsmani dan kedudukannya tepat di bawah sultan sendiri. Valide Sultan berperan sebagai ibu negara, kepala harem kekaisaran, memiliki hak untuk turut serta dalam masalah negara, dan memiliki akses kepada sumber daya ekonomi yang besar yang kerap digunakan untuk proyek pembangunan besar dan amal. Gelar ini juga merupakan cerminan tingginya kedudukan seorang ibu dalam Islam, agama resmi Kesultanan Utsmani. Pada umumnya, gelar ini dipegang oleh ibu yang masih hidup dari sultan yang sedang berkuasa. Ibu yang meninggal sebelum putranya naik takhta tidak menerima gelar ini. Dalam beberapa pengecualian, terdapat ibu tiri atau nenek dari sultan yang sedang memerintah yang menjabat sebagai valide sultan. (in)
- Valide sultan (Ottoman Turkish: والده سلطان, lit. 'mother sultan') was the title held by the "legal mother" of a ruling sultan of the Ottoman Empire. The title was first formally used in the 16th century during Hafsa Sultan's, mother of Sultan Suleyman I, reign, superseding the previous title of mehd-i ulya ("cradle of the great"). or "the nacre of the pearl of the sultanate". Normally, the living mother of a reigning sultan held this title. Those mothers who died before their sons' accession to the throne were never bestowed with the title of valide sultan. In special cases sisters, grandmothers and stepmothers of a reigning sultan assumed the title valide sultan. (en)
- Valide sultan (Osmaans: والده سلطان, letterlijk: moeder sultan) was de titel die gegeven werd aan de legale moeder van de heersende sultan van het Ottomaanse Rijk. De titel werd voor het eerst gebruikt in de zestiende eeuw voor Ayşe Hafsa Sultan, de moeder van Suleyman I. De moeders die overleden voor de troonsbestijging van hun zoon werden dan ook niet als Valide Sultan aangeduid. In uitzonderlijke gevallen verkregen ook stiefmoeders en grootmoeders de titel. (nl)
- Valide sultan (osm. والده سلطان) – tytuł noszony przez „prawną matkę” panującego sułtana w imperium osmańskim. Tytuł ten został po raz pierwszy użyty w XVI wieku w odniesieniu do sułtanki Ayşe Hafsy, małżonki Selima I Groźnego i matki Sulejmana Wspaniałego, zastępując dotychczasowy tytuł mehd-i ülya („kolebka najwyższego”). Tytuł był zwykle noszony przez żyjącą matkę panującego sułtana. Matkom, które zmarły przed wstąpieniem ich syna na tron, nigdy nie udzielano tytułu valide sultan. W szczególnych przypadkach tytuł valide sultan uzyskiwały babki, macochy lub nawet siostry panującego. (pl)
- Valide Sultan (letteralmente "sultana madre") era il titolo che portava la madre di un sultano regnante nel impero ottomano a partire dal XVI secolo, fino alla caduta dell'impero, sostituendo il precedente titolo "Valide Hatun" (signora madre). Il titolo è spesso tradotto nelle lingue europee come "Regina madre", benché il ruolo ricoperto da essa fosse diverso essendo la Valide, come tutte le donne della corte sultanale, formalmente una schiava costretta a trascorrere (almeno in teoria) la sua vita all'interno dell'harem. La Valide Sultan era il membro femminile della dinastia di rango più alto e dirigeva l'harem personale del sultano. Era una figura dotata di grande potere, prestigio e ricchezza e poteva influenzare la politica ottomana tramite il sultano suo figlio. In particolare nel XVII secolo, si succedettero una serie di sultani poco competenti o di giovane età, lasciando spazio al rafforzamento della figura della Valide, tanto che questo periodo viene definito il Sultanato delle donne. (it)
- Valide sultana (em turco otomano: والده سلطان; traduzido como "mãe do sultão" ou "sultana-mãe") era o título prendido pela "mãe legal" de um sultão que reinava o Império Otomano. O título foi usado pela primeira vez no século XVI por Hafessa Sultana, consorte de Selim I e mãe de Solimão, o Magnífico, substituindo o título anterior de mehd-i ülya ("berço do grande"). Normalmente, este título era usado pela mãe viva de um sultão reinante. As mães que morreram antes da ascensão de seus filhos ao trono nunca receberam o título de valide sultana. Em casos especiais, havia avós e madrastas de um sultão reinante que assumia o título. (pt)
- Valide sultan (arabiska walida, hon som har fött till världen, mor) är en historisk titel och position som tillkom mödrarna till Osmanska rikets regerande sultaner. Valide sultan räknades som den näst mäktigaste positionen i riket. Hon var den högst rankade kvinnan i riket, och kom före sultanens fyra hustrur, som enligt islam måste behandlas lika och inte hade någon position motsvarande en drottnings. En valide sultan hade, i enlighet med den muslimska synen på mödrars rätt, en legitim rätt att utöva politiskt inflytande över rikets styre. De flesta valide sultan var formellt sett slavar (saqaliba) från det kejserliga osmanska haremet, vars överhuvud de var. Två av dem regerade också ensamma som rikets regenter under sina söners omyndighet. Valide sultaner
* 1520–1534 : Ayşe Hafsa Sultan
* 1574–1583 : Nurbanu Sultan
* 1594–1603 : Safiye Sultan
* 1603–1604 : Handan Sultan
* 1617–1618 : Halime Sultan (första gången)
* 1618–1622 : Mahfiruz Hadice Sultan
* 1622–1623 : Halime Sultan (andra gången)
* 1623–1648 : Kösem Sultan (regent)
* 1648–1683 : Turhan Hatice Sultan (regent)
* 1687–1689 : Saliha Dilâşub Sultan
* 1695–1715 : Emetullah Rabia Gülnûş Sultan
* 1730–1739 : Saliha Sultan
* 1754–1757 : Şehsuvar Sultan
* 1789–1805 : Mihrişah Valide Sultan
* 1807–1808 : Ayşe Seniyeperver Sultan
* 1808–1817 : Nakşidil Sultan
* 1839–1853 : Bezmiâlem Sultan
* 1861–1876 : Pertevniyal Sultan
* 1876–1876 : Şevkefza Sultan
* 1876–1904 : Rahime Perestu (sv)
- Валиде́-султа́н (осман. والده سلطان — «мать султана») — официальный титул матери правящего султана Османской империи, употреблявшийся с XVI века. Первой носительницей титула была Хафса-султан, мать султана Сулеймана I. Первой носительницей титула периода султаната женщин была Нурбану-султан, мать султана Мурада III. До введения титула валиде-султан по сельджукской традиции использовался титул хатун. Позднее наряду с титулом валиде-султан использовались титулы мехд-и улья-йы салтанат (осман. مهد علياي سلطنت) — «колыбель великого султана», валиде-и падишах (осман. والده پادشاه) — «мать падишаха» и валиде-и саадетпенах (осман. والده سعادت پناه) — «мать счастливого прибежища». История Османской империи насчитывает тридцать шесть султанов и одного халифа. Известно о двадцати трёх матерях султанов, доживших до их правления. В двух случаях султанами становились полнородные братья (Мурад IV и Ибрагим I / Мустафа II и Ахмед III), а их матери, Кёсем-султан и Эметуллах Рабия Гюльнуш-султан, дважды получали титул валиде. В одном случае обязанности матери султана при дворе исполняла его мачеха — Пиристу Кадын-эфенди. Со смертью султана или его смещением с трона весь его гарем отправлялся в Старый дворец, откуда после восшествия на трон его преемника вызывалась мать последнего, которая во время пышной церемонии валиде алайи получала титул и в дальнейшем возглавляла гарем сына и почиталась как «первая женщина государства». На протяжении всего правления сына мать султана была самой влиятельной фигурой в гареме. Она пользовалась большим уважением и влиянием как во дворце, так и за его пределами, часто активно вмешиваясь в государственные дела. В случае, если мать не доживала до правления сына или умирала во время него, часть её привилегий, обязанностей, а иногда и титул валиде, возлагались на няню султана, хазнедар-уста (управляющая гаремом) или приёмную мать правителя. Наибольшего влияния в политике матери султанов добились в XVI—XVII веках — в эпоху «Женского султаната». Наиболее значительными фигурами этого периода были Нурбану-султан (мать Мурада III), Сафие-султан (мать Мехмеда III), Кёсем-султан (мать Мурада IV и Ибрагима I) и Турхан-султан (мать Мехмеда IV). Матери султанов происходили в основном из наложниц, поэтому они, как правило, не получали систематического образования, однако умели читать и писать. Валиде-султан имели доход (башмалык) с султанских земель в различных частях империи, владели летними и зимними поместьями, а также получали подарки от османской знати и иностранных государств. Делами валиде-султан за пределами дворца управляли (главы белых евнухов). Валиде-султан вкладывали значительные капиталы в вакуфы, учреждённые ими в Стамбуле, Мекке, Медине и Иерусалиме. За вакуфами следил дар-ус-сааде агасы (глава чёрных евнухов). (ru)
- Валіде, валіде-султан (турецькою والده سلطان, «мати султана») — мати правителя Османської імперії, що очолювала гаремну ієрархію. Цей титул носили 23 із 36 матерів султанів. Першою була мати Сулеймана I Пишного — Айше Хафса. Валіде не лише керувала гаремом, а й, у деяких випадках, допомагала султану у державних справах. За слабких султанів їхні матері фактично керували всією імперією. Тому валіде-султан викликала повагу та страх не тільки в жителів гарему, а й у населення. Отримати аудієнцію у валіде-султан було досить складно. Зустріч із нею відбувалася згідно з визначеними протоколом та етикетом, що підкреслювали її значущість та вплив. Валіде-султан була також законодавицею моди при дворі. Ніхто не мав права одягатися більш вишукано, ніж вона, чи носити дорожчі прикраси. Тільки з її згоди відбувалися виїзд з Сераля та відвідування мешканцями гарему родичів. Саме валіде надавала дозвіл на прийняття до гарему будь-якої одаліски, а також слуг. Усім кандидаткам вона влаштовувала серйозний іспит. Валіде мала власну адміністрацію, куди входили: скарбнича та інтендант (хазнедар-уста), охоронниця печатки, перша охоронниця гардеробу, перша наливальниця води, перша подавальниця кави, перша готувальниця шербету. Загалом близько 12 дам (калфа) допомагали валіде-султан в особистому житті та у керуванні гаремом. Їм, у свою чергу, підкорялися слуги та деякі євнухи. Служниць призначали зі старих та досвідчених рабинь, які керували різними «департаментами», що опікувалися забезпеченням мешканок гарему усім, що необхідно для гігієни, послугами лікарів, розвагами тощо. Калфи мали право купувати нових рабинь для потреб свого «департаменту». З боку султана на допомогу валіде-султан призначався сановник (валіде-кіяссі), який виконував адміністративні функції. Формально він повинен був слідкувати за ситуацією у гаремі. Фактично ж валіде-кіяссі займався матеріальним забезпеченням гарему, виконуючи побажання валіде. Головною помічницею валіде-султан була хазнедар-уста. Вона мала у своєму підпорядкуванні сотні слуг, помічників, рабинь та євнухів, займалася господарством, стежила за порядком та надавала регулярні звіти валіде. У разі необхідності, хазнедар-уста представляла валіде за межами гарему. Вона користувалася значною повагою та мала великий вплив. Якщо валіде-султан помирала, її обов'язки та повноваження виконувала хазнедар-уста. Найбільш впливовими валіде-султан були у період 1550—1656 років, який називають «Жіночим султанатом». Його представниці: Гюррем-султан (українка Роксолана, дружина Сулеймана I та мати Селіма ІІ), Нурбану-султан (дружина Селіма II, мати Мурада III), Сафіє-султан (дружина Мурада III, мати Мехмеда III), Кесем-султан (дружина Ахмеда I, мати та регентка Мурада IV, Ібрагіма I), а також Хатідже Турхан-султан, українка за походженням на ім'я Надія (мати та регентка Мехмеда IV). (uk)
- 蘇丹皇太后（土耳其語：Valide sultanları、英語：Valide Sultan）是指鄂圖曼帝國在任蘇丹的母親所持有的名號。參照國際音標，「Valide」在土耳其語裡的發音是[Valiˈde]。蘇丹皇太后的地位與西方國家的（Queen mother）或東亞的皇太后有所不同，其身份是作為蘇丹的生母或養母而來，而且必須是前任蘇丹的正室，但其他前任蘇丹正室並不會得到尊封。 蘇丹皇太后無疑是鄂圖曼帝國繼蘇丹之後最重要的人物。作為蘇丹的母親，按照伊斯蘭的傳統，蘇丹皇太后對帝國的事務有相當重要的影響力。在十七世紀，帝國進入蘇丹女權時期，一些無能或年幼的蘇丹令蘇丹皇太后的角色更為突出。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Valide sultan (osmanskou turečtinou والده سلطان, doslova sultánova matka) byl titul matky vládnoucího sultána Osmanské říše, který nahradil předešlý titul mehd-i ülya (kolébka skvělá). Titul byl poprvé použit v 16. století pro Ayşe Hafsa Sultan (matka Sulejmana I. Nádherného a choť sultána Selima I.). Pozice Valide sultán byla možná nejdůležitější v Osmanské říši hned po samotném sultánovi. Valide sultán měla významný vliv na záležitosti v říši. Měla velkou sílu u soudu, své vlastní komnaty situované u pokojů svých synů a zaměstnanců. (cs)
- Valide sultan (en turc 'la mare del sultà') és el nom que designava la reina mare, emprat bàsicament a l'Imperi Otomà. La valide sultan dirigia una casa considerable que va passar de 200 persones a mitjan segle xvi a 1.000 al final del segle xvii. Hi ha llistes de les valide sultan oficials, però les fonts difereixen l'una de l'altra. La més famosa –tot i que va morir abans que el seu fill Selim II pugés al tron, per tant no sol aparèixer com a valide sultan sinó com a haseki sultan, 'la dona principal del sultà'– fou Hürrem, coneguda també com a Roxelana, que a partir del 1541 va obrir l'etapa de l'anomenada «dominació de les dones» o «». Al segle xviii, tot i conservar els lligams amb els fills, la influència del seu càrrec va disminuir. (ca)
- Valida Sultanino (osmanid-turke والده سلطان, laŭvorte "patrino sultano") estis la titolo tenita de la "laŭleĝa patrino" de reganta sultano de la Otomana Imperio. La titolo estis dekomence formale uzata en la 16-a jarcento dum la regado de Hafsa Sultan, patrino de la Sultano Sulejmano la 1-a, anstataŭ iama titolo mehd-i ulja ("lulilo de la grandulo"). aŭ "perlamoto de la sultanlando". Normale, la vivanta patrino de reganta sultano tenis tiun titolon. La patrinoj kiuj mortis antaŭ la ascendo al la trono fare de siaj filoj neniam ricevis la titolon de Valida Sultanino. En specialaj okazoj, avinoj kaj duonpatrinoj de reganta sultano ja ricevis la titolon de Valida Sultanino. (eo)
- Valide sultan (Ottoman Turkish: والده سلطان, lit. 'mother sultan') was the title held by the "legal mother" of a ruling sultan of the Ottoman Empire. The title was first formally used in the 16th century during Hafsa Sultan's, mother of Sultan Suleyman I, reign, superseding the previous title of mehd-i ulya ("cradle of the great"). or "the nacre of the pearl of the sultanate". Normally, the living mother of a reigning sultan held this title. Those mothers who died before their sons' accession to the throne were never bestowed with the title of valide sultan. In special cases sisters, grandmothers and stepmothers of a reigning sultan assumed the title valide sultan. (en)
- Valide sultan (Osmaans: والده سلطان, letterlijk: moeder sultan) was de titel die gegeven werd aan de legale moeder van de heersende sultan van het Ottomaanse Rijk. De titel werd voor het eerst gebruikt in de zestiende eeuw voor Ayşe Hafsa Sultan, de moeder van Suleyman I. De moeders die overleden voor de troonsbestijging van hun zoon werden dan ook niet als Valide Sultan aangeduid. In uitzonderlijke gevallen verkregen ook stiefmoeders en grootmoeders de titel. (nl)
- Valide sultan (osm. والده سلطان) – tytuł noszony przez „prawną matkę” panującego sułtana w imperium osmańskim. Tytuł ten został po raz pierwszy użyty w XVI wieku w odniesieniu do sułtanki Ayşe Hafsy, małżonki Selima I Groźnego i matki Sulejmana Wspaniałego, zastępując dotychczasowy tytuł mehd-i ülya („kolebka najwyższego”). Tytuł był zwykle noszony przez żyjącą matkę panującego sułtana. Matkom, które zmarły przed wstąpieniem ich syna na tron, nigdy nie udzielano tytułu valide sultan. W szczególnych przypadkach tytuł valide sultan uzyskiwały babki, macochy lub nawet siostry panującego. (pl)
- Valide sultana (em turco otomano: والده سلطان; traduzido como "mãe do sultão" ou "sultana-mãe") era o título prendido pela "mãe legal" de um sultão que reinava o Império Otomano. O título foi usado pela primeira vez no século XVI por Hafessa Sultana, consorte de Selim I e mãe de Solimão, o Magnífico, substituindo o título anterior de mehd-i ülya ("berço do grande"). Normalmente, este título era usado pela mãe viva de um sultão reinante. As mães que morreram antes da ascensão de seus filhos ao trono nunca receberam o título de valide sultana. Em casos especiais, havia avós e madrastas de um sultão reinante que assumia o título. (pt)
- 蘇丹皇太后（土耳其語：Valide sultanları、英語：Valide Sultan）是指鄂圖曼帝國在任蘇丹的母親所持有的名號。參照國際音標，「Valide」在土耳其語裡的發音是[Valiˈde]。蘇丹皇太后的地位與西方國家的（Queen mother）或東亞的皇太后有所不同，其身份是作為蘇丹的生母或養母而來，而且必須是前任蘇丹的正室，但其他前任蘇丹正室並不會得到尊封。 蘇丹皇太后無疑是鄂圖曼帝國繼蘇丹之後最重要的人物。作為蘇丹的母親，按照伊斯蘭的傳統，蘇丹皇太后對帝國的事務有相當重要的影響力。在十七世紀，帝國進入蘇丹女權時期，一些無能或年幼的蘇丹令蘇丹皇太后的角色更為突出。 (zh)
- تعد والدة السلطان (بالتركية: Valide sultan) (باللغة التركية العثمانية: والده سلطان) هي أكثر الشخصيات نفوذاً في السراي العثماني، وأكثر سيدات القصر اتصالاً بالعالم الخارجي، وتحظى بهذه الصفة والدة السلطان الحاكم. يُطلق على أم السلطان العثماني السلطانة الأم أو السلطانة الوالدة أو والدة سلطان، وعُرفت في المصادر العثمانية باسم «مهدِ عُلياي سلطنت» أي مهد السلطنة العالي، وكان يطلق عليها في البداية اسم «خاتون» ذي الجذور السلجوقية وذلك حتى القرن السادس عشر. (ar)
- Βαλιδέ σουλτάνα (τουρκικά: والده سلطان, "Βαλιντέ σουλτάν", κυριολεκτικά «μητέρα σουλτάνου») ήταν τίτλος που διατηρούσε η μητέρα ενός εν ενεργεία σουλτάνου στην Οθωμανική Αυτοκρατορία. Ο τίτλος ορισμένες φορές μεταφράζεται ως «βασιλομήτωρ» και ορθότερα ως «σουλτανομήτωρ», έχοντας ιδιαιτερότητες σε σχέση με την αντίστοιχη θέση στο δυτικό κόσμο. Η ισχυρότερη βαλιδέ σουλτάν στην ιστορία της Οθωμανικής Αυτοκρατορίας υπήρξε η ελληνικής καταγωγής Μαχπεϊκέρ Κιοσέμ Σουλτάν. (el)
- Valide Sultan (osmanisch والده سلطان; amtlich مهد علیای سلطنت / mehd-i ʿulyā-yı salṭanat /‚die höchste Wiege der Herrschaft‘) war der traditionelle Titel der Mutter des jeweils regierenden Sultans im Osmanischen Reich. Nicht nur wegen der informellen Macht, die diese Stellung mit sich brachte, sondern auch wegen der offiziellen Position, die die Königinmutter im Harem einnahm, war die Valide Sultan zeitweise die mächtigste Person nach dem Sultan im ganzen Osmanischen Reich. (de)
- Valide sultan (en turco otomano, والده سلطان: والده سلطان), en español madre sultana o sultana madre, era el título ostentado por la «madre legal» del sultán del Imperio otomano. El título fue llevado por primera vez en el siglo XVI por Ayşe Hafsa Sultan, consorte de Selim I y madre de Suleiman el Magnífico, sustituyendo el título anterior de mehd-i ülya (‘cuna del grande’). Normalmente, este título fue ostentado por la madre viviente de un sultán reinante. A las madres que murieron antes del ascenso de sus hijos al trono nunca se les confirió el título de valide sultan, a menos que la anterior valide no estuviera viva, en el caso de Hatice Muazzez Sultan fue la única mujer en tener el título estando muerta dado por su hijo Ahmed II. En casos especiales, había abuelas, madrastras y hast (es)
- La sultane validé (turc ottoman : والده سلطان Validé Sultan, littéralement : « mère du sultan ») est le titre porté par la mère d'un sultan en exercice dans l'Empire ottoman. Le terme peut également être traduit par reine mère ou impératrice-mère. La tradition islamique dispose que « le droit d'une mère est le droit d'Allah ». Par conséquent, la sultane validé avait une influence significative sur les affaires de l'empire. (fr)
- Valide Sultan (bahasa Turki Utsmaniyah: والده سلطان) adalah gelar untuk ibu suri dari Sultan Utsmani. Gelar ini digunakan pertama kali pada abad keenam belas oleh Hafsa Sultan, ibunda Suleiman Al Qanuni. Valide Sultan merupakan kedudukan tertinggi bagi wanita di Kesultanan Utsmani dan kedudukannya tepat di bawah sultan sendiri. Valide Sultan berperan sebagai ibu negara, kepala harem kekaisaran, memiliki hak untuk turut serta dalam masalah negara, dan memiliki akses kepada sumber daya ekonomi yang besar yang kerap digunakan untuk proyek pembangunan besar dan amal. Gelar ini juga merupakan cerminan tingginya kedudukan seorang ibu dalam Islam, agama resmi Kesultanan Utsmani. (in)
- Valide Sultan (letteralmente "sultana madre") era il titolo che portava la madre di un sultano regnante nel impero ottomano a partire dal XVI secolo, fino alla caduta dell'impero, sostituendo il precedente titolo "Valide Hatun" (signora madre). Il titolo è spesso tradotto nelle lingue europee come "Regina madre", benché il ruolo ricoperto da essa fosse diverso essendo la Valide, come tutte le donne della corte sultanale, formalmente una schiava costretta a trascorrere (almeno in teoria) la sua vita all'interno dell'harem. (it)
- Valide sultan (arabiska walida, hon som har fött till världen, mor) är en historisk titel och position som tillkom mödrarna till Osmanska rikets regerande sultaner. Valide sultan räknades som den näst mäktigaste positionen i riket. Hon var den högst rankade kvinnan i riket, och kom före sultanens fyra hustrur, som enligt islam måste behandlas lika och inte hade någon position motsvarande en drottnings. (sv)
- Валиде́-султа́н (осман. والده سلطان — «мать султана») — официальный титул матери правящего султана Османской империи, употреблявшийся с XVI века. Первой носительницей титула была Хафса-султан, мать султана Сулеймана I. Первой носительницей титула периода султаната женщин была Нурбану-султан, мать султана Мурада III. До введения титула валиде-султан по сельджукской традиции использовался титул хатун. Позднее наряду с титулом валиде-султан использовались титулы мехд-и улья-йы салтанат (осман. مهد علياي سلطنت) — «колыбель великого султана», валиде-и падишах (осман. والده پادشاه) — «мать падишаха» и валиде-и саадетпенах (осман. والده سعادت پناه) — «мать счастливого прибежища». (ru)
- Валіде, валіде-султан (турецькою والده سلطان, «мати султана») — мати правителя Османської імперії, що очолювала гаремну ієрархію. Цей титул носили 23 із 36 матерів султанів. Першою була мати Сулеймана I Пишного — Айше Хафса. Валіде не лише керувала гаремом, а й, у деяких випадках, допомагала султану у державних справах. За слабких султанів їхні матері фактично керували всією імперією. Тому валіде-султан викликала повагу та страх не тільки в жителів гарему, а й у населення. (uk)
|
