| dbo:abstract
|
- شاهزاده (بالتركية: Şehzade) لقب يُطلق على أبناء السلطان الحاكم، وهي كلمة فارسية تعني بالعربية «ابن الملك». (ar)
- Šehzade (persky: شهزاده, turecky: Şehzade) je turecká verze perského titulu šahzade a definovala tituly pro mužské potomky Osmanské dynastie v mužské linii. Titul je ekvivalentem pro prince či dědice trůnu. (cs)
- Şehzade oder (eingedeutscht) Schehsade (osmanisch-persisch شهزاده Schehzāde, DMG Šehzāde, aus pers. šah, „Herrscher“, und zāde, „Kind/Sohn“) war der Titel aller Prinzen des Osmanischen Reiches. Man nimmt an, dass der Titel von Mehmed I. für seine Söhne eingeführt wurde; etwa zeitgleich mit dem Titel des Padischah. Später durften sich auch alle Söhne der Şehzade so nennen. Die Lehrer der Şehzade wurden Lālā genannt. In Istanbul steht die als „Prinzenmoschee“ bekannte Şehzade-Moschee (Şehzade Camii), die Sultan Süleyman I. zur Erinnerung an seinen früh verstorbenen Lieblingssohn, den Prinzen Mehmet, erbauen ließ. (de)
- Şehzade (en turco otomano: شاهزاده) fue el título utilizado en el Imperio otomano para referirse a los descendientes varones del soberano otomanopor línea masculina. Su equivalente sería el título de príncipe. Este título no tenía un equivalente femenino, ya que las mujeres eran llamadas solamente por su nombre seguido de la palabra Sultan, ej: Mihrimah Sultan. (es)
- Şehzade (Persian: شهزاده) is the Ottoman form of the Persian title Shahzadeh, and refers to the male descendants of an Ottoman sovereign in the male line. This title is equivalent to "prince of the blood imperial" in English. (en)
- Şehzade (Persiano-ottomano شهزاده, DMG Šehzāde, da Pers. Šah, "re", e zāde, "figlio" / figlio) era il titolo di tutti i principi dell'Impero ottomano. Si ritiene che il titolo sia stato introdotto da Mehmet I per i suoi figli; all'incirca nello stesso periodo con il titolo di Padischah. Più tardi, anche i figli dei Şehzade furono autorizzati a chiamarsi così. Gli insegnanti di uno Şehzade erano chiamati Lālā. Quando nell'Impero ottomano venne messa in atto una legge di successione stabile, lungo il XVII secolo, il Principe ereditario veniva nominato Valiahd Şehzade. A Istanbul si trova la moschea di Şehzade, conosciuta come la "Moschea del Principe", che il sultano Solimano I fece costruire per commemorare il suo figlio prediletto, il principe Mehmet, morto prematuramente. (it)
- Шехзадé или Шахзадé (осман. شهزاده, совр. тур. şehzade от перс. şāhzādeh شاهزاده) — титул сыновей султанов в Османской империи в XV—XVIII веках и сыновей шахов в Сефевидском государстве. Титул «шехзаде» использовался в Османской империи для обозначения мужского потомства султанов. Слово «шахзаде» персидского происхождения и в переводе с персидского означает «сын правителя, принц». До конца XVI века как правило, наследники престола, шахзаде, назначались султаном правителями санджаков — административно-территориальных единиц в Османской империи. Последним шехзаде, выехавшим в санджак, был Мехмед III. Начиная с его сына, Ахмеда I, правили султаны, которые в свою бытность шехзаде не учились навыкам управления в санджаках. В XIV и XV веках принцы в Османской империи часто титуловались «челеби», среди них все сыновья султана Баязида I (например, Мехмед и Муса). Начиная с XIX века, к принцам в Османской империи обращались «эфенди». (ru)
- Шехзаде́ (тур. Şehzade) — титул синів султанів Османської імперії. Титул «Шехзаде» використовувався в Османській імперії для позначення чоловічого потомства султанів. Слово «Шехзаде» перського походження і в перекладі з фарсі означає «син правителя, принц». Як правило, спадкоємці престолу, Шехзаде, призначалися султаном правителями санджаків — адміністративно-територіальних одиниць в Османській імперії. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- شاهزاده (بالتركية: Şehzade) لقب يُطلق على أبناء السلطان الحاكم، وهي كلمة فارسية تعني بالعربية «ابن الملك». (ar)
- Šehzade (persky: شهزاده, turecky: Şehzade) je turecká verze perského titulu šahzade a definovala tituly pro mužské potomky Osmanské dynastie v mužské linii. Titul je ekvivalentem pro prince či dědice trůnu. (cs)
- Şehzade (en turco otomano: شاهزاده) fue el título utilizado en el Imperio otomano para referirse a los descendientes varones del soberano otomanopor línea masculina. Su equivalente sería el título de príncipe. Este título no tenía un equivalente femenino, ya que las mujeres eran llamadas solamente por su nombre seguido de la palabra Sultan, ej: Mihrimah Sultan. (es)
- Şehzade (Persian: شهزاده) is the Ottoman form of the Persian title Shahzadeh, and refers to the male descendants of an Ottoman sovereign in the male line. This title is equivalent to "prince of the blood imperial" in English. (en)
- Шехзаде́ (тур. Şehzade) — титул синів султанів Османської імперії. Титул «Шехзаде» використовувався в Османській імперії для позначення чоловічого потомства султанів. Слово «Шехзаде» перського походження і в перекладі з фарсі означає «син правителя, принц». Як правило, спадкоємці престолу, Шехзаде, призначалися султаном правителями санджаків — адміністративно-територіальних одиниць в Османській імперії. (uk)
- Şehzade oder (eingedeutscht) Schehsade (osmanisch-persisch شهزاده Schehzāde, DMG Šehzāde, aus pers. šah, „Herrscher“, und zāde, „Kind/Sohn“) war der Titel aller Prinzen des Osmanischen Reiches. Man nimmt an, dass der Titel von Mehmed I. für seine Söhne eingeführt wurde; etwa zeitgleich mit dem Titel des Padischah. Später durften sich auch alle Söhne der Şehzade so nennen. Die Lehrer der Şehzade wurden Lālā genannt. (de)
- Şehzade (Persiano-ottomano شهزاده, DMG Šehzāde, da Pers. Šah, "re", e zāde, "figlio" / figlio) era il titolo di tutti i principi dell'Impero ottomano. Si ritiene che il titolo sia stato introdotto da Mehmet I per i suoi figli; all'incirca nello stesso periodo con il titolo di Padischah. Più tardi, anche i figli dei Şehzade furono autorizzati a chiamarsi così. Gli insegnanti di uno Şehzade erano chiamati Lālā. Quando nell'Impero ottomano venne messa in atto una legge di successione stabile, lungo il XVII secolo, il Principe ereditario veniva nominato Valiahd Şehzade. (it)
- Шехзадé или Шахзадé (осман. شهزاده, совр. тур. şehzade от перс. şāhzādeh شاهزاده) — титул сыновей султанов в Османской империи в XV—XVIII веках и сыновей шахов в Сефевидском государстве. Титул «шехзаде» использовался в Османской империи для обозначения мужского потомства султанов. Слово «шахзаде» персидского происхождения и в переводе с персидского означает «сын правителя, принц». До конца XVI века как правило, наследники престола, шахзаде, назначались султаном правителями санджаков — административно-территориальных единиц в Османской империи. Последним шехзаде, выехавшим в санджак, был Мехмед III. Начиная с его сына, Ахмеда I, правили султаны, которые в свою бытность шехзаде не учились навыкам управления в санджаках. (ru)
|
